Gesac / aidaa the Tacis Programme — Intellectual Property
| Вид материала | Книга |
- Intellectual property fundamentals summary of the lecture, 20.48kb.
- Правила составления, оформления заявки на выдачу патента (свидетельства) Patenting, 838.35kb.
- Доклад по основным результатам реализации в Узбекистане Программы tacis «Статистика, 180.96kb.
- Программа tacis-democracy Европейского Союза, в партнерстве с организацией Deutsch-Russischer, 2510.81kb.
- The property right as a basis of functioning of any lawful state always submits, 194.75kb.
- Ch specifies on to, that on the row of questions single approaches were formed to the, 295.82kb.
- Книга представляет собой курс лекций, прочитанный в Новосибирском государственном университете, 1064.29kb.
- Обработка и передача изображений, 203.92kb.
- Семинары в Академии предпринимательства по линии tacis в 1995-1996гг с получением сертификата, 19.41kb.
- Тема итого, 43.79kb.
У Швейцарії під час законодавчої реформи 1993 p. Nationalrat висловився слабкою більшістю проти введення права слідування. Це рішення зумовлене економічними міркуваннями і бажанням сприяти Швейцарії відносно її конкурентів як місцю продажу творів сучасного мистецтва.
В Норвегії закон 1948 p., переглянутий в 1989 p., передбачає систему, за якою будь-який комерційний продаж твору мистецтва супроводжується відрахуванням 3 % до фонду солідарності художників.
З 1987 р. Ісландія має подібне законодавство.
2. Центральна і Східна Європа
Більшість країн Центральної і Східної Європи визнають право слідування з часу реформи їх законодавства про авторське право в 1993—1994 pp. Нині Болгарія, Естонія, Угорщина, Латвія, Литва, Польща, Словакія, Румунія, Україна, Білорусь, Молдова закріплюють право слідування.
3. Сполучені Штати
У Сполучених Штатах публічні читання 1992 р. розглядали доцільність введення права слідування на федеральному рівні, відповідно до Visual Artist Right Act 1990 p. Ці слухання базувалися на досвіді Каліфорнії, що має відповідне законодавство з 1977 p., а також Франції, Німеччини і Бельгії щодо практичної дії стягування права. Звіт Copyright Office з цього питання має висновок, що нині не існує достатніх економічних і політичних підстав для встановлення у США права слідування. Все ж звіт рекомендував Конгресу переглянути питання про впровадження права слідування в перспективі уніфікації всередині Європейського Співтовариства10. Для цього Copyright Office підготував модель, розроблену для впровадження режиму, що дозволяє досягнути кращої підтримки художникам, не порушуючи інтереси ринку мистецтва.
Решта частин світу
Стосовно решти світу необхідно контстатувати, що Алжир, Бразилія, Бур-кіна-Фасо, Кот-д'Івуар, Чілі, Гвінея, острів Мадагаскар, Марокко, Перу, Філіппіни, Сенегал, Туніс, Турція, Уругвай визнають, у принципі, право слідування.
У більшості випадків право слідування в дійсності не реалізується: іноді через слабкість ринку, іноді в результаті неефективності передбаченої форми збору.
Право слідування: The Artist's Resale Royalty, a Report of the Register of Copyrights December 1992, p. 149 et seg.
91-319
129
.УЧс>ул\л'йч\\в.ч.л\л\каууАеуи\л.Є,воиеС;Іська інтеграція України
IV. Необхідність дій
Щоб визначити своєчасність права слідування на рівні Європейського Союзу, необхідно провести аналіз економічних наслідків і законодавчих відмінностей щодо цього права. Крім того, слід брати до уваги важливість принципу «додаткового характеру» і вибрати відповідну юридичну основу.
А. Економічний наслідок неузгодженості, порушення конкуренції
1. Перш за все необхідно нагадати, що Комісія зобов'язана через свою ініціативну владу в галузі авторського права, забезпечити цілі, викладеш в статті 7 А Договору, тобто функціонування внутрішнього ринку. Стаття 7 А (2) Договору визначає внутрішній ринок як «простір без внутрішніх кордонів», в якому вільний рух товарів, осіб, послуг і капіталів забезпечено відповідно до постанов цього Договору.
2. Що ж стосується свободи руху товарів і порушення конкуренції, зрозуміло, що значні відмінності в різних законодавствах держав-членів і невпевненість стосовно застосування права слідування в різних постановах держав-членів, можуть негативно впливати на внутрішній ринок творів мистецтва.
3. Стосовно вищої категорії цін перепродаж творів сучасного або новітнього мистецтва має тенденцію відбуватися в країнах, де витрати стосовно угоди в комплексі більш сприятливі. Зрозуміло, що стягування або нестягуванння права, яке в деяких випадках має митну ставку 5 — 6 % від ціни продажу, впливатиме на вибір місця торгів і перевага надаватиметься місцям, де право слідування не закріплено. На рівні Співтовариства констатується переміщення торгів творів мистецтва в країни, де право слідування не стягується і де полегшена система оподаткування.
4. За допомогою статистичних даних стосовно публічних торгів можна констатувати, що купівля-продаж стосовно сучасних всесвітньо відомих художників за власними цінами переважно має місце в Лондоні і Нью-Йорку. Твори, що звуться «малими» тих же самих художників, які продаються на їх батьківщині — переважно становлять малі суми.
5. Зрозуміла привабливість країн з полегшеною системою оподаткування, де право слідування не застосовується до творів із значною вартістю продажу. Таким чином досягається значна економія.
6. Як можна стверджувати, обсяг торгового обороту відомих торгових будинків розподіляється між країнами, в яких право слідування не існує, і країнами, де право слідування хоча і закріплено в законодавстві, але не стягується (див. II, пункти 6, 8 і 9). Наявні дані показують, що твори мистецтва, які походять з ринків Німеччини, Франції, Іспанії і Бельгії, продаються в основному в Сполученому Королівстві, Сполучених Штатах і Швейцарії.
7. Звичайно, відсутність права слідування в деяких державах-членах не є єдиним дефектом, що впливає на місце продажу. Все-таки відмінності щодо стягування права слідування змушують операторів вишукувати можливість обійти стягнення права слідування. Так, як приклад, три твори сучасного німецького художника Joseph Benys були продані на аукціоні в Лондоні в 1988 р. за ціну 462.000 DM = 1.418.340. Продавець і покупець були німецькі колекціонери. В результаті принципу територіального характеру права слідування і слідую-
130
ЄВРОПЕЙСЬКИЙ СОЮЗ
мої з нього неможливості оподаткування за кордоном, одержана економія в цьому разі склала DM 71 ООО11.
8. Відомі будинки публічних торгів мають представництва у всіх державах-членах, але продають, в основному, в трьох країнах, де не закріплено право слідування. Здається, ці підприємства збирають для продажу в Лондоні або Нью-Йорку твори мистецтва, продаж яких на території своєї країни буде об'єктом права слідування.
9. На думку деяких торгівців мистецтва, введення права слідування в державах-членах, які в даний момент його не закріпили, обмежить конкурентну позицію національного ринку мистецтва, особливо стосовно Сполучених Штатів Америки і Швейцарії.
Ця заява знаходить своє підтвердження щодо статистики вивезення і ввезення держав-членів, що володіють основними ринками (див. Таблицю № 1), основними партнерами яких є Сполучені Штати і Швейцарія.
10. Ті ж кола стверджують, що так як право слідування створює порушення конкуренції, то його уніфікація всередині Європейського Союзу, як наслідок, зменшить обсяг ринку мистецтва в країнах, які не застосовують право слідування.
Пропозиція щодо сучасного і новітнього мистецтва переміститься ще більше до ринків Держав-членів на даний момент без права слідування — до Сполучених Штатів і Швейцарії.
11. Та підтримуючи таку аргументацію, ці зацікавлені кола тим самим мовчазливо визнають не виключний, а реальний вплив права слідування на ринок мистецтва.
12. Щодо реальності ризику переміщення купівлі-продажу на ринки деяких третіх країн, необхідно враховувати певні фактори, що збільшують витрати, яких зазнає продавець в разі вивезення твору за територію Співтовариства. Насправді йдеться про проблему умов застосування, зокрема, рівня ставок податку права слідування.
13. Витрати, в разі вивезення і публічних торгів у Швейцарії твору, що походить із Франції, розподіляються наступним чином (див. Таблицю № 7).
Таблиця № 7: Публічні торги в Швейцарії
новітньої картини 150 х 100 см, що не має культурної цінності
(має вік до 50 років)
| Ціна твору | Витрати, що | несе продавець1 | |
| | Приватний продавець | Продавець-пайовик assujetti | Витрати, що несе покупець2 |
| 500 тис. FF | Прибуток 7,00 % Витрати з продажу 10,00 % Різне3 5,00 % Транспорт 2,00 % Страховка 0,30 % Всього: 24,30 % | Витрати з продажу 10,00 % Різне3 5,00 % Транспорт 2,00 % Страховка 0,30 % Всього: 17,30 % | Витрати покупця 10,00 % ПДВ Швейцарії від загальної ціни продажу 7,15 % Всього: 17,15 % |
UBGH, arret du 16.6.1994. — IZR 24/92.GRUR 1994, p. 798.
94-319
131
КНИГА 1. Нормативні акти і документи. Європейська інтеграція України
| Ціна твору | Витрати, що | несе продавець1 | |
| | Приватний продавець | Продавець-пайовик assujetti | Витрати, що несе покупець2 |
| 1 млн. FF | Прибуток 7,00 % Витрати з продажу 10,00 % Різне3 5,00 % Транспорт 1,00 % Страховка 0,30 % Всього: 23,30 % | Витрати з продажу 10,00 % Різне3 5,00 % Транспорт 1,00 % Страховка 0,30 % Всього: 16,30 % | Витрати покупця 10,00 % ПДВ Швейцарії від загальної ціни продажу 7,15 % Всього: 17,15 % |
| 1,5 млн. FF | Прибуток 7,00 % Витрати з продажу 10,00 % Різне3 5,00 % Транспорт 0,65 % Страховка 0,30 % Всього: 22,95 % | Витрати з продажу 10,00 % Різне3 5,00 % Транспорт 0,65 % Страховка 0,30 % Всього: 15,95 % | Витрати покупця 10,00 % ПДВ Швейцарії від загальної ціни продажу 7,15 % Всього: 17,15 % |
1 Передбачається, що витрати з транспортування несе французький продавець (приблизно
10 000 фр. ф.).
2 Швейцарський покупець несе витрати стосовно швейцарського ПДВ
за тарифом 6,5 % (за винятком випадків звільнення).
3 Вважається, що різні витрати з продажу (публікації каталогу, транспорт тощо) становить приблизно 5 %.
Джерело: Національна палата присяжних оцінювачів, 1995.
14. Витрати стосовно публічних торгів у Франції ідентичного твору розподіляються наступним чином (див. Таблицю № 8).
Таблиця № 8: Публічні торги у Франції новітньої картини 150 х 100 см,
що не підлягає одержанню сертифіката культурної цінності
(що має вік до 50 років)
| Ціна твору | Витрати, що н | есе продавець | |
| | Приватний продавець | Продавець-пайовик assjjetti4 | Витрати, що несе покупець4 |
| 500 тис. FF | Прибуток 4,50 % Витрати з продажу 11,86 % Різне3 5,93 % Всього: 22,29 % | Витрати з продажу 11,86 % Різне3 5,93 % Всього: 17,79 % | Витрати покупця 9,00 % ПДВ Швейцарії від загальної ціни продажу 1,85 % Всього: 10,85 % |
| 1 млн. FF | Прибуток 4,50 % Витрати з продажу 11,86 % Різне3 5,93 % Всього: 22,29 % | Витрати з продажу 11,86 % Різне3 5,93 % Всього: 17,79 % | Витрати покупця 9,00 % ПДВ Швейцарії від загальної ціни продажу 1,85 % Всього: 10,85 % |
132
ЄВРОПЕЙСЬКИЙ СОЮЗ
| Ціна твору | Витрати, що н | есе продавець | |
| | Приватний продавець | Продавець-пайовик assjjetti4 | Витрати, що несе покупець4 |
| 1,5 млн. Ff | Прибуток 4,50 % Витрати з продажу 11,86 % Різне3 5,93 % Всього 22,29 % | Витрати з продажу 11,86 % Різне3 5,93 % Всього: 17,79 % | Витрати покупця 9,00 % ПДВ Швейцарії від загальної ціни продажу 1,85 % Всього: 10,85 % |
Вважається, що різні витрати з продажу (публікація каталогу, транспорт тощо) становить приблизно 5 %.
4 Вважається, що продаж оподатковується за ставкою 18,6 % (включаючи ставку таксації на ...)
Джерело: Національна палата присяжних оцінювачів, 1995. 15. Із цього порівняння випливає, що публічні торги в Швейцарії не завжди фінансове більш сприятливі, ніж у Франції. Цей факт підтверджується подібними цифрами стосовно відправлення твору з Німеччини до Швейцарії і Сполучених Штатів з метою публічних торгів у Базелі, Женеві або Нью-Йорку (див. Таблиці №№ 9 і 10).
Таблиця № 9: Публічні торги новітньої картини 100x120 см, _______________________вартістю 100.000 DM________________________
Перевезення з Кельна до Базеля або Женеви (тимчасове ввезення)
Витрати на зняття 165 DM
Витрати на упакування 42 DM
Митні витрати, німецькі 195 DM
Витрати з перевезення до Вазеля 480 DM
Витрати з перевезення до Женеви 680 DM
Підрядні затрати «DE»" 35 DM
Митні витрати швейцарські 175 DM
Комісійні 1,95 %
Інші затрати «СН»" 38 SE
' Документи, телекомунікаційні витрати Гарантії______
Таблиця № 10: Публічні торги новітньої картини 100x120 см ___________________вартістю 100.000 DM___________________
Повітряне перевезення з Кельну до Нью-Йорка
Витрати на зняття 165 DM
Витрати на упакування 42 DM
Митні витрати, німецькі 195 DM
Контейнер 120x20x140 см 340 DM
Перевезення в аеропорт 115 DM
Витрати на перевезення авіавантажу 56 кг 271,04 DM
Мито AWB 45,50 DM
Мито VIC 75,00 DM
Підрядні затрати «DE»' 33,50 DM
Митні витрати, американські" 490,00 DM____________
Документація, телекомунікаційні витрати " Включаючи витрати на одержання і розпакування
133
КНИГА 1. Нормативні акти І документи. Європейська Інтеграція України_________________
Джерело: Arbeitskreis deutscher Kunsthandelverbande, 1995.
16. Як підсумок: право слідування є фактором, який впливає на конкуренцію, як на рівні Співтовариства, так і на міжнародному рівні. Як будь-яке податкове або неподаткове зобов'язання, воно є елементом, який повинен мати на увазі той, хто хоче продати твір мистецтва. В деяких випадках воно, безумовно, є фактором, що сприяє порушенню конкуренції, а також переміщенню купів-лі-продажу всередині Європейського Союзу.
17. Цікаво відзначити, що Рада прийняла Директиву 94/5/СЕ12, доповнюючи загальну систему на додану вартість і змінюючи Директиву 77/388/СЕ, вважаючи, що в основі порушення конкуренції і зловживання в торгівлі між державами-членами є відмінності застосовних оподаткувань, зокрема, в сфері предметів мистецтва. Отже, Рада вирішила покласти край цим різночитанням, дозволяючи послідовну адаптацію законодавств.
18. Та в перспективі внутрішнього ринку заходи, обмежувані податковою сферою, не достатні, щоб гарантувати вільне переміщення предметів мистецтва в Європі. Дійсно, з усуненням податкових перешкод залишається основне порушення конкуренції, що випливає з відсутності уніфікації права слідування. Відмінності між національними законодавствами про авторське право продовжують створювати порушення, які спотворюють вільну гру конкуренції на ринку мистецтва. Отже, мета гармонійного функціонування внутрішнього ринку творів мистецтв не може бути досягнута без одночасної уніфікації в галузі права слідування. Внаслідок постанови «Phil Collins» ця необхідність відчувається ще сильніше.
B. Додатковий характер і політична своєчасність
1. Можна думати, що постанова «Phil Collins» і застосування принципу не-дискримінації за національною ознакою, викликані забороною застосування принципу взаємності, має значний вплив на Європейський Союз.
2. Нині приватні і громадські торгівці творами мистецтва повинні надавати право слідування творам вихідців певних держав-членів, навіть якщо їхні країни не надають право слідування.
3. Викорінення цієї нерівноправності може бути здійснено державами-членами на національному рівні тільки в разі, якщо вони будуть готові оцінити свої законодавства, закріплюючи право слідування. Під час слухання 24 лютого 1995 р. більшість держав-членів не була готова прийняти таке зауваження і вважали, що розширене застосування права слідування покладе кінець нерів- ! поправному ставленню до сучасних художників у різних державах-членах, сприяючи гармонійному розвитку ринку мистецтва. Більшість держав-членів 1 підтримала ініціативу Комісії, спрямовану на уніфікацію права слідування. 1
C. Відповідна юридична підстава І
1. Під час одного із слухань недержавних міжнародних організацій, яке від-1 булося у 80 роки, а також у той же час Комісія в деяких програмах і меморан-1 думах зазначала, що в необхідний момент пропозиція Директиви про зближен-Я
12
J. О № 60 du 3.3 1994, p. 16. 134
ЄВРОПЕЙСЬКИЙ СОЮЗ
ня законодавств держав-членів у сфері права слідування може бути передбачена відповідно до статті 100 договору СЕЕ.
2. Соціальний і економічний Комітет та Європейський Парламент свого часу також займалися цією проблемою і підтримали ініціативу, базуючись на положенні Договору, що дозволяє зближення законоположень і нормативів Держав-членів, які прямо впливають на становлення або функціонування спільного ринку.
3. Норми стосовно становлення спільного ринку передбачені статтею 7 Договору ЄС. Спільний ринок повинен був бути встановлений до закінчення третього етапу перехідного періоду, тобто в 1969 р. Відтоді це питання втратило актуальність.
4. З того часу європейський договір Акт Юнік 1987 p., а також Договір Європейського Союзу 1992 р. змінили первинне законодавство, включивши певну кількість нових юридичних підстав, як до Розділу Договору щодо зближення законодавства, так і до інших.
Стаття 100 А (1) Договору після змін, внесених Договором Європейського Союзу, обумовлює наступне:
«Як відступ (виняток з правил) від статті 100, наступні постанови застосовуються для здійснення цілей, викладених у статті 7 А, тільки в разі, якщо цей Договір не визначить інакше. Виносячи рішення відповідно до процедури, зазначеної в статті 189 В і після консультації з Економічним і Соціальним Комітетом Рада затверджує заходи стосовно зближення законодавчих, нормативних і адміністративних положень держав-членів, які мають за мету встановлення і функціонування внутрішнього ринку.»
5. Під час останніх слухань стосовно права слідування деякі зацікавлені кола пропонували, щоб у разі законодавчої ініціативи Комісії було б за доцільне формувати положення на основі статті 100 Договору. Необхідно пам'ятати, що tip положення вимагає, щоб Рада одноголосно схвалила рішення за цією пропо-
І ЗИЦІЄЮ.
І 6. Крім того, органи влади однієї з держав-членів під час однієї з консульта-I цій підкреслили, що стаття 128 Договору в тому вигляді, як вона включена до І Договору Європейського Союзу, зокрема, положень, присвячених культурі, І Містить готові юридичні підстави. Якщо правда, що Співтовариство повинно § враховувати в своїй діяльності культурні аспекти стосовно умов інших поло-рЖень Договору (стаття 128 (4)), то варто нагадати, що будь-яка уніфікація зако-Внодавчих і нормативних положень держав-членів прямо виключена (перший • абзац параграфу 5 статті 128).
ВаІ 7. Враховуючи відмінності між юридичними режимами, застосовними в га-•яузі права слідування, беручи до уваги нерівні умови правової охорони і вплив, •Ш) випливає з цього, на умови конкуренції на ринку мистецтва, Комісія вва-•Шё, що ця ситуація може мати негативні наслідки на функціонування внут-НІЙпнього ринку. З цього випливає, що стаття 100 А є юридичною підставою, •Ірййнятною для даної пропозиції. У зв'язку з цим необхідно нагадати рішення •Буду від 13 липня (aff C-350/92 Esnagne/Conceil), яке прямо стверджує, що Мття 100 А є правильною, законною підставою уніфікації у сфері інтелекту-Нньної власності, що продовжує здійснення викладених у статті 7А Договору НрС цілей.
В 135
пг
КНИГА 1. Нормативні акти і документи. Європейська інтеграція України_________________