Gesac / aidaa the Tacis Programme — Intellectual Property

Вид материалаКнига

Содержание


Програма тасіс «інтелектуальна власність»
КНИГА 1. Нормативні акти і документи. Європейська інтеграція України
2.6. Кваліфікаційною ознакою складу зазначеного правопорушення
3. Виявлення порушень авторських і суміжних прав на аудіовізуальні твори
Програма тасіс «інтелектуальна власність»
КНИГА 1. Нормативні акти і документи. Європейська інтеграція України
Основними відмінними ознаками контрафактної відеокасети від ліцензійної є відмінності щодо її упаковки.
Найбільш типовими ознаками контрафактних відеокасет є
Програма тасіс «інтелектуальна власність»
КНИГА 1. Нормативні акти і документи. Європейська інтеграція України
4. Дії по припиненню правопорушень
Програма тасіс «інтелектуальна власність»
Подобный материал:
1   ...   33   34   35   36   37   38   39   40   ...   60
Здавання у прокат примірників твору, відповідно до статті 626 ЦК РФ «Договір прокату», є надання орендатору за плату в тимчасове володіння і ко­ристування продавцем, який здійснює здавання майна в оренду як постійну підприємницьку діяльність. Майно, надане за договором прокату, використо­вується для споживчих цілей, якщо інше не передбачено договором або не ви­пливає з суті зобов'язання.

Нині розпочала активно розвиватися мережа відепрокату, в Москві і Мос­ковській області діє понад 120 пунктів прокату відеокасет.

Інше незаконне використання примірників аудіовізуальних творів здійсню­ється переважно наступними способами:

— відтворення кіно- і відеопродукції шляхом тиражування на відеокасетах з записами фільмів, мультфільмів, концертів тощо. В 1999 році зусиллями орга­нів внутрішніх справ припинена діяльність 60 підпільних виробництв з вигото­влення контрафактної відеопродукції. У Самарській області діяла одна з най­більших підпільних студій, де було вилучено майже 600 працюючих на відеоза-пис відеомагнітофонів;

— публічного показу без згоди правоволодільців кіно- і відеофільмів у кіноте­атрах, різних відеосалонах, по кабельних мережах (поширено незаконне транс­лювання по кабельних мережах програм компанії «НТВ-плюс»). За даними спе­ціалістів Російського авторського товариства (PAT), що управляє на колек­тивній основі правами понад 10 тис. авторів художніх творів, деякі великі загальноросійські телекомпанії і супутникові станції не укладають ліцензійні угоди і не виплачують авторам винагороди за трансляцію їх творів;

— останнім часом — авторинг фільмів на DVD дисках, тобто накладення з '•• застосуванням високих цифрових технологій на оригінальний текст російського 1 закадрового перекладу. ДУБОЗ і УБПСВТ МВС Росії разом з РАПО припинена 1 діяльність організованої злочинної групи, яка займалася незаконним розпо-1 всюдженням у м. Москві і країнах СНД (Україна, Казахстан, Білорусь) контра- 1 фактної відеопродукції на цифрових носіях (DVD-диски), авторські права на і яку належать російським і зарубіжним правоволодільцям. Унікальність вчине- і ного злочину в тому, що вперше в Росії і в Європі російські «умільці» — члени* ОПГ, шляхом зламання ключів (кодів) в оригінальних DVD дисках наклали на і англійський текст і змонтували на мікроплівку із застосуванням високих ЩИІ фрових технологій ці ж фільми з російським закадровим перекладом. В по-и дальшому через кур'єрів мікроплівки переправлялися за кордон, там виготов-в лялися так звані «майстер-диски» з російським перекладом, які тиражувалисяи

298

ПРОГРАМА ТАСІС «ІНТЕЛЕКТУАЛЬНА ВЛАСНІСТЬ»

у великій кількості. Вся піратська відеопродукція рекламувалася через сайт в Інтернеті під маркою та індивідуальним логотипом неіснуючої компанії, назва якої в перекладі означає «кристально чисте відео, бездоганна якість». За корот­кий час (близько шести місяців) злочинна група запустила в серійне виробницт­во 15 найменувань цифрових відеограм DVD.

2.4. Суб'єктом зазначеного адміністративного правопорушення є фізична осудна особа, яка досягла 16-літнього віку.

Незважаючи на те, що п. 2 ст. 48 Закону про авторські і суміжні права пе­редбачено, що порушником цього Закону може бути як фізична, так і юридична особа, чинним Кодексом РРФСР про адміністративні правопорушення не пе­редбачена адміністративна відповідальність юридичних осіб (юридичні особи є суб'єктами адміністративних правопорушень в податковому, фінансовому, зе­мельному, лісовому, водному і в деяких інших галузях права).

Спеціальним суб'єктом зазначеного адміністративного правопорушення є посадова особа.

На жаль, у цій статті незазначені перелік або видові ознаки посадових осіб, які можуть бути притягнені до адміністративної відповідальності. Тому в кож­ному конкретному випадку необхідно встановлювати, виходячи з посадових ін­струкцій, чи належало до кола службових обов'язків порушника забезпечення дотримання авторських і суміжних прав, а також прав споживачів.

Відповідно до ст. 15 КпАП РРФСР посадові особи підлягають адміністратив­ній відповідальності за адміністративні правопорушення, пов'язані з недотри­манням встановлених правил у сфері охорони порядку управління, державного і громадського порядку, природи, здоров'я населення та інших правил, забез­печення виконання яких входить до їх службових обов'язків.

У законодавстві відсутнє єдине поняття посадової особи, тому, виходячи з узагальненої практики органів, які розглядають справи про адміністративні правопорушення, до посадових осіб, стосовно статей Особливої частини Кп АП РРФСР, можуть бути віднесені індивідуальні підприємці, а також керівники комерційних юридичних осіб, в разі виконання ними дій, що мають юридичне значимі наслідки (наймати і звільняти працівників, давати обов'язкові вказів­ки, розпоряджатися кредитами тощо)1.

2.5. Суб'єктивний бік зазначеного адміністративного порушення, тобто пси­хічне відношення суб'єкта до вчиненої дії та її наслідків виражається навмис­ною виною. Винувата особа усвідомлює протиправний характер своєї дії та її шкідливі наслідки, бажає або свідомо допускає їх настання.

У практиці виявлення і розкриття злочинів, передбачених ст. 146 КК РФ, органи дізнання і попереднього слідства зіштовхуються з проблемою доказу умислу у володільця дрібної торговельної точки на розповсюдження контрафа-ктної продукції, що не має очевидних відмінних ознак невідповідності ліцензій­ним зразкам, бо відповідно до ч. З ст. 16 Закону допускається розповсюдження введених у цивільний обіг шляхом їх продажу примірників правомірно опуб­лікованих творів без згоди автора і без виплати авторської винагороди.

1 Комментарий к Кодексу РСФСР об административных правонарушениях. Под ред. И. И. Веремеенко, Н. Г. Саливуевой, М. С. Студеникиной. — М., ООО «Издательство

ПРОСПЕКТ», 1997, с. 40.

299

КНИГА 1. Нормативні акти і документи. Європейська інтеграція України_________________

Законодавець вводить як обов'язковий елемент суб'єктивного боку правопо­рушення вчинення перелічених у диспозиції норми дій з комерційною метою, тобто для одержання майнової вигоди.

2.6. Кваліфікаційною ознакою складу зазначеного правопорушення є по­вторне вчинення аналогічного правопорушення особою, яка раніше протягом року притягалася до адміністративного стягнення за одне з порушень, передба­чених ч. 1 ст. 150-4 КпАП РРФСР.

У ч. 2 статті, що розглядається, передбачаються міри підвищеної відпо­відальності особи, яка в цьому разі підлягає більш суворому адміністративному покаранню, що передбачає збільшені розміри штрафів.

2.7. Конфіскація контрафактних примірників творів і фонограм також є за­собом стягнення і підлягає застосуванню судом при здійсненні правопорушен­ня, передбаченого як ч. 1, так і ч. 2 цієї статті.

3. Виявлення порушень авторських і суміжних прав на аудіовізуальні твори

Всі можливі способи незаконного використання чужої інтелектуальної влас­ності стали позначатися терміном «піратство» або «інтелектуальне піратство», який міцно увійшов до сучасного лексикону.

Для одержання чужої інтелектуальної власності в більшості випадків «піра­тами» використовується:

— нелегальний запис або бутлегерство. Наприклад, недозволений відеоза-пис театральної постановки;

— монтаж — спотворення перекладу, компонування фрагментів, кольоро­вих гам у невластивій оригіналу послідовності;

— незаконне одержання (придбання, крадіжка) носіїв вихідних зразків ори­гінальних аудіовізуальних творів (мастерів). Щорічно в Росію нелегально над­ходить близько 700 нових піратських копій відеограм. В матеріалах Асоціації виробників фільмів «Ем-Пі-Ей» відзначається, що російські кримінальні банди створили мережі, якими вони здатні одержати вихідні плівки (мастер-касета) і викинути на лотки піратські копії в межах кількох днів від моменту випуску фільму в прокат у США1.

Відповідно до ст. 17 Федерального закону «Про ліцензування окремих видів діяльності» до переліку видів діяльності, на здійснення яких вимагається спе­ціальний дозволи (ліцензії), включені:

— публічний показ аудіовізуальних творів, здійснюваний в кінозалі; j

— розповсюдження, за винятком роздрібної торгівлі, примірників аудіо- і візуальних творів на будь-яких видах носіїв; І

— відтворення (виготовлення примірників) аудіовізуальних творів на будь- 1 яких видах носіїв. І

Тиражування і оптова реалізація аудіовізуальних творів або публічний їх \ показ глядацькій аудиторії для одержання прибутку без реєстрації підприєм-1 ницької діяльності, або без спеціального дозволу (ліцензії), передбаченого Фе-1 деральним законом «Про ліцензування окремих видів діяльності», в разі запо-і

Б. Гжелковски — директор по международным вопросам Эм-Пи-Эй «Аудиовизуаль- j ное пиратство и охрана прав интеллектуальной собственности в странах Централь­ной, Восточной Европы и СНГ».

300

ПРОГРАМА ТАСІС «ІНТЕЛЕКТУАЛЬНА ВЛАСНІСТЬ»

діяння великої шкоди громадянам, організаціям або державі, або поєднане з одержанням доходу в великому розмірі становить склад злочину, передбаче­ний ч. 1 ст. 171 КК РФ «Незаконне підприємництво».

Якщо при цьому оптові покупці контрафактної аудіовізуальної продукції були обмануті стосовно легальності її виробництва, споживчих властивостей або якості товару, що зумовило завдання їм шкоди, то такі дії можуть бути до­датково кваліфіковані як вчинення злочину, передбаченого ч. 1 ст. 159 КК РФ «Шахрайство».

В разі введення в оману стосовно споживчих властивостей або якості аудіо­візуальної продукції (коли під маркою відомої фірми реалізується свідомо фа­льсифікована) або іншого обману споживачів в організаціях, які здійснюють ре­алізацію товарів населенню (роздрібну торгівлю аудіовізуальними творами), а також громадянами, зареєстрованими як індивідуальні підприємці (як прави­ло, займаються роздрібною торгівлею відеокасет на ринках), ці дії можуть ста­новити склад злочину, передбачений ст. 200 КК РФ «Обман споживачів».

Як свідчить дослідження контрафактних відеокасет, їх поліграфічне оформ­лення, упаковка і маркування практично повністю копіюють аналогічні товари, що законно випускаються. Якщо при цьому незаконно використовуються чужі товарні знаки, що може завдати великої шкоди їх правоволодільцям, такі дії становлять склад злочину, передбачений ст. 180 КК РФ «Незаконне викорис­тання товарного знака».

Вияв і розкриття злочинів, передбачених переліченими нормами КК РФ, не вимагає, відповідно до ст. 126 КПК РРФСР, проведення попереднього розсліду­вання і відноситься відповідно до ст. 9 Закону Російської Федерації «Про міліцію», до компетенції міліції громадської безпеки та її підрозділів.

Аналіз статистичних даних по м. Москві свідчить, що 66 чоловік у 1998 році і 141 у 1999 році були притягнені до адміністративної відповідальності за ст. 150-4 КпАП РРФСР (39 — за п'ять місяців 2000 p.). Однак цими цифрами не вичерпуються всі випадки притягнення розповсюджувачів контрафактної про­дукції до адміністративної відповідальності, бо багато з них притягаються й за іншими статтями Кодексу РРСФР про адміністративні правопорушення. На­приклад, в 1999 році з 141 «пірата» тільки 18 притягнені до відповідальності за ст. 150-4 за реалізацію контрафактних фонограм, а 54 правопорушники були покарані за іншими статтями1.

Притягнення правопорушника до адміністративної відповідальності за роз­повсюдження контрафактної продукції може сприяти в наступному доказу на­явності умислу щодо вчинення більш суспільне небезпечного вчинку — злочи­ну, передбаченого ст. 146 КК РФ. Крім того, в разі, коли матеріали про адмініст­ративне правопорушення містять ознаки злочину, передбаченого ст. 146 КК РФ, вони відповідно до ст. 233 КпАП РРФСР, підлягають передачі за підслідністю до прокуратури.

Неодмінною умовою виявлення і припинення фактів «інтелектуального піратства» є виявлення ознак підготовки або здійснення цього правопорушення.

Використано статистичні дані ЗЩ МУВС м. Москви.

301

КНИГА 1. Нормативні акти і документи. Європейська інтеграція України_________________

Контрафактна аудіовізуальна продукція поділяється на дві основні групи:

— копії кінофільмів або інших програм, які не випускалися у відеоформаті в законному порядку та території Російської Федерації;

— копії фільмів та інших програм, раніше випущених російськими компа­ніями у відеоформаті.

Виявити відеокасети першої категорії досить просто, якщо знати, що фільми, розповсюджувані на них, не повинні бути в цивільному обігу взагалі.

Зокрема, після семінару за Програмою ТАСІС, що відбувся в м. Москві в ли­стопаді 1999 року для співробітників служби БЕП з проблем боротьби з «інте­лектуальним піратством», на адресу РАПО з органів внутрішніх справ надійш­ло понад 200 запитів з проханням про надання переліку відеофільмів, які не по­винні перебувати в легальному обігу на території Російської Федерації, бо права на розповсюдження цих фільмів на території Російської Федерації не пе­редавалися.

Відеокасети другої категорії в більшості випадків мають ряд зовнішніх від­мінних ознак.

Основними відмінними ознаками контрафактної відеокасети від ліцензійної є відмінності щодо її упаковки.

Ліцензійні відеокасети упаковуються або в пластмасові коробки з виготовле­ною друкарським способом кольоровою красивою вкладкою, або в картонні ко­робки з кольоровою красивою рекламою відеофільму на зовнішньому боці, ви­готовлені друкарським способом.

Ліцензійна касета в обов'язковому порядку повинна містити на касеті:

— ім'я (найменування) володільця виключних прав на певний твір;

— знак охорони авторського права (латинська літера «С», обведена колом);

— як правило, коротку анотацію фільму, перелік творців фільму (продюсе­ри, режисер, сценарист, композитор, актори тощо);

— рік першого опублікування твору. За відсутності доказів іншого, автором твору вважається особа, зазначена як автор на оригіналі або примірнику твору.

Кожний примірник ліцензійної відеопродукції містить наступні позначення, що підтверджують авторські права на певний твір:

— у титрах відеофільму або програми вказується правоволоділець, знак ав­торського права, рік опублікування (оприлюднення) і випуску твору, а також інформація про передачу авторських прав третім особам;

— якщо відеофільм призначений для домашнього перегляду, то на касеті повинен бути записаний тільки один фільм; якщо це збірник мультфільмів, то виробником усіх фільмів повинна бути одна кіностудія.

Найбільш типовими ознаками контрафактних відеокасет є:

— наявність заводської упаковки фірми-виробника чистих відеокасет (SKC, BASF, ECP, Konica, TDK, Sony, JVC тощо) незалежно від рекламно-довідкової інформації, яка розміщена на різних наклейках і етикетках на самій касеті або вміщується в упаковку;

— скопійована з ліцензійних касет оригінальна картонна упаковка методами сканування, фотокопіювання або друкарського тиражування. За уважного зов­нішнього огляду порівняно з оригіналом копії мають, як правило, більш низь­кий за якістю картон, чіткість зображень і кольорову гаму («чистоту друку»);

302

ПРОГРАМА ТАСІС «ІНТЕЛЕКТУАЛЬНА ВЛАСНІСТЬ»

— відсутність інформації про виробників і володільців прав на фільм росій­ською мовою, зазначення як володільців прав на фільм тільки зарубіжних ліцен-зіарів, відсутність назви організації-правоволодільця і назви фільму в публіко­ваних журналами «Відеомагазин» каталогах ліцензійних відеофільмів. Ці озна­ки можуть свідчити про реалізацію фільмів, права на які в законному порядку на територію Російської Федерації не передавалися, або були передані після виготовлення тиражів такого фільму;

— переважно низька якість відеозапису за яскравістю і різкістю зображень, насиченістю кольорів, випадання сигналів, побічні записи;

— низька роздрібна ціна відеокасети.

Спеціалістами РАПО розроблена класифікація найхарактерніших зовнішніх ознак, які вказують на те, що зазначений примірник аудіовізуального твору ви­готовлений і введений в цивільний обіг з порушенням Закону про авторські і су­міжні права, а, отже, є контрафактним примірником аудіовізуального твору.

Характерною особливістю ринку є виробництво практично всіх «піратських» відеокасет на території Росії.

Останнім часом рівень «піратських» підробок істотно зріс. На прикладі відео­касет наочно прослідковується тенденція до зникнення з прилавків кустарних перезаписів двох фільмів на одну касету. Контрафактна аудіовізуальна продук­ція переважно стала практично невідмінною від легальної за зовнішніми ознака­ми без проведення спеціальних порівняльних досліджень і допомоги спеціалістів, які володіють для цього спеціальними знаннями.

Слід відзначити, що наявність ідентифікаційного знака, призначеного під­твердити легальність виробництва певного примірника аудіовізуального твору, не завжди гарантує захист від порушень. На дослідження до РАНО останнім часом надходять контрафактні відеокасети, марковані справжніми ідентифіка­ційними знаками, застосовними в м. Москві.

Ці обставини істотно ускладнюють можливості одержання інформації про виготовлення або розповсюдження контрафактної аудіовізуальної продукції. Якісні зміни, що відбуваються на ринках аудіовізуальної продукції, зумовлю­ють необхідність підвищення рівня інформованості органів внутрішніх справ шляхом:

— підвищення рівня взаємодії з контролюючими органами, які здійснюють перевірки дотримання встановленого порядку реалізації аудіовізуальної про­дукції;

— зміцнення співробітництва з інформованими джерелами — службами безпеки правоволодільців та їх громадськими об'єднаннями, організаціями, які спеціалізуються із захисту інтересів правоволодільців1;

Необхідно мати на увазі, що діяльністю із захисту інтелектуальної власності займа­ється велика кількість юридичних осіб, які в дійсності не мають для цього необхідних можливостей і повноважень. Крім того, наявна інформація свідчить, що ряд осіб за­стосовують сумнівні засоби захисту інтересів правоволодільців і роблять спроби вико­ристання в своїх інтересах можливостей органів внутрішніх справ. Є факти залучен­ня таких осіб до кримінальної відповідальності за шахрайство, тому слід переконати­ся стосовно можливостей, кваліфікації і повноважень осіб, які пропонують послуги щодо захисту інтересів правоволодільців, перш ніж залучати їх до надання практич­ної допомоги і передавати мінімально необхідну інформацію.

303

КНИГА 1. Нормативні акти і документи. Європейська інтеграція України_________________

— обміну інформацією і координації дій з оперативними підрозділами орга­нів внутрішніх справ та інших правоохоронних органів.

4. Дії по припиненню правопорушень

Реальна боротьба з «інтелектуальним піратством» вимагає наявності певних знань чинного законодавства, а також практичних навичок щодо підготовки і про­ведення контрольних закупок та інших заходів перевірки. Конкретного резуль­тату можна досягнути лише в тому разі, якщо до підготовки і проведення кожно­го заходу підходити з належною відповідальністю.

4.1. При одержанні первинної інформації або заяви про здійснення адмініст­ративного правопорушення, передбаченого статтею 150-4 КпАП РРФСР, необхід­но відповісти на питання:

— чиї саме права порушуються — правоволодільців чи споживачів;

— яким чином здійснюється порушення — продажем, здаванням у прокат, іншим незаконним використанням примірника твору;

— чи відноситься зазначений товар до копій творів науки, літератури і мис­тецтва — об'єктів авторського або суміжних прав;

— чи підлягають правовій охороні авторські і суміжні права на нього та де­які інші.

У практичній боротьбі з розповсюдженням контрафактної відеопродукції відповіді на ці питання, як правило, досить очевидні, тому одержана інформа­ція є підставою для проведення її перевірки і вжиття заходів до припинення здійснюваного правопорушення відповідно до п. 1 ст. 10 Закону Російської Фе­дерації «Про міліцію».

4.2. На організаційному етапі підготовки до проведення заходів з докумен­тування дій продавців контрафактної аудіовізуальної або іншої продукції, як правило, необхідно:

— проаналізувати дані про місце і найбільш зручний час проведення конт­рольної закупки з точки зору забезпечення безпеки осіб, які беруть участь у проведенні заходів;

— доцільно попередньо провести перевірку для підтвердження систематич­ності торгівлі, визначення оптимального часу проведення контрольної закупки, , виявлення додаткових місць збереження контрафактної продукції (складів, ав- ' томашин), можливих джерел надходження контрафактної продукції до торго-1 вельної точки; j

— з правоволодільцем або організацією, що представляє його інтереси, ви- ] рішувати питання надання практичної допомоги в проведенні контрольної за­купки, участі спеціалістів, надання допомоги щодо вилучення, перевезення і складування;

— визначити розподіл сил і засобів, в тому числі участь у проведенні контро­льної закупки експерта — представника Російської антипіратської організації і або представника фірми — правоволодільця (але не як покупця);

— забезпечити необхідним пакетом документів (бланки актів контрольної] закупки, протоколи огляду і вилучення, пояснення, паперові стрічки для опе-| чатування вилученої продукції з відтисками печатки підрозділу, прозора ли­пуча стрічка, копіювальний папір тощо). При проведенні широкомасштабнії заходів доцільно заздалегідь розробити для кожної групи план-схему місця| розташування торговельних точок, що перевіряються, і підходів до них;

304

ПРОГРАМА ТАСІС «ІНТЕЛЕКТУАЛЬНА ВЛАСНІСТЬ»

— провести інструктаж учасників заходу, пояснити мету і завдання заходу, вимогу дотримання законодавства при його проведенні.

4.3.