Актуальні проблеми сучасної економічної науки

Вид материала

Документы

Содержание Суботіна Г.О.

Подобный материал:

• Актуальні проблеми реформування сучасної початкової школи, 129.26kb.
• Митна політика та актуальні проблеми економічної безпеки України на сучасному етапі”, 53.27kb.
• Рвв кгу, 2011. Вип. 32. Ч. 236 с вошли следующие публикации участников научно-практического, 2287.5kb.
• План проведення наукових та науково-практичних конференцій в Одеському державному екологічному, 16.29kb.
• 10. Проект Стратегії національної екологічної політики на період до 2020 року, 882.25kb.
• Навчально-методичне забезпечення вивчення природничо-наукових дисциплін в педагогічних, 67.59kb.
• Актуальні проблеми універсальної етики, 111.83kb.
• Актуальні проблеми економічних коливань в україні. Анотація, 133.75kb.
• Предмет І методи економічної теорії, 205.08kb.
• Cписок літератури обмінного фонду наукової бібліотеки Черкаського національного університету, 591.83kb.

Суботіна Г.О.

ст. гр. ФУПФзм-51

Науковий керівник

к.е.н., доцент

Квасовський О.Р.

Проблеми трактування економічної сутності та класифікації витрат підприємства

Актуальність дослідження сутності та типології витрат зумовлена тим, що у наукових колах питання правильності трактування поняття «витрати підприємства» та критеріїв їхньої класифікації було і залишається дискусійним. Незважаючи на значний історичний період досліджень окреслених питань, науковці і практики так і не змогли досягти консенсусу щодо тлумачення цієї економічної категорії та ознак їх систематизації. Тоді як невірне визначення та групування витрат підприємств створює серйозні проблеми при веденні їх обліку, а також при роботі з законодавчо-нормативними актами.

Проблемі економічної сутності та систематизації витрат підприємств велику увагу приділяли багато українських та зарубіжних вчених, таких як С. Брю, Ф.Ф. Бутинець, К. Друрі, Р. Ентоні, В.Л. Завгородній, Г.Г. Кірейцев, М.В. Кужельний, В.Г. Лінник, К. Макконнелл, Л. Нападовська, М. Павлишенко, В.Ф. Палій, М.С. Пушкар, В.С. Рудницький, Д.Г. Сігел, О.О. Терещенко, Д. Хан, А.В. Череп, М.Г. Чумаченко, Д.К. Шим, Е. Шмаленбах, А. Ягурова та ін. Проте, і сьогодні на шпальтах наукових видань науковці продовжують пропонувати власні підходи щодо визначення та класифікації цього поняття, що стимулює нові наукові дискусії та подальші дослідження. Крім того, критичне студіювання економічної літератури показує, що не має чіткого розмежування між вживанням термінів «витрати» і «затрати». При чому ця проблема є характерною не тільки для вітчизняної, але й для світової економічної науки.

Історично склалося так, що представники різних шкіл економічної думки поглиблену увагу приділяли сутності витрат, що привело до зародження і розвитку великої кількості теорій та концепцій. Дослідження поглядів представників економічної теорії (А. Сміт [, 53; , 150; , 62-65], Д. Рікардо [, 174], К. Маркс [, 215; , 62-65; , 151], Дж. Мак-Куллох, Дж. Міль, Р. Торренс [, 105], Ж.Б. Сей, Ф. Бастіа [, 105], К. Менгер [, 62-65], Ф. Візер [, 62-65], Дж.Б. Кларк [, 175], А. Маршалл [, 336-341], Дж. М. Кейнс [, 584-591]) щодо економічної сутності поняття «витрати» показало, що жоден із корифеїв економічної науки не дав універсального визначення, яке б враховувало комплексний характер цього поняття. Тим не менше, їхні наукові пошуки ініціювали нові дискусії з проблематики витрат, які продовжуються і в наші дні.

Аналізуючи сучасну економічну літературу, дослідники економічної сутності витрат підприємства виділяють два основні підходи − економічний та бухгалтерський, за якими ця економічна категорія трактується по різному. Виходячи із цих підходів, всі витрати поділяють на економічні та бухгалтерські. На думку згаданих дослідників, поняття «економічні витрати» включає в себе не тільки грошові затрати, а й альтернативні витрати, що виникають в результаті наявності багатьох відмінних способів використання ресурсів. Іншими словами, під економічними витратами підприємства розуміють сукупність альтернативних витрат − явних (зовнішніх) та неявних (внутрішніх).

Бухгалтерськими витратами називають явні (зовнішні) витрати, що визначаються сумуванням витрат підприємства на оплату придбаних ресурсів (оплата за сировину, матеріали, МШП, паливо, енергію, виплата зарплати тощо). Вказані витрати знаходять своє відображення на рахунках бухгалтерського обліку підприємства, що й підтверджує факт їхнього здійснення. Неявні (внутрішні) витрати відрізняються від бухгалтерських тим, що вони визначаються виходячи із вартості факторів виробництва, які використовуються у процесі виробничої діяльності підприємства.

Отже, можна підсумувати, що за бухгалтерським підходом розглядаються конкретні понесені витрати, а за економічним − витрати, що виникають в результаті альтернативних способів використання ресурсів.

Провівши аналіз поглядів сучасних вчених-економістів на категорію витрат, ми схильні вважати, що загальні економічні за своїм змістом є більшими від бухгалтерських. Також їх можна назвати витратами підприємства, бо, з нашої точки зору, витрати підприємства повинні охоплювати всі витрати, які потенційно може понести підприємство.

Вникнувши у зміст значної кількості дефініцій витрат підприємства, можна також констатувати, що переважна частина науковців розглядають поняття «витрати» з позиції використання різних видів ресурсів.

Хочемо також звернути увагу на те, що в економічній літературі більш поширеним є поняття «витрати виробництва», хоча й воно є вужчим за змістом, ніж поняття витрати підприємства. Наприклад, під першими відомі вітчизняні науковці Ф.Ф. Бутинець і В.П. Завгородній, розуміють витрати живої та уречевленої праці або вартість залучених чинників виробництва (економічних ресурсів) для здійснення підприємницької діяльності (виробництва продукції) [, 299; , 375, 583].

Варто також зазначити, що в наукових публікаціях на економічну тематику поряд із поняттям «витрати» часто використовують й інші терміни − «затрати», «видатки», «платежі» тощо. Прихильники одного з підходів до розмежування перелічених вище понять (О.Ф. Буфетова [], Д. Хан [, 67] А.В. Череп [, 128], А. Ягурова [, 53]), вважають, що за своїм змістом затрати підприємства є більшими, ніж витрати. Протилежну думку виражають Л. Нападовська [] та В.В. Сопко [], які у своїх наукових працях обґрунтовують, що витрати все ж таки більші, ніж затрати, і ми схильні вважати цю позицію більш правильною. Крім того, хочемо наголосити, що такі поняття «видатки» та «платежі» некоректно розглядати як витрати, оскільки в бухгалтерському обліку вони не відображаються на рахунках витрат, тому і не можуть вважатися витратами.

Для конкретизації особливостей використання (етапів руху) ресурсів у процесі операційного циклу у російській економічній літературі та нормативно-правових актах використовують декілька понять − «издержки» (вхідні витрати), «затраты» (витрати виробництва), «расходы» (витрати періоду).

Якщо звернутися до законодавчого трактування сутності витрат в Україні, то можна зробити висновок, що це поняття по різному тлумачиться в чинних нормативно-правових актах, зокрема тих, які стосуються оподаткування і ведення податкового обліку та визначення фінансових результатів в фінансовому обліку. При цьому, також хочемо зазначити, що у національній законодавчій базі виключно фігурує поняття «витрати».

Чи не найсуперечливішим питанням, що стосується категорії витрат, є їхня класифікація. Серед науковців відбувається полеміка щодо виділених ознак, за якими систематизують різні види витрат, бракує саме єдиного підходу до виділення видів витрат. Це підтверджує той факт, що одні і ті ж види витрат у різних авторів виділяються за різними ознаками. На наш погляд, це питання заслуговує детального вивчення, і як результат − вироблення уніфікованого підходу до вирішення цієї проблеми.

На наш погляд, найбільш загальним і принциповим є поділ витрат підприємства на інвестиційні та поточні (операційні) витрати, пов’язані з безпосереднім виконанням ним своєї основної місії – виготовлення і реалізації продукції (робіт, послуг). З метою планування, обліку та аналізу також пропонуємо найголовнішими критеріями типології витрат визнавати ступінь однорідності витрат, спосіб обчислення для окремих різновидів продукції, зв’язок з обсягом виробництва.

Література

1. Блауг М. Економічна теорія в ретроспективі: Пер. з англ. – К.: Вид-во Соломії Павличко "Основи", 2001. – 670 с.

2. Бутинець Ф.Ф. Теорія бухгалтерського обліку: Підручник для студентів вузів спеціальності 7.050106 «Облік і аудит». − 2-ге вид., доп. та перероб. − Житомир: ЖІП, 2000. − 640 с.

3.  Буфетова О Ф. Економічний зміст витрат обігу підприємств торгівлі / О.Ф. Буфетова // Держава та регіони. Серія: Економіка та підприємництво. − 2007. − № 2. − С. 291-293.

4. Економічна теорія. / Під ред. В.А. Предборського. – К.: Кондор, 2003. – 492 с.

5. Экономическая теория. / Под ред. А.И. Добрынина, Л.С. Тарасевича. – 3-е изд. – СПб: Изд. СПбГУЭФ, Изд. "Питер", 2002. – 544 с.

6. Завгородній В.П. Бухгалтерський облік в Україні: Навч.-практ. посібник. − 4-те вид, доп. та перероб. − К.: А.С.К., 1999. − 864 с.

7.  Иохин В.Я. Экономическая теория: Учебник. – М.: Юристъ, 2000. – 861 с.

8.  Калина А.В., Осокина В.В. Экономическая теория и практика хозяйствования: Учебное пособие. – К.: МАУП, 1997. – 308 с.

9.  Нападовська Л.В. Управлінський облік: Підруч. для студ. вищ. навч. закл. − К.: Книга, 2004. − 544 с.

10. Сопко В.В. Бухгалтерський облік в управлінні підприємством: Навч. посіб. − К.: КНЕУ, 2006. − 526 с.

11. Хан Д. Планирование и контроль: концепция контролинга. Пер. с нем. − М.: Финансы и статистика, 1997. − 432 c.

12. Череп А.В. Управління витратами суб'єктів господарювання. Ч. 1: Монографія. − X.: ВД «Інжек», 2006. − 368 с.

13. Ягурова А. Управленческий учет: опыт экономически развитых стран. − М.: Финансы и статистика, 1991. − 350 с.

УДК 338.48