Мистецтво ефективної комунікації та презентації мистецтво ефективної комунікації та презентації огс в громадських кампаніях протидії корупції
| Вид материала | Документы |
- Використання ікт у навчально-виховному процесі. Музичне мистецтво. 5 клас, 83.97kb.
- Програма творчого конкурсу за обраним фахом Галузь знань 0202 «Мистецтво», 91.83kb.
- Сучасна лінгвістика активно вирішує проблеми ефективної комунікації, вивчає жанри міжособистісного, 682.86kb.
- Уроку: «Театр як синтез мистецтв», 48.67kb.
- Програма курсу за вибором образотворче мистецтво для учнів 5-7 класів 2004, 821.11kb.
- Курсова робота з журналістики Системи масової комунікації, 182.63kb.
- Інститут журналістики І масової комунікації Класичного приватного університету (м., 76.83kb.
- Програма творчого конкурсу за обраним фахом Галузь знань 0202 «Мистецтво», 63.6kb.
- Теоретично-методологічні основи використання, 155.89kb.
- План Мистецтво, кіно І телебачення. Архітектура, як складова частина матеріальної культури, 94.88kb.
ДОДАТОК 7
ПІДГОТОВКА ІНФОРМАЦІЙНО-ПРОСВІТНИЦЬКИХ КАМПАНІЙ
“Планування та підготовка Інформаційно-просвітницьких кампаній”. Київ 2005. За матеріалами проекту творчого Центру Каунтерпарт «Просвіта та активізація виборців: забезпечення рівних умов для кандидатів під час виборів Президента України у 2004 р.»)
Етап планування кампанії є однією з найважливіших складових результативного проекту. Можна впевнено стверджувати, що вдало спланована (продумана) кампанія – вже пів-справи. Звичайно, це не означає, що спланувавши кампанію, ви можете полегшено зітхнути і далі нічого не робити.
У будь-якому разі пам’ятайте, що ви складаєте плани не для донорів чи лише тому, що «так прийнято». План ви складаєте, передусім, для себе. Лише тоді, коли ви чітко уявляєте собі всі етапи вашої інформаційної кампанії, чітко знаєте, хто і що робить на кожному з цих етапів, яких цілей ви хочете досягти і яким чином ви дізнаєтеся, що цілей досягнуто, – лише в цьому разі ви можете бути впевненими, що розпочата вами справа буде доведена до логічного звершення, а ваша діяльність буде результативною.
Отже, досягнення результату неможливе без ретельного попереднього планування і підготовки кампанії.
Основними етапами інформаційно-просвітницької є:
1. Підготовка кампанії, яка включає:
- створення ефективної команди;
- визначення (постановку) проблеми, її детальний опис;
- попередній аналіз ситуації і проблеми з використанням SWOT-аналізу і системи Т. О. Т. Е.
2. Постановка мети, що теж включає систему процедур, зокрема:
- визначення ресурсів кампанії;
- з’ясування причин проблеми та можливих шляхів її вирішення.
Для загальноукраїнських кампаній до цього додається ще й встановлення критеріїв відбору громад, в яких здійснюватиметься інформаційно-просвітницька кампанія.
3. Проведення досліджень:
- вторинних досліджень на основі аналізу інформації, що вже є;
- первинних досліджень в разі відсутності необхідної інформації.
В даному посібнику ми розглядаємо такі якісні дослідження як: інтерв’ю та фокус-група, та коротко – кількісні дослідження.
4. Комунікаційне планування (Визначення комунікаційної стратегії).
Включає:
- визначення цільової групи кампанії;
- створення ключового повідомлення;
- вибір каналів поширення ключових повідомлень;
- роботу зі ЗМІ.
5. Організаційне планування:
- визначення конкретних завдань на кожному етапі кампанії;
- планування заходів в рамках кампанії.
6. Підготовка матеріалів для кампанії, зокрема підготовка та друк бюлетенів та інших друкованих матеріалів.
7. Проведення громадської просвітницької кампанії ми розглядаємо побіжно, надаючи лише деякі рекомендації щодо роботи з добровольцями та підготовки до семінарів, тренінгів інших видів навчання.
8. Оцінювання, яке, на думку авторів є не лише фінальним етапом кампанії, але й невід’ємною частиною усіх її етапів.
Отже, перейдемо до опису етапів.
Створення ефективної команди
Плануванням кампанії має займатися спеціальна група, що складається з зацікавлених представників громади (часто вони є активістами громадських організацій), та експертів у сфері громадянської просвіти.
Як правило, ця ж група згодом здійснює й проведенням кампанії. Тому найчастіше функції планування та проведення кампанії об’єднуються, і така група носить звичну для нас назву „організатори кампанії”.
В ідеалі число учасників команди не має перевищувати числа 7±2. Така кількість дозволяє найбільш ефективно керувати, не втрачаючи контролю та контакту з кожним з членів команди.
Група має охоплювати принаймні чотири основних напрямки:
- планово-організаційний (розробка детального плану, аналіз ресурсного забезпечення, складання бюджету та кошторису кампанії, контроль за її виконанням; організаційний (виконавський) супровід);
- науково-дослідницький (аналіз ситуації в населеному пункті, збір інформації про проблеми, сегментація аудиторії, виділення її основних характеристик);
- інструктивно-методичний (написання пам’яток та інструкцій для організаторів і виконавців);
- власне інформаційний (розробка текстів ключових повідомлень,...).
Ефективність проведення кампанії залежить від досвіду та навичок членів цієї групи: аналізувати ситуацію; проводити дослідження, необхідні для адекватного розуміння ситуації; ставити реальні, себто досяжні цілі, які можна виміряти; обирати вдалу стратегію для досягнення цих цілей; планувати й дотримуватися плану; здійснювати постійній зворотній зв’язок і коригувати плани в разі потреби задля запланованого результату (Див. Схему 1).
Схема 1. Вміння членів команди, необхідні для ефективного здійснення проекту
Зважаючи на це, дуже бажано, щоб організатори кампанії перед початком кампанії пройшли відповідне навчання, взяли участь у тренінгах.
Визначення та постановка проблеми
Завданнями етапу попереднього аналізу є також визначення проблеми, її опис.
В чому, на думку організаторів, полягає суть проблеми, яку має вирішити просвітницька кампанія? Яку поведінку (які погляди, переконання, ставлення) представників громади потрібно змінити? Які соціальні групи найбільше потребують вирішення цієї проблеми? Від відповіді на останнє питання залежить вибір цільової аудиторії вашої інформаційної кампанії.
Конкретний приклад опису проблемної ситуації:
У місті Люботин проживає 26 тисяч мешканців, з яких понад 5 тисяч – молоді. У виборах 2002 року взяло участь 72% мешканців, з яких 6,3% проголосували проти всіх. За даними опитувань, проведених міським волонтерським центром спільно з міським центром соціальних служб для молоді, у 2002 році з 1000 опитаних молодих людей у віці 18-22 роки: 28 % планували участь у виборах, 30 % не планували брати участь у виборах, 19% – прийдуть на виборчі дільниці, але не будуть голосувати ні за кого, 11% – проголосують проти всіх, 12% – не визначились, чи будуть брати участь у голосуванні.
Серед причин, чому не буде брати участь у виборах, молодь назвала такі:
- не мають потреби реалізувати право виборця;
- не вірять в те, що їх голос має значення для результатів виборів;
- недостатньо мають інформації про кандидатів.
Усе це говорить про пасивність молоді у реалізації громадянських прав, зокрема, права обирати. Саме за підвищення активності молоді міста на виборах 2004 року береться міський волонтерський центр.
Як свідчить досвід проведення виборів різного рівня в державі, виборче законодавство України є недосконалим. Крім того, виборчі закони постійно змінюються, вносячи зміни як у виборчі системи, так і до норм, які регламентують діяльність виборчих комісій, голосування, підрахунку голосів тощо. Все це відбувається на тлі низького рівня інформаційного забезпечення громадян з викладених вище питань. Друковані ЗМІ, які містять повідомлення про зміни законодавства України, в тому числі і виборчого, є вузькоспрямованними виданнями, які для більшості виборців недоступні за вартістю. Слід зазначити, що й мова офіційних видань не є вдалою для сприяння громадянином, який не є фахівцем з цієї галузі знань.
Це не сприяє свідомій участі громадян у виборчих кампаніях та підвищує кількість “зіпсованих бюлетенів”, тим самим виключаючи участь виборця в процесі прийняття рішення. Крім того, як спостерігачі, так і члени дільничних комісій відзначали низьку активність молоді в процесі голосування. Це мало прояв у свідомому небажанні молоді брати участь в виборчому процесі через скептицизм та відсутність у неї чуття громадянина.
За підсумками виборчих кампаній 1998-2002 р.р. по місту Люботину основними причинами ігнорування свого виборчого права та появи на виборчих дільницях “зіпсованих бюлетенів” були:
- недостатнє усвідомлення суспільної значимості особистої участі в процесі голосування, особливо серед молоді до 25 років;
- скептицизм молоді, відсутність чітких життєвих орієнтирів, недовіра до чесності при встановленні результатів виборів;
- відсутність у молоді достатнього досвіду участі у процесі голосування, що призвело до великої кількості помилок при заповненні бюлетенів.
Отже, спостерігається низький рівень громадської позиції та культури голосування у населення і, насамперед, серед молоді віком до 25 років.
У громаді міста Люботин на 22000 виборців припадає 600 громадян, що голосуватимуть уперше (3%), 4300 чоловік (19,5%) – молоді до 25 років. Саме тому, напередодні виборчої кампанії 2004 року, гостро стоїть проблема підвищення рівня правових знань та свідомої активності, щодо важливості реалізації їхніх законних прав брати участь у прийнятті рішень загальнодержавного рівня, серед молоді, особливо тієї, що буде голосувати вперше. З метою популяризації демократичних цінностей і можливостей впливу на формування влади (особливо для мешканців малих міст та селищ України, де найбільш відчутно “інформаційний голод”) необхідно здійснити проведення просвітницької програми для молоді.
Одним з напрямків діяльності МВЦ є громадянська просвіта. Організація має досвід проведення групових та масових заходів, досвід розробки та розповсюдження інформаційно-просвітницьких матеріалів, проведення радіопередач. В організації є чотири тренери, що працюють за програмою “рівний - рівному”, 37 волонтерів, що пройшли навчання за курсом “Основи ефективних комунікацій”. Міський волонтерський центр має угоди про співпрацю з закладами освіти, культури міста, відділами та службами міськвиконкому, тісно співпрацює з депутатами міської Ради, громадськими організаціями інвалідів “Вікторія”, МО “Союз Чорнобиль Україна”, МО “Жінки за майбутнє”.
Постановка проблеми має бути коротким описом відповідної ситуації, сформульованим навіть у вигляді речення або короткого абзацу.
На відміну від постановки проблеми аналіз ситуації є повним набором відомостей щодо ситуації, її історії, дійових осіб, яких вона стосується.
Ситуаційний аналіз виявляє всю «фонову» інформацію, необхідну для того, щоб ширше глянути на дану проблему, і містить у собі наступні аспекти:
1. Вивчення історії питання. Інформація про минуле необхідна для визначення того, що вживалось для вирішення проблеми до цього моменту. Які засоби й методи були найбільш ефективними? Які виявлені недоліки? Це дозволить вірно вибудувати програму дій й уникнути помилок у майбутньому.
2. Широкий погляд навколо. Проведення моніторингу громадської думки, який дозволить вірно вибрати стратегію впливу на цільову аудиторію інформаційної кампанії.
3. Глибокий погляд усередину. Детальний аналіз проблеми.
4. Погляд у перспективу. Чи є мета цієї кампанії реально досяжною? Чи очікує цю кампанію успіх? Що сприяє й що перешкоджає цьому? Чи варто затівати справу?
Докладніше про методи такого роду досліджень – у відповідному розділі.