Янки, заочеревинного простору, малого тазу, верхніх та нижніх кінцівок методичні вказівки до практичних занять для студентів медичних факультетів (модуль № 2) Донецьк, 2009

Вид материала

Документы

Содержание Питання для виконання цільових видів діяльності Після засвоєння перерахованих вище питань необхідно Короткі методичні вказівки до роботи студентів Послідов-ність дій Ревізія нирки Видалення нирки

Подобный материал:

• Методичні рекомендації для підготовки до практичних занять студентів VI курсу медичних, 2563.92kb.
• Методичні рекомендації для викладачів до семінарських занять для студентів ІІ курсу, 893.04kb.
• В. М., Огородник І. С. Філософія методичні вказівки до семінарських занять для студентів, 832.49kb.
• Методичні вказівки до практичних занять, 707.4kb.
• Методичні вказівки до практичних занять, 400.39kb.
• Календарно-тематичний план практичних занять з біологічної хімії для студентів медичних, 845.47kb.
• Методичні вказівки до виконання практичних занять І самостійної роботи з дисципліни, 583.93kb.
• Оперативна хірургія І топографічна анатомія методичні вказівки до практичних занять, 1400.78kb.
• Методичні вказівки до роботи студентів на практичному занятті модуль змістовний модуль, 922.89kb.
• І проведення практичних занять для студентів 5 курсу спеціальності, 729.52kb.

ПИТАННЯ ДЛЯ ВИКОНАННЯ ЦІЛЬОВИХ ВИДІВ ДІЯЛЬНОСТІ

1. Топографічна анатомія поперекової ділянки та заочеревинного простору.

2. Можливі шляхи розповсюдження патологічних процесів.

3. Позаочеревинні доступи до нирок (за Федоровим, за Бергманом-Ізраелєм), принципи проведення операцій на органах заочеревинного простору.

4. Техніка паранефральної блокади.

Після засвоєння перерахованих вище питань необхідно

вирішити наступні завдання:


Завдання № 1

Внаслідок травми в поперековій ділянці було пошкоджено поверхневі м’які тканини, грудо-поперекову фасцію, а також м’язи першого (поверхневого) шару цієї ділянки. Які м’язи були пошкоджені?

А. Найширший м’яз спини і зовнішній косий м’яз живота

В. Найширший м’яз спини і внутрішній косий м’яз живота

С. Зовнішній косий м’яз живота і внутрішній косий м’яз живота

D. Зовнішній косий м’яз живота і нижній задній зубчастий м’яз

Е. Найширший м’яз спини і передній зубчастий м’яз


Завдання № 2

У хворої виявлена поперекова грижа зліва, під 12-им ребром. Який дефект у м’язах поперекової ділянки міг стати грижевими воротами у даному випадку?

А. Трикутник Пті

В. Щілина Морганьї

С. Щілина Ларрея

D. Ромб Лесгафта-Грюнфельда

Е. Щілина Бохдалека


Завдання № 3

Хірург виконав лівосторонню нефректомію. Який найбільш раціональний оперативний доступ звичайно застосовують при цій операції?

А. За Федоровим

В. За Кохером

С. За Ізраелєм

D. За Пироговим

Е. За Ларреєм


Завдання № 4

Хворому з панкреатитом виконали паранефральну блокаду. У яку клітковину треба ввести розчин новокаїну при виконанні цієї блокади?

А. Підшкірну (поперекової ділянки)

В. Паранефральну

С. Парауретральну

D. Параректальну

Е. Навколоободочну


Еталон відповіді: № 1 - А, № 2 - D.


КОРОТКІ МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ ДО РОБОТИ СТУДЕНТІВ

НА ПРАКТИЧНОМУ ЗАНЯТТІ

Викладач здійснює мотиваційне введення в заняття, проводить контроль і корекцію вихідного рівня знань-вмінь. З початку студенти під контролем викладача приступають до вивчення хірургічної анатомії поперекової ділянки та заочеревинного простору на трупному матеріалі. Під контролем викладача студенти вивчають шляхи розповсюдження гнійних процесів і місця можливого виникнення гриж поперекової ділянки. Потім здійснюють оперативні доступи до нирок (за Федоровим та Бергманом-Ізраелєм) та виконують етап виходу з операції (послідовно з’єднують розсічені тканини). Також кожний студент вивчає техніку паранефральної блокади на трупному матеріалі. Наприкінці заняття викладач проводиться аналіз самостійної роботи студентів з рішенням ситуаційних завдань, підводить підсумки та задає завдання на наступне заняття.

НЕФРЕКТОМІЯ (доступ за Федоровим)

Послідов-ність дій	Вказівки до дії	Самоконтроль
1	2	3
Визначе-ння проекцій-ної лінії розрізу шкіри.	За допомогою ватяної палички, змоченої йодом або діамантовою зеленню, проводять через задню ниркову точку косу лінію у напрямку до пупка, до зовнішнього краю прямого м'яза живота.	Довжина проекційної лінії залежить від товщини підшкірно-жирової клітковини.
Розтин елементів поверхневого шару.	По проекційній лінії розсікають шкіру, підшкірну клітковину і поверхневу фасцію. Краї рани розтягують зубцюватими гачками і здійснюють гемостаз. Краї шкірної рани обкладають серветками.	Товщина підшкірно-жирової клітковини визначається від шкіри до апоневроза зовнішнього косого м'яза живота.
Роз'єднання м'язів живота, поперечної фасції та передочеревинної клітковини	Розрізають найширший м'яз спини, апоневроз зовнішнього косого м'яза живота. Ножицями розсікають перемізіум внутрішнього косого м'яза живота Двома зімкнутими тупими ножицями послідовно роз'єднують пучки м'язових волокон внутрішнього косого і поперечного м'язів. Краї м'язів розводять гачками Фарабефа. Поперечну фасцію і передочеревинну клітковину роз'єднують тупо, зімкнутими ножицями. Гемостаз.	Волокна апоневроза зовнішнього косого м'яза живота йдуть зверху вниз, зовні усередину. Після розтягування м'язів (внутрішнього косого і поперечного) рана має форму ромба, тому що їх волокна мають взаємно перпендикулярний напрямок.
Відшаровування очеревини.	Очеревину тупо відшаровують у медиальном напрямку (догори), після чого стає видна ретроренальна фасція.	Фасція блискуча, щільна на ощупь, через неї пальпирується нирка.
Розтин ретроренальной фасції.	Фасцію розсікають, разом із жировою капсулою відшаровують тупим шляхом, після чого нирку виводять у рану.	Неушкоджена інструментами нирка знаходиться в рані на нирковій ніжці.
Ревізія нирки
Ревізія нирки.	Уважно оглядають нирку, відмічаючи патологічні утворення на ній.	Перебування патологічних вогнищ є приводом для хірургічної корекції.
Визначе-ння еле-ментів ниркової ніжки.	Керуючись знаннями синтопії, а також будовою елементів ниркової ніжки, визначають її елементи.
Видалення нирки
Перев'язка судин ниркової ніжки	Під кожний із ниркових судин підводять тупу голку Дешана з міцними шовковими лігатурами (по дві на кожну судину). Першими зав'язують лігатури ближче до хребта. Після зав'язування лігатур, накладають кровоспинні затискачі. Між затискачами і лігатурами перетинають спочатку артерію, а потім вену. Обережно знімають затискачі, якщо кровотечі немає, відтинають кінці лігатур.	Нирка вільно лежить поза раною, утримуючись одним сечоводом.
Перев'язка сечовода.	Накладають затискач на 2-3 см нижче відхождення його від миски, а нижче нього - кетгутову лігатуру. Між ними відтинають сечовід. Куксу сечовода обробляють йодом.	Нирка без перешкод віддалиться зі свого ложа.
Підведе-ння дрена-жу до нир-кового ложа.	Через контрапертуру підводимо дренаж до ниркового ложа, фіксуємо його до шкіри.	Дренаж не можливо видалити без видалення шва, що фіксує його до шкіри.
Закриття операційної рани.	Операційну рану зашивають пошарово. Краї внутрішнього косого і поперечного м'язів зближають окремими кетгутовими (вузловими або П-подібними) швами. На апоневроз зовнішнього косого м'яза накладають шовкові або кетгутові вузлові шви. При надмірно розвиненій підшкірно-жировій клітковині її варто ушити окремими кетгутовими швами. На шкіру накладають вузлові шовкові шви.	Шви на м'язи сильно не затягують, щоб уникнути атрофії м'язових пучків. Сте-жки шва на апонев-роз повинні бути роз-ташовані на 10 мм один від одного і добре затягуються. Шовний матеріал проводять через весь шар клітковини (щоб не утворилася по-рожнина). Шкіру перед ушиванням обробляють йодом.