Geum.ru

Програми для загальноосвітніх навчальних закладів біологія

Вид материалаДокументы

Содержание


Учні повинні засвоїти основні поняття
10-й клас (природничий)
Лабораторні роботи
2. Вивчення властивостей ферментів. Практична робота
Лабораторні роботи
Лабораторні роботи
Подобный материал:
1   ...   6   7   8   9   10   11   12   13   14




1

2

3

4









Екскурсія до

природничого

музею.

Різноманітність

видів у природі

— елементарні фактори

еволюції;

— напрямки і шляхи еволюції;

— правило необоротності

еволюції.

Порівнює:

— штучний і природний добір,

Пояснює:

— різноманіття адаптацій ор-

ганізмів як результат еволюції.

Застосовує знання:

— для пояснення результатів

еволюції, рушійних сил .

еволюції, процесів виникнення

пристосувань і їх відносний

характер, утворення нових

видів

8

3

Історичний

розвиток і

різноманітність

органічного світу.

Система

органічного світу

як відображення

його історичного

розвитку. Гіпоте-

зи виникнення

життя на Землі.

Літопис розвитку

життя на Землі.

Походження лю-

дини. Сучасна

система рослин-

ного і тваринного

світу.


Демонстрування

окам'янілостей,

відбитків, викоп-

них решток рос-

лин і тварин, кі-

нофільмів, діа-

фільмів, схем.

Учень називає:

— таксономічні одиниці.

Наводить приклади:

— живих організмів, що

належать до різних типів.

Характеризує:

— різні погляди на

виникнення життя на Землі;

— гіпотези походження

людини;

— найважливіші еволюційні

події в протерозойську,

палеозойську, мезозойську та

кайнозойську ери.

Робить висновок про:

— ускладнення тваринного і

рослинного світу в процесі

еволюції;

— єдність органічного світу




1

2

3

4







Екскурсія. Історія
розвитку життя на
Землі (музеї
природознавства)




9

1

Узагальнення

курсу.

Основні

властивості живих

систем.

Можливості й

перспективи

застосування

досягнень біології

в забезпеченні

існування людства

Учень називає:

— властивості живих систем;

— можливості використання

біологічних знань для власного

життя і для забезпечення

існування людства.

Наводить приклади:

— властивостей живого,

характерних для різних рівнів

його організації.

Характеризує:

— властивості живих систем;

— сучасний стан біосфери;

— перспективи сучасної

біології в забезпеченні

існування людства.

Пояснює:

— загальні властивості живих

систем;

— перспективи розвиту

біосфери.

Обґрунтовує:

— значення знань з біології

для збереження біосфери і

людства як її складової.

Застосовує знання з біології:

— у власній діяльності;

— для оцінки моральних і

соціальних аспектів

біологічних досліджень

^ Учні повинні засвоїти основні поняття: адаптивні біологічні ритми, алельні гени, біологія індивідуального розвитку, біосфера, біотехнологія, видоутворення, гаметогенез, ген, генотип, генна інженерія, гібрид, домінантний і рецесивний стан ознаки, еволюційне вчення, еволюція, екологічна криза, екологічна піраміда, екологічні фактори, екосистема: природна і штучна, ембріогенез, кругообіг речовин, консумент, ланцюг живлення, макроеволюція, мікроеволюція, мутації, ноосфера, онтогенез, природний і штучний добір, природоохоронні території, постембріональний розвиток, продуцент, редуцент, стратегія і тактика екологічної поведінки, трансгенний організм, фенотип.

^ 10-й клас (природничий)

68 год (2 год на тиждень, 2 год резервні)


№
п/п

К-ть
год

Зміст теми
Навчальні досягнення учнів

1

2

3

4




4

Вступ.

Основні властивості

організмів.

Розкриття поняття

«життя». Короткий

нарис історії

розвитку біології.

Видатні вчені-

біологи світу й

України. Методи

біологічних

досліджень. Рівні

організації живої

матерії. Система

біологічних наук.

Зв'язок біологічних

наук з іншими

науками

Учень називає:

— видатних учених-біологів;

— основні властивості орга-

нізмів.

Наводить приклади:

— значення біологічної

науки в житті людини і

суспільства;

— зв'язку біологічних наук з

іншими науками.

Характеризує:

— основні властивості орга-

нізмів;

— методи біологічних

досліджень (описовий,

порівняльний,

експериментальний,

статистичний, моделювання);

— поняття «гіпотеза»,

«теорія», «закон»;

— рівні організації живої

матерії.

Наводить приклади:

— застосування різних

методів у вивченні живої

природи




1

2

3
4

РОЗДІЛ 7. Універсальні властивості організмів

1

16

Єдність хімічного

складу організмів.

Елементарний

склад живих

організмів.

Неорганічні

сполуки: води і

мінеральні солі.

Органічні сполуки:

малі органічні

молекули

(моносахариди,

амінокислоти,

нуклеотиди,

ліпіди).

Макромолекули

(полісахариди,

пептиди, білки,

нуклеїнові

кислоти), їх будова,

властивості,

функції.

Складні

біополімери.

Взаємодія

біополімерів.

Еволюція

макромолекул.

Характеристика

біохімічних

реакцій. Реакції

матричного

синтезу.


Демонстрування

моделей

будови органічних

молекул,

моделей -аплікацій


^ Лабораторні роботи

№ 1. Визначення

деяких органічних

Учень називає:

— органогенні елементи;

— органічні речовини.

Наводить приклади:

— функцій органічних речовин;

— застосування ферментів у господарстві.

Характеризує:

— хімічні елементи,

найважливіші для організмів;

— молекулярний рівень

організації живого;

— хімічні і фізичні властивості

води, її роль у біологічних системах;

— роль інших неорганічних речовин у біологічних системах;

— хімічні й фізичні власти-

вості ліпідів та вуглеводів, їх

роль у біологічних системах;

— поняття «біополімери»;

— хімічні й фізичні властивос-

ті пептидів, білків і нуклеїно-

вих кислот, гліколіпідів, гліко-

протеїдів, нуклеопротеїдів; їх роль у біологічних системах;

— код ДНК;

— поняття «конформація».

Обґрунтовує:

— взаємозв'язок будови

біополімерів з їх функціями.

Пояснює:

— хімічну сталість організмів;

— біокаталіз;

— матричний синтез як основу відтворення біологічних

систем;

— взаємодію біополімерів;

— як була побудована

просторова модель ДНК, інших

біополімерів;

— значення дослідження




1

2

3

4







молекул (жирів

полісахаридів) та їх

властивостей.

№ ^ 2. Вивчення

властивостей

ферментів.


Практична робота

№ 3. Розв'язування

елементарних

вправ з молеку-

лярної біології

конформації білків для

визначення їх функціональної активності;

— процес дозрівання білків,

нуклеїнових кислот.

Порівнює:

— процес реплікації і

транскрипції;

— процес реплікації і

трансляції.

Спостерігає:

— властивості органічних

молекул;

— дію ферментів клітин.

Застосовує знання для:

— розв'язування вправ з

молекулярної біології;

— профілактики захворювань

рослин і тварин, що виникли

через нестачу деяких хімічних

елементів.

Робить висновок про:

— єдність хімічного складу

організмів;

— єдність хімічного складу

живої і неживої природи.

Дотримується правил:

— техніки безпеки під час

виконання лабораторних і

практичних робіт

2

8

Структурна

складність і

впорядкованість

організмів.

Історія вивчення

клітини. Методи

цитологічних

досліджень. Будова

клітин прокаріотів і

евкаріотів. Клітинні

мембрани.

Поверхневий
апарат

Учень називає:

— методи вивчення клітин;

— типи організації клітин.

Наводить приклади:

— прокаріотичних та

евкаріотичних організмів.

Розпізнає:

— клітини прокаріотів і

евкаріотів на малюнках і

таблицях, мікрофотографіях і

електронограмах.

Характеризує:
— клітинну теорію Т.Шванна і




1

2

3

4







клітини, його

функції.


Демонстрування

моделей, схем.


Лабораторні роботи

№ 3. Будова клітин

прокаріотів.

№ 4. Будова клітин

рослин і грибів.

№ 5. Будова клітин

тварин

її роль в обґрунтуванні єдності

органічного світу;

— світлову й електронну
мікроскопію;

— методи дослідження живих

клітин;

— метод культури тканин і

клітин;

— метод авторадіографії;

— будову клітини прокаріотів і

евкаріотів;

— особливості будови і

функції клітинних мембран;

— пасивний і активний

транспорт речовин через

мембрану;

— ендоцитоз та екзоцитоз;

— поверхневий апарат

клітини, його функції.

Обґрунтовує:

— взаємозв'язок клітини із

зовнішнім середовищем;

— будову мембран клітини з

виконуваними функціями.

Порівнює:

— два типи організації клітин;

— поверхневий апарат клітин

бактерій, грибів, рослин і

тварин.

Застосовує знання:

— про мембрани, поверхневий

апарат для доведення єдності

органічного світу.

Робить висновок:

— про загальний план будови

клітин всіх організмів.

Дотримується правил:

— виготовлення деяких

мікропрепаратів

3

10

Цитоплазма, її

компоненти.

Цитозоль, цито-

скелет.

Учень називає:

— органели клітини.

Наводить приклади:

— процесів, які відбуваються в




1

2

3

4







Немембранні орга-

нели: рибосоми,

клітинний центр.

Біосинтез білка.

Одномембранні

органели:

ендоплазматична

сітка, апарат

Гольджі, лізосоми,

вакуолі.

Двомембранні

органели:

мітохондрії і

пластиди.

Фотосинтез,

дихання.


^ Лабораторні роботи

№ 4. Рух цито-

плазми, явища

плазмолізу і

деплазмолізу в

клітинах рослин.

№ 5. Вивчення

впливу різних

значень темпе-

ратури і рН на

активність

ферментів

цитоплазмі клітини.

Розпізнає:

— компоненти клітин на

мікропрепаратах, електронних

мікрофотографіях.

Характеризує:

— цитоплазму, її компоненти;

— функціональне значення

цитозолю;

— структуру і функції

рибосом;

— біосинтез білка;

— функціональне значення

цитоскелета;

— будову і функції

ендоплазматичної сітки,

апарату Гольджі, лізосоми,

вакуолі;

— будову і функції мітохондрій

та пластид.

Обґрунтовує:

— взаємозв'язок будови

органел і їх функцій;

— роль клітинного центру в

організації цитоскелета;

— об'єднання

одномембранних органел в

єдину систему;

— значення двомембранних

органел в енергетичному

обміні.

Порівнює:

— будову і функції мітохондрій

та пластид;

— процеси, які відбуваються в

цитоплазмі прокаріотів і

евкаріотів;

— процеси фотосинтезу,

анаеробного та аеробного

дихання, хемосинтезу;

— гліколізу та окиснення;

— світлову і темнову фази

фотосинтезу.

Спостерігає:




1

2

3

4










— рух цитоплазми в клітинах

рослин, явище плазмолізу і

деплазмолізу;

— залежність активності

ферментів від факторів

зовнішнього середовища;

— залежність фотосинтезу від

умов середовища;

— типи руху клітин.

Робить висновки:

— цитозоль — внутрішнє

середовище клітини;

— цитоскелет — опорно-

рухова система клітини;

— одномембранні органели —

система відокремлення

синтезованих речовин;

— двомембранні органели —

система енергетичного обміну

4

14

Ядро, його

компоненти.

Поверхневий

апарат ядра, каріо-

плазма, матрикс,

хроматин, рибонук-

леопротеїдні

комплекси. Функції

ядра. Клітинний

цикл. Мітоз.

Мейоз. Каріотип.

Клітина як цілісна

система. Обмін

речовин і енергії в

клітині. Сучасна

клітинна теорія.

^ Лабораторні роботи

№ 7. Мікроскопіч-

на та ультрамікрос-

копічна будова

ядра.

№ 8. Мітотичний

поділ клітин.

Учень називає:

— організми, які мають ядро в

клітинах;

— функції ядра.

Наводить приклади:

— клітин, що діляться мітозом;

— клітин, що діляться

мейозом;

Розпізнає:

— структуру ядра клітин на

мікропрепаратах і електронних

мікрофотографіях;

— аутосоми і статеві

хромосоми;

— структурні компоненти

хромосом;

— фази мітозу;

— фази мейозу.

Характеризує:

— ядро, його будову і функції;

— будову і функції хромосом;

— стадії клітинного циклу;

— регуляцію біосинтезу білка;

— процес мітозу;