Стратегія економічного І соціального

Вид материалаДокументы

Содержание


Розділ 8. модернізація туристичного та рекреаційного потенціалу. політика охорони культурної спадщини
Особливу увагу треба приділити адекватній підтримці розвит­ку сільського зеленого
До 2015 року необхідно сформувати систему молодіж­ного і дитячого туризму
8.2. Політика охорони культурної спадщини
Структурні завдання
Подобный материал:
1   ...   17   18   19   20   21   22   23   24   ...   35

РОЗДІЛ 8. МОДЕРНІЗАЦІЯ ТУРИСТИЧНОГО ТА РЕКРЕАЦІЙНОГО ПОТЕНЦІАЛУ. ПОЛІТИКА ОХОРОНИ КУЛЬТУРНОЇ СПАДЩИНИ

8.1. Модернізація туристичного та рекреаційного потенціалу



Стратегічною метою розвитку туризму в області є надання туристичних послуг, конкурентоспроможних на міжнародному ринку, здатних максимально задовольнити туристичні потреби населення, забезпечити на цій основі комплексний розвиток території області та її соціально-економічні інтереси при збереженні екологічної рівноваги та історико-культурної спадщини.

Основними завданнями розвитку є підвищення частки доходів туристичної галузі у макроекономічних показниках; підвищення рівня життя громадян і створення додаткових робочих місць; збільшення частки очікуваних доходів від туристичної галузі у державному бюджеті; підвищення іміджу Миколаївської області.

З цією метою до 2015 року необхідно запровадити спеціальний інвестиційний режим для сприяння будівництву і реконструкції готелів та інших об'єктів туристич­ної сфери області, вжити заходів із залучення іноземних та національ­них інвесторів щодо вкладення коштів у туристичну галузь. Водночас має бути запроваджено практику прямого фінансування з державного та місцевого бюджетів необхідної туристичної інфра­структури громадського користування: облаштування маршрутів, місць для відпочинку в лісових масивах, морського узбережжя, громадських пляжів, оглядових майданчиків, центрів туристичної інформації, інформаційних стендів на дорогах тощо.

У межах модернізації туристичної галузі в області проводиться робота щодо створення комунального підприємства “Миколаївщина туристична”. Для розвитку регіональних туристичних маршрутів необхідно створити філії вищезазначеного підприємства при державних ландшафтних парках і урочищах, через які проходять основні транспортні магістралі, що дають можливість забезпечити зростання туристичної привабливості Миколаївської області, розвиток усіх видів туризму та ефективне використання туристичного та рекреаційного потенціалу.

Одним із важливих напрямів управління в тури­стичній сфері має стати сприяння підвищенню якості послуг з одночасним поліпшенням ефективності роботи готелів та інших об'єктів інфраструктури туризму. Ці результати можуть бути до­сягнені за умови впровадження нових технологій управління в готельний сектор Миколаївської області.

Визначальною складовою цієї роботи є поліпшення підготовки кадрів для туріндустрії.

Особливу увагу треба приділити адекватній підтримці розвит­ку сільського зеленого туризму в Миколаївській області, де за рахунок об΄єднання бюджетних коштів має бути реалізоване завдання - залучення більшості населення та пере­важної орієнтації місцевого аграрного виробництва на обслуго­вування потреб туризму, відродження традиційної культури ремесел.

До 2015 року необхідно сформувати систему молодіж­ного і дитячого туризму, зокрема через створення мережі студент­ських готелів, впровадження гарантованих пільг для дітей та мо­лоді на транспорті, оновлення матеріальної бази мережі дитячих оздоровчих таборів. Це дозволить створити якісний продукт для відповідних категорій населення області, закріпитися на тради­ційних ринках та вийти на державний ринок дитячого відпо­чинку.

Розширення обсягів туризму дасть змогу збільшити обсяги бюджетних надходжень у ціло­му по галузі, стати одним з основних джерел надход­жень до бюджету області.

8.2. Політика охорони культурної спадщини



У Миколаївської області під державною охороною перебуває 4762 нерухомі пам’ятники, у тому числі 2987 пам’яток археології, 1099 пам’яток історії, 94 пам’ятки монументального мистецтва, 535 пам’яток архітектури і садово-паркового мистецтва. Значна кількість із них потребує проведення реставраційних робіт, бо близько 50 % пам’яток знаходяться у незадовільному стані. Проведення найневідкладніших протиаварійних та консерваційних робіт потребує майже 10 % пам’яток. Найбільш видатним в області є Національний історико-археологічний заповідник „Ольвія”, щодо розвитку якого у 2002 році прийнято урядову програму.

На території заповідника введено цілодобову охорону, але продовжуються інтенсивні грабіжницькі розкопки на території ольвійської сільської округи. Пошкоджено велику площу культурного шару, яка потребує негайних рятувальних досліджень.

Ці недоліки виникають через недостатні обсягі фінансування з державного та місцевого бюджетів, недосконалості законодавчої та нормативно-правової бази щодо охорони культурної спадщини.

Досі не сформовано чітку систему державного управління у сфері охорони культурної спадщини.

Структурні завдання

Стратегічною метою діяльності органів державної влади та органів місцевого самоврядування у сфері охорони культурної спадщини є забезпечення більш сприятливих умов для розвитку сфери охорони культурної спадщини, належного рівня збереження та використання об’єктів культурної спадщини у суспільному житті.

Серед основних завдань:
  • інвентаризація об’ектів культурної спадщини, у першу чергу археологічних, переведення їх території та охоронних зон до категорії земель історико-культурного призначення з виготовленням відповідної землевпорядної документації;
  • здійснення наукової паспортизації об’єктів культурної спадщини, видання обласного тому Зводу пам’яток історії та культури України;
  • здійснення протягом найближчих 4 – 7 років першочергових дослідних, консерваційних та протиаварійних робіт на об’єктах культурної спадщини;
  • ремонт, реставрація та облаштування протягом найближчих 4-5 років пам’яток архітектури й історії національного значення, зокрема, будівель Старофлотських казарм і Офіцерського зібрання у м. Миколаєві і пам’ятника П.П.Шмідту та його соратникам на о. Березань Очаківського району;
  • проведення охоронних досліджень пам’яток археології, які руйнуються під впливом природних факторів;
  • визначення меж та режимів використання історичних ареалів міст Миколаєва, Вознесенська, Очакова і Первомайська, меж і режимів використання території і охоронних зон нерухомих об’єктів культурної спадщини;
  • поліпшення умов зберігання та охорони предметів Музейного фонду України; створення належних умов для ознайомлення населення з пам’ятками культури та іншими культурними цінностями;
  • збереження та поповнення бібліотечних фондів відповідно до діючих державних програм; модернізація бібліотечних процесів з метою надання більш широкого доступу користувачів до інформаційних ресурсів;
  • сприяння збереженню кращих зразків української національної культури та культур національних меншин, самобутнього національного мистецтва;
  • вжиття комплексу заходів до залучення у сферу охорони культурної спадщини небюджетних коштів шляхом допомоги меценатів, соціальної реклами розвитку галузі.