Перше пленарне засідання. Семінар «Актуальні проблеми української економіки в контексті громадської експертизи» Сергій Степанов
| Вид материала | Документы |
- "Проблеми та перспективи формування інноваційної парадигми економіки України в контексті, 32.23kb.
- Міжнародний науково-практичний семінар, 190.35kb.
- І. Ю. Цюбер // Актуальні проблеми економіки: Науковий економічний журнал. К.: Внз "Нац, 9.44kb.
- Протокол №4 засідання громадської ради при Рівненській облдержадміністрації, 189.03kb.
- Інформатика інвестування, 54.94kb.
- Онавчої влади та місцевого самоврядування в контексті європейського вибору України,, 44.03kb.
- 21. 03. 2011 р. 17: 10 м. Житомир Присутні 8 членів громадської ради, 37.88kb.
- Протокол засідання Громадської ради при Державній санітарно-епідеміологічній службі, 237.85kb.
- Актуальні проблеми підготовки військових фахівців у контексті європейської інтеграції, 311.17kb.
- Стенограма першого пленарного засідання, 49.93kb.
Перше пленарне засідання.
Семінар «Актуальні проблеми української економіки в контексті громадської експертизи»
Сергій Степанов:
Доброе утро, уважаемые коллеги. Я хотел бы буквально несколько слов сказать скорее о такой технологической стороне нашей сегодняшней работы в рамках семинара. Сам семинар носит, как уже сказал Вячеслав Степанович, некую такую родовую особенность, связанную с существованием экспертных сообществ, связанную с тем, что семинары, которые мы проводим и собираемся проводить дальше, имеют не столько просветительский или образовательный характер, сколько инновационный. Поэтому сам способ работы сегодня предполагает, что здесь не будет тех, кто будет кого-то поучать или убеждать в чем-то, а будет носить такой близкий к характеру мозгового штурма, хотя не в классической методике, а с использованием вообще каких-то технологий, связанных с мобилизацией интеллектуальных ресурсов, направлений их на выработку решений. В данном случае у нас основная задача этого семинара, как виделось организаторами, как она ставилась Вячеславом Степановичем, это задача, связанная с попыткой выработать основные представления, определить проблемные точки и может быть обсудить, хотя бы в первом приближении некие идеи по поводу того, как можно было бы использовать потенциал экспертного сообщества для решения экономических задач, которые сейчас находятся на повестке дня, и в которых заинтересованы представители и власти, и общества.
Соответственно порядок работы у нас будет примерно такой трехэтапный. Первый этап будет скорее связан с проблематизацией нашего экспертного бытия, с определением основных проблем. Второй этап мы посвятим, в рамках групповой работы тому, чтобы попробовать выйти на какие-то ключевые идеи и оформить их в небольшие групповые доклады, которые на завершающем этапе пленарного заседания, запланированного после кофе-брейка в час дня, будут представлены на наше общее обсуждение и, может быть, уже в конце самоопределение и представление того, как дальше могут действовать те механизмы и идеи, которые будут предложены в рамках проекта Всеукраинской экспертной мережи.
Вот общая схема. У нас предполагается, что будет два относительно развернутых доклада. Первый доклад сделает Павел Гальченко. Этот доклад связан с обзором возможностей ресурса, которые сейчас имеются в рамках самого портала, как коммуникативного инструмента сетевого взаимодействия. Второй доклад будет сделан в рамках уже заключительного пленарного заседания. Он будет связан с обсуждением вопросов, основных тенденций, которые сейчас есть в сфере сетевого взаимодействия, в формировании виртуальных интеллектуальных сообществ и то, какие основные возможные инструменты, принципиальные концептуальные решения развития этих сообществ, что это может дать нам, с точки зрения понимания перспективы данного проекта Всеукраинской экспертной сети. Вот, пожалуй, основная схема. Я готов методологическую сторону завершить.
В’ячеслав Брюховецький:
Дякую. Ми зрозуміли, що після доповідей буде робота по групах, про це ми поговоримо далі. А зараз я хочу надати слово системному адміністратору нашого Інтернет-порталу Павлу Гальченку.
Доповідь Павла Гальченка
В’ячеслав Брюховецький:
Я хочу сказати, що ми маємо 20 хвилин на питання, які стосуються всієї інформації, яку ви тут дістали не тільки стосовно порталу. Перше питання, прошу.
Оксана Бедратенко:
Мене звуть Бедратено Оксана. Я працюю в посольстві Америки, але тут я просто як експерт і не представляю цю організацію. По-перше, хотілося подякувати організаторам семінару, особливо з огляду на широкий контекст того, що відбувається. Ми бачимо новий етап роби в громадських організаціях. Ми побачили минулої зими, що громадянське суспільство в Україні є і тепер ми бачимо, що воно організовується не на адміністративних засадах. Це дуже приємно. Моє питання більш технічне. Чим подиктовані такі суворі правила доступу до Всеукраїнської мережі? Я так розумію, що навіть, якщо експерт не хоче обмежувати свою статтю, все одно треба залишити e-mail, для того, щоб цю статтю прочитати.
Павло Гальченко:
Насправді ці права доступу не такі вже й суворі, як вам здається, оскільки при реєстрації майбутній експерт вказує не тільки свою профільну спеціалізацію, але й ті розділи суспільного життя, які його найбільше цікавлять. В цьому випадку звичайно наш експерт отримає доступ до тих розділів, які його цікавлять. А у подальшому, якщо хтось захоче розширити коло своїх інтересів і отримувати доступ до якихось специфічних матеріалів, тоді він може написати листа до адміністрації і з легкістю йому буде відкрито доступ туди, куди він захоче. Такий обмежений доступ зроблений для того, щоб полегшити роботу самих експертів. Розумієте, загал матеріалів дуже великий, саме специфічні матеріали зацікавленості експертів будуть відзначатися помаранчевим кольором.
Ірина Акімова, ПРООН Україна:
У меня вопрос, скорее комментарий даже. Сама идея, обсуждение ее с авторами мне понравилась, потому что открытость информации - это залог демократизации общества. Особенно важна открытость информации в области экономических наук, которые, к сожалению, у нас долгое время находились не на должном уровне развития. Вот, исходя из этой хорошей идеи открытости, мне кажется, что любые ограничения в доступе к любым материалам, конкретно в рамках Всеукраинской экспертной мережи, это очень неправильно, если сказать прямо. Мне кажется, что нужно пересмотреть этот подход. Нет никакого разумного аргумента, для того, чтобы закрывать какие-либо материалы в рамках этой мережи. Если есть какие-то закрытые материалы, к примеру, проект, который авторы еще не довели до конца, я сомневаюсь, что эти авторы согласятся выложить в открытое пользование свой проект. Иначе говоря, аргументов в пользу закрытия нет. Мне кажется это принципиальный вопрос, который нужно было бы обсудить и обдумать с самого начала.
Второй момент. Я понимаю, что бюджетные ресурсы для того, чтобы поддерживать подобного рода портал, они, конечно, ограничены, но в чем идея открытости? В частности, когда мы говорим об экспертах в области экономических и социально-политических наук, мы хотим, чтобы Украина, которая двигается сейчас в сторону Европейского союза, поднималась на международный уровень в области экономического, политического, философского, исторического анализа. Без доступа иностранных экспертов, без активной работы с иностранными экспертами это будет сделать очень тяжело. Поэтому, не взирая на финансовые ограничения, я бы дала рекомендацию, чтобы был еще один рабочий язык английский, который, безусловно, выведет эту экспертную мережу на абсолютно новые ступени развития. Спасибо.
В’ячеслав Брюховецький:
Дякую, я прокоментую останнє. Я теж прихильник звичайно ще одної мовної версії. Це дійсно, насамперед проблема коштів. А з приводу першого вашого зауваження, я надаю слово професору Степанову.
Сергій Степанов:
Я думаю, что комментарий абсолютно справедлив. Принцип открытости на самом деле реализован на портале очень широко и в этом смысле, когда здесь фигурировало слово закрытый и открытый, это все-таки вопрос корректировки лексики. Это, скорее всего, установка для создания максимально удобной среды для взаимодействия экспертов. Поскольку предполагается огромный спектр разных специализаций, и они будут открываться по мере того, как будут создаваться такие сетевые сообщества, проводиться семинары дальнейшие и для того, чтобы было легче ориентироваться, возникает такая возможность, использования этого инструмента. Если мы придумаем более универсальный инструмент, мы постараемся его использовать и в меньшей степени отделять кого-то, сепарировать представителей одной профессии, одной специализации от другой и так далее. Поэтому это не установка на закрытость. Что касается вопросов, связанных с размещением материалов, какие закрывать. У нас, еще раз повторю, закрытость и открытость это скорее воля авторов, а не администрации портала и того модератора, лидера группы, экспертной, проектной группы, которая может осуществлять некую такую текущую, проблемную разработку, которая потом может быть опубликована в открытом доступе. Просто мы предусматривали такую возможность, что те материалы, которые с точки зрения самих авторов являются еще сырыми, могли некое время провариться на внутренней кухне той авторской группы, которая их разрабатывает. Хотя в принципе, если то сообщество, которое формируется, представители экспертной мережи посчитают, что такую возможность надо изъять, убрать вообще любую закрытость, это можно сделать. Но единственное, есть проблемы в Интернет-пространстве для тех же форумов, когда их используют для разных рекламных целей, а не для развития реальной дискуссии на этом пространстве. Чтобы исключить эти вещи, мы предполагали, что должны быть некие фильтры, не редакционного характера, а чисто технологического в первую очередь. Кроме того, предполагается, что у нас специально будет разработано программное обеспечение, которое сейчас находится на завершающей фазе и которое позволит действительно сделать портал абсолютно открытым, создать специальные сетевые средства, которые будут позволять в экспертно-сетевом режиме разрабатывать закрытые проекты. Об этом будет говорить мой коллега, Растянников Павел Викторович, но чуть позже, во второй половине работы.
В’ячеслав Брюховецький:
Будь ласка, ще є питання?
Зоя Борисенко, професор Києво-Могилянської Академії:
Я теж підтримую висловлені думки, щодо недоцільності обмеження доступу до окремих розділів. По-перше, я так і не зрозуміла обґрунтування, доцільність цього закриття, не прозвучало досить переконливо. А з іншого боку, я хочу сказати, що взагалі історія знає, що найцікавіші відкриття виникають на перетині окремих напрямків науки. Якщо я займаюсь економікою, а в мене будуть закриті питання освіти, політології, то це просто обмежує наші можливості. Дякую.
В’ячеслав Брюховецький:
Дякую, зрозуміло. Будемо шукати можливості знімати обмеження. Я думаю, що справді йдеться про технологічні речі, щоб хтось там матюки не писав, вибачте. Ми маємо проблеми на деяких порталах, але те що відкрито повинно бути, ми додумаємо ці питання.
Ігор Бураковський, Києво-Могилянська Академія, інститут економічних досліджень:
Для того, щоб зробити нашу дискусію більш операційною, я перейду на російську мову.
В’ячеслав Брюховецький:
Наші колеги прекрасно розуміють українську мову, вони навіть зі мною намагаються по-українськи розмовляти.
Ігор Бураковський:
Добре, я приймаю зауваження і ніколи не буду говорити російською мовою. В мене в принципі є два питання. Перше питання полягає в тому, що на сьогоднішній день проблема такого роду проектів, це змістовне наповнення. На сьогоднішній день, з моєї точки зору, не має такого обмеження в площадках для висловлення своєї точки зору. Є багато різного роду сайтів, деякі з них є погані, деякі не дуже, є велика кількість на сьогоднішній день щотижневих ділових журналів, в яких теж є дуже багато, які роблять свої проекти і так далі і тому в мене є питання: як ця мережа намагатиметься брати якісні коментарі і конкурувати з цими джерелами інформації. Я хочу сказати, що на багатьох з них, таких як «ЛігаБізнесІнформ», ведуться дуже пристойні і якісні дискусії, з моєї точки зору. І друге питання в мене таке: тут мова йшла про реалізацію проектів. Я чесно кажучи не до кінця розумію, як цей проект, якщо ми умовно визначимось скажімо, монетизація соціальних пільг, як він буде реалізовуватись в межах експертної мережі. Дякую.
Сергій Степанов:
Я действительно должен согласиться, что существует достаточное количество сайтов и порталов, которые позволяют сейчас публиковать различные материалы, авторские разработки, в том числе такого профессионального, специализированного характера. Честно говоря, нельзя сказать, что у нас сам портал и сама идея является абсолютно новой. На самом деле в мировой практике такого рода работы, и уже достаточно зрелые, ведутся довольно давно. Единственное, что я хотел бы отметить может некую специфику самой идеи и возможностей. Вячеслав Степанович, задумывая этот проект и команда, которая обсуждала возможности и технологические и концептуальные этого средства, решили, что наиболее выигрышным будет то, что мы сможем предложить экспертному сообществу, как тот ресурс, который не используется в полной мере другими средствами Интернет общения. В первую очередь, я бы хотел сказать, что у нас основная установка все-таки на межотраслевой, межпрофессиональный подход в организации коммуникации. В этом смысле у нас предполагается, создание достаточно широкой базы экспертов-специалистов, которые работают в различных отраслях и основная стратегия связана с наращиванием ВЭС сначала такими сегментами, а затем следующий стратегический этап - это отработка технологических средств так, чтобы можно было обеспечить надпрофессиональную, интеротраслевую систему коммуникации. Это одна из установок.
Вторая вещь, которая мне кажется очень важной, это создание максимально комфортных условий для онлайновой работы и быстрой обработки различных экспертных точек зрения, позиций и так далее. У нас очень мощно развернут достаточно дифференцированный блок, связанный с опросами, и Павел, может быть, не акцентировал на этом внимание, но наши средства позволяют уже в режиме он-лайн делать презентации, представление результатов опросов экспертных и общедоступных в разных срезах непосредственно на портале. То есть такая возможность у нас предусмотрена и можно будет смотреть, как идет система формирования экспертного общественного мнения по различным актуальным вопросам, непосредственно в он-лайн режиме. Есть и другие средства, которые выделяют на наш взгляд достаточно выгодно эту систему работы от других. Я не думаю, что надо так подробно об этом говорить, просто мы постарались исходить из того, чтобы максимально полно создать среду для комфортной хорошей работы экспертного сообщества украинского и международного характера. Сейчас решается, как при дефиците средств можно было бы решать вопросы, связанные уже не с двуязычным, а с трехъязычным сайтом. Спасибо.
Іван Малий, Києво-Могилянська Академія:
Щодо доцільності створення порталу і експертизи, я вважаю, що це досить нагальне питання. Я хотів би задати декілька запитань.
По-перше, на скільки я зрозумів з доповіді, це якась організація, яка має носити корпоративний характер, тому що можуть відсікатися деякі експерти, які не вклинюються в політику, в проведення цих експертиз. Чи можна відповісти, яким чином буде здійснюватися рецензування цих експертів. Щодо питання закритості, я повністю підтримую попередніх колег, що це повинна бути організація відкрита і мене сколихнула сама назва: громадська і професійна експертиза. Це дійсно досить актуально і вірно. Це буде організація, ідеологія якої буде відображати громадську і професійну думку. Я думаю, що це основна ціль. Якщо це так, то в якості експертизи і обговорення тих завдань, які будуть поставлені, повинні бути допущені всі, ніяких обмежень. Тут прозвучало слово «фабрика», так от, на яких принципах будуть працювати робітники цієї фабрики? Це ще одне питання. Дякую за увагу.
В’ячеслав Брюховецький:
Я хотів би сказати про одне слово, як «редагування». Редагування, як такого не буде. Селекція повинна йти за професійним рівнем. Знаєте, скільки мені після помаранчевої революції прислали проектів, які готові змінити всесвіт? Ну що, ми будемо читати всі ці речі? Навіть я вже перестав їх читати. Тобто йдеться лише про професійний рівень, щоб не витрачати час на читання якоїсь божевільної маячні. Так що я думаю, що не йдеться ні про яке редагування і закриття експертів. Так, непрофесійним людям треба закрити доступ, щоб вони не забирали наш час. Навіть в символіці ми відкриті для всіх. Ви бачите, у нас є біло-синій замочок і помаранчевий ключик. Це звичайно дрібнички нібито, але цікаво. Ще є питання?
Зоя Борисенко:
Оскільки у нас таке презентаційне засідання, то в мене питання з приводу символіки. Те, що все це вписується в чорний квадрат… Я просто хочу навести приклад. У нас економічний факультет має таку цікаву символіку: стрілочка, яка піднімається догори, тобто ми піднімаємось. А тут якесь воно замкнене. Можливо треба було б подумати і взяти досвід економічного факультету академії. Щось таке, щоб воно було в розвитку.
Володимир Рощін, Антимонопольний комітет:
Поки що ми говорили і виходить так, що у нас буде кладезь знань, але яким чином ми потім будемо відправляти узагальнену інформацію до тої самої влади? Бо вони не захочуть в смітнику ритися.
В’ячеслав Брюховецький:
Ну взагалі владі було б непогано ритись в корзинах, щоб знати, що викидає народ. Але сьогодні у нас в другій половині роботи буде представник влади, народний депутат Мартиненко. Він, я думаю розкаже, яким чином ми передбачаємо, що влада буде слухати ці рекомендації. Може вона не буде і далі слухати, хто його знає. Принаймні ми зробимо те, щоб ми сказали. Я думаю, що в другій половині ми як раз можемо пана Мартиненка спитати конкретно, як він це бачить, тому що ідея спільна.