Gesac / aidaa the Tacis Programme — Intellectual Property

Вид материала

Книга

Содержание Рекомендація № к (88)2 ради європи Визнання прав КНИГА 1. Нормативні акти і документи. Європейська інтеграція України Засоби захисту прав та санкції Співпраця між громадськими організаціями і володільцями прав Рада європи Пояснювальний меморандум Вступ КНИГА 1. Нормативні акти і документи. Європейська інтеграція України Коментарі до положень Рекомендації Визнання прав (пункт 1) Засоби захисту прав та санкції (пункти від 2 до 6) Рада європи КНИГА 1. Нормативні акти і документи. Європейська інтеграція України Співпраця між громадськими організаціями і володільцями прав (пункти 7 і 8) Співпраця між Державами-членами (пункти 9 і 10) Рада європи Ратифікація угод (пункти 11 і 12) Рекомендація № r (95)1 ради європи

Подобный материал:

• Intellectual property fundamentals summary of the lecture, 20.48kb.
• Правила составления, оформления заявки на выдачу патента (свидетельства) Patenting, 838.35kb.
• Доклад по основным результатам реализации в Узбекистане Программы tacis «Статистика, 180.96kb.
• Программа tacis-democracy Европейского Союза, в партнерстве с организацией Deutsch-Russischer, 2510.81kb.
• The property right as a basis of functioning of any lawful state always submits, 194.75kb.
• Ch specifies on to, that on the row of questions single approaches were formed to the, 295.82kb.
• Книга представляет собой курс лекций, прочитанный в Новосибирском государственном университете, 1064.29kb.
• Обработка и передача изображений, 203.92kb.
• Семинары в Академии предпринимательства по линии tacis в 1995-1996гг с получением сертификата, 19.41kb.
• Тема итого, 43.79kb.

РЕКОМЕНДАЦІЯ № К (88)2 РАДИ ЄВРОПИ

ПРО ЗАСОБИ БОРОТЬБИ З ПІРАТСТВОМ

У СФЕРІ АВТОРСЬКОГО ПРАВА І СУМІЖНИХ ПРАВ

Схвалена на засіданні

Комітету міністрів Ради Європи

18 січня 1988 року

Комітет міністрів відповідно до Статті 15 b Статуту Ради Європи,

Вважаючи, що метою Ради Європи є досягнення більшої єдності між її чле­нами для захисту та реалізації положень і принципів, які є їх основним надбан­ням, і сприяння економічному і соціальному прогресу;

Усвідомлюючи, що феномен піратства у сфері авторського права і суміжних прав, зокрема неправомірні відтворення, розповсюдження або сповіщення тво­рів, виконань та інших об'єктів, став широко розповсюдженим;

Зважаючи на те, що цей феномен серйозно впливає на багато сфер, особливо тих, що стосуються виготовлення та розповсюдження фонограм, фільмів, відео­грам, програм телерадіомовлення, друкованих видань та комп'ютерних про­грам;

Стурбований значною шкодою, яку завдає піратство правам та законним ін­тересам авторів, виконавців, продюсерів, організацій телерадіомовлення та ін­ших суб'єктів культурної і суміжних з нею сфер;

Відзначаючи, що цей феномен шкідливо впливає також на інтереси спожи­вача, нерідко пропонуючи товари низької якості;

Розуміючи втрати, яких завдає піратство національному бюджету;

Зважаючи на негативний вплив піратства на торгівлю;

Зважаючи на зв'язок між піратськими товарами і організованою злочинністю;

Відміняючи свою Рекомендацію № R (86) 9 про культурну політику і ав­торське право від 22 травня 1986 року;

Зважаючи на досвід боротьби з піратством Всесвітньої організації інтелек­туальної власності, Європейських Співтовариств та Ради співпраці споживачів;

Визнаючи, що ефективність боротьби з піратством залежить як від здійс­нення відповідних заходів на національному рівні, так і співпраці на міжнарод­ному рівні;

Рекомендує урядам Держав-членів запровадити наступні заходи, спрямова­ні на боротьбу з піратством у сфері авторського права і суміжних прав:

Визнання прав

1. Держави-члени забезпечують авторам, виконавцям, продюсерам і телера-діомовним організаціям володіння відповідними правами стосовно їх творів, виконань, фонограм, передач, а також захист майнових прав від піратства. Зо­крема:

виконавцям надається принаймні право дозволяти або забороняти запис своїх незаписаних виконань, а також відтворення записів їх виконань; продю­серам фонограм і відеограм надається принаймні право дозволяти або заборо­няти відтворення своїх фонограм і відеограм;

©Дроб'язко Л Переклад з англійської, 2001

237

КНИГА 1. Нормативні акти і документи. Європейська інтеграція України_________________

автори комп'ютерних програм отримують винагороду відповідно до охорони їх комп'ютерних програм авторським правом.

Засоби захисту прав та санкції

2. Держави-члени гарантують, що їх національне законодавство включає за­ходи, спрямовані проти осіб, залучених до піратської діяльності у сфері ав­торського права і суміжних прав, включаючи осіб, причетних до імпорту або розповсюдження піратської продукції.

3. Кримінальні процедури передбачають ордери на обшук приміщень, осіб, які підозрюються в піратській діяльності, для знищення всіх попередньо вияв­лених товарів, включаючи заборонені примірники та матеріали і засоби, вико­ристовувані для їх виготовлення. Увага має надаватися відшкодуванню фінан­сових збитків за рахунок доходу, одержаного від неправомірної діяльності.

В разі звинувачення підлягають конфіскації і знищенню контрафактні при­мірники та засоби і матеріали, використовувані при їх виготовленні. Передба­чається також вилучення доходів, одержаних від піратської діяльності. Всі або частина доходів можуть передаватися позивачеві як винагорода у вигляді ком­пенсації за завдані збитки. Відповідно до законодавства за піратські правопо­рушення встановлюються високі штрафні санкції.

4. У сфері цивільного права існують ефективні засоби отримання доказів у разі піратства. Позивач як відшкодування завданої шкоди може вимагати по­вернення збитків за рахунок прибутків, одержаних від піратської діяльності. Незаконно виготовлені примірники можуть бути знищені або передані їх пра-воволодільцеві.

5. Необхідно надавати або підсилювати докази стосовно законного володіль­ця авторським правом і суміжними правами шляхом встановлення презумпцій.

6. Держави-члени надають увагу можливості тіснішого залучення організа­цій споживачів до боротьби з піратством і уповноважених таких організацій, надають їм відповідні права для застереження імпорту всіх видів піратських товарів або транзиту.

Співпраця між громадськими організаціями і володільцями прав

7. Держави-члени підтримують співпрацю на національному рівні між право­охоронними органами, організаціями споживачів та володільцями прав щодо бо­ротьби з піратством у сфері авторського права і суміжних прав.

8. Держави-члени підтримують також на відповідних форумах співпрацю стосовно боротьби з піратством між правоохоронними органами і організаціями споживачів різних країн.

Співпраця між Державами-членами

9. Держави-члени інформують одна одну стосовно ініціатив щодо боротьби з піратством у сфері авторського права і суміжних прав на міжнародному рівні.

10. Держави-члени надають взаємну підтримку реалізації таких ініціатив і за необхідності проводять спільну діяльність у цьому напрямку.

Ратифікація угод

11. Держави-члени стануть учасниками, якщо вони цього не зробили, наступ­них міжнародних угод:

238

РАДА ЄВРОПИ

Паризького акта (1971) Бернської конвенції про охорону літературних і ху­дожніх творів;

Міжнародної конвенції про охорону інтересів виконавців, виробників фоно­грам і організацій мовлення (Рим, 1961);

Конвенції про охорону інтересів виробників фонограм від незаконного від­творення їх фонограм (Женева, 1971);

Європейської угоди про захист телерадіомовлення (Страсбург, 1960) та її Протоколів.

12. Держави-члени гарантують, що національні засоби, спрямовані на вико­нання положень вищезгаданих угод, враховуватимуть новітні технологічні роз­робки.

Пояснювальний меморандум Вступ

Недозволен! відтворення, розповсюдження або сповіщення для загального відома з комерційною метою творів, фонограм і виконань, захищених авторсь­ким правом і суміжними правами, що в цілому розглядаються як «піратство», є незаконною діяльністю. Нині вона досягла великих розмірів — частково як ре­зультат нових технологій тиражування і відтворення — і завдає значної шкоди широкому колу інтересів. Сектори, вражені піратством, включають виробницт­во і маркетинг книг, звукові записи (записи і стрічки), фільми, передачі телера­діомовлення, а також відеограми і комп'ютерні програми. Враховуючи природу діяльності, неможливо визначити точні розміри піратства у цих різних секто­рах. Однак, за загальними оцінками, міжнародні збитки від піратства у сфері авторського права і суміжних прав становлять мільярди доларів США, значна частина зазначених збитків припадає на західноєвропейські країни.

Піратські товари часто витісняють з ринку правомірно виготовлені товари. В результаті піратство завдає значних збитків авторам, виконавцям, продюсе­рам, а також компаніям, залученим до виробництва і розповсюдження творів. Це, в свою чергу, призводить до зниження художньої творчості, майбутнього інвестування, що в кінцевому рахунку зачепить й інтереси споживачів. Країни зазнають збитків через несплату мита, ПДВ з піратської продукції.

Протягом багатьох років піратство є предметом обговорення на міжнарод­ному рівні, в міжурядових організаціях, створених відповідно до міжнародних конвенцій з авторського права і суміжних прав. Всесвітня організація інтелек­туальної власності провела два світові форуми, присвячені проблемам пірат­ства у сфері звукових та аудіовізуальних записів (25—27 березня 1981 р.) та у сфері телерадіомовлення і друкованого слова (березень 1983 р.). У червні 1984 р. Рада Європейських Співтовариств схвалила рішення про засоби боро­тьби з аудіовізуальним піратством. 22 травня 1986 р. Комітет міністрів Ради Європи схвалив Рекомендацію № R (86) 9 про культурну політику і авторське право, в якій пропонував Державам-членам невідкладно вжити відповідні за­ходи, ефективні санкції стосовно піратства у сфері мультимедіа.

Дана рекомендація розроблена на розвиток попередніх заходів на міжнародно­му рівні з проблем піратства у сфері авторського права і суміжних прав.

239

КНИГА 1. Нормативні акти і документи. Європейська інтеграція України_________________

Піратство повинно відрізнятися від так званого «приватного копіювання». Ко­мітет міністрів Ради Європи розробив рекомендації стосовно звукового і аудіо­візуального приватного копіювання (див. Рекомендацію № R (88) 2.).

Необхідно зазначити, що піратська продукція часто містить підробки торго­вих марок, що стосуються законодавства про недобросовісну конкуренцію.

Коментарі до положень Рекомендації Визнання прав (пункт 1)

Закони всіх Держав-членів Ради Європи пропонують відповідні засоби для боротьби з піратством. Однак для ефективної боротьби з піратством необхідні особливі тимчасові заходи. Щодо авторів питання не виникають ні в одної Дер-жави-члена. Однак цього не можна сказати про виконавців і продюсерів, особ­ливу стурбованість викликають звукові записи. В той час як у деяких Держа­вах-членах надані виключні права на їх фонограми, в інших Державах такі права відсутні, і виконавці та продюсери змушені вдаватися до законодавства про недобросовісну конкуренцію для захисту своїх інтересів. На жаль, воно не є ефективним засобом у боротьбі з піратством. Тому рекомендовано, щоб у всіх Державах-членах надавалися особливі права виконавцям стосовно запису їх незаписаних виконань, а також відтворення запису їх виконань, і продюсерам фонограм і відеограм стосовно відтворення їх фонограм і відеограм.

Проблема визнання прав існує також стосовно комп'ютерних програм. Недо-зволене відтворення комп'ютерних програм з комерційною метою набуло широ­кого розповсюдження, особливо з часу появи персональних комп'ютерів. Разом з тим, захист комп'ютерних програм авторським правом викликав значні дебати. У Рекомендації зазначено, що автори комп'ютерних програм отримують винаго­роду відповідно до охорони їх комп'ютерних програм авторським правом. Це мо­же бути досягнуто шляхом розробки спеціального законодавства або шляхом відповідної інтерпретації існуючих положень авторського права. Звичайно, для захисту авторським правом комп'ютерна програма повинна бути індивідуальним інтелектуальним творінням.

Засоби захисту прав та санкції (пункти від 2 до 6)

Успіх боротьби з піратством можливий за умови наявності відповідних пра­вових засобів для досягнення цієї мети. Такі засоби включають дії, що сприя­ють оперативному одержанню необхідних результатів і призводять до санкцій, які в змозі застерегти майбутню піратську діяльність. Рекомендація підкрес­лює, що подібні засоби охоплюють усіх осіб, залучених до піратської діяльності, зокрема виробників заборонених примірників, імпортерів і осіб, залучених до розповсюдження таких примірників, включаючи мережу роздрібної торгівлі. Ефективні засоби боротьби проти піратства передбачені як кримінальним, так і цивільним правом, хоча, звичайно, в різних країнах акцент зміщується від од­ного виду права до іншого.

В контексті кримінального права Рекомендація підкреслює, що правоохо­ронним органам можуть бути надані ордери на обшук приміщень, осіб, які за­підозрені в піратській діяльності, для знищення всіх попередньо виявлених то­варів, включаючи заборонені примірники та засоби їх виробництва. Беруться \ до уваги доходи, одержані від піратської діяльності. і

240 І

РАДА ЄВРОПИ

Адекватні пошук і знищення неправомірних примірників є важливою зброєю у боротьбі з піратством. Без них отримання доказів, необхідних для звинува­чення, було б вкрай складним, а то й неможливим. Звичайно, такі акції прово­дяться з врахуванням положень статті 8 Європейської конвенції про права лю­дини. Це стосується будь-якого знищення, інших процедур, гарантованих ци­вільним правом. Рекомендація визначає, що положення про конфіскацію, знищення неправомірних примірників і засобів їхнього виготовлення викону­ється в разі звинувачення. Таким же чином доходи, одержані від піратської діяльності, стають предметом конфіскації. Також рекомендовано, щоб усі або частина конфіскованих доходів могли передаватися як винагорода стороні, що постраждала, як компенсація за збитки, завдані їй. Слід відзначити, що в бага­тьох країнах жертва кримінального порушення може подати скаргу щодо запо­діяної шкоди в контексті кримінального розгляду. Інший підхід — суд виносить вирок про компенсацію на користь сторони, яка постраждала, що слідує за зви­нуваченням.

Стосовно рекомендації відносно штрафних санкцій, необхідно зазначити, що піратство завдає шкоди не лише інтересам правоволодільців, а й громадсь­кості та державі в цілому. Обов'язкові штрафи утримують людей від їх залу­чення до піратської діяльності і одночасно підтримують громадські організації у прагненні задіяти певні ресурси для боротьби з піратством.

Стосовно цивільного права Рекомендація зазначає, що ефективні засоби іс­нують для отримання доказів у випадках, які стосуються піратства. Засоби, які розглядають, безперечно, відрізняються в кожній країні відповідно до правових традицій і нема потреби давати особливі рекомендації з даного питання. Краще, щоб кожна Держава-член визначала, чи доступні позивачеві засоби є достат­німи, усвідомлюючи особливі труднощі стосовно безпеки доказів, для припи­нення піратської діяльності. Мета Рекомендації стосовно зазначеної проблеми досягається через відповідні ланки між кримінальними і цивільними діями.

Необхідно відзначити, що в певних країнах позивач у цивільних справах має можливість отримувати згідно з законом наказ, що вимагає від відповідача до­зволити позивачеві увійти до його приміщення, обшукати і виявити докази піратської діяльності. Нема необхідності доказувати, що подібні накази супро­воджуються обов'язком позивача гарантувати захист легітимних інтересів від­повідача. Подібні процедури засвідчили, що вони є ефективними засобами в бо­ротьбі з піратством.

Звичайним фінальним засобом у сфері цивільного права є компенсація збит­ків, завданих позивачеві. Однак рекомендовано, щоб позивачі мали також мож­ливість оскаржувати прибутки, одержані від піратської діяльності, в разі, якщо вони були ідентифіковані. Така можливість є доцільною, коли позивач не може точно визначити розмір завданої йому шкоди. Щодо вилучення неправомірно виготовлених копій і засобів їх виробництва, Рекомендація підкреслює, що вони мають бути або знищені, або передані правоволодільцеві. Стосовно пункту 5 Ре­комендації необхідно зазначити, що встановлення факту володіння авторським правом або суміжними правами іноді є досить складною і дорогою справою. В результаті правові дії до осіб, залучених до піратської діяльності, можуть бу­ти ускладнені сумнівами щодо того, чи є позивач володільцем авторського пра­ва або чи оспорюване суміжне право стосується зазначеного твору. Для полег-

161-319

241

КНИГА 1. Нормативні акти і документи. Європейська інтеграція України_________________

шення розгляду подібних справ пропонується введення презумпцій у цій сфері. Так, можна гарантувати, що володільцем авторського права є особа, зазначена як така належним способом, якщо в судовому порядку не буде доведено інше. Щодо автора, то припускається, що ним є особа, ім'я якої зазначено на творі, якщо в судовому порядку не буде доведено інше.

Організації споживачів також вносять певний внесок у боротьбу з пірат­ством. Однак такі організації в багатьох Державах-членах не мають для цього необхідних прав. Пункт б Рекомендації закликає Держави-члени звернути увагу на можливість тіснішого залучення таких організацій до боротьби з піратством, надавати їм відповідні права для запобігання імпорту або транзиту піратської продукції всіх видів. На практиці діяльність організацій споживачів у цій сфері значною мірою залежить від готовності правоволодільців надавати попередню інформацію про можливе надходження піратської продукції. Та ор­ганізації споживачів можуть одержувати таку інформацію стосовно відправ­лення зазначеної продукції з інших джерел, наприклад, від аналогічних орга­нізацій інших країн.

Співпраця між громадськими організаціями і володільцями прав (пункти 7 і 8)

Пункт 7 Рекомендації підкреслює важливість співпраці на національному рівні між правоохоронними органами і організаціями споживачів, з одного боку, і зазначеними органами, організаціями та правоволодільцями, з іншого. Засну­вання відповідних організаційних структур з цією метою не є необхідним, хоча чіткі і ефективні ланки зв'язку мають існувати. Важливо — створення атмосфери співдружності між різними сторонами, залученими до спільного процесу.

Вирішальна роль у налагодженні співпраці з громадськими організаціями належить правоволодільцям. Як уже зазначалося, організації споживачів пере­важно неспроможні перешкодити рухові піратської продукції без одержання попередньої інформації від володільців прав. Подібно правоохоронні органи не розпочнуть розслідування, доки не матимуть мінімуму доказів про наявність піратської діяльності. Можливість надавати такі докази є у правоволодільців. Зіткнувшись з подібною ситуацією, правоволодільці деяких країн засновують власні слідчі органи. Країни, в яких нема зазначених органів, повинні підтри­мувати подібні наміри правоволодільців.

Рекомендація підтримує також співпрацю на міжнародному рівні правоохо­ронних органів і організацій споживачів відносно боротьби з піратством. Такі організації, як Інтерпол і Рада співпраці споживачів уже становлять необхідну структуру для співпраці між цими організаціями, але зазначені організації ще не беруть активної участі в боротьбі з піратством. Держави-члени за необхідно­сті створюють нові міжнародні структури для боротьби з піратством.

У деяких Державах-членах діяльність громадських організацій проти пірат­ства є умовою подання позову правоволодільцем.

Співпраця між Державами-членами (пункти 9 і 10)

Піратство у сфері авторського права і суміжних прав є міжнародним фено­меном і значною мірою зосереджено в країнах за межами Європи. Діяльність на європейському рівні потребує координації зусиль щодо боротьби з піратством в інших регіонах. Це передбачає співпрацю Держав-членів стосовно поліпшення

242

РАДА ЄВРОПИ

правового захисту проти піратства, застосування активних дій проти правопо­рушників. Рекомендація гарантує, що Держави-члени інформують одна одну щодо вжитих заходів стосовно боротьби з піратством і надають взаємну допо­могу. Кроки однієї Держави мають більше шансів на успіх, якщо підтримані ін­шими Державами. Спільна діяльність Держав-членів, зокрема в рамках компе­тентних регіональних об'єднань, вкрай необхідна.

Інформація про антипіратські заходи передається до Ради Європи та до ін­ших відповідних міжнародних організацій, таких, як Всесвітня організація ін­телектуальної власності.

Ратифікація угод (пункти 11 і 12)

Державам-членам рекомендується стати членами останньої редакції Берн-ської конвенції про охорону літературних і художніх творів, як і інших трьох угод, які необхідні для боротьби з піратством, а саме: Міжнародної конвенції про охорону інтересів виконавців, виробників фонограм і організацій мовлення (Рим, 1961), Конвенції про охорону інтересів виробників фонограм від незакон­ного відтворення їх фонограм (Женева, 1971), Європейської угоди про захист телерадіомовлення (I960) разом з Протоколами до неї. Донині зазначені угоди були ратифіковані лише половиною Держав-членів Ради Європи.

Державам-членам рекомендовано враховувати нові технологічні розробки, ухвалюючи на національному рівні заходи щодо виконання положень зазначе­них угод. Так, надаючи захист продюсерам фонограм, Держави-члени поши­рюють такий захист і на продюсерів відеограм.

Іб'1319

243

КНИГА 1. Нормативні акти І документи. Європейська Інтеграція України

РЕКОМЕНДАЦІЯ № R (95)1 РАДИ ЄВРОПИ

ПРО ЗАСОБИ БОРОТЬБИ ПРОТИ ЗВУКОВОГО

І АУДІОВІЗУАЛЬНОГО ПІРАТСТВА

Схвалена на засіданні Комітету міністрів Ради Європи

11 січня 1995 року

Комітет міністрів відповідно до Статті 15 b Статуту Ради Європи, Вважаючи, що метою Ради Європи є досягнення більшої єдності між її чле­нами для захисту та реалізації положень і принципів, які є їх основним надбан­ням, і сприяння економічному і соціальному прогресу;

Стурбований розповсюдженням звукового і аудіовізуального піратства в Єв­ропі;

Вважаючи, що розповсюдження піратства відбувається завдяки:

(a) основним політичним, економічним і соціальним змінам, які відбулися в Центральній та Східній Європі, а також складній економічній ситуації в бага­тьох європейських країнах;

(b) технічному розвитку, особливо в цифровому середовищі, який сприяє:

— відтворенню, переважно високої якості, фонограм, аудіовізуальних запи­сів, передач організацій телерадіомовлення, комп'ютерних програм, які асоцію­ються з аудіовізуальною продукцією (особливо так звані мультимедіа і відео-ігри);

— виробництву декодувального обладнання та інших пристроїв, використо­вуваних для доступу до творів та інших об'єктів, що захищаються;