Актуальні проблеми сучасної економічної науки

Вид материалаДокументы

Содержание


Синюк І.Д. ст. гр. ФУПФзм-51 Науковий керівник к.е.н., доцент Вовна Н.І. Управління прибутком підприємства
Рис. 1. Точка беззбитковості» в короткостроковому періоді [2, 65].
Подобный материал:
1   ...   53   54   55   56   57   58   59   60   ...   73

Синюк І.Д.

ст. гр. ФУПФзм-51

Науковий керівник

к.е.н., доцент

Вовна Н.І.

Управління прибутком підприємства


Надзвичайна важливість прибутку для розвитку підприємства вимагає формування дієвого механізму управління ним. Управління прибутковістю представляє собою систему принципів і методів розробки і реалізації управлінських рішень щодо формування, розподілу та використання прибутку підприємства.

Механізм управління формуванням операційного прибутку базується на врахуванні тісного взаємозв’язку цього показника з обсягом реалізації продукції, доходами та витратами. Цей взаємозв’язок в фінансовому менеджменті має назву «Взаємозв’язок витрат, обсягу реалізації та прибутку» (Cost – Volume – Profit – relationships «CVP») і дозволяє визначити вплив факторів на формування прибутку та забезпечити ефективне управління цими процесами.

Ця концепція настільки поширена в управлінських розрахунках, що торкає фактично всіх сфер діяльності менеджера. Завдяки широким можливостям використання аналізу витрат – обсяг – прибуток являє собою кращий інструмент, яким тільки користується менеджер, для виявлення схованого потенціалу прибутковості, існування якого можливо в будь-якій організації.

Аналіз витрат, обсягу продукції й прибутку називають аналізом беззбитковості. Переваги такого аналізу в наступному: ілюструє вплив операційних коштів на прибуток; допомагає у визначенні оптимальної пропорції постійних і змінних витрат компанії.

Графічно “точку беззбитковості” (“поріг рентабельності”) операційної діяльності підприємства в короткі терміни, на протязі якого не змінюються ціни на продукцію, рівень перемінних витрат та сума постійних витрат можна відобразити так (рис. 1):

Для вивчення взаємозалежності між витратами, обсягом та прибутком упродовж короткого періоду потрібно перш за все знайти критичну точку, тобто ту , в якій сумарний обсяг виручки від реалізації дорівнює сумарним витратам. Метою аналізу в критичній точці, на думку О.В. Каркача [1, 83], є знаходження рівня діяльності (обсягу продаж), коли виручка від реалізації дорівнюватиме сумі всіх змінних і постійних витрат, тобто точки, де прибуток сільськогосподарської одиниці дорівнюватиме нулю.

Для визначення «точки беззбитковості» на довгостроковий період О.В. Олійник [2, 62] у своїй праці пропонує скористатися формулою:

, (1)

де: ТБ – точка беззбитковості в натуральних одиницях вимір: ц, т, шт.; ПВ – постійні витрати на виробництво продукції, грн.; Сз – собівартість одиниці продукції по змінних витратах, грн.




Рис. 1. Точка беззбитковості» в короткостроковому періоді [2, 65].

З точки зору організації сільськогосподарського виробництва та забезпечення прибутковості аграрних підприємств, головним та першочерговим правилом, сьогодні, для ефективної діяльності господарств повинно стати гарантування одержання сільськогосподарськими підприємствами прибутку від всієї діяльності. В контексті цієї вимоги мусить будуватися сучасний механізм діяльності сільськогосподарських підприємств, який певною мірою є частиною управління прибутком.

На макрорівні механізм забезпечення прибутковості сільськогосподарських підприємств, зазначає Р.Р. Антонюк [3, 179], включає ринкові механізми саморегуляції та систему державного регулювання діяльності підприємств АПК, завданнями якої є захист виробників та споживачів, від негативних ринкових впливів, коливань тощо.

На думку П.С. Березівського [4, 315], не менш важливим інструментом забезпечення прибутковості сільськогосподарських підприємств є активізація роботи їхніх структурних підрозділів. Тобто, на підприємстві, як правило, існує три типи центрів відповідальності: центр витрат, керівник якого відповідає за витрати, впливає на них, але не впливає на доходи підрозділу, об'єм капіталовкладень і не відповідає за них; центр прибутку, керівник якого несе відповідальність не тільки за витрати, але і за доходи, фінансові результати; центр інвестицій, керівник якого контролює витрати, доходи, фінансові результати, а також інвестиції.

Виходячи з того, що прибуток сільськогосподарського підприємства формується на основі одержаних доходів та здійснених витрат, то управління ними в свою чергу впливає на управління прибутком.

Для забезпечення ефективного менеджменту необхідно організувати управління витратами в різних аспектах – за технологіями (звичайні, інтенсивні тощо), центрами відповідальності, видами продукції, за відповідальними особами. Це дає змогу всебічно аналізувати рівень витрат та встановлювати їх відповідність визначеним нормам.

Окрім управління витратами, у фінансовому менеджменті для ефективної фінансово – господарської діяльності сільськогосподарського підприємства є важливим й управління доходами.

На думку Подолянчука О.А та Захарчука С.В. [5, 75-76], основними функціями управління доходами сільськогосподарського підприємства є правильно організований їх облік, контроль та аналіз.

Тому для цілей менеджменту доходів Гуцаленко Л.В. [6, 100] у своїй праці пропонує ввести новий рахунок 77 «Доходи для потреб управління». Облікова інформація, накопичена на рахунку 77, не впливатиме на величину визначення фінансового результату, оскільки він стане «транзитним». Вона дасть можливість не лише аналізувати та контролювати факти минулих господарських операцій, що стосуються доходів, а й слугуватиме інформаційним забезпеченням для прийняття раціональних управлінських рішень у майбутньому.

Отже, узагальнюючи викладений матеріал, слід зазначити, що механізм управління прибутком сільськогосподарських підприємств базується на врахуванні тісного взаємозв’язку даного показника з обсягом реалізації продукції, доходами та витратами. Завдяки широким можливостям використання аналізу «витрат – обсяг – прибуток» являє собою кращий інструмент, яким тільки користується менеджер, для виявлення схованого потенціалу прибутковості, існування якого можливо в будь-якій організації.

Враховуючи вплив організаційної структури сільськогосподарського підприємства на ефективність управління прибутком, необхідно звернути увагу на те, що для забезпечення ефективного менеджменту необхідно активізувати роботу структурних підрозділів підприємства в розрізі управління витратами та доходами.
Література

1. Каркач О.В. Організаційно – економічне забезпечення беззбитковості сільськогосподарських підприємств // Економіка АПК. – 2008. – № 3. – С. 81 – 85.

2. Олійник О.В. Методичні підходи визначення беззбиткового обсягу виробництва сільськогосподарської продукції // Економіка АПК. − 2008. − № 2. −С.61- 68.

3. Антонюк Р.Р. Структура організаційно – економічного механізму забезпечення прибутковості сільськогосподарських підприємств // Економічний простір. − 2008. − №20/2. − С. 178-182.

4. Березівський П.С., Антонюк Р.Р. Проблемні аспекти управління прибутком сільськогосподарських підприємств // Економічний простір. − 2009. − № 21. − С. 314-320.

5. Подолянчук О.А., Захарчук С.В. Обліково – аналітичне забезпечення менеджменту доходів сільськогосподарських підприємств // Збірник науково – технічних видань ВДАУ. − 2009. − № 9. − С. 75-76.

6. Гуцаленко Л.В. Удосконалення обліку доходів для забезпечення потреб різних користувачів // Облік і фінанси АПК. − 2007. − № 6 - 7. − С. 99-102.

УДК 368:330.33.01