Gesac / aidaa the Tacis Programme — Intellectual Property

Вид материалаКнига

Содержание


КНИГА 1. Нормативні акти і документи. Європейська інтеграція України
Розділ iv
Європейський союз
КНИГА 1. Нормативні акти І документи. Європейська Інтеграція України
Європейський союз
Розділ vi
КНИГА 1. Нормативні акти І документи. Європейська Інтеграція України
Розділ vii
Європейський союз
Рада Європейського Співтовариства
КНИГА 1. Нормативні акти і документи. Європейська Інтеграція України
Європейський союз
Подобный материал:
1   ...   5   6   7   8   9   10   11   12   ...   60
Стаття 5

Держави-члени, кожного разу, коли це можливо, з допомогою відповідних за­собів слідкують за тим, щоб телемовні організації резервували принаймні 10 % їх антенного часу, за винятком часу, відведеного на інформаційні повідомлення, спортивні змагання, ігри, рекламу або послуги телетексту, або ж, за вибором дер­жави-члена, виділяти принаймні 10 % їх бюджету на підготовку програм з євро­пейських творів незалежних продюсерів телемовних організацій. Ця пропозиція, враховуючи відповідальність телемовних організацій перед своїм телеглядачем у сфері інформації, виховання, культури та розваг, повинна досягатися поступо­во на основі відповідних критеріїв; вона повинна бути досягнута з виділенням відповідної частки недавніх (свіжих) творів, тобто тих, які транслювалися протя­гом п'яти років після їх створення.

Стаття 6

1. Під «європейськими творами» в цьому розділі розуміються наступні твори:

a) твори, виготовлені в державах-членах Співтовариства, а відносно телемов­них організацій, що входять до компетенції ФРН, то твори «родом» з німецьких земель, де основний закон не має сили, які відповідають вимогам пункту 2;

b) твори, виготовлені в третіх європейських державах, які відправлені за Європейською конвенцією на транскордонне телебачення Ради Європи і відпо­відають вимогам пункту 2;

c) твори, які виготовлені в інших третіх європейських країнах і відповідають вимогам пункту 3.

2. Творами, згадуваними в пункті 1, підпункти (а) і (Ь), є твори, які створені головним чином за допомогою авторів і працівників, що проживають в одній або кількох державах, зазначених в тих же підпунктах пункту 1, і які відповідають одній з трьох нищезазначених умов:

а) якщо вони створені одним або кількома продюсерами в одній або кількох державах;

69

КНИГА 1. Нормативні акти і документи. Європейська інтеграція України_________________

b) створення цих творів перевіряється і ефективно контролюється одним або кількома продюсерами, що проживають в одній або кількох державах;

c) сприяння співпродюсерам цих держав становить собою більшу частину з точки зору загальної вартості спільного виробництва і воно не контролюється одним або кількома продюсерами, що проживають за межами цих держав.

3. Творами, згаданими в підпункті (с) пункту 1, є твори, які створюються або ексклюзивно, або у співробітництві з продюсерами, що проживають в одній або кількох державах-членах, або продюсерами, що проживають в одній або кіль­кох третіх європейських державах, з якими Співтовариство повинно укласти угоду щодо процедур, передбачених Договором, якщо ці твори створюються го­ловним чином за сприяння авторів або працівників, місцем проживання яких є одна або кілька європейських держав.

4. Твори, які не є європейськими, за пунктом 1, але які створені головним чи­ном за сприяння авторів і працівників, що проживають в одній або кількох дер­жавах-членах, розглядаються як європейські твори пропорційно участі спів-продюсерів Співтовариства в загальній вартості виробництва.

Стаття 7

Держави-члени слідкують за тим, щоб телемовні організації, які перебувають в їх компетенції, не здійснювали ніякої трансляції кінематографічних творів, як­що нема відповідної угоди між володільцем прав і телемовною організацією, до закінчення дворічного строку після початку експлуатації цього твору в кінозалах в одній з держав-членів Співтовариства; відносно кінематографічних творів, спільно створених з телемовною організацією, цей строк становить один рік.

Стаття 8

Коли держави-члени вважають це за необхідне для досягнення певних цілей у лінгвістичній політиці, то вони мають право, за умови дотримання пра­ва Співтовариства, передбачити стосовно певних передач або всього комплексу передач телемовних організацій, які входять до компетенції цих держав, більш детальні або більш суворі правила саме з точки зору лінгвістичних критеріїв.

Стаття 9

Цей розділ не стосується передач місцевого характеру, які не входять до складу системи національної мережі.

РОЗДІЛ IV

Телереклама і спонсорство

Стаття 10

1. Телереклама повинна легко розпізнаватися як така і чітко відрізнятися від решти програми за рахунок оптичних і/або акустичних засобів.

2. Окремі рекламні плями повинні становити винятки.

3. Реклама не повинна користуватися сублімінальною технологією.

4. Забороняється таємна (прихована) реклама.

Стаття 11

1. Реклама повинна вставлятися між передачами. З врахуванням умов, за­фіксованих у пунктах 2—5, реклама також може бути показана і під час пере-1

70

ЄВРОПЕЙСЬКИЙ СОЮЗ

дач, але таким чином, щоб не завдати шкоди їх цілісності, враховуючи природ­ні перерви в програмі, а також її тривалість та природу, і щоб не завдати шко­ди правам правонаступників.

2. У передачах, які складаються з автономних частин, або у спортивних пе­редачах і подібних, які мають інтервали, реклама може бути вставлена або між автономними частинами, або в інтервалі.

3. Трансляція таких аудіовізуальних творів, як повнометражні і телевізійні фільми (за винятком фільмів з продовженням, хроніки, документальних філь­мів та розважальних передач) за умови, що їх запрограмована тривалість пе­ревищує сорок п'ять хвилин, може бути перервана один раз по закінченні соро­ка п'яти хвилин. Інша перерва дозволяється в тому разі, коли їх запрограмова­на тривалість перевищує принаймні двадцять хвилин при двох або кількох повних сорокап'ятихвилинних частинах.

4. Якщо інші передачі, але не ті, на які поширюється дія пункту 2, перерива­ються рекламою, то між кожною наступною одна за одною перервою всередині передач повинно минути, принаймні, двадцять хвилин.

5. Реклама не повинна включатися до трансляції релігійних служб. Не мо­жуть перериватися рекламою телевізійні журнали, останні новини, докумен­тальні та релігійні передачі, а також передачі для дітей, запрограмована трива­лість яких не перевищує тридцяти хвилин.

Стаття 12

Телевізійна реклама не повинна:

a) посягати на людську гідність;

b) применшувати права людей за расовими, статевими та національними ознаками;

c) посягати на релігійні або-політичні переконання;

d) заохочувати поведінку, що завдає шкоди здоров'ю й безпеці;

e) заохочувати дії, що завдають шкоди захисту довкілля.

Стаття 13

Забороняється будь-який вид реклами сигарет і тютюнових виробів.

Стаття 14

Забороняється телереклама лікування та медикаментів, що видаються тіль­ки за приписом лікаря у державі-члені, у віданні якої перебуває телемовна ор­ганізація.

Стаття 15

Телевізійна реклама алкогольної продукції повинна відповідати наступним критеріям:

a) вона не повинна бути адресована спеціально неповнолітнім і, зокрема, по­казувати неповнолітніх, які вживають ці напої;

b) вона не повинна асоціювати вживання алкоголю з підвищенням фізичних досягнень або з управлінням автомобіля;

c) вона не повинна створювати враження, що вживання алкоголю сприяє со­ціальному або сексуальному успіху;

d) вона не повинна наводити на думку, що алкогольні напої володіють терапев­тичними властивостями або мають стимулюючу або протиконфліктну дію;

71

КНИГА 1. Нормативні акти І документи. Європейська Інтеграція України_________________

e) вона не повинна сприяти надмірному вживанню алкогольних напоїв або створювати негативний образ стриманості чи тверезості;

f) вона не повинна подавати як позитивну якість велику кількість алкоголю в напоях.

Стаття 16

Телевізійна реклама не повинна завдавати моральної або фізичної шкоди неповнолітнім і через ці обставини відповідати наступним критеріям для їх за­хисту:

a) вона не повинна безпосередньо спонукати неповнолітніх купувати який-небудь продукт або послугу, експлуатуючи їх недосвідченість або кредитовдат-ність;

b) вона не повинна безпосередньо спонукати неповнолітніх переконувати своїх батьків або третіх осіб купувати відповідні вироби або послуги;

c) вона не повинна експлуатувати те довір'я, яке відчувають неповнолітні до своїх батьків, учителів або інших дорослих людей;

d) вона не повинна невмотивовано показувати неповнолітніх у небезпечній ситуації.

Стаття 17

1. Спонсоровані телевізійні програми повинні відповідати наступним вимо­гам:

a) на зміст і склад спонсорованої передачі в жодному випадку не повинен впливати спонсор таким чином, щоб обмежити відповідальність і посягнути на незалежність телемовної організації щодо цих передач;

b) вони повинні легко ідентифікуватися як такі найменуванням і/або логоти­пом спонсора на початку і/або в кінці програм;

c) вони не повинні спонукати до купівлі або прокату виробів спонсора або третіх осіб, посилаючись, зокрема, на особливі рекомендації цих виробів або по­слуг.

2. Телевізійні програми не можуть спонсоруватися фізичними або юридич­ними особами, основною діяльністю яких є виготовлення або продаж виробів чи надання послуг, реклама яких заборонена відповідно до статей 13 або 14.

3. Спонсоруватися не можуть тележурнали і політичні інформаційні пере­дачі.

Стаття 18

1. Час трансляції, відведений рекламі, не повинен перевищувати 15 % часу щоденної трансляції. Проте цей відсоток може бути доведений до 20 %, якщо до нього входять такі види реклами, як пропозиції, звернені безпосередньо до пуб­ліки або з метою продажу, купівлі чи прокату виробів, або з метою надання по­слуг, за умови, що обсяг коротких рекламних оголошень (плям) не перевищує 15 %.

2. Час трансляції, який відведений коротким рекламним оголошенням всере­дині надаваного відрізку часу, що дорівнює одній годині, не повинен перевищу- І вати 20 %.

3. Не порушуючи положення пункту 1, такі види реклами, як пропозиції,! звернені безпосередньо до публіки або з метою купівлі, продажу чи прокату]

72

ЄВРОПЕЙСЬКИЙ СОЮЗ

виробів, або з метою надання послуг, не повинні перевищувати однієї години на день.

Стаття 19

Держави-члени можуть передбачити більш суворі правила, ніж правила, вміщені у статті 18, для ефірного часу і умов телевізійної передачі телемовних організацій, які перебувають у компетенції цих держав, щоб узгодити прохання на трансляцію телереклами з інтересами публіки, беручи до уваги:

a) інформаційну, виховну, культурну та розважальну функцію телебачення;

b) збереження плюралізму інформації.

Стаття 20

Не порушуючи статті 3, держави-члени можуть передбачити, дотриму­ючись при цьому права Співтовариства, інші умови, ніж ті, що зафіксовані в статті 11 (2—5) і в статті 18 для передач, які призначені виключно для націо­нальної території і які не можуть прийматися, прямо або опосередковано, в од­ній або кількох інших державах-членах.

Стаття 21

Держави-члени, в межах свого законодавства, слідкують за тим, щоб у тому разі, коли в телевізійних передачах не дотримуються положення цього розділу, вживалися відповідні заходи для забезпечення їх дотримання.

РОЗДІЛ V

Захист неповнолітніх

Стаття 22

Держави-члени вживають відповідні заходи для того, щоб передачі телемов­них організацій, які перебувають у віданні цих держав, не містили програм, здатних завдати серйозної шкоди фізичному, розумовому або моральному роз­витку неповнолітніх, а саме програм, що містять сцени порнографії чи жорсто­кості. Ці положення поширюються на інші програми, які можуть завдати шкоди фізичному, розумовому або моральному розвитку неповнолітніх, за винятком тих випадків, коли вибором часу для передачі або будь-якими технічними засо­бами забезпечена неможливість для неповнолітніх, що перебувають у зоні трансляції, дивитися або нормально слухати ці передачі.

РОЗДІЛ VI

Право на опублікування спростування

Стаття 23

1. Не порушуючи інші цивільні, адміністративні або кримінально-правові по­ложення, прийняті державами-членами, будь-яка фізична або юридична особа будь-якої національності, законні права якої були ущемлені стосовно її честі і репутації внаслідок некоректного ствердження (звинувачення), зробленого під час телепередачі, повинна користуватися правом опублікування спростування або прийняття рівноцінних заходів.

73

КНИГА 1. Нормативні акти І документи. Європейська Інтеграція України_________________

2. Право опублікування спростування або прийняття рівноцінних заходів може бути здійснено щодо всіх телемовних організацій, які входять до компе­тенції держави-члена.

3. Держави-члени приймають необхідні постанови для введення в дію цього права або цих заходів і для визначення необхідної процедури для його виконан­ня. Вони в основному слідкують за тим, щоб був достатнім строк, передбачений для виконання права на опублікування спростування і на прийняття рівноцін­них заходів, а також за тим, щоб умови були такі, щоб це право або ці заходи могли бути здійснені відповідним чином фізичними або юридичними особами, які перебувають або проживають у інших державах-членах.

4. Заява на здійснення права на опублікування спростування або рівноцін­них заходів може бути відхилена, якщо вона не підтверджується щодо умов, викладених у пункті 1, якщо вона містить у собі каральні вчинки, якщо її трансляція може спричинити цивільну відповідальність телевізійної організа­ції або якщо вона аморальна.

5. Повинні бути передбачені процедури щодо подання скарги до судового ор­гану в разі виникнення спорів щодо виконання права на опублікування спрос­тування і прийняття рівноцінних заходів.

РОЗДІЛ VII

Заключні положення

Стаття 24

Для сфер, які не координуються цією Директивою, остання не зачіпає права і обов'язки держав-членів, що випливають з конвенцій, які стосуються сфери телекомунікацій та телемовлення.

Стаття 25

1. Держави-члени вводять в дію, не пізніше жовтня 1991 року, законодавчі, нормативні та адміністративні постанови, необхідні для приведення у відповід­ність з даною Директивою. Вони невідкладно інформують про це Комісію.

2. Держави-члени доводять до відома Комісії ті положення внутрішнього права стосовно сфери дії цієї Директиви, які вони змушені були прийняти в сфері, підпорядкованій цій Директиві.

Стаття 26

Найпізніше на п'ятий рік, рахуючи від дати прийняття цієї Директиви, і по­тім через кожні два роки, Комісія надає Європейському парламенту, Раді і Ко­мітету з економічних і соціальних питань звіт про застосування цієї Директиви, або, в іншому разі, формулює пропозиції для її адаптації відповідно до змін, які відбулися в галузі телебачення.

Стаття 27

Ця Директива адресується державам-членам.

74

ЄВРОПЕЙСЬКИЙ СОЮЗ

ДИРЕКТИВА 91/250 ЄЕС РАДИ ЄВРОПЕЙСЬКОГО СПІВТОВАРИСТВА

від 14 травня 1991 року про правову охорону комп'ютерних програм

Рада Європейського Співтовариства,

Відповідно до Договору про створення Європейського Економічного Співто­вариства, зокрема його статті 100 (а),

Враховуючи пропозицію Комісії,

У співробітництві з Європейським Парламентом,

Зважаючи на думку Комітету з економічних і соціальних питань,

(1) Оскільки нині нема чіткості щодо охорони комп'ютерних програм у дер­жавах-членах Співтовариства чинним законодавством, а там, де така охорона існує, вона не є однаковою;

(2) Оскільки створення комп'ютерних програм вимагає великих вкладень людських, технічних і фінансових ресурсів, в той час як вартість копіювання комп'ютерних програм становить лише малу частину того, що вимагається для їх незалежного створення;

(3) Оскільки комп'ютерні програми відіграють все більшу роль для великої кількості галузей промисловості, а пов'язана з комп'ютерними програмами тех­ніка може розглядатися як така, що має фундаментальне значення для проми­слового розвитку Співтовариства;

(4) Оскільки певні відмінності щодо правової охорони комп'ютерних про­грам, існуючі в законах держав-членів Співтовариства, мають прямий негатив­ний вплив на функціонування спільного ринку комп'ютерних програм, причому ці відмінності можуть збільшуватися при введенні державами-членами нового аналогічного законодавства;

(5) Оскільки існуючі відмінності, що мають такий вплив, слід усунути і не допускати подібних нових відмінностей; що ж стосується таких відмінностей, які не мають значного негативного впливу, то їх не слід ні усувати, ні заважати їх виникненню;

(6) Оскільки рамки правової роботи Співтовариства з правової охорони ком­п'ютерних програм повинні бути обмежені, перш за все, встановленням того, що держави-члени Співтовариства зобов'язані надати комп'ютерним програ­мам охорону за авторським правом як літературним творам, і, по-друге, вста­новленням того, хто повинен і що повинно охоронятися, виключні права, яким суб'єктам охорони повинні забезпечувати можливість дозволяти або забороня­ти певні дії, а також встановленням строку охорони;

(7) Оскільки для цієї Директиви термін «комп'ютерна програма» повинен включати програми, втілені в будь-якій формі, в тому числі включені до апарат­ного забезпечення, причому цей термін включає і допоміжні матеріали розроб­ки, що призводять до створення комп'ютерної програми, якщо тільки суть цих допоміжних матеріалів така, що результатом їх стає створення на наступній стадії комп'ютерної програми;

75

КНИГА 1. Нормативні акти і документи. Європейська Інтеграція України________________

(8) Оскільки відносно критеріїв, які повинні застосовуватися при визначенні оригінальності комп'ютерної програми, не повинні перевірятися якісні та есте­тичні цінності цієї програми;

(9) Оскільки Співтовариство має правочинності здійснювати міжнародну стандартизацію;

(10) Оскільки функція комп'ютерної програми полягає в тому, щоб забезпе­чувати зв'язок і працювати спільно з іншими складовими частинами комп'ютер­ної системи і з користувачами, для якого необхідний логічний, а в деяких ви­падках фізичний взаємозв'язок і взаємодія з усіма елементами програмного і апаратного забезпечення іншого комп'ютера, а також з користувачами з метою забезпечення роботи в оптимальному режимі;

(11) Оскільки частини програм, що забезпечують цей взаємозв'язок і вза­ємодію між елементами програмної і апаратної частин, звично відомі як «інтерфейси»;

(12) Оскільки цей функціональний взаємозв'язок і взаємодія звично відомі як «здатність до взаємодії», яка може бути визначена як здатність обмінювати­ся інформацією і спільно використовувати інформацію, обмін якою був здійсне­ний;

(13) Оскільки з метою усунення сумнівів слід пояснити, що охороняється тільки форма вираження комп'ютерної програми, а ідеї і принципи, що містять­ся в основі будь-якого елемента програми, в тому числі і в основі інтерфейсів, не охороняються авторським правом відповідно до цієї Директиви;

(14) Оскільки відповідно до цього принципу авторського права логіка, алго­ритми і мови програмування постільки, поскільки вони становлять собою ідеї і принципи, не охороняються відповідно до цієї Директиви;

(15) Оскільки відповідно до законодавства і судової практики держав-членів Співтовариства і міжнародних конвенцій з авторського права, форма виражен­ня таких ідей і принципів повинна охоронятися авторським правом;

(16) Оскільки для цієї Директиви термін «здавання в прокат» означає на­дання в користування на обмежений період часу і з комерційною метою ком­п'ютерної програми або її копії; причому цей строк не включає в себе публічно­го прокату, який, відповідно, залишається за рамками цієї Директиви;

(17) Оскільки виключні права автора запобіганню несанкціонованому від­творенню повинні — стосовно комп'ютерних програм — зазнавати певних об­межень, що дозволяють законному придбавачу здійснювати відтворення, тех­нічно необхідні для використання цієї програми;

(18) Оскільки це означає, що дії з завантаження і прогону, необхідні для ви­користання примірника програми, яка була законно придбана, і дія з корекції її помилок, не можуть бути заборонені договором; причому за відсутності спе­ціальних положень договору, укладеного при продажу програми, будь-яка ін­ша дія, необхідна для використання копії програми, повинна здійснюватися відповідно до її призначення законним придбавачем цього примірника;

(19) Оскільки особа, що має право використовувати комп'ютерну програму, не повинна лишатися права здійснювати дії, необхідні для спостереження за функціонуванням, вивчення і випробування функціонування комп'ютерної програми, за умови, що ці дії не порушують авторського права на комп'ютерну програму;

76

ЄВРОПЕЙСЬКИЙ СОЮЗ

(20) Оскільки недозволене відтворення, переклад, адаптація або переробка форми коду, в якому комп'ютерна програма стала доступною, є порушенням виключних прав автора;

(21) Оскільки, разом з тим, у деяких випадках таке відтворення коду і пере­клад його форми в розумінні пунктів (а) і (с) статті 4 не можна відокремити від одержання необхідної інформації для досягнення здатності до взаємодії само­стійно створеної програми з іншими програмами;

(22) Оскільки слід вважати, що тільки в цих обмежених випадках здійснен­ня дій з відтворення і перекладу, вчинене особою, що має право використовува­ти програму, або для цієї особи, є законним і відповідним практиці добросовіс­ного використання, а тому не слід вимагати дозволу правоволодільця;