Gesac / aidaa the Tacis Programme — Intellectual Property

Вид материала

Книга

Содержание Європейська конвенція про транскордонне телебачення КНИГА 1. Нормативні акти і документи. Європейська інтеграція України Стаття 2 Вживання термінів Стаття З Сфера застосування Рада європи Стаття 5 Обов'язки транслювальних Учасників КНИГА 1. Нормативні акти і документи. Європейська інтеграція України Стаття 6 Надання інформації Розділ ii Стаття 8 Право на відповідь Рада європи Стаття 9 Доступ населення до інформації Стаття 9 а Доступ населення до подій найбільшої значимості КНИГА 1. Нормативні акти І документи. Європейська Інтеграція України Рада європи Розділ iii Стаття 13 Форма і презентація реклами і телеторгівлі Стаття 14 Розміщення реклами і телеторгівлі Стаття 15 Реклама певних товарів і телеторгівля ними Рада європи ... Полное содержание

Подобный материал:

• Intellectual property fundamentals summary of the lecture, 20.48kb.
• Правила составления, оформления заявки на выдачу патента (свидетельства) Patenting, 838.35kb.
• Доклад по основным результатам реализации в Узбекистане Программы tacis «Статистика, 180.96kb.
• Программа tacis-democracy Европейского Союза, в партнерстве с организацией Deutsch-Russischer, 2510.81kb.
• The property right as a basis of functioning of any lawful state always submits, 194.75kb.
• Ch specifies on to, that on the row of questions single approaches were formed to the, 295.82kb.
• Книга представляет собой курс лекций, прочитанный в Новосибирском государственном университете, 1064.29kb.
• Обработка и передача изображений, 203.92kb.
• Семинары в Академии предпринимательства по линии tacis в 1995-1996гг с получением сертификата, 19.41kb.
• Тема итого, 43.79kb.

ЄВРОПЕЙСЬКА КОНВЕНЦІЯ ПРО ТРАНСКОРДОННЕ ТЕЛЕБАЧЕННЯ

(Страсбург, 5 травня 1989 року, в редакції від 9 вересня 1998 р.)

Європейська конвенція з транскордонного телеба­чення була відкрита Кабінетом міністрів Ради Євро­пи для підписання 5 травня 1989 p., введена в дію 1 травня 1993 р. 9 вересня 1998 р. Кабінет міністрів затвердив Протокол, після чого, але не пізніше 1 жовт­ня 2000 p., Протокол повинен бути введений в дію.

Держави-члени Ради Європи та інші Держави-учасниці Європейської куль­турної конвенції, які підписали цю Конвенцію;

Вважаючи, що метою Ради Європи є досягнення великої єдності між її чле­нами з метою захисту та здійснення ідеалів і принципів, що становлять їх спільну спадщину;

Вважаючи, що гідність і однакова цінність людської особистості є важливи­ми елементами цих принципів;

Вважаючи, що свобода слова та інформації, втілена в Статті 10 Конвенції про захист прав людини і основних свобод, становить собою один з важливіших принципів демократичного суспільства і одну з головних умов його прогресу і розвитку кожної людської особистості;

Знову підтверджують свою відданість принципам вільного руху інформації та ідей і незалежності телеглядачів, які є необхідною основою їх телемовної по­літики;

Підтверджуючи значення телемовлення для розвитку культури та вільного формування поглядів в умовах захисту плюралізму і рівності можливостей для всіх демократичних груп і політичних партій;

Поділяючи переконання в тому, що подальший розвиток технології інфор­мації і зв'язку сприятиме праву без врахування кордонів висловлювати, шука­ти, одержувати і передавати інформацію та ідею незалежно від їх джерела;

Бажаючи надавати все ширше коло вибору телепередач для населення, зміцнюючи тим самим спадщину Європи та розвиваючи її аудіовізуальну твор­чість, і будучи сповненими рішимості досягнути цієї культурної мети за допо­могою зусиль щодо розширення випуску і розповсюдження високоякісних про­грам, здійснюючи тим самим надії населення в політичній, освітній та культур­ній сферах;

Визнаючи за необхідне консолідацію загальних широких рамок регулюван­ня;

Зважаючи на Резолюцію № 2 та Декларацію 1-ї Європейської Міністерської Конференції з політики засобів масової інформації;

Бажаючи розвивати принципи, втілені в чинних Рекомендаціях Ради Євро­пи і принципах телевізійної реклами, про рівність чоловіків і жінок у засобах масової інформації, про використання супутникового теле- і радіомовлення і про розвиток випуску аудіовізуальної продукції в Європі, домовилися про на­ступне:

219

КНИГА 1. Нормативні акти і документи. Європейська інтеграція України_________________

РОЗДІЛ І

Загальні положення

Стаття 1 Цілі

Ця Конвенція стосується програм телемовлення, її метою є сприяння, сто­совно її учасників, транскордонній трансляції та ретрансляції телевізійних програм.

Стаття 2 Вживання термінів

В цілях цієї Конвенції:

a) «Трансляція» означає первинну передачу, здійснювану наземним переда­вачем, по кабельному телебаченню, або із супутника будь-якого виду, в закодо­ваній або незакодованій формі телевізійних програм, які приймаються населен­ням. До неї входить зв'язок, здійснюваний в індивідуальному порядку;

b) «Ретрансляція» означає приймання і одночасну передачу, незалежно від використовуваних технічних засобів, повних і незмінних телевізійних програм, або істотних частин таких програм, що транслюються телемовниками для при­ймання населенням;

c) «Телемовник» означає фізичну або юридичну особу, яка складає теле­візійні програми для приймання населенням і транслює їх, або забезпечує їх трансляцію в повній і незмінній формі третьою особою;

d) «Програма» означає весь зміст єдиної служби мовлення цього телемовни-ка відповідно до попереднього пункту;

e) «Європейські аудіовізуальні твори» означають творчі роботи, виробництво або спільне виробництво яких контролюється європейськими фізичними або юридичними особами;

f) «Реклама» означає публічні оголошення з метою сприяння продажу, ку­півлі або оренді товарів чи послуг, розвитку громадської справи або ідеї, чи до­сягненню іншого результату, необхідного рекламодавцю, телевізійний час для передачі якої було надано за винагороду або аналогічне зустрічне задоволення, або використовувалося для просування власних товарів чи послуг;

g) «Спонсорство» означає участь фізичної або юридичної особи, яка не за­ймається телемовленням або постановкою аудіовізуальних творів, у прямому або опосередкованому фінансуванні програми з метою сприяння популярності імені, торгової марки або іміджу цієї особи.

Стаття З Сфера застосування

Ця Конвенція застосовується до будь-яких програм, які транслюються чи ретранслюються по кабельному телебаченню, або наземним передавачем, або супутником безпосередньо організаціями, що знаходяться під юрисдикцією Конвенції, або з використанням технічних засобів, які перебувають під анало­гічною юрисдикцією; при цьому ці програми, крім того, повинні прийматися прямо або опосередковано в одній або більше Держав-учасниць.

220

РАДА ЄВРОПИ

Стаття 4 Свобода приймання і ретрансляції

Учасники забезпечують свободу слова та інформації відповідно до Статті 10 Конвенції про захист прав людини та основних свобод і гарантують свободу приймання, а також не обмежують ретрансляцію на своїй території програм, що відповідають положенням цієї Конвенції.

Стаття 5 Обов'язки транслювальних Учасників

1. Кожний транслювальний Учасник гарантує, що всі програми, трансльова­ні телемовником, який підпадає під юрисдикцію цього Учасника, відповідають положенням цієї Конвенції.

2. Для цілей цієї Конвенції під телемовником, що підпадає під юрисдикцію Учасника, розуміється:

— телемовник, заснований на території транслювального Учасника, відпо­відно до частини 3 цієї статті;

— телемовник, діяльність якого регулює частина 4 цієї статті.

1. Для цілей цієї Конвенції телемовник вважається заснованим на території транслювального Учасника (в подальшому — Учасника) в наступних випадках:

a) головний офіс телемовника знаходиться на території цього Учасника і рішення щодо складання програм трансляції приймаються на території цього ж Учасника;

b) якщо головний офіс телемовника знаходиться на території одного Учас­ника, а рішення щодо складання програм трансляції приймаються на території іншого Учасника, то телемовник вважається заснованим на території того Уча­сника, в якому діє переважна частина працівників, пов'язаних з трансляцією телепрограм цього телемовника, якщо переважна частина працівників, пов'я­зана з трансляцією телепрограм цього телемовника, діє однаковою мірою на те­риторії обох Учасників, то телемовник вважається заснованим у тому Учасни­ку, на території якого знаходиться його головний офіс; якщо переважна части­на працівників, пов'язаних з трансляцією телепрограм цього телемовника, не діє в жодному з цих Учасників, то телемовник вважається заснованим у тому Учаснику, де була раніше здійснена трансляція відповідно до нормативних ак­тів цього Учасника, презумуючи продовження стійкого і ефективного зв'язку з економікою цього Учасника;

c) якщо головний офіс телемовника знаходиться на території Учасника, але рішення щодо складання програм мовлення приймаються в третій країні, або навпаки, то телемовник вважається заснованим на території цього Учасника, за умови, що переважна частина працівників, пов'язаних з трансляцією теле­програм цього мовника, діє на території цього Учасника;

d) якщо при застосуванні критеріїв частини 3 статті 2 Директиви 97/36 ЄЕС від 19 червня 1997 р. Європейського Парламенту і Ради (що замінила Директи­ву Ради 89/552/ЄЕС), пов'язаних з координацією певних положень, встановле­них у законі, регулятивних або адміністративних заходів стосовно телебачення в країнах-учасницях, телемовник був визнаний основним на території країни Європейського Співтовариства, то такий телемовник визнається основним на території цього Учасника і в значенні цієї Конвенції.

221

КНИГА 1. Нормативні акти і документи. Європейська інтеграція України_________________

4. Телемовник, до якого не можуть застосовуватися положення частини З, підпадає під юрисдикцію Учасника, так званого передавального Учасника в на­ступних випадках:

a) якщо він використовує частоту, надану Учасником;

b) якщо він навіть не використовуючи частоту, надавану Учасником, вико­ристовує супутникові засоби, належні Учаснику,

c) якщо він навіть не використовує ні частоту, надавану Учасником, ні су­путникові засоби, належні Учаснику, але використовує супутниковий ап-лінк, надаваний Учасником.

5. Якщо транслювальний Учасник не може бути визначений відповідно до частини 4 цієї статті, то Постійний Комітет повинен визначити його статус від­повідно до пункту (а) частини 1 статті 21 цієї Конвенції.

6. Положення цієї Конвенції не поширюються на телепрограми, призначені для виключного приймання в країнах, що не є сторонами цієї Конвенції, а та­кож на телепрограми, які не приймаються населенням в одному або кількох Учасниках.

Стаття 6 Надання інформації

1. Обов'язки телемовника повинні бути чітко і в достатньому обсязі визначе­ні в дозволі, що видається компетентним органом кожного Учасника, або в укладеному з ним договорі, або в іншому правовому акті.

2. Інформація про телемовника надається компетентним органом транслю-вального Учасника за вимогою. Така інформація повинна, як мінімум, включати ім'я або найменування, місце перебування і статус телемовника, ім'я юридич­ного представника, склад капіталу, характер, мету і порядок фінансування програм, які телемовник надає або має намір надати.

РОЗДІЛ II

Зміст програм

Стаття 7 Обов'язки телемовника

1. Всі елементи програм, їх надання і зміст повинні забезпечувати повагу до гідності людської особи та основних прав інших людей.

Зокрема, вони не повинні:

a) бути непристойними і, зокрема, містити порнографію;

b) надмірно виділяти насильство або розпалювати расову ненависть.

2. Всі програми, які можуть завдати шкоди фізичному, розумовому або мо­ральному розвитку дітей та підлітків, не повинні транслюватися в той період часу, коли вони можуть їх дивитися.

3. Телемовник повинен забезпечувати умови для того, щоб у новинах факти і події подавалися справедливо і заохочувалося вільне формування думок.

Стаття 8 Право на відповідь

1, Кожний транслювальний Учасник забезпечує можливість будь-якій фізич­ній або юридичній особі, незалежно від її громадянства або місця проживання,

222

РАДА ЄВРОПИ

здійснити право на відповідь або на пошук інших відповідних правових або ад­міністративних засобів захисту стосовно програм транслювальних або транс­льованих мовником або за допомогою технічних засобів, що знаходяться під йо­го юрисдикцією в розумінні статті 5. Зокрема, він забезпечує строки та інші за­соби для ефективного здійснення права на відповідь. Ефективне здійснення цього права, або інших відповідних правових або адміністративних засобів за­хисту, забезпечується як щодо строків, так і його можливостей.

2. З цією метою в процесі трансляції програми необхідно зазначати через пев­ні перерви за допомогою відповідних засобів найменування самої програми, або ведучого передачу телемовника.

Стаття 9 Доступ населення до інформації

Кожний Учасник повинен за необхідності вживати правові заходи (такі, як надання права короткого висвітлення подій), до яких існує підвищений громад­ський інтерес, з метою недопущення порушення права населення на інформа­цію телемовниками, що підпадають під юрисдикцію цих Учасників і володіють виключними правами на трансляцію і ретрансляцію цієї події, відповідно до по­ложень статті 3.

Стаття 9 а Доступ населення до подій найбільшої значимості

1. Кожний Учасник володіє правом вживати необхідні заходи для гаранту­вання того, щоб телемовник, який перебуває в межах його юрисдикції, не транслював на ексклюзивній основі події, визнані в цьому Учаснику як події найбільшої суспільної значимості, таким чином, що значна частина населення цього Учасника була б позбавлена можливості слідкувати за їх розвитком в прямому ефірі, або в запису по безкоштовних каналах. Якщо він використовує це право, зацікавлений Учасник може скласти список подій, які, на його думку, становлять найбільшу суспільну значимість.

2. Учасники повинні забезпечити за допомогою відповідних засобів, врахову­ючи при цьому принципи Європейської конвенції про захист прав і свобод лю­дини, а також державних конституцій, можливість використовувати свої екс­клюзивні права, придбані після введення в дію Протоколу про прийняття по­правок до Європейської конвенції про транскордонне телебачення, таким чином, що значна частина іншого Учасника позбавиться можливості перегляду Учасником для транслювання в режимі прямого ефіру цілком або частково, або визначених ним з об'єктивних причин до тих, що становлять громадський ін­терес, але призначених для показу в запису, повністю або частково, по безпла­тному телебаченню, як це зазначено в частині 1 цієї статті. Для цих цілей існу­ють наступні вимоги;

a) Учасник, що вживає заходи відповідно до частини 1 цієї статті, повинен скласти список подій, що мають або не мають національний характер і станов­лять собою громадський інтерес;

b) список повинен бути складений гласно, а розумні строки і без допущення різних тлумачень;

223

КНИГА 1. Нормативні акти І документи. Європейська Інтеграція України_________________

c) Учасник повинен визначити, чи слід демонструвати ці програми в прямо­му ефірі, цілком або частково, чи визначити, залежно від об'єктивних причин, необхідність повної або часткової трансляції цих подій у записах з метою задо­волення громадського інтересу;

d) заходи, включені Учасником до зазначеного списку, повинні мати пропор­ційний і детальний характер, з тим щоб надати можливість їх використання ін­шими Учасниками;

e) Учасник, який складає список таких подій, повинен надати його Постійно­му Комітету разом з повідомленням про вжиті заходи і строки, встановлені Постійним Комітетом;

f) заходи, вжиті Учасником, що складає списки, повинні відповідати вказів­кам Постійного Комітету, згаданим у частині 3 цієї статті, і Постійний Комітет повинний дати позитивний висновок відносно цих заходів.

Заходи, врегульовані цією частиною, повинні застосовуватися Постійним Комітетом у щорічному переліку, згаданому в частині 3 цієї статті, і лише сто­совно виключних прав, придбаних після введення в дію Протоколу про поправ­ки до цієї Конвенції.

3. Раз на рік Постійний Комітет повинен:

a) публікувати об'єднаний перелік включених до списку подій і відповідних заходів, запропонованих Учасниками згідно з пунктом (е) частини 2 цієї статті;

b) розробляти схвалювані більшістю в дві третини його членів вказівки на доповнення до тих правил, які згадані в пунктах від (а) до (е) частини 2 цієї статті, з метою уникнення невідповідності між виконанням положень цієї статті і відповідних правил ЄС.

Стаття 10 Культурні цілі

1. Кожний транслювальний Учасник забезпечує відповідними засобами, де це можливо, надання телемовниками європейським програмам більшої частини телевізійного часу, виключаючи час, що відводиться новинам, спортивним по­діям, іграм, рекламі, передачі телетексту і телеторгівлі. Така частка часу за­безпечується прогресивно на основі відповідних критеріїв з врахуванням ін­формаційних, освітніх, культурних і розважальних обов'язків телемовника пе­ред глядачами.

2. В разі розбіжностей між приймальним і транслювальним Учасником щодо застосування попередньої частини статті, на прохання одного з Учасників мож­на звернутися до Постійного Комітету з метою одержання його консультатив­ного висновку з цього питання. Такі розбіжності не розглядаються в арбітражі, передбаченому статтею 26.

3. Учасники зобов'язуються спільно шукати найбільш прийнятні засоби і процедури без дискримінації телемовників для підтримки розвитку виробницт­ва європейських програм, зокрема в країнах з низьким аудіовізуальним вироб­ничим потенціалом або з обмеженими мовними районами.

4. Учасники повинні гарантувати, що телемовники, які знаходяться в межах їх юрисдикції, будуть транслювати кінотвори тільки в строки, застережені з правоволодільцями.

224

РАДА ЄВРОПИ

Стаття 10 а Плюралізм засобів масової інформації

Учасники на підставі співробітництва і взаємодопомоги, що в основі цієї Кон­венції, повинні всіма можливими засобами виключати можливість порушення плюралізму засобів масової інформації стосовно програмних послуг трансльо­ваних або ретрансльованих телемовником або іншою фізичною чи юридичною особою, що підпадають під юрисдикцію цього Учасника відповідно до статті 3.

РОЗДІЛ III

Реклама і телеторгівля

Стаття 11 Загальні норми

1. Всі рекламні і телеторговельні оголошення повинні бути добросовісними і чесними.

2. Реклама і телеторгівля не повинні вводити в оману і не повинні завдавати шкоди інтересам споживачів.

3. Адресована дітям або використовуючи дітей реклама і телеторгівля не по­винні завдавати шкоди їхнім інтересам і повинні враховувати їх особливу сприйнятливість.

4. Телеторгівля не повинна закликати неповнолітніх здійснювати угоди щодо купівлі або оренди товарів і послуг.

5. Рекламодавець не має права редагувати зміст програм або впливати на нього.

Стаття 12 Тривалість реклами і телеторгівлі

1. Частка всіх видів телеторгівлі і реклами, за винятком телеторговельних вставок, врегульованих частиною 3 цієї статті, не повинна перевищувати 20 відсотків часу щоденних передач. Обсяг реклами не повинен перевищувати 15 відсотків часу щоденних передач.

2. Частка реклами і телеторгівлі протягом однієї години передач не повинна перевищувати 20 відсотків.

3. Вставки, відведені для телеторговельних оголошень, на каналах, що не є виключно телеторговельними, повинні безперервно тривати протягом як міні­мум 15 хвилин. Максимальна кількість таких вставок протягом одного дня не повинна перевищувати восьми. Вони повинні бути пізнавані як такі за допомо­гою зору і слуху.

4. Для цілей цієї статті не є рекламою:

— оголошення самого телемовника про власні програми та їх похідні;

— оголошення, зроблені в громадських інтересах і благодійними організа­ціями, що передаються безкоштовно.

Стаття 13 Форма і презентація реклами і телеторгівлі

1. Реклама і телеторгівля повинні бути чітко відрізнювані і виділятися з ряду інших програм за допомогою зору або слуху. В принципі, вони повинні транс­люватися блоками.

151-319

225

КНИГА 1. Нормативні акти і документи. Європейська інтеграція України_________________

2. Не допускається реклама і телеторгівля, що впливають на підсвідомість людини.

3. Не допускається схована реклама і телеторгівля, зокрема, презентація то­варів або послуг у програмах, якщо це робиться з рекламною метою.

4. В рекламі і телеторгівлі не можна подавати візуальний образ або голос осіб, які регулярно ведуть програми новин і поточних подій.

Стаття 14 Розміщення реклами і телеторгівлі

1. Реклама і телеторгівля розміщуються в перервах між програмами. При ви­конанні умов, зазначених у частинах 2—5 цієї статті, рекламу і телеторгівлю можна також вміщувати в ході передачі програм таким чином, щоб не завдавати шкоди цілісності і значимості програм і прав їх володільців.

2. У програмах, що складаються з автономних частин, або в спортивних про­грамах і в аналогічно побудованих показах подій і постановках, реклама і теле­торгівля вміщується тільки у проміжках між частинами і в перервах.

3. Трансляція аудіовізуальних творів, таких як художні кінофільми і теле­фільми (за винятком серій, серіалів, розважальних програм і документальних фільмів), за умови їх тривалості понад 45 хвилин, може перериватися один раз після кожного періоду тривалістю сорок п'ять хвилин. Допускається подальше переривання, якщо їх тривалість перевищує не менше 20 хвилин два або біль­ше повні сорокап'ятихвилинні періоди.

4. В разі переривання для реклами або телеторгівлі програм, які не підпада­ють під дію частини 2, між кожною послідовною рекламною паузою повинно бу­ти не менше 20 хвилин.

5. Рекламу і телеторгівлю не можна включати у будь-які передачі релігійних служб. Програми новин і поточних подій, документальні фільми, релігійні й ди­тячі програми тривалістю менше тридцяти хвилин не повинні перериватися для реклами або телеторгівлі. Якщо їх тривалість становить тридцять і більше хвилин, то на них розповсюджуються положення попередніх пунктів.

Стаття 15 Реклама певних товарів і телеторгівля ними

Не допускається реклама і телеторгівля тютюновими виробами. Реклама і телеторгівля алкогольними напоями всіх типів повинна відповіда­ти наступним правилам:

a) вона не повинна адресуватися безпосередньо неповнолітнім, і особи, які беруть участь у рекламі або телеторгівлі алкогольними напоями, не повинні ви­глядати неповнолітніми;

b) в ній не можна пов'язувати вживання алкоголю з фізичною роботою або водінням автомобіля;

c) в ній не можна стверджувати, що алкоголь має лікувальні властивості або що він є стимулюючим або заспокійливим засобом, або засобом вирішення осо­бистих проблем;

d) в ній не можна заохочувати надмірне вживання алкоголю або подавати утриманість або помірність у негативному світлі;

e) в ній не можна приділяти особливу увагу вмісту алкоголю в напоях.

226

РАДА ЄВРОПИ

3. Не дозволяється реклама ліків і способів лікування, які в транслюючій Державі-учасниці можна одержати тільки за рецептом лікаря.

4. Реклама всіх видів ліків і способів лікування повинна чітко виділятися як така, бути чесною, правдивою і підлягати перевірці та дотримувати вимог про захист людини від завданої шкоди.

5. Не допускається телеторгівля стосовно ліків і способів лікування.