Янки, заочеревинного простору, малого тазу, верхніх та нижніх кінцівок методичні вказівки до практичних занять для студентів медичних факультетів (модуль № 2) Донецьк, 2009
| Вид материала | Документы |
- Методичні рекомендації для підготовки до практичних занять студентів VI курсу медичних, 2563.92kb.
- Методичні рекомендації для викладачів до семінарських занять для студентів ІІ курсу, 893.04kb.
- В. М., Огородник І. С. Філософія методичні вказівки до семінарських занять для студентів, 832.49kb.
- Методичні вказівки до практичних занять, 707.4kb.
- Методичні вказівки до практичних занять, 400.39kb.
- Календарно-тематичний план практичних занять з біологічної хімії для студентів медичних, 845.47kb.
- Методичні вказівки до виконання практичних занять І самостійної роботи з дисципліни, 583.93kb.
- Оперативна хірургія І топографічна анатомія методичні вказівки до практичних занять, 1400.78kb.
- Методичні вказівки до роботи студентів на практичному занятті модуль змістовний модуль, 922.89kb.
- І проведення практичних занять для студентів 5 курсу спеціальності, 729.52kb.
Після засвоєння перерахованих питань необхідно вирішити наступні завдання.
Завдання № 1.
У хворого відзначається відсутність пульсації на задній великогомілковій артерії. Де треба визначати пульс на цій артерії?
А. На задній поверхні латеральної кісточки
В. У латеральному куті Ахілова сухожилля
С. Посередині між медіальною кісточкою та п’ятковим сухожиллям
D. На внутрішній поверхні Ахілова сухожилля
Е. На передній поверхні медіальної кісточки
Завдання № 2.
При лікування виникла необхідність оголення тильної артерії стопи. Як проходить проекційна лінія цієї артерії?
А. Від середини між кісточками до 1-ого міжпальцевого проміжка
В. Від точки яка віддалена на 1 см всередину від медіального краю великогомілкової кістки до середини відстані між медіальною кісточкою і п’ятковим сухожилком
С. Від середини між кісточками до 2-ого міжплеснового проміжка
D. Від точки, яка віддалена на 3 см всередину від медіального краю великогомілкової кістки до середини відстані між медіальною кісточкою і п’ятковим сухожилком
Е. Від точки, яка віддалена на 5 см всередину від медіального краю великогомілкової кістки до середини відстані між медіальною кісточкою і п’ятковим сухожилком
Завдання № 3.
Лікар виконав пункцію великої підшкірної вени в ділянці гомілковостопного суглобу. Де знаходиться ця вена в місці пункції?
А. На передній поверхні медіальної кісточки
В. На задній поверхні медіальної кісточки
С. На передній поверхні латеральної кісточки
D. На задній поверхні латеральної кісточки
Е. Посередині між медіальною та латеральною кісточками
Еталони відповідей: № 1 – С, № 2 - А.
КОРОТКІ МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ ДО РОБОТИ СТУДЕНТІВ НА ПРАКТИЧНОМУ ЗАНЯТТІ
Викладач здійснює мотиваційне введення до заняття, проводить контроль і коректування вихідного рівня знань-вмінь. Потім студенти під контролем викладача приступають до препарування і вивчення особливостей будови м'яких тканин ділянки гомілковостопного суглоба та стопи, по проекційним лініям оголюють магістральні судинно-нервові утворення, описують синтопію їх компонентів. Студенти, використовуючи зовнішні орієнтири, оголюють велику підшкірну вену нижньої кінцівки. Наприкінці заняття викладач проводить аналіз самостійної роботи студентів з рішенням ситуаційних завдань, підводить підсумки та задає завдання на наступне заняття.
ГРАФ ЛОГІЧНОЇ СТРУКТУРИ ТЕМИ:
«Оперативна хірургія і топографічна анатомія ділянки гомілковостопного суглоба та стопи»
Топографічна анатомія
Ділянка гомілковостопного суглоба та стопа
Можливі шляхи розповсюдження патологічних процесів
Синтопія, голотопія, скелетотопія судинно-нервових утворень
Пошарова будова
Оперативні втручання та маніпуляції
Доступи до судинно-нервових утворень
Венепункція та венесекція великої підшкірної вени
Знаходження місць визначення пульсу
9. АМПУТАЦІЇ І ЕКЗАРТИКУЛЯЦІЇ НА ВЕРХНІХ ТА НИЖНІХ КІНЦІВКАХ
Актуальність теми обумовлена тим, що ампутації та екзартикуляції кінцівок залишаються операціями вибору при тяжких ускладненнях таких захворювань, як облітеруючий ендартеріїт, атеросклероз, цукровий діабет, гангрена та ін. Незважаючи на значні досягнення у розвитку сучасної хірургії, у клініці до цього часу відзначається значна кількість (від 40 % до 80 %) тяжких ускладнень ампутацій (порочна кукса, фантомний біль, біль у куксі та ін.), які більшість авторів пов`язують з хибною обробкою судин та нервів, окістя та кістки. Але ще видатний хірург та вчений М.І.Пирогов писав про те, що жодна операція не потребує стільки розсудливості, стільки здорового глузду та уваги з боку лікарів, як ампутація. З іншого боку, навіть найретельніше виконання всіх відомих технічних правил під час ампутації не гарантує відсутності в післяопераційному періоді больового синдрому. Це вказує на необхідність пошуку причин утворення цих ускладнень та подальшого удосконалення етапів операції. Безсумнівно, попередити значну кількість ускладнень після ампутації можливо при чіткому знанні хірургами пошарової будови та топографії головних судинно-нервових утворень вибраних ділянок.
Цілі навчання:
Загальна мета: вміти оцінювати раціональний рівень ампутацій та екзартикуляцій, обґрунтовувати способи і методи їх виконання з урахуванням особливостей топографічної анатомії верхніх та нижніх кінцівок.
| КОНКРЕТНІ ЦІЛІ: | ВИХІДНИЙ РІВЕНЬ ЗНАНЬ-ВМІНЬ: |
| ВМІТИ: | |
| 1. Визначати особливості топографічної анатомії верхніх та нижніх кінцівок. 2. Оцінювати рівень роз'єднання тканин при виконанні ампутацій і екзартикуляцій. 3. Обгрунтовувати способи і методи виконання ампутацій і екзартикуляцій. | Розпізнавати анатомічні утворення верхніх та нижніх кінцівок (кафедра нормальної анатомії людини). |
Для визначення вихідного рівня знань-умінь з метою самоконтролю пропонуємо вирішити наступні завдання:
Завдання № 1.
У постраждалого має місце хронічний остеомієліт на рівні середньої треті гомілки. Яке положення займає малогомілкова кістка у порівнянні з великогомілковою?
А. Медіальне
В. Латеральне
С. Переднє
D. Заднє
Е. Передньо-медіальне.
Завдання № 2.
У хворого при невротомії перетинається нерв під головкою малогомілкової кістки. Який нерв перетинається?
- Великогомілковий
- Поверхневий малогомілковий
- Глибокий малогомілковий
- Загальний малогомілковий
Е. Схований нерв.
Завдання № 3.
У хворого при операції на рівні середньої треті стегна у задньому м’язово-фасціальному ложі перетинається товстий нервовий стовбур. Який нерв перетинається?
A. Великогомілковий
B. Загальний малогомілковий
C. Сідничний
D. Поверхневий малогомілковий
E. Глибокий малогомілковий.
Завдання № 4.
При перетинанні м’язів передньої групи гомілки виникла артеріальна кровотеча. Яку артерію пошкоджено?
- Передня великогомілкова
- Малогомілкова
C. Задня великогомілкова
D. Підколінна
Е. Стегнова.
Завдання № 5.
При операції у верхній третині стегна хірург перев’язав найтовщу гілку стегнової артерії. Яку артерію перев’язав хірург?
А. Стегнову
В. Глибоку стегна
С. Надчеревну
D. Поверхневу статєву
Е. Медіальну, огинаючу стегнову кістку.
Еталони відповідей: № 1 – В, № 2 – D.
Інформацію, необхідну для формування базових знань-умінь, можна знайти в наступних підручниках:
1. Привес М.Г., Лысенков Н.К. Анатомия человека.- М.: Медицина, 1992.- С. 385 – 412.
2. Синельников Р.Д. Атлас анатомии человека.- М.: Гос.изд.мед.лит-ры, 1993.- Т.1.- С. 144-176, 225-264, 395-456.
3. Синельников Р.Д. Атлас анатомии человека.- М.: Гос.изд.мед.лит-ры, 1994.- Т.2.- С. 349-368, 419-426.
4. Сапин М.Р. Анатомия человека.- М., 1993.- Ч. 1, С. 370- 396.
5. Тестовые задания по анатомии человека.- Донецк, 1999.- часть 1
ЗМІСТ НАВЧАННЯ
Після засвоєння необхідних базових знань можна перейти до вивчення наступних матеріалів:
ОСНОВНА ЛІТЕРАТУРА
1. Оперативна хірургія і топографічна анатомія/ під ред. Кульчицького К.І.- Київ: Вища шк., 1994.- С. 7-29.
2. Оперативная хирургия и топографическая анатомия / под ред. К.И.Кульчицкого, И.И.Бобрика.- К.: Выща школа, 1989.- С. 428, 436-457, 384-385.
3. Лекція по темі заняття
4. Семенова Т.В. Клиническая анатомия и оперативная хирургия (курс лекцій).-Донецк, 2007.- С. 267-275.
5. Граф логічної структури теми.
ДОДАТКОВА ЛІТЕРАТУРА
1.Островерхов Г.Е. с соавт. Оперативная хирургия и топографическая анатомия.- М.: Медицина, 2004.- С. 11; 24-34.
2.М.П.Бурих Топографічний підхід до вивчення тіла людини.-Харьків, 2005.- 30 с.
3.Оперативна хірургія та тапографічна анатомія: Навчально-методичний посібник. Практичні заняття. Для медичних факультетів /Ковальський М.П., Костюк Г.Я., Півтора В.І., Кобзар О.Б., Гунько П.М.- Вінниця: ПП «Видавництво «Тезис», 2004.-310 с.
4. К.И..Кульчицкий, В.Н. Круцяк, Н.С.Скрипников и др. Практикум по оперативной хирургии и топографической анатомии для студентов педиатрического факультета,- Черновці.-1990.- 280 с.
5. Сироид Д.В. Техника оперативных навыков врача. – Донецк, 2009. – С. 185-188, 219-220.
ОСНОВНІ ТЕОРЕТИЧНІ ПИТАННЯ, НА ПІДСТАВІ ЯКИХ МОЖЛИВЕ ВИКОНАННЯ ЦІЛЬОВИХ ВИДІВ ДІЯЛЬНОСТІ
1. Топографічна анатомія верхніх та нижніх кінцівок.
2. Класифікація ампутацій (екзартикуляцій).
3. Техніка ампутацій і екзартикуляцій.
Після засвоєння перерахованих вище питань необхідно вирішити наступні завдання.
Завдання № 1.
У хворого цукровим діабетом має місце гангрена нігтьових фаланг пальців стопи. Яку ампутацію доцільно виконати у цьому випадку?
А. За Гаранжо
В. За Пироговим
С. За Шопаром
D. За Лісфранком
Е. За Шарпом.
Завдання № 2.
У хворого з відмороженням дистальної частини стопи демаркаційна лінія проходить по середині плюсневих кісток. Яку ампутацію (екзартикуляцію) можливо виконати в даному випадку?
А. За Гаранжо
В. За Пироговим
С. За Шопаром
D. За Лісфранком
Е. За Шарпом.
Завдання № 3.
Ампутація на рівні передпліччя виконана через 21 годину після отримання травми. До якого різновиду ампутацій відноситься та, що виконана в цьому випадку?
А. Первинна
В. Вторинна
С. Піздня
D. Повторна
Е. Негайна.
Завдання № 4.
Перед виконанням ампутації плеча хірург виміряв довжину кола плеча на рівні ампутації. Рівень розтину яких тканин вважається цим рівнем?
А. Шкіри
В. Власної фасції
С. М'язів
D. Окістя
Е. Кісток.
Еталон відповіді: № 1 – А, № 2 - D.
КОРОТКІ МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ ДО РОБОТИ СТУДЕНТІВ НА ПРАКТИЧНОМУ ЗАНЯТТІ
Викладач здійснює мотиваційне введення до заняття, проводить контроль і коректування вихідного рівня знань-вмінь. Під контролем викладача на прикладі екзартикуляції фаланги великого пальця стопи студенти на практиці засвоюють головні етапи екзартикуляції. Потім студенти під контролем викладача приступають до здійснення кістково-пластичної ампутації гомілки за Пироговим, на прикладі якої засвоюють головні етапи ампутації. За допомогою рішення тестів та ситуаційних завдань викладач здійснює контроль засвоєння студентами теми. Викладач узагальнює тему, вказує на її зв`язок з іншими темами, підводить підсумки, задає домашнє завдання.
ГРАФ ЛОГІЧНОЇ СТРУКТУРИ ТЕМИ:
«Ампутації і екзартикуляції на верхніх та нижніх кінцівках»
Ампутації та екзартикуляції
За строком виконання
Первинні (екстрені)
Вторинні (негайні)
Пізні (планові)
Повторні (реампутації)
За способом розсічення шкіри
Кругові (циркулярні)
Лоскутні
Гільо-тинні
Одно-моментні
Двох-моментні
Трьох-моментні
Одно-лоскутні
Двох-лоскут-ні
За способом укриття опилу
Фасціо-пластичні
Міоплас-тичні
Фасціо-періостео-пластичні
Остео-пластичні
Тендо-пластичні
За рівнем проведення ампутації стопи
За Пиро-говим
за Шопаром
за Ліс-франком
за Шарпом
за Гаранжо
10. СУДИННИЙ ШОВ, ШОВ НЕРВА ТА СУХОЖИЛЛЯ
Актуальність теми обумовлена тим, що необхідність виконання втручань на судинах, нервах та сухожиллях виникає при травматичних ушкодженнях, ампутаціях, онкологічних захворюваннях, природжених вадах та ін. З метою кінцевої зупинки кровотечі хірургам доводиться майже при кожній операції перетинати дрібні судини, що кровоточать, та перев’язувати їх. При деяких захворюваннях (облітеруючий ендартеріїт, тромбартеріїт, атеросклероз та ін.) хірургам доводиться не тільки накладати судинні шви, але й шунтувати або протезувати судини. Незважаючи на великі досягнення у розвитку сучасної хірургії, у клініці до цього часу відзначається значна кількість тяжких ускладнень при виконанні вказаних втручань, що пов’язані з хибною обробкою судин, нервів та сухожиль. З іншого боку, навіть найретельніше виконання всіх відомих технічних правил під час операції не гарантує відсутності в післяопераційному періоді ускладнень. Це вказує на необхідність пошуку причин утворення цих ускладнень та подальшого удосконалення етапів операцій на судинах, нервах та сухожиллях. Безумовно, попередити значну кількість ускладнень після операцій можливо при чіткому знанні хірургами пошарової будови та топографії головних судинно-нервових утворень та сухожильних футлярів.
Цілі навчання:
Загальна мета: вміти оцінювати шви на судинах, нервах і сухожиллях та вибирати оптимальний хірургічний інструментарій і шовний матеріал для їх виконання.
| КОНКРЕТНІ ЦІЛІ | ВИХІДНИЙ РІВЕНЬ "ЗНАНЬ-ВМІНЬ" | |
| ВМІТИ: | ||
| 1. Визначати топографічну анатомію верхніх і нижніх кінцівок 2. Оцінювати шов судин 3. Оцінювати шов нерву 4. Оцінювати шов сухожилля | Розпізнавати анатомічні утворення верхніх і нижніх кінцівок (каф. нормальної анатомії людини). | |
Для визначення вихідного рівня "знань-вмінь" з метою самоконтролю і самокорекції пропонуємо вирішити наступні завдання:
Завдання № 1.
У постраждалого рана у потиличній ділянці, що кровоточить. Хірург при виконанні первинної хірургічної обробки рани перев'язав судину. Як зветься внутрішня оболонка цього утворення?