Geum.ru

Актуальні проблеми сучасної економічної науки

Вид материалаДокументы

Содержание


Яворська Н.Є.
Януш В.Б. cт. гр. ФУПСзм-51 Науковий керівник к.е.н., доцент Курант Г.Я. Управління ризиками страхової компанії
Актуальні проблеми сучасної економічної науки
Подобный материал:
1   ...   65   66   67   68   69   70   71   72   73

Яворська Н.Є.

ст. гр. ФУПФзм-51

Науковий керівник

к.е.н., доцент

Квасовський О.Р.

Підвищення ефективності управління грошовими потоками лісогосподарського підприємства


Незначний досвід функціонування підприємств України в умовах ринку, недостатнє вирішення проблеми управління їхніми грошовими потоками як в методологічному, так і в прикладному аспектах призводять до того, що у вітчизняній практиці фінансового аналізу рухові коштів не приділяється належна увага. Це зумовлює ігнорування найважливішої динамічної складової бізнесу і породжує низку серйозних проблем, пов’язаних з необґрунтованістю та хаотичністю управління і загостренням загальної проблеми неплатежів. Тому сьогодні за наявності численних ризиків в діяльності підприємств управління грошовими потоками неможливе без впровадження дієвої системи їхнього всебічного планування, прогнозування та бюджетування, яка б враховувала особливості господарювання у різних галузях економіки.

Питання теорії та практики аналізу й управління грошовими потоками достатньо ґрунтовно висвітлені у працях зарубіжних (Ю. Брігхем, Л. Гапенскі [], А. Гроппеллі, Е. Нікбахт [], Б. Коласс [], Р. Брейлі, С. Майєрс [] та ін.) та російських (В.В. Ковальов [], Л.М. Павлова [], В.М. Попов [], Є.М. Сорокіна [], Є.С. Стоянова [] та ін.) науковців. Свій внесок у розробку аналітичного забезпечення управління грошовими потоками також зробили сучасні українські вчені-економісти: М.Д. Білик [], І.О. Бланк [], Г.Г. Кірейцева [], С.І. Надточій [], Я.І. Невмержицький, А.М. Поддєрьогін [] та багато ін. Тим не менше, сьогодні залишаються недостатньо дослідженими проблеми підвищення ефективності управління грошовими потоками вітчизняних підприємств з врахуванням галузевої специфіки фінансово-господарської діяльності.

Таким чином, завдання цього дослідження полягає в обґрунтуванні напрямів удосконалення управління грошовими потоками на прикладі конкретного лісогосподарського підприємства (ДП «Клеванський лісгосп»), практична реалізація яких буде корисною й для інших підприємств національного лісового господарства.

На основі багатовекторного аналізу грошових потоків від операційної діяльності було окреслено такі напрями поліпшення управління операційними грошовими потоками ДП «Клеванський лісгосп»:

- підприємству необхідно активно керувати розбіжностями у строках генерування вихідних грошових потоків (закупівля сировини, оплата праці) та вхідних грошових потоків (виручка від реалізації, виконання робіт, надання послуг) з метою їхньої максимальної синхронізації;

- підвищення контролю за надходженням і використанням кожної складової операційного грошового потоку дозволить забезпечити своєчасність та повноту формування загального грошового потоку від операційної діяльності з метою створення позитивних передумов стабільності основної діяльності;

- необхідно формувати резерви та посилити контроль за їхнім використанням на оплату зобов’язань за кредитами та інших поточних зобов’язань, що дозволить уникати касових розривів між надходженнями коштів та обов’язковими виплатами;

- покриття вихідних грошових потоків ДП «Клеванський лісгосп» за операційною діяльністю має здійснюватися в основному лише за рахунок операційного грошового потоку, і лише в окремих випадках – за рахунок коштів, отриманих в результаті фінансової діяльності, наприклад, шляхом пролонгації заборгованості.

Інтенсивне здійснення ефективної інвестиційної діяльності на підприємстві є запорукою збільшення майбутніх доходів, в тому числі пасивних. Однак, ДП «Клеванський лісгосп», як й інші підприємства галузі, не приділяє достатньої уваги такого роду діяльності (окрім капітальних інвестицій). Тому, природно, і немає вхідних (вихідних) грошових потоків від інвестиційної діяльності, які б включали в себе реалізацію фінансових інвестицій, необоротних активів, отримання відсотків, дивідендів тощо. Зазначене підприємство, нажаль, не веде планову довгострокову інвестиційну політику. Спостерігається лише активна підтримка модернізації та реконструкції старого обладнання та споруд, що є менш ефективним порівняно із закупівлею революційно нового обладнання та впровадженням безвідходних технологій обробки деревини.

Підсумовуючи дані проведеного аналізу грошових потоків від фінансової діяльності ДП «Клеванський лісгосп» можна сказати, що останні роки характеризувалися зростанням вхідних грошових потоків за рахунок залучення банківських кредитів. Чистий вихідний рух коштів від фінансової діяльності загалом у цей період знижувався, хоча й спостерігалося збільшення виплат частини чистого прибутку до бюджету. Така тенденція є позитивною, адже підвищує імідж, надійність та інвестиційну привабливість згаданого підприємства. Тим не менше, менеджменту підприємства потрібно враховувати той факт, що формування позитивного грошового потоку за рахунок позикових джерел в майбутньому потягне за собою збільшення зобов’язань у формі виплат за залучення та обслуговування цього позикового капіталу.

Аналізуючи стан надходження грошових коштів на підприємство, важливим напрямком дослідження є визначення рівня їхньої достатності в плані можливості забезпечення підприємству перспектив прогресивного розвитку, формування необхідної бази оборотних та необоротних активів, забезпечення необхідного рівня ліквідності та платоспроможності.

Аналітичне дослідження проблеми підвищення рівня доходності та зниження витрат на ДП «Клеванський лісгосп» явно доводить необхідність пошуку резервів збільшення рентабельності, яка повинна оцінюватися за обґрунтованою системою показників фінансового планування, що дають можливість здійснювати прогнозування із одночасним виявленням резервів.

Багатоаспектність прикладних завдань управління грошовими потоками та недоліки загальновідомих методів приводять до висновку, що в сучасних умовах відповідні служби підприємства швидше за все не зможуть скористатися готовими рекомендаціями, а повинні творчо підходити до існуючих методик, значною мірою самостійно розробляючи адекватну для власного підприємства методику. Адже управління фінансами більше є мистецтвом, ніж наукою. Тим не менше, окремі оцінки, отримані за допомогою формалізованих методів, нехай навіть певною мірою умовні, дозволяють легше приймати остаточні рішення.
Література

1. Білик М.Д., Надточій С.І. Грошові потоки підприємств у мікро- та макроекономічному аспекті // Фінанси України. − 2007. − № 6. − С.133-137.

2. Бланк И. А. Управление денежными потоками. − К.: Ника-Центр, 2002. – 736 с.

3. Брейли Р., Майерс С. Принципы корпоративных финансов: Пер. с англ. − М.: Олимп-Бизнес, 1997. – 1120 с.

4. Бригхэм Ю., Гапенски Л. Финансовый менеджмент: полный курс: В 2-х т. Пер. с англ. // Под ред. В. В. Ковалева. − СПб.: Экономическая школа, 1998. − Т. 2. – 669 с.

5. Кірейцева Г.Г. Фінансовий менеджмент: Навч. посібник. − К.: ЦУЛ, 2004. − 496 с.

6. Ковалев В. В. Финансовый анализ: Управление капиталом. Выбор инвестиций. Анализ отчетности. – М.: Финансы и статистика, 1996. – 432с.

7. Коласс Б. Управление финансовой деятельностью предприятия. Проблемы, концепции и методы: Учеб. пособие / Пер. с франц. под ред. проф. Я. В. Соколова. – М.: Финансы, ЮНИТИ, 1997. – 576 с.

8. Надточій С.І. Загальна оцінка грошових потоків підприємства як основа управління ними // Формування ринкових відносин в Україні. − 2006. − № 5 (60). − С. 41-49.

9. Нікбахт Е., Гроппеллі А. Фінанси: навчальний посібник. – К.: Основи, 1992. – 382 с.

10. Павлова Л. Н. Финансовый менеджмент: Учебник для вузов. − 2-е изд., перераб. и доп. − М.: ЮНИТИ - ДАНА, 2003. − 269 с.

11. Поддєрьогін А.М., Невмержицький Я.І. Ефективність управління грошовими потоками підприємства // Фінанси України. − 2007. − № 11. − С.119-127.

12. Попов В.М. и др. Бизнес фирмы и бюджетирование потока денежных средств. − М.: Финансы и статистика, 2003. − 400 с.: ил.

13. Сорокина Е. М. Анализ денежных потоков предприятия: теория и практика в условиях реформирования российской экономики. − М.: Финансы и статистика, 2003. – 176 с.

14. Финансовый менеджмент: теория и практика. Учебник / Под ред. Стояновой Е. С. – М.: Перспектива, 2003. – 656 с.

УДК 368.01

Януш В.Б.

cт. гр. ФУПСзм-51

Науковий керівник

к.е.н., доцент

Курант Г.Я.

Управління ризиками страхової компанії


Стабільне функціонування страхових структур тісно пов’язане з вирішенням проблеми підвищеного рівня ризику як складової частини страхової діяльності. Високий систематичний ризик здійснення підприємницької діяльності в Україні має подвійний вплив на діяльність страхових компаній: по-перше, страховики, функціонуючи на теренах національного ринку, самі підпадають під вплив систематичного ризику (політичного, законодавчого, інфляційного, податкового тощо); по-друге, надаючи страхові послуги, страхові компанії беруть на себе ризики своїх клієнтів, що представлені спектром тих самих складових систематичного ризику. Окрім цього, проблема ефективного управління ризиками в діяльності страховиків, а, зокрема ризиками ліквідності та платоспроможності, загострюється за умов світової фінансової кризи [1].

Ускладнення ризикової ситуації обумовлено трансформацію механізмів управління ризиком. В даний час ризик розглядається не як фрагментарна несприятлива подія, а як атрибут навколишнього середовища. Відповідно, функціонування страхової компанії відбувається в умовах невизначеності. А від так управління ризиком не може бути зведено лише до мінімізації ризику, оскільки на сучасному етапі суспільного розвитку важливим завданням стає трансформація потенційно несприятливої події в шанс. Оскільки страхова компанія одночасно є й об'єктом, на якого впливає ризик, і суб'єктом управління ризиком, вона знаходиться «на перетині» двох процесів: ускладнення ризикової ситуації, що підвищує потребу в страховому захисті, і трансформації методів управління ризиком. Складність об'єктивних процесів, що впливають на страхову компанію, ставить питання про необхідність поглиблення теоретичних уявлень щодо процесу управління фінансовими ризиками з метою дотримання вимог платоспроможності страхової компанії. В ході дослідження було з'ясовано, що фундаментальні наукові праці в галузі ризик-менеджменту належать таким авторам як: Альгін А., Балабанов І., Бланк І., Вітлінський В, Донець Л., Котлобовский І., Кузнецов В., Нейман Дж., Прандецький І., Черкасов В., Чернова Г., Шарп У, Філін Г., Ястремський О. та інші.

Вагомий внесок у дослідження питань розвитку суб'єктів страхового підприємництва зробили вчені: Базилевич В., Барановський О., Внукова Н., Гаманкова О., Коломін Є., Рейтман Л., Осадець С, Орланюк-Малицька Л., Шумелда Я., Юлдашев Р. та інші. Незважаючи на значну кількість праць з ризик-менеджменту, питання управління фінансовими ризиками страховика в економічній науці залишається мало дослідженим.

Для того, щоб забезпечити стабільне суспільне існування, у тому числі в сферах підвищеного ризику, суспільство повинне було виробити відповідний захисний механізм для боротьби з ризиком. Отже, передумовою виникнення страхових відносин є ризик, без якого не існує страхування, бо без ризику немає страхового інтересу. Зміст ризику і міра його вірогідності визначають межі страхового захисту. За своїм змістом ризик є подією з негативними, особливо невигідними економічними наслідками, вони можуть виникнути в майбутньому в якийсь момент у невідомих масштабах.

У страхуванні ризик визначається декількома основними поняттями. Насамперед, ризик — це конкретне явище або сукупність явищ (подія чи декілька подій), з виникненням яких відбуваються виплати з раніше утвореного централізованого страхового фонду в натурально-речовій або грошовій формі. Ризик пов’язаний з конкретним об’єктом, щодо якого визначаються чинники ризику. Аналіз одержаної інформації в комплексі з іншими заходами дозволяє суттєво знизити негативні наслідки здійснення (реалізації) ризику. Ризик зумовлює ймовірність загибелі чи пошкодження (в майновому страхуванні) об’єкта, прийнятого на страхування. Будь-яка ймовірність може бути виражена дробовою величиною.

Серед основних фінансових ризиків страховика слід виокремити: ризик втрати фінансової стійкості, ризик неплатоспроможності, інвестиційний ризик.

До методів управління фінансовими ризиками страховика належать: перестрахування, самострахування, нейтралізація, співстрахування, уникнення, лімітування, страхування, диверсифікація, передача контролю за ризиком, хеджування.

Для обґрунтування необхідності формування системи управління фінансовими ризиками слід звести до доцільності визначення ефективності витрат такого управління й доцільності передачі інвестиційної функції страхової компанії до інших компаній з управління.

Послідовність реалізації процесу управління фінансовими ризиками має включати: ідентифікацію ризиків; визначення кількості ризиків та ступеня їх важкості; пошук методів обробки ризиків; зниження ризиків та оцінку їх наслідків у процесі прийняття рішення. Застосування комплексної оцінки фінансового ризику страховика надасть можливість автоматизувати процес реалізації фінансово-економічного механізму ризик-менеджменту та виявити сили впливу невизначеності на фінансові потоку. А алгоритмізація добору фінансового інструментарію сприятиме досягненню значної економії фінансових ресурсів та підвищенню фінансової ефективності функціонування страхової компанії.

Оскільки страхова діяльність постійно пов’язана з різними ризиками через фінансовий механізм, виникає необхідність управління ризиками і фінансовими відносинами між страховиками і страхувальниками, тобто організації ризик-менеджменту.

Основні правила, на підставі яких приймаються рішення в ризик-менеджменті, зводяться до забезпечення максимального виграшу, а стратегія базується на оптимальних результатах при раціональному співвідношенні між ризиком і величиною отриманого прибутку.

Проблема підвищеного рівня систематичного ризику у вітчизняній страховій практиці повинна вирішуватись як на макро-, так і на мікрорівні. Призначенням макрорівневих заходів впливу повинне бути усунення проблеми асиметрії інформації та непрозорості ринку, що призводять до недобросовісної конкуренції та завищення вартості страхових послуг. Це може бути досягнуто завдяки жорсткому контролю за дотриманням законодавчих вимог про публікацію фінансової звітності вітчизняних страховиків. Доцільним є також запровадження системи обов'язкових економічних нормативів у діяльності страховиків за аналогією до ринку банківських послуг [1].

На мікрорівні управління ризиками у страхуванні повинно зводитись не лише до перестрахування та компенсації ризику завищеними страховими тарифами, але й до застосування альтернативних заходів впливу, зокрема оптимізації страхового та інвестиційного портфелів компанії.

Своєчасне та комплексне врахування ризикових факторів у діяльності страхових структур, а також здійснення ефективних заходів управління ризиками сприятиме забезпеченню надійності та ліквідності функціонування страховиків за умов фінансової кризи, дієвості та ефективності страхового захисту для страхувальників, а відтак ефективності функціонування національного ринку страхових послуг загалом.
Література

1. Кривцун І.М. Управління ризиками в діяльності страхової компанії // [Електронний ресурс]: Режим доступу: - // gov.ua//PortalSoc_Gum/Ekpr2009_30Statti17.pdf


Наукове видання


АКТУАЛЬНІ ПРОБЛЕМИ СУЧАСНОЇ ЕКОНОМІЧНОЇ НАУКИ


Збірник наукових тез


Відповідальний редактор – к.е.н., доцент І.М.Таранов

Літературний редактор – к. філол. н., доцент Н.О.Свистун

Технічний редактор – магістр комп’ютерних наук П.М.Партика

Комп’ютерна верстка – магістр комп’ютерних наук П.М.Партика


Підписано до друку 14.03.2010

Формат 60х 901/16. Гарнітура Times New Roman.

Папір офсетний 80 г/м2. Друк на дублікаторі.

Умов.-друк. арк. 15

Тираж 140 примірників. Замовлення № 4/10/36




Віддруковано у видавничому центрі “Вектор”

46000 м. Тернопіль, вул. Кривоноса 2-Б

Тел. 8 (0352) 40-08-12

8 (0352) 40-00-63

Свідоцтво про внесення суб'єкта видавничої справи до державного реєстру видавців,

виготівників і розповсюджувачів
видавничої продукції

серія ТР №33 від 06 грудня 2007р.

СПД Созанський А.М.