Проекту „Удосконалення системи соціальної допомоги буде супроводжуватись технічною допомогою Агентства міжнародного розвитку Швеції (sida) у розмірі 3, 79 млн

Вид материалаДокументы

Содержание


1.Дані про ситуацію у сфері Проекту
Подобный материал:
1   2   3   4   5   6   7   8   9   10

ВСТУП


Уряд України здійснює реалізацію Проекту “Удосконалення системи соціальної допомоги” (Проект), який підтримується Міжнародним банком реконструкції та розвитку (МБРР). Основною установою, що впроваджує цей Проект, є Міністерство праці та соціальної політики України (Мінпраці).

Мета цього Проекту полягає у суттєвому підвищенні ефективності системи соціальної допомоги в Україні шляхом посилення адресності допомоги та спрощення процедури її надання. Проект має сприяти успішному проведенню соціальних реформ, які спрямовані на зменшення рівня бідності та підвищення соціальної захищеності найбільш вразливих верств населення.

Цей Посібник з виконання проекту (Посібник) регулює правила діяльності Мінпраці в процесі впровадження Проекту.

Основна мета Посібника – встановити відповідні процедури управління Проектом, а також визначити технологію і послідовність його впровадження. Посібник має сприяти ефективному виконанню заходів Проекту, визначити загальні стандарти здійснення операцій, забезпечити їх універсальність та прозорість, сприяти професійній підготовці спеціалістів, а також допомагати персоналу в процесі прийняття рішень. Якщо цей Посібник не визначає певної процедури, яка виявиться необхідною в ході впровадження Проекту, Мінпраці має вжити заходів до визначення такої процедури та її узгодження з МБРР.

У першій частині Посібника описується загальна стратегія і схема управління Проектом, основні компоненти, інституційна основа та очікувані результати впровадження Проекту.

Друга частина Посібника розкриває порядок використання коштів Проекту. Вона містить опис системи управління фінансами, процедур бухгалтерського обліку, особливостей роботи з рахунками Проекту, порядку фінансової та бухгалтерської звітності, а також планування, складання бюджету та фінансового контролю.

Процедури закупівель товарів, робіт та послуг визначаються у третій частині Посібника.

1.Дані про ситуацію у сфері Проекту


Необхідність реалізації Проекту „Удосконалення системи соціальної допомоги” зумовлена низкою соціально-економічних, політичних, організаційних і нормативно-правових причин, а саме:
  • високий рівень бідності населення в Україні, яке не може самостійно підвищити рівень власних доходів, а також необхідність його соціального захисту, насамперед, сімей з дітьми;
  • недофінансування соціальної сфери, обмеженість та розпорошеність бюджетних коштів на здійснення соціальних програм;
  • недостатня обґрунтованість, фінансова незабезпеченість та соціальна несправедливість надання пільг, що спричиняє помітне збільшення доходів заможних верств населення та зростання економічної нерівності;
  • недосконалість існуючої системи надання соціальної допомоги і потреба в її вдосконалені шляхом запровадження консолідованої системи адресної допомоги та соціальних послуг;
  • ненадійність статистичних показників щодо чисельності, майнового стану, доходів та рівня споживання низькодоходних груп населення. Це не дозволяє дати реальну оцінку рівня бідності і здійснювати прогнозні розрахунки необхідних бюджетних асигнувань на соціальні потреби, насамперед на рівні регіонів;
  • недосконала існуюча інформаційна база (через недостатню репрезентативність);
  • слабка інформаційна підтримка реформування системи соціальної допомоги. Населення не володіє необхідною інформацією про завдання реформування системи соціальної допомоги та про державні гарантії соціального захисту малозабезпеченим громадянам;
  • надто складні процедури звернення громадян за призначенням соціальної допомоги чи наданням соціальних послуг, а також недостатня ефективність контролю за їх наданням;
  • нестача необхідних знань, кваліфікованих кадрів, здатних працювати в нових умовах після реформування системи надання соціальної допомоги і пільг.

Реформування системи соціальної допомоги розпочалося з 1995 року із запровадженням першої в Україні програми надання адресної допомоги малозабезпеченим верствам населення – субсидій для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг, придбання палива та скрапленого газу.

На сьогодні системою адресної соціальної допомоги в країні охоплені понад 4 млн. сімей. Загальна річна сума витрат на ці виплати досягає 5 млрд. гривень. Мінпраці України здійснює соціальні програми через мережу установ, що налічує понад 750 місцевих органів праці та соціального захисту населення, у яких зайнято біля 17 тис. спеціалістів.

Надання адресної соціальної допомоги малозабезпеченим верствам населення здійснюється відповідно до Конституції України, законів України “Про державну допомогу сім’ям з дітьми”, “Про державну допомогу інвалідам з дитинства та дітям-інвалідам”, “Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім’ям”, нормативних документів, що регулюють механізми надання житлових субсидій та інших соціальних виплат.

На законодавчому та адміністративному рівнях в значній мірі створені передумови для уніфікованого підходу до надання всіх видів адресної допомоги. Однак, в практиці прийому громадян та призначення адресної соціальної допомоги ще існує багато невирішених проблем, які призводять до значного ускладнення як процедури звернення громадян, так і процесу призначення сім’ї чи громадянину конкретного виду соціальної допомоги або надання соціальної послуги.

У зв’язку з цим, у восьми районах Львівської та Харківської областей протягом двох років проводився експеримент по організації надання соціальної допомоги за одним зверненням із створенням приймальні громадян та призначенням всіх видів соціальної допомоги за однією заявою на підставі єдиного пакету документів.

Моніторинг адміністративних змін, які відпрацьовувалися у пілотних органах праці та соціального захисту населення, а також практика реалізації аналогічних технологій в інших пострадянських державах (Литва, Росія) засвідчили значні переваги запропонованих у ході експериментів підходів до вдосконалення системи соціального захисту малозабезпечених верств населення.

Економія робочого часу працівників, залучених до системи надання всіх видів соціальної допомоги (прийом, призначення, контроль, організація нарахування та виплата) за єдиною технологією в середньому склала 31 відсоток у порівнянні з часом, що витрачався ними раніше. Так, якщо на призначення допомоги спеціалісти органів праці та соціального захисту населення витрачали до 90 годин, то тепер ці часові рамки скоротилися до 65 годин на місяць.

Запровадження єдиної технології обслуговування дозволило звільнити громадян від необхідності збору декількох, часто однакових, пакетів документів для призначення різних видів соціальної допомоги.

Проте, покращення ефективності системи соціальної допомоги неможливе при існуючому стані матеріально-технічного забезпечення місцевих органів праці та соціального захисту населення, а також соціальної сфери в цілому. Для зменшення собівартості надання соціальної допомоги потрібна масштабна автоматизація усіх виробничих процесів.

Більша частина коштів, що виділялись Мінпраці України (98 відсотків), спрямовувалась на фінансування поточних витрат. Фінансування капітальних потреб за п’ять років зросло, але частка капітальних витрат на освоєння комп’ютерної техніки та програмного забезпечення, на їх закупівлю в загальному фінансуванні залишається мізерною. За останні роки значна частина комп’ютерної техніки та програмне забезпечення вийшли з ладу і морально застаріли, що призвело до зниження ефективності всієї системи надання соціальної допомоги, а також ускладнило, а в деяких випадках і унеможливило, своєчасне та адресне надання соціальної допомоги.

Потребує вдосконалення та економічного і наукового обґрунтування уніфікації критеріїв визначення права на соціальну допомогу, спрощення методики надання субсидій на оплату комунальних послуг, заохочення населення до економного споживання цих послуг (в т.ч. через встановлення засобів їх обліку), визначення вартості соціальних програм на етапі формування Державного бюджету.

За оцінками фахівців, для проведення всебічної модернізації системи надання соціальної допомоги в Україні, яка відповідала б сучасним вимогам в найближчі роки, на фінансування капітальних витрат необхідно майже вдвічі більше коштів порівняно з капітальними витратами, що виділяються Мінпраці України.

Реформування системи соціальної допомоги за умови використання коштів Державного бюджету на рівні фінансування 2004 року потребуватиме не менше 15 років і відбуватиметься при відсутності необхідних ресурсів, насамперед, фінансових. Значно ускладнить й затримає у часі досягнення позитивного результату Проекту і не дасть очікуваної також відсутність кваліфікованих кадрів, технічного оснащення, інформаційного і програмного забезпечення, єдиної координаційної діяльності.

Оптимальним є здійснення зазначених реформ протягом найближчих 2,5 років за допомогою іноземних кредитів та міжнародної технічної допомоги. Тому реальним шляхом вирішення проблеми фінансування таких масштабних перетворень є позика МБРР.

Створення необхідного рівня матеріально-технічного забезпечення, тобто оновлення парку комп’ютерного та офісного обладнання, впровадження нової технології прийому громадян сприятиме підвищенню в середньому на 30 відсотків загальної продуктивності праці спеціалістів, залучених до процесу надання соціальної допомоги.

Проект „Удосконалення системи соціальної допомоги” тісно пов’язаний з проектами, що фінансуються МБРР та іншими організаціями-донорами, в тому числі протягом 2003-2006 років з проектом програми TACIS „Посилення регіональних соціальних служб”.

Проект буде супроводжуватись технічною допомогою з боку Агентства міжнародного розвитку Швеції (SIDA).