Янки, заочеревинного простору, малого тазу, верхніх та нижніх кінцівок методичні вказівки до практичних занять для студентів медичних факультетів (модуль № 2) Донецьк, 2009
| Вид материала | Документы |
- Методичні рекомендації для підготовки до практичних занять студентів VI курсу медичних, 2563.92kb.
- Методичні рекомендації для викладачів до семінарських занять для студентів ІІ курсу, 893.04kb.
- В. М., Огородник І. С. Філософія методичні вказівки до семінарських занять для студентів, 832.49kb.
- Методичні вказівки до практичних занять, 707.4kb.
- Методичні вказівки до практичних занять, 400.39kb.
- Календарно-тематичний план практичних занять з біологічної хімії для студентів медичних, 845.47kb.
- Методичні вказівки до виконання практичних занять І самостійної роботи з дисципліни, 583.93kb.
- Оперативна хірургія І топографічна анатомія методичні вказівки до практичних занять, 1400.78kb.
- Методичні вказівки до роботи студентів на практичному занятті модуль змістовний модуль, 922.89kb.
- І проведення практичних занять для студентів 5 курсу спеціальності, 729.52kb.
ГРАФ ЛОГІЧНОЇ СТРУКТУРИ ТЕМИ:
“Оперативна хірургія і топографічна анатомія поперекової ділянки та заочеревинний простору”
Оперативні втручання
Поперекова ділянка та заочеревинний простір
Топографічна анатомія
Доступи
за Федоровим
Синтопія, голотопія, скелетотопія органів та утворень
«Слабкі» місця, шляхи розповсюдження патологічних процесів
Пошарова
будова
Паранефральна
блокада
за Бергманом-
Ізраелєм
2. ОПЕРАТИВНА ХІРУРГІЯ І ТОПОГРАФІЧНА АНАТОМІЯ ПОРОЖНИНИ МАЛОГО ТАЗУ ТА ЙОГО СТІНОК
Актуальність теми. Широкий спектр патологічних процесів, що розвиваються в органах і тканинах порожнини малого таза, жадають від студентів пильного вивчення хірургічної анатомії порожнини як чоловічого, так і жіночого малого таза. Отримані знання й уміння дозволять майбутнім лікарям вирішувати складні задачі діагностики та лікування, значно знизять ризик лікарських помилок.
Цілі навчання:
Загальна мета: вміти інтерпретувати особливості топографічної анатомії порожнини малого тазу та його стінок для передбачення можливих ускладнень (шляхів розповсюдження патологічних процесів та ін.) та обгрунтування оперативних втручань і маніпуляцій.
| КОНКРЕТНІ ЦІЛІ | ВИХІДНИЙ РІВЕНЬ "ЗНАНЬ-ВМІНЬ" |
| Вміти: | |
| 1. Інтерпретувати особливості топографічної анатомії чоловічного та жіночого малого тазу, та його стінок. 2. Обгрунтувати етапи операції при високому перетині сечового міхура. 3. Обгрунтувати техніку та моделювати пункцію сечового міхура. 4. Обгрунтувати та моделювати внутрішньом'язові ін'єкції в сідничній ділянці. | Розпізнавати органи та утворення порожнини малого тазу та його стінок (каф. нормальної анатомії). |
Для визначення вихідного рівня "знань-вмінь" з метою самоконтролю і самокорекції пропонуємо вирішити наступні завдання.
Завдання № 1
При виконанні нижньої поперечної лапаротомії, через поперечну фасцію контурувалась артеріальна судина, що прямувала зовні до середини і у напрямку пупка. Яка це артерія?
А. Верхня сіднична
В. Нижня сіднична
С. Верхня епігастральна
D. Нижня епігастральна
Е. Клубово-поперекова
Завдання № 2
Хірург виконав ревізую середнього поверху порожнини малого тазу Яку назву має цей поверх?
А. Підочеревинний
В. Підреберний
С. Пахвинний
D. Підгрудний
Е. Піддіафрагмовий
Завдання № 3
У хворої з позаматковою вагітностю виникла кровотеча. В якому заглибленні найбільш вірогідно буде накопичуватися кров при цій патології?
А. Міхурово-прямокишковому
В. Навколоматковому
С. Міхурово-матковому
D. Міхурово-сальниковому
Е. Прямокишково-матковому
Завдання № 4
При видаленні матки виникла кровотеча. Яка артерія є основним джерелом кровопостачання цього органа?
А. Яєчникова
В. Маткова
С. Яєчкова
D. Прямокишкова
Е. Нижня сечоміхурова
Завдання № 5
В наслідок поранення у хворого травмовано м’яз, який складає сечостатеву діафрагму. Який м’яз складає цю діафрагму?
А. Грушоподібний
В. Глибокий поперековий промежини
С. Клубово-куприковий
D. Внутрішній затульний
Е. Нижній близнюківський
Еталони відповідей: № 1 - D, № 2 - А, № 3 - Е.
Інформацію, необхідну для формування базових "знань-вмінь",
можна знайти в наступних джерелах:
1. Привес М.Г., Лысенков Н.К. Анатомия человека. - М., Мед., 1985.
2. Синельников Р.Д. Атлас анатомии человека. - М., Медицина, 1979
ЗМІСТ НАВЧАННЯ
Після засвоєння необхідних базових знань можна перейти до вивчення наступних матеріалів:
ОСНОВНА ЛІТЕРАТУРА
1. Оперативна хірургія і топографічна анатомія/ під ред. Кульчицького К.І.- Київ: Вища шк., 1994.- С. 289-300.
2. Оперативная хирургия и топографическая анатомия / под ред. К.И.Кульчицкого, И.И.Бобрика.- К.: Выща школа, 1989.- С. 281-308, 320, 359-362.
3. Лекція по темі заняття.
4. Семенова Т.В. Клиническая анатомия и оперативная хирургия (курс лекцій).-Донецк, 2007.- С. 239-253.
5. Граф логічної структури до теми.
ДОДАТКОВА ЛІТЕРАТУРА
1. Островерхов Г.Е. с соавт. Оперативная хирургия и топографическая анатомия.- М.: Медицина, 2004.- С. 11; 24-34.
2. М.П.Бурих. Топографічний підхід до вивчення тіла людини.-Харьків, 2005.- 30 с.
3. Оперативна хірургія та тапографічна анатомія: Навчально-методичний посібник. Практичні заняття. Для медичних факультетів /Ковальський М.П., Костюк Г.Я., Півтора В.І., Кобзар О.Б., Гунько П.М.- Вінниця: ПП «Видавництво «Тезис», 2004.-310 с.
4. К.И..Кульчицкий, В.Н. Круцяк, Н.С.Скрипников и др. Практикум по оперативной хирургии и топографической анатомии для студентов педиатрического факультета,- Черновці.-1990.- 280 с.
5. Сироид Д.В. Техника оперативных навыков врача. – Донецк, 2009. – С. 141-149, 188-190, 210-212.
ОСНОВНІ ТЕОРЕТИЧНІ ПИТАННЯ, НА ПІДСТАВІ ЯКИХ
МОЖЛИВЕ ВИКОНАННЯ ЦІЛЬОВИХ ВИДІВ ДІЯЛЬНОСТІ.
1. Топографічна анатомія чоловічого та жіночого малого тазу, сідничної ділянки, промежини. Можливі шляхи розповсюдження патологічних процесів.
2. Техніка високого перетину сечового міхура, цистостомії.
3. Техніка пункції сечового міхура.
4. Техніка внутрішньом'язових ін'єкцій в сідничній ділянці.
Після засвоєння перерахованих вище питань необхідно вирішити наступні завдання.
Завдання № 1.
При зшиванні рани сечового міхура після цистостомії, хірург прошив слизову оболонку. До чого може привести прошивання цього шару органа?
А. До запального процесу
В. До кровотечі
С. Злоякісному новоутворенню
D. Відкладенню конкрементів
Е. Вітворенню свищів
Завдання № 2.
При виконанні цистотомії хірург перший ряд вузлових швів зробив шовком. Яким шовним матеріалом потрібно ушивати стінку цього органа?
А. Товстим кетгутом
В. Тонким кетгутом
С. Шовком
D. Лавсаном
Е. Капроном
Завдання № 3.
При виконанні цистотомії на етапі оперативного доступу хірург після розтину білої лінії живота тупим шляхом пройшов проміжок між м’язами. Які м’язи утворюють цей проміжок?
А. Пірамідальні
В. Поперечні і прямі
С. Внутрішні косі і пірамідальні
D. Зовнішні косі і пірамідальні
Е. Внутрішні і зовнішні косі
Завдання № 4.
Хворому виконали пункцію сечового міхура на 4 см вище лобкового симфізу по білій лінії. На якому рівні потрібно робити вкол при виконанні цієї маніпуляції?
А. На рівні лобкового симфізу
В. На 3 см вище лобкового симфізу
С. На 4 см вище лобкового симфізу
D. На 5 см вище лобкового симфізу
Е. На 6 см вище лобкового симфізу
Еталони відповідей: № 1 - D , № 2 - В.
КОРОТКІ МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ ДО РОБОТИ
СТУДЕНТІВ НА ПРАКТИЧНОМУ ЗАНЯТТІ
Викладач здійснює мотиваційне введення в заняття, проводить контроль і корекцію вихідного рівня "знань-вмінь". Студенти формують операційні бригади. Проводять обробку операційного поля розчином йоду. Після цього приступають до моделювання і виконання основних етапів операції високого перетину сечового міхура і пункції сечового міхура. Викладач акцентує увагу на ключові моменти виконання цих втручань і можливі ускладнення. Наприкінці заняття викладач проводить аналіз самостійної роботи студентів з рішенням ситуаційних завдань, підводить підсумки та задає завдання на наступне заняття.
Алгоритм
операції високого перетину сечового міхура.
| Послідовність дій | Вказівки до дії | Самоконтроль |
| 1 | 2 | 3 |
| Визначення проекції розрізу. | Проекція проводиться по середній лінії від лобкового симфізу в напрямку до пупка довжиною 10-12 см. | |
| Розсічення поверхневих шарів. | Розсікти шкіру, підшкірну клітковину і поверхневу фасцію скальпелем до білої лінії живота. | В рані стає бачимою біла лінія живота – білувата смужка. |
| Розсічення білої лінії живота. | Розсунути гачками шкіру і підшкірну клітковину. Скальпелем розсікти білу лінію живота. | У рані видна поперечна фасція. |
| Розсічення поперечної фасції. | Гачками Фарабефа розлучити краї прямих м'язів живота, взяти анатомічними пінцетами в складку поперечну фасцію, розсікти її ножицями по ходу основного розрізу і фіксувати затисками Мікуліча. | У рані видна передочеревинна жирова клітковина. |
| Оголення передньої стінки сечового міхура. | При наповненому міхурі тупфером зрушити нагору передочеревинну клітковину разом з поперечною складкою очеревини, розташованої у верхньому відділі передньої стінки сечового міхура. У рану вставити ранорозширювач чи порожнинні гачки. | Передня стінка сечового міхура має характерний рожевий колір і подовжньо розташовані вени. Складка очеревини у верхівки сечового міхура має попелясто-блакитнуватий колір, зі слабко вираженими венами, що йдуть у різних напрямках. |
| Накладення провізорних кетгутових лігатур-трималок. | На середині передньої стінки сечового міхура прошити дві провізорні лігатури кетгутом на відстані 3-4 см одна від іншій, беручи в шов адвентицію і м'язовий шар міхура. | |
| Розсічення стінки сечового міхура. | Захопити стінку сечового міхура анатомічними пінцетами між швами – трималками і розсікти її ножицями в поперечному напрямку протягом 2 см. При розсіченні слизуватого шару його необхідно підняти пінцетом і розсікти окремо. При наявності сечі у міхурі, в отвір вставити відсмоктувач і видалити вміст. | Стає видна порожнина сечового міхура. |
| Пальцева ревізія порожнини сечового міхура. | У зроблений отвір ввести вказівний палець і пропальпувати стінки сечового міхура. | |
| Уведення дренажної трубки. | Дренажну трубку з косо зрізаним кінцем і додатковими отворами прошити кетгутом на відстані 2,5 см. від її кінця і вставити її в просвіт міхура. Одним кінцем лігатури прошити стінку міхура зсередини до зовні. Іншим кінцем також прошити протилежну сторону стінки. | Дренажна трубка розташована в просвіті міхура так, що її кінець не давить на задню стінку. |
| Ушивання стінки сечового міхура. | Стінку міхура ушити вузловим швом кетгутом у подовжньому напрямку. Голкою прошити всі шари, крім слизуватого. Лігатури зв'язати між собою і з лігатурами від трубки. Поверх цього шва накласти ще один ряд вузлових швів кетгутом, захоплюючи в шов фасціальный і м'язовий шари стінки міхура. | |
| Уведення гумово-марлевого тампона у передміхуровій клітковинний простір. | У передміхуровий клітковинний простір ввести гумово-марлевий тампон і вивести його на шкіру. | |
| Пошарове ушивання передньої черевної стінки: а) шви на поперечну фасцію; б) шви на апоневроз; в) шви на шкіру. | Видалити ранорозширювач чи порожнинні гачки. Краї прямих м'язів розлучити гачками Фарабефа. Накласти на поперечну фасцію вузлові кетгутові шви(№ 3-4) через 1 см. Видалити гачки Фарабефа. На білу лінію накласти вузловий шов шовком чи лавсаном через 1 см. Дренажна трубка щільно охоплюється цими швами. При розкритій піхві прямого м'яза живота захопити в шов передню стінку прямого м'яза. Вузлові шовкові шви на шкіру і підшкірну клітковину накласти через 1,5 см. Краї шкіри адаптувати. Швом, що лежить рядом із дренажною трубкою, останню фіксувати до шкіри. Трубка повинна знаходитися в нижньому куті рані. | Края поперечної фасції прилягають один до одного. Дренажна трубка добре фіксована. Між швами білої лінії не повинно бути отворів. Дренажна трубка щільно охоплена (фіксована) м'якими тканинами передньої черевної стінки. Передня черевна стінка інтимно прилягає до передньої стінки сечового міхура. Краї шкірної рані фіксовані швами і добре адаптовані. Дренажна трубка фіксована до шкіри поруч лежачим швом і знаходиться в нижньому куті рані. |
ГРАФ ЛОГІЧНОЇ СТРУКТУРИ ТЕМИ:
«Оперативна хірургія і топографічна анатомія порожнини малого тазу та його стінок»
Оперативні втручання
Топографічна анатомія
Малий таз
Можливі шляхи розповсюдження патологічних процесів
Синтопія, голотопія, скелетотопія органів та утворень
Пошарова будова стінок
Високий перетин сечового міхура
Пункція сечового міхура
В/м ін'єкції в сідничній ділянці
3. ОПЕРАТИВНА ХІРУРГІЯ І ТОПОГРАФІЧНА АНАТОМІЯ НАДПЛІЧЧЯ (ПІДКЛЮЧИЧНОЇ, ДЕЛЬТОПОДІБНОЇ, ПАХВОВОЇ, ЛОПАТКОВОЇ ДІЛЯНОК) ТА ПЛЕЧА
Актуальність теми. Знання топографічної анатомії надпліччя та плеча дозволяє прогнозувати можливі шляхи поширення патологічних процесів, обґрунтувати місця пункції плечового суглоба і підключичної вени, зробити тимчасову й остаточну зупинку кровотечі при ушкодженні артеріальних судин.
Цілі навчання:
Загальна мета: вміти інтерпретувати топографію ділянок надпліччя та плеча для обґрунтування оперативних втручань і маніпуляцій на них.
| КОНКРЕТНІ ЦІЛІ: | ВИХІДНИЙ РІВЕНЬ «ЗНАНЬ-ВМІНЬ»: |
| ВМІТИ | |
| 1. Інтерпретувати особливості топографічної анатомії надпліччя та плеча. 2. Обгрунтувати виконання доступів до магістральних судинно-нервових утворень надпліччя та плеча, рівень перев'язки артерій. 3. Обгрунтувати та моделювати техніку пункції підключичної вени. 4. Обгрунтувати та моделювати техніку тимчасової зупинки кровотечі при пораненнях верхньої кінцівки. | Розпізнавати анатомічні утворення надпліччя та плеча (каф. норм. анатомії людини). |
Для визначення вихідного рівня знань-вмінь з метою самоконтролю пропонуємо вирішити наступні завдання:
Завдання № 1
У хворого різана рана в лопатковій ділянці. Вкажіть до якого відділу верхньої кінцівки належить ця ділянка?
А. Вільна верхня кінцівка
В. Пояс верхньої кінцівки
С. Черевна порожнина
D. Дистальний відділ кінцівки
Е. Шия
Завдання № 2
При об'єктивному обстеженні пацієнта відзначається атрофія дельтоподібного м'яза. Який нерв іннервує цей м'яз?
А. Медіальний шкірний нерв передпліччя
В. Пахвинний
С. Пахвовий нерв
D. Медіальний шкірний нерв плеча
Е. Ліктьовий нерв
Завдання № 3
Потерпілий пред'являє скарги на неможливість відведення руки у фронтальній площині. Який м'яз забезпечує цей рух?
А. Малий грудний
В. Великий грудний
С. Підлопатковий
D. Великий круглий
Е. Дельтоподібний
Завдання № 4
У потерпілого рана у лівій пахвовій ділянці, рясна артеріальна кровотеча з ушкодженої пахвової артерії. Продовженням якої артерії є ушкоджена судина?
А. Підлопаткової
В. Грудоспинної
С. Латеральної грудної
D. Надлопаткової
Е. Підключичної
Завдання № 5
Пацієнту здійснена венесекція головної вени в дельтоподібно-грудній борозні. У яку вену потрапить катетер із зазначеної вени?
А. Підключичну
В. Підлопаткову
С. Грудо-спинну
D. Надлопаткову
Е. Латеральну грудну
Еталони відповідей: № 1 - В, № 2 - С.
Інформацію, необхідну для формування базисних знань-вмінь,
можна знайти в наступних підручниках:
- Привес М.Г., Лысенков Н.К. Анатомия человека.- М.: Медицина, 1985
- Синельников Р.Д. Атлас анатомии человека.- М.: Гос. изд. мед. лит-ры, 1963.- Т. 1.
- Сапин М.Р. Анатомия человека.- М., 1993.
- Лекції з анатомії людини.
- Тестові завдання по анатомії людини. - Донецьк, 1999.
ЗМІСТ НАВЧАННЯ
Після засвоєння необхідних базисних знань можна перейти до вивчення наступних матеріалів:
ОСНОВНА ЛІТЕРАТУРА
1. Оперативна хірургія і топографічна анатомія/ під ред. Кульчицького К.І.- Київ: Вища шк., 1994.- С. 7-29.
2. Оперативная хирургия и топографическая анатомия / под ред. К.И.Кульчицкого, И.И.Бобрика.- К.: Выща школа, 1989.- С. 337-343, 399-401.
3. Лекція по темі заняття.
4. Семенова Т.В. Клиническая анатомия и оперативная хирургия (курс лекцій).-Донецк, 2007.- С. 109-121, 135-136.
5. Граф логічної структури теми.
ДОДАТКОВА ЛІТЕРАТУРА
1. Островерхов Г.Е. с соавт. Оперативная хирургия и топографическая анатомия.- М.: Медицина, 2004.- С. 11; 24-34.
2. М.П.Бурих Топографічний підхід до вивчення тіла людини.-Харьків, 2005.- 30 с.
3. Оперативна хірургія та тапографічна анатомія: Навчально-методичний посібник. Практичні заняття. Для медичних факультетів /Ковальський М.П., Костюк Г.Я., Півтора В.І., Кобзар О.Б., Гунько П.М.- Вінниця: ПП «Видавництво «Тезис», 2004.-310 с.
4. К.И..Кульчицкий, В.Н. Круцяк, Н.С.Скрипников и др. Практикум по оперативной хирургии и топографической анатомии для студентов педиатрического факультета,- Черновці.-1990.- 280 с.
5. Сироид Д.В. Техника оперативных навыков врача. – Донецк, 2009. – С. 150-152, 157-160, 165-168, 171-173, 174-179.
ОСНОВНІ ТЕОРЕТИЧНІ ПИТАННЯ, НА ПІДСТАВІ ЯКИХ
МОЖЛИВЕ ВИКОНАННЯ ЦІЛЬОВИХ ВИДІВ ДІЯЛЬНОСТІ
1. Топографічна анатомія надпліччя та плеча.
2. Доступи до магістральних судинно-нервових утворень ділянок надпліччя та плеча. Рівень перев'язки артерій для збереження колатерального кровообігу.
3. Техніка пункції підключичної вени.
4. Тимчасова зупинка кровотечі при пораненнях верхньої кінцівки.
Після засвоєння перерахованих вище питань необхідно вирішити наступні завдання.
Завдання № 1
Хірургу необхідно проложити доступ до нервів плечового сплетіння у правій пахвовій ділянці. Що служить проекційною лінією для цього доступа за Пироговим?
А. Верхній край волосяного покрову
В. Передній край волосяного покрову
С. Задній край волосяного покрову
D. Передній край дельтоподібного м’яза
Е. Задній край дельтоподібного м’яза
Завдання № 2
При пораненні підключичної артерії в другому її відділі, хірург перев’язав цю судину. Яку артерію повинен зберігти хірург для розвитку колатерального кровообігу верхньої кінцівки?
А. Поперечну шиї
В. Надлопаткову
С. Підлопаткову
D. Плечову
Е. Ліктьову
Завдання № 3
Проводячи пункцію підключичної вени, хірург зашкодив однойменну артерію. Яке положення займає ця артерія щодо вени?
А. Латеральне
В. Переднє
С. Заднє
D. Медіальне
Е. Верхнє
Завдання № 4
Для введення ліків хірург виконав пункцію підключичної вени в типовому місці. Вкажіть напрямок гли при проколі цієї судини?
А. Зверху униз, з зовні унутрь
В. Знизу вверх, знутрі до зовні
С. Зверху униз, знутрі до зовні
D. Знизу увверх, з зовні унутрь
Е. Перпендикулярно поверхні тіла
Завдання №5
При флегмоні підключичної ділянки хірург розсік малий грудний м’яз і отримав гній. Флегмона якого клітковинного простору мала місце?
А. Підшкірного
В. Пірогова-Парона
С. Піддельтоподібного
D. Поверхневого субпекторального
Е. Глибокого субпекторального
Еталони відповідей: № 1 - В , № 2 - А.
КОРОТКІ МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ ДО РОБОТИ СТУДЕНТІВ
НА ПРАКТИЧНОМУ ЗАНЯТТІ
Викладач здійснює мотиваційне введення в заняття, проводить контроль і коректування вихідного рівня знань-вмінь. Потім студенти під контролем викладача приступають до препарування і вивчення особливостей доступів до магістральних судинно-нервових пучків, виконують оперативні доступи до різних судин з урахуванням проекційних ліній, пошарової будови ділянки, виконують етап виходу з операції (послідовно з’єднують розсічені тканини), проводять пункцію підключичної вени, вивчають методи тимчасової зупинки кровотечі у ділянці плеча. Наприкінці заняття викладач проводить аналіз самостійної роботи студентів з рішенням ситуаційних завдань, підводить підсумки та задає завдання на наступне заняття.
ГРАФ ЛОГІЧНОЇ СТРУКТУРИ ТЕМИ:
«Оперативна хірургія і топографічна анатомія надпліччя (підключичної, дельтоподібної, пахвової, лопаткової ділянок) та плеча»
Топографічна анатомія
Надпліччя та плече
Можливі шляхи розповсюдження патологічних процесів
Синтопія, голотопія, скелетотопія судинно-нервових утворень
Пошарова будова
Оперативні втручання та маніпуляції
Доступи до судинно-нервових утворень
Пункція підключичної вени
Тимчасова та остаточна зупинка кровотечі
4. ОПЕРАТИВНА ХІРУРГІЯ І ТОПОГРАФІЧНА АНАТОМІЯ ЛІКТЯ ТА ПЕРЕДПЛІЧЧЯ
Актуальність теми обумовлена тим, що ділянки ліктя та передпліччя часто є об'єктом пильної уваги хірургів, травматологів і ортопедів, онкологів, невропатологів, нейро- і судинних хірургів, дерматологів, терапевтів через велику кількість можливих патологічних станів (травми, запальні захворювання, уроджені дефекти, онкологічні поразки різних тканин та ін.). Усе це змушує медиків мати глибокі знання про пошарову будову тканин, скелетотопію, синтопію і голотопію анатомічних утворень ліктя та передпліччя, щоб правильно діагностувати патологію і лікувати пацієнтів.
Цілі навчання:
Загальна мета: вміти інтерпретувати особливості топографічної анатомії ліктя та передпліччя для обґрунтування оперативних доступів в цих ділянках, венепункції та венесекції поверхневих вен ліктя.
| КОНКРЕТНІ ЦІЛІ | ВИХІДНИЙ РІВЕНЬ "ЗНАНЬ-ВМІНЬ" |
| ВМІТИ: | |
| 1. Інтерпретувати особливості топографічної анатомії ліктя та передпліччя. 2. Обгрунтувати оперативні доступи до магістральних судинно-нервових утворень ліктя та передпліччя, рівень перев'язки артерій. 3. Обгрунтувати техніку венепункції і венесекції у ліктьовому згині 4. Обгрунтувати дренування клітковинного простору Пірогова-Парона. | Розпізнавати анатомічні утворення ліктя та передпліччя (каф. нормальної анатомії людини). |
Для визначення вихідного рівня "знань-вмінь" з метою самоконтролю і самокорекції пропонуємо вирішити наступні завдання:
Завдання № 1
Обробляючи різану рану верхньої 1/3 передпліччя та ліктя хірург знайшов крайовий дефект плечової артерії, що поділялася на дві галузі. Як називаються кінцеві гілки цієї артерії?
А. Ліктьова і променева
В. Передня міжкісткова і ліктьова
С. Задня міжкісткова і променева
D. Передня і задня міжкісткові
Е. Долонна та тильна пальцьові
Завдання № 2
У хворого пошкоджена променева артерія в нижній третині передпліччя. Між сухожиллями яких м’язів знаходиться пошкоджена судина?
А. М. brachioradialis та m. flexor carpi radialis
В. М. brachioradialis та m. flexor digitorum profundus
С. М. brachioradialis та m. flexor pollicis longus
D. M. flexor carpi radialis та m. pronator quadratus
Е. M. flexor carpi radialis та m. flexor carpi ulnaris
Завдання № 3
Лікар зробив венепункцію в області ліктьового згину у пацієнта з N-образним типом венозного анастомозу. Як називається вена, що формує цей анастомоз?
А. Ліктьова
В. Променева
С. Проміжна ліктя
D. Пахвова
Е. Пахвинна
Завдання № 4
При виконанні доступу студент скальпелем розсік власну фасцію на передній поверхні передпліччя з медіальної сторони і зашкодив артерію. Яку артерію зашкодив студент у даній ситуації?
А. Ліктьову
В. Променеву
С. Пахвову
D. Пахвинну
Е. Дельтовидну
Завдання № 5
При прокладанні доступу до променевого судинно-нервового пучка у середній 1/3 передпліччя студент знайшов і виділив нерв. Який нерв входить до складу цього судинно-нервового пучка передпліччя?
А. Поверхнева гілка променевого
В. Глибока гілка променевого
С. Ліктьовий
D. Променевий
Е. Серединний
Еталони відповідей: № 1 – А, № 2 - А.
Інформацію, необхідну для формування базисних "знань-вмінь", можна знайти в наступних підручниках:
1. М.Г.Привес, Н.К.Лысенков, В.Й.Бушкевич. Анатомия человека, Л.: “Медицина”, 1974, - С. 112-119.
2. В.И.Стручков Общая хирургия, М.: Медицина, 1978.- С. 23-31.
3. Р.Д.Синельников Атлас анатомии человека, Изд.: медицинская литература, Москва, 1963, Том І, С. 316—336.
4. Збірник тестових завдань по анатомії людини, Т. 1.
ЗМІСТ НАВЧАННЯ
Після засвоєння необхідних базисних знань можна перейти до вивчення наступних матеріалів:
ОСНОВНА ЛІТЕРАТУРА
1. Оперативна хірургія і топографічна анатомія/ під ред. Кульчицького К.І.- Київ: Вища шк., 1994.- С. 7-29.
2. Оперативная хирургия и топографическая анатомия / под ред. К.И.Кульчицкого, И.И.Бобрика.- К.: Выща школа, 1989.- С. 343-350, 401-403, 39.
3. Лекція по темі заняття.
4. Семенова Т.В. Клиническая анатомия и оперативная хирургия (курс лекцій).-Донецк, 2007.- С. 121-127, 136.
5. Граф логічної структури теми.
ДОДАТКОВА ЛІТЕРАТУРА
1. Островерхов Г.Е. с соавт. Оперативная хирургия и топографическая анатомия.- М.: Медицина, 2004.- С. 11; 24-34.
2. М.П.Бурих. Топографічний підхід до вивчення тіла людини.-Харьків, 2005.- 30 с.
3. Оперативна хірургія та тапографічна анатомія: Навчально-методичний посібник. Практичні заняття. Для медичних факультетів /Ковальський М.П., Костюк Г.Я., Півтора В.І., Кобзар О.Б., Гунько П.М.- Вінниця: ПП «Видавництво «Тезис», 2004.-310 с.
4. К.И..Кульчицкий, В.Н. Круцяк, Н.С.Скрипников и др. Практикум по оперативной хирургии и топографической анатомии для студентов педиатрического факультета,- Черновці.-1990.- 280 с.
5. Сироид Д.В. Техника оперативных навыков врача. – Донецк, 2009. – С. 152-153, 160-165, 166-170, 179-181.
ОСНОВНІ ТЕОРЕТИЧНІ ПИТАННЯ, НА ПІДСТАВІ ЯКИХ
МОЖЛИВЕ ВИКОНАННЯ ЦІЛЬОВИХ ВИДІВ ДІЯЛЬНОСТІ
1. Топографічна анатомія ліктя та передпліччя. Пульсаційні точки.
2. Оперативні доступи до магістральних судинно-нервових утворень ліктя та передпліччя. Рівень перев'язки артерій для збереження колатерального кровообігу.
3. Техніка венепункції і венесекції у ліктьовому згині.
4. Дренування клітковинного простору Пірогова-Парона.
Після засвоєння перерахованих вище питань необхідно вирішити наступні завдання.
Завдання № 1.
Для введення ліків провели пункцію поверхневої вени в ділянці ліктя при М-подібному типі анастомозу. Які вени бажано використовувати для цієї маніпуляції?
А. v. intermedia basilica чи v. basilica
В. v. intermedia cefalica чи v. cefalica
С. v. intermedia cubiti чи v. basilica
D. v. cefalica чи v. basilica
Е. v. basilica чи v. brachialis
Завдання № 2
Для остаточної зупинки кровотечі проведена перев’язка плечової артерії у ліктьовому згині. Яка артерія буде джерелом колатерального кровообігу?
А. Середня огинаюча артерія
В. Поверхнева ліктьова огинаюча
С. Нижня ліктьова огинаюча
D. Променева огинаюча артерія
Е. Усі перерахованні
Завданя № 3
При обстеженні хворого хірург знайшов флегмону клітковинного простору Пирогова-Парона. Між якими шарами м'язів передньої групи передпліччя розташований зазначений простір?
А. 1 та 2
В. 1 та 3
С. 2 та 3
D. 3 та 4
Е. 4 та 5
Завдання № 4
При виконанні первинної хірургічної обробки рани в задній ділянці передпліччя хірург ушив ушкоджені м’язи . Скільки м’язових шарів розташовано в зазначеній ділянці?
А. Один
В. Два
С. Три
D. Чотири
Е. П’ять
Завдання № 5
При обробці різаної рани передньої поверхні передпліччя хірург знайшов ушкодження переднього міжкісткового нерва Галуззю якого нерва він є?
А. Ліктьового
В. Променевого
С. Пахвинного
D. Стегнового
Е. Серединного
Еталони відповідей: № 1 - В, № 3 - D.
КОРОТКІ МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ ДО РОБОТИ СТУДЕНТІВ НА ПРАКТИЧНОМУ ЗАНЯТТІ
Викладач здійснює мотиваційне введення до заняття, проводить контроль і корекцію вихідного рівня знань-вмінь. Потім студенти під контролем викладача послідовно здійснюють оперативні доступи до основних судинно-нервових утворень ділянок ліктя та передпліччя. Також студенти засвоювають техніку розкриття і дренування клітковинного простору Пірогова-Парона, венесекцію і венепункцію в ділянці ліктьового згину. Звертається увага на дбайливе проведення розрізів з урахуванням топографії судинно-нервових утворень та пошарової будови. Потім студенти приступають до пошарового ушивання ран. Наприкінці заняття викладач проводить аналіз самостійної роботи студентів з рішенням ситуаційних завдань, підводить підсумки та задає завдання на наступне заняття.
ГРАФ ЛОГІЧНОЇ СТРУКТУРИ ТЕМИ:
«Оперативна хірургія і топографічна анатомія ліктя та передпліччя»
Топографічна анатомія
Лікоть та передпліччя
Можливі шляхи розповсюдження патологічних процесів
Синтопія, голотопія, скелетотопія судинно-нервових утворень
Пошарова будова
Оперативні втручання та маніпуляції
Доступи до судинно-нервових утворень
Дренування простору Пірогова-Парона
Венепункція і венесекція поверхневих вен ліктьового сгину
Знаходження місць визначення пульсу
5. ОПЕРАТИВНА ХІРУРГІЯ І ТОПОГРАФІЧНА АНАТОМІЯ КИСТІ
Актуальність теми обумовлена тим, що ділянка кисті часто є об'єктом пильної уваги хірургів, травматологів і ортопедів, онкологів, невропатологів, нейро- і судинних хірургів, дерматологів, терапевтів та ін. через велику кількість можливих патологічних станів: усілякі травми, запальні захворювання, уроджені дефекти, онкологічні поразки різних тканин та ін. Патологія кисті складає великий відсоток непрацездатності людей, що займаються ручною працею. Усе це змушує медиків мати глибокі знання про пошарову будову тканин, про скелетотопію, синтопію і голотопію анатомічних утворень кисті, щоб правильно діагностувати патологію і лікувати пацієнтів.
Цілі навчання
Загальна мета: вміти інтерпретувати особливості топографічної анатомії кисті для обґрунтування оперативних втручань в цій ділянці та передбачення можливих шляхів розповсюдження запальних процесів.
| КОНКРЕТНІ ЦІЛІ | ВИХІДНИЙ РІВЕНЬ "ЗНАНЬ-ВМІНЬ" |
| ВМІТИ: | |
| 1. Інтерпретувати топографічну анатомію кисті. 2. Обгруртувати оперативні доступи до поверхневої долонної артеріальної дуги. 3. Обгрунтувати розрізи при запальних процесах кисті. 4. Обгрунтувати техніку провідникової анестезії за Лукашевічем-Оберстом. 5. Обгрунтувати методи екзартикуляцій фаланг та пальців кисті. | Розпізнавати анатомічні утворення кисті (каф. нормальної анатомії людини). |
Для визначення вихідного рівня "знань-вмінь" з метою самоконтролю і самокорекції пропонуємо вирішити наступні завдання:
Завдання № 1
На долоні, ближче до променезап`ясткового суглобу, - глибока різана рана. Спостерігається кровотеча внаслідок ушкодження глибокої долонної артеріальної дуги. Яка артерія є магістральною при формуванні цієї дуги?
А. Променева
В. Ліктьова
С. Стегнова
D. Нижня гомілкова
Е. Верхня гомілкова
Завдання № 2
На долоні, ближче до пальців, є рана, у якій зупинити кровотечу не вдалося. Ушкоджена поверхнева долонна артеріальна дуга. Яку судину (магістральну артерію) потрібно перев'язати в нижній третині передпліччя?
А. Нижню гомілкову
В. Променеву
С. Ліктьову
D. Верхню гомілкову
Е. Стегнову
Завдання № 3
При первинній хірургічній обробці рани у проксимальній третині складки тенара хірург знайшов ушкоджений нервовий стовбур, що проходив у поперечному напрямку. Який нерв був ушкоджений?
А. Рухова галузь серединного
В. Медіальний шкірний плеча
С. Променевий
D. М’язово-шкірний
Е. Медіальний шкірний передпліччя
Завдання № 4
При обробці різаної рани тильної поверхні кисті травматолог констатував ушкодження артеріальної судини в анатомічній табакерці. Яка артерія ушкоджена?
А. Верхня гомілкова
В. Нижня гомілкова
С. Стегнова
D. Ліктьова
Е. Променева
Завдання № 5
При прокладанні доступу до поверхневої долонної дуги студент знайшов глибше підшкірно-жирової клітковини щільне сполучнотканинне утворення, інтимно зв'язане з поверхово розташованими тканинами. Яке утворення оголив студент?
А. Променеву артерію
В. Долонний апоневроз
С. Ліктьову артерію
D. Глибоку артеріальну лодонну дугу
Е. Поверхневу артеріальну лодонну дугу
Еталони відповідей: № 1 – А, № 2 – С.
Інформацію, необхідну для формування базисних "знань-вмінь" можна знайти в наступних підручниках:
1. М.Г.Привес, Н.К.Лысенков, В.Й.Бушкевич. Анатомия человека, Л.: “Медицина”, 1974.- С. 112-119.
2. В.И.Стручков. Общая хирургия, М.: Медицина, 1978.- С. 23-31.
3. Р.Д.Синельников. Атлас анатомии человека, Изд.: медицинская литература, Москва, 1963, Том І.- С. 316-336.
4. Збірник тестових завдань по анатомії людини, Т. 1.
ЗМІСТ НАВЧАННЯ
Після засвоєння необхідних базисних знань можна перейти до вивчення наступних матеріалів:
ОСНОВНА ЛІТЕРАТУРА
1. Оперативна хірургія і топографічна анатомія/ під ред. Кульчицького К.І.- Київ: Вища шк., 1994.- С. 7-29.
2. Оперативная хирургия и топографическая анатомия / под ред. К.И.Кульчицкого, И.И.Бобрика.- К.: Выща школа, 1989.- С. 350-358, 386-391, 403, 436-444.
3. Лекція по темі занятя.
4. Семенова Т.В. Клиническая анатомия и оперативная хирургия (курс лекцій).-Донецк, 2007.- С. 127-137.
5. Граф логічної структури теми.
ДОДАТКОВА ЛІТЕРАТУРА
1. Островерхов Г.Е. с соавт. Оперативная хирургия и топографическая анатомия.- М.: Медицина, 2004.- С. 11; 24-34.
2. М.П.Бурих. Топографічний підхід до вивчення тіла людини.-Харьків, 2005.- 30 с.
3. Оперативна хірургія та тапографічна анатомія: Навчально-методичний посібник. Практичні заняття. Для медичних факультетів /Ковальський М.П., Костюк Г.Я., Півтора В.І., Кобзар О.Б., Гунько П.М.- Вінниця: ПП «Видавництво «Тезис», 2004.-310 с.
4. К.И..Кульчицкий, В.Н. Круцяк, Н.С.Скрипников и др. Практикум по оперативной хирургии и топографической анатомии для студентов педиатрического факультета,- Черновці.-1990.- 280 с.
5. Сироид Д.В. Техника оперативных навыков врача. – Донецк, 2009. – С. 153-156, 166-167, 170-171, 173-174, 181-184, 187-188.
ОСНОВНІ ТЕОРЕТИЧНІ ПИТАННЯ, НА ПІДСТАВІ ЯКИХ МОЖЛИВЕ ВИКОНАННЯ ЦІЛЬОВИХ ВИДІВ ДІЯЛЬНОСТІ
1. Топографічна анатомія кисті. Можливі шляхи розповсюдження патологічних процесів.
2. Оперативні доступи до поверхневої долонної артеріальної дуги.
3. Провідникова анестезія за Оберстом-Лукашевічем.
4. Розрізи при запальних процесах кисті.
5. Методика екзартикуляцій фаланг та пальців кисті.
Після засвоєння перерахованих вище питань необхідно вирішити наступні завдання:
Завдання № 1
Хворому з різаною раною середньої третини долонної поверхні кисті, що супроводжувалася кровотечею з поверхневої артеріальної дуги, хірург виконав остаточну зупинку кровотечі. Яку артерію перев'язав лікар в даній ситуації?
А. Променеву
В. Ліктьову
С. Передню міжкісткову
D. Задню міжкісткову
Е. Стегнову
Завдання № 2
При обробці різаної рани долонної поверхні кисті хірург знайшов порушення функції згинання 4 і 5 пальців кисті. Про ушкодження якого нерва повинний подумати лікарь?
А. Ліктьового
В. Глибокої галузі променевого
С. Променевого
D. Серединного
Е. Заднього міжкісткового
Завдання № 3
При розкритті гнійного тендовагініту згиначів 3 пальця кисті хірург зробив парні розрізи на бічних поверхнях середньої та основної фаланги пальця, провів дренаж під сухожиллям згиначів, промив порожнину гнійника перекисом водню, рани не ушив. У чому помилка лікаря?
А. Неправильно проведений дренаж
В. Неправильно проведений доступ
С. Сухожилкові пихви не можна промивати перекисом водню
D. Рану слід було ушити до дренажів
Е. Розріз слід було проводити з долонної поверхні
Завдання № 4
При обробці різаної рани долонної поверхні кисті хірург знайшов ушкодження судини, що супроводжує серединний нерв. Галуззю якої артерії вона є?
А. Передньої міжкісткової
В. Загальної міжкісткової
С. Задньої міжкісткової
D. Променевої
Е. Ліктьової
Еталони відповідей:№ 1 - В, № 2 - А.
КОРОТКІ МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ ДО РОБОТИ СТУДЕНТІВ НА ПРАКТИЧНОМУ ЗАНЯТТІ
Викладач здійснює мотиваційне введення до заняття, проводить контроль і корекцію вихідного рівня знань-вмінь. Потім студенти під контролем викладача послідовно здійснюють доступи до основних судинно-нервових утворень кисті. Під контролем викладача студенти здійснюють розкриття і дренування клітковинних просторів кисті. Звертається увага на дбайливе проведення розрізів з урахуванням топографії великих судинно-нервових утворень. Потім приступають до пошарового ушивання ран. При цьому звертається увага на вимоги, пропоновані до з'єднання розсічених тканин. Під контролем викладача студенти моделюють на трупі знеболювання за Лукашевічем-Оберстом. Потім роблять доступи, що рекомендуються для розкриття і дренування панариціїв, а також виконують екзартикуляцію однієї фаланги пальця кисті. Наприкінці заняття викладач проводить аналіз самостійної роботи студентів з рішенням ситуаційних завдань, підводить підсумки та задає завдання на наступне заняття.
ГРАФ ЛОГІЧНОЇ СТРУКТУРИ ТЕМИ:
«Оперативна хірургія і топографічна анатомія кисті»
Топографічна анатомія
Кисть
Можливі шляхи розповсюдження патологічних процесів
Синтопія, голотопія, скелетотопія судинно-нервових утворень
Пошарова будова
Оперативні втручання та маніпуляції
Доступ до поверхневої долонної дуги
Анестезія за Оберстом-Лукашевічем
Екзартікуляції фаланг та пальців кисті
Розрізи при панариціях та флегмонах кисті
6. ОПЕРАТИВНА ХІРУРГІЯ І ТОПОГРАФІЧНА АНАТОМІЯ СТЕГНА. СТЕГНОВІ ГРИЖІ, ЇХ ОПЕРАТИВНЕ ЛІКУВАННЯ
Актуальність теми обумовлена важливістю анатомічних сполук стегна, а також високою частотою патологічних процесів, що вимагають хірургічного втручання (стегнові і затульні грижі, переломи стегна, травматичне ушкодження стегнових судин, варикозне розширення вен нижніх кінцівок та ін.). Стегнові грижі по частоті утворення знаходяться на другому місці після пахових і складають за даними різних авторів 5-8 % усіх гриж живота. Вони відрізняються підступним плином, часто ущемляються і після оперативного лікування дають значне число рецидивів (14-22 %). Більш ефективне застосування вже існуючих способів хірургічного лікування цієї патології і розробка нових методів вимагає детального знання топографічної анатомії стегна.