Gesac / aidaa the Tacis Programme — Intellectual Property

Вид материала

Книга

Содержание Європейський союз VI. Текст пропозиції Директиви Європейський союз КНИГА 1. Нормативні акти І документи. Європейська Інтеграція України Стаття 2 Твори мистецтва як об'єкти права слідування Європейський союз Розділ ii Стаття 4 Відсоткова ставка і відрахування Стаття 5 Підстава розрахунку Стаття 7 Бенефіціари третіх країн Стаття 8 Строк права слідування Розділ iii Стаття 11 Впровадження Стаття 12 Введення в дію Європейський союз Європейський союз

Подобный материал:

• Intellectual property fundamentals summary of the lecture, 20.48kb.
• Правила составления, оформления заявки на выдачу патента (свидетельства) Patenting, 838.35kb.
• Доклад по основным результатам реализации в Узбекистане Программы tacis «Статистика, 180.96kb.
• Программа tacis-democracy Европейского Союза, в партнерстве с организацией Deutsch-Russischer, 2510.81kb.
• The property right as a basis of functioning of any lawful state always submits, 194.75kb.
• Ch specifies on to, that on the row of questions single approaches were formed to the, 295.82kb.
• Книга представляет собой курс лекций, прочитанный в Новосибирском государственном университете, 1064.29kb.
• Обработка и передача изображений, 203.92kb.
• Семинары в Академии предпринимательства по линии tacis в 1995-1996гг с получением сертификата, 19.41kb.
• Тема итого, 43.79kb.

V. Особливі положення

1. Уніфікація права слідування є предметом пропозиції Директиви. Ця Ди­ректива визначає об'єкт права на підставі статті 14^ter Бернської конвенції про охорону літературних і художніх творів (текст Паризького Акта 1971 р.). У цьо­му відношенні передбачено виключити зі сфери дії приватні угоди між грома­дянами, щоб уникнути практичних проблем, пов'язаних з цим, особливо щодо складності здійснення контролю за цими операціями.

2. Для застосування права слідування визначальним є тип експлуатації, предметом якої є твір, тобто перепродаж посадовими особами, торговельними підприємствами та іншими торговельними агентами. В принципі, право повин­но застосовуватися до кожної зміни власника твору, за винятком першого про­дажу.

3. Ефективність права слідування підпорядкована принципу невідчужувано­сті права і неможливості від нього відмовитися.

4. Під час слухань більшість учасників відзначили, що не тільки аукціони повинні бути єдиними операціями, підпорядкованими праву слідування, а та­кож продаж і торгові угоди, здійснені через посередництво комерсантів або торговельних агентів. Факт, що врешті решт той же тип творів перепродується в галереях і на публічних торгах, передбачає, щоб до них застосовувалися од­накові умови.

5. Для унітарного застосування права необхідне визначення творів, підпо­рядкованих праву слідування. Тому необхідно уточнити визначення оригіналь­ного твору. Єдині примірники твору, безсумнівно, входять до цього визначення. Деякі категорії творів, виготовлені в обмеженій кількості примірників, повинні мати можливість користуватися правом застосування права слідування, коли йдеться про примірники, визнані такими за звичаєм професії.

6. Необхідно застосовувати право слідування до ціни продажу. Обмеження його застосування тільки доходом, одержаним від продажу, пов'язане з вели­кими труднощами контролю. Право слідування, як і будь-яке інше авторське право, повинно застосовуватися залежно від здійсненої експлуатації твору, не­залежно від його успіху.

7. Сума, до якої повинно застосовуватися право слідування, не повинна бути дуже високою, щоб не залишати це право тільки відомим художникам. Рівень застосування 1000 екю становить середню суму відносно різних, передбачених нині, національних рівнів.

8. Комісія вважає, що нині своєчасно визнати за державами-членами мож­ливість встановлювати право слідування, починаючи з межі нижчої, ніж рівень Співтовариства, навіть якщо цей виняток не є фактором одиничності. Якщо од­на з держав-членів використає цю можливість, то право слідування буде засто­совне також до категорії творів нижчої товарної вартості. Створена таким чи­ном можливість розрізнювання не повинна особливо зачіпати торгівлю на внут­рішньому ринку. Введення більш низького національного рівня може бути виправдано очевидними соціальними причинами.

9. Відсоткова ставка права слідування не повинна бути дуже високою. На перший погляд базова ставка 4 % становить розумний середній тариф, прийня-1 тий різними державами-членами.

136

ЄВРОПЕЙСЬКИЙ СОЮЗ

10. Уніфікація права слідування не повинна призводити до стимулювання продажу творів сучасного мистецтва поза Співтовариством.

11. Деякі зацікавлені кола запропонували обтяжувати цим правом вивезен­ня за територію Європейського Союзу, щоб усунути можливість продажу твору в обхід такого платежу. Крім практичних проблем контролю за вивезенням, та­кий підхід зіштовхується з принципами територіального характеру права слідування. Звідси випливає, що в таких випадках це право не може бути за­стосоване, бо торги відбуваються в третій країні.

12. Комісія вважає, що доцільніше буде передбачити поступове зниження відсоткової ставки права слідування щодо трьох категорій цін. Дійсно, відсотко­ва ставка 2 % від ціни продажу без мита, запропонована для категорій цін понад 250 000 екю, наближається до додаткових витрат у разі вивезення з метою об­ходу права слідування.

13. Що ж стосується бенефіціарів права слідування, то під час слухань, про­ведених з цього питання, було запропоновано обмежити кількість «тих, що ма­ють право» на користування правом слідування після смерті автора. Та в світлі принципу додаткового характеру рекомендується відмовитися від будь-якої ініціативи, що обмежує право слідування держав-членів, тим більше, що ця проблематика не має властивості обмежувати діяльність внутрішнього ринку.

14. Важливо встановити гнучкі правила в галузі управління правом сліду­вання.

Певна кількість держав-членів вимагає, щоб національне товариство авторів займалося справами права. В принципі право слідування може управлятися державними організаціями, товариствами авторів або самим володільцем пра­ва, якщо він бажає його здійснювати. Пропозиція (Комісії) обмежується лише наданням державам-членам можливості вимагати колективного управління. В цьому разі необхідно зробити висновки з постанови «Phil Collins» і зобов'яза­ти авторські товариства забезпечити рівноправність режиму авторам інших держав-членів.

15. Пільги права слідування повинні надаватися вихідцям Європейського Со­юзу та іноземним авторам, країни яких надають таку ж правову охорону авто­рам Співтовариства.

16. Строк дії права слідування встановлений 70 років після смерті автора, від­повідно до положень Директиви 93/98 ЄЕС щодо тривалості охорони авторського права. На цій стадії не бажано встановлювати, як це пропонують деякі зацікав­лені кола, платне суспільне надбання, обтяжуючи правом слідування перепро­даж творів, які вже не охороняються авторським правом.

17. Відповідні процедури, що дозволяють контроль за угодами, сприятимуть ефективному застосуванню права слідування, зокрема, введенню права, що до­зволяє автору або його довіреному збирати інформацію платника. Можливі процедури контролю повинні застосовуватися без шкоди положенням, спрямо­ваним на захист приватного життя.

VI. Текст пропозиції Директиви

Європейський Парламент і Рада Європейського Союзу

Відповідно до Договору, що засновує Європейське Співтовариство, зокрема, статті 100 А,

137

КНИГА 1. Нормативні акти І документи. Європейська Інтеграція України_________________

Враховуючи пропозиції Комісії,

Зважаючи на думку Комітету з економічних і соціальних питань, Виносячи рішення відповідно до процедури проведення, зафіксованої в статті 189 В Договору;

(1) Оскільки право слідування у сфері авторських прав є невідчужуваним правом, яким користується автор оригінального твору мистецтва або ори­гінального рукопису, цікавлячись операціями з продажу твору слідом за пер­шим продажем твору автором;

(2) Оскільки право слідування має за мету забезпечити авторам економічну участь в успіхові їх творів; це право сприяє встановленню рівноваги між еконо­мічним станом авторів і користувачів, які одержують прибуток від наступних використань їхніх творів;

(3) Оскільки право слідування становить невід'ємну частину авторського права і є для авторів важливим майновим правом; надання такого права в дер­жавах-членах відповідає необхідності забезпечити авторам адекватний і уніфі­кований рівень правового захисту;

(4) Оскільки відповідно до статті 128 (4) Договору Співтовариство в своїй діяльності повинно враховувати культурні аспекти на підставі інших положень Договору;

(5) Оскільки Бернська конвенція про охорону літературних і художніх тво­рів передбачає, що право слідування підлягає визнанню за умови, якщо націо­нальне законодавство країни автора визнає його; право слідування є опціонним і підлягає принципу взаємності; з правової практики суду про застосування принципу за відсутності дискримінації відповідно до статті 6 Договору, уточне­ного рішенням від 20 жовтня 1993 р. в об'єднаних процесах С-92/92 і С-326/92, Phil Collins e.a. випливає, що не можна посилатися на національні положення щодо умов взаємності, щоб відмовити вихідцям з інших держав-членів щодо прав, наданих національним громадянам; застосування таких застережень у контексті Співтовариства суперечить принципу рівності звертання, що випли­ває із заборони будь-якої дискримінації з причин національності;

(6) Оскільки право слідування передбачено національним законодавством більшості держав-членів; таке законодавство має певні відмінності, зокрема щодо творів, бенефіціарів права, застосовних ставок, купівлі-продажу; засто­сування або незастосування права до умов конкуренції на внутрішньому ринку;

(7) Оскільки такі відмінності щодо застосування державами-членами права слідування негативно впливають на функціонування внутрішнього ринку тво­рів мистецтва;

(8) Оскільки цілі Співтовариства, визначені в Договорі, передбачають вста­новлення більш тісного союзу між народами Європи, посилення зв'язків між державами-членами Співтовариства, досягнення їх економічного і соціального прогресу за допомогою спільних дій, спрямованих на знищення бар'єрів, що розділяють Європу; для цього Договір передбачає формування внутрішнього ринку, який вимагає усунення перешкод на шляху вільного руху товарів, сво- І боди надання послуг, свободи вибору місця проживання, а також створення по­рядку, який гарантуватиме, що конкуренція не спотворюватиметься на спіль- |

138 І

ЄВРОПЕЙСЬКИЙ СОЮЗ

ному ринку; уніфікація законодавства держав-членів стосовно права слідуван­ня сприяє реалізації зазначених цілей;

(9) Оскільки Директива Ради 77/388 ЄЕС, замінена Директивою 94/5/ЄС, гармонізуючи податки на додану вартість, поступово уніфікує порядок оподат­кування у Співтоваристві, застосовний також і до сфери предметів мистецтва; заходи, які обмежуються податковою сферою недостатні, щоб гарантувати гар­монійне функціонування ринку мистецтва; ця мета не може бути досягнута без уніфікації сфери права слідування;

(10) Оскільки необхідно погодитися на усунення існуючих відмінностей за­конодавства, яке порушує функціонування внутрішнього ринку, і застерегти виникнення нових відмінностей, але не заважати появі тих відмінностей, які не впливають на функціонування внутрішнього ринку;

(11) Оскільки нема необхідності здійснювати уніфікацію всіх законодавчих положень стосовно авторського права держав-членів, достатньо обмежитися уніфікацією національних положень, які мають прямий правовий вплив на функціонування внутрішнього ринку; цієї необхідної уніфікації не можна до­сягнути кожною державою-членом окремо; запропонована дія спрямована на досягнення зазначених цілей відповідно до статті З В абзац третій Договору, що з цього часу ця Директива повністю відповідає вимогам приписуваних принци­пами додаткового характеру і відповідності;

(12) Оскільки строк дії авторського права відповідно до положень Директи­ви 93/98 ЄЕС Ради становить життя автора і 70 років після його смерті; необ­хідно передбачити таку ж тривалість охорони і для права слідування; віднині тільки оригінали сучасного або новітнього мистецтва входитимуть у зону засто­сування права слідування; переважно твори сучасного або новітнього мистецт­ва займають дуже скромне місце на публічних аукціонах;

(13) Оскільки необхідно розширити застосування права слідування на всі види перепродажу за винятком угод, здійснених між приватними особами піс­ля першого продажу твору автором, об'єктом яких є твір, який передбачає, що це право застосовується до всіх угод, здійснених усіма професійними торгівця­ми, в таких місцях, як торговельні зали, галереї мистецтв і взагалі всі торгівці творів мистецтва;

(14) Оскільки важливо впровадити ефективну систему на основі вже одержа­ного на національному рівні досвіду в галузі права слідування; доцільно реалізу­вати право слідування на основі відсоткової ставки від ціни продажу, а не від прибутку від твору, первинна вартість якого могла зрости;

(15) Оскільки необхідна уніфікація категорій творів мистецтва, до яких за­стосовується право слідування, щоб з'ясувати, чи поширюється вона на твори прикладного мистецтва;

(16) Оскільки встановлення мінімального рівня для Співтовариства щодо за­стосування права слідування враховує вимоги внутрішнього ринку і в будь-якому разі держави-члени повинні мати можливість визначати національні рівні нижчі, ніж у Співтоваристві, щоб підтримати інтереси молодих авторів;

(17) Оскільки незастосування права слідування нижче мінімального рівня дозволить уникнути невиправданих витрат щодо збору і управління;

139

КНИГА 1. Нормативні акти І документи. Європейська Інтеграція України_________________

(18) Оскільки податкові ставки, встановлені різними державами-членами, значно відрізняються; для ефективної діяльності внутрішнього ринку творів сучасного і новітнього мистецтва необхідне встановлення єдиних податкових ставок;

(19) Оскільки система низхідного податку за категоріями ціни може сприяти уникненню обходу європейського законодавства у сфері права слідування; по­даткові ставки повинні одночасно відображати інтереси художніх кіл і ринку мистецтв;

(20) Оскільки дебітором суми, яка стягується на основі права слідування, є продавець, особа або підприємство, від імені якого укладена угода;

(21) Оскільки бажано передбачити можливість адаптації рівня ставок; з цією метою доцільно зобов'язати Комісію періодично складати звіти про практику застосування права слідування і в разі необхідності вносити пропозиції щодо зміни рівня ставок;

(22) Оскільки необхідно визначити бенефіціарів права слідування з враху­ванням принципу і недоцільно застосовувати цю Директиву в сфері спадкуван­ня держав-членів; правонаступники автора повинні повністю користуватися правом слідування після його смерті;

(23) Оскільки необхідно надати державам-членам можливість встановлення способів збору і розподілу сум, одержаних на підставі права слідування; для цьо­го товариство колективного управління є однією з форм реалізації права сліду­вання; держави-члени зобов'язані забезпечити збір і розподіл сум авторам-ви-хідцям з інших держав-членів;

(24) Оскільки правовий захист права слідування повинен бути однаковим як для національних авторів, так і для авторів інших держав-членів;

(25) Оскільки процедури контролю угод повинні гарантувати дійове засто­сування права слідування державами-членами; це передбачає право збирати на користь автора або його довіреної особи необхідну інформацію в осіб, що ма­ють зобов'язання стосовно права слідування,

приймається ця Директива.

РОЗДІЛ І

Сфера застосування

Стаття 1 Об'єкт права слідування

Держави-члени повинні забезпечувати можливість реалізації авторами ори­гінального твору мистецтва права слідування як невідчужуваного права стягу­вати відсоток від суми продажу, одержаної в результаті будь-якого перепрода­жу, об'єктом якого є твір після першого продажу автором, за винятком угод, реалізованих приватною особою.

Стаття 2 Твори мистецтва як об'єкти права слідування

Відповідно до Директиви під оригінальними творами мистецтва розуміють­ся: рукописи, твори образотворчого мистецтва і скульптури, такі як картини, колажі, рисунки, гравюри, естампи, літографії, скульптури, шпалери, кера-

140 і

ЄВРОПЕЙСЬКИЙ СОЮЗ

міка, фотографії в тому разі, якщо вони становлять оригінальні твори автора, або примірники, які вважаються оригінальними творами мистецтва за профе­сійними звичаями Співтовариства.

РОЗДІЛ II

Особливі положення

Стаття З Рівень застосування

1. Право слідування відповідно до статті 1 застосовується, якщо ціна прода­жу дорівнює або вища за 1000 екю.

2. Держави-члени мають повноваження встановлювати національний рівень нижчий за рівень, передбачений пунктом 1.

Стаття 4 Відсоткова ставка і відрахування

Право на відрахування відповідно до статті 1 встановлюється в наступних розмірах:

a) 4 % ціни продажу від 1 000 до 5 000 екю;

b) 3 % ціни продажу від 5 000 до 250 000 екю;

c) 2 % ціни продажу понад 250 000 екю. Відрахування сплачуються продавцем.

Стаття 5 Підстава розрахунку

Ціни продажу, зазначені в статтях 3 і 4, вважаються валовими цінами без податкових відрахувань.

Стаття 6 Бенефіціари права слідування

1. Право слідування відповідно до статті 1 належить автору твору, а після його смерті його правонаступникам.

2. Держави-члени мають право передбачити колективне управління права­ми на збір і розподіл сум, одержаних на основі права слідування. Якщо колек­тивне управління правами розповсюджується на право слідування в державі-члені, то воно розповсюджується і на авторів інших держав-членів.

Стаття 7 Бенефіціари третіх країн

Держави-члени передбачають, що автори третіх країн користуватимуться правом слідування відповідно до Директиви за умови, що автори держави-чле-на за принципом взаємності користуються правом слідування у відповідних третіх країнах.

Стаття 8 Строк права слідування

Право слідування триває протягом строку, визначеного статтею 1 Директи­ви 93/98 ЄЕС.

141

КНИГА 1. Нормативні акти І документи. Європейська Інтеграція України_________________

Стаття 9 Право на збір інформації

Автор або його довірена особа може вимагати від будь-якого продавця, ди­ректора торгів, організатора публічних торгів будь-яку інформацію про одер­жані суми, відповідно до права слідування, від продажу оригінальних творів мистецтва за минулий рік.

РОЗДІЛ III

Заключні положення

Стаття 10 Умови перегляду

Комісія надає Європейському Парламенту, Раді і Комітету з економічних і соціальних питань до 1 січня 2004 p., а потім через кожні 5 років звіт про засто­сування цієї Директиви і, в разі необхідності, пропозиції про адаптацію міні­мального рівня і ставок щодо права слідування відповідно до ситуації, наявної в цьому секторі.

Стаття 11 Впровадження

1. Держави-члени вводять у дію законодавчі, нормативні та адміністративні положення, необхідні для реалізації Директиви, до 1 січня 1999 р.

Якщо держави-члени приймають ці положення, то вони супроводжують їх посиланням на Директиву, а також супроводжують таким посиланням їх офіційну публікацію.

Форми такого посилання встановлюються державами-членами.

2. Держави-члени повідомляють Комітету текст положень внутрішнього права, які вони застосовують у галузі, що регулюється цією Директивою.

Стаття 12 Введення в дію

Ця Директива вводиться в дію на двадцятий день після її опублікування в Офіційному бюлетені Європейського Співтовариства.

Стаття 13

Держави-члени є адресатами цієї Директиви.

142

ЄВРОПЕЙСЬКИЙ СОЮЗ

АВТОРСЬКЕ ПРАВО І СУМІЖНІ ПРАВА В ІНФОРМАЦІЙНОМУ ПРОСТОРІ

«Зелений документ»,

прийнятий Комісією Європейського Співтовариства 19 липня 1995 року

ЗМІСТ

Розділ перший.

Частина перша. Основні положення. Вступ Підрозділ І. Чому потрібен «Зелений документ»?

A. Роль авторського права і суміжних прав у Співтоваристві

a) Внутрішній ринок

b) Культурна сфера

c) Економічна сфера

d) Соціальна сфера

B. Міжнародний аспект

C. Діяльність Європейського Союзу Підрозділ II. Питання першочергової ваги

A. Новий виклик, нові завдання

a) Природа нових послуг

b) Міжрегіональні послуги

c) Структури нового ринку

B. Нинішня позиція стосовно авторського права і суміжних прав

C. Можливі наслідки

a) Виконавці в інформаційному суспільстві

b) Регулювання середовища

Підрозділ III. Правові рамки роботи в інформаційному суспільстві

A. Правила внутрішнього ринку за Договором

B. Директиви та проекти Директив

a) Директива Ради 91/250 ЄЕС про охорону комп'ютерних програм («Директива з комп'ютерних програм»)

b) Директива Ради 92/100 про право прокату і деякі суміжні права («Директива про право прокату»)

c) Директива Ради 93/83 про координацію деяких положень авторського права і суміжних прав, застосовних до радіомовлення через супутник і до ре­трансляції по кабелю («Ефірне мовлення через супутник і квбельндpdTDdffCJffl-ція»)

d) Директива Ради 93/98 про уніфікацію строку дії охорони авторського права і деяких суміжних прав («Строк охорони»)

e) Пропозиція Директиви про охорону бази даних

C. Небезпека розколу внутрішнього ринку

D. Питання

і 143



КНИГА 1. Нормативні акти і документи. Європейська інтеграція України

Розділ другий. Частина перша. Основні положення

Підрозділ І. Законне використання

Основні положення

1. Вступ

2. Сучасний правовий аспект

3. Обговорення питання з точки зору Співтовариства

4. Питання

Підрозділ II. Вичерпання прав і паралельного імпорту Основні положення

1. Вступ

2. Сучасний правовий аспект

3. Обговорення питання з точки зору Співтовариства

4. Питання

Частина друга. Специфічні права Підрозділ III. Право на відтворення Основні положення

1. Вступ

2. Сучасний правовий аспект

3. Обговорення питання з точки зору Співтовариства

4. Питання

Підрозділ IV. Сповіщення для загального відома Основні положення

1. Вступ

2. Сучасний правовий аспект

3. Обговорення проблем з точки зору Співтовариства

4. Питання

Підрозділ V. Цифрове розповсюдження або право на передачу Основні положення

1. Вступ

2. Сучасний правовий аспект

3. Обговорення проблем з точки зору Співтовариства

4. Питання

Підрозділ VI. Право на цифрову передачу в ефір Основні положення

1. Вступ

2. Сучасний правовий аспект

3. Обговорення проблем з точки зору Співтовариства

4. Питання

Підрозділ VII. Моральні права Основні положення

1. Вступ

2. Сучасний правовий аспект

3. Обговорення проблем з точки зору Співтовариства

4. Питання

144

ЄВРОПЕЙСЬКИЙ СОЮЗ

Частина третя. Використання прав Підрозділ VIII. Передача і управління правами Основні положення

1. Вступ

a) Природа прав

b) Форми управління правами

c) Система прав в інформаційному суспільстві

2. Сучасний правовий аспект

3. Обговорення питань з точки зору Співтовариства

4. Питання

Підрозділ IX. Технічні системи охорони та ідентифікації Основні положення

1. Вступ

2. Сучасний правовий аспект

3. Обговорення проблем з точки зору Співтовариства

4. Питання

Додаток. Питання до зацікавлених сторін Розділ перший. Загальні питання

Підрозділ І. Чому потрібен «Зелений документ»

Підрозділ II. Питання першочергової ваги.

Підрозділ III. Правові рамки роботи в інформаційному суспільстві. Розділ другий.

Частина перша. Основні положення

Підрозділ І. Законне використання

Підрозділ II. Вичерпання прав і паралельного імпорту

Частина друга. Специфічні права

Підрозділ III. Право на відтворення

Підрозділ IV. Сповіщення для загального відома

Підрозділ V. Цифрове розповсюдження або право на передачу

Підрозділ VI. Право на цифрову передачу в ефір

Підрозділ VII. Моральні права

Частина третя. Використання прав

Підрозділ VIII. Передача і управління правами

Підрозділ IX. Технічні системи охорони та ідентифікації