Geum.ru

Програми для загальноосвітніх навчальних закладів біологія

Вид материалаДокументы

Содержание


Учні повинні засвоїти основні поняття
11-й клас (гуманітарний)
Зміст теми
Практичні роботи
Подобный материал:
1   ...   6   7   8   9   10   11   12   13   14



^ Учні повинні засвоїти основні поняття: біокаталіз, дихання,
біополімери (полісахариди, білки, нуклеїнові кислоти), біо-
синтез білків, каріотип, клітинний цикл, культура клітин,
ліпіди, макроелементи, мембрана, мікроелементи, мікроско-
пія: світлова та електронна, рівні організації живої матерії,
мономери (амінокислота, моносахарид, нуклеотид), обмін
речовин (пластичний та енергетичний) у клітині, обмін
організмів речовиною, енергією та інформацією, органели:
одномембранні та двомембранні, організми: одноклітинні,
колоніальні, багатоклітинні, неклітинні форми життя (віру-
си, пріони), плазмалема, поверхневий апарат клітини, регу-
ляторні системи організму тварин, тканини рослин і тварин,
хромосоми, цитозоль, цитоскелет, фотосинтез, ядро.

^ 11-й клас (гуманітарний)

(34 год, 1 год на тиждень, з них 1 год резервна)



№
п/п

К-сть
год

^ Зміст теми

Навчальні досягнення учнів

1

2

3

4

РОЗДІЛ 7. Універсальні властивості організмів
(продовження)

1

3

Спадковість і мін-

ливість організмів.

Основні поняття

генетики.

Закономірності

спадковості.

Закони Г.Менделя. Хромосомна

теорія спадковості.


Практична

робота № 1.

Розв'язування

типових задач з

генетики

Учень називає:

— що таке спадковість;

— що вивчає генетика.

Наводить приклади:

— спадковості;

— методів вивчення спадко-

вості людини.

Характеризує:

— особливості методів вивчен-

ня генетики людини;

— 1-й, 2-й, 3-й закони

Г.Менделя;

— основні положення хромо-

сомної теорії спадковості.

Пояснює:

— поняття «ген», «генотип»,

«фенотип», «домінантні й ре-

цесивні стани ознак», «алельні

гени», «гетерозиготи», «гомо-

зиготи»;




1

2

3

4










— значення хромосомної теорії

спадковості для розвитку гене-

тики;

— механізми визначення статі;

— значення взаємодії генів.

Порівнює:

— генотип і фенотип;

— гомозиготи і гетерозиготи.

Обґрунтовує:

— роль спадковості в еволюції;

— зв'язок між можливостями

методів дослідження і їх

результатами;

— значення законів спадко-

вості для практичної діяльності

людства.

Застосовує знання:

— законів генетики для розв'я-

зування генетичних задач

2

3

Закономірності

мінливості.

Мутаційна

мінливість.

Основні

положення

мутаційної теорії.

Модифікаційна

мінливість.

Комбінативна

мінливість

Учень називає:

— спадкову мінливість;

— неспадкову мінливість.

Наводить приклади:

— спадкової мінливості;

— неспадкової мінливості.

Характеризує:

— закономірності мінливості,

причини модифікаційної мін-

ливості, норму реакції;

— мутаційну мінливість, типи

мутацій;

— мутагенні фактори.

Порівнює:

— мутаційну і модифікаційну

мінливість;

— форми спадкової мінли-

вості.

Пояснює:

— адаптивний характер моди-

фікаційних змін;

— значення комбінативної

мінливості.

Обґрунтовує:

— роль мутацій в еволюції;

1

2

3

4

3
4



— потребу охорони генофонду

популяцій.

Застосовує знання:

— про мутагени для обґрунту-

вання заходів захисту від

впливу мутагенних факторів







Генотип як

цілісна система.

Роль генотипу і

середовища у

формуванні

фенотипу.

Генетичні основи

поведінки

людини. Основні

напрямки

сучасної

біотехнології.


Лабораторна

робота № 1.

Спостереження

нормальних та

мутантних форм

дрозофіл, їх

порівняння

Учень називає:

— завдання сучасної біотехно-

логії.

Наводить приклади:

— продуктів, які одержують

методами генної інженерії.

Характеризує:

— функції генів;

— значення генотипу і умов

середовища для формування

генотипу;

— генну інженерію;

— можливості сучасної

біотехнології.

Пояснює:

— можливості використання

трансгенних організмів;

— можливості й небезпеку

клонування організмів;

— роль досягнень біотехнології

в житті й господарській діяль-

ності людини.

Обґрунтовує:

— необхідність обережного

ставлення до втілення генетич-

но модифікованих продуктів.

Застосовує знання:

— для оцінки можливих

позитивних і негативних

наслідків застосування

сучасних біотехнологій

4
6
Розмноження та

індивідуальний

розвиток

організмів.

Нестатеве

розмноження

організмів.

Учень називає:

— форми розмноження

організмів.

Характеризує:

— нестатеве і статеве

розмноження організмів;

— будову статевих клітин;




1

2

3

4







Статеве розмно-

ження організмів.

Будова і утворен-

ня статевих клі-

тин. Запліднення.

Періоди онтоге-

незу в багато-

клітинних орга-

нізмів: ембріо-

генез і постем-

бріональний роз-

виток. Вплив ге-

нотипу та фак-

торів зовнішнього

середовища на

розвиток орга-

нізму.

Діагностування

вад розвитку та їх

корекція.


Демонстрування

схем, малюнків,

мікрофотографій,

електронограм ,

моделей аплікацій

розмноження і

розвитку

хордових.


Лабораторна

робота № 2.

Ембріогенез

хордових

— запліднення у тварин,

— етапи онтогенезу тварин;

— ембріогенез хордових

тварин;

— постембріональний розви-

ток тварин;

— типи росту та його регуля-

цію;

— проблеми старіння і смерті

організмів.

Пояснює:

— значення статевих клітин у

забезпеченні безперервності

життя виду;

— вплив зовнішніх умов на

формування та розвиток за-

родка.

Порівнює:

— статеве і нестатеве розмно-

ження.

Робить висновок:

— розмноження — основа

існування виду, механізм, що

забезпечує регуляцію чисель-

ності організмів у популяціях і

біоценозах

РОЗДІЛ 8. Надорганізмні системи

5

6

Вид. Структура

виду. Популяція.

Структура попу-

ляції. Поняття

про середовище

існування, шляхи

пристосувань до

нього організмів.

Біологічні адап-

Учень називає:

— надорганізмні системи.

Наводить приклади:

— пристосованості організмів

до умов життя;

— подібності в пристосуванні

різних видів до однакових

умов існування;

— біологічних ритмів;




1

2

3

4







тивні ритми орга-

нізмів. Екосис-

теми. Взаємодії

організмів в еко-

системах.

Різноманітність

екосистем.

Кругообіг речо-

вин і потік енергії

в екосистемах.

Продуктивність

екосистем.


Демонстрування

колекцій, гербар-

них матеріалів,

живих об'єктів,

які ілюструють

вплив різних еко-

логічних факторів

на рослини і тва-

рин; моделей

екосистем;.

кінофільмів про

охорону природи.


^ Практичні роботи

№ 2. Вивчення

морфологічного

критерію виду на

прикладі рослин-

них і тваринних

організмів.

№3.

Розв'язування

задач з екології

— різних типів взаємозв'язків

між організмами.

Характеризує:

— середовища життя організ-

мів;

— екологічні фактори, їх взає-

модію;

— форми біотичних зв'язків;

— добові, сезонні, річні адап-

тивні біологічні ритми орга-

нізмів;

— структуру виду і популяції;

— екосистеми;

— ланцюги живлення, еколо-

гічні піраміди.

Обґрунтовує:

— необхідність знань про сере-

довище існування;

— значення кругообігу

речовин у

збереженні екосистем;

— роль організмів продуцентів,

консументів, редуцентів і лю-

дини в штучних і природних

екосистемах.

Пояснює:

— взаємозв'язок організмів і

середовища існування;

— основні закономірності дії

екологічних факторів на живі

організми;

— шляхи пристосування орга-

нізмів до умов існування;

— зв'язки між організмами в

екосистемі.

Порівнює:

— середовища життя;

— організми, що пристосува-

лися до життя в різних середо-

вищах;

— природні й штучні

екосистеми

6

4

Планетарна роль

живої речовини.

Учень називає:

— природоохоронні території,




1

2

3

4







Біогенні круго-

обіги речовин.

Загальна характе-

ристика біосфери.

Перехід біосфери

в ноосферу.

Вплив діяльності

людини на стан

біосфери. Основні

екологічні проб-

леми сучасності,

шляхи їх розв'я-

зання.

Природоохорон-

не законодавство

України.

Міжнародна

співпраця у справі

охорони природи

рідкісні види рослин і тварин;

— основні екологічні

проблеми сучасності.

Наводить приклади:

— екосистем.

Характеризує:

— поняття про ноосферу;

— біосферу, функціональні

компоненти і межі біосфери;

— зростання чисельності

людства і проблеми, які з ним

пов'язані;

— форми забруднення

довкілля;

— можливі шляхи подолання

екологічної кризи.

Пояснює:

— роль заповідних територій у

збереженні біологічного різно-

маніття, рівноваги в біосфері;

— проблему генетичного ван-

тажу в популяціях людини.

Обґрунтовує:

— вплив діяльності людини на

видову різноманітність рослин

і тварин, на середовище життя,

наслідки цієї діяльності;

— значення збереження біоріз-

номаніття;

— роль біологічного різнома-

ніття, регулювання чисельності

видів, охорони природних

угруповань для збереження

рівноваги в біосфері;

— необхідність застосування

альтернативних джерел енергії;

— значення збереження гено-

фонду людини.

Застосовує знання:

— про особливості функціону-

вання популяції, екосистеми

для обґрунтування заходів їх

охорони;

— для проектування дій у




1

2

3

4










справі охорони природи;

— визначення стратегії і

тактики своєї поведінки в

сучасних умовах довкілля;

— для прогнозування наслідків

впливу людини на екосистеми;

— для оцінки стану

середовища життя в локальних

і глобальних межах;

— для здійснення

фенологічних спостережень,

проведення дослідів з

вивчення екосистем.

Робить висновок:

— про цілісність і

саморегуляцію живих систем;

— про власне ставлення до

розв'язання екологічних

проблем;

— про необхідність

відстоювання власних прав на

збереження середовища

існування

РОЗДІЛ 9. Історичний розвиток органічного світу

7

4

Основи

еволюційного

вчення.

Розвиток

еволюційних

поглядів.

Мікроеволюція.

Фактори

еволюційного

процесу.

Видоутворення.

Макроево-

люційний процес.

Основні напрям-

ки еволюції.

Сучасні погляди

на проблему

еволюції.

Учень називає:

— наслідки еволюції.

Наводить приклади:

— внутрішньовидової,

міжвидової

боротьби за існування,

взаємодії з

чинниками неживої природи;

— адаптацій організмів до

умов середовища.

Характеризує:

— основні положення

еволюційного вчення

Ч.Дарвіна;

— основні положення

синтетичної гіпотези еволюції;

— популяцію як елементарну

одиницю еволюції;