Рекомендації науково-практичної конференції "Стратегія економічного І соціального євроінтеграційного розвитку України: фінансова політика та основні напрями бюджетної реформи" 15 липня 2004 року 02.
Вид материала | Документы |
- Державна програма економічного І соціального розвитку україни на 2012 рік та основні, 1251.4kb.
- Програма економічного І соціального розвитку Житомирського, 941.44kb.
- На головну сторіну веб сайту ода в розділ „стратегія”, 1650.33kb.
- Вища школа менеджменту кримський інститут бізнесу консалтингово-конфліктологічний центр, 3659.85kb.
- Вища школа менеджменту кримський інститут бізнесу консалтингово-конфліктологічний центр, 3615.59kb.
- Програма економічного І соціального розвитку конотопського району на 2012 рік та основні, 843.96kb.
- Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 2011, 148.32kb.
- Програма економічного І соціального розвитку Житомирської області, 1113.76kb.
- Програма економічного І соціального розвитку Олевського району, 1946.5kb.
- Програма економічного І соціального розвитку міста Лозова на 2011 рік, 2181.91kb.
Міністерство фінансів України |
Рекомендації науково-практичної конференції "Стратегія економічного і соціального євроінтеграційного розвитку України: фінансова політика та основні напрями бюджетної реформи" 15 липня 2004 року | | |
| ||
02.08.2004 | 16:02 | Управління взаємодії з громадськістю та ЗМІ | |
|
Обговоривши комплекс проблем, пов’язаних з удосконаленням фінансової політики та проведенням бюджетної реформи в умовах євроінтеграційного розвитку країни, учасники конференції констатують, що завдяки ефективній макроекономічній політиці уряду, здійсненню інституційних та структурних реформ, збалансованому податковому та бюджетному регулюванню створено сприятливі умови для сталого економічного зростання, посилення соціальної спрямованості бюджетної політики. Зростання ВВП у липні 2004 року становило 19,1%. Цей показник є рекордним не тільки в історії незалежної України, але й серед країн, які мають аналогічну природу економіки. За перше півріччя 2004 року зростання ВВП становило 12,7%, доходи загального фонду державного бюджету порівняно з відповідним періодом минулого року збільшилися на 13,6%. Значно зменшено податковий тиск на економічну діяльність підприємств та населення: податок на прибуток підприємств знижено з 30 до 25%, а податок з доходів фізичних осіб – до 13%. Ставка податку з доходів фізичних осіб в Україні є однією з найнижчих в Європі. Доходи нефінансових корпорацій у 2003 р. зростали з випередженям динаміки ВВП, що позитивно вплинуло на інвестиції в основний капітал. У 2003 р. темпи приросту інвестицій в основний капітал становили 31,3% до попереднього року. Стабільне економічне зростання супроводжувалося збільшенням прямих іноземних інвестицій. Показник відношення державного прямого та гарантованого боргу до ВВП на кінець 2003 року дорівнював 29,5%, що є прийнятним з точки зору фінансової безпеки держави. Завдяки послідовній політиці Уряду України, яка була спрямована на покращання добробуту населення, у 2003 році двічі підвищувався розмір мінімальної заробітної плати, реальні доходи населення зросли на 7,8%, а реальна заробітна плата – на 15,2%. Активні дії Президента України Л.Д.Кучми, Кабінету Міністрів України, Міністерства фінансів України стали дієвим фактором підвищення ефективності державної фінансової політики. Учасники конференції констатують, що необхідною умовою закріплення позитивних тенденцій соціально-економічного розвитку країни є подальше удосконалення фінансової політики та прискорення бюджетної реформи. За результатами роботи конференції визначено основні напрями удосконалення фінансової політики та проведення бюджетної реформи в умовах євроінтеграційного розвитку країни. Підкреслено необхідність посилення впливу фінансової, в тому числі бюджетної політики на створення сприятливих умов для сталого економічного зростання, переходу до інноваційно-інвестиційної моделі розвитку, реалізації соціальних пріоритетів економічної політики шляхом: - забезпечення збалансованості та прозорості бюджету, соціальної орієнтації бюджетних видатків; - підвищення ефективності використання бюджетних коштів; - удосконалення міжбюджетних відносин; - посилення інвестиційної складової державного та місцевих бюджетів; - запровадження програмно-цільового методу управління державними фінансами, проектного методу управління бюджетами всіх рівнів; - удосконалення методики прогнозування доходів зведеного бюджету та методологічних підходів прогнозування надходжень ПДВ; - забезпечення збалансованого середньострокового бюджетного прогнозування і планування як одного з основних інструментів ефективного і виваженого управління державними фінансами, що надасть можливість підвищити роль бюджетної політики у реалізації економічних і соціальних цілей уряду, насамперед, з метою підвищення рівня державних соціальних стандартів та зниження рівня бідності; - забезпечення ефективного і збалансованого бюджетного регулювання шляхом урахування циклічності економічного розвитку та стану державних фінансів при розробці бюджетної політики. Учасники конференції вважають, що фінансова політика повинна сприяти нарощуванню інвестиційної складової економічного зростання, розвитку фінансової інфраструктури, вдосконаленню корпоративного управління, залученню заощаджень населення до програм інвестиційно-інноваційного розвитку. З цією метою доцільно: · сформувати систему планування та оцінки соціально-економічної результативності бюджетних видатків за допомогою якісних і кількісних індикаторів; · вдосконалити механізми державної підтримки пріоритетів інвестиційної та інноваційної діяльності, в тому числі шляхом запровадження бюджетів розвитку. Зокрема: Ø внести зміни до глави 5 Бюджетного кодексу України у частині доповнення статтею, що регламентує ключові засади формування та використання коштів бюджету розвитку у складі доходів-видатків Державного бюджету України; Ø розробити проект Закону України "Про бюджет розвитку", що визначатиме джерела формування коштів бюджету розвитку, напрямки їх використання, ключові засади управління бюджетом розвитку, порядок виділення грошових коштів з бюджету розвитку на фінансування інвестиційних проектів, порядок відшкодування інвестованих за рахунок бюджету розвитку коштів, права, функції, відповідальність сторін тощо; Ø удосконалити нормативно-правову базу з питань: використання спеціальних рахунків з метою формування та акумулювання коштів бюджету розвитку у Держказначействі; оперативного управління бюджетом розвитку; надання державних гарантій під інвестиційні проекти соціальної спрямованості; оцінки ефективності інвестиційних проектів, що кредитуються за рахунок коштів бюджету розвитку; Ø ініціювати створення і фінансування науково-дослідницьких програм, наукових центрів зі змішаним фінансуванням; Ø забезпечити надання безпроцентних чи пільгових позик та грантів для реалізації інноваційних проектів у науково-технічній сфері; Ø запровадити безоплатне забезпечення державними інформаційними послугами державних наукових установ, які надають послуги по забезпеченню інноваційної діяльності; Ø розробити фінансовий механізм державного замовлення на інноваційну продукцію, зокрема, у рамках реалізації державних програм енергозбереження, інформатизації. Учасники конференції вважають, що бюджетне фінансування соціальних видатків повинно сприяти підвищенню рівня суспільного добробуту. Для цього необхідно: Ø розробити та затвердити в повному обсязі систему державних соціальних стандартів відповідно до Закону України “Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії”; Ø удосконалити систему адресної соціальної підтримки шляхом переходу до грошових форм соціальної допомоги; Ø удосконалити методику розрахунку щодо потреб у фінансових ресурсах державних соціальних програм; Ø забезпечити поступове підвищення мінімальних соціальних стандартів, в тому числі мінімальної заробітної плати; Ø посилити відповідальність органів виконавчої влади за прийняття та реалізацію рішень, які не забезпечуються відповідними джерелами фінансування. В умовах проведення податкової реформи особливої актуальності набуває питання щодо наповнення дохідної частини бюджетів всіх рівнів. Реформування податкової системи України повинно здійснюватися на засадах економічної ефективності, соціальної справедливості та політичної відповідальності, що передбачає наявність в ній вбудованих механізмів, які б гарантували відповідність податкової політики держави інтересам громадян. Основними напрямами податкової реформи визначено: - проведення ефективної регулюючої податкової політики, узгодженої з політикою запровадження інноваційної моделі економічного розвитку та державною структурною політикою; - більш рівномірний розподіл податкового тягаря на основі перегляду системи податкових пільг та зменшення масштабів ухилення від сплати податків; - проведення більш глибокого аналізу наслідків зниження ставок оподаткування, одночасно доцільно запропонувати напрямки розширення податкової бази, обгрунтувати можливості введення податку на майно; - підвищення ступеня однорідності та нейтральності податкової системи на основі поетапного переведення підприємств, що використовують спрощені системи оподаткування, обліку та звітності, на стандартний режим оподаткування; - адаптація податкового законодавства України до норм та правил Європейського Співтовариства та норм і вимог системи угод СОТ; - удосконалення системи адміністрування податків шляхом введення єдиної методології та розробки і запровадження показників ефективності адміністрування ПДВ; - підвищення фіскальної дисципліни, встановлення чітких правил регулювання взаємних зобов’язань держави і платників податків, дієвого контролю за їх дотриманням. Учасники конференції пропонують проведення таких заходів з податкової реформи: - встановлення законодавчих гарантій щодо недопущення податкової дискримінації; - усунення суперечностей в податковому законодавстві шляхом поетапного ухвалення Податкового кодексу; - внесення змін до Закону України “Про систему оподаткування” з метою приведення переліку загальнодержавних податків і зборів у відповідність з міжнародними стандартами класифікації податків; - зміцнення дохідної бази місцевих бюджетів шляхом оптимізації переліку місцевих податків і зборів. Доручити підготовку прогнозу доходів бюджету спеціальній робочій групі у складі фахівців Міністерства фінансів, Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції, Державного комітету статистики, Національного банку, Державної податкової адміністрації, Держазначейства, Держмитслужби, провідних економічних інститутів. Продовжити роботи щодо моделювання прогнозних розрахунків бюджетних показників за напрямами: Ø визначення методів прогнозування податкових і неподаткових надходжень у залежності від факторів, що впливають на відповідну статтю надходжень (за статтями бюджетної класифікації); Ø виконання прогнозних розрахунків за різними варіантами розвитку та сценаріями економічної ситуації; Ø забезпечення інтеграції макроекономічного, монетарного й фіскального прогнозування; Ø удосконалення методики прогнозування податкових надходжень до державного бюджету; Ø удосконалення статистичної бази даних, необхідних для прогнозування податкових надходжень, забезпечення її відкритості, усунення перешкод на шляху обміну інформацією між міністерствами і відомствами, що займаються прогнозуванням надходжень до бюджету; Запровадити нові підходи до надання податкових пільг: Ø надання податкових пільг виключно на цілі реалізації конкретних програм, пов’язаних з реорганізацією виробництва, впровадженням інновацій, нових методів управління, переходом на виробництво якіснішої продукції, і які не суперечать нормам законодавства ЄС та нормам і вимогам системи угод СОТ; Ø використання інвестиційної податкової знижки та знижки на НДДКР з метою стимулювання інноваційно-інвестиційної діяльності; Ø запровадження механізму контролю за використанням податкових пільг, наданих за галузевою та територіальною ознаками; Ø посилення персональної відповідальності керівників підприємств за цільове використання коштів, вивільнених внаслідок надання податкових пільг. Доручити Міністерству фінансів, Державній податковій адміністрації разом з зацікавленими міністерствами та відомствами конкретизувати поняття "податкова пільга", підготувати проект відповідного нормативного акта та здійснювати моніторинг податкових пільг з урахуванням наслідків цієї роботи; Ø розробити критерії ефективності використання податкових пільг та запровадити публічну звітність щодо їх ефективності. Переглянути відповідні статті законів щодо переліку пільг по податках, передбачити їх надання за умови ведення платником окремого бухгалтерського обліку пільг, їх обов'язкового цільового використання та запровадити систему відповідальності платника за нецільове використання коштів бюджету, одержаних як пільги; Ø провести інвентаризацію пільг та затвердити методику їх обрахування; Ø створити міжвідомчу комісію, яка буде готувати висновки щодо доцільності збереження, скасування та запровадження податкових пільг; Ø запровадити у законодавстві щодо оподаткування прибутку підприємств принцип нарахування та відповідності доходів і витрат, згідно з яким визначається фінансовий результат діяльності підприємства в системі бухгалтерського обліку; Ø удосконалити систему оподаткування доходів від володіння корпоративними правами, фінансових інвестицій та інших видів фінансових доходів; Ø удосконалити справляння рентної плати за нафту і природний газ; Ø обумовити, що місцеві податки повинні повною мірою відображати політику місцевої влади у сфері зайнятості, стимулювання підприємницької діяльності, охорони навколишнього середовища; Ø скоротити податкову недоїмку до бюджету за рахунок запровадження нових технологій податкового адміністрування; Ø забезпечити взаємозв’язок податкової реформи із заходами щодо удосконалення державного управління, фінансового контролю, підвищення ефективності діяльності судової влади, правоохоронних органів. З метою удосконалення використання програмно-цільового методу формування бюджетів всіх рівнів пропонується: · доопрацювати законопроект про програмно-цільове планування Державного бюджету України; · провести аналіз і узагальнити практику складання паспортів бюджетних програм і підготувати рекомендації щодо її удосконалення; · підготувати науково-практичні та інструктивні матеріали щодо Порядку розробки і виконання бюджетних програм; · обґрунтувати пропозиції щодо організаційного механізму програмно-цільового управління бюджетним процесом (розробка процедур моніторингу, контролю та оцінки програм у відповідності з міжнародною практикою програмно-цільового бюджетування; обґрунтування організаційної структури, функцій та повноважень незалежної експертної ради з питань програмно-цільового бюджетування); · розробити нормативні та методичні матеріали для системи навчання фахівців фінансово-економічних органів та органів місцевого самоврядування, розпорядників бюджетних коштів теоретичним засадам та практичним навичкам застосування програмно-цільового методу. З метою удосконалення міжбюджетних відносин та зміцнення фінансових ресурсів місцевих бюджетів: · забезпечити подальше вдосконалення розмежування доходів і видатків між бюджетами в напрямку відповідності між видатками і необхідними для їх фінансування дохідними джерелами; · законодавчо визначити пріоритетність Закону України “Про Державний бюджет України” на відповідний рік перед іншими законами України та нормативними актами, які вимагають збільшення видаткової частини місцевих бюджетів; · забезпечити стимулювання збільшення податкового потенціалу, бюджетних доходів, зменшення рівня дотаційності місцевих бюджетів; · забезпечити прозорий механізм надання субвенцій, визначення абсолютних сум окремих видів бюджетних видатків; · вдосконалити формульний порядок розрахунку обсягів дотацій вирівнювання місцевим бюджетам, зокрема, за таким напрямами: Ø законодавчо закріпити об’єктивні критерії, на основі яких здійснюється фінансове вирівнювання; Ø проводити розрахунки показників податкоспроможності територіальної одиниці та середньої податкоспроможності територіальної одиниці в цілому по Україні, виходячи не з фактичних надходжень податків, а з нарахованих; Ø ефективно здійснювати вертикальне фінансове вирівнювання, використовуючи при цьому фонд фінансового вирівнювання. Для удосконалення системи управління місцевими фінансами: · переглянути всі нормативні акти щодо надання субсидій і пільг населенню та внести до них зміни з метою усунення дублювання, виходячи із принципу їх адресності та отримання тими верствами населення, які їх потребують; · забезпечити вивчення можливостей складання середньострокових і довгострокових регіональних соціальних бюджетів; · продовжити реформування міжбюджетних відносин шляхом послідовного переведення місцевих бюджетів на принципи самодостатності. Учасники конференції констатують, що сучасний рівень боргової безпеки в Україні знаходиться в межах ухвалених міжнародних нормативів. Однак особливого значення набуває обгрунтування боргової політики в контексті інвестиційної стратегії. У зв’язку з цим необхідно: · обгрунтувати та прийняти критерії внутрішніх та зовнішніх запозичень; · розробити науково-обгрунтовану стратегію формування та управління ринком державних запозичень; · диверсифікувати механізми та інструменти управління державним зовнішнім боргом. Для стимулювання розвитку фінансового сектору, в тому числі шляхом створення умов для інтеграції ринку фінансових послуг України в європейський та світовий ринки, учасники конференції відмічають необхідність проведення єдиної та ефективної державної політики у сфері надання фінансових послуг. З цією метою пропонується: · розширити застосування інструментів ринку цінних паперів для залучення коштів до державного та місцевих бюджетів; · удосконалити нормативно-правову базу управління державними пакетами акцій з метою збільшення надходжень до бюджету від корпоративних прав держави. Учасники конференції відзначили, що стабільний розвиток відносин Україна – ЄС та виконання взятих Україною зобов’язань значною мірою залежать від належного фінансування євроінтеграційних заходів. З метою створення в Україні відповідних умов та інфраструктури для поетапної інтеграції в європейський економічний простір необхідно реалізувати такі завдання: - забезпечення поступового усунення правових, митних і "технологічних" перепон між Україною та ЄС з метою створення митного союзу; - просування до Єдиного ринку через адаптацію економічного блоку українського законодавства до вимог ЄС і приєднання до Європейської економічної зони; - виконання фінансових критеріїв Європейського Союзу; - наближення до стандартів ЄС в галузі міждержавної координації бюджетної та податкової політики. Цілі євроінтеграційного розвитку вимагають посилення та оновлення кадрового потенціалу фінансової системи України. Необхідно створити якісно нову систему підготовки та підвищення кваліфікації спеціалістів з метою оволодіння ними сучасними фінансовими інструментами та глибокими знаннями в галузі фінансів. У кожній ланці фінансової системи держави рішення повинні приймати висококваліфіковані спеціалісти, орієнтовані на виконання стратегічних завдань, що потребує, в свою чергу, чіткого визначення пріоритетів управління державними фінансами з метою підвищення їх ефективності. Обговоривши актуальність кадрових проблем, учасники конференції пропонують: · підготувати реєстр наукових співробітників та спеціалістів, які мають наукові праці та досвід роботи у різних галузях економіки та фінансів згідно з діючим в Україні класифікатором дисциплін та спеціальностей; · створити комплекс оновлених програм з підготовки та підвищення кваліфікації спеціалістів, спрямованих на формування у сучасних фахівців-фінансистів та економістів навичок щодо творчої реалізації наукових досягнень в умовах реформування національної економіки; · забезпечити спрямованість програм підготовки та підвищення кваліфікації кадрів для державного та корпоративного секторів економіки на розвиток навичок практичної роботи в умовах міжнародних інтеграційних процесів. За допомогою регулятивного впливу, зваженого використання фінансових інструментів необхідно: · посилити інституційну, кадрову, а також наукову складові бюджетної, податкової, грошово-кредитної, інвестиційної та цінової політики; · враховувати тенденції глобалізації та євроінтеграції при розробці державної фінансової політики; · законодавчо покласти на Міністерство фінансів функцію державного інституту, відповідального за збалансованість національної фінансової політики, надати йому відповідні повноваження. Застосування досягнень наукової думки у поєднанні з послідовними та системними управлінськими рішеннями, удосконалення бюджетного процесу та реформування фінансової системи країни покликані стати базовими векторами прогресивних економічних перетворень, подальшого розвитку євроінтеграційних процесів в Україні. ________________ |
Source: n.gov.ua/control/uk/publish/article/main?art_id=42837&cat_id=42836