Gesac / aidaa the Tacis Programme — Intellectual Property

Вид материала

Книга

Содержание КНИГА 1. Нормативні акти і документи. Європейська інтеграція України Європейський союз КНИГА 1. Нормативні акти І документи. Розділ ii Стаття З Придбання прав на радіомовлення Європейський союз Стаття 6 Мінімальний захист Розділ iii КНИГА 1. Нормативні акти і документи. Європейська інтеграція України Стаття 9 Реалізація права на ретрансляцію кабельною мережею Європейський союз Стаття 12 Застереження зловживань щодо позицій договірних сторін Розділ iv Стаття 14 Остаточні розпорядження Директива 93/98 єес ради європейського співтовариства Рада Європейського Співтовариства

Подобный материал:

• Intellectual property fundamentals summary of the lecture, 20.48kb.
• Правила составления, оформления заявки на выдачу патента (свидетельства) Patenting, 838.35kb.
• Доклад по основным результатам реализации в Узбекистане Программы tacis «Статистика, 180.96kb.
• Программа tacis-democracy Европейского Союза, в партнерстве с организацией Deutsch-Russischer, 2510.81kb.
• The property right as a basis of functioning of any lawful state always submits, 194.75kb.
• Ch specifies on to, that on the row of questions single approaches were formed to the, 295.82kb.
• Книга представляет собой курс лекций, прочитанный в Новосибирском государственном университете, 1064.29kb.
• Обработка и передача изображений, 203.92kb.
• Семинары в Академии предпринимательства по линии tacis в 1995-1996гг с получением сертификата, 19.41kb.
• Тема итого, 43.79kb.

(26) Оскільки положення статті 4 не заважають державам-членам поширю­вати презумпцію, сформульовану в статті 2 (5) Директиви 92/100 ЄЕС, на ви­ключні права, згадані в статті 4; крім того, ці положення ніяк не заважають Державам-членам передбачити просту презумпцію дозволу на експлуатацію як зазначених у цій статті виключних прав артистів-виконавців або виконав­ців, у разі, якщо ця презумпція буде сумісною з міжнародними конвенціями з охорони артистів-виконавців або виконавців, виробників (продюсерів) фоно­грам і організацій мовлення;

(27) Оскільки кабельна ретрансляція програм, що походять з інших дер-жав-членів, становить собою акт сфери авторського права або суміжних прав; отже, дистриб'ютор передач по кабелю повинен одержати дозвіл усіх правово-лодільців для кожної частини ретрансльованої програми; в принципі, в рамках цієї Директиви, такі дозволи повинні надаватися за договором, за винятком тих випадків, коли тимчасовий виняток був передбачений для режиму законних ліцензій, що вже були чинними;

(28) Оскільки для того, щоб зовнішні особи, які володіють правами на певні елементи програм, не змогли б поставити під загрозу належне застосування до­говірних угод, варто передбачити виключно колективне управління правами на дозвіл, з врахуванням того, що характеристики кабельної ретрансляції цього вимагають і з зобов'язанням звернення до організації колективного управління; Право на дозвіл як таке не зачіпається і регламентується до певної міри лише його виконання, це означає, що реалізація права на дозвіл кабельної ретранс­ляції залишається можливою; ця Директива не порушує особистого немайново-го права автора (морального права);

93

КНИГА 1. Нормативні акти і документи. Європейська інтеграція України

(29) Оскільки пільга, передбачена статтею 10, не обмежує можливість пра-воволодільців відступити свої права організації колективного управління і, та­ким чином, одержати прямий доступ до винагороди, яку перераховує кабель­ний дистриб'ютор за кабельну ретрансляцію;

(30) Оскільки договірні правила, стосовно дозволів на кабельну ретрансля­цію, повинні бути підтримані додатковими заходами; особа, що бажає укласти спільний договір, повинна, зі свого боку, бути зобов'язаною зробити колективну пропозицію за таким договором; крім того, всі зацікавлені особи повинні були б у будь-який момент мати можливість звернутися до неупередженого посеред­ницького органу, до функцій якого входить сприяння переговорам і надання пропозицій на розгляд; відповідно до правил, застосовних у галузі нотифікації юридичних актів, а саме правил, зазначених у чинних міжнародних конвен­ціях, зацікавлені сторони повинні бути повідомлені про будь-яку надіслану пропозицію або заперечення; нарешті, необхідно слідкувати за тим, щоб пере­говори не зволікалися і участь деяких правоволодільців не була б обмежена без достатніх підстав; і щоб жоден з цих заходів, спрямованих на сприятливе прид­бання прав, не поставив під сумнів договірний характер придбання прав кабе­льної ретрансляції;

(31) Оскільки під час перехідного періоду держави-члени повинні мати мо­жливість підтримувати компетентні на своїй території існуючі організації для того, щоб бути в курсі випадків незаконних відмов щодо права публічної кабе­льної ретрансляції мовлення, на кабальних умовах; мається на увазі, що право зацікавлених сторін, до якого повинна прислухатися така організація, повинно бути гарантовано і існування такої організації не повинно позбавляти зацікав­лені сторони нормального доступу до юрисдикційних органів;

(32) Оскільки все ж таки нема необхідності встановлювати загальну регламен­тацію Співтовариства для всіх тих випадків, коли наслідки, за винятком комерцій-но незначних, відчуваються лише всередині кордонів самої держави-члена;

(33) Оскільки слід встановити і, в основному, на договірній основі, мінімаль­но необхідні правила для впровадження і гарантування, як вільного і непоруш­ного міжнародного розповсюдження програм через супутник, так і одночасної та незмінної кабельної ретрансляції мовлення програм, що походять з інших держав-членів;

(34) Оскільки ця Директива не повинна заважати наступній уніфікації в га­лузі авторського права і суміжних галузях, а також у галузі колективного управління таким правом; можливості, які мають держави-члени для регла­ментування діяльності організації колективного управління, не посягають на свободу укладення договорів, передбачену цією Директивою, якщо, звичайно, такі переговори ведуться з дотриманням загальних або специфічних держав­них норм, що стосуються як правової регламентації конкуренції, так і запо­бігання зловживанню монопольними позиціями;

(35) Оскільки на держави-члени покладається обов'язок доповнити регла­ментуючими і адміністративними законодавчими правилами свого внутрішнього права загальні положення, необхідні для здійснення цілей Директиви, за умови, що вони не будуть їм суперечити і будуть сумісні з правом Співтовариства;

(36) Оскільки ця Директива не є перешкодою для застосування норм конку- j ренції, відповідно до статей 85 і 86 Договору,

с д в

У

л;

а?

Ж

ка

ле

ня

ЯКІ

нш

94

ЄВРОПЕЙСЬКИЙ СОЮЗ

цією Директивою постановила:

РОЗДІЛ І

Визначення

Стаття 1 Визначення

1. У межах цієї Директиви під назвою «супутник» розуміється будь-який су­путник, який працює на смугах частот, що відповідно до законодавства про те­лекомунікації, призначені для радіопередачі сигналів для їх наступного прийо­му публікою або для їх індивідуальної неколективноі' передачі. В цьому остан­ньому випадку все ж необхідно, щоб індивідуальний прийом здійснювався за умов, порівняльних з першим випадком.

2. а) У межах цієї Директиви під назвою «публічне сповіщення» розуміється акт передачі, під контролем і під відповідальність організації з радіомовлення, сигналів, несучих програми, призначені для прийому публікою в безперервній лінії передачі, що йде до супутника і повертається на землю;

b) сповіщення за допомогою супутника, призначене для публіки, має місце тільки в державі-члені, в якій під контролем і під відповідальність організації радіомовлення, передаються сигнали, несучі програми, призначені для прийо­му публікою в безперервній лінії передачі, що йде до супутника і повертається на землю;

c) коли сигнали-носії програм передаються в закодованій формі, має місце передача для публіки з допомогою супутника за умови, що декодувальний при­стрій надається в розпорядження публіки за допомогою організації радіомов­лення або за її згодою;

d) коли передача для публіки здійснюється за допомогою супутника в третю країну, яка не забезпечує рівень охорони, передбачений у розділі II:

і) якщо сигнали-носії програми передаються за допомогою супутника із станції, розташованої в державі-члені, то публічне мовлення вважається та­ким, що мало місце в цій державі-члені, а права, передбачені в розділі II, мо­жуть бути спрямовані проти особи, яка експлуатує дану станцію; або

іі) якщо зроблена апеляція не на адресу станції мовлення, а на адресу організації радіомовлення, якій в державі-члені було делеговано право на пере­дачу для публіки, що належало раніше іншій станції, — то зазначене мовлення вважається таким, яке мало місце в тій державі-члені, де знаходиться головна установа даної організації радіомовлення у ЄЕС, а права, передбачені в розді­лі II, можуть бути спрямовані проти цієї організації радіомовлення.

3. У межах цієї Директиви під назвою «ретрансляція кабельною мережею» ро-

аумієтьея синхронна, без змін і в повному обсязі ретрансляція кабельною мере-

і жею або в діапазоні УКХ, призначена для публіки передача з іншої держави-чле-

на по проводах або бездротовому зв'язку, і, зокрема, за допомогою супутника, те-

I левізійної або радіопрограми, призначеної для публіки.

|- • 4, У межах цієї Директиви під назвою «організація колективного управлін-в ня» розуміється будь-яка організація, єдиним або одним із головних завдань т лкої е управління або адміністративне розпорядження авторськими або суміж-Е ними правами.

І 95

КНИГА 1. Нормативні акти І документи. Європейська інтеграція України_________________

5. У межах цієї Директиви головний постановник кінематографічного твору або твору в аудіовізуальній сфері розглядається як автор або один із авторів. Держави-члени можуть розглянути такий підхід, за якого інші особи розгляда­ються як співавтори.

РОЗДІЛ II

Радіомовлення за допомогою супутника

Стаття 2 Право на радіомовлення

Держави-члени передбачають виключне право автора давати дозвіл на пуб­лічну передачу за допомогою супутника творів, захищених авторським правом, у межах розпоряджень, які містяться в цьому розділі.

Стаття З Придбання прав на радіомовлення

1. Держави-члени слідкують за тим, щоб дозвіл, зазначений у статті 2, мож­на було придбати тільки шляхом укладення контракту.

2. Одна з держав-членів може передбачити такий підхід, за якого колектив­ний договір, укладений між організацією колективного управління й будь-якою організацією радіомовлення, для якоїсь однієї категорії творів може бути по­ширено на суб'єктів права тієї ж категорії, які не представлено організацією колективного управління, за умови:

— що публічне мовлення за допомогою супутника має місце одночасно з пе­редачею наземними засобами зв'язку і тією ж організацією мовлення, і

— що суб'єкт права мовлення, не представлений в договорі, має можливість у будь-який момент виключити поширення колективного договору на деякі твори і реалізувати свої права або в індивідуальному порядку, або в межах ко­лективної угоди.

3. Пункт 2 не поширюється на твори кінематографа, включаючи також робо- j ти, створені способом, аналогічним кінематографії.

4. Коли законодавство якої-небудь держави-члена передбачає розширення і колективного договору, відповідно до положень пункту 2, така держава-член і зазначає ті організації радіомовлення, які уповноважені діяти відповідно до! цього законодавства. Комісія публікує цю інформацію в «Офіційному бюлетені| Європейського Співтовариства», серія С.

Стаття 4

Права акторів-виконавців чи виконавців, виробників фонограм і організацій радіомовлення

1. З метою публічного мовлення за допомогою супутника права акторів-в конавців або виконавців, виробників фонограм і організацій радіомовлення o роняються відповідно до статей 6, 7, 8 і 10 Директиви 92/100 ЄЕС.

2. У межах пункту 1 під виразом «радіопередача за допомогою радіоелек ричних хвиль», що міститься у Директиві 92/100 ЄЕС, розуміється також і пу лічне мовлення за допомогою супутника.

3. Відносно реалізації прав залишаються чинними положення Дирек ви 92/100 ЄЕС, зазначені в параграфі 1, у статті 2 (7) і в статті 12.

96

ЄВРОПЕЙСЬКИЙ СОЮЗ

Стаття 5 Зв'язок між авторським правом і суміжними правами

З появою цієї Директиви захист авторських і суміжних прав жодним чином не порушується і не змінює сам спосіб захисту, гарантований авторським правом.

Стаття 6 Мінімальний захист

1. Держави-члени можуть передбачити для суб'єктів суміжного права більш різноманітні способи захисту, ніж передбачені статтею 8 Директиви 92/100 ЄЕС.

2. Для застосування на практиці пункту 1 держави-члени звертаються до визначень, що містяться у статті 1 (1) і (2).

Стаття 7 Перехідні розпорядження

1. Для тимчасової реалізації на практиці прав, зазначених у статті 4 (1) цієї Директиви, залишаються чинними положення Директиви 92/100 ЄЕС, стат­тя 13 пункти 1, 2, б і 7. Стаття 13 пункти 4 і 5 тієї ж Директиви застосовуються за принципом mutatis mutandis.

2. Контракти стосовно експлуатації творів та інших охороноздатних елемен­тів і чинні на дату, зазначену в статті 14 (1), підпадають під дію статті 1 (2) і статей 2 і 3, починаючи від 1 січня 2000 p., якщо строк дії цих контрактів закін­чується пізніше.

3. Коли міжнародний контракт на спільне виробництво, укладений до стро­ку, зазначеного у статті 14 (1), між одним співавтором з держави-члена і кіль­кома співавторами з інших держав-членів або третіх держав, окремо застерігає режим розподілу між співавторами права на експлуатацію за географічними зонами із застосуванням будь-яких засобів зв'язку для публічного мовлення, без розрізнення розпоряджень про публічне мовлення за допомогою інших за­собів зв'язку, і в тому разі, коли публічна передача цього твору спільного виро­бництва за допомогою супутника може завдати шкоди виключному праву (і зо­крема передача якою-небудь певною мовою) одного із співавторів або їх право­наступників на певній території, — тоді дозвіл від одного із співавторів або їх правонаступників на публічне мовлення за допомогою супутника надається за попередньою згодою з боку правокористувача цього виключного права, незале­жно від того, чи є він співавтором або особою, на користь якої здійснена переда­ча права.

РОЗДІЛ III

Ретрансляція кабельною мережею

Стаття 8 Право на ретрансляцію кабельною мережею

1. Держави-члени слідкують за тим, щоб ретрансляція кабельною мережею програм з інших держав-членів відбувалася з дотриманням авторських прав і прав телемовлення, чинних на даний момент, а також на основі індивідуальних або колективних угод, укладених між суб'єктами авторських і суміжних прав, а також прав дистриб'юторів кабельних програм.

2. Незважаючи на положення пункту 1, держави-члени можуть користува­тися до 31 грудня 1997 р. ліцензіями із строком чинності, що не минув, або ліце-

пдо

97

КНИГА 1. Нормативні акти і документи. Європейська інтеграція України_________________

нзіями, створеними спеціально до 31 липня 1997 року в законодавстві даної країни.

Стаття 9 Реалізація права на ретрансляцію кабельною мережею

1. Держави-члени слідкують за тим, щоб право суб'єктів авторського права і суміжних прав дозволяти або не дозволяти дистриб'ютору кабельної мережі ретрансляцію цією мережею — здійснювалося тільки через організацію колек­тивного управління.

2. Коли суб'єкт права не довірив право на управління своїми правами організації колективного управління, організація колективного управління, що займається авторськими правами тієї ж категорії, вважається зобов'язаною взяти на себе це управління. Коли авторськими правами даної категорії займа­ються кілька організацій, суб'єкт права сам може зазначити, яка саме органі­зація займатиметься його справами. Суб'єкт права, зазначений у цьому пункті, має ті ж права і обов'язки (в межах угоди між дистриб'ютором програм кабель­ною мережею і організацією колективного управління, яка вважається зобов'я­заною взяти на себе управління), що і суб'єкти, які самі доручили цій органі­зації колективного управління захист своїх прав, і він може вимагати судового розслідування щодо захисту своїх прав до закінчення строку, який повинна ви­значити держава-член, якої це стосується, але його тривалість не може бути меншою за три роки від дня ретрансляції кабельною мережею твору або іншого охороноздатного елемента, що належать йому.

3. Держава-член ЄЕС може зробити застереження, що в тому разі, коли воло­ділець авторського права дає право на перший показ на його території твору або іншого його охороноздатного елемента, вважається, що він не вимагає окремо­го дозволу на ретрансляцію кабельною мережею на індивідуальній основі і до­зволяє здійснювати цю ретрансляцію відповідно до положень цієї Директиви.

Стаття 10

Реалізація права на ретрансляцію кабельною мережею для організацій радіомовлення і

Держави-члени слідкують за тим, щоб стаття 9 не застосовувалася до прав, І реалізованих організацією радіомовлення відносно її власних передач, неза-1 лежно від того, чи належать їй ці зазначені права, чи вони були їй передані ін- і шими суб'єктами авторських або суміжних прав. 1

Стаття 11 1

Медіатори і

1. Коли нема можливості укласти договір на одержання права ретрансляцій кабельною мережею цієї програми радіомовлення, тоді держави-члени слідку-ж ють за тим, щоб усі зацікавлені сторони могли звернутися до послуг одного аб<М кількох медіаторів. Ш

2. Завданням медіаторів є надання допомоги у проведенні переговорів. ВошВ також можуть подавати пропозиції для розгляду зацікавленими сторонами. В

3. Усі сторони повинні прийняти пропозицію так, як вона зазначена в пунйв ті 2, якщо жодна із сторін не висловить свої заперечення протягом трьох міоЯ| ців. Повідомлення про цю пропозицію і про будь-яке заперечення щодо н«!

98 І

ЄВРОПЕЙСЬКИЙ СОЮЗ

здійснюється на адресу зацікавлених сторін відповідно до порядку, передбаче­ного для повідомлення про юридичні акти.

4. Медіатори вибираються таким чином, щоб їх незалежність і їх неупере­дженість не підлягали сумніву в розумних межах.

Стаття 12 Застереження зловживань щодо позицій договірних сторін

1. За допомогою звертання до норм цивільного або адміністративного права, залежно від конкретного випадку, держави-члени слідкують за тим, щоб дого­вірні сторони достойно вели переговори відносно дозволу на ретрансляцію ка­бельними мережами, щоб вони не затримували і не забороняли ретрансляцію без серйозних підстав.

2. Держава-член, на території якої на день, зазначений у статті 14 (1), вже є компетентна організація, що спостерігає за випадками, коли стосовно права на публічну ретрансляцію кабельними мережами в цій державі було безпідставно відмовлено або коли допускалися зловживання при наданні такого дозволу з боку органу радіомовлення, — може зберегти у себе цю компетентну організа­цію.

3. Пункт 2 застосовується протягом перехідного періоду тривалістю 8 років від дня, зазначеного у статті 14 (1).

РОЗДІЛ IV

Загальні вказівки

Стаття 13 Колективне управління правами

Ця Директива погоджена беззастережно з регламентом роботи організацій колективного управління в державах-членах.

Стаття 14 Остаточні розпорядження

1. Держави-члени приводять відповідно до цієї Директиви всі законодавчі, регламентні і адміністративні розпорядження до 1 січня 1995 року і невідклад­но повідомляють про це Комісію.

Коли зазначені розпорядження прийняті державами-членами, у них повин­но бути посилання на цю Директиву, або це посилання повинно бути зроблено в момент офіційного опублікування документів. Вимоги до цього посилання встановлюються державами-членами.

2. Держави-члени повідомляють Комісії про ті нові розпорядження націо­нального законодавства, які були прийняті в галузях, що стосуються цієї Ди­рективи.

3. Комісія подає на розгляд Європейського Парламенту і Комітету з еконо­мічних і соціальних питань не пізніше 1 січня 2000 року доповідь про реаліза­цію на практиці положень цієї Директиви або, в іншому разі, нові пропозиції для впровадження у зв'язку із зміною ситуації в галузі радіо- і телемовлення.

Стаття 15

Держави-члени є одержувачами (адресатами) цієї Директиви.

ги»

99

КНИГА 1. Нормативні акти {документи. Європейська (нгеграц/я У країни

ДИРЕКТИВА 93/98 ЄЕС РАДИ ЄВРОПЕЙСЬКОГО СПІВТОВАРИСТВА

від 29 жовтня 1993 року

про уніфікацію строку дії охорони авторського права і деяких суміжних прав («Строк дії»)

Рада Європейського Співтовариства,

Відповідно до Договору про створення Європейського Економічного Співто­вариства, зокрема, його статей 57 (2), 66 і 100 (а), Враховуючи пропозицію Комісії, У співробітництві з Європейським Парламентом, Зважаючи на думку Комітету з економічних і соціальних питань,

(1) Оскільки Бернська конвенція про охорону літературних і художніх тво­рів і Міжнародна конвенція про охорону інтересів виконавців, виробників фо­нограм і організацій мовлення (Римська конвенція) передбачають лише міні­мальні строки охорони прав, яких вони стосуються, залишаючи таким чином державам-членам право надавати більші строки; оскільки деякі держави-чле-ни скористалися цим правом; крім того, деякі держави-члени ще не приєднали­ся до Римської конвенції;

(2) Оскільки внаслідок цього існують відмінності між національними законо­давствами, які регулюють строки охорони авторських і суміжних прав, причо­му це може перешкоджати вільному руху товарів і свободі надання послуг та порушувати умови конкуренції на спільному ринку; оскільки необхідно для за­безпечення нормальної роботи внутрішнього ринку уніфікувати законодавства держав-членів таким чином, щоб строки дії охорони стали ідентичними у всьо­му Співтоваристві;

(3) Оскільки уніфікація повинна поширюватися не тільки на строки дії охо­рони як такі, а й на певні їх моменти, такі як дата, від якої обчислюється строк дії охорони;

(4) Оскільки положення цієї Директиви не посягають на право застосування І державами-членами положень статті 14^bls (2) (b), (с) та (d) і (3) Бернської конвен- І

Ції; І

(5) Оскільки мінімальний строк дії охорони, передбачений Бернською кон-1 венцією, а саме строк життя автора й п'ятдесят років після його смерті, перед-1 бачався для охорони автора й двох перших поколінь його спадкоємців; оскільки! збільшення середньої тривалості життя у Співтоваристві таке, що зазначена! тривалість стає тепер недостатньою для покриття двох поколінь; 1