Актуальні проблеми сучасної економічної науки

Вид материала

Документы

Содержание Шершун М. С. Шкирта Е. О.

Подобный материал:

• Актуальні проблеми реформування сучасної початкової школи, 129.26kb.
• Митна політика та актуальні проблеми економічної безпеки України на сучасному етапі”, 53.27kb.
• Рвв кгу, 2011. Вип. 32. Ч. 236 с вошли следующие публикации участников научно-практического, 2287.5kb.
• План проведення наукових та науково-практичних конференцій в Одеському державному екологічному, 16.29kb.
• 10. Проект Стратегії національної екологічної політики на період до 2020 року, 882.25kb.
• Навчально-методичне забезпечення вивчення природничо-наукових дисциплін в педагогічних, 67.59kb.
• Актуальні проблеми універсальної етики, 111.83kb.
• Актуальні проблеми економічних коливань в україні. Анотація, 133.75kb.
• Предмет І методи економічної теорії, 205.08kb.
• Cписок літератури обмінного фонду наукової бібліотеки Черкаського національного університету, 591.83kb.

Шершун М. С.

ст.гр.ФУПФзм-52

Науковий керівник:

к.е.н., доцент

Безгубенко Л.М.

Кредитування суб’єктів господарювання міжнародними фінансово-кредитними інститутами

Недостатність обсягів фінансових ресурсів держави, обмеженість кредитних ресурсів банківських установ та внутрішніх фінансових ресурсів вітчизняних підприємств загострюють потребу залучення іноземних інвестицій. Членство України в міжнародних фінансових інституціях дало змогу покривати дефіцит державного бюджету, підтримувати платіжний баланс країни та здійснювати інвестування пріоритетних видів економічної діяльності.

Кредитування суб’єктів господарювання міжнародними фінансово-кредитними інститутами відіграє в цих процесах важливу роль.

Основними міжнародними організаціями на ринку України є Міжнародний валютний фонд, Світовий банк та Європейський банк реконструкції та розвитку. Полеміка стосовно потреби в кредитуванні міжнародними організаціями економіки України ведеться серед багатьох українських економістів та політиків. Потребує вирішення проблема ефективного використання позик міжнародних банків в Україні.

Питання кредитування суб’єктів господарювання висвітлені в працях вітчизняних та зарубіжних вчених-економістів А.М. Поддерьогіна, О.А. Пересади, А.С. Степаненка, Ж. Лем’єра, А. Зіденберга, Л. Хоффмана, та інших.

Міжнародні валютно-кредитні організації було створено в минулому столітті на основі багатосторонніх міждержавних угод для регулювання міжнародних економічних зв'язків шляхом сприяння розвитку зовнішньоекономічних відносин між країнами, поліпшення валютно-фінансової співпраці, підтримання платіжних балансів і регулювання курсів валют країн, які мають економічні труднощі, а також кредитування країн - учасниць цих інститутів.

У цьому контексті варто зауважити, що не всі іноземні позики спрямовані на інвестиційне кредитування. Кредитні ресурси Міжнародного валютного фонду та значну частину коштів Світового банку використовують для фінансування системних проектів, спрямованих на реформування секторів економіки. Кошти за системними проектами спрямовуються в Державний бюджет України та використовуються на погашення бюджетного дефіциту або на підтримку платіжного балансу. Головними умовами інвестиційних кредитів міжнародних банків є самоокупність і внутрішнє спільне фінансування проектів.

Найвагомішу фінансову підтримку українських підприємств здійснюють СБ та ЄБРР.

Світовий банк є групою міжнародних організацій, які мають принципові відмінності у напрямах своєї діяльності. Загальною метою всіх організацій групи СБ є допомога країнам що розвиваються, шляхом надання кредитів для економічного реформування.

У практиці кредитування Світовим банком українських підприємств можна відзначити галузеву спрямованість позик МБРР, пріоритетними напрямами яких є розвиток ринку електроенергії, реабілітація гідроелектростанцій, розвиток насінництва, реабілітація та розширення теплопостачання в Києві, розвиток вугільної промисловості тощо.

Головною метою діяльності ЄБРР в Україні є розвиток підприємництва та вільної торгівлі, сприяння процесам приватизації, фінансова допомога малим і середнім підприємствам. Частка приватних проектів в інвестиціях Євробанку становить 62%, основними галузями кредитування є фінансово-банківський сектор, сільське господарство, нафтові та газові підприємства, транспорт, деякі галузі промисловості. Слід відзначити нові банківські продукти міжнародних валютно-кредитних установ на ринку України, такі як проект розвитку експорту Світового банку та програма сприяння торгівлі Європейського банку реконструкції та розвитку.

Відмова від кредитів міжнародних фінансово-кредитних інститутів може призвести до ситуації, коли погашення зовнішніх боргів виконуватиметься тільки за рахунок державного бюджету, що відповідно зменшить обсяг державної фінансової допомоги сільському господарству, промисловому виробництву, соціальній сфері та призведе до зниження рівня життя в Україні. Крім того, досі залишаються невтіленими проблеми кредитування на внутрішньому ринку, а саме неможливість кредитування потреб держави вітчизняними банками, низька якість нормативних документів, які регулюють процес утворення та погашення державного боргу.

Отже, повна відмова від позик міжнародних банків неможлива, оскільки загострить кризову ситуацію в країні, проте подальше кредитування МВКО необхідно поступово скорочувати, завдяки запровадження нового системного підходу для отримання боргів від позичальників під гарантії Уряду і скорочення державного боргу, а в майбутньому – поступова відмова від іноземних кредитів з одночасним розвитком внутрішнього кредитування та вдосконаленням нормативного забезпечення цього процесу.

УДК 338.3

Шкирта Е. О.

ст. гр. ФУПФзм-52

Науковий керівник

к.е.н., доцент

Стефанів І.Ф.

Управління оборотними активами підприємства

В сучасних ринкових умовах особлива увага приділяється фінансовій сфері, а найбільш – фінансовому стану підприємства, оскільки він впливає на фінансове становище країни в цілому, як приклад вищесказаних слів можна привести те, що погіршення фінансового стану суб’єктів господарювання призводить до погіршення фінансової ситуації в країні в цілому і навпаки - способом виходу України з тривалої економічної кризи в кінці 90-х стало поліпшення фінансового стану суб’єктів господарювання всіх форм власності в усіх сферах діяльності.

Фінансовий стан підприємства прямо-пропорційно залежить від фінансової діяльності, а для фінансової діяльності особливу роль відіграють його оборотні активи, або іншими словами, оборотні кошти, оскільки вони забезпечують безперервність виробничої та комерційної діяльності. Проте наявність оборотних коштів не є достатнім фактором забезпечення безперервності виробництва, так як надмірне збільшення оборотних коштів на підприємстві сприяє створенню наднормативних запасів, товарно-матеріальних цінностей, відволіканню коштів з господарського обороту та зниженню відповідальності за цільове і раціональне їх використання, а недостатність оборотних коштів призводить до недофінансування господарської діяльності.

Тому необхідне ефективніше управління оборотними коштами. І не тільки ефективне управління, а й ефективне їх використання. Це означає, скорочення тривалості обороту оборотних активів, їх певне вивільнення з обороту, зменшення витрат оборотних активів на одиницю реалізації продукції, отримання певного економічного ефекту, збільшення рентабельності оборотних активів та підприємства в цілому. Саме це послужило актуальністю вибору даної теми.

Тема дослідження управління оборотними активами на підприємстві представляється досить актуальною, бо правильна організація, збереження і ефективність використання оборотних активів мають велике значення для забезпечення безперервного процесу суспільного відтворення, стійкого фінансового стану всіх суб'єктів господарювання, нормального грошового звернення, реального накопичення національного багатства країни. Для оцінки ефективності використання оборотних активів служить система показників, пристосування яких до конкретного підприємства дає можливість визначити шляхи поліпшення використання цих коштів.

Над даною темою в Україні працювали такі науковці як, Курта Н.В., Попова О.В., Бондаренко О.С., Кріпак М.О., Бойчук І.М., Поддєрьогін А.М. та інші.

Підприємства сфери матеріального виробництва і сфери послуг здатні підтримувати безперервність процесу виробництва і реалізації продукції лише за умови, якщо в їх розпорядженні поряд із основними засобами є також оборотні засоби. Але наявність підприємства оборотних активів не є достатнім фактором безперервності діяльності і одержання прибутку, оскільки не вміле його формування чи використання може призвести до недофінансування господарської діяльності та до фінансових ускладнень, або створення надлишкових запасів товарно-матеріальних цінностей, відволікання обігових коштів з господарського обороту, зниження відповідальності за цільове і раціональне використання.

Саме тому підприємству необхідне ефективне управління оборотними активами, основне завдання якого полягає у скороченні періоду обороту виробничих запасів і дебіторської заборгованості , зниженні строки сплати кредиторської заборгованості, що дозволяє знижувати поточні фінансові потреби підприємства в оборотних коштах.

На розмір норм оборотних активів впливають конкретні умови роботи кожного підприємства, як-от: тривалість виробничого циклу виготовлення продукції (робіт, послуг); періодичність запуску матеріалів у виробництво, час підготування матеріалів для виробничого споживання, віддаленість постачальників від споживачів; періодичність, рівномірність і комплектність постачань, розмір партії постачання, якість матеріалів та інші умови постачання; характер відвантаження готової продукції; швидкість перевезень і регулярність роботи транспорту; система і форма розрахунків та швидкість обігу документів.

Та в будь-якому випадку ефективність використання оборотних активів прямо залежить або ж можна сказати визначається їх оборотністю, оскільки чим швидше обертаються оборотні кошти, тим менше коштів необхідно для забезпечення діяльності підприємства.

Література

1. Керанчук Г. Фінансова стабільність // Економіка України. - 2000. - № 3. - С. 83-87.

2. Конторщикова О. Аналіз фінансового стану як передумова ефективного управління підприємством // Економіка України. - 2002. - № 6. - С. 3-5.

3. Кручок C.I. Оцінка фінансового стану підприємств // Фінанси України.-2002. - № 8. - С. 40-47.

4. Михайлівська О.В. Модель інформаційних потенціалів у розподілі світових потоків інвестицій. // Інвестиції: практика та досвід. – 2009. - № 8. - С. 6-12.

5. Поддєрьогін А.М. Ефективність управління грошовими потоками підприємства. // Фінанси України. – 2007. - № 11. – С. 19-27.

6. Тарасюк Т.М., Шваб Л.І. Планування діяльності підприємства. Навчальний посібник – К.: Каравела, 2003. - 432 с.

7. Терещенко О.О. Фінансування підприємств в Україні: актуальні проблеми та шляхи їх вирішення // Економіка України. – 2002. - № 1. - С. 10-16.

УДК 336.71