Програми для загальноосвітніх навчальних закладів біологія
| Вид материала | Документы |
- Атики в 5-9 класах загальноосвітніх навчальних закладів вивчатиметься за програмами,, 164.05kb.
- Особливості навчальної програми для учнів 8 класу загальноосвітніх навчальних закладів, 602.24kb.
- Програма для загальноосвітніх навчальних закладів (класів) з поглибленим вивченням, 717.77kb.
- Програми та рекомендації до розподілу програмного матеріалу загальноосвітніх навчальних, 2778.79kb.
- Програми та рекомендації до розподілу програмного матеріалу загальноосвітніх навчальних, 2950.56kb.
- Програми та рекомендації до розподілу програмного матеріалу загальноосвітніх навчальних, 2719.13kb.
- Програми та рекомендації до розподілу програмного матеріалу загальноосвітніх навчальних, 1209.62kb.
- Програма для загальноосвітніх навчальних закладів. Біологія. 7-11 класи. К.: Ірпінь:, 432.93kb.
- Програма для загальноосвітніх навчальних закладів. Біологія. 7-11 класи. К.: Ірпінь:, 421.03kb.
- Програма для загальноосвітніх навчальних закладів. Біологія. 7-11 класи. К.: Ірпінь:, 354.72kb.
| 1 | 2 | 3 | 4 |
| | | № ^ 9. Будова хромосом. № 10. Мейотичний поділ клітин | — процес мейозу; — клітину як цілісну систему; — сучасну клітинну теорію. Обґрунтовує: — подібність і відмінності в будові клітин; —значення вивчення каріотипу; — значення видової сталості кількості, форм і розмірів хромосом; — роль ферментів в обміні речовин; — зв'язок пластичного й енергетичного обміну в клітині. Пояснює: — зв'язок між будовою і життєдіяльністю клітини; — адаптивний характер виникнення тканин та органів рослин і тварин, грибів. Порівнює: — обмін речовин і енергії в автотрофних та гетеротрофних, аеробних та анаеробних організмів; — клітинну теорію Т. Шванна із сучасною клітинною теорією; — клітини прокаріотів і евкаріотів. Застосовує знання: — про процеси життєдіяльності клітини для підтвердження ідеї матеріаль- ної єдності світу. Робить висновок: — про біологічну роль ядра; — клітина — елементарна цілісна жива система |
| 5 | 14 | Організми. | Учень називає: |
| 1 | 2 | 3 | 4 |
| | | Неклітинні організми: віруси, пріони. Одноклітинні організми, явище колоніальності. Багатоклітинні організми: гриби, рослини, тварини* Регуляція їх функцій. Лабораторні роботи № 11. Симптоми захворювання рос- лин на вірусні хво- роби. № 12. Різні морфо- логічні типи бактерій. № 13. Будова тка- нин тваринного організму. № 14. Будова тканин рослинного організму. Демонстрування моделей, схем клітин, моделей- аплікацій; біосинтез білків, реплікація, фотосинтез тощо; схем, таблиць, малюнків | — одноклітинні й багатоклі- тинні організми; — автора відкриття вірусів; — історію відкриття бактерій; — неклітинні форми життя; — тканини; — органи. Наводить приклади: — хвороб людини, які викли- каються вірусами, пріонами; — хвороб людини, які викликаються бактеріями; — морфологічного різноманіття бактерій. Характеризує: — ДНК і РНК, що містять віруси; — особливості вірусів і пріонів, їх роль у природі та житті людини; роль бактеріофагів; — життєві цикли вірусів та інших неклітинних організмів; — особливості прокаріотичних організмів; — генетичний апарат бактерій; життєві цикли бактерій; — особливості одноклітинних організмів; — тканинний, органний, ор- ганізмний рівні організації живого; — тканини рослин і тварин; — принципи організації і функціонування багатоклі- тинних організмів; — процеси подразливості, саморегуляції, гомеостазу; — регуляторні системи багатоклітинних організмів; — принципи роботи нервової системи; — принципи роботи ендок- ринної системи; |
| 1 | 2 | 3 | 4 |
| | | | — принципи роботи імунної системи; — взаємодія нервової, ендо- кринної та імунної систем в регуляції функцій організму; — роль міжклітинних взаємо- дій у регуляції функцій орга- нізму. Обґрунтовує: — взаємозв'язок будови і фун- кції тканини; — значення процесу дифе- ренціювання клітин, утворення тканин і органів; — відмінності тканин тварин і рослин. Пояснює: — адаптивний характер виник- нення тканин і органів у бага- токлітинних організмів. Порівнює: — тканини рослин і тварин; — регуляцію функцій організ- му рослин і тварин. Застосовує знання: — про процеси життєдіяль- ності вірусів, пріонів і бактерій для профілактики інфекційних хвороб, інших видів діяльності людини. Робить висновок: — організм — відкрита система; — організм — цілісна система, здатна до саморегуляції |
^ Учні повинні засвоїти основні поняття: біокаталіз, дихання, біополімери (полісахариди, білки, нуклеїнові кислоти, нуклеопротеїди, глікопротеїди, ліпопротеїди), біосинтез білків, гліоколікс, гліколіз, каріотип, клітинний цикл, конформація біополімерів, ліпіди (жири, фосфоліпіди, стероїди), макроелементи, мейоз, мембрана, методи біологічних досліджень: описовий, статистичний, мітоз, моделювання, світлова, електронна мікроскопія, культура клітин, авторадіографія), мікроелементи, мікроскопія: світлова та електронна, рівні організації живої матерії, мономери (амінокислота, моносахарид, нуклеотид), обмін речовин (пластичний та енергетичний) в клітині, обмін організмів речовиною, енергією та інформацією, органели: одномембранні та двомембранні, організми: одноклітинні, колоніальні, органогени, багатоклітинні, неклітинні форми життя (віруси, пріони), плазмалема, поверхневий апарат клітини, регуляція: гуморальна та електрофізіологічна, регуляторні системи організму тварин, тканини рослин і тварин, хемосинтез, хроматин, хромосоми, цитозоль, цитоскелет, фітогормон, фотосинтез, ядерний матрикс, ядерце, ядро.
^ 11-й клас (природничий)
(102 год, 3 год тиждень, з них 3 год резервні)
| № п/п | К-сть год | ^ Зміст теми | Навчальні досягнення учнів |
| 1 | 2 | 3 | 4 |
| РОЗДІЛ 7. Універсальні властивості організмів (продовження) | |||
| 1 | 8 | Спадковість і мінливість організмів. Основні поняття генетики. Методи генетичних досліджень. Закономірності спадковості. Закони Г.Менделя, їх статистичний характер і цитологічні основи. Хромосомна теорія спадковості Т.-Х.Моргана. Зчеплене спадкування. Позаядерна спадковість. Взаємодія генів. ^ Практична робота № 1. Розв'язування типових задач з генетики | Учень називає: — спадковість; — що вивчає генетика. Наводить приклади: — спадковості; — методів дослідження в генетиці; Характеризує: — методи роботи Г.Менделя; — методи генетичних досліджень; — методи вивчення генетики людини; — особливості методів вивчення генетики людини; — 1-й, 2-й, 3-й закони Г.Менделя; — аналізуюче схрещування; — явище проміжного успадкування; — основні положення хромосомної теорії спадковості; — зчеплене успадкування; — неалельні взаємодії генів. Пояснює: |
| 1 | 2 | 3 | 4 |
| | | | — поняття «ген», «генотип», «фенотип», «домінантні й рецесивні стани ознак», «алельні гени», «гетерозиготи», «гомозиготи»; — кросинговер; — гіпотезу чистоти гамет; — успадкування груп крові в людини; — значення хромосомної теорії спадковості для розвитку генетики; — механізми визначення статі; — закон Харді— Вайнберга; — значення взаємодії генів; — значення позаядерної спадковості; — значення законів генетики для селекції; Обґрунтовує: — роль спадковості в еволюції; — зв'язок між можливостями методів дослідження і їх результатами; — значення законів спадковості для практичної діяльності людства. Порівнює: — генотип і фенотип; — гомозиготи і гетерозиготи. Застосовує знання: — законів генетики для скла- дання схем схрещування, роз- в'язування генетичних задач |
| 2 | 8 | Закономірності мінливості. Мутаційна мінливість. Основні положення мутаційної теорії. Закон гомологічних рядів спадкової мінливості. Модифікаційна | Учень називає: — спадкову мінливість; — неспадкову мінливість. Наводить приклади: — спадкової мінливості; — неспадкової мінливості. Характеризує: — закономірності мінливості, причини модифікаційної мінливості, норму реакції; |
| 1 | 2 | 3 | 4 |
| | | мінливість. Комбінативна мінливість. Лабораторні роботи №1. Вивчення мінливості організмів. № 2. Статистичні закономірності модифікаційної мінливості. № 3. Опис фенотипів місцевих видів рослин і тварин | — мутаційну мінливість, типи мутацій; — мутагенні фактори; — частоту спонтанних мутацій; — генні мутації; — хромосомні мутації; — геномні мутації; — індуковані й спонтанні мутації. Порівнює: — мутаційну і модифікаційну мінливість; — форми спадкової мінливості. Пояснює: — адаптивний характер модифікаційних змін; — значення закону гомологічних рядів спадкової мінливості для селекції; — значення комбінативної мінливості; — небезпеку забруднення довкілля мутагенними факторами. Обґрунтовує: — роль мутацій в еволюції; — потребу охорони генофонду популяцій. Застосовує знання: — про мутагени для обґрунтування заходів захисту від впливу мутагенних факторів |
| 3 | 12 | Генотип як цілісна система. Основні закономірності функціонування генів у прокаріотів і евкаріотів. Роль генотипу і середовища у | Учень називає: — завдання сучасної селекції. Наводить приклади: — районованих сортів рослин, порід тварин; — продуктів, які одержують методами генної інженерії. Характеризує: — сучасний стан теорії гена; |
| 1 | 2 | 3 | 4 |
| | | формуванні фенотипу. Генетичні основи поведінки людини. Успадкування диференційованого стану клітин. Химерні та трансгенні організми. Генетичні основи селекції організмів. Досягнення в селекції рослин і тварин в Україні. Основні напрямки сучасної біотехнології. ^ Лабораторні робо- ти. № 4. Спостережен- ня нормальних та мутантних форм дрозофіл, їх порівняння. № 5. Вивчення мінливості в рослин. Побудова варіаційного ряду і варіаційної кривої. Екскурсія. Впровадження нових сортів рослин і порід тварин у господарствах (селекційна станція, племінна ферма) | — функції генів; — множинну дію генів; — значення генотипу і умов середовища для формування генотипу; — відносну сталість диференційованого стану клітин; — полімерію; — комплементарність; — регуляцію активності генів у прокаріотів; — регуляцію активності генів у екаріотів; — структурні гени; — регуляторні гени; — закономірності цитоплаз- матичної спадковості; — форми гібридизації; — центри походження і різноманітності культурних рослин та свійських тварин; — рентгеномутагенез; — хімічний мутагенез; — гетерозис; — основні методи селекції рослин; — особливості селекції тварин; — інбридинг; — штучне запліднення; — особливості селекції мікроорганізмів; — способи отримання амінокислот, білків, вітамінів, антибіотиків, кольорових і рідкісних металів тощо методами біотехнології; — способи отримання клонів клітин, організмів; — використання методу культури тканин та органів рослин і тварин у селекції; — штучне отримання близнюків у тварин; |
| 1 | 2 | 3 | 4 |
| | | | — трансплантацію зародків; — соматичну гібридизацію; — генну і хромосомну інженерію; — можливості сучасної біотехнології. Порівнює: — класичні методи селекції з біотехнологічними. Пояснює: — можливості використання трансгенних організмів; — спадкової мінливості для селекції; — роль досягнень біотехнології у житті й господарській діяльності людини. Обґрунтовує: — необхідність обережного ставлення до втілення генетично модифікованих продуктів. Застосовує знання: — для оцінки можливих позитивних і негативних наслідків застосування сучасних біотехнологій |
| 4 | 16 | Розмноження та індивідуальний розвиток організмів. Нестатеве розмноження організмів. Статеве розмноження організмів. Будова і утворення статевих клітин. Запліднення. Періоди онтогенезу в багатоклітинних організмів: | Учень називає: — ознаки живого організму; — форми розмноження організмів. Характеризує: — нестатеве і статеве розмноження організмів; — цитогонію, брунькування, фрагментацію; — розмноження спорами; — ізогамію, гетерогамію; — партеногенез; — будову статевих клітин; — запліднення у тварин, подвійне запліднення в |
| 1 | 2 | 3 | 4 |
| | | ембріогенез і постембріональний розвиток. Біогенетичний закон. Вияв дії генів у розвитку організмів. Вплив генотипу та факторів зовнішнього середовища на розвиток організму. Діагностування вад розвитку та їх корекція. Життєвий цикл у рослин і тварин. Демонстрування схем, малюнків, мікрофотографій, еклектронограм, моделей-аплікацій розмноження, розвитку хордових. ^ Лабораторні роботи № 6. Вивчення процесу гаметогенезу на постійних препаратах. № 7. Форми розмноження організмів та їх цитологічні основи. № 8. Ембріогенез хордових. Екскурсія. Способи розмноження рослин (оранжерея, теплиця, ботаніч- | рослин; — етапи онтогенезу в рослин і тварин; — ембріогенез хордових тварин; — закономірності ембріональної індукції; — постембріональний розвиток тварин; — типи росту та його регуляцію; — проблеми старіння і смерті організмів; — життєві цикли організмів. Порівнює: — статеве і нестатеве розмноження; — прямий і непрямий розвиток тварин; — життєві цикли рослин. Пояснює: — значення статевих клітин у забезпеченні безперервності життя виду; — вплив зовнішніх умов на формування та розвиток зародка; — біологічне значення: нестатевого і вегетативного розмноження, подвійного запліднення у рослин, прямого і непрямого розвитку у тварин, чергування поколінь у життєвому циклі організмів; — проблеми клонування організмів; — значення раннього — діагностування спадкових хвороб людини; — значення профілактики спадкових хвороб; — можливості лікування спадкових хвороб. Робить висновок: — розмноження — основа |
| 1 | 2 | 3 | 4 |
| | | ний сад, дослідна станція тощо) або методи розведення птахів: інкубація, розвиток курчат (птахофабрика) | існування виду, механізм, що забезпечує регуляцію чисельності організмів у популяціях і біоценозах |
| РОЗДІЛ 8. Надорганізмові системи | |||
| 5 | 12 | Вид. Структура виду. Популяція. Структура популяції. Динаміка і коли- вання чисельності популяції. Гомеостаз попу- ляції. Поняття про середовище існування, шляхи пристосувань до нього організмів. Біологічні адаптив- ні ритми організ- мів. Склад і структура екосистем. Взаємодії організмів в екосистемах. Зміни екосистем. Різноманітність екосистем. Кругообіг речовин і потік енергії в екосистемах. Продуктивність екосистем. Демонстрування колекцій, гербарних матеріалів, живих об'єктів, які ілюструють вплив | Учень називає: — надорганізмові системи. Наводить приклади: — пристосованості організмів до умов життя; — подібності в пристосуванні різних видів до однакових умов існування; — біологічних ритмів; — різних типів взаємозв'язків між організмами. Характеризує: — методи екологічних досліджень; — правило Бергмана, його математичну модель; — закон мінімуму; — середовища життя організмів; — екологічні фактори; — правило взаємодії факторів; — форми біотичних зв'язків; —добові, сезонні, річні адаптивні біологічні ритми організмів; структуру і функціонування надорга- нізмових систем; — структуру виду і популяції; — екосистеми; — ланцюги живлення; — екологічні піраміди. Порівнює: — середовище життя; — організми, що пристосу- валися до життя в різних середовищах; |
| 1 | 2 | 3 | 4 |
| | | різних екологічних факторів на росли- ни і тварин; моделей екосистем; кінофільмів про охорону природи. ^ Практичні роботи № 2. Вивчення морфологічного критерію виду на прикладі рослинних і тваринних організмів. № 3. Розв'язування задач з екології. № 4. Складання травних ланцюгів, екологічних пірамід на прикладі місцевих екосистем (водойма, ліс, болото тощо). № 5. Вивчення пристосувань рослин і тварин до ритму зовнішніх умов | — природні й штучні екосистеми. Пояснює: — взаємозв'язок організмів і середовища існування; — основні закономірності дії екологічних факторів на живі організми; — шляхи пристосування організмів до умов існування; — пристосування організмів до життя в екосистемі; — зв'язки між організмами в екосистемі; — процеси первинної і вто- ринної сукцесії; — поняття ГДК (гранично допустимі концентрації). Обґрунтовує: — необхідність знань про середовище існування; — значення кругообігу речовин для збереження екосистем; — роль організмів продуцентів, консументів, редуцентів і людини в природних та штучних екосистемах; — роль різних фізичних променів (випромінювань), температури, вологості тощо в існуванні екосистеми; — саморегуляцію в екосистемах |
| 6 | 10 | Планетарна роль живої речовини. Біогенні кругообіги речовин. Загальна характеристика | Учень називає: — природоохоронні території, рідкісні види рослин і тварин; — основні екологічні проблеми сучасності. |
| 1 | 2 | 3 | 4 |
| | | біосфери. Перехід біосфери в ноосферу. Вплив діяльності людини на стан біосфери. Основні екологічні проблеми сучас- ності, шляхи їх вирішення. Природоохоронне законодавство України. Міжнародна співпраця у справі охорони природи. ^ Практична робота № 6. Накреслити схему основних джерел забруднення біосфери свого регіону | Наводить приклади: — екосистем. Характеризує: — поняття про ноосферу; — біосферу, функціональні компоненти і межі біосфери; — зростання чисельності людства і проблеми, які з ним пов'язані; — форми забруднення довкілля; — можливі шляхи подолання екологічної кризи. Пояснює: — роль заповідних територій у збереженні біологічного різноманіття, рівноваги в біосфері; — проблему генетичного вантажу в популяціях людини. Обґрунтовує: — вплив діяльності людини на видову різноманітність рослин і тварин, на середовище життя, наслідки цієї діяльності; — значення збереження біорізноманіття ; — роль біологічного різноманіття, регулювання чисельності видів, охорони природних угруповань для збереження рівноваги у біосфері; — необхідність застосування альтернативних джерел енергії; — можливості екологічного прогнозування; Застосовує знання: — про особливості функціонування популяції, екосистеми для обґрунтування заходів їх охорони; |
| 1 | 2 | 3 | 4 |
| | | | — для проектування дій у справі охорони природи; — для визначення стратегії і тактики своєї поведінки в сучасних умовах довкілля; — для прогнозування наслідків впливу людини на екосистеми; — для оцінки стану середовища життя в локальних і глобальних межах; — для здійснення фенологічних спостережень, проведення дослідів по вивченню екосистем. Робить висновок про: — цілісність і саморегуляцію живих систем; — власне відношення до вирі- шення екологічних проблем; — необхідність відстоювання власних прав на збереження середовища існування |
| РОЗДІЛ 9. Історичний розвиток органічного світу | |||
| 7 | 10 | Основи еволюційного вчення. Розвиток еволюційних поглядів. Мікроеволюція. Фактори еволюційного процесу. Природний добір. Адаптації як результат еволюційного процесу. Видоутворення. Типи видоутворення. Макроеволюційний процес. Основні напрямки еволюції. | Учень називає: — докази еволюції, наслідки еволюції. Наводить приклади: — внутрішньовидової, міжви- дової боротьби за існування, взаємодії з чинниками неживої природи; — форм природного добору; — адаптацій організмів до умов середовища. Характеризує: — передумови розвитку еволюційного вчення; — метафізичний період в історії біології; — трансформізм; — еволюційне вчення Ж.-Б.Ламарка; — основні положення еволюційного вчення |
| 1 | 2 | 3 | 4 |
| | | Деякі закони еволюційного процесу. Принципи молекулярної еволюції. Сучасні погляди на проблему еволюції. Демонстрування живих організмів, гербарного матеріалу, колекцій, моделей, муляжів, таблиць, що ілюструють еволюційні процеси живої природи. Екскурсія до природничого музею. Різноманітність видів у природі | Ч.Дарвіна; — рушійні сили еволюції; — природний добір, його види; — форми природного добору; — основні положення синтетичної гіпотези еволюції; — популяцію як елементарну одиницю еволюції; — динаміку чисельності популяції; — популяційні хвилі; — дрейф генів; — ізоляцію; — критерії виду; — способи видоутворення; — елементарні фактори еволюції; — напрямки і шляхи еволюції; — правило необоротності еволюції; — поняття «конвергенція», «дивергенція», «паралелізм». Порівнює: — штучний і природний добір, географічне й екологічне видоутворення ; — штучні й природні угруповання. Пояснює: — закономірності формування генома в еволюції; — поняття «генетичний вантаж» — закон про необоротність еволюції; — різноманіття адаптацій орга- нізмів як результат еволюції. Застосовує знання: — для пояснення результатів еволюції, рушійних сил еволюції, процесів виникнення пристосувань і їх відносний характер, утворення нових видів. |
| 1 | 2 | 3 | 4 |
| | | | — для доказу положення: еволюційне вчення теоретична основа розвитку біології |
| 8 | 19 | Історичний розвиток і різноманітність органічного світу. Система органічного світу як відображення його історичного розвитку. Гіпотези виник- нення життя на Землі. Еволюція прока- ріотів. Гіпотези виникнення евкаріотів, колоніальних і багатоклітинних організмів. Еволюція одноклітинних евкаріотів (зелених водорос- тей, грибів, тварин). Еволюція багатоклітинних організмів. Формування назем- них екосистем. Поява людини і її роль у біосфері. Гіпотези поход- ження людини. Еволюція неклітинних форм життя. Сучасна система рослинного і тваринного світу. | Учень називає: — таксономічні одиниці, ери, періоди. Наводить приклади: — різноманіття живих організмів. Характеризує: — погляди різних учених на виникнення життя на Землі; — гіпотези біогенезу; — гіпотези абіогенезу; — гіпотезу біохімічної еволюції; — креаціонізм; — прокаріотичні організми; — первинні екосистеми прокаріотів, їх еволюцію; — гіпотези походження евкаріотів; — одноклітинні водорості, гриби, тварини; — колоніальні організми; — гіпотези виникнення багатоклітинності; — еволюційні події в протерозойську, палеозойську, мезозойську та кайнозойську ери; — формування наземних екосистем; — вимирання організмів різних таксонів; — поява і розвиток організмів різних таксонів; — гіпотези походження . людини. Пояснює: — основні характеристики різних типів тварин; — основні характеристики |
| 1 | 2 | 3 | 4 |
| | | ^ Практичні роботи № 8. Зробити науковий опис рослин. № 9. Зробити науковий опис тварини. № 10. Зробити класифікацію гербарного матеріалу. № 11. Визначити найважливіші для своєї місцевості родини квіткових рослин. Демонстрування окам'янілостей, відбитків, викопних решток рослин і тварин, кінофіль- мів, діафільмів, схем. Екскурсія. Історія розвитку життя на Землі (музеї природознавства) | класів і деяких рядів хребетних тварин; — основні характеристики відділів рослин; — основні характеристики класів і деяких родин відділу Покритонасінні; — основні характеристики деяких таксонів грибів. Робить висновок про: — основні напрямки еволюції; — біологічний прогрес і регрес; — ускладнення тваринного і рослинного світу в процесі еволюції; — єдність органічного світу |
| 9 | 5 | Узагальнення курсу. Основні властивості живих систем. Сучасний стан та перспективи розвитку біосфери. Можливості й перспективи засто- сування досягнень біології в забезпе- ченні існування людства | Учень називає: — структурні рівні організації живого; — властивості живих систем; — можливості використання біологічних знань для власного життя і в забезпеченні існування людства. Наводить приклади: — властивостей живого, що характерні для різних рівнів його організації. Характеризує: |
| 1 | 2 | 3 | 4 |
| | | | — властивості живих систем; — сучасний стан біосфери; — перспективи сучасної біології в забезпеченні існування людства. Пояснює: — загальні властивості живих систем; — перспективи розвитку біосфери. Обґрунтовує: — значення знань з біології у збереженні біосфери і людства як її складової. Застосовує: — знання з біології у власній діяльності; — для оцінки моральних і соціальних аспектів біологічних досліджень |
^ Учні повинні засвоїти основні поняття: абіогенез, адаптація, адаптивні ритми, алелі гена, біогенез, біологія індивідуального розвитку, біосфера, біотехнологія, боротьба за існування, видоутворення, ген, генна інженерія, генофонд популяції, гібрид, гістотехнології, гібридизація, дивергенція, еволюційне вчення, екологічна криза, екологічний моніторинг, екологічна піраміда, екологічні фактори, екосистема природна і штучна, ембріогенез, ембріотехнології, життєві цикли організму, клонування організмів, конвергенція, кругообіг речовин, консумент, креаціонізм, ланцюг живлення, локус, макроеволюція, мікроеволюція, мінливість: генотипна, фенотипна, комбінативна, мутагенез, мутагенні фактори мутації, ноосфера, норма реакції, онтогенез, палеонтологія, паралелізм, порівняльна анатомія, позаядерна спадковість, подвійне запліднення у квіткових рослин, постембріональний розвиток, природний добір, продуцент, природоохоронні території, редуцент, ріст, селекція, соматична гібридизація, старіння, смерть, стратегія і тактика екологічної поведінки, синтетична гіпотеза еволюції, таксономічні одиниці, трансгенний організм, цитотехнології, чиста лінія, штучне запліднення.
ПРОГРАМИ
для загальноосвітніх навчальних
закладів із поглибленим вивченням біології
БІОЛОГІЯ
8—11 класи
^ ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА
Спеціалізовані школи (класи) з поглибленим вивченням
біології мають на меті задовольнити інтерес учнів до цієї
науки, бажання здобути глибокі знання та спеціальні вміння
і таким чином створити основу для свідомого вибору про-
фесії, пов'язаної з використанням біологічних знань.
Завдання цього курсу — збагатити учнів ґрунтовними знан-
нями з основ таких біологічних наук, як цитологія, гістоло-
гія, анатомія, гігієна, систематика, еволюційне вчення, гене-
тика, ембріологія, екологія тощо.
На вивчення біології у 8—10-х класах відводиться 4 год на
тиждень, з них на вивчення базового курсу — 3 год і на спец-
курси — 1 год. В 11-му класі на вивчення біології в першому
півріччі відводиться 6 год на тиждень, з них 3 год — на ви-
вчення базового курсу і 3 год — на спецкурси, в другому півріччі
— 5 год, з них 3 — на базовий курс і 2 — на спецкурси.
У 8—9-х класах вивчається розділ «Біологія людини», у
10—11-х — «Загальна біологія».
Спецкурси обирають відповідно до профілю навчального
закладу. Програми окремих з них, зокрема «Основи фарма-
кології», «Медична географія», «Основи медичних знань»,
«Основи екології», «Радіобіологія», вміщені у збірнику про-
грам «Біологія та курси основ природничих дисциплін за
вибором» (К.: Перун, 1998). Кожен із вказаних спецкурсів
дає змогу поглибити відповідні знання учнів.
У пропонованій нижче програмі значна увага приділяється
засвоєнню основних термінів і понять, лабораторним і практич-
ним роботам. Наведено основні вимоги до знань та вмінь учнів.
До програм можна вносити зміни щодо перерозподілу
змісту навчального матеріалу, узгоджені з районними, об-
ласними або міськими методоб'єднаннями вчителів біології,
кафедрами профільних вузів тощо. Цей варіант програми не є
остаточним. Кожен учитель може взяти участь у його дооп-
рацюванні. Чекаємо на ваші пропозиції.
^ БІОЛОГІЯ ЛЮДИНИ
8-й клас
(3 год на тиждень, усього 112 год,
із них 4 год резервного часу)