Gesac / aidaa the Tacis Programme — Intellectual Property

Вид материалаКнига

Содержание


КНИГА 1. Нормативні акти і документи. Європейська інтеграція України
Стаття 2 Авторство на комп'ютерні програми
Стаття З Суб'єкти, що користуються охороною
Стаття 4 Дії, що підпадають під обмеження
Європейський союз
Стаття 6 Декомпіляція
КНИГА 1. Нормативні акти і документи. Європейська інтеграція України
Стаття 8 Строк охорони
Європейський союз
Директива 92/100 єес ради європейського співтовариства
Рада Європейського Співтовариства
Європейський союз
КНИГА 1. Нормативні акти і документи. Європейська інтеграція України
Стаття 2 Володільці прав і предмет права на прокат і позичання
Європейський союз
Подобный материал:
1   ...   6   7   8   9   10   11   12   13   ...   60
(23) Оскільки мета цього винятку полягає в тому, щоб зробити можливим поєднати всі компоненти комп'ютерної програми, в тому числі створені різними виробниками, таким чином, щоб вони могли спільно працювати;

(24) Оскільки такий виняток з виключних прав автора не повинен викорис­товуватися на шкоду законним інтересам правоволодільця або перешкоджати нормальному використанню програми;

(25) Оскільки, щоб не порушувати положень Бернської конвенції про охорону літературних і художніх творів, строк охорони повинен дорівнювати життю ав­тора і 50 рокам, рахуючи від 1 січня року, наступного за роком його смерті, а сто­совно твору анонімного або під псевдонімом — 50 рокам, рахуючи від 1 січня ро­ку, наступного за роком першої публікації твору;

(26) Оскільки охорона комп'ютерних програм авторським правом не повин­на перешкоджати застосуванню, в певних випадках, інших форм охорони; од­нак будь-які договірні умови, що суперечать статті 6 або виняткам, передбаче­ним пунктами 2 і 3 статті 5, є недійсними;

(27) Оскільки положення цієї Директиви не перешкоджають застосуванню правил стосовно конкуренції, передбачених статтями 85 і 86 Договору про ство­рення ЄС, якщо основний постачальник відмовляється надати наявну інформа­цію, яка необхідна для забезпечення здатності взаємодії, у значенні, визначе­ному цією Директивою;

(28) Оскільки положення цієї Директиви не повинні перешкоджати застосу­ванню спеціальних вимог уже прийнятого законодавства Співтовариства стосов­но публікації інтерфейсів у сфері телекомунікації, а також Постанов Ради що­до стандартизації в галузі інформаційної техніки і телекомунікацій;

(29) Оскільки ця Директива не зменшує прав, передбачених національним законодавством відповідно до Бернської конвенції з питань, не охоплених цією Директивою,

прийняла цю Директиву:

Стаття 1 Об'єкт охорони

1. Відповідно до положень цієї Директиви, держави-члени повинні охороня­ти комп'ютерні програми нормами авторського права як твори літератури від­повідно до Бернської конвенції про охорону літературних і художніх творів.

77



КНИГА 1. Нормативні акти і документи. Європейська інтеграція України_________________

Для цієї Директиви поняття «комп'ютерна програма» включає допоміжні мате­ріали розробки.

2. Охорона відповідно до цієї Директиви застосовна до комп'ютерних про­грам, виражених у будь-якій формі. Ідеї і принципи, що лежать в основі будь-якого елемента комп'ютерної програми, включаючи елементи, що містяться в основі їх інтерфейсів, не підлягають охороні нормами авторського права відпо­відно до цієї Директиви.

3. Комп'ютерна програма підлягає охороні, якщо вона є оригінальною в то­му розумінні, що є результатом власної інтелектуальної діяльності її автора. Ніякі інші критерії не повинні застосовуватися для визначення її охоронозда-тності.

Стаття 2 Авторство на комп'ютерні програми

1. Автором комп'ютерної програми є фізична особа або група фізичних осіб, що створили комп'ютерну програму, або, якщо законодавство держави-члена дозволяє, юридична особа, що розглядається цим законодавством як правово-лоділець. Якщо колективні твори передбачаються законодавством держави-члена Співтовариства, особа, яка визнається цим законодавством держави-члена Співтовариства як така, що створила цей твір, вважається його автором.

2. Відносно комп'ютерних програм, створених групою фізичних осіб спільно, виключні права належать їм спільно.

3. Якщо комп'ютерна програма створена працюючим за наймом у порядку виконання службових обов'язків або згідно вказівок, даних йому роботодавцем, виключно роботодавець має право здійснювати всі майнові права на таким чи­ном створену програму, якщо інше не передбачено контрактом.

Стаття З Суб'єкти, що користуються охороною

Охорона надається всім фізичним і юридичним особам, що мають на це пра­во відповідно до національного законодавства з авторського права стосовно тво­рів літератури.

Стаття 4 Дії, що підпадають під обмеження

Відповідно до положень статей 5 і 6, виключні права правоволодільця, згідно зі статтею 2, включають право здійснювати або дозволяти:

a) постійне або тимчасове відтворення комп'ютерної програми будь-якими засобами і в будь-якій формі, частково або в повному обсязі.

Так, завантаження, відтворення на дисплеї, прогон, передача або запам'ято­вування комп'ютерної програми, необхідні для такого відтворення, вимагають для здійснення дозволу правоволодільця;

b) переклад, адаптацію, пристосування або будь-яку іншу зміну комп'ютер­ної програми і відтворення результатів цих дій без обмеження прав особи, що змінює програму;

c) будь-яку форму розповсюдження, включаючи прокат оригіналу комп'ю­терної програми або її копій. Перший продаж у Співтоваристві примірника програми правоволодільцем або за його дозволом вичерпує право розповсю-

78

ЄВРОПЕЙСЬКИЙ СОЮЗ

дження у Співтоваристві цього примірника, за винятком права на контроль за подальшим прокатом програми або її копії.

Стаття 5 Винятки з дій, що підпадають під обмеження

1. За відсутності спеціальних положень контракту, дії, зазначені в Статті 4 (а) і 4 (Ь), не вимагають дозволу правоволодільця, якщо вони необхідні для ви­користання комп'ютерної програми законному користувачеві відповідно до її призначення, включаючи усунення помилок.

2. Виготовлення резервної копії особою, що має право використовувати ком­п'ютерну програму, не може бути заборонено договором, якщо це необхідно для такого використання.

3. Особа, що має право використовувати копію комп'ютерної програми, має право без дозволу правоволодільця вивчати, досліджувати або випробовувати функціонування програми з метою визначення ідей і принципів, що лежать в основі будь-якого елемента програми, якщо вона при цьому здійснює будь-які з дій щодо завантаження, відтворення на дисплеї, прогону або запам'ятовування програми, які вона має право здійснювати.

Стаття 6 Декомпіляція

1. Дозволу правоволодільця не вимагається, якщо відтворення коду або пе­реклад його форми в значенні, зазначеному в статті 4 (а) і (Ь), необхідне для одержання інформації, потрібної для досягнення здатності до взаємодії неза­лежно створеної комп'ютерної програми з іншими програмами, за дотримання наступних умов:

a) ці дії здійснюються ліцензіатом або іншою особою, що має право викорис­товувати копію програми, або в їх інтересах особою, що одержала дозвіл на здійснення цих дій;

b) інформація, необхідна для досягнення здатності до взаємодії, раніше не була візуально доступна особам, зазначеним у пункті а);

c) ці дії обмежені частинами оригіналу програми, для яких необхідно досяг­нути здатності до взаємодії.

2. Положення пункту 1 не дозволяють одержану їх застосуванням інформа­цію:

a) використовувати в інших цілях, ніж досягнення здатності до взаємодії не­залежно створеної комп'ютерної програми;

b) передавати іншим особам, за винятком випадків, коли це необхідно для забезпечення здатності до взаємодії незалежно створеної комп'ютерної про­грами;

c) використовувати для розробки, виробництва або маркетингу комп'ютер­ної програми, істотно подібної за її вираженням, або для будь-яких інших дій, що порушують авторське право.

3. Відповідно до положень Бернської конвенції про охорону літературних і ху­дожніх творів, положення цієї статті не слід інтерпретувати таким чином, щоб дозволити її застосовувати з обмеженням законних інтересів правоволодільця або на шкоду нормальному використанню комп'ютерної програми.

79

КНИГА 1. Нормативні акти і документи. Європейська інтеграція України_________________

Стаття 7 Спеціальні заходи охорони

1. Не порушуючи положень статей 4, 5 і 6, держави-члени Співтовариства забезпечують, згідно з їх національним законодавством, відповідне відшкоду­вання шкоди особою, що вчинила будь-яку з перелічених нижче в пунктах а), Ь) і с) дій:

a) будь-яка дія щодо введення в обіг примірника комп'ютерної програми, знаючи або маючи розумні підстави вважати, що цей примірник є таким, що порушує права;

b) володіння з комерційною метою примірником комп'ютерної програми, знаючи або маючи розумні підстави вважати, що ця копія є такою, що порушує права;

c) будь-яка дія з введення в обіг або володіння з комерційною метою будь-якими засобами, єдиним призначенням яких є полегшення не санкціонованого усунення або обходу будь-якого технічного засобу, що може бути використаний для охорони комп'ютерної програми.

2. Відповідне національне законодавство держави-члена Співтовариства по­винно забезпечувати можливість конфіскації будь-якого примірника комп'ютер­ної програми, що порушує права.

3. Держави-члени Співтовариства можуть забезпечити можливість конфіс­кації будь-якого з засобів, зазначених у пункті 1 (с).

Стаття 8 Строк охорони

1. Охорона повинна забезпечуватися протягом життя автора і п'ятдесяти ро­ків після його смерті або після смерті останнього автора, що залишився живим. Якщо комп'ютерна програма є анонімним або псевдонімним твором або якщо юридична особа визначена автором відповідно до статті 2 (1), строк охорони по­винен становити п'ятдесят років від дати, коли комп'ютерна програма вперше стала доступною громадськості. Строк охорони повинен обчислюватися з І січня року, наступного за роком зазначених вище подій.

2. Державам-членам Співтовариства, в яких строк охорони довший від за­значеного в пункті 1, дозволяється встановлювати чинний нині строк до тих пір, поки строк охорони авторських прав не буде гармонізований загальним правом Співтовариства у більщ загальному вигляді. і

Стаття 9 і

Продовження застосування інших правових норм |

1, Положення цієї Директиви не повинні завдавати шкоди будь-яким іншим і правовим нормам, таким, що стосуються патентних прав, товарних знаків, не-1 добросовісної конкуренції, ділових секретів, охорони напівпровідникових виро-1 бів або договірного права. І

Будь-які положення договорів, що суперечать статті 6 або виняткам, передні баченим статтею 5 (2) і (3), визнаються недійсними, І

2. Положення цієї Директиви також застосовні до програм, створених до 1 січе ня 1993 року, без шкоди будь-яким діям, здійсненим, і правам, реалізованим дія цієї дати. Ш

80 1

ЄВРОПЕЙСЬКИЙ СОЮЗ

Стаття 10 Заключні положення

1. Держави-члени Співтовариства повинні ввести в дію закони, правила і адміністративні акти, необхідні для відповідності цій Директиві, до 1 січня 1993 року.

Коли держави-члени Співтовариства приймуть ці акти, останні повинні ма­ти посилання на цю Директиву або супроводжуватися таким посиланням при їх офіційній публікації. Способи здійснення такого посилання встановлюються державою-членом Співтовариства.

2. Держави-члени Співтовариства повинні повідомити Комісії норми націо­нальних законів, прийняті ними в галузі, охопленій цією Директивою.

Стаття 11

Держави-члени є одержувачами (адресатами) цієї Директиви.

61-319

81

КНИГА 1. Нормативні акти І документи. Європейська Інтеграція України

ДИРЕКТИВА 92/100 ЄЕС РАДИ ЄВРОПЕЙСЬКОГО СПІВТОВАРИСТВА

від 19 листопада 1992 року

стосовно прав прокату, позичання і деяких положень авторського права і суміжних прав у сфері інтелектуальної власності

Рада Європейського Співтовариства,

Відповідно до Договору про створення Європейського Економічного Співто­вариства, зокрема, його статей 57 (2), 66 і 100 (а), Враховуючи пропозицію Комісії, У співробітництві з Європейським Парламентом, Зважаючи на думку Комітету з економічних і соціальних питань,

(1) Оскільки правова охорона, забезпечувана законодавством і звичаями держав-членів творам, що охороняються авторським правом, і об'єктам, що охороняються суміжними правами, відрізняються у сфері прокату і позичання, і ці відмінності створюють перешкоди для взаємних обмінів, викликають пере­коси в конкуренції і завдають шкоди нормальній роботі спільного ринку;

(2) Оскільки ці відмінності у сфері правової охорони можуть збільшуватися в разі прийняття державами-членами нових і різних законодавчих положень або з тієї причини, що судова практика держав-членів, яка інтерпретує ці по­ложення, розвиватиметься по-різному;

(3) Оскільки необхідно усунути ці відмінності відповідно до мети, сформульо­ваної в статті 8 (а) Договору, яка полягає в тому, щоб створити простір без внут­рішніх кордонів для встановлення, відповідно до статті 3 (f) Договору, режиму, який запобігав би можливості фальшивої конкуренції на спільному ринку;

(4) Оскільки прокат і позичання творів, що охороняються авторським пра­вом, і об'єктів, що охороняються суміжними правами, набувають важливого значення, зокрема для авторів, артистів і продюсерів фонограм і фільмів, що піратство в цій галузі становить все більшу загрозу;

(5) Оскільки відповідна охорона прав на прокат і на позичання творів, що охо­роняються авторським правом, і об'єктів, що охороняються суміжними правами, а також охорона об'єктів правом на запис, правом на відтворення, правом на трансляцію і правом на сповіщення твору невизначеному колу осіб можуть роз­глядатися від цього моменту як такі, що мають фундаментальне значення для культурного і економічного розвитку Співтовариства;

(6) Оскільки авторське право і суміжні права повинні враховувати такі нові економічні реалії, як нові форми експлуатації;

(7) Оскільки безперервність художньої і творчої діяльності авторів, артис-тів-виконавців або виконавців вимагає одержання ними відповідного доходу, а , капіталовкладення, зокрема, необхідні для виробництва фонограм і фільмів, 1 дуже високі і принагідні; оскільки тільки відповідна правова охорона володіль- 1 ців прав може ефективно гарантувати можливість одержання цього доходу і 1 амортизації цих капіталовкладень; j

82 І

ЄВРОПЕЙСЬКИЙ СОЮЗ

(8) Оскільки ці види творчої, художньої і підприємницької діяльності здійс­нюються в основному незалежними особами; здійснення цих видів діяльності повинно бути полегшене введенням уніфікованої правової охорони у Співтова­ристві;

(9) Оскільки відтоді, як ці види діяльності становлять собою в основному по­слуги, то надання таких також повинно бути полегшене введенням уніфікова­них правових рамок у Співтоваристві;

(10) Оскільки необхідно зблизити законодавства держав-членів стосовно дотримання міжнародних конвенцій, на яких базуються авторське право і су­міжні права в багатьох державах-членах;

(11) Оскільки правові рамки Співтовариства стосовно прав на прокат і на позичання, а також деяких інших суміжних прав можуть зазнавати обмеження в постановах, які уточнюють, що держави-члени передбачають право на про­кат і позичання деяким групам правоволодільців, і передбачають також право на запис, відтворення, розповсюдження, мовлення і сповіщення твору невизна-ченому колу осіб деяким групам правоволодільців у галузі суміжних прав;

(12) Оскільки необхідно визначити поняття «прокат і надання в позичання» в цій Директиві;

(13) Оскільки для чіткості було б своєчасним виключити з поняття прокат і позичання, відповідно до цієї Директиви, деякі види надання в розпорядження, наприклад, надання в розпорядження фонограм або фільмів (кінематографіч­них або аудіовізуальних творів, кінозображень із звуковим або без звукового супроводу) для публічного показу або для трансляції, надання в розпоряджен­ня для консультації на місці або для виставки; прокат за цією Директивою не передбачає надання в розпорядження між установами, доступними невизначе-ному колу осіб;

(14) Оскільки коли передача в користування, здійснена установою, доступ­ною невизначеному колу осіб, дає привід для оплати, сума якої не перевищує тієї, що необхідна для покриття робочих затрат установи, і при цьому відсутня безпосередня або опосередкована економічна або комерційна вигода за цією Директивою;

(15) Оскільки необхідно ввести режим, який забезпечує справедливу вина­городу авторам і артистам-виконавцям або виконавцям, які повинні мати мож­ливість доручати управління цим правом організації колективного управління, яка їх представляє;

(16) Оскільки ця справедлива винагорода може бути виплачена в будь-який момент: на базі однієї або кількох виплат, при укладенні контракту або в по­дальшому;

(17) Оскільки ця справедлива винагорода повинна враховувати важливість внеску, зробленого у фільм або фонограму відповідними авторами і артиста-ми-виконавцями або виконавцями;

(18) Оскільки необхідно також захистити принаймні авторський гонорар відносно надання в публічне користування, передбачивши спеціальний поря­док; будь-який захід, вжитий на підставі статті 5 цієї Директиви, повинен бути разом з тим сумісним з європейським правом (правом Співтовариства), а саме з

| статтею 7 Договору;

«•1-319

83

КНИГА 1. Нормативні акти і документи. Європейська інтеграція України_________________

(19) Оскільки положення розділу II цієї Директиви не перешкоджають дер­жавам-членам розповсюджувати презумпцію статті 2 (5) на виключні права, включені до цього розділу; крім того, вони не перешкоджають державам-чле­нам передбачити спростовну презумпцію дозволу на експлуатацію артистів-виконавців або виконавців відповідно до виключних прав, передбачених зазна­ченими положеннями, якщо тільки ця презумпція сумісна з Міжнародною кон­венцією про охорону інтересів виконавців, виробників фонограм і організацій мовлення, яка в подальшому називатиметься «Римською конвенцією»;

(20) Оскільки держави-члени можуть для володільців суміжних прав пе­редбачити положення, що забезпечують більшу охорону, від зафіксованої в статті 8 цієї Директиви;

(21) Оскільки уніфіковані таким чином права на прокат і позичання, і охоро­на в галузі суміжних прав не можуть в жодному разі використовуватися таким чином, щоб вони містили приховані обмеження в торгівлі між державами-чле­нами або таким чином, щоб суперечити хронологічному принципу ЗМІ (засобів масової інформації), як це було визнано в постанові суду «Компанія Сінетек проти FNCF»1,

приймає цю Директиву:

РОЗДІЛ І

Право на прокат і на позичання

Стаття 1 Предмет уніфікації

1. Відповідно до положень цього розділу держави-члени передбачають, зарахуванням статті 5, право дозволяти і забороняти прокат і позичання ори­гіналів і примірників творів, що охороняються авторським правом, а також ін­ших об'єктів, згаданих у статті 2 (1).

2. Відповідно до положень цієї Директиви під «прокатом» об'єктів розумієть­ся надання їх в розпорядження для використання на певний обмежений строк з метою економічного або комерційного ефекту, прямого або опосередкованого.

3. Відповідно до положень цієї Директиви під «позичанням» об'єктів розу­міється їх надання в розпорядження для використання на обмежений або необмежений час з метою економічного або комерційного ефекту, прямого або опосередкованого, коли це надання здійснюється установами, доступними не-визначеному колу осіб.

4. Права, згадані в пункті 1, не вичерпуються продажем або будь-яким ін­шим актом реалізації оригіналів і примірників, що охороняються авторським правом, або інших об'єктів, згаданих у статті 2 (1).

Стаття 2 Володільці прав і предмет права на прокат і позичання

1. Виключне право дозволяти або забороняти прокат або позичання нале-| жить:

— автору стосовно оригіналу і примірників його твору,

Affaires (справи) 60/84 і 61/84, збірник 1985 р., стор. 2605.

84

ЄВРОПЕЙСЬКИЙ СОЮЗ

— артисту-виконавцю або виконавцю стосовно запису їх виконання,

— продюсеру фонограм стосовно його фонограм, і

— продюсеру першого запису стосовно оригіналу і копій його фільму. Згідно з цією Директивою термін «фільм» означає кінематографічний або аудіовізу­альний твір, або ж кінозображення із звуковим супроводом або без такого.

2. Відповідно до цієї Директиви головний режисер-постановник кінематогра­фічного або аудіовізуального твору розглядається як його автор або один з його авторів. Держави-члени можуть передбачити таке положення, щоб розглядати й інших осіб як співавторів.

3. Ця Директива не стосується прав, про які йдеться, стосовно архітектур­них творів і творів прикладного мистецтва.

4. Стосовно прав, передбачених пунктом 1, їх можна передати, відступити або передати за договірною ліцензією.

5. Незалежно від пункту 1, коли укладений, індивідуально або колективно, контракт стосовно виробництва фільму між артистами-виконавцями або вико­навцями і продюсером фільму, то вважається, що артист-виконавець або вико­навець, захищений цим контрактом, за умови дотримання статей останнього, відступив своє право з застереженням відповідно до статті 4.

6. Держави-члени можуть передбачити, що підписання контракту, укладено­го між артистом-виконавцем або виконавцем і продюсером фільму з метою його постановки, рівнозначне дозволу на прокат, якщо тільки цей контракт передба­чає справедливу винагороду відповідно до статті 4. Держави-члени можуть та­кож передбачити, щоб цей пункт застосовувався mutatis mutandis (з відповідни­ми змінами) до прав, включених до розділу II.