Методичні рекомендації до лабораторних занять з дисципліни «Технологія виробництва молока»
| Вид материала | Методичні рекомендації |
- В. Г. Короленка Історичний факультет Кафедра географії та краєзнавства Плани лабораторних, 390.5kb.
- Робоча програма навчальної дисципліни «Технологія виробництва молока» (за вимогами, 567.68kb.
- Завдання, 221.92kb.
- Методичні рекомендації до виконання практичних робіт з дисципліни, 904.89kb.
- В. Г. Короленка кафедра географії та краєзнавства загальне землезнавство плани лабораторних, 490.21kb.
- Методичні рекомендації для підготовки до семінарських занять з дисципліни «правознавство», 423.03kb.
- Методичні вказівки містять рекомендації для виконання лабораторних робіт з дисципліни, 1079.55kb.
- Робоча програма затверджена на засіданні кафедри технологій виробництва продукції тваринництва, 349.05kb.
- Л. В. Щербина Методичні вказівки, 607.08kb.
- Методичні рекомендації до семінарських занять з дисципліни, 477.57kb.
Мета заняття: Вивчити способи і принципи визначення віку худоби за допоміжними ознаками. Набути практичних навиків у визначенні віку великої рогатої худоби різними методами, способами.
Зміст і методика виконання завдань: Ведення племінного і виробничого обліку в скотарстві неможливе без знань про вік худоби, який визначають за записами про дату її народження. У разі відсутності записів, вік визначають:
- за зовнішнім виглядом худоби;
- за змінами в яснах у телят;
- за змінами в пуповині у телят;
- за змінами на ратицях у телят;
- за роговими кільцями, та довжиною ріг у молодняку;
- за змінами вигляду і кількістю зубів.
Визначення віку за зовнішнім виглядом - спосіб орієнтовний (молода, стара чи середнього віку тварина). Для худоби різного віку характерно:
молода тварина: рухлива, високо нога, зад піднятий більш, але менш глибокий, вузький і короткий тулуб, широка голова, добре розвинена щільна мускулатура, передпліччі жолоби за лопатками не чітко виражені.
тварина середнього віку: спокійніша, виразнішими стають недоліки екстер'єру (кінцівок, грудей, спини, маклаків, сідничних горбів, плеч), мускулатура менш розвинена;
стара тварина: недоліки вад стають ще виразнішими, тварина худне (хоча не завжди), становиться мало рухлива. У корів чорної масті у 8-10-річному віці біля очей, вух, на шиї і тулубі з'являється сиве волосся. Світліє воно на кінцівках, голові, внутрішніх поверхнях вух у рудих і бурих тварин.
Визначення віку телят за змінами в яснах можливе лише до 1-місячного віку. При народженні теляти - вся поверхня покрита яснами;
- на 9-12 день - ясна опускаються на зачепах;
- на 9-17 день - ясна опускаються на внутрішніх середніх різцях;
- на 12-21 день - ясна опускаються на зовнішніх середніх різцях;
- на 15-26 день - ясна опускаються на окрайках.
Визначення віку телят за змінами в пуповині.
- При народженні - пуповину залишають довжиною 10-12 см;
- 2-4 день - пуповина волога;
- 5-17 день - пуповина менш волога;
- до 20 дня - пуповина відпадає, залишається струп;
- до ЗО дня - струп висихає.
Визначення віку за змінами на ратицях телят.
- При народженні - ратиця рихла, утворена рихлим первинним рогом;
- 4-5 день - первинний ріг висихає і зникає;
- 5-6 день - ратиця роздвоюється;
- 5-7 день - перші ознаки стирання ратиці;
- 3-14 день - на верхній частині рогової стінки утворюється перше ратичне кільце;
- 14-15 день - перше кільце зникає;
- 4-5 тиждень - з'являється справжній ріг, який утворює друге ратичне кільце.
Визначення віку по рогах - точніший спосіб, але його дія обмежена (комолість, пошкодження рогу)
У молодняку:
- при народженні - рогові горбочки у телят уже закладені;
- в 14-16 днів - до 2-х місяців - потовщується шкіра у місцях утворення ріг, формується рогове ядро;
- на кінець 2 місяця - рогове ядро закінчило формування, довжина ріг 1см.
- від 2-х до 17-20 місяців - роги ростуть приблизно 1 см на місяць;
- після 20 місяців роги ростуть за місяць приблизно 2,5 мм.
У корів:
Рогові кільця з'являються після тільності:
1 рогове кільце - 1 отелення (1 рік) + 1,5-2 роки до першого запліднення.
1-7 отелення - роги ростуть рівномірно (2,5 мм за місяць).
У корів 7 отелень і старше роги тоншають, проміжки між кільцями зменшуються, а надалі їх не розрізняють.
При яловості віддаль між роговими кільцями збільшується (майже в двічі) і тому до кількості кілець додають ще одиницю.
При абортах 3-4 місячним плодом рогове кільце майже не утворюється, а 5-7 місячним - рогове кільце буде менших розмірів.
За дуже поганої годівлі, особливо взимку, можуть утворюватись несправжні (побічні) рогові кільця, які важко відрізняти від справжніх, тому у таких тварин дуже складно визначити вік.
Визначення віку худоби за змінами у зубах - є найбільш об'єктивним і точним способом. Точність визначення у віці 2-6 років - до 0,5-1 року, понад 6 років - до 1-2 років.
Факторами, що впливають на зміну зубів є, тип годівлі, умови отримання, фізіологічний стан, індивідуальні особливості тварин, напрям продуктивності худоби, скороспілість, сезон року (пасовища), погода, захворювання, мінеральна недостатність.
У великої рогатої худоби розрізняють
Id - різці (incisivi)
PD - передні, несправжні кутні (ргаеmоlаrеs)
М - задні, справжні кутні (mоlаrеs)
CD - ікла (сanici) - відсутні.
На верхній щелепі є добре розвинена товста пластина з ороговілого епітелію.
Зубна формула ВРХ має слідуючий вигляд:
| Id  CD PD | 20 молочних зубів у молодняку. |
| Id CDPD M | 32 постійних зуба у дорослої худоби. |
Назва різців (incisivi, Id)
| 1.Зачепи | 3.Зовнішні середні |
| 2.Внутрішні середні | 4. Окрайки. |
  |
| Рис.1. Зміни різців за якими можна визначити вік худоби: А – 4-5 міс; В – 6-9 міс; С – 19-22 міс; D -22-24 міс; Е - 32 міс; F -33 міс;: G -38-40 міс; Н -50-54 міс; К - 57 міс; L - 5,5 року; М - 6,5 року; N - 7 років; О - 8 років; Р - 9 років; R - 11 років; S - 12 років; Т – 14-15 років. |
Визначення віку ґрунтується на таких змінах (рис.1.):
- прорізування молочних різців;
- стирання молочних різців;
- заміна молочних різців на постійні та їх вирівнювання;
- стирання зубної поверхні постійних різців:
- зміна форми поверхні та розмірів різців.
Правила огляду зубів: тварину фіксують, лівою рукою опускають нижню губу, а правою відкривають рот і оглядають зуби.
1. Зміни в зубах великої рогатої худоби
| Вік тварин | Зміни на зубах |
| Новонароджені | Телята народжуються з двома, трьома або чотирма парами молочних різців, які черепицеподібно заходять один за одного |
| 12—14 днів | Прорізується решта різців, які розміщені прямо і лише окремі черепицеподібно заходять один за одного, прорізуються премоляри |
| 20—21-й день | Прорізуються всі молочні кутні зуби |
| 4 тижні | Молочні різці вже не заходить один за одного, молочні кутні вирівнюються між собою |
| 6 тижнів | Можна виявити сліди стирання на молочних зачепах |
| 8 тижнів | Можна виявити сліди стирання на молочних внутрішніх середніх різцях |
| 10 тижнів | Можна виявити сліди стирання на молочних зовнішніх середніх різцях |
| 3 міс | Можна виявити сліди стирання на молочних окрайках |
| 4—5 міс | Сліди стирання добре видно на всіх різцях |
| 5—6 міс | Прорізується перша пара молярів |
| 9 міс | Відбувається вирівнювання першої пари моля рів, а між різцями утворюються досить широкі щілини |
| 10—12 міс | Стирання поширюється на всю язикову поверхню зачепів, зменшуються коронки всіх різців, видно їх шийки |
| 13—14 міс | На внутрішніх і зовнішніх молочних різцях стерто більше половини язикової поверхні зубів |
| 15—18 міс | Коронки молочних різців зменшуються, зачепи хитаються, випадають і з'являються постійні; прорізується друга пара молярів |
| 19—21 міс | Вирівнюються постійні зачепи |
| 24 міс | Прорізується третя пара молярів |
| 2 роки — 2 роки 6 міс | Випадають і з'являються постійні внутрішні середні різці, відбувається їх вирівнювання; також випадають перший і другий молочні кутні зуби |
| 2 роки 7 міс — 2 роки 9 міс | Випадають молочні зовнішні середні різці і третя пара молочних премолярів, з'являються перша і друга пари постійних премолярів |
| 3 роки | Прорізується третя пара постійних премолярів і всі три пари вирівнюються |
| 3 роки 3 міс — 3 роки 6 міс | Вирівнюються зовнішні середні різці |
| 3 роки 7 міс — 4 роки | Випадають і з'являються постійні окрайки, закінчується зміна всіх зубів |
| 4 роки | Всі різці вирівнюються, розміщені щільно один біля другого, їх коронки дещо заходять одна за одну |
| 5 років | На зачепах і внутрішніх середніх відбувається значне стирання язикової поверхні зубів, починається стирання окрайків коронки різців розходяться і між ними з’являються щілини. |
| 6 років | Язикова поверхня зуба на зачепах і внутрішніх середніх різцях стерта до половини |
| 7 років | Форма стертої поверхні на зачепах і внутрішніх середніх наближається до чотирикутної, з добре видною увігнутістю й гострими зубцями |
| 8 років | Поверхня зовнішніх середніх і окрайків стерта до половини. На зачепах і внутрішніх середніх поверхня стирання має округлу форму, на зачепах добре видно чотирикутні зубні зірочки, оголюються шийки різців |
| 9 років | На внутрішніх середніх видно чотирикутну, а на зовнішніх середніх — чотирикутно-округлу зубну зірочку. з'являється увігнутість поверхні зовнішніх середніх різців |
| 10 років | Поверхня стирання зовнішніх середніх різців має чотирикутну форму, починає поглиблюватися, добре видно чотирикутні кореневі зірочки на всіх зубах, за винятком окрайків |
| 11 років | Форма поверхні стирання набуває вигляду круга або оберненого овалу, довша вісь якого перпендикулярна напрямку щелепи. Зуби дуже зменшуються в розмірах, різці стають пологішими, більше половини їх розміру займає шийка зуба, між ними утворюються значні проміжки |
| 12—13 років | Стирання зубів наближається до шийки, інколи досягає і до кореня зуба, кореневі зірочки великі и круглі |
| 14—15 років | Різці стираються до ясен, замість зубів залишаються пеньки |
| Старші 15 років | Зуби починають випадати |
Завдання 1. Вивчити способи і принципи визначення віку худоби, звернути особливу увагу на переваги і недоліки різних способів, записати у зошит.
Завдання 2. В робочий зошит записати і розшифрувати зубну формулу молодняку і дорослої худоби, замалювати будову зуба.
Завдання 3. Записати в таблицю 2 і вивчити середні терміни прорізування, вирівнювання, стирання і зміни різців у великої рогатої худоби.
2. Середні терміни зміни різців великої рогатої худоби
| Ознаки змін | Р і з ц і | |||
| зачепи | середні | окрайки | ||
| внутрішні | зовнішні | |||
| вік худоби | ||||
| Прорізування молочних різців | | | | |
| Стирання поверхні молочних різців | | | | |
| Зміна молочних різців на постійні та їх вирівнювання | | | | |
| Стирання зубної поверхні постійних різців | | | | |
| Зміна форми поверхні і розмірів постійних різців | | | | |
Примітка: у чисельнику записувати початок, а в знаменнику – час закінчення процесу.
Завдання 4. На навчальній фермі визначить вік у 4-5 корів та у 4-5 голів молодняку різними способами, результати запишіть у таблицю 3 і зробить письмовий аналіз.
3. Визначення віку худоби різними способами
| № пп | Кличка та ідентифікаційний номер тварини | Стать | Дата народження | Дата визначення | К-сть різців | Вік визначено | Помилка порівняно з віком, визначеним за записами, ± | |||||||||||
| за зовнішнім виглядом | за змінами | |||||||||||||||||
| молочні | постійні | пуповини | ратиць | зубів | рогів | за записами | за зовнішнім виглядом | пуповини | ратиць | зубів | рогів | Найбільш характерні ознаки, які використовували для визначення віку | ||||||
| 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 | 15 | 16 | 17 | 18 | 19 |
| | | | | | | | | | | | | | | | | | | |
| | | | | | | | | | | | | | | | | | | |
| | | | | | | | | | | | | | | | | | | |
| | | | | | | | | | | | | | | | | | | |
| | | | | | | | | | | | | | | | | | | |
| | | | | | | | | | | | | | | | | | | |
| | | | | | | | | | | | | | | | | | | |
Тема 3.3. Виробничий і племінний облік у скотарстві
Мета заняття: Ознайомитись з основними принципами виробничого і племінного обліку у скотарстві, формами обліку і їх змістом. Набути практичних навичок правильного оформлення і ведення форм.
Наочні посібники: Зразки форм виробничого і племінного обліку у скотарстві, первинні дані для заповнення відповідних облікових документів, робочі зошити, мікрокалькулятори.
Зміст і методика виконання завдань: Ведення виробничого і племінного обліку необхідне:
- для обліку засобів виробництва, тобто поголів'я худоби;
- для обліку виробництва і витрат продукції;
- для планування розвитку галузі;
- для контролю і організації виконання державних завдань по виробництву продукції;
- для планування виробництва і затрат кормів, нормування годівлі тварин;
- для організації і оплати праці на фермах;
- для успішного ведення племінної роботи, зокрема добору і підбору тварин.
Облік ведуть за спеціальними формами, які відповідно з призначенням діляться на декілька груп.
А. Документи по обліку поголів'я худоби:
1. акт на оприбуткування приплоду;
2. акт на вибуття тварин;
3. акт на переведення тварин із групи в групу;
4. акт на вибраковування тварин із основного стада;
5. звіт про рух тварин по фермі;
6. товарно-транспортна накладна на відправлення - прийняття тварин.
Б. Документи по обліку кормів
1. акт на приймання грубих і соковитих кормів;
2. акт на оприбуткування пасовищних кормів;
3. відомість витрати кормів.
В. Документи і форми по обліку продукції:
1. журнал обліку надою молока;
2. акт контрольного доїння (4-мол);
3. товарно-транспортна накладна на відправлення-приймання молока та молочних продуктів (Ш- с.-г., мол.);
4. відомість руху молока тварин (І-с.-г.-жив.);
5. відомість переробки молока і молочних продуктів (№ 123);
6. звіт про виробництво продуктів тваринництва (№ 24 с.-г.);
7. відомість зважування тварин;
Г. Племінній облік у скотарстві здійснюється відповідно до “Інструкції з ведення племінного обліку в молочному і молочно-мясному скотарстві ” (2004)
Нижче приводиться витяг з цього документу:
1.2. Племінний облік - визначення та внесення до документів з племінної справи (племінної документації) суб'єктами племінного тваринництва даних про походження, продуктивність, тип та інші якості тварин з метою одержання систематизованих відомостей, необхідних для ведення племінної справи.
1.3. Племінний облік узгоджується з бухгалтерським обліком і складається з таких елементів: ідентифікації (присвоєння клички та ідентифікаційного номера), зважування, запису інформації про тварину у відповідні форми племінного обліку.
1.5. Форми племінного обліку ведуть суб'єкти племінної справи у тваринництві всіх форм власності до вибуття тварин, після чого передають на зберігання до архіву.
1.6. Племінний облік у молочному і молочно-м'ясному скотарстві ведуть за такими формами:
форма № 1-мол "Картка племінного бугая";
форма № 2-мол "Картка племінної корови";
форма № 3-мол "Журнал реєстрації приплоду, вирощування та бонітування молодняку великої рогатої худоби молочних і молочно-м'ясних порід на 200_ рік";
форма № 3-врх "Журнал з відтворення стада великої рогатої худоби за 200 _ р.", затверджена наказом "Про затвердження Інструкції з бонітування великої рогатої худоби м'ясних порід, Інструкції з ведення племінного обліку в м'ясному скотарстві та зразків форм племінного обліку в м'ясному скотарстві" Мінагрополітики України від 06.06.2002 №154, який зареєстрований у Мін'юсті України 19.06.2002 за №516/6804;
форма № 4-мол "Акт контрольного доїння корів від "__" 200_ року";
форма № 5-мол "Журнал оцінки вимені корів та інтенсивності молоковіддачі на 20__ рік";
форма № 6-мол "Відомість вимірювання статей тіла корів";
форма № 7-мол "Звіт про результати бонітування великої рогатої худоби молочних і молочно-м'ясних порід";
форма № 8-мол "Відомість вимірювання статей тіла бугаїв";
форма № 9-мол "Звіт про племінну цінність та результати використання бугаїв молочних і молочно-м'ясних порід".
1.7. Форми призначені для накопичення первинної інформації, яка потім заноситься в автоматизовану базу даних, що використовується для ведення селекційно-племінної роботи.
1.8. Якщо у господарстві використовують автоматизовану систему управління молочним скотарством, то племінний облік ведуть та роздруковують за позиціями, що зазначені у затверджених формах.
2. Загальні вимоги до заповнення форм племінного обліку
2.1.Усі графи у формах заповнюються чітко та розбірливо При заповненні форм племінного обліку необхідні виправлення здійснюють тільки чітким перекресленням попередньої інформації Не допускається зафарбування, підтирання даних та примітки.
2.2. Кожна з ознак, що є у формах, записується певним числом цифр у залежності від точності зважування чи вимірювання.
Записуються:
- жива маса племінних тварин і молодняку (кг) - з точністю до І кг;
- результати вимірювання тварин (см) - з точністю до 1 см;
- надій молока за закінчену лактацію (кг) - з точністю до І кг;
- кількість молочного жиру/білка (кг) - з точністю до 1 кілограма;
- добовий надій молока (кг) - з точністю до однієї десятої кілограма;
- вміст у молоці жиру/білка (%) - з точністю до однієї десятої процента
- усі відносні показники (%) - з точністю до однієї десятої.
Додаток
до розділу З
Інструкції з ведення племінного
обліку в молочному і молочно-
м'ясному скотарстві
Технологічна карта проведення селекційно-зоотехнічних операцій
| Операція | Ремонтний молодняк | Бугаї | Корови | |
| бугайці | телиці (нетелі) | |||
| Присвоєння кличок, ідентифікаційних номерів, нумерація, перше зважування | протягом 48 годин після народження | протягом 48 годин після народження | X | X |
| Зважування тварин | щомісяця | щомісяця | один раз на рік у 2-5-річному віці на дату народження | один раз на рік на 2-3-му місяці 1 -3-ї лактацій |
| Тмуногенетичне тестування і підтвердження достовірності походження | у віці 2-6 місяців | у віці 2-6 місяців | у разі потреби | у разі потреби |
| Оцінка за типом будови тіла за 100-бальною шкалою | у віці 6, 12 і 18 місяців | у віці 6, 12 і 18 місяців | щорічно у віці 2-5 р. | на 2-4-му місяці 1 -3-ї лактації |
| Узяття промірів | у віці 12 і 18 місяців | у віці 12 і 18 місяців | щорічно у віці 2-5 років на дату народження | на 2-4-му місяці 1 -3-ї лактації |
| Відбір за живою масою | у віці 6 і 12 (остаточний) місяців | у віці 6, 12 і 18 (остаточний) місяців | X | X |
| Відбір за типом будови тіла | у віці 6 і 12 (остаточний) місяців | у віці 6, 12 і 18 (остаточний) місяців | X | X |
| Оцінка і відбір за відтворювальною здатністю | у віці 12-14 місяців за розвитком статевої системи, кількістю і якістю сперми | у віці 12-14 місяців за розвитком статевої системи та придатністю до запліднення | X | X |
| Контрольне доїння | X | X | X | не рідше одного разу на місяць протягом усієї лактації |
| Визначення вмісту жиру і білка в молоці | X | X | X | щомісяця протягом усієї лактації |
| Оцінка за інтенсивністю молоковіддачі | X | X | X | на 2-3-му місяці першої лактації. |
| Відбір за молочною продуктивністю | X | X | X | за перші 90 днів (3 місяці) першої лактації у контрольному корівнику |
Завдання 1. Ознайомитися з основними принципами обліку в молочному скотарстві класифікацією форм обліку.
Завдання 2. Ознайомитися з основними формами обліку, їх змістом і-призначенням. З'ясувати, хто і коли складає відповідні форми, які відомості (дані) заносять до них, регулярність і час їх внесення, строки пред'явлення і порядок затвердження.
Завдання 3. За матеріалами, зібраними під час виробничої практики або наданими викладачем, оформити найбільш уживані форми виробничого і племінного обліку у скотарстві, вклеїти їх до робочого зошита. Результати вивчення записати в робочий зошит за формою 1.
1. Виробничий і племінний облік у скотарстві.
| Назва документа | Призначення документа | Термін складання | Хто складає документ і проводить записи | Які дані заносять у документ | Коли і куди відправляється документ для звіту |
| Документи обліку поголів'я | |||||
| 1. | | | | | |
| 2. і т. д | | | | | |
| Документи обліку продукції | |||||
| 1. | | | | | |
| 2. і т. д | | | | | |
| Документи обліку кормів | |||||
| 1. | | | | | |
| 2. і т. д | | | | | |
| Документи племінного обліку | |||||
| 1. | | | | | |
| 2. і т. д | | | | | |
Тема 3.4 Оцінка відтворної здатності великої рогатої худоби
Мета заняття. Вивчити методи оцінки відтворної здатності тварин у стаді, набути практичних навиків її визначення і розрахувати збитки від яловості.
Наочні приладдя та обладнання. Робочі зошити; вихідні матеріали; мікрокалькулятори або персональні ЕОМ чи ЕОМ загального користування з відповідними програмами.
Зміст теми і методика виконання завдань. Відтворення стада і поліпшення спадкових якостей тварин методами селекції нерозривно пов'язані між собою. Кінцева мета племінної роботи полягає в тому, щоб одержати тварин, здатних в конкретних природних і технологічних умовах оплачувати з'їдені корми найбільшою кількістю високоякісної продукції при збереженні здоров'я та доброї плодючості.
Відтворна функція корів залежить від великої кількості відносно незалежних факторів: віку, господарської зрілості, регулярності статевих циклів, кількості отелень, тривалості міжотельного та сервіс-періодів, запліднюваності від першого осіменіння, ембріональної смертності приплоду та деяких інших досить мінливих умов зовнішнього середовища. Крім того, оскільки відтворна здатність маток залежить від характеру взаємодії особливостей відтворної функції чоловічих і жіночих особин, то за плодючістю слід оцінювати як корів, так і бугаїв-плідників.
Одним із основних показників, що характеризують відтворну здатність корів, є період між отеленнями (міжотельний період). Він визначається тривалістю тільності і часу від отелення до запліднення (сервіс-періодом). Міжотельний період враховує майже всі випадки порушення відтворної функції у корів.
Недоліком оцінки відтворної функції за величиною міжотельного періоду є те, що скористатися ним ми можемо лише після другого отелення. Крім того, він не враховує вибракуваних у результаті безпліддя телиць і первісток, а це спотворює дійсний стан фізіологічної функції статевої системи корів. Для оцінки міжотельного періоду, крім абсолютного його значення, можна користуватися формулою Ф. Ф. Ейснера:
ІМОП = 5 + (2 + 0,5 N) х cos [(МОПф - min) х ]
max- min
де ІМОП — індекс міжотельного періоду, балів; МОПф — фактична тривалість міжотельного періоду корови, що оцінюють, днів; max, min— мінімальне і максимальне значення тривалості міжотельного періоду в даному стаді, днів; N — кількість міжотельних періодів у корови, яку оцінюють; 0,5 і 2 — емпіричні поправочні коефіцієнти; cos — тригонометрична функція, яка перетворює вираз у дужках у бали; — математична константа 3,14.
За даним індексом оцінку корів проводять диференційовано—залежно від кількості отелень або МОП. При рівнозначній тривалості міжотельного періоду корови, які мають один МОП, можуть одержати максимальний бал 7,5, а мінімальний — 2,5; при двох МОП — відповідно 8,0 і 2,0; при трьох —- 8,5 та 1,5; при чотирьох — 9,0 і 1,0; при п'яти — 9,5 та 0,5; при шести і більше — 10,0 і 0 балів.
Оскільки тривалість тільності у корів — показник відносно стабільний, то в практиці для характеристики плодючості корів досить часто замість міжотельного періоду використовують величину сервіс-періоду. Він більш точно, ніж міжотельний період, виявляє фізіологічні можливості відтворної здатності корів.
Відтворну здатність окремих тварин і стада в цілому можна оцінювати також при допомозі індексу осіменіння, тобто за кількістю осіменінь, необхідних для запліднення. При цьому оцінюють даний показник як в абсолютних величинах, так і в балах згідно з формулою (за Ейснером Ф. Ф.):
ІКОС = (0,5 - О + 2) х КОСср – КОСф + 5,