Проекту „Удосконалення системи соціальної допомоги буде супроводжуватись технічною допомогою Агентства міжнародного розвитку Швеції (sida) у розмірі 3, 79 млн

Вид материалаДокументы

Содержание


7.2.Організація моніторингу
Внутрішній моніторинг
Зовнішній моніторинг
7.3.Організація оцінки наслідків та ефективності Проекту
7.4.Звітність за Проектом
7.4.2.Інша звітність
Подобный материал:
1   2   3   4   5   6   7   8   9   10

7.2.Організація моніторингу


За загальну організацію моніторингу в рамках Проекту відповідає Мінпраці.

Моніторинг Проекту здійснюється за такими напрямками:
  • моніторинг впровадження Єдиної технології прийому громадян, які звертаються за призначенням всіх видів соціальної допомоги.

Відповідальні – Департамент соціального захисту населення Мінпраці, Головні управління.
  • моніторинг результатів реалізації соціальної політики на регулярній основі (здійснює моделювання, моніторинг та оцінку політики, відповідає за встановлення бази даних соціального захисту і їх підтримку в актуальному стані Ця база даних має містити інформацію, яка дасть змогу здійснювати систематичну оцінку ефективності та дієвості програм соціальної допомоги, порівнюючи їх з узгодженими показниками (додаток 2, 3)).

Відповідальні – Департамент стратегії соціального розвитку Мінпраці за участю Держкомстату.
  • фінансовий моніторинг Проекту.

Відповідальні – Фінансово-економічний департамент, Контрольно-ревізійне управління, Управління бухгалтерського обліку і звітності Мінпраці.

Моніторинг поділяється на два види: внутрішній та зовнішній.

Внутрішній моніторинг здійснюється персоналом Мінпраці і є підставою для підготовки аналітичних звітів про компоненти Проекту. Перелік показників для проведення внутрішнього моніторингу затверджується Керівником Проекту.

Зовнішній моніторинг охоплює в основному показники ефективності впровадження проекту. Система таких показників визначена у Додатку 1 і використовується як основа для оцінки ефективності впровадження компонентів Проекту.

Для досягнення мети моніторингу Мінпраці:
  • затверджує графік подання інформації щодо показників впровадження Проекту та здійснює контроль за її своєчасним надходженням
  • проводить узагальнення та систематизацію наданої інформації;
  • проводить аналіз зведеної інформації;
  • готує поточні аналітичні довідки в розрізі виконання компонентів Проекту;
  • готує поточні та заключний звіти.

7.3.Організація оцінки наслідків та ефективності Проекту


Для оцінки наслідків та ефективності Проекту буде створено базу даних соціального захисту, яка надасть можливість здійснювати моніторинг результатів Проекту, порівнюючи їх з узгодженими показниками Проекту.

Базові показники забезпечуватимуться інформацією з кількох джерел.

Першим джерелом інформації є репрезентативне загальнонаціональне обстеження умов життя домогосподарств (ОУЖД), що його на регулярній основі здійснює Державний комітет статистики України, починаючи з 1999 року. Для забезпечення умов для кращого планування обумовлених трансфертів, що призначаються з державного бюджету, та для досягнення цільових показників на обласному рівні, потрібно, щоб обстеження умов життя домогосподарств було репрезентативним на обласному рівні. У рамках Проекту буде надано підтримку вдосконаленню цього обстеження для забезпечення його репрезентативності.

Другим джерелом інформації для здійснення моніторингу наслідків програми мають бути адміністративні дані, котрі надходитимуть за допомогою нової Інформаційної системи управління (ІСУ), яку передбачається встановити в рамках Проекту. Відповідно до першого компонента Проекту, впровадження “стандартної моделі” для адміністрування соціальних виплат в районних /міських відділах праці та соціального захисту передбачає використання стандартизованих процедур для моніторингу та оцінки наслідків реалізації програм соціальної допомоги у конкретних територіальних громадах.

Крім того, передбачається проведення обстежень, на підставі яких визначатиметься структура груп, які мають право на отримання соціальної допомоги в кожному районі /місті; визначення наслідків інновацій, започаткованих Проектом, а також вивчення задоволення клієнтів новою адміністративною процедурою. Основна увага в “стандартній моделі” для головних управлінь приділяється збору та аналізу даних робочої звітності, що надходять з органів районного /міського рівня.

Проект посилить також звітність головних управлінь перед Міністерством.

Ці дві моделі доповнюють одна одну і забезпечать ретельний моніторинг та оцінку інформаційних потоків з робочих рівнів системи соціальної допомоги на управлінські, а також високу якість цієї інформації. Реалізація першого компонента Проекту сприятиме посиленню аналітичного потенціалу органів соціальної допомоги обласного рівня. Другий компонент Проекту допоможе посилити аналітичний потенціал відповідних органів загальнодержавного рівня.

Крім того, за кошти Проекту фінансуватиметься незалежний аудитор діяльності, який оцінюватиме якість результатів і хід виконання Проекту.

Результати моніторингу та оцінки програми, здійснені Мінпраці, будуть оприлюднені за допомогою річного соціального звіту та інших звітів. На початковому етапі проектуванню та підготовці річного соціального звіту надаватиметься підтримка в рамках Проекту.

Усю відповідальність за координацію випуску цього звіту буде покладено на Департамент стратегії соціального розвитку.

7.4.Звітність за Проектом

7.4.1.Звіти щодо показників ефективності впровадження проекту


Звіти щодо показників ефективності впровадження Проекту готуються Департаментом стратегії соціального розвитку за участю Департаменту соціального захисту населення Мінпраці з періодичністю, яка визначена в
Додатку 1. Для їх підготовки Мінпраці організовує заходи з вимірювання відповідних показників.

7.4.2.Інша звітність


Інша звітність за Проектом готується у порядку, визначеному у розділі 6 Частини 2 (фінансові процедури) Посібника.

_____________________