Актуальні проблеми сучасної економічної науки

Вид материалаДокументы

Содержание


Цимбала А.І.
Цубера І.І.
Подобный материал:
1   ...   61   62   63   64   65   66   67   68   ...   73

Цимбала А.І.

ст. гр. ФУПФзм-51

Науковий керівник

к.е.н., доцент

Стефанів І.Ф.

Міжнародні валютно-кредитні відносини в Україні: основи функціонування та шляхи вдосконалення


В умовах прискореної глобалізації світового господарства однією з найважливіших економічних проблем в Україні є зростання рівня загроз фінансовій безпеці та неефективність механізму валютно-кредитних відносин в нашій державі, особливо це актуалізувалося в умовах поточної глобальної фінансової кризи. Невирішеність проблем у цій сфері не дозволяє забезпечити відповідний рівень економічного зростання, ускладнює здійснення ефективної реструктуризації економіки, здійснює негативний вплив на зовнішньоекономічну, податкову, страхову сфери та бюджетний процес нашої країни.

Питання даної проблематики знайшли відображення в працях таких науковців як Боринець С.Л., Губський Б.В., Климко Г.Н., Луцишин З.О., Лукяненко Д.Г., Павлюк В.І., Рут Ф.І., Філіпенко А.С.; серед закордонних дослідників можна виділити: Маугер Л., Херріс Дж. М., Сакс Дж. Д., Портер М., Вельфенс П. Дж. та інші.

Сучасний стан наукової розробки обраної нами проблеми потребує узагальнення і систематизації теоретико-методологічних і прикладних аспектів світової валютно-кредитної системи та отримання на цій основі цілісної системи практичних рекомендацій щодо вдосконалення механізму валютного регулювання та валютного контролю.

Зростання ролі і значення міжнародних валютно-кредитних відносин у розвитку світової економіки та диверсифікації міжнародних зв'язків зумовлене наступними факторами:

— поглибленням процесів інтернаціоналізації та транснаціоналізації виробництва і капіталу, усіх сфер господарського життя;

— глобалізацією економічного розвитку сучасного суспільства, необхідністю спільного розв'язання усіма учасниками світового співтовариства гострих економічних, соціальних та екологічних проблем;

— домінуванням у системі світового господарства ринкових структур, інституцій та інструментів, розширенням ринкового поля світової економіки внаслідок виникнення нових підсистем.

Поступове включення України до процесів глобалізації світової економіки та її становлення як незалежного суб’єкта міжнародної економічної діяльності все більшою мірою підпадає під вплив зовнішніх економічних чинників, які притаманні усім елементам економічної взаємозалежності країн.

Детальніше зупинимося на недоліках, які притаманні у процесі реалізації механізму валютно-кредитних відносин в Україні:

1) Зростання зовнішнього боргу. Обсяг валового зовнішнього боргу України за 2008 рік збільшився на 25,6% (21 млрд. дол. США) і на 1 січня 2009 року становив 103,2 млрд. дол. США (56,7% до ВВП). Загалом, приріст боргу в 2008 році відбувся у: банківському секторі – на 8,5 млрд. дол. США або 27,4%; інших секторах економіки а 8,4 млрд. дол. США або 23,2%; секторі органів грошово-кредитного регулювання – на 4,3 млрд. дол. США або у 10,2 рази.

2) Високий рівень доларизації економіки (близько 30%). Прив’язка цін на товари та послуги (особливо це стосується об’єктів нерухомості) до долара США чи євро.

3) Дисбаланс і нестабільність інвестиційної активності та економічної свободи.

4) Спекуляції на фінансовому ринку України зі сторони іноземних банків та інших фінансово-кредитних установ та інші.

Таким чином, напрямами вдосконалення механізму міжнародних валютно-кредитних відносин в Україні є, насамперед, формування потужного фінансового потоку з розвиненим валютним, фондовим і кредитним ринками, банківською системою із широким спектром операцій, оскільки аналіз свідчить про участь нашої країни в процесі міжнародної міграції капіталу. Для проходження цього процесу у руслі взаємності та корисності нашої економіки необхідна його лібералізація, зокрема щодо участі іноземного капіталу у роботі банківської сфери та вітчизняного у світовій. На сьогоднішньому етапі функціонування народногосподарського комплексу України необхідне прагнення до зближення вітчизняної економіки до світової практики господарювання, ведення бізнесу без яких ми не зможемо забезпечити нормальне функціонування локальних ланок із подальшою інтеграцією та безболісним трансформуванням у регіональну та світову архітектуру валютно-кредитної системи.
Література

1. Крупка М.І. Фінансово-кредитний механізм інноваційного розвитку економіки України / М.І. Крупка. – Львів : Видавничий центр ЛНУ ім. Івана Франка, 2009. – 608 с.

2. Мокій А.І. Валютно-кредитні та фінансові засади зміцнення економічної безпеки України// Вісник Львівської комерційної академії.- № 4.- С. 54-57

3. ссылка скрыта. - «Портал: Європейський простір»

УДК 336.77:330.131.7

Цубера І.І.

ст. гр. ФУПФзм-51

Науковий керівник

к.е.н., доцент

Стецько М. В.

Механізми регулювання кредитних ризиків банків


Сталий розвиток економіки України за умов становлення ринкових економічних відносин потребує нових підходів до забезпечення стабільності та ефективності функціонування всіх складових ринкової інфраструктури. Стратегічною метою функціонування вітчизняної банківської системи є забезпечення сталості її розвитку шляхом досягнення надійності, стійкості до криз, підвищення якості та ефективності її діяльності. Важливу роль у зміцненні банківської системи України, зростанні довіри до неї вкладників та інвесторів відіграє регулювання банківських ризиків. У загальній сукупності банківських ризиків найбільша питома вага припадає на кредитні ризики.

Кредитні ризики, з огляду на пріоритетність та високу прибутковість кредитних операцій, є визначальними в діяльності вітчизняних і зарубіжних банків. Негативна дія кредитних ризиків завдає банкам значних втрат і є однією з найвагоміших причин їхнього банкрутства. За цих умов особливої актуальності набуває проблема регулювання кредитних ризиків банків.

Регулювання кредитних ризиків є предметом дослідження багатьох вітчизняних та іноземних науковців і практиків. Значний внесок у теорію та практику управління кредитними ризиками банків зроблено у працях І. Балабанова, І. Бланка, І. Бушуєвої, О. Васюренка, В. Вітлінського, В. Волошина, В. Галасюка, В. Гейця, М. Дмитренка, О. Заруби, І. Івченко, Г. Карчевої, С. Козьменка, В. Кочеткова, В.Міщенка, Г.Партин, Г. Панової, Л. Примостки, Я. Наконечного, П. Роуза, А. Сандерса, Дж. Сінкі, Т. Смовженко, С. Tарачева. Такі вчені, як І. Гуцал, О.Дзюблюк, Л. Примостка, М. Пуховкіна, Т. Раєвська, С. Мочерний досліджували питання регулювання кредитних ризиків банків.

Однак слід зазначити що у вітчизняній економічній науці немає комплексного дослідження теоретико-методичних основ та прикладних аспектів регулювання кредитних ризиків банків на мікроекономічному рівні. Недостатньо розробленими є питання, пов’язані зі стратегією і тактикою внутрішньобанківського регулювання кредитних ризиків, комплексним аналізом впливу ризикоутворювальних чинників, вибором методів регулювання кредитних ризиків та оцінкою економічної ефективності їх застосування.

Регулювання кредитних ризиків банків – це послідовний процес прийняття ефективних рішень щодо впливу на ризикоутворюючі чинники, який здійснюється спеціальними методами на рівні центрального банку і на рівні банків з метою утримання прийнятного рівня кредитних ризиків для досягнення стратегічних завдань банківської діяльності. Регулювання кредитних ризиків вітчизняних банків повинно здійснюватися на основі принципів системності, координації, законності, комплексності, цілеспрямованості, ефективності, альтернативності, реальності, перспективності, оптимальності, гнучкості, своєчасності та точності.

Аналіз кредитної діяльності, дослідження стану та проблем регулювання кредитних ризиків банків у двох періодах функціонування банківської системи України показали, що формування перспективної моделі регулювання кредитних ризиків у сучасних умовах передбачає застосування ефективного внутрішньобанківського регулювання та потребує законотворчої, методологічної, інформативної підтримки на макроекономічному рівні. А поступовий розвиток світового фінансового ринку і впровадження міжнародних стандартів управління ризиками потребують удосконалення інформаційного забезпечення та ефективного функціонування внутрішньобанківських методів регулювання кредитних ризиків.

Для вдосконалення інформаційного забезпечення регулювання кредитних ризиків обґрунтовано доцільність використання системи безперервного відбору зовнішньої та внутрішньої інформації, орієнтованої на прогнозування впливу чинників на рівень кредитних ризиків банків. Запропоновано формувати єдиний інформаційний простір та застосовувати нові технології акумуляції кредитної інформації шляхом створення кредитних бюро та інших структур, які систематизують відомості про позичальників і сприяють підвищенню ефективності регулювання кредитних ризиків на рівні банків.

Перспективні напрями регулювання кредитних ризиків у поточній діяльності ґрунтуються на логіці взаємозв’язків між послідовністю кредитного процесу, впливом чинників на рівень кредитних ризиків, методами їх регулювання. Розроблені для банків рекомендації дають змогу визначити частку впливу чинників на рівень кредитних ризиків при здійсненні короткострокового та довгострокового кредитування за допомогою ймовірнісних показників на основі методу експертних оцінок з метою подальшого вибору і застосування методів регулювання ризиків за етапами кредитного процесу.

Оцінка економічної ефективності внутрішньобанківського регулювання кредитних ризиків з позиції врахування зміни вартості грошових коштів у часі, сукупних витрат на регулювання, потенційних втрат і втраченої вигоди під час здійснення кредитних операцій дозволить аналітикам банків і наглядовцям Національного банку України визначити якість роботи банків у сфері регулювання кредитних ризиків, сприятиме вдосконаленню внутрішньобанківського ризик - менеджменту, а також підвищить ефективність управління витратами банків у ризиковому ринковому середовищі.
Література

1. Варлавен К.Д. Управление рисками коммерческого банка. – учебное пособие под. ред. М.Э.Ворд, Институт экономического развития Мирового банка, Вашингтон, - 1993. – 240 с.

2. Машина Н. І. Економічний ризик і методи його вимірювання: Навчальний посібник. – Київ: Центр навчальної літератури, 2007. – 188 с.

3. Методичні вказівки з інспектування банків “Система оцінки ризиків” схвалено Постановою Правління Національного банку України № 104 від 15.03. 2004 року // ссылка скрыта

4. Методичні вказівки щодо організації та функціонування систем ризик-менеджменту в банках України затверджені Постановою Правління Національного банку України N 361 від 02.08.2004 року. // ссылка скрыта

5. Примостка Л.О. Кредитний ризик банку: проблеми оцінювання та управління // Банківська справа. – № 8. – 2009. – С. 118-125.

УДК 336.