Актуальні проблеми економічних коливань в україні. Анотація

Вид материалаДокументы
Подобный материал:




АКТУАЛЬНІ ПРОБЛЕМИ ЕКОНОМІЧНИХ КОЛИВАНЬ В УКРАЇНІ.

Анотація. Розглядаються актуальні проблеми економічних коливань в Україні, аналізуються шляхи виходу з кризи.

Annotation.The actual problems of economic fluctuations in Ukraine, analyzes how the crisis.

Ключові слова: фінансова криза, економічні коливання, ринкова економіка, нестабільність, державний борг.

Вступ. Сьогодні ми живем в період бурхливого розвитку ринкової економіки та ринкових процесів в цілому. Тому світова криза – одне з найважливіших питань у розвитку ринкової економіки. Споконвіку люди стикалися з поняттям «криза», «кризове явище», «кризова ситуація» і тому подібне, проте й досі немає універсальних рецептів запобігання й протидії різноманітним кризам, отож існує потреба в подальших дослідженнях у цій сфері. Для вивчення стану економічної нестабільності в Україні необхідно дослідити: причини та каталізатори економічної кризи в Україні; аналіз сучасного стану вітчизняної економіки та банківської системи; механізми сучасної фінансово-економічної кризи; шляхи подолання фінансово-економічної кризи. Із середини 2008 р. в Україні значно погіршилась макроекономічна ситуація. З одного боку, це є результатом світової економічної кризи, а з іншого – невиваженої, а іноді й суперечливої політики нашого уряду. Криза є закономірним етапом розвитку економіки. Її головними ознаками є падіння обсягів національного виробництва, скорочення рівня зайнятості та виникнення циклічного безробіття, зменшення доходів усіх суб’єктів економіки тощо. Попри це, криза не лише передбачає неймовірно великі втрати та випробування, а й містить у собі конструктивний потенціал. Економічні суб’єкти змушені зосереджуватися на перспективі модернізувати виробництво, застосовувати нові технології. Якщо стратегічний курс розвитку економіки коригуватиметься з урахуванням конструктивного елементу кризи, то економіка має майбутнє.

Проблема нестабільних коливань національних економік почала цікавити економістів із того часу, як їх циклічність стала очевидною. Серйозні дослідження теоретичних і практичних аспектів економічної нестабільності в Україні знайшли своє відображення у працях таких учених як: Д. Даймонд , П. Дібвіг, Р. Дорнбуш, І. Голдфайн, Р. Вальдес, Г. Камінскі, К. Рейнхарт та С. Лізондо [1].

Наразі проблемами світової та української кризи не переймається хіба що лінивий. Байдужих – однозначно – немає. Щоденно виходять десятки, а іноді й сотні публікацій у вітчизняних та іноземних джерелах, на шпальтах яких економісти-науковці, політичні діячі, журналісти та навіть пересічні громадяни висловлюють своє бачення витоків та ймовірних наслідків поточної кризи. Однак більшість питань пов`язаних з економічною кризою в Україні та світі ще недостатньо досліджені, мають дискусійний характер та потребують подальшого дослідження. Разом із тим, позитивно оцінюючи результати досліджень названих авторів, слід зазначити, що недостатньо дослідженими залишаються такі важливі аспекти цієї проблеми, як виявлення ефективного механізму подолання фінансових криз.

Метою роботи є дослідження теоретичних аспектів виникнення та розвитку сучасної фінансово-економічної кризи, основних тенденцій її розвитку, аналіз актуальних проблем економіки України. На підставі проведених досліджень було запропоновано стратегічні напрямки подолання кризи в контексті глобалізацій них процесів.

Кризові явища в економіках різних країн виникали неодноразово. Перша загальновідома криза у світі відбулася у 1825 році в Англії, найбільш розвинутій на той час країні. З тих пір кризи періодично виникають через певний проміжок часу в залежності від виду циклічних коливань (середні чи довгі). Глибина ж кризи та її руйнівні наслідки безпосередньо залежать від регулюючих дій держави [3].

За всю історію свого розвитку людство було свідками ряду економічних криз, які відрізнялись своїми першопричинами, тривалістю, виходами з них.

Але поряд з тим вони мають своє циклічне походження. (Табл.1.1.), [2].

Таблиця 1.1.

Тривалість світових криз і основні сектори втрат


Паніки, кризи і світові

депресії

Дати кризи

Тривалість

світової кризи

Головна сфера втрат і краху у

фінансовій кризі

1

2

3

4

Фінансова криза

1797 року

1797-1800

3 роки

Торгівля і нерухоме майно

Фінансова криза 1819

року

1819-1824

5 років

Банкрутства банків

Фінансова криза

1837 року

1837-1843

6 років

Банкрутства банків, крах валют

Фінансова криза

1857 року

1857-1860

3 роки

Залізниці і нерухоме

майно

Фінансова криза

1873 року

1873-1879

6 років

Банкрутство банків

депресія

1873-1896

23 роки

Світова депресія,не дивлячись на величезний підйом в економіки

Фінансова економічна

криза 1893 року

1893-1896

3 роки

Залізниці

Криза 1907 року

1907-1908

1 рік

Банкрутство банків викликане новими фінансовими

інструментами

Велика депресія

1929-1939

10 років

Глобальна світова фінансово-

економічна криза 1929 року

Повний крах фондової біржі,

банкрутство банків, торгові

війни

Фінансова криза

1937 року

1937-1942

5 років

Військові конфлікти, Друга

світова війна, скандали Уолл

Стріт фактично частина

Великої Депресії

Нафтова криза 1973 року

1973-1975

2 роки

В четверо зросли ціни на нафту,інфляція

Криза 1987 року, спад 1990 роки

1987-1991

4 роки

Доларова криза, торгівля,

нерухоме майно

Криза кульок

dot.com

2001-2003

2 роки

Кульки Dot.com, Sep 11,

бухгалтерські скандали

Міжнародна

фінансова криза 2008-2009-2010

2008-2009 пік

кризи,

максимум кризовий рік

Криза

продовжиться від

1,5 до 2 років

Нерухоме майно, банкрутство

банків


Україна переживає кризу за свою коротку новітню історію вже вдруге. Економіка незалежної України почала формуватися на зламі тисячоліть. Перед молодою державою було поставлено складне завдання: обрати

правильний курс економічних реформ та сформувати нову правову систему,

що змогла б адекватно відобразити всі відносини та процеси, які з’явилися

після розпаду Радянського Союзу. Завдання вирішувалось через деформовану «шокову терапію». Країну охопила глибока криза, так звана «велика українська депресія», що продемонструвала жахливі побічні ефекти «вільного ринку» – корупцію, бандитизм, хабарництво на вищих ешелонах влади. З цієї кризи вдалося вийти, головним чином, за рахунок експортоорієнтованих галузей національної економіки – чорної металургії, хімічної та вугільної промисловості. Каталізатором фінансової кризи в Україні була світова криза, але значна частина передумов має внутрішнє по­ходження. Покриваючи дефіцит торгівлі кошта­ми з капітального рахунку, вітчизняна фінансова система дедалі більше потрапляла у зовнішню залежність. Її кри­тична межа визначається обсягами по­криття дефіциту платіжного балансу та зовнішнього боргу. У деяких країнах кризи починалися, коли рівень боргу досягав 60%, в інших критичний рівень становив 50%. В Україні ситуація була стабільною доти, доки не вплинули два ключові фактори: обмеження попиту на вітчизняну експортну продукцію та обмежений доступ до фінансових ре­сурсів на зовнішніх ринках. Україна, економіка якої і так досить нестабільна зазнала значних втрат, спричинених кризою. Окрім неспроможності промислового та аграрного секторів гідно представляти країну на світовому ринку, над Україною тяжіє і значний зовнішній борг. Але причиною того,що наша країна є однією з найбільш уражених світовою фінансовою кризою держав, є не лише зовнішні, а в більшій мірі й внутрішні фактори. Це свідчить про те, що економіка України повинна розвиватися інноваційно-інвестиційним шляхом. На рис.1.1. показано тенденцію зростання Державного боргу.

%


Рис.1.1. Державний та гарантований борг України, млрд.. грн..

Примітка. Складено за [4].

Державний та гарантований державою борг у І кв. 2010 року становив 327.2 млрд.грн. або 34.4% ВВП. Так, протягом І кв. 2010 року сума державного та

гарантованого державою боргу відносно початку року збільшилася у гривневому еквіваленті на 3.26% або на 10.3 млрд.грн., в основному, за рахунок перевищення надходження коштів від випуску ОВДП над погашенням державного внутрішнього боргу. Одночасно, гарантований державою борг зменшився на 2.75% або на 2.5 млрд.грн., що пов’язано із зниженням курсу євро до гривні та із перевищенням виплат з погашення

гарантованого державою боргу над сумою запозичень. При відсутності зовнішніх запозичень, державний прямий зовнішній борг скоротився на 3.5%. Однак статистичні дані свідчать, що сьогодні в Україні державний борг постійно зростає.

Тобто еко­номічна і фінансова кризи почалися практично одночасно. За роки незалежності Україна спромоглася втратити відомих вітчизняних економістів, на зміну яким прийшли вже головні економісти, тоді як Карл Маркс був лише простим економістом. Цей старий жарт, на жаль, має реальне підґрунтя. Але, між тим, щоб боротися з кризою, необхідно точно знати її витоки та генезис, а також приблизну глибину падіння економіки та можливості вийти чи, точніше сказати, виповзти з неї [5]. До 2008 р. український метал, добрива та вугілля мали попит на світових ринках, але внаслідок світової кризи попит упав, а економіка держави опинилася під загрозою. Перш ніж прогнозувати можливі наслідки кризи для економіки України, необхідно проаналізувати причини та основні ознаки світової економічної кризи.




Рис. 1.2. Експорт та ціни на метали, річна зміна у %.

Примітка. Складено за [4].

До основних чинників скорочення обсягів виробництва можна віднести: по-перше, на світовому ринку металу щороку з другої половини липня і, як правило, до вересня спостерігається період спаду активності, котрий частково пояснюється сезонним зниженням попиту в країнах ЄС (відпускний період на металоспоживаючих підприємствах), Південно-Східної Азії (сезон тропічних злив, коли практично припиняється робота в будівництві) і Перської затоки (початок святкування Рамазану і пов’язане з цим зниження виробничої активності). Масштаби цього явища щороку різняться. По-друге, серйозним конкурентом на ринках металопродукції для українських та інших виробників і експортерів став Китай (як зазначено в доповіді Азіатського інституту чавуну та сталі на засіданні Комітету по сталі ОЕСР, «нема порятунку від Китаю»). По-третє, у результаті перевищення пропозиції над попитом значно знизився рівень цін на основні види металургійної продукції. Так, із серпня по жовтень 2008 року ціни зменшилися в середньому на заготовку – на 290 дол./тонну, арматуру – на 350 дол./тонну, катанку – на 330 дол./тонну, сортовий прокат – на 320 дол./тонну, сляби – на 290 дол./тонну, гарячекатаний рулон – на 280 дол./тонну, холоднокатаний рулон – на 275 дол./тонну. У 2009-му, в результаті осіннього падіння попиту та цін на сталь споживання металосировини – коксу, руди, агломерату – знизилося. Тому багато українських коксохімів та гірничо-збагачувальних комбінатів були змушені зменшити відпускні ціни. Наприклад, Запоріжсталь тепер купує залізорудний концентрат у Метінвесту по $70 за тонну замість колишніх (влітку 2008-го) 120 $/т. По-четверте, значно скоротилися можливості кредитування виробничої діяльності в провідних країнах світу і в Україні, що зумовлено світовою економічною кризою (виступаючи на засіданні Комітету по сталі ОЕСР, представник Євросоюзу чітко назвав цю ситуацію «кризою довіри кредиторів»). Таким чином, вищезгадана сукупність чинників, які почали діяти майже одночасно, і призвела до дестабілізації спочатку ринку збуту продукції, а потім і всієї системи виробництва у світовій металургії загалом та у гірничо-металургійному комплексі України зокрема.



Рис. 1.3. Фактичний і потенційний ВВП, Рис. 1.4. ВВП Росії та машино-

розрив ВВП. будування України.

Отже, національна економічна система, що достатньо інтегрована у світове господарство, не могла залишитися осторонь світових процесів.

Порушення макроекономічної стабільності на зовнішніх ринках знайшло відгук у внутрішніх процесах в Україні.

Причинами виникнення сучасної світової економічної кризи є:

– загальна циклічність економічного розвитку;

– іпотечна криза;

– «перегрів» фондового та кредитного ринків;

– зростання світових цін на сировину, в тому числі на нафту.

Світова економічна криза 2007–2008 років пройшла декілька етапів у

своєму розвитку. Перший етап розпочався у 2007 р. у США. Безпосереднім попередником світової економічної кризи 2008 р. була іпотечна криза у США, перші ознаки якої з’явились ще наприкінці 2006-го у формі скорочення продажів нерухомості. На початку 2007 р. вона переросла у кризу високоризикових іпотечних кредитів, тобто іпотечного кредитування осіб з низькими доходами. Згодом проблеми з кредитуванням відчули й надійні позичальники. Внаслідок 20%-го падіння цін на нерухомість американські власники житла збідніли майже на 5 трильйонів доларів. Відомий американський фінансист Джордж Сорос визначив роль «іпотечної мильної бульбашки» як «лише спускового механізму, який призвів до того, що лопнула більша бульбашка»[6]. Другий етап стартував на початку 2008 р., коли падіння фондових ринків світу зумовило переорієнтацію фінансових потоків із одних активів в інші, зокрема – на сировинні та енергетичні. Ці активи стали більш привабливими, що одразу стимулювало істотне зростання цін на сировинні ресурси. Третій етап світової кризи спостерігається з початку 2009 р. Першим наслідком цього етапу стала серія банкрутств провідних світових фінансових компаній.

Висновоки. За результатами дослідження можно зробити наступні висновки, для подолання економічної кризи та всіх негативних наслідків, потрібно: часткова націоналізація комерційних банків із одночасним посиленням державного контролю за їхньою діяльністю; надання банкам державних гарантій за зарубіжними позиками в іноземній валюті; зо6ов'язання банків, яким була надана державна допомога, у пріоритетному порядку кредитувати стратегічні галузі економіки; мобілізація заощаджень населення та повернення довіри до банківської системи; комплексна допомога малому та середньому бiзнecy; підтримка програм професійної підготовки молоді та розширення програм перепідготовки некваліфікованих i старших за віком працівників; підтримку експортерів промислової продукції окремих стратегічних галузей (наприклад, автомобілебудування, машинобудування, металургії, АПК тощо); створення нових робочих місць завдяки реалізації державою масштабних інфраструктурних проектів; надання додаткових повноважень відповідним органам влади для жорсткого моніторингу фінансових трансакцій; ліквідація або суттєве о6меження податкових пільг. Потрібно акцентувати свою увагу на таких ключових питаннях, як зайнятість населення, заробітна плата, економічне життя, банківська стабільність та обмінний курс.

Отже, економічна криза стала досить важливою проблемою сучасного світу. Фінансова криза оголила існуючі проблеми і в Україні. Проте у кожної кризи є як початок, так i своє завершення: після рецесії та, можливо, затяжної стагнації економіки рано чи пізно розпочнеться зростання. Зараз з'явилися реальні можливості переглянути пріоритети та виявити нові можливості.

Cписок використанної літератури.

1. Барановський О.І.,Передтечі фінансових криз.//Фінанси України.-2009,№3.

2. Стежко Н.В., Вплив глобалізації на поширення кризових процесів в

міжнародній економіці. // Матеріали IX Міжнародної науково-практичної

конференції "Україна на шляху соціально-економічних перетворень в умовах глобалізації". Зб. наук.статей. Випуск 8. Кіровоград, КНТУ, 2009. - 493 с.]

3.Електронний ресурс.- Режим доступу: ссылка скрыта

4.Електронний ресурс.- Режим доступу:

gov.ua/Publication/econom/Inflation_report/MacroReView_III10.pdf

5.Електронний ресурс.- Режим доступу:

ссылка скрыта

6.Електронний ресурс.-Режим доступу//ru.wikipedia.org/wiki. Світова фінансова криза (2008).