Актуальні проблеми сучасної економічної науки

Вид материалаДокументы

Содержание


Сиванич М.М.
Синиця І.І. Ст. гр. ФУПФзм – 51 Науковий керівник Собко О. М. Вдосконалення управління необоротними активами підприємства
Подобный материал:
1   ...   52   53   54   55   56   57   58   59   ...   73

Сиванич М.М.

ст. гр.ФУПСзм-51

Науковий керівник

к.е.н., доцент

Стецюк В.М.

Особливості реалізації страхових послуг в
сучасних умовах


Розвиток страхового ринку в Україні характеризується різноспрямованістю факторів, що впливають на нього: з одного боку, постійно зростає кількість діючих на ньому страхових компаній, а з іншого боку – зменшуються темпи його розвитку. Це відбувається здебільшого через неможливість страхових компаній самотужки обслуговувати велику кількість клієнтів, і відповідно певна їхня частка (потенційні клієнти) залишаються поза увагою, що є неприпустимим в умовах жорсткої конкуренції. Відповідно для того, щоб розширити свою частку на ринку страхових послуг через збільшення клієнтської бази, майже всі страхові компанії намагаються створювати власну мережу просування страхових послуг: організовують агентські мережі, співпрацюють з банківськими та кредитними установами, кожну з яких можна розглядати як маркетинговий канал збуту страхових полісів. В Україні кількість та якість каналів продажу страхових продуктів не відповідає реальним потребам ринку, що значно стримує його темпи розвитку.

Певне коло науковців схиляється до того, що для ефективного функціонування страхового ринку життєво необхідна діяльність страхових посередників. Статистика свідчить, що у світі налічується більше ніж 800 тис. страхових агентів. Наприклад, у США використання мережі агентів як каналу поширення послуг страхування становить 68 %, у Німеччині – 51 %.

Загалом потрібно відзначити, що найпоширенішими каналами продажу страхових продуктів є: прямий або офісний продаж; страхове посередництво; продаж продуктів страхування за допомогою Інтернету та телефону; пули, бюро та консорціуми .

Щодо прямих продаж, то основною перевагою даного способу реалізації страхових послуг під час переговорів в офісі страховика є змога надати клієнту вичерпну інформацію за предметом обговорення, прийняти нестандартні рішення щодо умов страхування, забезпечити клієнта консультативною допомогою різнопрофільних фахівців, що працюють в офісі, а за умов роботи у філії – невідкладно зв’язатися із головним офісом для отримання необхідної інформації. Недоліком цього каналу є фактично цілковита залежність страховика від волі клієнта щодо самого факту його звернення стосовно укладання договору страхування або звернення його саме в цю страхову компанію чи до її агента.

Аналізуючи зарубіжний досвід продаж страхових послуг слід зазначити, що на відміну від українських страховиків зарубіжні страхові компанії в процесі реалізації своїх послуг давно використовують передові інформаційні технології, що значно покращують якість обслуговування клієнтів та забезпечують стабільне зростання обсягу продаж.

Сьогодні страховий ринок активно реагує на загальні тенденції розвитку бізнесу і, йдучи шляхом, прокладеним іншими фінансовими структурами, активно опановує чотири ІТ технології, здатні підвищити технологічність традиційних бізнес-процесів та каналів збуту, серед яких: автоматизація бізнес-процесів (ЕRР-системи); оптимізація процесів взаємодії із клієнтами (СRМ-системи); опанування можливостей інтернету як нового перспективного каналу продажу (системи онлайн-страхування); запровадження аналітичних рішень (управління ризиками, активами тощо).

Нажаль український ринок, а особливо ринок інформаційних технологій, відстає від західного на декілька років. Тоді як на Заході активно розвивається IT - галузь, зокрема, галузь CRM–рішень, вітчизняний ринок лише починає «дозрівати» і пропонувати дані системи, але цікавість до CRM активно зростає.

Необхідність застосування CRM-технологій зумовлюється тим, що вони дозволяють:

— значно збільшити обсяг обсяг інформації про клієнтів і їх переваги;

— бути в курсі кожного контакту з клієнтом і кожної дії, зробленої відносно клієнта;

— мати повне уявлення про бізнес клієнта;

— мати можливість поширювати цю інформацію по всіх каналах.

Отже, основною особливістю процесу реалізації страхових послуг в сучасних умовах є необхідність його удосконалення шляхом впровадження нових технологій, що дозволить забезпечити більш ефективний збут страхових продуктів.

УДК 330.14

Синиця І.І.

Ст. гр. ФУПФзм – 51

Науковий керівник

Собко О. М.

Вдосконалення управління необоротними активами підприємства


Для успішного функціонування на споживчому ринку підприємству необхідна дієва ефективна комплексна система управління його діяльністю. Саме ефективне управління забезпечує інтеграцію всіх економічних процесів на підприємстві, підсилює його адаптивність і конкурентоспроможність. У цьому контексті значним і суттєвим для підприємств є ефективне управління необоротними активами в цілому та розробка ефективної політики фінансування необоротних активів підприємства, зокрема, як невід’ємної складової загальної системи управління.

Проблеми управління необоротними активами, а також джерела їх фінансування завжди займали значне місце в дослідженнях таких відомих науковців, як А. Гроппелі, Б. Колапс, Е. Нікбахт, Е. Ф. Брігхем та ін. Проблеми фінансування необоротних активів досліджувалися відомими українськими вченими А. М. Поддєрьогіним, В. В. Ковальовим, В. Я. Міщенком, І. О. Бланком, Л. О. Костирко, Л. О. Лігоненко, М. М. Крейніною, Н. О. Власовою, О. Б. Крутиком, О. Л. Коваленко, О. С. Зубковим, О. С. Стояновою та іншими. Вивчення опублікованих праць і практики господарської діяльності свідчать про недостатнє висвітлення принципово важливих питань, пов’язаних з формуванням ефективної політики управління необоротними активами в умовах фінансової кризи.

В процесі управління необоротними активами необхідно враховувати їх переваги і недоліки в порівнянні з оборотними активами. Основними перевагами необоротних активів є здатність приносити стабільний прибуток при умові повного завантаження основних засобів.

До недоліків можна віднести: можливість реального зносу при швидкій зміні техніки і технологічних процесів; неможливість швидко змінити структуру вкладених коштів; низький рівень ліквідності і неспроможність забезпечити потік платежів при погіршенні платоспроможності підприємства.

Для удосконалення управління необоротними активами підприємства доцільно проаналізувати необоротні активи підприємства в минулому періоді з метою вивчення динаміки загального обсягу і структури необоротних активів, ступеня їх придатності, інтенсивності оновлення та ефективності використання; оптимізувати загальний обсяг і склад необоротних активів підприємства за рахунок підвищення виробничого використання необоротних активів в часі (за рахунок приросту коефіцієнтів змінності і неперервності їх роботи) і підвищення виробничого використання необоротних активів по потужності (за рахунок росту виробництва окремих їх видів в межах передбачених технічними потужностями).

З метою забезпечення своєчасного оновлення необоротних активів вітчизняних підприємств розраховувати загальний обсяг активів, що підлягають оновленню в майбутньому періоді, встановлювати основні параметри і вартість оновлення різних груп активів та впроваджувати прискорену амортизацію. Для забезпечення ефективного використання необоротних активів підприємства доцільно розробити систему заходів, спрямованих на підвищення їх рентабельності і фондовіддачі.
Література:

1. Зубков С. О. Оцінка ефективності використання необоротних активів підприємств // Наук. вісн. - Львів, 2006. - Вип.16 - С.184–187.

2. Коваленко Л. О., Ремньова Л. М. Фінансовий менеджмент. Підр. – К.: ЦНЛ, 2009.

3. Поддєрьогін А. М., Буряк Л. Д. Фінансовий менеджмент. Навч. пос. – К.: КНЕУ, 2008.

УДК 338.515