Gesac / aidaa the Tacis Programme — Intellectual Property
Вид материала | Книга |
- Intellectual property fundamentals summary of the lecture, 20.48kb.
- Правила составления, оформления заявки на выдачу патента (свидетельства) Patenting, 838.35kb.
- Доклад по основным результатам реализации в Узбекистане Программы tacis «Статистика, 180.96kb.
- Программа tacis-democracy Европейского Союза, в партнерстве с организацией Deutsch-Russischer, 2510.81kb.
- The property right as a basis of functioning of any lawful state always submits, 194.75kb.
- Ch specifies on to, that on the row of questions single approaches were formed to the, 295.82kb.
- Книга представляет собой курс лекций, прочитанный в Новосибирском государственном университете, 1064.29kb.
- Обработка и передача изображений, 203.92kb.
- Семинары в Академии предпринимательства по линии tacis в 1995-1996гг с получением сертификата, 19.41kb.
- Тема итого, 43.79kb.
1) Яка форма повинна бути встановлена для централізованих схем володільцями прав та тими, хто ними управляє? Чи була б система «one-stop-shop» бажаною або ж ефективною в умовах інформаційного суспільства?
2) Чи повинні такі централізовані схеми обмежуватися виданням ліцензій для створення творів мультимедіа або ж стати загальним механізмом?
3) Чи вважаєте ви, що конкуруючі схеми (схеми, які включають ті ж самі права) можуть співіснувати в тій же самій державі-члені, у Співтоваристві або ж на міжнародному рівні (можуть включати окремий зміст або, можливо, і однаковий зміст)? Як виглядає така конкуруюча схема на практиці?
4) Припускаючи, що інформаційне суспільство базуватиметься на міжнародній основі, чи вважаєте ви, що ліцензії, які надаються за подібною схемою або схемами, повинні бути чинними у всьому світі?
5) Чи вважаєте ви, що ліцензії на більш обмежену територію продовжуватимуть діяти?
6) Чи вважаєте ви, що, незважаючи на існуючі норми конкуренції, в законодавстві Співтовариства повинні бути закріплені певні норми для колективних організацій або централізованих схем управління? Якщо так, то який вид норм необхідний: певний кодекс, який регулював би конкуренцію між організаціями та схемами; норми, які регулювали б відносини між організаціями і схемами та їхніми членами, або ж обидва види норм?
Підрозділ IX Технічні системи охорони та ідентифікації
Основні положення
Цифрова форма дозволяє ідентифікувати, маркувати, охороняти і автоматично управляти творами та іншими об'єктами, що охороняються, з метою запровадження належних систем. Необхідне запровадження та прийняття таких систем на міжнародному рівні, бо інформаційне суспільство не повинно управляти зі шкодою для правоволодільців.
1. Вступ
Цифрова форма творів та інших об'єктів, що охороняються, з одного боку, є перевагою, а з іншого — серйозною небезпекою. Вона дозволяє збирати, доповнювати та використовувати матеріали набагато легше, ніж це було раніше; це відкриває нові ринки, але й створює нові можливості для піратства та ускладнює боротьбу з ним. Та цифрова технологія і нові можливості баз даних дозволяють краще захищати твори та інші об'єкти, що охороняються, сприяють ста-
197
КНИГА 1. Нормативні акти І документи. Європейська інтеграція України_________________
новленню систем, прийнятних для правовелодільців, виробників обладнання, розповсюджувачів творів та інших суб'єктів, що охороняються. Постають дві проблеми. Перша — систематична ідентифікація творів та інших об'єктів, що охороняються. Всі публікації літературні містять знак ISBN, який дозволяє їх ідентифікувати. Подібна система ідентифікації могла б включати всі твори та інші об'єкти, що охороняються; в самій ідентифікаційній позначці могла б міститися інформація про твір або повніша інформація про правоволодільців, навіть про зміст ліцензії. Подібний кодекс, відомий як Записувальний кодекс міжнародного стандарту або ЗКМС, був розроблений для звукових записів. Робота в інших сферах триває.
Використовуючи систему технічної ідентифікації, можна було б полегшити збір та розподіл винагороди правоволодільцям. Було б бажаним, якби системи ідентифікації творів та інших об'єктів, що охороняються, так само, як і бази даних щодо права на володіння, були об'єднані в систему, яка використовувалася б для виплати через мережу або для надання послуг на відстані, а також для регулювання та розподілу доходів з дотриманням норм особистої таємниці користувачів. До такого доходу включались би гонорари, які б розподілялися володільцям авторського права. Такі системи вже існують для окремих цілей, але необхідні для загальних систем.
В Європі, де значна кількість операторів працює для міжнародних послуг, можливо, що такі системи вимагатимуть прийняття регулятивних рішень та технічних стандартів. Отже, необхідно детально вивчити питання охорони особистої таємниці користувачів з урахуванням того, що оператори мереж збирають та зберігають певні деталі користування інформацією та культурними послугами кожним індивідуальним споживачем.
Система обміну цифрових творів та інших об'єктів, що охороняються, також вивчається. Деякі цифрові облікові системи, як Cyphertech, вже існують. Кожний компонент цієї програми містить цифровий встановлений знак, який користувачі можуть отримати та розшифрувати за певний час.
Це дозволяє встановлювати системи автоматизованого управління щодо користування, такого як передача в ефір, де можна було б визначити твір або інший об'єкт, що охороняється, протягом кількох секунд.
Іншим центральним питанням є встановлення зазначених систем охорони та інших систем обладнання, щоб мати всі переваги від системи кодування. В цьому документі не ставиться питання ні щодо систем, які дозволяють операторам забороняти прийняття послуг, ні щодо потреби правової охорони належного прийняття, тому що такі питання розглядаються в окремій «Зеленій книзі». З іншого боку, такі системи, як Серійна система управління авторським правом (ССУАП), що запобігають подвійному копіюванню, необхідні. Якщо системи, які продаються споживачам, не будуть розшифровувати коди, то тоді неможливо встановити схеми індивідуального керування.
Іншим аспектом, який прямо не стосується авторського права і суміжних прав, є питання безпеки передачі через мережу. Дані та інші предмети, які передаються через мережу, не можуть охоронятися надалі так, як телефонні дзвінки. Для більшості випадків це є достатнім. Однак ця система не може надалі ефективно функціонувати стосовно творів та інших об'єктів, що охороня- , ються. Стає дуже складно контролювати, як дотримуються авторське право і ]
4
198 і
ЄВРОПЕЙСЬКИЙ СОЮЗ
суміжні права, якщо мережі не зможуть забезпечити надійну систему безпеки передач.
Незважаючи на те, що питання безпеки передачі через мережу дещо відрізняється від питань ідентифікації та охорони, важливо підкреслити, що обговорення цього питання є необхідним для охорони авторського права і суміжних прав.
2. Сучасний правовий аспект
2.1. В міжнародних конвенціях такі питання не розглядаються. Та вони були порушені під час переговорів, які продовжуються в ВОІВ щодо можливого протоколу до Бернської конвенції та можливого нового документа стосовно виробників фонограм та виконавців, принаймні частково.
2.2. В законодавстві Співтовариства знайшли відображення подібні питання: згідно зі статтею 7 (1) Директиви про охорону комп'ютерних програм держа-ви-члени повинні передбачати відповідні санкції проти осіб, які пускають в обіг або зберігають з комерційною метою «будь-який засіб з єдиною метою сприяти недозволеному усуненню або нейтралізації будь-якого технічного пристрою для захисту комп'ютерної програми». У статті 7 (3) зазначається, що «держа-ви-учасниці можуть передбачити конфіскацію засобів, згаданих у пункті (с) параграфа 1».
Отже, законодавством Співтовариства не вимагається введення технічних систем для охорони комп'ютерних програм, але охороняються системи, спрямовані проти піратського розшифрування та нейтралізації таких систем з комерційною метою.
3. Обговорення проблеми з точки зору Співтовариства
Важливість технічних систем ідентифікації, обліку та охорони визнана на рівні Співтовариства. Не тільки в Директиві про охорону комп'ютерних програм передбачається боротьба з піратством у цій сфері, але проблема дешифрування передач в ефір вивчається нині і повинна стати предметом окремого «зеленого документа».
Тут повинна бути згадана програма CITED; вона фінансується Комісією згідно з програмою Esprit. CITED ґрунтується на потребах інформаційної індустрії в широкому розумінні, забезпечує охорону авторського права і суміжних прав стосовно всіх творів та об'єктів, що охороняються, які за допомогою цифрової форми можуть зберігатися та передаватися. Метою програми є встановлення схеми надійної охорони інтересів правоволодільців.
На першій стадії проект викликав інтерес серед тих, кого цікавить зазначена проблема. Детальне вивчення її зв'язку з цифровою технологією було здійснене з урахуванням консультацій із ВОІВ та іншими зацікавленими сторонами.
Водночас дослідження показало, що нема жодного технічного рішення, яке б повністю задовольняло правоволодільців. Діючі засоби ґрунтуються на стандартах, перевірених практикою.
CITED визначила загальну модель, яка могла б застосовуватися на міжнародному рівні та стосується всіх учасників інформаційного ланцюга. Модель CITED визначає заходи, необхідні для боротьби з піратством, як віддалені, так і першочергові. Така модель нині випробовується шляхом пільгових проектів.
На слуханні, яке відбулося 7 та 8 липня 1994 p., постало питання, чи системи ідентифікації повинні вмонтовуватися у вироби.
199
КНИГА 1. Нормативні акти і документи. Європейська інтеграція України_________________
Зацікавлені сторони висловили думку, що такі системи були б корисними, навіть необхідними в деяких випадках. Більшість учасників переконана, що такі системи повинні бути довільними, а не обов'язковими. Такі системи необхідно охороняти від підробки, інакше їх впровадження тільки погіршить справу. Питання щодо необхідної інформації також викликало суперечки. Деякі учасники наголошували на тому, що така інформація повинна бути вичерпною та ідентифікувати правоволодільців, інші стверджували, що інформація повинна обмежуватися твором або іншим об'єктом, що охороняється.
Безперечно, цей аспект тісно пов'язаний з питанням набуття та управління правами.
Підкреслювалася необхідність дій з боку Співтовариства щодо принципів та підходів, викладених згідно з «новим підходом». Якщо ж держави-члени не вживуть заходів щодо заборони поширення окремих товарів на основі того, що вони порушують стандарти охорони, з'являться перешкоди на шляху торгівлі.
Зроблені певні кроки однією з держав-членів разом з відповідними професійними групами та Міжнародною організацією стандартів (МОС) щодо розвитку методу ідентифікації, пов'язаного з наслідками розшифрування. Завдяки такій ініціативі, МОС вже погодилася розглянути зазначене питання. Природа та зміст таких дій вивчаються. Важливо, щоб такі методи були прийняті на міжнародному рівні, а створення «приватних» систем окремими виробниками, які застосовували б свої стандарти для власних комерційних потреб, є небажаним.
Співтовариство може взяти участь у такій роботі, щоб зробити технічні системи охорони обов'язковими для індустрії авторського права і суміжних прав.
4. Питання
1) Чи вважаєте ви, що Співтовариство у співпраці з державами-членами повинно прийняти положення, які відповідали б:
— потребам ідентифікації;
— стандартам для охорони проти приватного цифрового копіювання;
— іншим технічним системам ідентифікації та охорони, спрямованим проти приватного цифрового копіювання?
Якою була б ваша точка зору, якби вони були введені та прийняті індустрією?
2) Який вид інформації повинні містити:
— ідентифікація твору та іншого об'єкта, що охороняється;
— ідентифікація первинних правоволодільців;
— ідентифікація твору або іншого об'єкта, що охороняється, первинних правоволодільців, ліцензіарів та інших відповідних сторін;
— зміст ліцензії щодо можливих майбутніх правонаступників такої ліцензії?
3) Як ви вважаєте, чи повинні твори та інші об'єкти, що охороняються, третіх країн заборонятися на внутрішньому ринку Співтовариства через відсутність систем ідентифікації, визнаних у Співтоваристві?
4) Які додаткові заходи необхідні для розвитку і застосування технічних систем охорони проти приватного цифрового копіювання?
5) Якби технічна система охорони проти приватного цифрового копіювання була б введена на узгодженій основі, чи вважаєте ви, що імпорт та розповсюдження будь-якого обладнання без таких систем повинен бути заборонений?
200
ЄВРОПЕЙСЬКИЙ СОЮЗ
6) Чи вважаєте ви, що ефективність технічних систем захисту проти приватного цифрового копіювання залежить від впровадження міжнародних стандартів?
7) Як визначити, чи твори або інші об'єкти, що охороняються, знаходяться в публічному володінні? Які можуть бути гарантії того, щоб охорона творів та інших об'єктів, які охороняються законодавством з інтелектуальної власності, не обмежувала і не забороняла б доступ до даних, що знаходяться в публічному володінні?
ДОДАТОК Питання до зацікавлених сторін
Розділ перший Загальні питання
1. Велика кількість невирішених питань міститься в підрозділі II А. Чи можете ви щось підказати, щоб допомогти з'ясувати питання, порушені в ньому щодо розвитку ринку та нових послуг?
2. Які фактори, що впливають на авторське право і суміжні права, ви змогли б виділити?
3. Чи має ваша країна якісь доповіді, дослідження або навіть конкретні плани стосовно національного законодавства, які могли б стати в пригоді сфері авторського права і суміжних прав в інформаційному суспільстві? Якщо так, то що зроблено?
4. Який, на вашу думку, рівень вирішення питань сфери інтелектуальної власності є доцільним в інформаційному суспільстві: національний, на рівні Співтовариства або міжнародний?
5. Чи означає поява мультимедійних творів, які базуються на елементах культурної спадщини, що потрібні нові специфічні законодавчі положення, беручи до уваги необхідність охорони культурної спадщини? Якщо так, то які положення?
6. Більшість товарів та послуг, які постачаються через інформаційну супер-мережу, охороняються правами власності. Як ви вважаєте, за яким критеріями можна визначити загальну економічну вартість авторського права і суміжних прав?
7 (а). Чи маєте ви статистичні або економічні дані щодо пропорційного співвідношення між різними економічними секторами (видавнича справа, аудіовізуальна продукція, музика тощо) в інформаційному суспільстві? Який відсоток від загального обігу в таких секторах підпадає під охорону авторського права і суміжних прав?
7 (Ь). Чи маєте ви спеціальні економічні дані або прогнози, які б дозволили визначити внесок авторського права і суміжних прав до економічного процесу становлення нових послуг, які розповсюджуватимуться в інформаційній супер-мережі?
7 (с). Чи маєте статистичні дані або аналіз аспектів (кількісний, якісний) зайнятості в сфері, яка охороняється авторським правом і суміжними правами, в рамках інформаційної супермережі?
201
КНИГА 1. Нормативні акти і документи. Європейська інтеграція України_________________
8. Чи могли б ви погодитись з тим, що посилення законодавства у сфері авторського і суміжних прав відіграло б позитивну роль для мультимедіа? Якщо так, то в якому секторі?
9. Який би ви могли передбачити рівень впливу на розвиток діяльності, охопленої правами інтелектуальної власності, в рамках нових послуг, які б розповсюджувалися в інформаційній супермережі?
10. Чи маєте ви якісь інші коментарі з питань, які не розглянуті в цьому розділі?
Розділ другий
Підрозділ І Законне використання
1. Чи означає застосування правил країни — джерела послуг, що потрібні додаткові критерії та положення? Якщо так, якими вони повинні бути?
2. Чи вважаєте ви, що, розглядаючи законодавство країни походження, необхідно визначити додаткові критерії для його застосування? Якщо так, то які критерії?
3. Щоб встановити всі сторони, які могли б бути законними, чи вважаєте ви, що можна визначити кожного можливого учасника в ланцюгу передачі? Якщо так, будь ласка, чи змогли б ви визначити таких учасників?
4. Зважаючи на існуючі розходження стосовно рівня охорони, чи повинно законодавство країни походження використовуватися у Співтоваристві для визначення акта передачі стосовно:
— тільки тих передач, які походять з держави-члена;
— тільки тих передач, які походять з держави-члена або з третьої країни, яка є членом Бернської конвенції (Паризький акт 1971 р.) і Римської конвенції 1961 p.;
— всіх передач, які походять з будь-якої країни?
5. Якщо законодавство країни походження повинно бути збереженим, яке законодавство та сфери національного законодавства повинні бути узгодженими, щоб запобігти спаду торгівлі та збиткам щодо охорони правоволодільців, враховуючи:
— винятки з виключних прав;
— використання;
— моральні права;
— інші права?
6. Як і наскільки та в яких сферах повинна поліпшуватися охорона правоволодільців у країнах, що є членами Бернської та Римської конвенцій, або в самому Співтоваристві, якщо повинно застосовуватися законодавство країни походження?
7. Які інші норми ви застосували б замість прийняття законодавства країни походження?
8. Чи вважаєте ви, що наявні статті зможуть належним чином охороняти правоволодільців Співтовариства, коли послуга вперше введена в мережу третьої країни, яка не забезпечує ефективної охорони інтелектуальної власності?
9. Чи вважаєте ви, що сторони повинні бути вільними щодо вибору договірного законодавства, чи свобода контракту має бути обмежена:
— імпортом;
202
ЄВРОПЕЙСЬКИЙ СОЮЗ
— тільки для того, щоб охороняти окремі специфічні аспекти, такі як моральні права справедлива винагорода, колективне управління правами;
— тільки там, де контракт стосується творів або інших об'єктів, що охороняються, правоволодільців Європейського Союзу?
Підрозділ II Вичерпання прав та паралельного імпорту
1. Чи може бути прийнятна норма, яка б виключала міжнародне вичерпання авторського права в рамках статті 9 (2) Директиви про право прокату і деякі суміжні права?
2. Чи необхідно доводити, що не існує вичерпання будь-яких прав (прав на передачу в ефір, прав на прокат) щодо пропозицій послуг?
3. Як ви розглядаєте питання стосовно впровадження систем on-line, її поширення в світі?
4. Чи можуть системи, які передбачають міжнародне вичерпання прав, співіснувати з іншими, які цього не передбачають?
Частина друга Специфічні права
Підрозділ III Право на відтворення
1. Чи вважаєте ви, що цифрова форма творів та інших об'єктів, що охороняються, повинна охоплюватися правом на відтворення? Чи можуть бути виправданими винятки стосовно виключного характеру такого права? Якщо так, то які винятки та чому?
2. Чи вважаєте ви, що приватне копіювання та репродукування творів у цифровій формі та інших об'єктів, що охороняються, крім комп'ютерних програм:
— повинно бути повністю об'єктом такого права на відтворення;
— повинно бути об'єктом такого права на відтворення, за винятком дозволу на відтворення однієї копії (як у системі SCMS);
— повинно бути дозволеним з виплатою або без виплати винагороди?
Підрозділ IV Сповіщення для загального відома
1. Відповідно до яких положень, на вашу думку, наступні дії можуть розглядатися як форми приватного використання:
— передача через мережу між двома приватними особами;
— передача через мережу між багатьма приватними особами;
— передача через мережу між приватною особою та фірмою;
— передача через мережу в рамках однієї або кількох фірм?
2. У разі передачі через мережу для більше, ніж двох приватних осіб, чи вважаєте ви, що той факт, що люди, яких це стосується, знають одне одного або належать до однієї сім'ї, повинен відігравати певну роль у визначенні сповіщення для загального відома?
3. Якщо передача здійснюється з однієї точки в іншу, як може впливати визначення осіб, які беруть участь у ній — приватні особи, фірми, громадські органи тощо — на віднесення її до сповіщення для загального відома?
203
КНИГА 1. Нормативні акти і документи. Європейська інтеграція України________________
4. Чи вважаєте ви, що авторське право і суміжні права застосовуються до дії, пов'язаної з особою, яка володіє творами, що охороняються авторським правом у мережі? Якщо так, то які права застосовуються? Чи знаєте ви будь-яке законодавство, в якому була б висвітлена така позиція?
5. Які інші дії або заходи необхідно визначити, на вашу думку, для того, щоб встановити сповіщення для загального відома?
Підрозділ V Цифрове розповсюдження або право на передачу
1. Директива про охорону комп'ютерних програм (91/250/СЕЕ) та Директива про право прокату і деякі суміжні права (92/100/СЕЕ) могли б бути поширені на електронну передачу з однієї точки до іншої. Припускаючи таку можливість, чи вважаєте ви, що певні елементи повинні адаптуватися? Якщо так, то які з них?
2. Спробуйте вказати рівень економічного застосування режиму прокату та позичання стосовно правоволодільців та інших сторін.
3. Що ви можете сказати про роль у цих процесах мультимедиа?
Підрозділ VI Право на цифрову передачу в ефір
1. Чи зможе, на вашу думку, цифрова передача в ефір, яка дозволяє використовувати багато каналів, розширити сферу міжнародного телерадіомовлення? Чи вважаєте ви, що така можливість виправдовує зусилля Співтовариства, або це є лише теоретичним поняттям?
2. Чи вважаєте ви, що цифрова передача в ефір становить собою певну небезпеку для володільців суміжних прав, які не мають виключного права на передачу в ефір? Чи необхідне або можливе за певних умов або ж за обома такими варіантами надання виключних прав на цифрову передачу виробникам фонограм і фільмів та виконавцям?
3. Чи вважаєте ви, що розбіжності між способами розповсюдження можуть ускладнити прийняття рішення (наприклад, щодо окремих форм цифрової передачі, зокрема кабельної передачі)?
4. Чи вважаєте ви, що більш чітке дотримання права на відтворення в приватній сфері за суворої охорони технічними засобами від неправомірного копіювання змогло б запобігти широкомасштабному копіюванню?
Підрозділ VII Моральні права
1. Чи вважаєте ви, що відмінність між законодавством держав-членів є такою, що норми моральних прав повинні бути узгодженими? Чи буде виправданим узгодження в сучасній ситуації?
2. Чи достатнім є положення про реґламентацію моральних прав у контракті? Коли матеріал знаходиться в мережі, наприклад, у цифровій формі, чи є порушенням моральних прав певні зміни, наприклад, зміна формату?
3. Чи може факт, що автор погодився на цифрову форму, означати, що він погодився і на певні зміни?
4. Чи вважаєте ви, що регламентація певних змін могла б визначатися колективними угодами між авторами та виконавцями, з одного боку, та виробниками і видавцями, з іншого боку?
204
ЄВРОПЕЙСЬКИЙ СОЮЗ
5. Чи вважаєте ви, що зазначені питання повинні обговорюватися в цілому або ж стосуватися певних галузей (кінематографія, видання газет, бібліотеки, музеї тощо)?
Частина третя Використання прав
Підрозділ VIII Передача та управління правами
1. Яка форма повинна бути встановлена для централізованих схем володільцями прав та тими, хто ними управляє? Чи була б система «one-stop-shop» бажаною або ж ефективною в умовах інформаційного суспільства?
2. Чи повинні такі централізовані схеми обмежуватися виданням ліцензій для створення творів мультимедіа або ж стати загальним механізмом?
3. Чи вважаєте ви, що конкуруючі схеми (схеми, які включають ті ж самі права) можуть співіснувати в тій же самій державі-члені, у Співтоваристві або ж на міжнародному рівні (можуть включати окремий зміст або, можливо, і однаковий зміст)? Як виглядає така конкуруюча схема на практиці?
4. Припускаючи, що інформаційне суспільство базуватиметься на міжнародній основі, чи вважаєте ви, що ліцензії, які надаються за подібною схемою або схемами, повинні бути чинними у всьому світі?
5. Чи вважаєте ви, що ліцензії на більш обмежену територію продовжуватимуть діяти?
6. Чи вважаєте ви, що, незважаючи на існуючі норми конкуренції, в законодавстві Співтовариства повинні бути закріплені певні норми для колективних організацій або централізованих схем управління? Якщо так, то який вид норм необхідний: певний кодекс, який регулював би конкуренцію між організаціями та схемами; норми, які регулювали б відносини між товариствами і схемами та їхніми членами, або ж обидва види норм?
Підрозділ IX Технічні системи охорони та ідентифікації
1. Чи вважаєте ви, що Співтовариство у співпраці з державами-членами повинно прийняти положення, які відповідали б:
— потребам ідентифікації;
— стандартам для охорони проти приватного цифрового копіювання;
— іншим технічним системам ідентифікації та охорони, спрямованим проти приватного цифрового копіювання?
І Якою була б ваша точка зору, якби вони були введені та прийняті індуст-
I рією?
І 2. Який вид інформації повинні містити:
і — ідентифікація твору та іншого об'єкта, що охороняється;
І — ідентифікація первинних правоволодільців;
І — ідентифікація твору або іншого об'єкта, що охороняється, первинних пра-
I воволодільців, ліцензіарів та інших відповідних сторін;
і — зміст ліцензії щодо можливих майбутніх правонаступників такої ліцензії?
І 3. Як ви вважаєте, чи повинні твори та інші об'єкти, що охороняються, третіх
і країн заборонятися на внутрішньому ринку Співтовариства через відсутність
і систем ідентифікації, визнаних у Співтоваристві?
І 205
КНИГА 1. Нормативні акти І документи. Європейська Інтеграція України_________________
4. Які додаткові заходи необхідні для розвитку і застосування технічних систем охорони проти приватного цифрового копіювання?
5. Якби технічна система охорони проти приватного цифрового копіювання була б введена на узгодженій основі, чи вважаєте ви, що імпорт та розповсюдження будь-якого обладнання без таких систем повинен бути заборонений?
6. Чи вважаєте ви, що ефективність технічних систем захисту проти приватного цифрового копіювання залежить від впровадження міжнародних стандартів?
7. Як визначити, чи твори або інші об'єкти, що охороняються, знаходяться в публічному володінні? Які можуть бути гарантії того, щоб охорона творів та інших об'єктів, що охороняються законодавством з інтелектуальної власності, не обмежувала і не забороняла б доступ до даних, які знаходяться в публічному володінні?
206 РАДА ЄВРОПИ
РАДА ЄВРОПИ
ЄВРОПЕЙСЬКА КУЛЬТУРНА КОНВЕНЦІЯ
ДАТА ПІДПИСАННЯ: 19.02.54 р.
ДАТА РАТИФІКАЦІЇ: 24.02.94 р. Закон України № 4030-ХІІ
Уряди — члени Ради Європи, які підписали цю Конвенцію,
вважаючи, що метою Ради Європи є досягнення ще більшої єдності між її членами з метою, серед іншого, захисту і здійснення ідеалів і принципів, які є їх спільним надбанням;
вважаючи, що досягнення цієї мети сприяло б кращому взаєморозумінню між народами Європи;
вважаючи, що для досягнення цієї мети бажано не тільки укласти двосторонні культурні конвенції між членами Ради, а й слідувати політиці спільних дій, спрямованих на захист і заохочення розвитку європейської культури;
приймаючи рішення укласти загальну Європейську культурну конвенцію, спрямовану на сприяння тому, щоб громадяни всіх держав-членів і таких інших європейських держав, які можуть приєднатися до неї, вивчали мови, історію і культуру інших країн і культуру, спільну для всіх їх,
погодилися про наступне:
Стаття 1
Кожна Договірна Сторона вживає належні заходи для захисту і заохочення , розвитку свого національного внеску до спільного культурного надбання Європи.
Стаття 2
Кожна Договірна Сторона, наскільки це можливо:
a) заохочує вивчення своїми громадянами мов, історії і культури інших До-вірних Сторін і надає цим Сторонам відповідні засоби для того, щоб сприяти
ому вивченню на її території, а також
b) прагне заохочувати вивчення своєї мови або мов, історії і культури на теорії інших Договірних Сторін і надає громадянам цих Сторін відповідні за-
би для того, щоб здійснювати таке вивчення на її території.
Стаття З
Цоговірні Сторони проводять взаємні консультації в рамках Ради Європи І прийняття спільних дій щодо заохочення культурних заходів, які стать інтерес для Європи.
207
КНИГА 1. Нормативні акти і документи. Європейська інтеграція України_________________
Стаття 4
Кожна Договірна Сторона, наскільки це можливо, сприяє пересуванню і обміну особами, а також предметами, що мають культурну цінність, з метою здійснення положень статей 2 і 3.
Стаття 5
Кожна Договірна Сторона розглядає передані під її контроль предмети, що мають культурну цінність для Європи, як невід'ємну частину спільного культурного надбання Європи, вживає належні заходи для їх захисту і забезпечує розумний доступ до них.
Стаття 6
1. Пропозиції щодо застосування положень цієї Конвенції і щодо питань стосовно її тлумачення розглядаються на нарадах Комітету експертів з питань культури Ради Європи.
2. Будь-яка держава, що не є членом Ради Європи, яка приєдналася до цієї Конвенції відповідно до положень пункту 4 статті 9, може призначати представника або представників для участі в нарадах, передбачених попереднім пунктом.
3. Висновки, зроблені на нарадах, передбачених пунктом 1 цієї статті, подаються як рекомендації Комітету міністрів Ради Європи, якщо тільки вони не становлять рішення, що належать до компетенції Комітету експертів з питань культури, як такі, що відносяться до питань адміністративного характеру, не вимагають додаткових витрат.
4. Генеральний секретар Ради Європи надсилає членам Ради і Уряду будь-якої держави, що приєдналася до цієї Конвенції, будь-які рішення, що відносяться до неї, які можуть бути прийняті Комітетом міністрів або Комітетом експертів з питань культури.
5. Кожна Договірна Сторона в належний час повідомляє Генерального секретаря Ради Європи про будь-які дії, які можуть бути нею вжиті з метою здійснення положень цієї Конвенції відповідно до рішень Комітету міністрів або Комітету експертів з питань культури.
6. Якщо будь-які пропозиції відносно застосування цієї Конвенції становлять інтерес тільки для певної кількості Договірних Сторін, такі пропозиції можуть бути більш детально розглянуті відповідно до положень Статті 7, за умови, що їх здійснення не тягне за собою витрат для Ради Європи.
Стаття 7
Якщо для сприяння досягненню цілей цієї Конвенції дві або більше Договірні Сторони бажають організувати в штаб-квартирі Ради Європи інші заходи, крім тих, які зазначені в пункті 1 статті 6, Генеральний секретар Ради надає їм таку адміністративну допомогу, яка може знадобитися.
Стаття 8
Ніщо в цій Конвенції не розглядається як таке, що зачіпає: а) положення будь-якої чинної двосторонньої культурної конвенції, яка може бути підписана будь-якою з Договірних Сторін, або як таке, що зменшує доцільність укладення будь-якої іншої такої Конвенції будь-якою з Договірних Сторін, або
208
РАДА ЄВРОПИ
b) зобов'язання будь-якої особи дотримуватися законів і положень на території будь-якої Договірної Сторони, відносно в'їзду, місця проживання і від'їзду іноземців.
Стаття 9
1. Ця Конвенція відкрита для підписання членами Ради Європи. Вона підлягає ратифікації, і ратифікаційні грамоти здаються на збереження Генеральному секретарю Ради Європи.
2. Як тільки ратифікаційні грамоти будуть передані на збереження трьома урядами, що підписали Конвенцію, ця Конвенція вступає в силу для цих урядів.
3. Стосовно кожного уряду, що підписав Конвенцію і згодом ратифікував її, Конвенція вступає в силу в день здавання на збереження його ратифікаційної грамоти.
4. Комітет міністрів Ради Європи може одноособове прийняти рішення запросити на таких умовах, які він вважає необхідними, будь-яку європейську державу, що не є членом Ради, приєднатися до цієї Конвенції. Будь-яка запрошена таким чином держава може приєднатися до Конвенції шляхом здавання на збереження свого документа про приєднання Генеральному секретарю Ради Європи. Таке приєднання вступає в силу в день одержання такого документа.
5. Генеральний секретар Ради Європи повідомляє всіх членів Ради і будь-які держави, що приєдналися, про здавання на збереження всіх ратифікаційних грамот і документів про приєднання.
Стаття 10
Будь-яка Договірна Сторона може зазначити території, на яких діють положення цієї Конвенції, шляхом подання Генеральному секретарю Ради Європи заяви, яку останній надсилає всім іншим Договірним Сторонам.
Стаття 11
1. Будь-яка Договірна Сторона може денонсувати цю Конвенцію в будь-який час після того, як вона діяла протягом п'яти років, шляхом повідомлення в письмовій формі на ім'я Генерального секретаря Ради Європи, який інформує про це інші Договірні Сторони.
2. Така денонсація вступає в силу для відповідної Договірної Сторони через шість місяців після дати одержання повідомлення Генерального секретаря Ради Європи.
На посвідчення чого нижчепідписані належним чином уповноважені своїми відповідними урядами, підписали цю Конвенцію.
Вчинено в Парижі дев'ятнадцятого грудня тисяча дев'ятсот п'ятдесят четвертого року англійською і французькою мовами, причому обидва тексти мають однакову силу, в одному примірнику, який перебуватиме на збереженні в архівах Ради Європи. Генеральний секретар надсилає завірені копії Конвенції кожному з урядів, які підписали її або приєдналися до неї.
141-319
209
КНИГА 1. Нормативні акти і документи. Європейська інтеграція України
ЄВРОПЕЙСЬКА КОНВЕНЦІЯ ПРО СПІЛЬНЕ КІНОВИРОБНИЦТВО
(Страсбург, 2 жовтня 1992 р.)
Преамбула
Держави-члени Ради Європи та інші Держави-учасниці Європейської культурної конвенції, що підписали цю Конвенцію,
— вважаючи, що метою Ради Європи є досягнення більшої єдності між її членами, з тим щоб, зокрема, захищати і розвивати ідеали і принципи, що становлять їх спільне надбання,
— вважаючи, що свобода творчості і свобода вираження думки є основоположними елементами цих принципів,
— вважаючи, що однією з цілей Європейської культурної конвенції є захист багатогранності різних європейських країн, вважаючи, що сучасне кіновиробництво як спосіб творчості і вираження культурної багатогранності європейських кра'ін повинно бути розширено,
— прагнучи розвивати ці принципи і спираючись на Рекомендації Комітету міністрів стосовно кіно і аудіовізуальної сфери і, зокрема, на Рекомендацію № R(86)3 про розвиток виробництва аудіовізуальної продукції в Європі,
— визнаючи, що створення Європейського фонду підтримки спільного виробництва і розповсюдження кіно- і аудіовізуальних творів творчого характеру відповідає інтересам підтримки європейського виробництва і тим самим було дано новий імпульс розвитку сучасного кіновиробництва в Європі,
— сповнені рішучості досягнути цієї мети в галузі культури за допомогою спільних зусиль щодо збільшення виробництва і встановлення правил, застосовних до європейського багатогранного кіновиробництва в цілому,
— вважаючи, що прийняття єдиних правил дозволить зменшити обмеження і сприятиме європейському співробітництву в галузі спільного кіновиробництва, погодилися про наступне: