Gesac / aidaa the Tacis Programme — Intellectual Property

Вид материалаКнига

Содержание


Предмет охорони
КНИГА 1. Нормативні акти і документи. Європейська Інтеграція України
Стаття 8 Права і обов'язки законного користувача
Стаття 9 Винятки з права «sui generis»
Стаття 10 Строк дії охорони
Європейський союз
Розділ iv
Стаття 14 Застосування в часі
КНИГА 1. Нормативні акти і документи. Європейська Інтеграція України
Стаття 15 Обов'язковий характер деяких положень
Європейський союз
Виклад підстав
КНИГА 1. Нормативні акти І документи. Європейська Інтеграція України
II. Аналіз зазначеного ринку
Європейський союз
КНИГА 1. Нормативні акти і документи. Європейська інтеграція України
Європейський союз
Подобный материал:
1   ...   11   12   13   14   15   16   17   18   ...   60
Право «sui generis»

Стаття 7 Предмет охорони

1. Держави-члени передбачають для виробника бази даних право стати на заваді вилученню і/або повторному використанню всієї або значної — визначе­ної кількісно або якісно — частини змісту даної бази, коли одержання, перевір­ка або оформлення цього змісту свідчать про істотне інвестування з точки зору якості і кількості.

2. У межах цього розділу розуміємо під:

(а) «вилученням»: постійне або тимчасове перенесення всього або істотної ча­стини змісту бази даних на іншій носій будь-яким способом і в будь-якій формі;

ІІМ)«повторним використанням»: будь-яку форму публічного надання всього абоїстотної частини змісту бази шляхом розповсюдження копій, прокату, пе­редачі в безпосередньому зв'язку з налагодженням видачі даних або в іншій формі. Перший продаж копії бази даних в ЄС володільцем права або за його згодою призводить до припинення дії права контролю за перепродажем даної копії в ЄС.

Надання в публічне користування не є дією з вилучення або повторного ви­користання.

3. Право, зазначене в пункті 1, може бути передано, відступлено або надано у формі ліцензійної угоди.

4. Право, зазначене в пункті 1, застосовується незалежно від можливості ба­зи даних одержати охорону через авторське право або будь-яке інше право. Крім того, воно застосовується незалежно від можливості змісту даної бази да­них одержувати охорону авторського права або інших прав. Охорона баз даних правом, зазначеним у пункті 1, не відміняє прав, існуючих щодо їх змісту.

5. Вилучення і/або неодноразове повторне і систематичне використання не-\йтотних частин змісту бази даних, яке передбачало б дії, що суперечать нор-

«чда

115

КНИГА 1. Нормативні акти і документи. Європейська Інтеграція України_________________

мальному використанню даної бази даних або яке завдало б невиправданої шкоди законним інтересам виробника бази, — не допускається.

Стаття 8 Права і обов'язки законного користувача

1. Виробник бази даних, яка будь-яким способом була надана невизначеному колу осіб, не може перешкодити законному користувачеві даної бази щодо ви­лучення і/або повторного використання несуттєвих частин її змісту, — визна­чених кількісно і якісно, — з якою б метою це не здійснювалося. Тією мірою, якою законному користувачеві дозволяється вилучати і/або повторно викорис­товувати тільки частину бази даних, цей пункт відноситься до цієї частини.

2. Законний користувач бази даних, яка була надана будь-яким способом не­визначеному колу осіб, не може виконувати дії, що суперечать нормальному використанню цієї бази даних, або які невиправданим способом завдають шко­ди законним інтересам виробника бази даних.

3. Законний користувач бази даних, яка була надана будь-яким способом не­визначеному колу осіб, не може завдати шкоди володільцю авторського права або суміжного права, що відноситься до творів або послуг, які містяться в даній базі.

Стаття 9 Винятки з права «sui generis»

Держави-члени Ради Європи можуть установити, що законний користувач бази даних, яка будь-яким способом була надана невизначеному колу осіб, мо­же без дозволу виробника бази вилучати і/або повторно використовувати існу­ючу частину змісту даної бази:

a) коли йдеться про вилучення для використання окремою особою змісту ба­зи даних неелектронним способом;

b) коли йдеться про вилучення з метою ілюстрації в процесі навчання або з науково-дослідною метою, за умови зазначення джерела і тією мірою, якою це виправдано некомерційною метою цих дій;

c) коли йдеться про вилучення і/або повторне використання в інтересах сус­пільної безпеки або адміністративного чи судового процесу.

Стаття 10 Строк дії охорони

1. Строк дії, передбачений статтею 7, вводиться в дію від моменту закінчен- | ня виготовлення бази даних. Він закінчується через п'ятнадцять років, раху­ючи від початку року, наступного за датою виготовлення. 1

2. У разі бази даних, яка була будь-яким способом надана невизначеному ко-1 лу осіб до закінчення періоду, передбаченого пунктом 1, строк дії охорони цим і правом закінчується через п'ятнадцять років 1 січня, рахуючи від року, який! слідує за датою, коли база даних вперше надана невизначеному колу осіб. 1

3. Будь-яка істотна зміна змісту бази даних, визначена кількісним і якісним! способом, зокрема, будь-яка істотна зміна, що випливає з накопичення додавань,! усунень або послідовних змін, яка дозволяє зробити висновок, що йдеться про сут'в тєве, визначене якісно і кількісно інвестування, — дозволяє надати базі, яка є ре-и зультатом такого інвестування, власний строк дії охорони. т

116 І

ЄВРОПЕЙСЬКИЙ СОЮЗ

Стаття 11 Сфера дії охорони через право «sui generis»

1. Право, передбачене статтею 7, відноситься до баз даних, виробник яких або носій права на які є громадянином однієї з держав-членів або має звичайне місце проживання на території Співтовариства.

2. Пункт 1 відноситься також до товариств і підприємств, заснованих відпо­відно до законодавства однієї з держав Співтовариства і таких, що мають юри­дичну адресу, головне управління і основне підприємство всередині Співтова­риства; разом з тим, якщо таке товариство або підприємство має на території Співтовариства тільки свою юридичну адресу, його діяльність повинна бути фактично і послідовно пов'язана з економікою однієї з держав-членів Співтова­риства.

3. Угоди, які поширюють право, зазначене у статті 7, на бази даних, створені в третіх країнах і не охоплені пунктами 1 і 2, укладаються Радою за пропози­цією Комісії. Тривалість дії охорони, що надається базам даних через цю про­цедуру, не перевищує тривалості, передбаченої статтею 10.

РОЗДІЛ IV

Загальні положення

Стаття 12 Санкції

Держави-члени передбачають відповідні санкції в разі порушення прав, пе­редбачених цією Директивою.

»/ Стаття 13 Збереження інших положень

Ця Директива не скасовує положень, що відносяться, зокрема, до авторського права, суміжних або інших прав чи обов'язків, наявних в даних, творах або ін­ших елементах, включених до бази даних, — до патентів, товарних знаків, крес­лень і зразків, охорони національних скарбів, правової регламентації об'єднань і закону про недобросовісну конкуренцію, комерційної таємниці, безпеки, кон­фіденційності, охорони особистих даних і поваги приватного життя, доступу до державних документів і договірного права.

Стаття 14 Застосування в часі

1. Охорона, передбачена цією Директивою щодо авторського права, відноси­ться також до баз даних, створених до дати, зазначеної в статті 16(1), які на цю дату відповідають вимогам, установленим цією Директивою щодо охорони баз даних авторським правом.

2. Як виключення з пункту 1, коли база даних, яка охороняється режимом авторського права в державі-члені на дату публікації цієї Директиви, не від­повідає критеріям охорони авторським правом, передбаченим статтею 3 (1), ця Директива не зумовлює до скорочення в цій державі-члені строку дії, що за­лишився, вищезазначеного режиму охорони.

3. Охорона, передбачена цією Директивою стосовно права, зазначеного в статті 7, відноситься також до баз даних, виробництво яких було завершено

117

КНИГА 1. Нормативні акти і документи. Європейська Інтеграція України_________________

протягом п'ятнадцяти років, що передували даті, зазначеній в статті 16 (1), і які на цю дату відповідають вимогам, встановленим статтею 7.

4. Охорона, передбачена пунктами 1 і 3, не скасовує укладені акти і права, набуті до дати, зазначеної в цих пунктах.

5. У разі бази даних, виготовлення якої було завершено протягом п'ятнадця­ти років, що передували даті, зазначеній у статті 16 (1), строк дії охорони пра­вом, передбаченим статтею 7, становить п'ятнадцять років від 1 січня, наступ­ного за цією датою року.

Стаття 15 Обов'язковий характер деяких положень

Будь-яке положення договору, що суперечить статтям 6 (1) і 8, вважається юридичне неспроможним.

Стаття 16 Заключні положення

1. Держави-члени забезпечують введення в дію законоположень, адмініст­ративних постанов і нормативних актів, необхідних для приведення законодав­ства у відповідність з цією Директивою до 1 січня 1998 року.

Коли держави-члени приймають ці положення, вони повинні містити поси­лання на цю Директиву або супроводжуватися таким посиланням при офіцій­ному опублікуванні. Порядок виконання такого посилання встановлюється дер­жавами-членами.

2. Держави-члени доводять до Комісії тексти положень внутрішнього права, які вони приймають в галузі, що регулюється цією Директивою.

3. Не пізніше кінця третього року, наступного за датою, зазначеною в пунк­ті 1, а потім раз на три роки, Комісія передає до Європарламенту, до Ради і Ко­мітету з соціально-економічних питань звіт про реалізацію цієї Директиви, в якому, зокрема, на базі особливої інформації, наданої державами-членами, во­на розглядає, зокрема, застосування права «sui generis», включаючи статті 8 і 9, і спеціально перевіряє, чи не викликало застосування цього права зловжи­вання домінуючим становищем або інші замахи на свободу конкуренції, які бу­ли б підставою для прийняття відповідних заходів, зокрема, створення режиму , примусового ліцензування. В разі необхідності вона подає пропозиції стосовно адаптації цієї Директиви відповідно до змін у секторі баз даних.

Стаття 17

Держави-члени є одержувачами (адресатами) цієї Директиви.

118

ЄВРОПЕЙСЬКИЙ СОЮЗ

ПРОПОЗИЦІЯ ДИРЕКТИВИ ЄВРОПЕЙСЬКОГО ПАРЛАМЕНТУ І КОМІСІЇ

стосовно права слідування на користь автора оригінального твору мистецтва

Представлена Комісією Європейського Співтовариства

9 травня 1996 року Брюссель, СОМ/96/97 final 96/085 (COD)

ВИКЛАД ПІДСТАВ

І. Вступ

1. Ця Директива має на меті встановлення уніфікованого юридичного режи­му в галузі слідування. Право слідування може бути визначено як право авто­ра, а після його смерті — його спадкоємців і правонаступників, одержувати відсоток від ціни під час перепродажу на публічних аукціонах або через посе­редництво торговельних агентів творів, що відносяться звично до графіки, об­разотворчого мистецтва і скульптури.

2. Первинко право слідування було прийнято з міркувань справедливості, щоб художник, який на початку своєї кар'єри відчужує свої твори за низькою ціною, пізніше, з набуттям відомості, міг би брати участь, часом у значних, при­бутках торгівців творами мистецтва.

3. Якщо в деяких державах-членах Європейського Союзу через ціни, нада­ні субсидії і соціальне страхування, таке соціальне обгрунтування може зда­ватися неактуальним, то право слідування все-таки зберігає свою актуаль­ність щодо встановлення рівноваги між економічним станом авторів творів графіки, образотворчого мистецтва та іншими творцями, які одержують при­буток з наступної експлуатації своїх творів. Дійсно, в галузі музики і літера­тури автори залучені до численного використання своїх творів: відтворення, покази, адаптації тощо. Автори ж оригінальних творів графіки, образотворчо­го мистецтва і скульптури, навпаки, мають більш обмежені можливості вико­ристання своїх творів, ніж автори інших жанрів. Дійсно, в галузі образотвор­чих мистецтв твір експлуатується в основному продажем і відходить від авто­ра після реалізації.

4. Внаслідок цього деякі законодавці вирішили, що для створення рівноваги між різними категоріями авторів вимагається дозволити авторам творів гра­фіки, образотворчого мистецтва і скульптури одержувати частку від ціни про­дажу кожного разу, коли змінюється володілець твору. Право слідування є правом на винагороду, тобто це послаблена форма виключного права.

5. Право слідування має на меті забезпечити автору одержання частки дохо­ду, отриманого від його твору, тому це право на винагороду. Крім своєї класи­фікації в авторських правах, це право не відноситься до податкової сфери, бо воно не стягується податковими органами до національної скарбниці.

6. З 15 держав-членів, 11 — в принципі визнають право слідування, 8 — ви­знають його на практиці. В кожній з цих юридичних систем право слідування

119

КНИГА 1. Нормативні акти І документи. Європейська Інтеграція України_________________

внесено до законодавства про авторське право і класифіковане як категорія майнових прав. Право слідування обмежене часом.

7. Аналіз законодавств держав-членів, що передбачають право слідування, показує значні відмінності стосовно творів, підпорядкованих цьому праву, бе-нефіціарів права, операцій, за якими слідує використання права, та інших фор­мальностей.

8. Відмінності законодавств держав-членів стосовно права слідування, не сприяють створенню гармонійного юридичного середовища, що забезпечує на­лежне функціонування ринку творів сучасного і новітнього мистецтва, в рамках Європейського Союзу. Ось чому Комісія слідом за публікацією в січні 1991 р. сво­го проекту роботи в галузі авторського права і суміжних прав, названого «На продовження Зеленої книги»1, де вивчення доцільності європейської ініціати­ви стосовно права слідування було зачеплено у главі 8.5, здійснила вивчення думки шляхом численних анкет і публічних опитувань у липні і листопаді 1991 p., в серпні 1994 р. і в лютому 1995 р. Крім того, Комісія здійснила до­слідження економічних і юридичних аспектів цієї проблеми, базуючись на особливостях ринку творів мистецтва. Основні елементи цих досліджень ви­кладені нижче.

II. Аналіз зазначеного ринку

1. Перш за все випливає, що звично право слідування зачіпає ринок сучасно­го мистецтва, враховуючи обмежену дію правової охорони. У виключних ви­падках право слідування може також стосуватися творів новітнього мистецтва з міркувань довголіття їх авторів.

2. Крім того, не треба забувати учасників ринку, бо різні особи діють на рин­ку мистецтва і впливають, у свою чергу, різною мірою на ціни. Йдеться про тор­гівців творами мистецтв, про галереї, про аукціони, про крупних колекціонерів і про державу.

Слід також відрізняти первинний ринок від вторинного ринку. Первинний ринок визначається як такий в разі, коли оригінальні твори продані перший раз. Вторинний ринок створюється в результаті перепродажу творів і тільки він один зачеплений правом слідування.

3. Європейський ринок мистецтва сильно зазнає впливу світового ринку. Предмети мистецтва, що продаються за вищою категорією цін, цікавлять між­народну клієнтуру. Вони становлять певну мобільну масу, що рухається в по­шуках вигідніших місць продажу; клієнтура, в свою чергу, (покупці і продавці) є також рухомою на міжнародному рівні.

Домінуючими місцями продажу на міжнародному рівні є Нью-Йорк, Лондон, потім Париж. Часто ні продавець, ні покупець не є мешканцями країн, де містя­ться ці місця продажу, внаслідок чого рух ввезення і вивезення творів мистецт­ва дуже значний. Необхідно враховувати, що йдеться про дуже рухомий ринок і що він може вільно переміщуватися з країни в країну.

4. Важко з точністю визначити розміри світового ринку мистецтва в умо­вах майже повної відсутності статистичних даних відносно угод, за винят­ком того, що стосується аукціонів і зовнішньої торгівлі. Внаслідок цього оцін-

1 Док СОМ (90) 584 final, 17 01.91. 120

ЄВРОПЕЙСЬКИЙ СОЮЗ

ка ринку може здійснюватися тільки на підставі оцінок угод на світовому рівні в цілому.

В 1998 р. ці оцінки, що здійснюються із застосуванням підвищеного коефі­цієнта до підсумків продажу з аукціону залежно від різних вжитих коефіцієн­тів, розташовувалися в ножицях цін від 25 до 60 мільярдів екю.2

Розподіл основних покупців на світовому ринку на ці дати був наступним:

Сполучені Штати — 50 %,

Японія — 25 %,

Європа — 20 %.

5. Із статистики Організації економічного співтовариства і розвитку (ОСДЕ) відносно даних стосовно вивезення і ввезення живопису, рисунків, гравюр, ску­льптури за 1992 p., слідує, що твори мистецтва, які надходять з німецького, французького, іспанського і бельгійського ринків, продаються в основному в Швейцарії, в Сполученому Королівстві і в Сполучених Штатах3 (див. Таблицю № 1).

Таблиця № 1: Обсяг зовнішньої торгівлі: картини, рисунки,

гравюри і скульптури (в тисячах $) (основні ринки держав-членів ОЕСР/ОСДЕ)



D

F

І

HL

B/L

UK

Е

СН

EU

D

*

42.494

10.629

23.351

16.507

97.019

14.915

186.600

72.307

F

23.211

*

6.282

4.780

15.876

53.134

7.061

126.203

104.445

І

11.572

8.443

*

1.002

1.941

4.296

3.116

15.323

11.424

HL

12.839

11.120

1.519

*

20.291

37.345

20.065

11.652

19.164

B/L

6.136

18.017

781

14.698

*

79.707

3.085

16.098

8.229

UK

8.773

206.781

35.035

151.321

29.813

*

64.406

407.439

585.567

Е

3.505

13.247

197

2.559

785

14.821

*

8.206

3.896

СН

105.068

136.222

11.827

27.238

6.539

125.942

26.495

*

252.359

EU

105.565

59.074

13.299

28.727

8.620

126.851

24.007

161.779

*

6. У світовому масштабі публічні торги в галузі живопису досягли свого апо­гею в 1989—90 pp. Вони опустилися на значно нижчий рівень в 1991—92 pp. у результаті економічного спаду, який особливо зачепив сучасний і новітній жи­вопис. Потім спостерігається певне пожвавлення економічної активності і про­дажу творів (див. Таблицю № 2).

Observatoire des mouvements internetioaux d'ecuvre d'art, Paris, 1993.

«Право слідування в ЄС. Юридичний аналіз. Економічні елементи». Bruxelles 1995,

с. 112 (Дослідження, здійснене Комісією).

121

КНИГА 1. Нормативні акти і документи. Європейська інтеграція України

Таблиця, № 2: Коливання світового ринку мистецтва (продаж з публічних торгів)4 на підставі торгового обороту в L

Рік

1989/90 — 1988/89

1990/91 — 1989/90

1991/92 — 1990/91

1992/93 — 1991/92

Щорічні коливання

+ 57,5%

— 69,8%

— 21,3%

+ 23,4%

На міжнародному рівні такі аукціони, як Сотбі і Крісті домінують на ринку публічних торгів. Статистика по країнах показує переважну роль Сполучених Штатів і Сполученого Королівства.

7. Що ж стосується розподілу публічних торгів Сотбі, то в 1994 р, 50 % прово­дилися в Північній Америці, 32 % у Сполученому Королівстві і 14 % на Євро­пейському материку. 6 % обсягу цих аукціонів стосувалися творів сучасного мистецтва, а 14 % творів імпресіонізму і новітнього мистецтва (див. Таблицю № З)5.

Таблиця № 3: Публічні торги Сотбі в 1994 р.





Геог

зафічний розг

юділ





Конт ($

инентальна Єї 177, 9 млн.) 14

jpona

%

Сполучене ($ 406,6 »

Королівство Ілн ) 32 %

Ас ($ 55,4 у

Ія (лн.) 4 %





Розпс

5ДІл за катего

зіями





Інші кар­тини і тво­ри скульп­тури 26 %

Імпресіо­нізм і но­вітнє і мистецтво 14%

Дорогоцін­ності 14%

сучасне мистецтво

6%

Меблі 10%

Книги та інше 6 %

Інші декоратив­ні мистецт­ва 24 %

8. Як можна відзначити (див. Таблицю № 4)6, обсяг торгового обороту Крісті розподіляється так, як і Сотбі. Із статистичних даних випливає, що комбінована частка Сполучених Штатів і Сполученого Королівства становить понад 80 % публічних торгів підприємства.

Таблиця № 4: Географічний розподіл обсягу торгового обороту Крісті (публічні торги)

Країна

1992 % кожної країни

Млн L

1993 % кожної країни

Млн. L

Сполучене Королівство

37,8

240,2

37,5

273,4

Сполучені Штати

44,7

284,3

42,7

311,6

Швейцарія

6,9

44,1

8,3

61,3

4 Art Sales index, etude de 1'ifo institut fur Wirtschaftsfonschung, Das Folgerechder bildenden Kunstler. 1994, p. 79.

5 Sothby's, 1995.

6 Christies, 1994, Etude etablie pour la Commission, 1995.

122

ЄВРОПЕЙСЬКИЙ СОЮЗ

Країна

1992 % кожної країни

Млн. L

1993 % кожної країни

Млн. L

Нідерланди

2,3

15,2

2,2

19,9

Гонконг

2,3

15,2

2,7

19,9

Італія

1,5

10,8

0,8

6,6

Монако

2

13

3,7

27,7

Австралія

2

13

3,7

27,7

Інші





0,8

6,4

Всього

100

635,6

100

728,3

У період 1989—1993 pp. сучасне мистецтво становило 5,6—9 % від загального обсягу торгового обороту Крісті. В 1989 і 1990 pp., рекордний період, частка тво­рів імпресіонізму і новітнього мистецтва становила відповідно 39,4 і 35,3 %, в той час як у наступні роки вона знизилася від 13 до 19 %7.

9. Серед приписів, що впливають на фінансові умови ринку, крім права слідування, необхідно зазначити внески на спеціальні цілі для художників (іс­нують тільки в деяких державах-членах), комісію на продаж, податок на при­буток у рамках прибуткового податку і ПДВ.