Gesac / aidaa the Tacis Programme — Intellectual Property

Вид материалаКнига

Содержание


На етапі підготовки матеріалів для передачі в суд необхідно
КНИГА 1. Нормативні акти І документи. Європейська Інтеграція України
5. Передача матеріалів про адміністративне правопорушення до суду
5. Проведення досліджень примірників контрафактної
Програма тасіс «інтелектуальна власність»
КНИГА 1. Нормативні акти і документи. Європейська інтеграція України
Програма тасіс «інтелектуальна власність»
КНИГА 1. Нормативні акти і документи. Європейська інтеграція України
Програма тасіс «інтелектуальна власність»
2. Система винагороди
КНИГА 1. Нормативні акти І документи. Європейська Інтеграція України
Програма тасіс «інтелектуальна власність»
Подобный материал:
1   ...   34   35   36   37   38   39   40   41   ...   60
В процесі проведення, відповідно до п. 25 ст. 11 Закону Російської Феде­рації «Про міліцію», контрольної закупки необхідно:

— придбати за допомогою не менше 2-х представників громадськості конт-рафактні примірники аудіовізуальних творів (по 1—2 примірники кожного най­менування);

— скласти акт контрольної закупки, в якому зазначити дані продавця і по­купців — представників громадськості, кількість і найменування закупленої продукції, суму сплачених грошей. Зазначається використання касового апара­ту при розрахунках, вказуються реквізити одержаних покупцями чеків;

— здійснити огляд торгового приміщення, зазначити в протоколі огляд і ви­лучення наявної на прилавці і в приміщенні контрафактної продукції із зазна­ченням її найменування і ціни, зафіксувавши, що вказана продукція признача­лася для продажу;

— вилучити всю контрафактну продукцію, включаючи будь-які ілюстрації, а також документи, що містять інформацію про кількість, асортимент, джерела надходження, канали збуту контрафактної продукції. При товарній кількості виявленої контрафактної продукції вона перераховується за кількістю, вміщу­ється в окрему тару, впаковується, опечатується і скріплюється підписами учасників контрольної закупівлі. В протоколі необхідно зазначити, що несанк­ціонований допуск до вилученої продукції виключений;

— вилучити різні прайз-листи (списки реалізованих відеофільмів і перелік цін на них), рекламні буклети та інші документи (товарно-транспортні наклад­ні, чеки, цінники), що також фіксується в протоколі;

— у продавця і/або керівників торгових точок невідкладно беруться пояс­нення щодо факту реалізації контрафактної продукції. При цьому з'ясовують­ся обставини не тільки стосовно факту порушення авторських або суміжних прав, а й можливого незаконного підприємництва, обману споживачів, шахрай­ства, незаконного використання товарного знака, ознак вчинення інших право­порушень;

— при вилученні контрафактної продукції необхідно перевірити і відобрази­ти наявність документів, що дають дозвіл на зазначений вид підприємницької діяльності, накладних на реалізовану продукцію, наявність договорів оренди приміщення і ліцензійних угод, прокатних посвідчень, відомостей про реєстра­цію підприємства та інших документів;

— скласти протокол про адміністративне правопорушення.

Слід мати на увазі, що відповідно до ст. 239—241 КпАП РРФСР співробітни­ками органів внутрішніх справ може здійснюватися адміністративна затримка на строк не більше 3-х годин за продаж, здавання в прокат та інше незаконне використання примірників творів і фонограм, з метою припинення адміністра­тивного правопорушення і складання протоколу про адміністративне правопо­рушення.

4.4. На етапі підготовки матеріалів для передачі в суд необхідно:

— вилучені за загальною кількістю контрафактні примірники аудіовізуаль-| них творів розпакувати в присутності представників торговельної точки і понятих;

І» 1-319

305

КНИГА 1. Нормативні акти І документи. Європейська Інтеграція України_________________

— скласти протокол огляду вилучених касет, де фіксується схоронність упаковки. В акті вказується найменування і кількість з кожного найменування контрафактної продукції з зазначенням наступних ідентифікаційних ознак — загального вигляду поліграфічної упаковки (картонна або пластикова коробка), наявності целофанування, назви відеофільму російською і англійською мовами, наявність спеціальної голографічної марки правоволодільця з її описом, року випуску, назви зарубіжної компанії, даних російського дистриб'ютора і його знака авторського права;

— направити закуплену і вилучену контрафактну продукцію на дослідження;

— одночасно доставленому у ВВС продавцеві пояснюють, що матеріали ад­міністративного правопорушення будуть повною мірою готові для розгляду в суді лише тоді, коли експертами будуть проведені криміналістичні досліджен­ня вилученої аудіо-, відеопродукції і подані відповідні письмові висновки.

5. Передача матеріалів про адміністративне правопорушення до суду:

— рішення про направлення матеріалів про адміністративне правопорушен­ня приймається керівником органу внутрішніх справ за місцем вчинення пра­вопорушення;

— передачі до суду підлягають закуплені й вилучені речові докази — конт-рафактні примірники творів;

— вживають заходи по забезпеченню явки правопорушника і повідомлення експерта про місце і час розгляду матеріалів справи.

При підготовці і передачі матеріалів про адміністративне правопорушення | до суду слід пам'ятати, що відповідно до ст. 38 КпАП РРФСР адміністративне І стягнення може бути накладено не пізніше двох місяців від дня вчинення пра- і вопорушення, або не пізніше місяця після прийняття рішення про відмову щодо | порушення кримінальної справи за наявності в діях порушника ознак адмініст- І ративного правопорушення. І

Суддя, керуючись нормами КпАП РРФСР, виносить рішення про притяг-1 нення до адміністративної відповідальності порушника, а також конфіскацію 1 вилучених примірників контрафактної аудіовізуальної продукції з метою їхі подальшого знищення або передачі правоволодільцю. ,1

При відмові від притягнення до адміністративної відповідальності суддя, • відповідно до п. 4 ст. 49 Закону про авторські і суміжні права, виносить рішенюш про конфіскацію контрафактних примірників творів і фонограм, їх знищенвдЯ або передачу володільцям авторських і суміжних прав.

5. Проведення досліджень примірників контрафактної >*Ш

аудіовізуальної продукції Ш

Однією з проблем, що викликає певні труднощі при проведенні перевірив і припиненні порушень авторських і суміжних прав, є рішення питання ntfH проведення досліджень контрафактної аудіовізуальної продукції. V

Основні труднощі щодо питання організації проведення досліджень, як пр$|Н вило, становлять: 1

— пошук кваліфікованих спеціалістів (експертів) для проведення дослшН жень; JH

— надання необхідних для проведення порівняльних досліджень тиз) оригінальних зразків аудіовізуальних творів;

306

ПРОГРАМА ТАСІС «ІНТЕЛЕКТУАЛЬНА ВЛАСНІСТЬ»

— коректність постановки перед спеціалістом питань, що необхідно ви­рішити.

Практичному вирішенню цих проблем був присвячений семінар співробітни­ків експертно-криміналістичних підрозділів, що відбувся в м. Москві у грудні 1999 р. за Програмою ТАСІС. За участю ЕКЦ МВС Росії і РАПО підготовлено збірник матеріалів «Методологія проведення досліджень і експертиз аудіовізу­альних творів», інформація якого дозволить уникнути можливих помилок при призначенні і проведенні досліджень контрафактної аудіовізуальної продукції.

Відповідно до угоди між ЕКЦ МВС Росії і РАПО визначені 24 базові міжре­гіональні відділи експертно-криміналістичних підрозділів органів внутрішніх справ. Базовим ЕКЦ передані бібліотеки оригінальних поліграфічних упаковок найбільш популярних відеофільмів, що переважно стають об'єктом «пірат­ського» тиражування, і списки аудіовізуальних творів із зазначенням правово-лодільців — членів РАПО. Зазначені бібліотеки РАПО регулярно поповнює зразками оригінальної упаковки відеофільмів, що надходять у торговельну ме­режу.

При направленні до ЕКП об'єктів для проведення досліджень необхідно вра­ховувати, що:

— експерт не має права давати правову оцінку досліджуваного об'єкта;

— основні параметри і вимоги до ліцензійного відеозапису аудіовізуального твору не стандартизовані, тому експерт не зможе відповісти на питання про відповідність поданого примірника вимогам ГОСТу.

Вилучена продукція направляється на дослідження спеціалістам, які воло­діють знаннями щодо визначення відмінних ознак контрафактних примірників аудіовізуальних творів1. Здійснюється дослідження кожного примірника вилу­ченої продукції. Експертною організацією складається висновок про результа­ти проведеного дослідження, який подається разом з продукцією ініціатору.

Слід відзначити, що вирішення питання про контрафактність тих або інших примірників аудіовізуальних творів, одержаних в результаті проведення конт­рольної закупки, є правовою оцінкою всієї сукупності наявних у розпорядженні органу дізнання матеріалів.

З врахуванням викладеного, при призначенні органом дізнання або поперед­нього розслідування досліджень або експертиз на вирішення спеціаліста (екс­перта) ставляться питання про відповідність наданих для дослідження відеока­сет примірникам оригінальної відеопродукції, а якщо ні, то які є ознаки відмін­ності?

Переліки можливих питань, які можуть бути поставлені на вирішення екс­пертів ЕКП при проведенні досліджень і експертиз поліграфічної упаковки відеокасет, магнітних і цифрових носіїв аудіовізуальної інформації наведені в посібнику.

1 Спеціалісти РАПО, володіючи відповідною кваліфікацією, безплатно здійснюють за письмовими запитами органів дізнання і постановами слідчих органів дослідження і експертизи вилученої контрафактної продукції. В межах підписаної РАПО з ЕКЦ МВС Росії угоди з січня—лютого 2000 р. проведення зазначених досліджень і експер­тиз здійснюється спеціалістами базових міжрегіональних відділів експертно-криміна­лістичних підрозділів МВС.

20Ч-319

307

КНИГА 1. Нормативні акти і документи. Європейська інтеграція України_________________

Висновок

«Інтелектуальне піратство» як один з видів кримінального підприємництва через високий доход і низький ризик залишається сприятливим економічним середовищем для формування організованих злочинних груп (ОЗГ). За оцінка­ми спеціалістів у Росії у відеопіратство як сферу бізнесу за останні кілька років інвестовано близько $ 100 млн. Доходи від незаконного використання авторсь­ких і суміжних прав використовуються на відтворення організованої злочинно­сті, породжують ряд ще більш небезпечних злочинів, ускладнюють і без того складну кримінальну ситуацію в країні.

В результаті аудіовізуальне піратство в Росії набуло стійких організаційних форм. По суті діє ціла галузь, де зайнята велика кількість людей, створені сотні підпільних виробництв, налагоджено постачання сировини і матеріалів, розпо­всюдження інформації і збут готової продукції.

У Краснодарському краї припинена діяльність організованої злочинної гру­пи, що спеціалізувалася на масштабному виробництві контрафактних відеока­сет, мала корумповане прикриття у владних і правоохоронних органах. Лідери групи організували 5 підпільних цехів з тиражування контрафактних відеока­сет (137 апаратів), їх поліграфічної упаковки (77 тис. шт. упаковок), целофану-вання (4 станки), склад готової продукції для реалізації оптовикам (187 тис. шт. касет).

Вивчення матеріалів кримінальної справи щодо піратської ОЗГ, яка діяла в м. Рязані, показало, що за півтора-два роки роботи підпільної аудіовідеостудії (понад 200 одиниць записувальної техніки) мережа розповсюджувачів її про­дукції зросла з 8 до 40 торговельних точок у Рязанській, Володимирській та ін­ших областях1.

Останнім часом все більшу стурбованість індустрії кіно викликає піратство в галузі оптичних дисків. За останні два роки DVD-піратство заполонило країни Південно-Східної Азії. Виробничі потужності Великого Китаю (включаючи Гонконг і Макао) нині дорівнюють або навіть перевищують всю світову потребу в цих дисках.

Всі ці факти починають впливати на вітчизняний ринок аудіовізуальних творів. Практика боротьби з піратством свідчить, що для зламання захисних кодів на легальних цифрових дисках злочинці користуються послугами хаке-рів, для просування своєї контрафактної продукції на ринок використовують Інтернет, вдаються до засобів комп'ютерного і мобільного зв'язку.

Поява нових технологій і взяття їх на озброєння піратами зумовлюють необ­хідність організації ефективної взаємодії всіх підрозділів внутрішніх справ по боротьбі з піратством.

ДОДАТОК І і

До зовнішніх ознак, що вказують на відмінність вилученої відеокасети від оригінальної відеокасети правоволодільця, як правило, відносяться: А — відсутність поліграфічної упаковки.

' Е. Миронова, В. Завидов «Криминалистическая характеристика преступлений, свя­занных с нарушениями авторских или смежных прав». Законность, № 2, 2000 г.

308

ПРОГРАМА ТАСІС «ІНТЕЛЕКТУАЛЬНА ВЛАСНІСТЬ»

За існуючою практикою наявність оригінальної поліграфічної упаковки під­тверджує законність розповсюдження відепродукції. На поліграфічній упаков­ці повинна міститися інформація про авторів відеопрограми (про фірму-вироб-ника); про передачу авторських і суміжних прав третім особам; про правоволо-дільців на території Російської Федерації; назва і характер відеопрограми, інформація про вікові обмеження, інформація про проходження спеціальної експертизи (для еротичних відеопрограм), коротка анотація відеопрограми, да­ні виробника (або продавця).

Б — наявна поліграфічна упаковка має дизайн, відмінний від оригінального дизайна поліграфічної упаковки даної відеопрограми.

При легальному випуску відеопрограм дистриб'ютор (правоволоділець) ви­користовує для оформлення поліграфічної упаковки певний дизайн. При роз­повсюдженні відеопрограм, випущених цим дистриб'ютором, відеопродукція повинна мати саме цей дизайн поліграфічної упаковки. При невідповідності на­явного дизайна поліграфічної упаковки і дизайна дистриб'ютора напрошується висновок, що зазначена відеопродукція розповсюджується не офіційним дис­триб'ютором, а іншою особою. Цей індекс також застосовується в разі, коли відеопрограма не вийшла на легальний відеоринок, і її оформлення здійснено третьою особою без відома правоволодільця, тобто з порушенням авторських прав.

В — підробка поліграфічна упаковка.

Поліграфічна упаковка має оригінальний дизайн, але одержана шляхом ска­нування, ксерокопіювання, або іншим способом копіювання, за якого викорис­товувався дизайн оригінальної поліграфічної упаковки, і потім відтворена дру­карським способом. У цьому разі крім порушення авторського права на сам твір, відбувається порушення прав на оформлення відеограми (права дизайне­рів і художників — авторів оформлення). При використанні оригінального ди­зайну поліграфічної упаковки використовуються також зареєстровані торгові знаки, знаки охорони авторського і суміжних прав, а також найменування міс­ця походження. В цьому разі подібна інформація є неправдивою.

Г — відсутня оригінальна захисна етикетка.

При ексклюзивному виробництві відеограм деякими дистриб'юторами наяв­ність оригінальної поліграфічної етикетки є одним з доказів легального похо­дження відеопродукції. Разом з тим у ряді випадків відсутність оригінальної захисної етикетки не є ознакою контрафактності, оскільки не всі примірники оригінальної відеопродукції мають захисні етикетки.

Д — наявність на поліграфічній упаковці або касеті підробної голограми (марки), або голограми (марки), що не відповідає оригінальній.

Е — зазначення на поліграфічній упаковці іншого, ніж у дійсності, правово­лодільця. Крім порушення майнових авторських прав у ряді випадків порушу­ється і право автора на ім'я, закріплене законом. Також можливе присвоєння авторства (плагіат).

Ж — відсутність на упаковці знака охорони авторських або суміжних прав і застережень, що всі права захищені.

Будь-який примірник твору, авторські або суміжні права на який захища­ються законом, повинен містити знак охорони авторського і/або суміжного права.

309

КНИГА 1. Нормативні акти і документи. Європейська інтеграція України_________________

З — невідповідність форми і способу упаковки — упаковці оригінальної про­дукції. Наприклад, упаковка відеопродукції в пластикові бокси, а не в картонну поліграфічну упаковку, або застосування іншого, ніж за легального виробницт­ва способу целофанування. Ця ознака є опосередкованим доказом того, що при­мірник твору був виготовлений не самим правоволодільцем, що має виключне право виробництва примірників цього твору, а третьою особою.

І — невідповідність наявної відеокасети оригінальній.

При ексклюзивному виробництві відеограм ряд фірм правоволодільців вико­ристовують тільки певний тип магнітних носіїв (відеоплівок), якщо примірник твору записаний на іншому типі носія (відеострічки), то відповідно він виготов­лений третьою особою, а не самим правоволодільцем.

К — відсутність спеціального тиснення на поліграфічній упаковці.

Різні правоволодільці при оформленні поліграфічної упаковки відеограм за­стосовують при випуску ряду відеограм певні види тиснення. Відсутність тако­го тиснення на поліграфічній упаковці таких творів свідчить про виробництво їх третіми особами.

Л — наявність на касеті двох і більше фільмів.

При випуску відеограм кожний твір випускається у вигляді окремого при­мірника.

Відповідно до існуючої практики права передаються окремо на кожний твір, розміщення на відеокасеті більше одного фільму, за рідким винятком (спе­ціальні випуски відеограм, випуск ретроспектив тощо) свідчить про порушення авторських прав.

М — інші відмінні ознаки.

До інших відносяться ознаки, що рідко зустрічаються. Так, наприклад, від­сутність спеціальної наклейки безпосередньо на центральній частині відеока­сети, або невідповідність деяких параметрів відеозапису, деталей оформлення тощо.

310

ПРОГРАМА ТАСІС «ІНТЕЛЕКТУАЛЬНА ВЛАСНІСТЬ»

СИСТЕМА ВИНАГОРОДИ АВТОРАМ

В АУДІОВІЗУАЛЬНІЙ СФЕРІ ЗА ВИКОРИСТАННЯ

ЇХ ТВОРІВ ТЕЛЕМОВНИМИ ОРГАНІЗАЦІЯМИ

(Рекомендації Програми ТАСІС

«Інтелектуальна власність»)

1. Вступ

Телевізійні організації розповсюджують як художні, так і документальні кіно- і телетвори.

Ці твори можуть бути:

— виготовлені самими телемовними організаціями;

— виготовлені незалежними продюсерами або студіями;

— виплата авторської винагороди не становить жодних проблем, коли теле-мовна організація є одночасно продюсером і розповсюджувачем, оскільки вона має безпосередній зв'язок з авторами.

Ким і як повинна бути виплачена винагорода авторам при розповсюдженні їх творів іншими телевізійними організаціями, які не є виробниками даного ау­діовізуального твору?

2. Система винагороди

Можливі три способи:

а) виплата винагороди здійснюється самою телемовною організацією;

б) винагорода виплачується продюсером;

в) змішана системи виплати винагороди.

а) Виплата винагороди телемовною організацією

Ця система розроблена і впроваджена авторсько-правовими товариствами (SABAM, SACD Франції, SACD Бельгії, SACD Канади, SSA, SGAE). Ця система передбачає:

— що продюсер відступає телемовній організації право на розповсюдження аудіовізуального твору без врахування авторської винагороди. Остання випла­чується безпосередньо телемовною організацією;

— що договір між продюсером і автором містить застереження про винаго­роду, який включає наступні примірні положення:

«автор відступає продюсеру право виконувати або дозволяти виконання твору (його оригінальної, дубльованої або субтитрованої версії) шляхом його телевізійної передачі в ефір, по кабелю (за умови дотримання нижченаведеного параграфу) або через супутник. Продюсер повинен повідомити телемовні орга­нізації про те, що вони зобов'язані укласти відповідні договори з організаціями колективного управління авторськими правами, до яких належить автор, або з іншими організаціями, що представляють автора»;

«стосовно одночасної повної й такої, що не вносить змін до програми, пере­дачі аудіовізуального твору по кабелю, всі майнові права, що випливають із та­кого використання, управляються й управлятимуть відповідно до договорів, безпосередньо або опосередковано укладених між авторсько-правовими орга­нізаціями, до яких належить автор, і організаціями кабельного мовлення».

311

КНИГА 1. Нормативні акти І документи. Європейська Інтеграція України_________________

В тих країнах, де застосовується типовий договір UAE SACD, правила, встановлені статтею 2 зазначеного договору, доповнюються наступними поло­женнями:

«дозвіл розповсюджується:

на твори, що становлять телевізійний і кінематографічний репертуар орга­нізацій. Такими є будь-які відеозаписи, із супроводом або без супроводу їх зву­ком, незалежно від виду матеріального носія, на якому здійснений запис, спосо­бів виготовлення і розповсюдження, право на телевізійне використання яких було прямо або опосередковано передано авторській організації».

Ця система дозволяє виплачувати авторам найбільш адекватну і справед­ливу винагороду.

б) Виплата винагороди продюсером

Продюсер повинен виплачувати авторам певний відсоток від суми, одержа­ної ним за відступлення прав телевізійного розповсюдження твору телемовної організації (ціни продажу).

Ця система має три недоліки:

— твори, при створенні яких телемовна організація виступає як співпродю-сер, а також твори, права на які відступлені за системою партнерингу, вимага­ють особливого скорегованого режиму виплат винагороди. В обох цих випадках необхідно суто теоретично визначити ціну продажу, від якої буде нараховува­тися відсоток, призначений автору як винагорода за використання твору;

— нестабільний стан незалежних продюсерів в умовах вільної економіки. Ця система не враховує ймовірності розорення, банкрутства і ліквідації неве­ликих студій, наприклад, шляхом їх поглинення більш крупними виробниками аудіовізуальних творів;

— доходи продюсера переважно важко піддаються суворому обліку і конт­ролю.

в) Змішана система

Як і в попередній системі, винагорода автору буде розраховуватися і випла­чуватися з доходів продюсера, але виплата цієї винагороди здійснюватиметься самою телемовною організацією. В цьому разі організація колективного управ­ління правами авторів може укласти договір з організаціями, що представляють продюсерів, і з організацією мовлення, що встановлює відрахування організації певного відсотку від бюджету організації мовлення, призначеного для придбання , останнім художніх і документальних програм.

Відсоткова ставка, про яку можуть домовлятися організація і розповсюджу- j вач, переважно становить близько 7 %.

Одержані таким чином суми розподілятимуться організацією між усіма авто- J рами, чиї твори були розповсюджені зазначеними телемовними організаціями.

312

ПРОГРАМА ТАСІС «ІНТЕЛЕКТУАЛЬНА ВЛАСНІСТЬ»