Мистецтво ефективної комунікації та презентації мистецтво ефективної комунікації та презентації огс в громадських кампаніях протидії корупції

Вид материала

Документы

Содержание

Подобный материал:

1 ... 6 7 8 9 10 11 12 13 14

Деякі рекомендації щодо SWOT-аналізу:

Оцінюйте можливості вашої організації (коаліції) не загалом, а саме в сфері проведення інформаційних кампаній.

Зрозумійте різницю між різними секторами SWOT-аналізу. Внутрішні елементи (сильні і слабкі сторони) – це ті, які є підконтрольними вам і можуть бути, врешті решт, змінені. Зовнішні елементи (можливості і загрози) – пов’язані з середовищем, в якому розгортатиметься ваша кампанія і на загал є незалежними від вашої волі та бажань.

Максимально враховуйте усю інформацію, яка надходить про стан зовнішнього середовища. Заради об’єктивності варто кожному з членів організаційної групи провести свій SWOT-аналіз, після чого проведіть групове обговорення отриманих результатів і обмін ідеями.

Уникайте неконкретності й занадто абстрактних визначень.

На відміну від маркетингового SWOT-аналізу, в даному разі ваш аналіз призначається для внутрішнього ужитку, а тому має бути максимально відвертим і об’єктивним. Розглядаючи зовнішнє середовище корисно зайвий раз задати собі контрольні питання:

Чи впевнені ми, що це саме так?
Наскільки ми впевнені в цьому?
Звідки ми це знаємо? На чому будуються наші припущення?
Чи зміняться зовнішні обставини до моменту початку нашої інформаційної кампанії?
Чи має впливає імідж нашої організації (коаліції) на сприйняття інформації, яку ми будемо розповсюджувати?
Чи не буде ще хтось проводити аналогічну кампанію?

При аналізі можна використати дещо адаптований варіант запропонованої некомерційним партнерством «Фокус» схеми « 7С», оцінюючи такі параметри як Стратегія, Структура, Співробітники, Спроможності, Систему, Стиль і Систему цінностей:

Чи є Стратегія розвитку організації (коаліції), Стратегія реалізації проекту? Чи існує розуміння цих стратегій серед співробітників?
Чи є ефективною існуюча Структура організації (коаліції, керівництва кампанією) для проведення кампанії?
Чи достатньо кваліфікованими є Співробітники для здійснення проекту? Чи є логіка в розподілі функції серед Співробітників?
Які Спроможності має ваша організація?
Чи існує Система у керуванні ресурсами в кампанії?
Яким буде загальний Стиль кампанії?
Якою Системою цінностей послуговуватимуться організація (коаліція) під час кампанії?

ЕТАПИ ІНФОРМАЦІЙНО-ПРОСВІТНИЦЬКОЇ КАМПАНІЇЇ

ПРОБЛЕМА

визначення проблеми, її дослідження:

що погано;

чого бракує, аби стало ліпше;

вироблення бачення позитивної альтернативи

чи можна домогтися таких змін завдяки кампанії

МЕТА

чого хочемо досягти?

просвітити

змінити ставлення та позицію

змінити поведінку

визначення пріоритетів:

довготривалі…

короткотривалі…

ЗАВДАННЯ

що ми хочемо, аби вони зробили з новоотриманою інформацією?

стали освіченими

стали учасниками коаліції

впливали на певні групи

…обурилися корупцією, подали скаргу/позов, повідомили про факти корупції…

ЦІЛЬОВІ ГРУПИ

кого ми хочемо поінформувати чи переконати?

широкі прошарки громадян

групи з особливими інтересами

ділові кола

фахівців

молодь

державних службовців, які приймають державні рішення

МОЖЛИВІ ЗАХОДИ

які заходи найліпше спрацюють на визначену нами мету?

дні антикорупційної просвіти

громадські форуми

круглі столи

прес-конференції

концерти

дебати

конкурси та ігри

навчання

ПОВІДОМЛЕННЯ

що ми хочемо донести до аудиторії?

що сказати → інформація – факти та думки

як сказати → стратегія переконання – заохочення чи покарання; обіцянки чи застереження

як це висловити

КАНАЛИ КОМУНІКАЦІЙ

якими засобами донести інформацію?

іміджева продукція – значки, майки, ручки, чашки, наклейки

плакати, афіші, листівки, оголошення

прямі розсилки

навчальні посібники/навчальне відео

індивідуальні зустрічі

публічні заходи

ЗМІ

АНАЛІЗ РЕСУРСІВ

SWOT – аналіз

сильні сторони

слабкі сторони

можливості

загрози

ПЛАНУВАННЯ

що робити? – завдання

яким чином? – спосіб здійснення

хто відповідає? – розподіл обов’язків

коли має бути виконано? – терміни

чи достатнє матеріальне забезпечення? – ресурси

ВЛАСНЕ ЗАХІД

реалізація:

кількість переданих повідомлень

кількість повідомлень, розміщених у ЗМІ

кількість тих, хто отримав повідомлення

кількість тих, хто звернув увагу на повідомлення

вплив:

кількість тих, хто вивчив повідомлення

кількість тих, хто змінив ставлення

кількість представників цільової групи, які виконали заплановані дії

ОЦІНКА

чи отримані результати?

чи була донесена до аудиторії основна ідея?

чи була зрозумілою основна ідея?

чи зробили вони те, що ми хотіли?

ДОДАТОК 8

ЯК ПЕРЕКОНЛИВО ВИСТУПИТИ ПЕРЕД ЛЮДЬМИ

Куліш А. Public Relations для громадських організацій.
Поради на щодень. – К., 2004

Виступ перед людьми є чи не найчастiше вживаною формою спiлкування дiяча громадської органiзацiї з партнерами, представниками влади чи громадськостi. Це найкоротша комунiкацiя Органiзацiї з громадськiстю. Вона не тiльки допомагає донести до людей точку зору чи позицiю Органiзацiї. Важливо те, що люди бачать перед собою живу людину, яку потiм ототожнюватимуть, асоцiюватимуть з назвою Органiзацiї. З цiєю особою можна поспiлкуватися, задати питання, з’ясувати важливi деталi, подискутувати... Завдяки публiчним виступам ваша Органiзацiя стає вiдкритiшою i “не абстрактною”. Ось чому ми придiлимо таким промовам особливу увагу й розглянемо їх детальнiше. Iснує кiлька рiзновидiв публiчного виступу: представницький, лекцiйний, програмний, дискусiйний та iншi. Кожна з таких промов теж може мати кiлька варiантiв. Скажiмо, форма та змiст представницького виступу нерiдко залежать вiд офiцiйного статусу аудиторiї. Так, виступ перед депутатським корпусом облради, звичайно ж, суттєво вiдрiзнятиметься вiд виступу на регiональному семiнарi недержавних органiзацiй: стилiстикою звертання, термiнологiєю, обов’язковим етикетом тощо. Вiдмiнностi iснують навiть у технiчних деталях виступiв: ви можете сухо “вiдтарабанити” текст, а можете (якщо дозволяють етикет, час та можливостi) влаштувати цiле презентацiйне шоу iз застосуванням проектора, вiдеофрагментiв та рухомої комп’ютерної графiки.

Щоб навчити вас тонкощiв вдалого професiйного PR-виступу, розглянемо їх на узагальненому прикладi. Умовно назвемо його “ключовим виступом”. Уявiть собi, що ви маєте промовляти перед вашими потенцiйними грантодавцями. Або ви приїхали до iншого мiста, щоб заснувати нову фiлiю вашої Органiзацiї, i в залi зiбралися люди, що можуть стати її iндивiдуальними членами, або представники iнших органiзацiй, яких ви хочете схилити до асоцiйованого членства. Іншими словами, цей виступ має ключове значення, бо вiд нього великою мiрою залежить майбутня дiяльнiсть вашої Органiзацiї.

Розглянемо цей важливий виступ, послiдовно та детально описавши кожний його аспект i кожну вашу дiю.

З чого почати пiдготовку до виступу?

Задайте собi вмiщенi далi питання i сформулюйте на кожне з них чiтку вiдповiдь.

Яка мета мого виступу? Що я хочу сказати людям цим виступом? Тут треба дуже добре усвiдомити свої завдання, а також визначити прiоритети вiдповiдно до результату, який ви сподiваєтеся одержати.

Якою буде тема мого виступу? Вона мусить лежати в площинi iнтересiв ваших слухачiв, бути їм не байдужою. Тема виступу має стосуватися не тiльки до дiяльностi вашої Органiзацiї, а й до щоденних турбот i дiяльностi людей, якi вас слухатимуть (треба обов’язково взяти до уваги їхнi мотивацiї).

Хто, яка аудиторiя мене слухатиме? Що це за люди? Якою буде атмосфера виступу — формальною чи неформальною? До яких слiв та образiв належить вдаватися, щоб переконати цих людей? Важливо заздалегiдь усвiдомити зацiкавленiсть (так само, як i незацiкавленiсть) майбутнiх слухачiв у предметi вашого викладу. Зважте на їхнiй iнтелектуальний рiвень та належнiсть до певних соцiальних груп. Важливим є, наприклад, i таке: цi люди прийдуть з власної iнiцiативи чи за чиїмось запрошенням? Саме вiд цiєї обставини залежатимуть рiвень їхньої зацiкавленостi та потенцiйна реакцiя на ваш виступ.

Чи досить добре я знаю предмет свого виступу? Може, треба переглянути допомiжнi матерiали? Це важливо насамперед у тих випадках, коли ви виступаєте перед зовсiм незнайомою аудиторiєю, скажiмо, в iншому мiстi. Щоб сильнiше зацiкавити таких слухачiв, у своєму виступi варто скористатися мiсцевими прикладами та фактами — тими, якi безпосередньо стосуються до людей, що зiбралися в залi. Тодi тема виступу стане їм ближчою, вагомiшою для них. Ваше завдання — переконати слухачiв у тому, що ви прийшли до них з пропозицiями, вiд яких вони теж матимуть якусь користь.

Хто виступатиме перед тим, як буде надано слово менi? Вiд цього залежить дуже багато. Погодьтеся, є суттєва рiзниця мiж такими двома ситуацiями: а) ви виступаєте пiсля Нобелiвського лауреата; б) ваш виступ йде вiдразу пiсля промови дрiбного мiсцевого полiтика, якого всi вважають таким собi “полiтичним клоуном”. Вам треба наперед визначити емоцiйний стан слухачiв пiсля попереднього виступу. Наприклад, можна почати свою промову фразою:

— Пiсля такого яскравого виступу я хочу запропонувати шановнiй аудиторiї розмову про актуальнi проблеми, що турбують вашу громаду так само, як i нашу Органiзацiю...

Хто i як представить мене, оголосить мiй виступ? Важливе значення має й особистiсть, i те, що саме (якими словами!) ця людина скаже про вас, оголошуючи ваш виступ. Можливо, треба заздалегiдь пiдготувати окремий аркушик для цiєї особи — з короткою iнформацiєю про себе, наприклад: “Голова Фонду незалежних соцiальних дослiджень, кандидат фiлософських наук Василь Батюк. Окреслить позицiю своєї органiзацiї в питаннях [...]”

Що я маю одягнути? Чи треба впорядкувати зачiску? Якщо не можете вирiшити, що саме одягнути, то не помилитеся, якщо оберете одяг трохи консервативного, традицiйного стилю: це безпрограшний варiант.

Змiст i текст вашого виступу

Ваш виступ має донести до слухачiв не бiльше нiж 2–3 головнi думки. Що менше цих думок, то ефективнiше засвоять їх слухачi. Компонування тексту виступу починайте саме з визначення цих головних думок, викладiть їх на паперi: це стане “фундаментом” вашого майбутнього виступу.

Напишiть повний текст вашого майбутнього виступу — все, що вам хочеться сказати. Потiм скоротiть написане. Перечитайте скорочений варiант i... ще раз його скоротiть! Не бiйтеся “викидати” ту iнформацiю, яка, на ваш погляд, є важливою: вона “не пропаде”. Вважайте, що ви просто “вiдклали її набiк”. Бо в кiнцi виступу вам задаватимуть питання. Ось тодi вам i знадобиться та решта важливих i цiкавих фактiв, якi ви скоротили, коли укладали основний текст виступу. Натомiсть цей основний текст має бути досить лаконiчним i добре аргументованим. “Добрий виступ — як дiвоча спiдничка: довгий рiвно настiльки, щоб встигнути розкрити тему, i досить короткий, щоб ефектно привернути увагу” (стара PR-iстина). Викладаючи на паперi повний текст, застосуйте випробувану традицiйну схему професiйного PR-виступу:

Радимо зробити вступ оригiнальним та певною мiрою неформальним. Було б добре вiдразу привернути увагу слухачiв, наприклад, прив’язкою до моменту:

— Коли я йшов на зустрiч з вами, то дорогою раптом усвiдомив, що [...]— i тут ви застосовуєте яскраву “домашню заготовку”;

— Протягом останнiх пiвгодини я спостерiгав за обличчями людей, якi зiбралися в цiй залi, i зрозумiв, що [...] — далi — оригiнальна “домашня заготовка”;

— Я слухав попереднiх ораторiв, i раптом упiймав себе на думцi, що [...] — далi — “домашня заготовка”.

Викладаючи в текстi головнi думки, обов’язково пiдкрiплюйте кожну позицiю цiкавим прикладом або фактом. Для доказiв скористайтеся найсильнiшими, приголомшливими цифрами та показниками. Однак добре зважте: чи виявляться цi докази переконливими саме для тих людей, якi вас слухатимуть?

Не перевантажуйте аудиторiю надмiрною кiлькiстю деталей: вони тiльки розпорошуватимуть її увагу. Концентруйтеся на головних, вирiшальних аргументах. Будуйте простi, короткi речення. Уникайте складної термiнологiї, професiйного жаргону та абревiатур, не вживайте “високоiнтелектуальних” висловiв на кшталт: “А тепер розглянемо синтетичнi пiдходи до контент-аналiзу, що його консеквентно здiйснюють НДО в пiдготовцi “драфтiв” законiв для комiтетiв ВРУ”. Частину “висновки” варто просто вивчити напам’ять! Бо коли ви будете їх виголошувати, вам треба буде це робити з особливим натиском, вглядаючись в очi слухачiв. У ту мить ви просто не матимете часу зазирати до своїх нотаток.

У частинi “вiдповiдi на питання” просто складiть (для пам’ятi) перелiк важливих моментiв, якi ви скоротили в основнiй частинi. Вони знадобляться як блискучi аргументи у ваших вiдповiдях на питання слухачiв.

Вважаєте, що текст вашого виступу вже готовий? Прочитайте його вголос, зафiксуйте час: не задовго вийшло? Може, треба ще трохи скоротити?

Прочитайте текст вголос знову, але цього разу запишiть його на магнiтофон, а потiм прослухайте запис. Чи подобається вiн вам? Чи переконливими є iнтонацiї? Може, варто зробити довшi паузи пiсля деяких ключових моментiв чи прикладiв?

Пам’ятайте: вiд 1-ї до 10-ї хвилини вашого виступу концентрацiя уваги слухачiв зростає, вiдтак вона поступово спадає (приблизно до 35-ї хвилини), потiм знову починає зростати. Тож прослухайте запис свого виступу ще раз, але тепер з годинником у руцi: про що саме ви говорили мiж 8-ю та 11-ю хвилинами? Саме на цей “пiк” уваги мусять лягти вашi найголовнiшi аргументи та висновкипропозицiї. Якщо ваш виступ має лекцiйний (довший) характер, перенесiть цю важливу частину за 35-у хвилину.

Що ви триматимете в руках пiд час виступу?

Наступний важливий етап — технiчна пiдготовка тексту до використання пiд час виступу. Для цього готовий текст виступу треба спочатку послiдовно розбити на логiчнi частини. Згодом кожну з них належить викласти у виглядi лаконiчних тез (деталiзувати варто тiльки цифри та факти). Видрукуйте кожну тезу з її аргументом-“пiдкрiпленням” на окремому, горизонтально розмiщеному аркушику формату А-5. Застосуйте трохи бiльший шрифт. Друкувати варто тiльки з одного боку аркушу. Не забудьте пронумерувати всi аркушики.

Запис тексту виступу на цих картках має виглядати як набiр основних (“опорних”) пунктiв iз занотованими цифрами, назвами, прiзвищами тощо. Цитати теж треба викладати повнiстю. Цих карток ви не читатимете: їхнє призначення — допомогти вам дотримати обраної послiдовностi.

Зробiть два примiрники “карткового” тексту й покладiть їх у рiзнi мiсця, скажiмо, один — до кишенi, а другий — до течки з документами. Повний текст виступу теж покладiть до течки, щоб переглянути його ще раз за кiльканадцять хвилин перед початком заходу.

Перед початком заходу

Обов’язково прийдiть до зали трохи ранiше. Роздивiться, як там усе розставлено, де сидiтимуть слухачi. Оберiть точку, з якої ви виступатимете, оцiнiть, чи варто говорити голоснiше, тощо. Пройдiть шляхом, яким ви пройдете зi свого мiсця на подiум, коли оголосять ваш виступ. Спробуйте заздалегiдь визначити, чи всi слухачi побачать вас i почують, коли ви говоритимете з обраної точки на подiумi. Чи досить добре освiтлено те мiсце, з якого ви демонструватимете наочнi засоби? Завжди намагайтеся обрати собi для виступу таке мiсце, щоб у вас за спиною була стiна.

За кiлька хвилин перед початком заходу знайдiть дзеркало й огляньте себе критичним оком (звернiть увагу на зачiску, краватку, гудзики, замки-“блискавки”, зайвi недоречнi прикраси тощо). Перше вiзуальне враження, яке складе про вас аудиторiя, є найголовнiшим, i пiзнiше його важко змiнити.

Як заспокоїти нерви?

Навiть досвiдченi оратори хвилюються, виходячи на трибуну. Тому якщо ви нервуєте, не засмучуйтеся: це звичайна рiч! Ось аргументи, якi допоможуть вам заспокоїтися:

здебiльшого люди в залi позитивно налаштованi до промовця i до того, що вiн їм скаже;
цi люди заздалегiдь не знають послiдовностi та детального змiсту вашого виступу; тож немає нiчого страшного в тому, що ви щось пропустите iз запланованого. Якщо тема вашого виступу їх справдi цiкавить, однак вони не почули якоїсь важливої iнформацiї, то обов’язково перепитають вас про те, про що хочуть довiдатися! Тож навiщо хвилюватися?

Інколи ораторам-початкiвцям допомагає заспокоїтися “нульова картка” виступу. Спробуйте й собi. Вiзьмiть аркушик формату А-5 i надрукуйте там таке:

1. Перевiр, чи нотатки виступу лежать у кишенi.

2. Ти чудово пiдготувався до свого виступу, у тебе все готово. То який сенс нервувати?

3. Подивися на своїх сусiдiв у залi... Невже цi лагiднi, спокiйнi люди сприймуть твiй виступ вороже? То чого ти нервуєш?

4. Цi люди хочуть отримати вiд тебе певну iнформацiю. Інакше вони сюди не прийшли б, не витрачали б свого часу. Як ти налаштований: дати їм цю iнформацiю чи демонструвати їм свою знервованiсть?

5. Поглянь на цих людей: вони навiть не здогадуються, як ти хвилюєшся. То який сенс хвилюватися?

6. Подивися ще раз на людей, якi сидять поруч з тобою... Їх бiльше цiкавить те, що ти зараз скажеш, а не те, як ти себе почуваєш. Тому не нервуй, а йди й скажи їм те, що вони хочуть почути, бо тiльки ти зробиш це якнайкраще!

Покладiть цю картку до ваших нотаток (згори). Прочитайте за кiлька хвилин перед виступом, ненадовго сконцентруйте на них свою увагу. Якщо ви вiдповiсте самому собi на вказанi в картцi питання, то вiдразу додасте собi вiдваги та впевненостi.

Якими словами говорити, яких висловiв вживати, як виголошувати?

Пам’ятайте, що кожна специфiчна аудиторiя має свої лексичнi норми. Тому ваш виступ перед державними посадовцями має вiдрiзнятися, скажiмо, вiд промови перед колективом машинобудiвного заводу... Для кожної аудиторiї будуйте свiй виступ на тих лексичних нормах, якi для неї є звичними й легкими для сприйняття.

Не кажiть про свою органiзацiю та про присутнiх “у третiй особi” (“присутнi тут панове...”, “ця аудиторiя”). Обов’язково персоналiзуйте: “я”, “Ви”, “вiд Вашого iменi я хочу подякувати всiм, хто...” i т. iн.

Нiколи не вживайте у викладi примусових форм: “Ви мусите...”, “Вам належить...” Знайдiть iншi вислови, на зразок: “ми ж бо з Вами тiльки виграємо вiд того, що...”

І в жодному разi не говорiть менторським чи звинувачувальним тоном! Ваш тон має запрошувати до дiалогу (навiть якщо в залi сидять вашi “запеклi” опоненти).

Намагайтеся не говорити “занадто гарно”: будь-яка аудиторiя завжди чутливо й негативно реагує на фальш.

Чiтко зазначайте кiнець попередньої думки та початок наступної.

Якщо ви бачите, що певна частина слухачiв знудилися, спробуйте їх активiзувати. Наприклад, пiсля викладу якогось цiкавого факту можна задати питання:

— Думаю, хтось iз Вас теж може навести приклад, який проiлюструє цю думку?

Питаннями такого типу ви можете пiдштовхнути слухачiв до активної участi в заходi: непомiтно для самих себе вони стануть начебто спiвучасниками вашого виступу.

Пiсля кожного гострого аргументу чи “гарячого” факту зробiть трисекундну паузу, щоб наголосити на значущостi моменту. На картцi-“пiдказцi” так i напишiть: (“пауза!”). Пiдкреслiть це слово червоним олiвцем. Не бiйтеся пауз! Слухачi сприймають їх як цiлком природну, звичайну рiч.

Нiколи не перепрошуйте слухачiв за те, що ви чогось не знаєте чи не пiдготували! Такi вибачення негативно позначаться на вашому iмiджi.

Зауважте: успiх чи провал вашого виступу залежать вiд темпу викладу, тону та модуляцiї голосу аж на 30–35 вiдсоткiв! Надайте своєму голосовi твердого, впевненого звучання. Треба трохи розслабити м’язи горла: для цього з’їжте перед виступом м’ятну чи медову цукерку (гумка-“жуйка” для цього не годиться). А йдучи на подiум, постарайтеся непомiтно кiлька разiв глибоко вдихнути й видихнути повiтря.

Не говорiть монотонно, додайте своїм iнтонацiям трiшки артистизму (але не перегравайте, щоб це не виглядало фальшиво).

Не поспiшайте: людям потрiбнi якiсь секунди, щоб краще усвiдомити те, що ви стверджуєте. Дотримуйте трохи повiльнiшого темпу, нiж у звичайнiй розмовi.

 Цiкава рiч — цей наш НДО-шний лексикон... Вiн нагадує характерний анекдот. П’ятирiчний хлопчик, їдучи поруч з батьком в автомобiлi, дорогою їсть яблуко. По якомусь часi питає:

— Татусю-ю! А чого моє яблуко стало таке негарне, коричневе?

Батько, тримаючи кермо й не вiдриваючи погляду вiд дороги, пояснює:

— Розумiєш, хiмiчний склад тканин яблука багатий на залiзо... До того моменту, поки ти не вкусив яблуко, його оболонка герметично захищала молекули залiза вiд окислення. Коли ти вкусив яблуко, то зруйнував його оболонку, i молекули залiза вступили в контакт з молекулами кисню, що мiстяться в повiтрi. Внаслiдок окислення залiза тканина яблука змiнила ферментацiю — звiдси й поява коричневих плям на дефрагментованiй поверхнi...

По кiлькох хвилинах зосередженої мовчанки малюк питає:

— Татуню... А з ким це ти щойно говорив?..

...Протягом останнього десятилiття в середовищi тисяч працiвникiв НДО сформувався власний неповторний лексикон. Розгляньмо його особливостi на прикладi.

...Обласна телекомпанiя вмiщує в “Новинах” репортаж про благодiйний молодiжний фестиваль на центральнiй площi мiста. В кiнцi репортажу керiвник Органiзацiї дає перед телекамерою короткий коментар (наводимо його дослiвно): “Ен-де-о “Молодь — надiя краю” провела цю акцiю завдяки грантовi, отриманому пiд короткостроковий проект вiд вiдомого мiжнародного донора...” Цей репортаж переглянули близько 300 000 глядачiв обласного телеканалу. Були серед них представники рiзних соцiальних груп i прошаркiв. Ось що вони почули з телеекрану.

16-рiчнiй школярцi ваша химерна абревiатура “ен-де-о” просто нiчого не сказала...

У 65-рiчної пенсiонерки слово “акцiя” викликало тiльки одну асоцiацiю — про тi часи в недавнiх 90-х роках, коли вона вiднесла всi свої грошовi заощадження до “Дому “Селенга”, i їй за тi грошi дали якiсь чудернацькi папiрцi-акцiї (“Ох-ох, отак i пропали всi мої грошенята, а тими папiрчиками тепер можна хiба що туалет обклеїти...”)

Слово “грант” деякi журналiсти розумiють по-своєму, тож i пишуть по-рiзному: в газетних публiкацiях нерiдко можна зустрiти “гранд”, “гран” i iншi дивовижнi “способи написання”...

30-рiчний пiдприємець, почувши слово “проект”, одразу згадав, як бiгав коридорами мiськвиконкому, “полюючи” за пiдписами чиновникiв на архiтектурних кресленнях проекту першого в життi власного будинку (аж 6 кiмнат!)...

Приблизно половина населення областi пов’язала слово “донор” з “Пунктом переливання кровi”, згадуючи при цьому бiлi халати, блiдi обличчя, млосний запах кровi... Поставте себе на мiсце цих людей i ще раз прочитайте фразу-коментар про “ен-де-о”. Так i хочеться запитати: “Тату, а з ким це ти щойно говорив?”

Тим часом... Є варiанти! Порiвняйте, наприклад:

“акцiя” — “масовий захiд”,

“грант” — “цiльова фiнансова допомога”,

“донори” — “надавачi фiнансової допомоги”,

“проект” — “сукупнiсть заходiв”, “довгострокова програма заходiв”.

І тодi все стає зрозумiло — для всiх. Це тiлька “гра слiв”, але — яке значення вона має! Ви ж хочете, щоб всi вас розумiли i пiдтримували?

Blog

Мистецтво ефективної комунікації та презентації мистецтво ефективної комунікації та презентації огс в громадських кампаніях протидії корупції

Деякі рекомендації щодо SWOT-аналізу: