Актуальні проблеми сучасної економічної науки

Вид материалаДокументы
Подобный материал:
1   ...   57   58   59   60   61   62   63   64   ...   73

Талімончук А. О.

ст. гр. ФУПФзм-51

Науковий кервник

к.е.н., доцент

Островська Г. Й.

Сучасні механізми банківського кредитування сільськогосподарських підприємств


В умовах поглиблення ринкової трансформації і структурної перебудови аграрного сектору економіки України особливого значення набуває подальший розвиток та удосконалення банківського кредитування сільськогосподарських підприємств. Сьогодні, в умовах обмеженості бюджетного фінансування, орієнтованості небанківських фінансових установ, зокрема кредитних спілок, переважно на споживче кредитування, інституціональної недорозвиненості відповідної інфраструктури, кредити комерційних банків є фактично єдиним джерелом фінансових ресурсів для сільськогосподарських підприємств, монополізація якого ставить у нерівні умови сільське господарство поряд з іншими галузями вітчизняної економіки.

Сучасний розвиток банківського кредитування сільськогосподарського виробництва характеризується дією механізму пільгового кредитування, подальше функціонування якого вказує на його тимчасову ефективність і недостатність, особливо в умовах євроінтеграційних процесів та вступу України до Світової організації торгівлі.

Дослідженню теоретичних і практичних питань банківського кредитування сільськогосподарських підприємств приділяли значну увагу багато вітчизняних вчених-дослідників: В. Алексійчук, М. Берков, О. Василик, П. Гайдуцький, О. Ґудзь, М. Дем’яненко, О. Дзюблюк, С. Кручок, П. Лайко, Ю. Лупенко, М. Малік, А. Мороз, С. Мочерний, А. Поддєрьогін, М. Савлук, П. Саблук, О. Шпичак, а також російські вчені: О. Лаврушин, В. Колесников, Г. Панова, М. Пессель, В. Усоскін та інші вчені.

Зважаючи на важливість і практичне значення напрацювань у зазначеній сфері, необхідно відмітити, що багато аспектів цієї проблеми вимагають подальших поглиблених досліджень з метою пошуку шляхів підвищення ефективності взаємодії кредиторів і сільськогосподарських підприємств.

Сучасна практика банківського кредитування виробництва передбачає участь у кредитному процесі, окрім кредиторів і позичальників, також третіх осіб: страхових і гарантійних компаній та держави. Це зумовлено дією таких принципів кредитування як забезпеченість та платність. Тому доцільно їх віднести до суб’єктів кредитування.

Дослідженнями встановлено, що запровадження механізму часткової компенсації ставки за кредитами комерційних банків за рахунок бюджетних коштів забезпечило зростання обсягів банківських кредитів сільському господарству у 4,5 рази за досліджуваний період. Це сприяло збільшенню обсягів оборотних коштів сільськогосподарських підприємств, своєчасному виконанню технологічних процесів, а також зростанню обсягів виробництва продукції рослинництва і тваринництва.

Групуванням сільськогосподарських підприємств за факторними і результативними ознаками встановлено пряму залежність рівня ефективності використання короткострокових банківських кредитів від обсягів позички, її частки у матеріальних витратах і рівня процентних ставок.

Встановлено, що в процесі здійснення кредитних операцій сільськогосподарські підприємства повинні підвищувати кредитоспроможність та дотримуватись оптимального співвідношення власних і залучених фінансових ресурсів. Це може бути досягнуто, якщо у структурі оборотних коштів короткострокові кредити будуть займати 13-20%, а рівень процентних ставок не буде перевищувати 19%.

Також необхідно ширше використовувати строкові фінансові інструменти у банківському кредитуванні сільськогосподарських підприємств. До таких інструментів у світовій практиці належить угода про майбутню процентну ставку.
Література

1. Аналітичний збірник ННЦ «Інститут аграрної економіки» // К.: ННЦ «ІАЕ» – 2007. - 300 с.

2. Гончаренко В.В. Кредитна кооперація: Форми економічної самодопомоги сільського і міського населення у світі та в Україні (теорія, методологія, практика). – К.: Глобус, 2008. – 325 с.

3. Ґудзь О.Є. Кредитування і банківське обслуговування підприємств агропромислового виробництва: сучасні тенденції та особливості. – К.: ННЦ ІАЕ, 2007. – 170 с.

4. Дем’яненко М. Кредитна політика держави щодо аграрного сектора економіки в ринкових умовах // Економіка України. – 2009. – №1 . – С. 51-59.

5. Колотуха С. Концепція розвитку кредитних відносин сільськогосподарських підприємств // Банківська справа. – 2008. – № 4. – С.53.

6. Отримання кредиту для невеликих господарств // Агро огляд. – 2007. – №10 (25). – С. 29-32.

7. Проблеми фінансової підтримки малих і середніх підприємств на селі / За ред. М.Я.Дем’яненка. – К.: ННЦ “Інститут аграрної економіки”, 2007. – 240 с.

УДК 368.021

Тарасенко О.С.

ст.гр. ФУПСзм -51

Науковий керівник

к.е.н., доцент

Таранов І.М.

Управління фінансами страхової компанії


У системі господарювання, яка базується на ринкових засадах, страхування посідає особливе місце, забезпечуючи, з одного боку – страховий захист майнових інтересів членів суспільства, з іншого – потреби економіки в інвестиційних ресурсах.

Особливий характер кругообігу коштів страхових компаній дозволяє їм нагромаджувати значні фінансові ресурси і здійснювати активну інвестиційну діяльність. Перетворення страхових компаній на потужних інвесторів ставить нові вимоги до якості їх фінансового менеджменту. Особливої уваги заслуговує управління фінансами страховиків, оскільки джерелом їх фінансування переважно виступають залучені кошти (кошти страхових резервів).

Складність процесу управління фінансами страховиків пов’язана з ризиковим характером їх діяльності, непередбачуваністю виникнення страхових випадків і розмірів пов’язаних із ними грошових виплат. Управління фінансами повинне забезпечити страховикам фінансову надійність, можливість здійснювати розрахунки за страховими та іншими зобов’язаннями і отримувати інвестиційний дохід.

Управління фінансами суб’єктів господарювання розглядалися в багатьох працях зарубіжних науковців та практиків, зокрема: Брігхема Є., Бланда Д., Гроппеллі А., Гінзбурга А., Сухова В., Федорової Т., Ченг Ф. Лі., Шарпа У., Хемптона Д., Шихова А., Юлдашева Р., Юрченко Л.

Вагомий внесок у розробку теоретичних і практичних засад управління фінансами страхових компаній внесли вітчизняні вчені-економісти: Александрова М.М., Базилевич В.Д., Бланк І.А., Гаманкова О.О., Горбач Л.М., Заруба О.Д., Осадець С.С., Ротова Т.А., Руденко Л.С., Суторміна В.М., Шумелда Я.П. та інші.

Вченими-економістами було сформульовано загальні принципи, форми і методи управління фінансами проте більшість проблем, пов’язаних з оцінкою, організацією та управлінням фінансами страховиків, потребують подальшого дослідження.

В умовах ринкової економіки конкурентоспроможність будь-якого підприємства може забезпечувати тільки ефективне управління рухом його фінансових ресурсів.

Фінансову діяльність підприємства можна визначити як діяльність, спрямовану на забезпечення підприємства фінансовими ресурсами, досягнення ним визначених цілей економічного і соціального розвитку. Фінансова діяльність зумовлює зміни як величини, так і складу власного і залученого капіталів підприємства.

Нами пропонується використовувати комплексну модель управління фінансовою діяльністю страхової компанії. Дана модель відрізняється від існуючих механізмом дії, структурою і принципами побудови та включає підсистеми діагностики, фінансових важелів та методів, контролю і оцінки.

Окрім цього, у процесі дослідження розроблено комплексну фінансову стратегію страхової компанії з використанням інструментарію стратегічного і оперативного фінансового контролінгу і концепції збалансованої системи показників.

УДК 336.71