Інформатика інвестування
| Вид материала | Документы |
- Питання для самостійної роботи з дисципліни «Міжнародна інвестиційна діяльність», 39.98kb.
- Методичні рекомендації щодо викладання предмету "Інформатика", 426.12kb.
- Методичні рекомендації щодо викладання предмету "Інформатика", 506.78kb.
- Інформатика та сучасні інформаційні технологіі, 40.87kb.
- Особливості навчальної програми для учнів, 447.3kb.
- «Весела інформатика», 55.51kb.
- Курс інформатики в може вивчатися за такими програмами, 347.18kb.
- Інформатика-2010. Додаток Глинського Я. М. до інформаційного листа щодо вивчення інформатики, 69.48kb.
- Курс інформатики в може вивчатися за такими програмами, 347.84kb.
- Програмним документом, що визначає основні пріоритети інвестиційної діяльності регіону, 68.19kb.
Брусіловський Б. Я.
Інформатика інвестування
Навч. посібник. — К.: КНЕУ, 2003. — 497 с.М.обкл.
Рекомендовано до друку Вченою радою КНЕУ
Протокол № 8 від 27.02.2003 р.
Ціна: 54,70 грн.
ISBN 966–574–414–3
У навчальному посібнику висвітлюються актуальні проблеми інформаційного забезпечення інвестиційних процесів (як теорії потоків). Певна нетрадиційність матеріалу як за змістом, так і за стилем викладу зумовлюється, по-перше, тим, що в його основу покладено абстрактну теорію систем,
а по-друге, творчим підходом автора до розкриття найскладніших економічний категорій і понять. Деяка незвичність, а часом і парадоксальність застосовуваних при цьому способів міркувань є методично виправданою, оскільки досягає головної мети навчання магістрів: формує розумову культуру, розвиває самостійність мислення й уміння приймати виважені нестандартні рішення.
Запропонований посібник буде корисним для широкого кола студентів і викладачів економічних спеціальностей, особливо в умовах переходу до нових навчальних технологій.
ЗМІСТ
Задача Анни (ТАКИЙ СОБІ ВСТУП) 3
ЧАСТИНА 1. АНАЛІЗ ПОНЯТЬ (ІНФОРМАЦІЯ
ДО РОЗДУМІВ) 14
1.1. Вступ. Дьюїзм як філософія і діагноз 15
1.2. Що таке інформатика? 18
1.2.1. Що думають економісти? 19
1.2.2. Думки інших 21
1.2.3. Інші думки 23
1.3. Принцип відповідності інформаційних та інформативних систем 25
1.3.1. «Як Ви яхту назвете, так на ній й попливете» 26
1.3.2. «Про это...» 29
1.3.3. «І знову — зустріч» 31
1.3.4. Нові «пісні» про відоме 33
1.3.5. Трохи про вбрання 36
1.4. Повернення «блудного» терміна 41
1.4.1. Як «посварилися» Д. Рікардо і А. Сміт 41
1.4.2. «...все слова, слова, слова» 43
1.4.3. Від софізму... 46
1.4.4. ...до морфізму… 49
1.4.5. Основне поняття і основний закон 53
1.4.6. Повторення — мати розуміння 58
1.4.7. Без сумнівів — ані кроку 63
1.5. Що таке інвестиції? 66
1.5.1. У своєму городі 66
1.5.2. ...А наша-то краща... 69
1.5.3. Що таке вартість? 71
1.5.4. Чи був А. Сміт марксистом? 74
1.5.5. «Ніщо під місяцем не нове» 77
1.5.6. Та й під сонцем — теж 82
1.6. Економіка і інформатика 84
1.6.1. Ми і гени 84
1.6.2. Економісти-класики як спеціалісти з інформатики 86
1.6.3. Сучасні економісти-інформатики і всі, всі, всі… 92
1.6.4. Основний критерій 96
1.6.5. Від економічних до інформативних понять 100
1.7. Площа Перікла 107
1.7.1. «Куди йдемо ми..?» 108
1.7.2. І знову зустріч в іншій сукні 110
1.7.3. Шукаємо спільність... у помилках 113
1.7.4. План і програма як існуючі поняття 115
1.7.5. Ми не підемо іншим шляхом 117
1.7.6. На шляху до дезагрегованих метамоделей:
АСА-діаграма понять 119
1.7.7. Поміркуємо... 120
1.7.8. Як Кабмін програмує майбутнє 124
ЧАСТИНА 2. СИНТЕЗ МОДЕЛЕЙ (РОЗДУМИ
ДО ІНФОРМАЦІЇ) 128
2.1. Анна Кареніна та Ульріх Кессель 129
2.1.1. Анна як Р-модель 129
2.1.2. Альтернативи інвестора... і математики 132
2.1.3. Розширимо компанію? 137
2.1.4. Дороги... які ми вибираємо 138
2.1.5. Терпець увірвався 140
2.1.6. Прийшов час 143
2.2. Формалізуємося... 146
2.2.1. Н-моделі і Р-моделі 146
2.2.2. Діалог з Оксаною 148
2.2.3. Формалізуємось далі... МАМА І МАГ 151
2.2.4. Позначаємо і визначаємо 154
2.2.5. Читачі думають 158
2.3. Неформально про формалізацію 161
2.3.1. Модульні поняття 162
2.3.2. Ми і комп’ютери 163
2.3.3. Мова про мову не на рівні промови 166
2.3.4. «Нормальнії герої завжди ідуть в обхід» 167
2.3.5. Чистота — поняття відносне 168
2.4. Принцип ефективності коректної абстракції — ЕКА 169
2.4.1. Теорія систем: що таке чи навіщо 169
2.4.2. Дві істини 170
2.4.3. Повнота чи замкненість... альтернативи пізнання 172
2.4.4. Чому гуманітарії пишуть товсті книги? 175
2.5. Мова математики 177
2.5.1. Основне метапоняття 177
2.5.2. Відношення... і відносини 180
2.5.3. Властивості відношень і відношення властивостей 186
2.5.4. Шкали 188
2.5.5. Ще раз про ПІБ 191
2.5.6. Системи в математиці 193
2.5.7. Аналіз-синтез-адаптація моделей: АСА-діаграма-м 197
2.6. Мови математики 200
2.6.1. Теорія категорій — поняття 201
2.6.2. Діаграмні схеми 203
2.6.3. Від схем — до категорій 206
2.6.4. Давайте... сумніватись 208
2.6.5. Міжнародна економіка як економічна категорія 211
2.6.6. «І знову до праці...» 215
2.7. АСА-діаграма 220
2.7.1. АСА-діаграма категорій 220
2.7.2. Категорії АСА-діаграм 224
2.7.3. Дещо про логіку схем 228
2.7.4. «Повторення — мати навчання» 232
2.7.5. Агрегація АСА-діаграми 234
2.7.6. План і програма як проектовані моделі 238
2.7.7. До програми розвитку програмних методів 241
2.7.8. Адаптація АСА-діаграми 243
2.7.9. Перерваний політ 247
2.7.10. АСА-діаграма: мова позначень 250
ЧАСТИНА 3. АДАПТАЦІЯ РЕАЛЬНОСТІ (ІНФОРМАЦІЯ...
ПІСЛЯ РОЗДУМІВ) 254
3.1. Поняття реальності як реальність понять,
або в пошуках СЛОВА 256
3.1.1. Що таке «що таке»? 256
3.1.2. Передмова до мови 260
3.1.3. Промови про мову 262
3.1.4. В одній компанії 265
3.1.5. Логіка мови і мови логіки 270
3.1.6. Логіка як найпростіша факторизація зважуванням 274
3.1.7. «Реформи і порядок». Діалог із комп’ютером 277
3.2. Адаптація комп’ютера 282
3.2.1. Непомітна неформальність перед помітною формалізацією 282
3.2.2. Логіка цілей чи ціль логіки програми Уряду 285
3.2.3. А що скаже Кабмінові комп’ютер? 291
3.2.4. Коли лівий читач — правий 301
3.2.5. Комп’ютер: «Чи може людина мислити?» 304
3.2.6. Шукаємо шляхи збільшення інформативного перерізу, або... побалакаємо 310
3.2.7. «Нова мова» — перші слова 313
3.3. І знову про мову, або час вводити час 316
3.3.1. Чому виникають непорозуміння? 316
3.3.2. Згадаймо про АСА-діаграму 318
3.3.3. Щодо інформативного балансу гіпотез і наслідків у програмі діяльності Уряду 320
3.3.4. АСА-логіка 323
3.3.5. Держава, право, особа: що ж мав на увазі комп’ютер? 329
3.3.6. Лібералізм: його передумови 335
3.3.7. Логіка розвитку і потенційні наслідки... лібералізму. Динамічна імплікація 338
3.3.8. До співвідношення суспільств через співвідношення відношень 343
3.3.9. «Несумісність» і «спільність» суспільств 348
3.3.10. Співвідношення передумов лібералізму 351
3.4. Схеми Кабміну і Б. Хмельницького між теоремами
Геделя і... Гегеля 356
3.4.1. Адміністративна реформа, або чому Кабміну краще мислити схематично? 357
3.4.2. Логіка схем внутрішніх економічних і політичних стратегій 361
3.4.3. Гетьман і комп’ютер 364
3.4.4. Інформатика і теорема Гегеля 370
3.4.5. І знову про міру 373
3.4.6. Про корисність схематичного мислення 379
3.4.7. Логіка перехідних суспільств 380
3.4.8. Методи реалізації моделей перехідних суспільств 384
3.5. За законами жанру, або логіка адаптації до навчання 390
3.5.1. «Не расстанусь с...» 390
3.5.2. АСА-діаграма нормального суспільства 393
3.5.3. Перехідне суспільство 397
3.5.4. Краса врятує світ: імплікативні графи 401
3.5.5. АСА-діаграма в комп’ютері 404
3.5.6. Догми схем 410
3.5.7. «Людина... понад усе» 415
3.5.8. Чи завжди добре, коли «сказка становится былью» 417
3.5.9. Віра, надія, любов 421
3.5.10. Обійдемося без шпаргалок? 427
3.6. Стан і схеми розвитку... суспільств 431
3.6.1. Догми домовленостей 432
3.6.2. Догми як керівництво до дій 437
3.6.3. Логіка ЕПЦМ й інверсія істинності в двох літерах
і стрілочках 440
3.6.4. Чому ж не завжди «народ і партія єдині»? 445
3.6.5. А простіше? 447
3.6.6. Логіка ЕПЦМ: стани суспільств 452
3.6.7. Як виник і чому ж все-таки розпався СРСР? 459
3.6.8. Логіка ЕПЦМ: трансформація суспільств 467
3.6.9. Шлях (до) України 471
3.6.10. Зістрибнути не вдалося 478
Замість епілогу: Згадка про майбутнє у світлі Ньютона 481
Цитована література 484