Gesac / aidaa the Tacis Programme — Intellectual Property

Вид материала

Книга

Содержание Ь) Регулювальне середовище КНИГА 1. Нормативні акти І документи. Європейська Інтеграція України Європейський союз Підрозділ III Правові рамки роботи в інформаційному суспільстві А. Правила внутрішнього ринку за Договором КНИГА 1. Нормативні акти І документи. Європейська Інтеграція України Європейський союз Європейський союз Розділ другий КНИГА 1. Нормативні акти І документи. Європейська Інтеграція України

Подобный материал:

• Intellectual property fundamentals summary of the lecture, 20.48kb.
• Правила составления, оформления заявки на выдачу патента (свидетельства) Patenting, 838.35kb.
• Доклад по основным результатам реализации в Узбекистане Программы tacis «Статистика, 180.96kb.
• Программа tacis-democracy Европейского Союза, в партнерстве с организацией Deutsch-Russischer, 2510.81kb.
• The property right as a basis of functioning of any lawful state always submits, 194.75kb.
• Ch specifies on to, that on the row of questions single approaches were formed to the, 295.82kb.
• Книга представляет собой курс лекций, прочитанный в Новосибирском государственном университете, 1064.29kb.
• Обработка и передача изображений, 203.92kb.
• Семинары в Академии предпринимательства по линии tacis в 1995-1996гг с получением сертификата, 19.41kb.
• Тема итого, 43.79kb.

С. Можливі наслідки а) Виконавці в інформаційному суспільстві

61. З точки зору інтелектуальної власності перша категорія виконавців в ін­формаційному суспільстві, яка одразу ж спадає на думку, це автори та індуст­рії, що пов'язані з творчістю. Це автори літературних та художніх творів усіх видів, як визначено в статті 2 (1) Бернської конвенції, включаючи авторів баз даних та комп'ютерних програм.

62. Володільці суміжних прав формують другу категорію: це виконавці, ви­робники фонограм та кінематографічних творів, а також організації мовлення. До цих категорій можна віднести й інші традиційно прийнятні групи, такі, як видавці, продюсери живих виконань, дистриб'ютори кінематографічних творів тощо.

63. Та інформаційне суспільство надає вирішальну роль іншим категоріям людей, які до цих пір не були опосередковано або прямо зацікавлені авторсь­ким правом або суміжними правами, зокрема виробникам об'єктів, пов'язаних з мережею, і, звісно ж, операторам мережі; вони несуть великий обсяг відпо­відальності за передачу.

Більше того, громадські структури в цілому: приватні користувачі, профе­сійні користувачі, користувачі з навчальною метою відіграють важливу роль в інформаційному суспільстві.

Нарешті, формування інформаційного суспільства неодмінно викличе ви­знання місця товариств, чия роль, організація та діяльність можуть потребува­ти адаптації. Роль і функції цих товариств, мабуть, будуть змінюватися з ме­тою кращого функціонування за нових можливостей та шляхів, за дотримання умов, запропонованих інформаційним суспільством. Структури цін та ступінь даного дозволу можуть бути видозміненими, тому що звуковий, аудіовізуаль­ний та текстовий сектори, не кажучи про комп'ютерні програми і бази даних, будуть все тісніше взаємопов'язані.

64. Важливо встановити, чи поява інформаційного суспільства вплине на ці групи? Відповідь на це питання великою мірою визначить зміни, яких потребує існуючий правовий простір.

Ь) Регулювальне середовище

65. Можливості, запропоновані аналоговими технологіями, є предметом бага­тьох обмежень. Цифрові ж технології дозволяють неймовірно великому обсягу даних та інформації бути втіленим в одній матеріальній формі («цифрове стис­нення»), а також дуже легко переданим. Це означає, що стало набагато легше придбати дійсно ідентичні копії, розповсюдити їх в нематеріальній формі і ско-ригувати твори шляхом порівняння або, наприклад, колоризації.

66. Розвиток нових послуг, що складаються з робіт та даних, охоплених різ­ними правовими положеннями, породжує потребу в окремому правовому ста­тусі для цих нових робіт.

67. Що стосується концепції «твір — критерій цілісності», то вона застосову­ється в цьому випадку. Твори, що використовуються, будуть різними, але твори мультимедіа є розширенням того, що було раніше: це суміш, запозичена з вже

П И19

161

КНИГА 1. Нормативні акти І документи. Європейська Інтеграція України_________________

існуючих творів, які часто є традиційними творами, такі, як книги. Але може бу­ти й таке, що концепція «оригінальності» розвиватиметься в менш безпосеред­ньому, а більш відносному напрямку, завдяки особливим факторам, що подані нижче. Той факт, що твір змінює свою зовнішню форму, зовсім не означає, що він містить в собі будь-яку зміну змісту. Закон, як правило, буде байдужим до використання певного виду технології.

68. Можливість використання різних технік у процесі створення не поро­джує сумніву щодо концепції «автор» і «твір»: обидва компоненти потребують від нас визначення особи, що зробила вибір, який спрямував процес створення і яка таким чином втілила свою особистість. Та існують випадки, коли важко ви­значити автора, наприклад, коли твір є спільним продуктом великої кількості осіб, які працювали разом над його створенням. Тут кількість правоволодільців зростає, хоча й не виникає нова категорія правоволодільців.

69. Доречно зазначити, що основні наслідки залежатимуть від форми, в якій ці твори втілюються, розвитку нових шляхів запису та передачі, а також від механізму управління правами.

Розповсюдження творів у нематеріальній формі ставатиме доступнішим за­лежно від того, як цифрові технології дозволятимуть знаходити ринок збуту такому розповсюдженню. Це спричинить те, що кордони між різними катего­ріями творів стануть менш виразними: твори мультимедіа у більшості створені із запозичень раніше існуючих творів. Проблеми і небезпека полягають у труд­нощах розпізнавання запозичень. Це стосується управління правами, тому що більшість збирачів винагороди спеціалізуються на певній категорії творів або правоволодільців.

Щоб бути спроможним управляти правами правоволодільців і контролювати копіювання, товариству потрібно запровадити ефективний нагляд за викорис­танням їх творів; складність цього є нерозв'язною проблемою. Це зумовлено особливо великою кількістю використаних творів, видавців, авторів, операцій та окремих випадків використання кожного твору.

70. Критерій суто приватного використання стає більш рухливим, змінним та важким для застосування. Цифрова технологія може перетворити копіюван­ня в домашніх умовах на цілком доступну форму використання. Твір може ко­піюватися систематично і необмежену кількість разів без втрати якості. Небез­пека піратства та неправомірного використання (без сплати правоволодільцям винагороди) таким чином підвищується. Виникає велика потреба в заходах на рівні Співтовариства щодо забезпечення сплати належної правоволодільцям винагороди, а також стосовно впровадження прогресивної технології, яка б об­межила можливість подібного копіювання.

71. Водночас цифрові технології мають також виробити нові механізми, які полегшували б нагляд за використанням захищених творів, а також їх розпіз­навання, що повинно суттєво покращити захист правоволодільців. Управління) правами має бути доступним, дозволяючи індивідуальні переговори на базі ви­ключних прав. Розміри авторської винагороди та даного дозволу мають бути] переглянуті, оскільки все частіше матиме місце використання музичних та} візуальних творів.

162

ЄВРОПЕЙСЬКИЙ СОЮЗ

72. Учасники слухання, яке відбулося в липні 1994 року, дали кваліфіковані відповіді на питання про рівень технологічного розвитку і можливий його вплив на нинішню систему правового захисту авторського права і суміжних прав.

Не потрібні радикальні зміни; замість цього ми повинні адекватно і послідов­но реагувати на нову ситуацію та пристосовувати правові рамки твору до по­треб нового оточення.

Підрозділ III Правові рамки роботи в інформаційному суспільстві

73. Основні правові рамки роботи вже існують на рівні Співтовариства. Ко­місія відзначає, що фундаментальні свободи внутрішнього ринку, особливо право заснування у статті 52 Договору ЄС, а також свобода щодо забезпечення послугами у статті 59 разом з Директивами, які вже прийняті, дають відповіді на питання, що виникають та визначають шляхи майбутньої політики стосовно інформаційного суспільства.

А. Правила внутрішнього ринку за Договором

74. Перед тим, як визначити, що потрібно для регулювання діяльності, важ­ливо усвідомлювати, що повне і ефективне здійснення правил внутрішнього ринку, визначених Договором, і побічного законодавства піде шляхом забезпе­чення таких умов, щоб інформаційне суспільство могло успішно розвиватися в Співтоваристві. Стаття 7 Договору визначає внутрішній ринок як «зону без внутрішніх кордонів, в якій забезпечено вільне пересування товарів, осіб, по­слуг та капіталу».

75. Право заснування гарантовано статтею 52 Договору, а вільне пересуван­ня послуг — статтею 59. Якщо ці принципи є ефективними, діяльність, що ха­рактеризує інформаційне суспільство, може проводитися в правових рамках товарів, пристосованих до розвитку конкурентноспроможної європейської ін­дустрії.

76. Не зважаючи ні на що, інформаційне суспільство в Європейському Спів­товаристві буде створено, якщо нова діяльність, зумовлена інформаційним сус­пільством, відбуватиметься в зоні без кордонів. Ті, хто шукає шляхів, щоб діяти в новому середовищі, не повинні вважати себе обмеженими правовим тиском, який випливає з фрагментально розділеного ринку.

Принцип взаємного визнання тут дуже важливий. Це дозволяє постачальни­ку послуги поширювати надання цієї послуги і на іншу державу-учасницю, в той час коли вона, ця послуга, є законною лише у власній країні. Застосування цього принципу дозволить уникати зайвих правил та регуляції.

77. Правила про вільний рух товарів статей ЗО—36 Договору ЄС застосову­ватимуться там, де має місце переміщення товарів, але в інформаційному сус­пільстві можна очікувати, що обіг товарів та інформації все частіше здійснюва-

і тиметься в нематеріальній формі, і правила про вільний рух товарів не мати-\ муть вирішальної ролі.

і В. Директиви та проекти директив

Р

І 78. Директив у галузі авторського права і суміжних прав було прийнято

І стільки, скільки було необхідно. Нині інститутами Співтовариства розгляда-§ ються важливі нові пропозиції проектів Директив.

1П-319

163

КНИГА 1. Нормативні акти І документи. Європейська Інтеграція України_________________

a) Директива Ради 91/250/ЄЕС про охорону комп'ютерних програм («Дирек­тива з комп'ютерних програм»)⁹.

79. Комп'ютерні програми є важливим компонентом інформаційної суперме-режі: вони наявні у всіх ланках інформаційного ланцюга. Вони гарантують ком­п'ютерне забезпечення, яке дозволяє інформації бути перетвореною в цифрову форму та зберігатися в ній. Комп'ютерне забезпечення є життєво важливим для розвитку індустрії нових програм. Воно існує в мережах, терміналах тощо. Директива з комп'ютерних програм дуже швидко заповнила вакуум у законо­давстві Співтовариства. Комп'ютерні програми нині захищені авторським пра­вом як літературні твори. Директива несе в собі далекосяжне узгодження кіль­кості виключних прав, що надаються правоволодільцям. Вона визначає також дії, за яких використання програм можливе без дозволу їх правоволодільців.

b) Директива Ради 92/100/ЄЕС про право прокату і деякі суміжні права («Директива про право прокату»)¹⁰.

80. Це міжкордонний спосіб, який регулює основні права, що стосуються всіх категорій творів та інших об'єктів, захищених авторським правом і суміжними правами. Він також узгоджує суміжні права на високому рівні.

Директива:

— стверджує виключні права прокату та позичання для всіх творів та інших об'єктів, захищених авторським правом;

— узгоджує суміжні права на універсальній основі, яка в дечому сягає далі, ніж Римська конвенція.

Ця Директива може бути широко застосовна, оскільки стосується нових по­слуг, таких як відео за замовленням та його варіанти. Відео за замовленням та подібні форми використання нагадують надання в прокат на обмежений від­різок часу кінематографічних або аудіовізуальних творів і може розглядатися як форма дистанційного відеопрокату.

c) Директива Ради 93/83/ЄЕС про координацію деяких положень авторсько­го права і суміжних прав, застосовних до радіомовлення через супутник і до ретрансляції по кабелю («Ефірне мовлення через супутники і кабельна ре­трансляція»)¹¹.

81. Ця Директива забезпечує сталі правові рамки роботи в галузі авторського права і суміжних прав для розвитку супутникового мовлення і кабельної ре­трансляції в Європі. Таким чином, це завершує правові рамки роботи зі створен­ня єдиної аудіовізуальної зони мовлення, визначеної в Директиві 92/552/ЄЕС.

Одним з основних питань є визначення «сповіщення для загального відома за допомогою супутника». Згідно з цим положенням один акт мовлення підлягає законам однієї тільки країни, тобто країни, де сигнали вводяться до ланцюга сповіщення. Директива засновує принцип, за яким права супутникового мов­лення мають бути передані за угодою. Кабельна ретрансляція також може здійснюватися тільки за угодою.

ю

Директива Ради від 14 травня 1991 p., OjL 122/42. Директива Ради від 19 листопада 1992 p., OjL 346/61. ¹¹ Директива Ради від 27 вересня 1993, OjL 248/15.

164

ЄВРОПЕЙСЬКИЙ СОЮЗ

d) Директива Ради 93/98/ЄЕС про уніфікацію строку дії охорони авторського права і деяких суміжних прав («Строк охорони»)¹².

82. Ця Директива визначає узгодження строків охорони творів та інших об'єктів, що захищаються авторським правом і суміжними правами в межах Співтовариства. Це наріжний камінь системи, потрібної для правового захисту товарів та послуг, розповсюджуваних у супермережі. Узгоджений строк захис­ту становить 70 років після смерті автора для авторського права та 50 років піс­ля обнародування або запису для об'єктів суміжних прав. Цей рівень захисту особливо ефективний.

e) Пропозиція Директиви про охорону баз даних («Директива про бази да­них»)¹³.

83. Запропонована Директива, коли вона буде прийнята, матиме особливу вагу в інформаційному суспільстві, тому що більшість нових товарів та послуг будуть пов'язані з базами даних.

84. 10 липня 1995 року Рада міністрів ЄС досягла згоди: зміст цього положен­ня спрямований на пошук шляхів узгодження положень про авторське право зі структурами баз даних у будь-якій формі, поточній (ASCII) та матеріальній (CO-ROM, CD-J). Вона розглянула питання введення нового економічного права sui generis, яке б захистило великі інвестування в ринок баз даних. Функція цього положення в тому, щоб гарантувати захист інвестицій, вкладених у прид­бання, перевірку та презентацію змісту баз даних.

85. Секція, яка займається питаннями авторського права щодо запланованої Директиви, узгоджує критерії визначення правомірності для захисту. Вона та­кож визначає категорію заборонених дій та винятки з них.

86. Основою ознакою запланованої Директиви є створення нового економіч­ного права для захисту значного інвестування виробника баз даних. Зважаючи на те, що значний внесок людських, технічних та фінансових джерел необхід­ний для створення бази даних і що ці бази даних можуть бути скопійовані за менших затрат, ніж для їх створення, такі юридичні зміни необхідні. Недозво-лений доступ до баз даних та оволодіння їх змістом таким чином є діями, які можуть мати серйозні технічні та економічні наслідки.

Секція, що займається правом sui generis, визначає дві категорії забороне­них дій: володіння та реалізація. Це право застосовується до всієї або значної частини бази даних за умови, що незначна частина не захищена цим правом. Захист триватиме протягом 15 років, і цей період може бути поновлений, якщо матиме місце значне інвестування.

Директива визначає винятки з правила, які є тотожними з тими, що наводя­ться в розділі про авторське право, але беручи до уваги потенціал інформації в таких базах даних, винятки в основному обмежені щодо права володіння. Право Sui generis поки що не охоплюється існуючими багатосторонніми конвенціями, отже, воно не підлягає національним правилам контролю.

¹²Директива Ради від 29 жовтня 1993 p., OjL 290/9.

"Основна пропозиція: СОМ (92) 24 final, 13 травня 1992 року, OjC 156/4. Визначена пропозиція: СОМ (93) 464 final, 4 жовтня 1993 року, OjC 308/1.

165

КНИГА 1. Нормативні акти І документи. Європейська Інтеграція України_________________

87. Майбутня Директива розглядає також інші положення, спрямовані на підтримку балансу між інтересами творців баз даних, користувачів, володіль­ців авторських та інших прав.

Текст проекту Директиви має велике значення, тому що він є основою для всіх майбутніх ініціатив стосовно функціонування авторського права та суміж­них прав в інформаційному суспільстві.

С. Небезпека розколу внутрішнього ринку

88. Потреба щодо регулювання, яка виникає в новому правовому полі, може бути на національному рівні, на рівні Співтовариства або на міжнародному рів­ні. Комісія має неухильно стежити за природою та наслідками будь-якого вве­деного регулювання задля забезпечення того, щоб таке регулювання товарів було послідовним у майбутньому. Шляхи, визначені на національному рівні, не повинні керуватися такими ж потребами, як і на рівні Співтовариства, інакше вони можуть піти в різних напрямках.

Комісія повинна гарантувати, що введення регулювання є доцільним, що во­но не просто відповідає окремим потребам односторонніх дій. Виконання пра­вил має підлягати точній оцінці мети внутрішнього ринку та принципу пропор­ційності. Одному слід запобігти — будь-якому новому розмежуванню внутріш­нього ринку, яке могло б статися, якби національні регулювання відхилялися від регулювань інших держав-членів або ж були несумісними з вимогами внут­рішнього ринку та гальмували б вільний рух послуг в Європейському Союзі. Це було б дуже корисним з точки зору прозорості, якщо б регулювання послуг, які пропонуються в інформаційному суспільстві, привернули увагу інших держав-членів та Комісії задля забезпечення узгодження з принципами внутрішнього ринку, а також задля визначення будь-якої потреби, яка може з'явитися сто­совно регулювання в межах Співтовариства. Тому Комісія має намір запрова­дити механізм для забезпечення прозорості щодо регулювання внутрішнього ринку в інформаційному просторі.

Питання

1. Велика кількість невирішених питань міститься в підрозділі II А. Чи мо­жете ви щось підказати, щоб допомогти з'ясувати питання, порушені в ньому щодо розвитку ринку та нових послуг?

2. Які фактори, що впливають на авторське право і суміжні права, ви змогли j б виділити? j

3. Чи має ваша країна якісь доповіді, дослідження або навіть конкретні пла- і ни стосовно національного законодавства, які могли б стати в пригоді сфері ав І торського права і суміжних прав в інформаційному суспільстві? Якщо так, то J що зроблено? І

4. Який, на вашу думку, рівень вирішення питань сфери інтелектуальної І власності є доцільним в інформаційному суспільстві: національний, на рівні \ Співтовариства або міжнародний? \

5. Чи означає поява мультимедійних творів, які базуються на елемента і культурної спадщини, що потрібні нові специфічні законодавчі положення, беу| ручи до уваги необхідність охорони культурної спадщини? Якщо так, то які шні ложення? '•

6. Більшість товарів та послуг, які постачаються через інформаційну супер-1 мережу, охороняються правами власності. Як ви вважаєте, за яким критеріями»

166 1

ЄВРОПЕЙСЬКИЙ СОЮЗ

можна визначити загальну економічну вартість авторського права і суміжних прав?

7 (а) Чи маєте ви статистичні або економічні дані щодо пропорційного спів­відношення між різними економічними секторами (видавнича справа, аудіо­візуальна продукція, музика тощо) в інформаційному суспільстві? Який відсо­ток від загального обігу в таких секторах підпадає під охорону авторського пра­ва і суміжних прав?

7 (Ь) Чи маєте ви спеціальні економічні дані або прогнози, які б дозволили визначити внесок авторського права і суміжних прав до економічного процесу становлення нових послуг, які розповсюджуватимуться в інформаційній супер-мережі?

7 (с) Чи маєте статистичні дані або аналіз аспектів (кількісний, якісний) зайнятості в сфері, яка охороняється авторським правом і суміжними правами, в рамках інформаційної супермережі?

8. Чи могли б ви погодитись з тим, що посилення законодавства у сфері ав­торського і суміжних прав відіграло б позитивну роль для мультимедіа? Якщо так, то в якому секторі?

9. Який би ви могли передбачити рівень впливу на розвиток діяльності, охоп­леної правами інтелектуальної власності, в рамках нових послуг, які б розпо­всюджувалися в інформаційній супермережі?

10. Чи маєте ви якісь інші коментарі з питань, які не розглянуті в цьому роз­ділі?

Розділ другий

Частина перша Основні положення

1. У світлі зауважень, зроблених у першому розділі, буде здійснене деталь­ніше дослідження можливих застосувань розвитку нової технології для систем авторського права і суміжних прав.

Як посилання, орієнтир, цей документ містить багато аспектів законодавства про авторське право і суміжні права, які є складовими в процесі створення та використання творів. Ці сфери були вибрані також у світлі зацікавленості ними учасників слухань у липні 1994 року.

Кожна сфера буде досліджена відповідно до такого плану:

— вступ, що пояснює, як нові технології впливають на концепцію;

— теперішній правовий аспект у міжнародних конвенціях та в законодавстві Співтовариства;

— оцінка питання з точки зору Співтовариства. Тут робиться спроба оцінити вплив нових технологій на сферу, що досліджується, щоб визначити потребу стосовно пристосування або подання ініціативи на рівні Співтовариства;

— питання, відповісти на які запрошуються зацікавлені сторони.

2. Ці сфери розглядаються не ізольовано, а у взаємовідносинах, де це є необ­хідним.

3. У першій частині розглядаються основні питання, які впливають на вико­ристання творів та інших об'єктів, що знаходяться під захистом, у суперінфор-маційній мережі:

167

КНИГА 1. Нормативні акти І документи. Європейська Інтеграція України_________________

— законне використання (підрозділ І) передбачає, що твір використовується на певній території, і законодавством при використанні є законодавство тієї країни, де запитується захист. Визначено особливі ознаки послуг, які забезпе­чуватимуться в інформаційному суспільстві, і визнано за необхідне надати їм повну свободу переміщення в Співтоваристві, а також визначено принцип на­гляду за місцем, де виконання творів та інших захищених об'єктів, викликає труднощі. Тому можна поставити питання, за яких умов нинішнє регулювання повинно бути розглянуто і чи регулювання за нинішніх умов повинно розгляда­тися, принаймні, в межах Співтовариства, де вже досягнуто значного ступеня узгодженості;

— вичерпання прав і паралельного імпорту (підрозділ II). Існує багато пра­вил, які регулюють використання прав інтелектуальної власності. Необхідно вирішити, чи необхідні якісь зміни в новому правовому просторі. Принцип ви­черпання прав є одним з тих правил, які сформульовані в Співтоваристві Су­дом правосуддя. Це дозволяє наявну в Договорі статтю про вільне переміщення товарів узгодити з правом на інтелектуальну власність. В інформаційному про­сторі виникає питання, чи підлягають тим самим правилам товари та послуги, доступні завдяки інформаційній супермережі, а також можливі в цих умовах наслідки?

4. Частина друга складається з п'яти підрозділів. Вона, в основному, містить аналіз змісту певних особливих прав та аналіз правового режиму їх застосу­вання. З думок, висловлених під час слухань, випливає потреба в більш деталь­ному дослідженні впливу нової технології на чинні права.

Має бути також розглянута можливість запровадження нових прав. Метою є точніше визначення, що буде правовим режимом в інформаційному просторі, та аспектів авторського права і суміжних прав, які потребують корегування. Зокрема:

— Право на відтворення (підрозділ III). Це право має фундаментальну мож­ливість. Навіть коли домовлено, що цифровий запис твору є відтворенням, іс­нує непевність щодо права на відтворення за різних ситуацій. Цей підрозділ аналізує зазначені питання.

— Сповіщення для загального відома (підрозділ IV). В тому разі, якщо нові технології зумовили нові форми використання творів, важливо розглянути, як далеко вони можуть бути охоплені існуючими концепціями. Концепція «спо­віщення» відносно права зв'язку з громадськістю має більше приділяти уваги приватним сповіщенням творів у мережах. Необхідна дискусія щодо межі між громадським і приватним сповіщенням з тим, щоб гарантувати захист воло­дільцям авторського права і суміжних прав.

— Цифрове розповсюдження або право на передачу (підрозділ V). Цифрові _; технології дозволяють розглядати сповіщення для загального відома як новий і вид послуг. Це означає, що нові послуги, які використовують передачу від точ­ки до точки, розвиватимуться. Аналіз законодавства, яке застосовується до і цих нових послуг, наведено нижче. І

— Право на цифрову передачу в ефір (підрозділ VI). Цифрове мовлення — це і нова трансляційна техніка, розвиток якої викликає занепокоєння деяких пра- і воволодільців. Це впливає на зміну поведінки (певною мірою) різних сторін — 1 радіотрансляторів та користувачів. 1