Gesac / aidaa the Tacis Programme — Intellectual Property

Вид материала

Книга

Содержание Співпраця між правоохоронними органами, організаціями споживачів і володільцями прав Рада європи Співпраця між Державами-членами Ратифікація угод Боротьба проти звукового і аудіовізуального піратства Рада європи 1. Що таке звукове і аудіовізуальне піратство? 1.1. Піратство у сфері музичних творів 1.2, Піратство у сфері аудіовізуальних творів КНИГА 1. Нормативні акти і документи. Європейська інтеграція України 1.3. Телевізійне і радіопіратство 2. Чому піратство стало поширеним? 2.1. Технічні можливості Рада європи 2.2. Існування підпільного ринку 3. Шкода, завдана піратством 3.1. Яких збитків зазнають творці творів, аудіовізуальна індустрія та держава Рада європи 3.2. Загроза художній творчості національній та європейській культурі КНИГА 1. Нормативні акти І документи. Європейська Інтеграція України ... Полное содержание

Подобный материал:

• Intellectual property fundamentals summary of the lecture, 20.48kb.
• Правила составления, оформления заявки на выдачу патента (свидетельства) Patenting, 838.35kb.
• Доклад по основным результатам реализации в Узбекистане Программы tacis «Статистика, 180.96kb.
• Программа tacis-democracy Европейского Союза, в партнерстве с организацией Deutsch-Russischer, 2510.81kb.
• The property right as a basis of functioning of any lawful state always submits, 194.75kb.
• Ch specifies on to, that on the row of questions single approaches were formed to the, 295.82kb.
• Книга представляет собой курс лекций, прочитанный в Новосибирском государственном университете, 1064.29kb.
• Обработка и передача изображений, 203.92kb.
• Семинары в Академии предпринимательства по линии tacis в 1995-1996гг с получением сертификата, 19.41kb.
• Тема итого, 43.79kb.

Технічні засоби і управління правами

19. Технічні засоби, використовувані володільцями авторського права і су­міжних прав у зв'язку Із здійсненням своїх прав, можуть бути високоефектив­ним засобом у боротьбі з піратством. Цифрова технологія є одним з таких при­кладів. Це ж стосується інформації про управління правами, тобто будь-якої інформації, яка ідентифікує твір, автора твору, володільця будь-якого права на твір або будь-яку інформацію про умови використання твору, а також будь-які цифри або коди, в яких подана така інформація. Держави-члени враховують технічний розвиток у цій сфері inter alia, забезпечуючи відповідний захист на­ціональним законодавством.

20. Рекомендація не визначає, який саме технічний захист може бути запро­понований для вищезгаданих технічних засобів. Одним з важливих елементів є заборонені законом усунення або зміна будь-якої електоронної інформації про управління правами. Це ж стосується і недозволеного поширення серед широ­кої публіки творів або примірників творів, знаючи, що в них без дозволу була усунена або змінена електронна інформація про управління правами.

21. Коли йдеться про правовий захист інформації про управління правами, Державам-членам необхідно забороняти недозволене знищення або заміну та­кої інформації. Одночасно розповсюдження твору або іншого об'єкта, що охоро­няється, інформація про управління правами на який усунена або змінена, за­бороняється.

22. Оптичні диски та заводи-виробники, на яких вони виробляються, є голов­ним джерелом оптичного медіа середовища. Вони можуть бути джерелом вели­кої економічної шкоди в разі їх використання для організованого піратства. Тому рекомендується, щоб Держави-члени вимагали від таких підприємств ви­користання єдиного ідентифікаційного коду для розрізнення правомірно випу­щених оптичних дисків. Такий ідентифікаційний код є важливим джерелом щодо викриття піратства у сфері виготовлення оптичних дисків. Подібні засоби запропоновані Європейським Парламентом у контексті обговорення «Зеленої книги» про боротьбу з підробками і піратством на спільному ринку.

Співпраця між правоохоронними органами, організаціями споживачів і володільцями прав

23. Важливого значення набуває співпраця на національному рівні між пра­воохоронними органами і організаціями споживачів, з одного боку, і володіль­цями прав, з іншого, як і різноманітними посередниками, залученими до розпо­всюдження творів та інших об'єктів, що охороняються. З цією метою необхідне заснування організаційних структур, особливо чітких і ефективних ланок зв'язку, створення атмосфери співпраці між залученими до спільних дій сторо­нами.

24. Важливу роль у підтримці діяльності громадських організацій відіграють володільці прав. Адже громадські організації часом не в змозі використовувати свої можливості у боротьбі з піратством без заздалегідь одержаної інформації

254

РАДА ЄВРОПИ

від правоволодільців. Правоохоронні органи не можуть розпочати розслідування, доки не матимуть мінімуму доказів щодо піратської діяльності, які повинні нада­ти їм правоволодільці. Зіткнувшись з такою ситуацією, правоволодільці деяких країн мають свої власні слідчі органи. Країни, в яких відсутні такі органи, повин­ні сприяти тому, щоб правоволодільці слідували зазначеному прикладу.

25. Заохочується співпраця між правоохоронними органами споживачів у боротьбі з піратством на міжнародному рівні. Добре зарекомендували такі фор­ми співпраці, як Інтерпол, хоча й не виявили ще себе належним чином щодо бо­ротьби з піратством. Держави-члени повинні шукати нові форми співпраці у сфері боротьби з піратством.

Співпраця між Державами-членами

26. Піратство у сфері авторського права і суміжних прав є міжнародним фе­номеном. Це вимагає відповідних погоджених дій на європейському рівні. Необ­хідно підтримувати зусилля Держав щодо поліпшення правового захисту від піратства і застосування належних санкцій до порушників.

27. Зважаючи на те, що піратство набуває транскордонних розмірів, Держа­ви практикуватимуть двостороннє і багатостороннє співробітництво з метою надання заздалегідь судовим органам відповідних доказів.

28. Держави-члени взаємно інформують одна одну з цих питань і пропону­ють кожній з них взаємну підтримку. Дії однієї Держави в цьому напрямку бу­дуть більш ефективними, якщо вони доповнені й підтримані іншими. Спільна діяльність Держав, включаючи відповідні структури колективних регіональних органів, теж сприятиме боротьбі з піратством.

29. Інформація про антипіратські дії повинна передаватися до Ради Європи, інших міжнародних організацій, таких, як Всесвітня організація інтелектуаль­ної власності.

Ратифікація угод

30. Останні два пункти Рекомендації містять перелік міжнародних угод, при­єднатися до яких, якщо цього ще не зроблено, повинні Держави-члени. Особ­ливий наголос зроблено на двох Договорах ВОІВ 1996 року, які передбачають захист об'єктів авторського права і суміжних прав у цифровому середовищі. Важливим фактором боротьби з піратством є якнайшвидше приєднання Дер-жав-членів до зазначених Договорів, щоб вони були введені в дію.

255

КНИГА 1. Нормативні акти і документи. Європейська інтеграція України

БОРОТЬБА ПРОТИ ЗВУКОВОГО І АУДІОВІЗУАЛЬНОГО ПІРАТСТВА

Керівництво

Це Керівництво було розроблено при сприянні Ко­мітету засобів масової інформації (СДММ) Ради Єв­ропи. Текст складений групою спеціалістів у галузі звукового і аудіовізуального піратства (MM-S-PI) на основі проекту, підготовленого її консультантом міс Еммі Янссенс, членом датської секції IFPI та IVE (MVPI). Видано Радою Європи в 1995 році.

ЗМІСТ

Вступ.

1. Що таке звукове і аудіовізуальне піратство?

1.1. Піратство у сфері музичних творів.

1.2. Піратство у сфері аудіовізуальних творів.

1.3. Телевізійне і радіопіратство.

2. Чому піратство стало поширеним?

2.1. Технічні можливості.

2.2. Існування підпільного ринку.

3. Шкода, завдана піратством.

3.1. Яких збитків зазнають творці творів, аудіовізуальна індустрія і держава.

3.2. Загроза художній творчості і національній та європейській культурі.

4. Які кроки необхідно вжити проти піратства?

4.1. Права повинні бути визнані.

4.2. Введення юридичних засобів і санкцій:

— кримінальне законодавство,

— цивільне законодавство.

4.3. Створення ефективних структур для:

— проведення розслідувань і збору доказів,

— ефективного застосування законодавства.

4.4. Створення ефективних систем антикопіювання у звукових і аудіовізуаль­них записах і обладнанні.

4.5. Широке інформування громадськості стосовно шкоди, якої завдає піратст­во: ми всі втрачаємо від цього!

Додатки

1. Приклади певних юридичних презумпцій, які можуть сприяти боротьбі про­ти звукового і аудіовізуального піратства.

2. Найменування ряду міжнародних організацій, компетентних стосовно боро­тьби проти звукового і аудіовізуального піратства.

3. Деякі технічні засоби, які можуть бути ефективними проти певних форм зву­кового і аудіовізуального піратства.

256

РАДА ЄВРОПИ

Вступ

1. Піратство — модний термін, який містить в собі серйозну проблему. Цей термін може викликати в уяві романтичні образи, що подають захоплення ко­раблів піратами, які долають води семи морів у XIX столітті. Насправді цей тер­мін включає в себе поняття шкоди, завданої як кожному з нас індивідуально, так і всьому суспільству в цілому. Не гірш за паразитів пірати живуть за рахунок творчості, талантів, підприємництва та інвестицій інших.

1. Що таке звукове і аудіовізуальне піратство?

2. Маючи справу з відео і трансляційною індустрією як сферою дії «пірат­ство» загалом означає незаконну (тобто здійснювану без згоди володільця) ко­мерційну діяльність щодо робіт, творів та інших видів творчості, які підлягають захисту законодавством про інтелектуальну власність. Наприклад, незаконне виробництво з комерційною метою звукозаписів (магнітних стрічок або грам­платівок), відео-, радіо- або телетрансляцій тощо. Подібним же чином неле­гальне виробництво телевізійного шифрувального обладнання з метою його пе­репродажу або недозволеної експлуатації звукових чи аудіовізуальних записів може розглядатися як піратська дія або, принаймні, такою, що має до нього безпосереднє відношення. Не запитавши дозволу і не заплативши, «пірати» встановлюють звукові системи в громадських місцях (дискотеках, магазинах, готелях тощо), або організовують юридичне недозволен! покази аудіовізуаль­них творів у кінотеатрах, автобусах, у квартирах або в житлових приміщеннях, барах для певних осіб чи груп осіб тощо. Пірати також організовують телевізій­ні трансляції через приватні кабельні мережі.

3. «Пірати» наших днів збагачуються, але не за рахунок золотих злитків, ви­крадених у галеонів, а шляхом виробництва і продажу без відповідного дозволу тисяч і навіть мільйонів примірників звуко- або відеозаписів, що користуються успіхом.

1.1. Піратство у сфері музичних творів

4. Копії, що незаконно поширюються на ринку, дуже часто є ідентичними оригінальним записам. Якість звуку подібна, і упаковка ідентична. Ціна неза­конних копій часом тримається на тому ж рівні, що й ціна законно виробленого продукту. Такі копії ми кваліфікуємо як «фальшивки», «підробки».

5. За своїм походженням широке виробництво багатьох копій може іноді бу­ти таємним звукозаписом, зробленим під час «живого» концерту. Або — це мо­жуть бути записи трансляцій музичних творів по радіо чи телебаченню. Такий вид запису відомий під назвою «контрабанда».

6. Нове відкриття музичного успіху багатьох популярних виконавців 50-х, 60-х і 70-х років викликало створення прихованого паралельного ринку цих творів. На ньому в продажу наявні плівки та платівки, кваліфіковані як «екс-якнайбільші хіти». Насправді комбіновані хіти становлять собою лише імітації оригіналів. Вони незаконно поширюються як оригінальні записи «екс-авто-рів/виконавців».

1.2, Піратство у сфері аудіовізуальних творів

7. Слідом за показом безпосередньо в кінотеатрах художні фільми надхо­дять для продажу як відеопродукція. Індивідуально можна купляти або брати в прокат відеозаписи. Проте поширення відеозаписів кінематографічних творів

171-319

257

КНИГА 1. Нормативні акти і документи. Європейська інтеграція України_________________

одночасно не повинно здійснюватися у всій Європі. Відеозапис якогось фільму може бути придбаний в одній країні раніше, ніж стане доступним в інших краї­нах. Подібна ситуація дуже вигідна піратам, оскільки вони мають можливість поширювати відеозаписи в різних країнах.

8. Як і у випадку з музичними творами, відеозаписи досить часто (хоч і не завжди) такої ж якості, що й оригінальний художній фільм. Нерідко їх упаков­ку важко відрізнити від оригінальної.

9. Контрабанда часом здійснюється за межами незаконного відтворення відеозапису. Фільм може бути непомітно знятий у проекційній кімнаті за допо­могою схованої відеокамери. Пірат може також «позичити» ролик фільму і зро­бити копію, яка може бути придатною для широкоформатного відтворення. Пірат може також записати фільм під час його показу по телебаченню і зроби­ти безліч копій з цього відеозапису.

1.3. Телевізійне і радіопіратство

10. Деякі категорії піратів здійснюють ретрансляцію і поширення трансляцій по кабелю, не маючи дозволу відповідних транслювальних органів. Що стосу­ється зашифрованих/закодованих каналів, існуючих нарівні з «чистими» тран­сляціями телевізійних програм, — глядач повинен платити передплатний збір за перегляд таких програм і придбати відповідний дешифрувальний пристрій. Деякі пірати, не запитуючи дозволу правоволодільців, виробляють і продають дешифрувальне обладнання.

11. Багато форм піратства завдають серйозної шкоди трансляторам. Серед таких форм — незаконне користування сигналом як таким, наприклад для ре­трансляції або для поширення по кабелю (одночасно з показом через ефір або трохи пізніше, в повному обсязі або в скороченому варіанті, з усуненням ори­гінального рекламного матеріалу повністю або частково), або продаж касет з копіями трансляцій.

Разом з тим, інший виробник трансляцій або кабельний розповсюджувач може володіти піратськими супутниковими сигналами цього матеріалу (тобто одержання через супутник записів цього матеріалу), для якого транслюваль-ний орган у цій же країні придбав спеціальні ексклюзивні права на трансляцію, наприклад, на показ спортивних програм, що передають події, які відбуваються за кордоном (такі, як світовий чемпіонат з футболу). Можуть також існувати транслятори (тобто особи, які транслюють програми), що володіють або не во­лодіють відповідними ліцензіями, які транслюють матеріали (фонограми, відео­касети) або підключаються до закордонних супутникових каналів (можливо — додаючи синхронний звуковий переклад, не маючи необхідного дозволу право­володільців згаданих програм/трансляцій.

2. Чому піратство стало поширеним?

12. Різноманітні фактори сприяють зростанню привабливості піратської дія­льності, під час якої можна заробити шалені гроші, не докладаючи великих зу­силь. Технічно відносно легко можна стати піратом. Існує також і відповідний підпільний ринок.

2.1. Технічні можливості

13. Розвиток техніки, зокрема дигітизації (перетворення безперервних сиг­налів у цифрові) полегшив і здешевив значною мірою відтворення записів, ау-

258

РАДА ЄВРОПИ

діотворів, трансляцій і програмного продукту в великих масштабах, масовими тиражами і з належною якістю. Піратство стало значно дешевше, не вимагає вкладення великих коштів на відміну від законної діяльності. Витрати піратів становлять затрати на відтворення і розповсюдження. Пірат музичних робіт не виплачує винагороди правоволодільцям, тому він має можливість вільного і необмеженого вибору з цілого ряду доступних творів або трансляційного мате­ріалу. Порівняно дешеро пірат може відібрати найбільш популярні твори вико­навця або поєднати разом компіляцію виконань кількох різних виконавців. По­дібним чином піратам достатньо тільки сплатити фінансові затрати на відтво­рення і упаковку художніх фільмів і відеозаписів, щоб одержати прибуток від найбільш касових творів, які були широко і з великими затратами розрекламо­вані, пройшли маркетинг і реалізовані.

2.2. Існування підпільного ринку

14. Поряд з технічними можливостями в Європі існує також підпільний ри­нок для продажу піратських записів. На ньому відзначається зростання попиту на звукові та аудіовізуальні твори/записи, включаючи як нові записи, так і «хіти» минулих років (компіляція «хітів» різних виконавців, відомих фільмів видатних режисерів тощо), Європейська публіка бажає доступу до більш широ­кого сервісу вітчизняних і зарубіжних програм, включаючи й ті, якими можна користуватися за передплатою.

15. Великі політичні, економічні та соціальні зміни, які відбулися в Цент­ральній та Східній Європі, поряд із складною економічною обстановкою, яка склалася в багатьох європейських країнах, демонструють тенденції зростання різних форм піратства. В цьому новому контексті багато європейських спожи­вачів стоять перед дилемою: вони хотіли б користуватися високоякісними зву­ка- і аудіовізуальними записами, які пропонуються, але не мають можливості сплатити вартість покупки, оренди або передплати на ці твори. Великий попит на звуко- і аудіовізуальні записи часто поєднується з низькою купівельною здатністю і небажанням купувати за ціною, пропонованою в роздрібній торгівлі.

Всі ці фактори викликають виникнення піратства, результат якого — поява КОПІЙ ЦИХ творів, що продаються за більш низькою ціною (піратські касети).

Ці фактори також породжують тенденцію незаконного використання звуко-і аудіовізуальних записів (встановлення звукової апаратури на дискотеках, по­каз фільмів у квартирах тощо).

3. Шкода, завдана піратством

16. Знаючи природу піратства, неможливо розрахувати і прослідкувати, якого рівня і обсягу воно досягло в різних секторах економіки. Проте, за наяв­ними у нас даними, економічні втрати від звукового та аудіовізуального пірат-

а Сіропі дорівнюють мільйонам доларів США¹.

' Наприклад, зростаюче у всьому світі піратство компакт-дисків становило' 20 млн. компакт-дисків було продано в 1991 p., 35 млн. — в 1992 p., 70млн. — в

1993 р, (інформація подана за матеріалами «Незаконні звукозаписи», травень 1994 p., за даними Міжнародної федерації виробників фонограм (ІФШ). У Європі в 1993 р. бу­ло продано понад 19 млн. піратських компакт-дисків, що становило близько 4 відсот­ків всього обсягу продажу.

174-319

259

КНИГА 1. Нормативні акти І документи. Європейська Інтеграція України_________________

3.1. Яких збитків зазнають творці творів, аудіовізуальна індустрія та держава

17. Піратство руйнує джерело заробітків індивідуальних осіб і професійного сектору: авторів; композиторів; продюсерів фільмів; продюсерів звукозапису; транслювальних компаній; продюсерів, виробників програмного продукту, по­в'язаних з виробництвом аудіовізуального продукту, особливо відеоігр і муль-типлікату; дистриб'юторів, різних торгівців, власників кінотеатрів тощо.

В 1994 р. аудіовізуальне піратство (відеопіратство, незаконна трансляція фільмів, недозволені ретрансляції, піратство дешифрувального обладнання) становило понад 10 мільйонів доларів США в таких країнах як Австрія, Болга­рія, Португалія, Швейцарія; 20 мільйонів доларів — у Румунії; 50 мільйонів до­ларів — у Франції, Німеччині, Греції та Іспанії; за грубими підрахунками — 100 мільйонів доларів у Великобританії; понад 200 мільйонів доларів в Італії, яка в 1993 р. зареєструвала рекордний обсяг піратства, що становив приблизно 350 мільйонів доларів (за матеріалами Щорічника 1994—1995 pp. Європейської аудіовізуальної обсерваторії, стор. 117; Американська асоціація експорту кіно­фільмів (МПЕАА).

18. Пірати, які копіюють і продають твори, що користуються успіхом, одержу­ють чистий прибуток, оскільки нічого не платять авторам і композиторам, чию музику і слова вкрали. Вони також нічого не платять виконавцям і музикантам, що надають оригінальні твори. Проте в дійсності більш за все зазнає збитків про­дюсер законного твору, оскільки він або вона ризикують, вкладаючи у нову спра­ву гроші, включаючи витрати на пошук талановитих виконавців, на роботу в студіях звукозапису, на маркетинг твору, на підтримку виконавця і автора тво­ру. Пірати зникають, забираючи із собою всі плоди цих зусиль і трудів.

19. Оскільки вище ми згадали і транслювальні компанії, варто нагади, що ро­бота транслювальної організації полягає у витратах на організаційне і технічне забезпечення. Відповідальність стосовно публічного обслуговування/сервісу того, хто транслює (транслятори), зокрема, полягає в тому, щоб забезпечити творчий внесок до національної культури шляхом створення більшої різнома­нітності оригінальних творів (програм), поряд із прямими трансляціями певних подій, а також — наданні публіці більш широких можливостей для ознайом­лення та оцінки вітчизняної і зарубіжної культури.

20. Пірати також загрожують роботі, не кажучи про виживання, певних плат­них телестанцій, більша частина бюджету яких залежить від регулярних пла­тежів передплатників цих станцій. На додаток до цього правоволодільці, приче­тні до обслуговування населення подібними програмами для трансляції, на пев­ному етапі припиняють продаж своїх прав каналам, робота з якими загрожує їх власному економічному стану і виживанню².

" Якщо права на фільм були продані каналу, що працює за передплатою на певну кіль­кість трансляцій/показів, і в разі, якщо цей канал фактично є доступним для всієї решти публіки/населення, то дистриб'ютори виявляються в ситуації, за якої вони втрачають здатність продавати свої фільми громадянам або комерційним нешифро-ваним телевізійним каналам для трансляції протягом строку від 18 місяців до 2 років після попереднього показу вищезазначеними станціями, як засвідчує практика. Для продюсера або дистриб'ютора ситуація, подібна до вищезазначеної, становить велику втрату можливостей.

260

РАДА ЄВРОПИ

21. І, нарешті, від піратства страждає держава. Компанії, що займаються піратством, звичайно не платять зборів, податків, взагалі не платять ніяких ін­ших грошових податків. Аудіовізуальна індустрія та індустрія розваг особливо ослаблені піратством. Ці види індустрії, що є індустріями першочергової важ­ливості, забезпечують значною мірою зайнятість і роблять істотний вклад до державної скарбниці (податки, сплачувані авторами/створювачами і службов­цями; податки, які сплачують компанії, залучені до сфери розваг та аудіовізу­альної індустрії).

Отже, детальний аналіз цього явища свідчить, що піратство завдає значної шкоди промисловій та комерційній конкуренції в країнах, що стали жертвами піратської діяльності.

3.2. Загроза художній творчості національній та європейській культурі

22. Значної втрати доходів, викликаної піратством, зазнають автори, вико­навці, продюсери і дистриб'ютори, що викликає втрату інтересу до творчого процесу та зменшення інвестицій у культурну промисловість. Ці фактори ство­рюють загрозу різноманітності та якості пропонованої продукції. Врешті решт, вони діють проти інтересів суспільства в цілому.

23. Як і у випадку з іншими видами незаконної діяльності, тут страждає спо­живач, оскільки певна частка прибутку, яку приносять законні виробники, ін­вестується в менш популярні твори: авангардну музику або фільми, релігійну музику, фільми «арт-хауз» або в нові таланти.

Втрата цих прибутків значно зменшує кількість нових звукових та аудіовізу­альних творів на ринку і, врешті решт, збіднює національну культуру.

24. Ставши доступними публіці, звуко- і аудіовізуальні записи — як з точки зору розваги, так і з точки зору підвищення загальнокультурного рівня — мо­жуть, подібно до будь-яких інших форм мистецтва, мати значний вплив на життя і емоції, вони можуть збагачувати, і навіть визначати рівень культури націй, коли експортуються і мають успіх у всьому світі³.

Сектор копірайту (авторського права), що включає в себе звукові записи, ви­давничу справу, кіно, телебачення, радіо і програмне забезпечення, становить один із секторів європейської економіки, який швидко розвивається. З—5 % зростання національного продукту надходить від створення і розповсюдження товару, що захищається законами про інтелектуальну власність, зокрема — від пісень, фільмів і літературних творів.

25. Більше того, слід пам'ятати, що країни, які значною мірою ігнорують свої зобов'язання про ефективне застосування заходів щодо захисту інтелектуаль­ної власності, ризикують викликати на себе прийняття комерційних контр­заходів, які можуть серйозно зашкодити їх міжнародній торгівлі.

Історія останніх часів продемонструвала нам кілька прикладів подібних фак­тів.

Наприклад, нині Європа стала великим музичним ринком світу. В 1993 р. компанії звукозапису надали роботу приблизно 40 000 європейцям. Існує понад 50 000 європей­ських музикантів, які повністю або частково живуть від звукозапису своїх творів. Продаж звукозаписів у роздрібній торгівлі надає роботу понад 80 000 європейцям. Всі види аудіовізуальної продукції (фільми, відео і телебачення) забезпечують зайнятість 1,8 млн. чоловік.

261

КНИГА 1. Нормативні акти І документи. Європейська Інтеграція України_________________