Араса шевченка 175 річчю Київського університету І 75 річчю географічного факультету присвячується київ ніка-Центр 2007
| Вид материала | Документы |
- Київський національний університет імені Тараса Шевченка С.І. Сніжкo теорія І методи, 3725.97kb.
- Iнтернет сторінка географічного факультету Київського національного університету імені, 43.27kb.
- Geo univ kiev, 329.36kb.
- Ої освіти та науки, присвяченої 65-річчю геологічного факультету Львівського національного, 116.42kb.
- Звіт про результати діяльності Наукового товариства студентів та аспірантів економічного, 65.15kb.
- Ну, а пока – зима…, 3393.89kb.
- 645-річчю села Хащувате присвячується, 1291.82kb.
- Програма курсу „Українознавство для студентів Київського, 378.15kb.
- Київський Національний університет імені Тараса Шевченка Кохановська Олена Велеонінівна, 751.92kb.
- Керівник практики від Прокуратури, 60.22kb.
КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ імені ТАРАСА ШЕВЧЕНКА
СУСПІЛЬНО-ГЕОГРАФІЧНА ПІДГОТОВКА
ФАХІВЦІВ
У КИЇВСЬКОМУ НАЦІОНАЛЬНОМУ УНІВЕРСИТЕТІ
імені ТАРАСА ШЕВЧЕНКА
175 - річчю
Київського університету
і 75 річчю географічного
факультету присвячується
КИЇВ
Ніка-Центр
2007
УДК 911.3
ББК
С
Суспільно-географічна підготовка фахівців у Київському національному університеті імені Тараса Шевченка / За ред. Олійника Я.Б. - К., ВГЛ, «Ніка-Центр», 2007.- с.
Висвітлені особливості становлення, сучасного стану та перспектив розвитку кафедри економічної та соціальної географії в Київському національному університеті імені Тараса Шевченка. Охарактеризовані основні напрямки підготовки фахівців освітньо-кваліфікаційних рівнів – «бакалавр», «спеціаліст» і «магістр».
Для викладачів, вчителів, аспірантів, студентів та всіх, хто цікавиться суспільно-географічними аспектами підготовки фахівців.
Рецензенти:
Балабанов Г.В., доктор географічних наук, професор;
Топчієв О.Г., доктор географічних наук, професор;
Фащевський М.В., доктор географічних наук, професор
© Київський національний університет імені Тараса Шевченка, 2007
З М І С Т
Передмова...........................................................................................................4
Розділ І
Концептуальні основи суспільно-географічної освіти.......................6
1.1. Основні поняття про освітню діяльність..............................................6
1.2. Болонський процес і географічна освіта.............................................11
1.3. Навчальний план....................................................................................14
Розділ ІІ
Історія розвитку кафедри...................................................................30
2.1. Етапи розвитку......................................................................................30
2.2. Завідувачі кафедри................................................................................42
Розділ ІІІ
Сучасна структура кафедри................................................................52
3.1. Навчально-виховний процес................................................................52
3.2. Види практик.........................................................................................71
3.3. Науково-дослідна робота......................................................................83
3.4. Список публікацій викладачів за 2000-2007 рр..................................87
Розділ ІV
Програми підготовки освітньо-кваліфікаційного
рівня «бакалавр».................................................................................109
Розділ V
Програми підготовки освітньо-кваліфікаційного
рівня «спеціаліст»..............................................................................457
Розділ VІ
Програми підготовки освітньо-кваліфікаційного
рівня «магістр»...................................................................................533
Розділ VІІ
Працевлаштування випускників.......................................................600
Висновки.............................................................................................604
Список використаної літератури......................................................605
Передмова
В сучасних умовах ринкової трансформації економіки зростає соціальний запит географії. Це зумовлено зростанням в першу чергу ролі суспільної географії у вирішенні конкретних завдань нинішньої інформаційної епохи. Фахівці із суспільної географії здатні виконувати роботу з аналізу, прогнозування, індикативного планування, програмування і конструювання раціональної територіальної організації людської діяльності, включаючи оцінку природно-ресурсного потенціалу, демографічної ситуації і процесів розселення, розміщення виробництва і невиробничої сфери та організацією території з урахуванням природних, соціальних, економічних та екологічних чинників; проводити заняття з географії, екології та основ економіки у багатокомплексних середніх школах, коледжах, гімназіях та ліцеях.
Вони можуть працювати в науково-дослідницьких, проектних та прогнозно-планових державних і приватних установах, в обласних районних і міських управлінських структурах (адміністраціях), в органах самоврядування – з метою складання і наукового обґрунтування комплексних прогнозів та індикативних планів соціально-економічного розвитку міст, адміністративних областей і районів, експертної оцінки схем і проектів розвитку територій.
Автори: Я. Олійник, член-кор. АПН України, д.е.н., проф., керівник авторського колективу; С. Іщук, д.геогр.н., проф.; К. Мезенцев, д.геогр.н. доц.; М. Пістун, д.геогр.н. проф.; А. Степаненко, д.геогр.н. проф.; В. Пересєкін, к.геогр.н., доц.; Н. Мезенцева, к.геогр.н., доц.; В. Дорошенко, к.геогр.н., доц.; В. Шишацький к.геогр.н., доц.; О. Кононенко к.е.н., ас.; В. Пасько, к.геогр.н., ас.; С. Запотоцький, к.геогр.н., ас.; В. Матвієнко, к.геогр.н., доц.; А. Мельничук, к.геогр.н., ас.
Завідувачі кафедри
| № п/п | Прізвище ім’я та по батькові | Роки |
| 1. | Воблий Костянтин Григорович, Заслужений діяч науки України, академік АН України, доктор політекономії і статистики | 1933-1941, 1943-1947 |
| 2. | Пяртлі Костянтин Петрович, кандидат географічних наук, доцент | 1947-1958 |
| 3. | Діброва Олексій Тимофійович, доктор географічних наук, професор | 1959-1973 |
| 4. | Мохначук Степан Степанович, кандидат географічних наук, доцент | 1973-1974 |
| 5. | Юрківський Віктор Минович, кандидат географічних наук, професор | 1975 |
| 6. | Пістун Микола Данилович, Заслужений працівник народної освіти України, доктор географічних наук, професор | 1975-1998 |
| 7. | Олійник Ярослав Богданович, Заслужений діяч науки і техніки України, член-кореспондент АПН України, доктор економічних наук, професор, декан географічного факультету | 1998 |
Розділ І Концептуальні основи суспільно-географічної освіти
1.1. Основні поняття про освітню діяльність
Основні положення про вищу освіту сформульовані у Законі України «Про вищу освіту», де вказується, що вища освіта - рівень освіти, який здобувається особою у вищому навчальному закладі в результаті послідовного, системного та цілеспрямованого процесу засвоєння змісту навчання, який ґрунтується на повній загальній середній освіті й завершується здобуттям певної кваліфікації за підсумками державної атестації; зміст вищої освіти - обумовлена цілями та потребами суспільства система знань, умінь і навичок, професійних, світоглядних і громадянських якостей, що має бути сформована в процесі навчання з урахуванням перспектив розвитку суспільства, науки, техніки, технологій, культури та мистецтва. В Законі розкриті найважливіші категорії освітньої діяльності.
Зміст навчання - структура, зміст і обсяг навчальної інформації, засвоєння якої забезпечує особі можливість здобуття вищої освіти і певної кваліфікації.
Державна атестація осіб, які закінчують вищі навчальні заклади - встановлення відповідності рівня якості отриманої ними вищої освіти вимогам стандартів вищої освіти по закінченню навчання за напрямом, спеціальністю.
Нормативний термін навчання - термін навчання за денною (очною) формою, необхідний для засвоєння особою нормативної та вибіркової частин змісту навчання і встановлений стандартом вищої освіти.
Стандарт вищої освіти - сукупність норм, які визначають зміст вищої освіти, зміст навчання, засіб діагностики якості вищої освіти та нормативний термін навчання.
Освітній рівень вищої освіти - характеристика вищої освіти за ознаками ступеня сформованості інтелектуальних якостей особи, достатніх для здобуття кваліфікації, яка відповідає певному освітньо-кваліфікаційному рівню.
Освітньо-кваліфікаційний рівень вищої освіти – характеристика вищої освіти за ознаками ступеня сформованості знань, умінь та навичок особи, що забезпечують її здатність виконувати завдання та обов'язки (роботи) певного рівня професійної діяльності.
Рівень професійної діяльності - характеристика професійної діяльності за ознаками певної сукупності професійних завдань та обов'язків (робіт), які виконує фахівець.
Професійна підготовка - здобуття кваліфікації за відповідним напрямом підготовки або спеціальністю, а також здійснення наукової та науково-технічної діяльності.
Акредитована спеціальність - спеціальність відповідного освітньо-кваліфікаційного рівня, за якою вищий навчальний заклад певного типу отримав право провадити освітню діяльність, пов'язану із здобуттям вищої освіти та кваліфікації.
Якість вищої освіти - сукупність якостей особи з вищою освітою, що відображає її професійну компетентність, ціннісну орієнтацію, соціальну спрямованість і обумовлює здатність задовольняти як особисті духовні і матеріальні потреби, так і потреби суспільства.
Якість освітньої діяльності - сукупність характеристик системи вищої освіти та її складових, яка визначає її здатність задовольняти встановлені і передбачені потреби окремої особи або(та) суспільства.
Державна політика у галузі вищої освіти ґрунтується на принципах:
- доступності та конкурсності здобуття вищої освіти кожним громадянином України;
- незалежності здобуття вищої освіти від впливу політичних партій, громадських і релігійних організацій;
- інтеграції системи вищої освіти України у світову систему вищої освіти при збереженні і розвитку досягнень та традицій української вищої школи;
- наступності процесу здобуття вищої освіти;
- державної підтримки підготовки фахівців для пріоритетних напрямів фундаментальних і прикладних наукових досліджень;
- гласності при формуванні структури та обсягів освітньої та професійної підготовки фахівців.
До структури вищої освіти входять освітні й освітньо-кваліфікаційні рівні:
1) освітні рівні:
- базова вища освіта;
- повна вища освіта;
2) освітньо-кваліфікаційні рівні:
- бакалавр;
- спеціаліст, магістр.
У вищих навчальних закладах підготовка за напрямами і спеціальностями фахівців всіх освітніх та освітньо-кваліфікаційних рівнів здійснюється за відповідними освітньо-професійними програмами ступенево або неперервно залежно від вимог до рівня оволодіння певною сукупністю умінь та навичок, необхідних для майбутньої професійної діяльності.
Базова вища освіта - освітній рівень вищої освіти особи, який характеризує сформованість її інтелектуальних якостей, що визначають розвиток особи як особистості і є достатніми для здобуття нею кваліфікацій за освітньо-кваліфікаційним рівнем бакалавра.
Повна вища освіта - освітній рівень вищої освіти особи, який характеризує сформованість її інтелектуальних якостей, що визначають розвиток особи як особистості і є достатніми для здобуття нею кваліфікацій за освітньо-кваліфікаційним рівнем спеціаліста або магістра.
Вищу освіту мають особи, які завершили навчання у вищих навчальних закладах, успішно пройшли державну атестацію відповідно до стандартів вищої освіти і отримали відповідний документ про вищу освіту державного зразка.
Державна атестація осіб, які закінчують вищі навчальні заклади усіх форм власності, здійснюється державною екзаменаційною комісією. Положення про державну екзаменаційну комісію затверджується спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у галузі освіти і науки.
Бакалавр - освітньо-кваліфікаційний рівень вищої освіти особи, яка на основі повної загальної середньої освіти здобула базову вищу освіту, фундаментальні і спеціальні уміння та знання щодо узагальненого об'єкта праці (діяльності), достатні для виконання завдань та обов'язків (робіт) певного рівня професійної діяльності, що передбачені для первинних посад у певному виді економічної діяльності.
Підготовка фахівців освітньо-кваліфікаційного рівня бакалавра може здійснюватися на основі освітньо-кваліфікаційного рівня молодшого спеціаліста.
Особи, які в період навчання за освітньо-професійною програмою підготовки бакалавра у вищих навчальних закладах другого-четвертого рівнів акредитації припинили подальше навчання, мають право за індивідуальною програмою здобути освітньо-кваліфікаційний рівень молодшого спеціаліста за однією із спеціальностей, відповідних напряму підготовки бакалавра, у тому самому або іншому акредитованому вищому навчальному закладі.
Спеціаліст - освітньо-кваліфікаційний рівень вищої освіти особи, яка на основі освітньо-кваліфікаційного рівня бакалавра здобула повну вищу освіту, спеціальні уміння та знання, достатні для виконання завдань та обов'язків (робіт) певного рівня професійної діяльності, що передбачені для первинних посад у певному виді економічної діяльності.
Магістр - освітньо-кваліфікаційний рівень вищої освіти особи, яка на основі освітньо-кваліфікаційного рівня бакалавра здобула повну вищу освіту, спеціальні уміння та знання, достатні для виконання професійних завдань та обов'язків (робіт) інноваційного характеру певного рівня професійної діяльності, що передбачені для первинних посад у певному виді економічної діяльності.
Підготовка фахівців освітньо-кваліфікаційного рівня магістра може здійснюватися на основі освітньо-кваліфікаційного рівня спеціаліста.
Особи, які в період навчання за освітньо-професійною програмою підготовки магістра припинили подальше навчання, мають право за індивідуальною програмою здобути освітньо-кваліфікаційний рівень спеціаліста за такою ж або спорідненою спеціальністю у тому самому або іншому акредитованому вищому навчальному закладі.
Одним із структурних підрозділів вищого навчального закладу четвертого рівня акредитації є кафедри.
Кафедра - базовий структурний підрозділ вищого навчального закладу (його філій, інститутів, факультетів), що проводить навчально-виховну і методичну діяльність з однієї або кількох споріднених спеціальностей, спеціалізацій чи навчальних дисциплін і здійснює наукову, науково-дослідну та науково-технічну діяльність за певним напрямом. Кафедра створюється рішенням Вченої ради вищого навчального закладу за умови, якщо до її складу входить не менше ніж п'ять науково-педагогічних працівників, для яких кафедра є основним місцем роботи, і не менше ніж три з яких мають науковий ступінь або вчене звання.
Керівництво кафедрою здійснює завідуючий кафедрою, який обирається на цю посаду за конкурсом Вченою радою вищого навчального закладу строком на п'ять років (для національного вищого навчального закладу - строком на сім років). Із завідуючим кафедрою укладається контракт.
Навчально-виховний процес забезпечує можливість:
- здобуття особою знань, умінь і навичок у гуманітарній, соціальній, науково-природничій і технічній сферах;
- інтелектуального, морального, духовного, естетичного і фізичного розвитку особи, що сприяє формуванню знаючої, вмілої та вихованої особистості.
Навчання на кафедрі економічної та соціальної географії здійснюється за такими формами:
денна (очна);
заочна,
Форми навчання можуть бути поєднані. Терміни навчання за відповідними формами визначаються можливостями виконання освітньо-професійних програм підготовки фахівців певного освітньо-кваліфікаційного рівня.
Навчальний процес на кафедрі економічної та соціальної географії здійснюється у таких формах:
- навчальні заняття;
- самостійна робота;
- практична підготовка;
- контрольні заходи.
Основними видами навчальних занять на кафедрі економічної та соціальної географії є:
- лекція;
-лабораторне, практичне, семінарське, індивідуальне заняття;
-консультація.
Основними посадами науково-педагогічних працівників на кафедрі економічної та соціальної географії є:
- асистент;
- доцент;
- професор;
- завідуючий кафедрою;
Студент (слухач)- особа, яка в установленому порядку зарахована до вищого навчального закладу і навчається за денною (очною), або заочною, формами навчання з метою здобуття певних освітнього та освітньо-кваліфікаційного рівнів.
Аспірант - особа, яка має повну вищу освіту і освітньо-кваліфікаційний рівень магістра або спеціаліста, навчається в аспірантурі (ад'юнктурі) вищого навчального закладу або наукової установи для підготовки дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата наук.
Докторант - особа, яка має науковий ступінь кандидата наук і зарахована до докторантури для підготовки дисертації на здобуття наукового ступеня доктора наук.
Особи, які навчаються у вищих навчальних закладах, мають право на:
- вибір форми навчання;
- трудову діяльність у позанавчальний час;
- користування навчальною, науковою, виробничою, культурною, спортивною, побутовою, оздоровчою базою вищого навчального закладу;
- участь у науково-дослідних, дослідно-конструкторських роботах, конференціях, симпозіумах, виставках, конкурсах, представлення своїх робіт для публікацій;
- обрання навчальних дисциплін за спеціальністю в межах, передбачених освітньо-професійною програмою підготовки та робочим навчальним планом;
Особи, які навчаються у вищих навчальних закладах, зобов'язані:
- додержуватися законів, статуту та правил внутрішнього розпорядку вищого навчального закладу;
- виконувати графік навчального процесу та вимоги навчального плану.
Учасниками навчально-виховного процесу на кафедрі економічної та соціальної географії є:
- педагогічні і науково-педагогічні працівники;
- особи, які навчаються;
- працівники кафедри (категорійні спеціалісти, старші лаборанти, завідувачі навчальними лабораторіями, методисти та інші).
Основними формами підготовки наукових і науково-педагогічних працівників вищої кваліфікації є аспірантура і докторантура.
Аспірантура і докторантура створюють умови для безперервної освіти, підвищення науково-педагогічної і наукової кваліфікації громадян і здобуття наукового ступеня кандидата або доктора наук.
1.2. Болонський процес і географічна освіта
У процесі об’єднання Європи, який супроводжується формуванням спільного освітнього простору з єдиними вимогами, критеріями і стандартами, важливою метою є консолідація зусиль освітянської та наукової громадськості задля підготовки кадрів. Цей процес, що об’єднався під егідою Болонської декларації, спрямований на впровадження загальноєвропейських норм в освіті і науці та поширення національних культурних і науково-технічних надбань європейських країн.
Комплексний порівняльний аналіз системи освіти в провідних європейських університетах та власної системи освітньої діяльності свідчить, що у нас краща гуманітарна підготовка, ґрунтовніша фундаментальна підготовка, яка закладає підвалини подальшої міжпрофесійної мобільності, створює передумови для високої конкурентоспроможності. Проте невідповідність з освітою європейського формату залишається досить суттєвою, тому й заходи щодо імплементації європейського досвіду мають бути комплексними і багатими за змістом, включаючи зміни інституціонального та змістовного і науково-методичного характеру.
Болонський процес передбачає в першу чергу нову філософію освітньої діяльності, нові принципи організації навчального процесу, новий тип відносин між викладачем і студентом, нові технології опановування знань.
Впроваджуючи Болонські ініціативи, ми повинні з одного боку, захистити самобутність та унікальність вітчизняної географічної освіти, зберегти свої кращі традиції. Водночас необхідно задіяти ресурс світових тенденцій реформування нової культури викладання.
На думку Міністра освіти і науки України С. Ніколаєнка якість всієї української освіти, зокрема вищої, є проблемою номер один. Головним принципом вищої школи і основою якості є нероздільність освіти і науки.
Міністр підкреслює, що “якісна освіта – це, коли людина закінчила навчальний заклад і, прийшовши на виробництво, отримала якісно новий рівень свого життя, стала заможнішою. І вся держава в результаті цього краще живе”.
Приєднання України до Болонського процесу є незаперечним фактом міжнародного визнання нашої системи вищої освіти. Це зобов’язує нашу країну, в першу чергу, завершити модернізацію та реформування вищої освіти до 2010 року і надалі здійснювати освітні послуги з урахуванням європейських норм і стандартів.
Виходячи з того, що висока якість вищої освіти в контексті Болонського процесу є основою створення Європейського простору вищої освіти, ми зосереджуємо увагу на заходах, спрямованих на підвищення якості освіти і, в першу чергу, на розвитку науково-дослідної роботи викладачів і студентів. В основу нашої програми покладено принцип про те, що кожний штатний викладач спочатку - вчений, а потім – викладач, що в основі викладання мають бути покладені результати власних наукових досліджень, що наукові дослідження – первинне, а викладання – похідна наукової діяльності. Кожен наш викладач щороку впроваджує в навчальний процес декілька нових лекцій, положень, що підвищує науковий рівень викладання. Ми вдосконалили робочі навчальні плани підготовки географів. Тепер працюємо над розробкою нових навчальних планів, в яких має бути передбачено не більше шести дисциплін у семестрі, а тижневе аудиторне навантаження на бакалаврському рівні становитиме не більше 20 годин, а на магістерському – не більше 18 годин.
Підготовка магістрів на кафедрі здійснюється за двома спеціалізаціями розміщення продуктивних сил і регіональна економіка та управління розвитком регіону. Ми розробляємо навчально-методичні комплекси, куди будуть включені робочі програми, графік навчального процесу, в тому числі зміст і терміни організації навчальної роботи, що має виконати студент у відповідний період часу, програма практики, методичні рекомендації з підготовки магістерської роботи, орієнтовну тематику магістерських робіт та навчально-методичні матеріали до вивчення дисциплін, що входять до магістерської програми (розгорнута програма дисципліни, перелік завдань та форми організації самостійної роботи студентів при вивченні теоретичного матеріалу дисципліни, перелік завдань для виконання на базах виробничої практики та методичні вказівки щодо їх подання, форми організації індивідуально-консультаційної роботи викладача зі студентами, порядок поточного і підсумкового оцінювання знань студентів з дисципліни, критерії оцінювання знань, зразок екзаменаційного білету ).
Розпочата робота по опрацюванню основних засад побудови робочих навчальних планів освітньо-кваліфікаційного рівня бакалавр, що узгоджуються з вимогами Болонської декларації: уточнення назв дисциплін циклу гуманітарної, природничо-наукової та загально-географічної підготовки, кореляція їх загального обсягу і визначення трудомісткості навчального процесу студентів у кредитах ECTS, перегляд структури варіативної складової навчальних планів, визначення принципів формування індивідуальних навчальних планів студентів. Варто посилити фундаментальну підготовку студентів на основі збільшення навчального часу для опанування нормативної профілюючої дисципліни по кожній з спеціальностей ( до 10 кредитів).
Важливим завданням є формування варіативної складової навчальних планів, частка якої має бути в межах до 40% (диференційовано за циклами підготовки). Варіативна складова повинна стати надзвичайно привабливою для студентів, оскільки це має бути система знань, зорієнтована на потреби особистості. Сюди необхідно закласти останні досягнення тієї чи іншої галузі знань, які зорієнтовані і на вимоги ринку праці, і на виклики сьогодення, і на реальні потреби конкретного студента.
Принциповим в плані нової філософії побудови навчальних планів є формування на базі робочих планів індивідуальних планів студентів, що допоможе перетворити студента в активного учасника навчальної діяльності.
Відповідно до нових навчальних планів ведеться робота над формуванням концепції структури та змісту навчальних програм дисциплін, що є профілюючими для відповідних спеціальностей, опанування яких має забезпечити фундаментальну науково-теоретичну підготовку та набуття необхідних практичних навичок за відповідним фаховим спрямуванням.
В структурі робочої навчальної програми дисципліни варто передбачити розкриття змістовного наповнення всіх форм організації навчального процесу при опануванні даного курсу, і зокрема, орієнтовну тематику лекцій і семінарських (практичних, лабораторних) занять, технології індивідуальної та самостійної роботи студентів, індивідуально-консультативної роботи викладача, перелік сучасних технологій та інтерактивних методів навчання.
Ведеться робота по удосконаленню форм і методів організації навчального процесу, зокрема по впровадженню сучасних методик та інтерактивних технологій навчання. Для активізації навчального процесу ми впроваджуємо проблемні лекції, міні-лекції, лекції – бесіди, лекції – семінари, семінари-дискусії та ін.
На факультеті інстальовано 30 систем та пакетів прикладних програм, створено 3 комп’ютерні класи, є доступ до Internet. Ми плануємо розширити систему комп’ютерних класів для кожної спеціальності.
Важливою складовою навчально-методичної діяльності кафедри є удосконалення системи контролю якості знань студентів, адже система оцінювання знань відіграє важливе значення у забезпеченні високої якості освіти та формуванні конкурентоспроможних фахівців.
Вже декілька років ми проводимо модульно-рейтингову систему, яка передбачає прозорі відносини між студентом і викладачем. Студент на початку семестру знає, що він має опановувати, що від нього вимагається, якими будуть критерії оцінювання його знань, скільки балів і за що він може отримати під час поточних та підсумкових контрольних заходів. По кожній дисципліні є методичні матеріали: перелік питань, що охоплюють зміст робочої програми; приклади типових завдань; порядок поточного і підсумкового оцінювання знань; особливості поточного контролю; список рекомендованої літератури. За такої системи оцінювання студент усвідомлює, що для отримання високої оцінки з дисципліни він має інтенсивно працювати впродовж всього семестру.
Підсумкова оцінка з дисципліни складається з двох складових – за результати поточної діяльності та результати діагностики знань у формі іспиту (відповідно 60 і 40 %).
Важливим завданням є розширення мобільності студентів через розширення міжнародних зв’язків, наповнення їх новим змістом.
Впровадження Болонського процесу дасть змогу набути нового рівня конкурентоздатності наших випускників і одночасно гармонізувати географічну освіту, щоб ми були зрозумілі Європі, а Європа була зрозумілою нам.