Спецвипуск присвячено 45-річчю ду нді ств київ 2011 Луганськ 2011 ббк 65. 5-183
| Вид материала | Документы |
- Методичні рекомендації щодо розробки програми створення робочих місць в регіоні, 1277.87kb.
- Концепція реформування вітчизняної системи регулювання умов, гігієни, безпеки та охорони, 415.02kb.
- Державна установа науково-дослідний інститут соціально- трудових відносин (ду нді ств), 1199.3kb.
- Араса шевченка 175 річчю Київського університету І 75 річчю географічного факультету, 2611.19kb.
- Жемчужины Адриатики 13 дней (поезд-автобус) Стоимость: 595, 42.06kb.
- Національна експозиція України на Міждержавній виставці, присвяченій 20-річчю снд, 313.44kb.
- Республика Беларусь, г. Минск, ул. К. Маркса, 40-32, 49.41kb.
- Державний заклад «Національна бібліотека України для дітей» Сучасна дитяча література, 288.92kb.
- Ну, а пока – зима…, 3393.89kb.
- Сказки старого Мадрида, 29.36kb.
УДК 316.347.303.62
Матросов В.Д.,
с.н.с. ДУ НДІ соціально-трудових відносин Мінсоцполітики України, м. Луганськ
Терещенко В.В.,
доцент ДУ "Луганський державний медичний університет", головний лікар поліклініки для іноземних студентів ЛДМУ
МЕДИКО-СОЦІАЛЬНІ ПРОБЛЕМИ ІНОЗЕМНИХ СТУДЕНТІВ ЛУГАНСЬКОГО ДЕРЖАВНОГО МЕДИЧНОГО УНІВЕРСИТЕТУ
(ЗА ДАНИМИ СОЦІОЛОГІЧНОГО ОПИТУВАННЯ НА 2–4 КУРСАХ)
У статті наведені результати соціологічних досліджень соціальної адаптації іноземних студентів, що навчаються в одному з медичних закладів України. Встановлені проблеми й чинники, що сприяють або заважають соціальній адаптації іноземних студентів до історичних, культурних і соціальних особливостей України.
Проблема дослідження особливостей адаптації іноземних студентів до умов життя в незнайомій країні є актуальною в усьому світі (Росія, Китай, США, Франція). Це питання останнім часом набуло глобального характеру, тому що приблизно двоє з кожних ста учнів вищої школи у світі – це іноземні студенти, в основному з країн, що розвиваються. Приєднання України до Болонського процесу, входження країни в міжнародний освітній простір і просування українських освітніх послуг на міжнародний ринок вимагає цілеспрямованої та активної, постійної організації процесу адаптації іноземних студентів до особливостей соціального, культурного та освітнього середовища національних закладів вищої освіти в Україні 1.
Під адаптацією в біологічному сенсі розуміють пристосування організму (особин, популяцій, видів) до умов навколишнього середовища. Розрізняють соціальну, фізіологічну, психологічну, біосоціальну, соціокультурну та інші види адаптації, які насправді тісно між собою переплітаються і фактично виступають окремими аспектами цілісного процесу.
Під фізіологічною адаптацією розуміється сукупність фізіологічних реакцій, що лежить в основі пристосування організму до змін навколишнього середовища й спрямована на збереження гомеостазу.
Психологічна адаптація визначається активністю особистості й розглядається як єдність акомодації та асиміляції. Критеріями психологічної адаптації є низький рівень тривожності й високий рівень самооцінки.
Під соціально-психологічною адаптацією розуміють адаптацію особистості до соціальних проблемних симуляцій, звикання індивіда до нових умов зовнішнього середовища з витратами певних сил, взаємне пристосування індивіда та середовища 2.
Для вищої школи найбільший інтерес становить соціальна адаптація, що являє собою такий процес взаємодії особистості чи соціальної групи із соціальним середовищем, протягом якого здійснюється узгодження вимог і очікувань соціальних суб'єктів з їхніми можливостями й дійсністю соціального середовища.
У ході соціалізації, залежно від ступеня індивідуального прийняття форм соціальної взаємодії, які склалися в соціальному середовищі, розрізняють кілька форм соціальної адаптації:
- дезадаптація, яка характеризується недиференціованністю цілей та видів діяльності людини, звуженням кола її спілкування та вирішуваних проблем, неприйняттям норм і цінностей соціального середовища;
- пасивна адаптація, що передбачає прийняття індивідом норм і цінностей за принципом "бути, як усі", – цілі та види діяльності прості, коло спілкування й вирішуваних проблем дещо ширше в порівнянні з дезадаптацією;
- активна адаптація, котра сприяє успішній соціалізації в цілому, – індивід не тільки приймає норми й цінності соціального середовища, але й будує на їх основі свою діяльність і відносини з людьми, головною метою стає повна самореалізація, коло спілкування та інтересів значно розширюється.
У 60-ті роки минулого сторіччя соціологами було введено поняття "культурний шок" для позначення стану людини, що потрапила до чужої культурної спільноти. Культурний шок супроводжується занепокоєнням, яке викликається втратою звичних форм соціального спілкування, і в цілому розглядається як нормальний процес адаптації до культурного стресу 4.
Труднощі адаптації іноземних студентів залежать від національних та релігійних характеристик і змінюються від курсу до курсу. Розрізняють такі етапи адаптації іноземних студентів до нового мовного, соціокультурного та навчального середовища:
- входження до студентського середовища;
- засвоєння основних норм міжнародного колективу, вироблення власного стилю поведінки;
- формування стійкого позитивного ставлення до майбутньої професії, подолання "мовного бар'єра", посилення почуття академічної рівноваги 5.
ДУ НДІ соціально-трудових відносин Міністерства соціальної політики України спільно із співробітниками Луганського державного медичного університету (далі – ЛДМУ) було розроблено й проведено медико-соціологічне опитування іноземних студентів 2–4 курсів з метою вивчення їхньої адаптації до життя й навчання в Україні. Дійсним соціологічним опитуванням було охоплено 180 студентів 2–4 курсів. Також були детально вивчені дані персонального анонімного анкетування щодо якості роботи викладача-клініциста (45 анкет) і анонімні анкети медичного аспекта (350 анкет). Анкети оброблені з використанням програми ОСА (обробка соціологічних анкет для системи МS-DOC). Анкета складалася з 125 пунктів та 5 додатків, усі питання були перекладені англійською мовою, опитування проводилося англійською мовою.
Статус і загальна характеристика респондентів
Із загальної чисельності респондентів 72,4% становлять чоловіки і 27,6% – жінки. Наймасовішу групу (55,4%) представляють респонденти у віці 21–23 роки, третина (37,5%) респондентів мають вік від 18 до 20 років, решта – 26 років і старше. Серед іноземних студентів-респондентів домінують вихідці з Індії (86,2%), Малайзії (5,2%), Гани (3,4%), Непалу, Палестини, Мальдівських островів. Основна частка респондентів (43,5%) навчаються на 3 курсі, чверть опитаних (24,2%) – на другому, решта (32,3%) – на четвертому курсі. Переважна більшість респондентів (78,6%) на момент опитування мешкали в гуртожитку, інші (21,4%) орендували приватну квартиру. Своє матеріальне становище респонденти оцінили наступним чином (Таблиця 1).
Таблиця 1
Розподіл респондентів за матеріальним становищем
| Рівень матеріального становища | % |
| Грошей вистачає лише на навчання, але не вистачає на якісні продукти харчування | 10,9 |
| Грошей вистачає на харчування та на придбання недорогих речей | 10,9 |
| У цілому на життя вистачає | 40,0 |
| Можу дозволити собі практично все | 38,2 |
| Немає відповіді | |
Із відповідей видно, що іноземні студенти, які взяли участь в опитуванні, – в цілому забезпечені люди: тільки 21,8% з них відчувають матеріальну скруту. Із цього випливає, що респонденти можуть мати досить високі критерії щодо якості та рівня викладання та умов життя в гуртожитку.
У цілому респонденти – діти батьків-представників середнього класу, серед яких більше половини (53,2%) становлять лікарі, вчителі, інженери, юристи, 21,0% – бізнесмени й приватні підприємці, такий же відсоток батьків зайняті в домашньому господарстві, 8,1% батьків перебувають на військовій службі або служать у поліції і лише 4,8% батьків є рядовими робітниками.
Іноземні студенти-респонденти здебільшого володіють сучасними інформаційними технологіями: 62,5% вміють працювати на комп'ютері, кожен п'ятий (19,6%) постійно використовує комп'ютер у процесі навчання й тільки 17,7% не вміють користуватися комп'ютером. Більше половини респондентів користується Інтернетом (у гуртожитку, вдома, в Інтернет-кафе), 13,8% респондентів відповіли, що не мають потреби в його використанні, а третина респондентів (34,5%) мають потребу, але не мають для цього можливостей. Оцінка окремих сторін мешкання в гуртожитку представлена в Таблиці 2.
Таблиця 2
Оцінка окремих сторін проживання в гуртожитку
| | % | ||||
| дуже погано | погано | задовільно | добре | відмінно | |
| Якість харчування в їдальні, у кафе | 28,6 | 8,2 | 42,7 | 10,2 | 10,2 |
| Якість відпочинку й організація вільного часу студентів | 24,1 | 31,5 | 29,6 | 7,4 | 7,4 |
Як видно з Таблиці 2, респонденти в більшості своїй задоволені якістю харчування в їдальні гуртожитку. Причому, якщо якість харчування позитивно оцінили 63,1%, то організацією відпочинку студентів не задоволені більше половини опитаних (55,6%), і майже третина оцінюють його як задовільний. Викликає інтерес аналіз чинників, що ускладнюють процес навчання іноземних студентів в університеті (Таблиця 3).
Таблиця 3
Оцінка респондентами ступеня важливості чинників, які ускладнюють їх навчання в університеті
| | Ступінь складності чинника для студентів, % | Рейтинг | ||||
| зовсім не хвилює | неістотно хвилює | хвилює | вельми хвилює | дуже хвилює | ||
| Погане знання студентами російської мови | 22,7 | 20,5 | 27,3 | 13,6 | 15,9 | 6 |
| Низька якість викладання теоретичних дисциплін | 15,6 | 26,7 | 31,1 | 15,5 | 11,1 | 8 |
| Дуже велике навчальне навантаження | 31,9 | 29,8 | 25,5 | 2,2 | 10,6 | 10 |
| Дефіцит необхідних підручників | 17,0 | 10,6 | 17,0 | 21,3 | 34,0 | 2 |
| Неповага до національних традицій студентів із боку викладачів | 17,0 | 27,7 | 36,1 | 10,6 | 8,5 | 9 |
| Недоліки у викладанні предметів англійською мовою | 25,0 | 8,3 | 31,2 | 10,4 | 25,0 | 7 |
| Низька якість проведення практичних занять і семінарів англійською мовою | 8,5 | 4,2 | 34,0 | 12,8 | 40,4 | 3 |
| Низька якість проведення медичної практики англійською мовою | 4,3 | 10,6 | 17,0 | 8,5 | 25,6 | 1 |
| Незручний розклад занять | 25,5 | 12,8 | 17,0 | 21,3 | 23,4 | 5 |
| Відсутність необхідних сучасних засобів навчання (комп'ютери, Інтернет) | 10,2 | 12,2 | 24,5 | 12,2 | 40,8 | 4 |
Низький рівень свого знання російської мови (6-те місце – 43,1%) турбує іноземних студентів у меншій мірі, ніж погане знання англійської мови викладачами. У період аналізу отриманих статистичних даних ми зіткнулися з протиріччям. А що власне означають отримані дані (Таблиця 3)? Відразу стало ясно, що спочатку питання було сформульовано нечітко, тому студенти могли реагувати на нього неадекватно й двозначно. Стиль формулювання питання в анкеті як би апріорі припускав, що в ЛДМУ якість викладання теоретичних дисциплін низька, і цей факт не обговорюється. Але таке твердження не відбиває дійсність, що доводиться іншими численними показниками. Другий рядок у Таблиці 3 не відповідає на конкретне запитання – "чи є в ЛДМУ низька якість викладання теоретичних дисциплін і яка поширеність цього явища?". Цей рядок показує також, що переважна більшість студентів дуже чутливі до рівня викладання теоретичних медичних дисциплін. Так, аналіз статистики дозволяє зробити висновок, що студенти дуже вимогливі до рівня викладання основ медицини, теоретичних дисциплін. "Хвилює", "вельми хвилює" і "дуже хвилює" – таку відповідь дали більшість студентів – 57,7%. Байдужими до рівня викладання теоретичних дисциплін виявилися 42,3% респондентів ("зовсім не хвилює" – 15,6%, "неістотно хвилює" – 26,7%). Обговорювані дані анкетування дозволяють зробити непрямий висновок, що фундаментальні науки медицини затребувані іноземними студентами й до них висуваються підвищені вимоги з боку студентів.
Проблеми, пов'язані з неповагою до національних традицій студентів із боку викладачів (9-те рейтингове місце), хвилюють тільки кожного п'ятого студента (19,1%) тобто така проблема існує, але масштаби її поширення незначні. І менше за все студентів хвилює велике навчальне навантаження (останнє, 10-те, рейтингове місце – 12,7%). Тут ми також можемо думати двояко – або студенти недовантажені, особливо на 1 курсі, коли їм викладають предмети, за якими вони вже на Батьківщині здали іспити, і вони не розуміють: "Навіщо витрачати час на першому курсі на повторення немедичних дисциплін?"
Майже половина респондентів (46,9%) запропонували свої варіанти вирішення проблем, пов'язаних з їх навчанням і адаптацією, які враховуються при підвищенні якості викладання. На запитання "з якою метою Ви приїхали до Луганська?" більшість респондентів (63,6%) відповіли, що хотіли б стати хорошим лікарем. На другому місці (16,4%) була відповідь щодо прагнення зробити кар'єру в себе на Батьківщині. Знайшлися й такі студенти (9,1%), які приїхали, щоб безтурботно провести час у чужій країні. Решта респондентів (від 1,8 до 5,4%) хотіли б вдало одружитися (вийти заміж), допомагати хворим і отримувати багато грошей після закінчення навчання. Судячи з відповідей, переважна більшість респондентів оцінили свої знання, отримані у своїй країні, на "добре" (46,0%) і "задовільно" (34,0%). Відмінні оцінки на Батьківщині мав кожен десятий респондент (10,0%), стільки ж, судячи з відповідей, виявилося й студентів, які слабко встигають. Те, як студенти-респонденти оцінили свої знання, які вони отримають після закінчення навчання в університеті унаочнено в Таблиці 4.
Таблиця 4
Самооцінка рівня знань, які студенти-респонденти отримають після закінчення навчання в ЛДМУ
| Оцінка | % | Рейтинг |
| Із такими знаннями виконаю всі тести й отримаю місце в хорошій клініці | 15,5 | 3 |
| Із такими знаннями я повинен вчитися ще кілька років на Батьківщині, щоб підтвердити диплом і працювати лікарем | 64,4 | 1 |
| Із такими знаннями я ніколи не отримаю місце лікаря | 2,2 | 4 |
| Із такими знаннями я можу працювати тільки фельдшером, тобто лікарем найнижчої кваліфікації | 15,7 | 2 |
| Із такими знаннями я взагалі не зможу лікувати хворих | 2,2 | 5 |
Більше половини студентів (64,4%) вважають, що їхніх знань не вистачає, щоб підтвердити диплом і отримати місце лікаря в себе на Батьківщині, і для цього доведеться вчитися додатково; 15,6% впевнені: з такими знаннями вони зможуть працювати тільки як фельдшер. І тільки 15,5% переконані, що отриманих знань їм достатньо, щоб отримати місце лікаря в хорошій клініці. Отже, студенти-респонденти в цілому песимістично оцінюють той рівень знань, який вони отримають після закінчення навчання. На питання щодо випадків прояву дискримінації за національною ознакою в Луганську іноземні студенти-респонденти відповіли так: більш ніж половина (52,1%) студентів-респондентів у Луганську стикалися з випадками прояву дискримінації, решта (47,7%) на це питання відповіли негативно. Стосовно частоти випадків прояву дискримінації більше половини респондентів (57,9%) відповіли, що це трапляється іноді, третина (34,2%) – майже ніколи і тільки 7,9% респондентів заявили, що такі випадки зустрічаються дуже часто. Свої пріоритети в процесі навчання в університеті студенти-респонденти висловили наступним чином (Таблиця 5).
Таблиця 5
Рейтинг пріоритетів студентів-респондентів ЛДМУ
| Ціль | Усього респондентів / % до відповідей | |||
| Найбільш важливо | Достатньо важливо | Не дуже важливо | Рейтинг | |
| Отримати більше теоретичних знань | 18/52,9 | 16/47,1 | 0 | 2 |
| Отримати більше практичних знань | 33/84,6 | 6/15,4 | 0 | 1 |
| Підвищити свій життєвий статус і становище в суспільстві | 10/33,3 | 17/56,7 | 3/10,0 | 3 |
| Здобути освіту, щоб зробити кар'єру адміністратора або політика | 6/23,1 | 1/3,8 | 19/73,1 | 4 |
Як видно з відповідей, переважна більшість респондентів (84,6%) бажали отримати в процесі навчання більше практичних знань, більш ніж половина респондентів (52,9%) – теоретичних знань, третина опитаних хочуть підвищити після навчання свій життєвий статус і становище в суспільстві. Таким чином, цілі навчання студентів і цілі викладачів університету в цілому збігаються, що створює передумови для успішного вирішення виникаючих проблем. Переважна більшість студентів (69,2%) на самостійну підготовку до занять витрачають більше 2-х годин; близько чверті респондентів (23,1%) на такі цілі витрачають від 0,5 до 2 годин, проте знайшлися й такі (7,7%), які взагалі не готуються до занять. Рейтинг найбільш улюблених, найменш улюблених і найскладніших дисциплін, що вивчаються, представлений в Таблиці 6.
Таблиця 6
Думка студентів щодо найулюбленіших, найменш улюблених і найскладніших досліджуваних дисциплін (за рейтингами)
| Назва дисципліни | Усього респондентів / % до відповідей | |||||
| Найбільш улюблений | Рейтинг | Найменш улюблений | Рейтинг | Найсклад-ніший | Рейтинг | |
| Анатомія | 25/43,6 | 4 | 5/8,8 | 9 | 27/47,4 | 3 |
| Фізіологія | 25/45,4 | 3 | 5/9,1 | 8 | 25/45,4 | 6 |
| Гістологія | 18/33,3 | 8 | 21/38,9 | 2 | 15/27,8 | 11 |
| Біохімія | 21/38,9 | 6 | 14/25,9 | 4 | 19/35,2 | 8 |
| Фармакологія | 20/40,8 | 5 | 6/12,3 | 7 | 23/46,9 | 4 |
| Внутрішні хвороби | 27/47,4 | 2 | 8/14,0 | 6 | 22/38,6 | 7 |
| Російська мова | 15/27,8 | 10 | 22/40,7 | 1 | 17/31,5 | 9 |
| Хірургія | 28/49,1 | 1 | 3/5,3 | 11 | 26/45,6 | 5 |
| Акушерство і гінекологія | 13/27,7 | 11 | 8/17,0 | 5 | 29/55,3 | 2 |
| Педіатрія | 18/32,7 | 9 | 4/7,3 | 10 | 33/60,0 | 1 |
| Історія укр. культури | 19/35,2 | 7 | 19/35,2 | 3 | 16/29,6 | 10 |
Тож першу п'ятірку найулюбленіших дисциплін склали хірургія (49,1%), внутрішні хвороби (47,4%), фізіологія (45,4%), анатомія (43,6%) та фармакологія (40,8%). Студенти-респонденти цілеспрямовано вибрали ті дисципліни, які допоможуть забезпечити їм у майбутньому кар'єру кваліфікованого лікаря. Біохімія (38,9%), історія української культури (35,2%), гістологія (33,3%), педіатрія (32,7%) і російська мова (27,7%), тобто навчальні дисципліни, які, на думку респондентів, у меншій мірі формують кваліфікацію лікаря, посіли 6–10 рейтингові місця. До групи найскладніших дисциплін студенти-респонденти зарахували педіатрію, акушерство та гінекологію, анатомію, фармакологію й хірургію. Звертає на себе увагу педіатрія, навчання якій 60,0% студентів оцінили як найскладніше. Фізіологія, внутрішні хвороби, біохімія, російська мова та історія української культури розташувалися на 6–10 місцях рейтингової таблиці.
Вивчення психофізіологічної адаптації іноземних студентів показало неоднозначні реакції й різний ступінь їх адаптації до навчального процесу, міжособистісного спілкування та умов мешкання (Таблиця 7).
Таблиця 7
Оцінка показників медичної й психофізичної адаптації іноземних студентів під час навчання в ЛДМУ
| Відповіді на запитання "наскільки часто у Вас буває": | % | |||||
| часто | рейтинг | час від часу | дуже рідко | ніколи | ||
| сонливий стан, поганий настрій | 19,2 | 3 | 19,2 | 44,2 | 17,4 | |
| втома протягом дня | 19,2 | 4 | 28,8 | 38,5 | 13,5 | |
| головні болі | 22,6 | 1 | 18,8 | 37,7 | 20,9 | |
| запаморочення | 11,5 | 6 | 11,5 | 38,5 | 38,5 | |
| труднощі зосередження на заняттях | 16,7 | 5 | 22,2 | 40,7 | 20,4 | |
| дратівливість | 19,6 | 2 | 23,5 | 43,1 | 13,8 | |
| невпевненість у завтрашньому дні, постійна нестача грошей | 8,5 | 7 | 6,4 | 34,0 | 51,1 | |
Як видно з відповідей, найчастіше респонденти скаржаться на головні болі (22,6%), дратівливість (19,6%), навпаки, сонливість, поганий настрій і втома протягом дня (відповідно по 19,2%). У меншій мірі їх турбують труднощі в зосередженні на заняттях (16,7%), запаморочення (11,5%) і невпевненість у завтрашньому дні з постійною нестачею грошей (8,5%). У цілому можна стверджувати, що іноземні студенти-респонденти, судячи з їхніх відповідей, почали адаптуватися до нових умов мешкання й нової культури. У той же час, їхні відповіді на запитання "чи відчуваєте Ви себе безпечно на вулиці й у громадських місцях м. Луганська?" показують, що більш ніж третина респондентів (34,5%) не відчувають себе в безпеці на вулицях м. Луганська, 37,9% відповіли на це запитання ствердно, а 27,6% респондентів вагалися з відповіддю.
Такі показники насторожують і змушують задуматися про наявність проблеми з їхньою безпекою. Це говорить про те, що, крім внутрішніх проблем адаптації, пов'язаних з адаптацією до умов життя й навчанням іноземних студентів у Луганську, існують проблеми їх соціальної адаптації при мешканні в місті.
Соціальна адаптація студентів проявляється також і в ступені їх довіри до соціальних інститутів, з якими вони взаємодіють у процесі свого навчання. Відповіді на ці запитання представлені в Таблиці 8.
Таблиця 8
Ступінь довіри студентів-респондентів до окремих соціальних інститутів (за рейтингом)
| Соціальні інститути | Усього респондентів /% до відповідей | |||||
| Повністю довіряю | рейтинг | Частково довіряю | рейтинг | Не довіряю | Важко відповісти | |
| 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 |
| ректорат | 14,1 | 7 | 44,7 | 3 | 17,0 | 19,20 |
| деканат | 32,0 | 3 | 48,0 | 2 | 10,0 | 10,0 |
| Продовження Таблиці 8 | ||||||
| 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 |
| викладачі | 27,4 | 4 | 60,8 | 1 | 3,9 | 7,9 |
| одногрупники | 55,6 | 2 | 27,8 | 5 | 5,6 | 11,0 |
| міліція | 15,7 | 6 | 25,5 | 6 | 41,2 | 17,6 |
| батьки | 88,9 | 1 | 5,6 | 7 | 0 | 5,5 |
| банки | 22,4 | 5 | 32,6 | 4 | 34,7 | 10,3 |
Як видно з Таблиці 8, найбільш повно респонденти довіряють своїм батькам (94,5%), викладачам (88,2%), товаришам по групі (83,4%), деканату (80,0%), ректорату (58,8%) і банкам (55,0%). Недоліком цього дослідження виявилося те, що не були виділені студентські лідери в групах (старости всіх рівнів, старости в гуртожитках), помічники контрактерів зі студентів. Саме ці "соціальні інститути" відіграють дуже важливу роль у навчанні та адаптації студентів-іноземців.
Проведений аналіз дозволяє зробити наступні висновки:
- Із загальної чисельності респондентів 72,4% становлять чоловіки і 27,6% – жінки. Респонденти є в основному вихідцями з Індії (86,2%).
- Більшість іноземних студентів-респондентів відносить себе й свої родини до середньозабезпечених верств. Тільки 21,8% респондентів відчувають матеріальну скруту.
- Іноземні студенти-респонденти в цілому володіють сучасними інформаційними технологіями. Більше половини з них вміють працювати на комп'ютері (62,5%) і користуються Інтернетом.
- Студенти не висловлювали особливих претензій через нешанобливе ставлення до них із боку викладачів і вітчизняних студентів, що свідчить про нормальний процес адаптації й спілкування між студентами й викладачами.
- Що стосується дискримінації за національною ознакою, то більш ніж половина респондентів стикалася з випадками її прояву в м. Луганську, але це траплялося рідко.
- Із відповідей студентів-респондентів випливає, що у своїй більшості вони націлені на отримання практичних знань і навичок, щоб бути кваліфікованими фахівцями. Це підтверджує й ранжування дисциплін студентами на найбільш улюблені та найменш улюблені, до перших відносяться хірургія, внутрішні хвороби та фармакологія, до других – теоретичні дисципліни (біохімія, історія української культури).
- У той же час аналіз окремих психофізіологічних показників – втома, невпевненість, поганий настрій, дратівливість, безпека і т.д. – показує, що в цілому більшість студентів-респондентів почали адаптуватися до соціальних умов у м. Луганську.
- Іноземні студенти-респонденти в основному високо оцінюють свої бажання й цілі, які вони мріють реалізувати в процесі навчання, але не докладають для цього достатніх зусиль. Самокритика та адекватна самооцінка в іноземців розвинена слабо.
- Проведені соціологічні дослідження показали їхню ефективність у виявленні "больових точок" у взаєминах з іноземними студентами, встановленні зворотного зв'язку між студентами, викладачами, деканатом і ректоратом, що дозволить окреслити напрямки та розробити конкретні заходи щодо підвищення якості навчання, медичного та санітарно-епідемічного забезпечення навчального процесу, мешкання іноземних студентів у м. Луганську.
- Аналіз літературних даних і публікацій з медико-соціальної адаптації іноземних студентів медичних ВНЗ показує реалії й труднощі навчання іноземців в Україні, особливо на клінічних кафедрах.