Gesac / aidaa the Tacis Programme — Intellectual Property

Вид материала

Книга

Содержание КНИГА 1. Нормативні акти і документи. Європейська інтеграція України Розділ ii Стаття 7 Право відтворення Стаття 8 Мовлення і сповіщення творів невизначеному колу осіб Європейський союз Стаття 9 Право розповсюдження (надання) КНИГА 1. Нормативні акти і документи. Європейська інтеграція України Розділ iii Стаття 12 Строк дії суміжних прав Розділ iv Європейський союз Стаття 14 Відносини між авторським правом і суміжними правами Стаття 15 Заключні положення Директива 93/83 єес ради європейського співтовариства Європейський союз КНИГА 1. Нормативні акти і документи. Європейська інтеграція України Європейський союз

Подобный материал:

• Intellectual property fundamentals summary of the lecture, 20.48kb.
• Правила составления, оформления заявки на выдачу патента (свидетельства) Patenting, 838.35kb.
• Доклад по основным результатам реализации в Узбекистане Программы tacis «Статистика, 180.96kb.
• Программа tacis-democracy Европейского Союза, в партнерстве с организацией Deutsch-Russischer, 2510.81kb.
• The property right as a basis of functioning of any lawful state always submits, 194.75kb.
• Ch specifies on to, that on the row of questions single approaches were formed to the, 295.82kb.
• Книга представляет собой курс лекций, прочитанный в Новосибирском государственном университете, 1064.29kb.
• Обработка и передача изображений, 203.92kb.
• Семинары в Академии предпринимательства по линии tacis в 1995-1996гг с получением сертификата, 19.41kb.
• Тема итого, 43.79kb.

Стаття З Прокат комп'ютерних програм

Ця Директива не зачіпає положень статті 4 (с) Директиви 91/250 ЄЕС Ради від 14 травня 1991 року про правову охорону комп'ютерних програм.

Стаття 4

Право на справедливу винагороду, від якої не можна відмовитися

1. Якщо автор або артист-виконавець чи виконавець передав або відступив своє право прокату фонограми або оригіналу чи копії фільму продюсеру фоно­грам або фільмів, то він зберігає право одержати справедливу винагороду сто­совно прокату.

2. Право на одержання справедливої винагороди стосовно прокату не може бути предметом відмови з боку авторів або артистів-виконавців чи виконавців.

3. Управління правом на одержання справедливої винагороди може бути до­ручено загальній організації колективного управління, що представляє авторів або артистів-виконавців чи виконавців.

; 4. Держави-члени можуть точно визначити, якою мірою покладається на \ організації колективного управління обов'язок управляти правом одержання справедливої винагороди, а також від кого слід вимагати одержання цієї вина­городи.

85

КНИГА 1. Нормативні акти і документи. Європейська інтеграція України_________________

Стаття 5 Відступлення від виключного права позичання

1. Держави-члени можуть відступити від виключного права позичання, пе­редбаченого статтею 1, за умови, що автори, принаймні, одержують справедли­ву винагороду. Вони мають право визначити цю винагороду з врахуванням до­сягнення цілей дальшого розвитку культури.

2. Якщо держави-члени не застосовують виключне право позичання, пе­редбачене статтею 1, стосовно фонограм, фільмів і комп'ютерних програм, то вони, принаймні, передбачають винагороду для авторів.

3. Держави-члени можуть звільнити певні категорії установ від сплати ви­нагороди, передбаченої пунктами 1 і 2.

4. Комісія складає у співробітництві з державами-членами, до 1 липня 1997 року, доповідь про стан справ у Співтоваристві в галузі права позичання. Вона передає цю доповідь Європейському Парламенту і Раді.

РОЗДІЛ II

Суміжні права

Стаття 6 Право фіксації (запису)

1. Держави-члени передбачають для артистів-виконавців або виконавців ви­ключне право на дозвіл або заборону запису їх виконання.

2. Держави-члени для організацій мовлення передбачають виключне право дозволу або заборони запису їх передач незалежно від того, чи передаються вони по проводах, без проводів або через супутник.

3. Право, згадане в пункті 2, не передбачене для розповсюджувача по кабе­лю, якщо останній обмежується ретрансляцією передач організацій мовлення по кабелю.

Стаття 7 Право відтворення

1. Держави-члени передбачають виключне право дозволяти або забороняти пряме або опосередковане відтворення:

— для артистів-виконавців або виконавців — записів своїх виконань,

— для продюсерів фонограм — своїх фонограм,

— для продюсерів перших записів фільмів — оригіналу і копій своїх фільмів і

— для організацій мовлення — записів своїх передач згідно зі статтею 6 (2).

2. Право відтворення, передбачене пунктом 1, можна передавати, відступати або надавати за договірною ліцензією.

Стаття 8 Мовлення і сповіщення творів невизначеному колу осіб

1. Держави-члени передбачають для артистів-виконавців або виконавців ви­ключне право дозволяти або забороняти передавати за допомогою радіохвиль або сповіщувати свої твори невизначеному колу осіб, за винятком тих випадків, коли саме цей твір уже є виконаним для радіомовлення або виконаний з вико­ристанням існуючого запису.

86

ЄВРОПЕЙСЬКИЙ СОЮЗ

2. Держави-члени передбачають право, яке полягає в тому, що єдина і спра­ведлива винагорода виплачується користувачем, коли випущена в світ з комер­ційною метою фонограма або відтворення з цієї фонограми використовується для передачі за допомогою радіохвиль або для сповіщення невизначеному колу осіб, а також полягає в тому, що ця винагорода розподіляється між відповідними артистами-виконавцями або виконавцями і продюсерами фонограм. Вони мо­жуть, якщо нема згоди між артистами-виконавцями або виконавцями і продюсе­рами фонограм, визначити умови розподілу серед останніх цієї винагороди.

3. Держави-члени передбачають для організацій мовлення виключне право дозволяти або забороняти ретрансляцію своїх передач за допомогою радіо­хвиль, а також сповіщення своїх передач невизначеному колу осіб, якщо це сповіщення здійснюється в місцях, доступних невизначеному колу осіб за вхід­ну плату.

Стаття 9 Право розповсюдження (надання)

1. Держави-члени передбачають:

— для артистів-виконавців або виконавців стосовно їх виконань,

— для продюсерів фонограм стосовно їх фонограм.

— для продюсерів першого запису фільмів стосовно оригіналу і копій їх фільмів,

— Для організацій мовлення стосовно запису їх передач згідно з стат­тею 6 (2),

виключне право надання в розпорядження споживачів цих об'єктів, включа­ючи примірники, шляхом їх продажу або іншим шляхом, назване далі "правом надання".

2. Право надання у Співтоваристві, що відноситься до об'єкта, зазначеного в пункті 1, вичерпується лише в разі першого продажу в Співтоваристві цього об'єкта володільцем права або за згодою останнього.

3. Право надання не повинно завдавати шкоди спеціальним положенням роз­ділу І, а саме статті 1 (4).

4. Право надання можна передати, відступити або надати за договірною лі­цензією.

Стаття 10 Обмеження прав

1. Держави-члени можуть передбачити обмеження прав, зазначених у роз­ділі II, в таких випадках:

a) якщо йдеться про приватне використання,

b) якщо використовуються короткі фрагменти для звіту про актуальну по­дію,

c) якщо є запис, зроблений організацією мовлення своїми власними засобами і для власних передач,

d) якщо йдеться • про використання з метою навчання або наукових до­сліджень.

2. Незалежно від пункту 1, будь-яка держава-член може передбачити стосо­вно охорони артистів-виконавців або виконавців, організацій мовлення, продю­серів фонограм і продюсерів перших записів фільмів, обмеження такі ж, які пе-

87

КНИГА 1. Нормативні акти і документи. Європейська інтеграція України________________

редбачені законодавством стосовно охорони авторського права на літературні і художні твори. Проте примусові ліцензії передбачаються лише тоді, коли вони відповідають Римській конвенції.

3. Пункт 1 (а) застосовується незалежно від законодавчих положень, існу­ючих або можливих, що стосуються винагороди за примірники, виготовлені для приватних цілей.

РОЗДІЛ III

Строк дії

Стаття 11 Строк дії авторського права

Незалежно від майбутньої уніфікації, строк авторського права закінчується не раніше строку, передбаченого Бернською конвенцією стосовно охорони літе­ратурних і художніх творів.

Стаття 12 Строк дії суміжних прав

Незалежно від майбутньої уніфікації, згадані в цій Директиві строки дії прав артистів-виконавців або виконавців, організацій мовлення і продюсерів фонограм закінчуються не раніше закінчення відповідних строків, передбаче­них Римською конвенцією. Строк дії прав, які згадані в цій Директиві і стосу­ються перших записів фільмів, закінчується не раніше закінчення двадцяти­річного періоду, рахуючи від моменту закінчення того року, протягом якого був зроблений цей запис.

РОЗДІЛ IV

Загальні положення

Стаття 13 Застосовність у часі

1. Ця Директива застосовується до всіх фонограм, творів, що охороняються авторським правом, передач і перших записів фільмів, згаданих у цій Директи­ві, охорона яких законодавством про авторське право і суміжні права в держа­вах-членах ще не закінчилася до 1 липня 1994 року, або які відповідають цій даті згідно з критеріями захисту, передбаченими положеннями цієї Директиви.

2. Ця Директива застосовується незалежно від угод, укладених до 1 липня 1994 року.

3. Держави-члени можуть передбачити, що носії прав дозволили прокат або позичання об'єкта, згаданого в статті 2 (1), і що він був переданий в розпоря­дження третьої особи або був придбаний до 1 липня 1994 року. Однак якщо цей об'єкт становить собою цифровий запис, то держави-члени можуть передбачи­ти, що носії прав мають право на одержання винагороди за прокат або надання в користування цього об'єкта.

4. Держави-члени можуть не застосовувати положення статті 2 (2) відносно кінематографічного або аудіовізуального твору, створених до 1 липня 1994 ро­ку.

88

ЄВРОПЕЙСЬКИЙ СОЮЗ

5. Держави-члени можуть визначити дату введення в дію статті 2 (2), але за умови, що вона буде не пізніше 1 липня 1994 року.

6. Незалежно від пункту 3 і за умови дотримання пунктів 8 і 9, ця Директива не зачіпає контрактів, укладених до дати її прийняття.

7. Держави-члени можуть передбачити, за умови дотримання пунктів 8 і 9, що якщо володільці права, які придбають нові права відповідно до національ­них постанов, прийнятих згідно з цією Директивою, і які погодилися до 1 липня 1994 року на його використання, то вважається, що вони відступили нові ви­ключні права.

8. Держави-члени можуть визначити дату, починаючи від якої виникає пра­во на справедливу винагороду, зазначене в статті 4, але за тієї умови, щоб ця дата була не пізніше 1 липня 1994 року.

9. Стосовно контрактів, укладених до 1 липня 1994 року, право на справед­ливу винагороду, згадане в статті 4, застосовується лише тоді, коли автор або артист-виконавець чи виконавець або ті, хто його представляють, подали заяву з цього приводу до 1 січня 1997 року. За відсутності згоди між володільцями прав, стосовно рівня винагороди, держави-члени можуть самі зафіксувати рівень справедливої винагороди.

Стаття 14 Відносини між авторським правом і суміжними правами

Охорона цією Директивою суміжних прав жодним чином не зачіпає (не по­рушує) охорону авторського права.

Стаття 15 Заключні положення

1. Держави-члени вводять у дію, до 1 липня 1994 року, адміністративні, нор­мативні і законодавчі положення, необхідні для виконання цієї Директиви. Во­ни про це невідкладно інформують Комісію.

2. Якщо держави-члени затверджують ці положення, то в них повинно бути посилання на цю Директиву або вони повинні супроводжуватися таким поси­ланням при офіційній публікації. Правила стосовно такого посилання визнача­ються цією Директивою.

Стаття 16

Держави-члени є одержувачами (адресатами) цієї Директиви.

89

КНИГА 1. Нормативні акти і документи. Європейська інтеграція України

ДИРЕКТИВА 93/83 ЄЕС РАДИ ЄВРОПЕЙСЬКОГО СПІВТОВАРИСТВА

від 27 вересня 1993 року

про координацію деяких положень авторського права

і суміжних прав, застосовних до радіомовлення

через супутники і до ретрансляції по кабелю

(«Ефірне мовлення через супутник

і кабельна ретрансляція»)

Рада Європейського Співтовариства,

Відповідно до Договору про створення Європейського Економічного Співто­вариства, зокрема статей 57 (2) і 66, Враховуючи пропозицію Комісії, У співробітництві з Європейським Парламентом, Зважаючи на думку Комітету з економічних і соціальних питань,

(1) Оскільки серед зафіксованих в Договорі завдань Співтовариства фігурує створення все тіснішого союзу між європейськими народами, заохочення бли­зьких відносин між державами-членами Співтовариства, і втілення в життя економічного і соціального прогресу держав-членів Співтовариства шляхом взаємодії з метою ліквідації бар'єрів, що розділяють Європу;

(2) Оскільки з цією метою Договір передбачає встановлення спільного ринку і простору без внутрішніх кордонів; така операція повинна, зокрема, включати в себе усунення перешкод на шляху вільної циркуляції послуг і встановлення режиму, який би забезпечив збереження не спотвореної конкуренції в межах спільного ринку; для цього Рада може прийняти Директиви координації зако­нодавчих, нормативних і адміністративних положень держав-членів стосовно доступу до неоплачуваної діяльності (без регулярної зарплати) і її здійснення;

(3) Оскільки трансляція програм всередині Співтовариства, зокрема, через супутник і по кабелю, є одним з головних засобів здійснення цих завдань Спів­товариства, які одночасно є завданнями політичного, економічного, соціального, культурного і правового порядку;

(4) Оскільки Рада вже прийняла Директиву 89/552 ЄЕС від 3 жовтня 1989 ро­ку, спрямовану на координацію певних законодавчих, нормативних і адмініст­ративних положень держав-членів по здійсненню телемовної діяльності, яка передбачає заходи, що заохочують розповсюдження і виробництво телепро­грам на європейському рівні, а також заходи щодо реклами, спонсорства, охо­рони молоді і права на опублікування спростування.

(5) Оскільки здійснення завдань стосовно прикордонної трансляції програм через супутник та їх кабельну ретрансляцію з території інших держав-членів нині все ще утруднене певними відмінностями в національних положеннях з ав­торського права і певною правовою невизначеністю; звідси випливає, що право-володільцям загрожує ризик спостерігати використання своїх творів без вип- ₍ лати їм винагороди, або навіть блокування експлуатації творів індивідуаль-1 ними правоволодільцями виключних прав у різних державах-членах; така!

90

ЄВРОПЕЙСЬКИЙ СОЮЗ

правова невизначеність є прямою перешкодою вільній циркуляції програм все­редині Співтовариства;

(6) Оскільки для трактування авторського права нині існує відмінність між сповіщенням публіці через супутник прямого мовлення і сповіщенням публіці через супутник телемовлення; з врахуванням того, що нині індивідуальний прийом можливий і доступний з цих двох типів супутників, відмінності щодо правового трактування більше не виправдані;

(7) Оскільки, крім того, вільна передача програм гальмується непевністю з приводу того, чи повинні права за супутникову передачу дотримуватися тільки в країні трансляції або вони також повинні дотримуватися загальним способом у всій сукупності країн прийому; супутники телемовлення і супутники прямого радіомовлення однаково трактуються сферою авторського права; правова не­певність стосується практично всіх супутникових програм Співтовариства;

(8) Оскільки, крім того, правова безпека, що є передумовою вільної цирку­ляції трансльованих програм всередині Співтовариства, відсутня, коли програ­ми, вже передані в багатьох країнах, вводяться до кабельних мереж і переда­ються ними;

(9) Оскільки розвиток контрактного придбання прав на основі дозволу вже активно сприяє створенню бажаного європейського аудіовізуального простору; продовження таких контрактних угод повинно бути забезпечено і необхідно вжити всіх заходів для того, щоб їх застосування викликало якомога менше труднощів;

(10) Оскільки дистриб'ютори кабельного мовлення, зокрема, не можуть бути впевненими в тому, що вони насправді набули всі необхідні права, пов'язані з програмами, що є об'єктами таких договорів;

(11) Оскільки залежно від держави-члена зацікавлені сторони не завжди зобов'язані погоджуватися на переговори про придбання прав на кабельну трансляцію, а також вони можуть зривати такі переговори без поважних при­чин;

(12) Оскільки правові межі створення єдиного аудіовізуального простору, визначені Директивою 89/552 ЄЕС, повинні бути доповнені в частині стосовно авторського права;

(13) Оскільки віднині необхідно покласти край відмінностям, що існують у державах-членах, відносно передачі програм через супутник зв'язку, необхід­но звернути увагу на основний момент у державах-членах Співтовариства, яким стало питання, чи були сповіщені публіці твори або інші охороноздатні об'єкти, і тільки таким способом буде забезпечений рівноцінний підхід до постачальників програм, які передаються в прикордонних районах, незалежно від того, чи використовують вони супутник прямого радіомовлення або супут­ник зв'язку;

(14) Оскільки правова невизначеність, яка пов'язана з придбанням прав і по­рушує прикордонну ретрансляцію програм через супутник, буде усунута на рів­ні Співтовариства за допомогою визначення «публічне сповіщення через супут­ник»; таке визначення необхідне для того, щоб уникнути застосування багатьох національних законодавств до одного й того ж акту трансляції; публічне спо­віщення через супутник має місце тільки тоді і тільки в державі-члені, куди не-

91

КНИГА 1. Нормативні акти і документи. Європейська інтеграція України_________________

сучі сигнали були введеш під контролем і під відповідальність організації мов­лення в безперервному ланцюзі сповіщення, що здійснюється на супутник і по­вертається на землю; технічні процедури, нормально застосовні до несучих програми сигналів, не можуть розглядатися як переривання ланцюга трансляції;

(15) Оскільки договірне придбання виключних прав на ефірне мовлення по­винно відповідати законодавству з авторського права і суміжних прав, чинному в тій Державі-члені, звідти відбувається публічне сповіщення через супутник;

(16) Оскільки принцип договірної свободи, на якому базується ця Директи­ва, дозволяє продовжувати обмеження експлуатації цих прав, особливо стосов­но деяких технічних засобів трансляції або деяких мовних версій;

(17) Оскільки на момент встановлення винагороди, що відповідає придбаним правам, зацікавлені особи повинні враховувати всі параметри передачі, включа­ючи поняття: реальна публіка, потенційна публіка і мовна версія;

(18) Оскільки застосування принципу «країни походження», що міститься в цій Директиві, могло б створити проблеми стосовно чинних договорів; ця Ди­ректива повинна передбачити п'ятирічний період адаптації, в разі необхідності, чинних договорів у світлі цієї Директиви; зазначений принцип не буде засто­совний до чинних договорів, строк яких закінчується до 1 січня 2000 року; якщо до цього строку сторони ще зацікавлені в договорі, то вони повинні мати мож­ливість знову обговорити його умови;

(19) Оскільки існуючі міжнародні договори з спільного виробництва повинні бути інтерпретовані з врахуванням мети і економічного значення, заплановано­го сторонами під час його підписання; в минулому міжнародні договори із спіль­ного виробництва не часто, спеціально специфічним способом, передбачали публічне сповіщення через супутник, як спеціальну форму експлуатації, від­повідно до цієї Директиви; глибинна концепція основи багатьох існуючих між­народних договорів із спільного виробництва полягає в тому, що права на спіль­не виробництво реалізуються нарізно кожним із співпродюсерів за допомогою розподілу між ними прав експлуатації на територіальній основі; в разі, коли публічне сповіщення через супутник, дозволене одним продюсером, позначить­ся на доході від експлуатаційних прав іншого співпродюсера, то логічно, інтер­претація такого існуючого договору повинна відбуватися в тому напрямку, що цей останній співпродюсер повинен буде схвалити рішення першого співпродю­сера на публічне сповіщення через супутник; мовна виключність цього остан­нього співпродюсера буде зачеплена, якщо один або кілька мовних варіантів сповіщення публіці через супутник, включаючи дублювання або субтитри, співпадають з мовою або мовами, широко зрозумілими на території, яка за до­говором надана цьому останньому співпродюсеру; поняття виключності повин­но тлумачитися в більш широкому плані, коли публічне сповіщення через су­путник стосується твору, що складається тільки з зображення без діалогів або субтитрів; необхідне чітке правило для таких випадків, коли міжнародний договір із спільного виробництва не зафіксував окремо розподіл прав у галузі публічного сповіщення через супутник, відповідно до цієї Директиви;

(20) Оскільки публічне сповіщення через супутник, що походять з третіх країн, будуть, за певних умов, мати місце в державі-члені Співтовариства;

(21) Оскільки необхідно слідкувати за тим, щоб охорона авторів, артистів-виконавців або виконавців, виробників (продюсерів) фонограм і організацій

92

ЄВРОПЕЙСЬКИЙ СОЮЗ

мовлення була б надана у всіх державах-членах і щоб вона не була підпорядко­вана режиму видання ліцензій, передбаченому законом; це єдиний засіб для уникнення того, щоб можливі диспропорції щодо рівня охорони всередині спільного ринку не призводили б до порушення конкуренції;

(22) Оскільки наступ нових технологій здатний призвести як до кількісних, так і якісних наслідків щодо експлуатації творів і надання інших послуг;

(23) Оскільки в світлі такого розвитку рівень охорони, що надається цією Директивою всім правоволодільцям у сферах, охоплених цією Директивою, по­винен стати предметом постійного вивчення;

(24) Оскільки передбачена цією Директивою уніфікація законодавств вклю­чає в себе уніфікацію положень, які гарантують високий рівень охорони авто­рам, артистам-виконавцям або виконавцям, виробникам (продюсерам) фоно­грам і організаціям мовлення; така уніфікація не повинна сприяти тому, щоб організації мовлення, змінюючи місце розташування своєї діяльності, одержу­вали б прибуток від відмінностей, існуючих на рівні охорони, завдаючи тим са­мим шкоди аудіовізуальній продукції;

(25) Оскільки охорона, що надається суміжним правам, повинна враховува­ти охорону, передбачену Директивою Ради 92/100 ЄЕС про право прокату і де­які суміжні права у сфері інтелектуальної власності від 19 листопада 1992 року, з метою публічного сповіщення; таке рішення дозволить, зокрема, гарантувати, щоб артисти-виконавці чи виконавці і виробники (продюсери) фонограм одер­жували відповідну винагороду за публічне сповіщення через супутник своїх виступів або фонограм;