1.європейський союз
| Вид материала | Документы |
- Роль комерційних банків у зміцненні фінансової стабільності країн Євросоюзу Ключові, 393.52kb.
- Що таке Європейський Союз, 974.36kb.
- Європейський союз, 2290.42kb.
- Європейський союз консолідовані договори, 2403.74kb.
- Європейський союз, 1709.95kb.
- Європейський союз, 1599.85kb.
- Європейський союз, 2539.57kb.
- Європейський союз, 2304.12kb.
- Європейський союз, 1546.58kb.
- Європейський союз, 1460.93kb.
1. ЄВРОПЕЙСЬКИЙ Союз 2
1.1. АНАЛІЗ ТЕМИ ТИЖНЯ: Хвилюючі наслідки «селективної» європеїзації 2
1.2. ЕКОНОМІКА 3
1.3. ЕНЕРГЕТИКА 6
1.4. ВІЗОВА ПОЛІТИКА ТА РЕГІОНАЛЬНЕ СПІВРОБІТНИЦТВО 7
1.5. БЕЗПЕКА ТА ОБОРОНА 8
1.6. ГУМАНІТАРНА СФЕРА 9
1.7. ІНШІ ПОДІЇ В ЄС 10
2. УКРАїна - нато 16
2.1. АНАЛІЗ ТЕМИ ТИЖНЯ: Про можливість скорочення військової присутності українських контингентів у спільних операціях НАТО з підтримання миру в контексті прагматичного військового співробітництва з Альянсом 16
2.2. ЄВРОАТЛАНТИЧНИЙ ПРОЦЕС В УКРАЇНІ 18
2.3. НАТО У ФОКУСІ ТИЖНЯ 19
3. Зовнішня політика 23
3.1.1. АНАЛІЗ ТЕМИ ТИЖНЯ: Чи стане Японія інвестиційним і технологічним локомотивом модернізації економіки України 24
3.1.2. ПРЕЗИДЕНТ 25
3.1.3. ВИКОНАВЧА ВЛАДА 27
3.1.4. ПАРЛАМЕНТ 29
3.1.5. УКРАЇНА ТА ІНШІ МІЖНАРОДНІ ОРГАНІЗАЦІЇ 31
3.2.1. РОСІЯ 33
3.2.2. США 35
3.2.3. КРАЇНИ ЄВРОПИ 36
3.2.4. ІНШІ КРАЇНИ СВІТУ 40
1.ЄВРОПЕЙСЬКИЙ Союз
1.1. АНАЛІЗ ТЕМИ ТИЖНЯ: Хвилюючі наслідки «селективної» європеїзації
Тактика поверхневої та «селективної» європеїзації, яку застосовувала нова українська влада у проведенні внутрішніх перетворень, поступово вичерпує себе як засіб забезпечення безпроблемного зближення з Європейським Союзом.
Прийняття Верховною Радою минулого року низки законів, на яких особливо наполягали представники ЄС, і які формально закріплювали дію норм та правил ЄС у певних сферах суспільного життя, виступало своєрідним політичним «алібі» для команди Януковича. Європейська сторона не могла не визнавати, що в Україні робляться деякі кроки на шляху реформування, навіть якщо практичне впровадження ухвалених норм відбувалось набагато повільніше. Однак, це не означає, що з прийняттям відповідних законів європеїзація пріоритетних галузей може вважатися завершеною. Євросоюз не сприйматиме обмеженого поверхневого підходу до інтерналізації сусідніми країнами європейських норм та стандартів, оскільки вони є стрижневим компонентом його політики у даному просторі і мають не менш, а подекуди навіть більш вагоме значення для вироблення подальшої стратегії ЄС, ніж демократичні цінності та свободи.
Яскравим проявом цього стало рішення Євросоюзу та Світового банку про припинення фінансування проектів з надання Україні консультаційної допомоги в розробці законодавства про держзакупівлі. Про це заявив голова представництва ЄС в Україні Жозе Мануель Пінту Тейшейра.
Це рішення є доволі тривожним сигналом для українського керівництва. Закон про державні закупівлі поряд із законом про засади функціонування ринку природного газу презентувався як ключове надбання на шляху реформування держави та подолання корупції. У переліку пріоритетів в славнозвісній «матриці Фюле» прийняття закону про державні закупівлі фігурувало одним з першочергових пріоритетів. Наразі мова йде про внесення змін до прийнятого закону, які можуть істотно викривити закладений у ньому зміст.
У листі, який в.о. директора Світового Банку в Україні, Білорусі та Молдові Маріус Вісмантас і голова представництва ЄС в Україні Жозе Мануель Пінту Тейшейра направили на ім’я прем’єр-міністра Миколи Азарова, стверджується, що запропоновані поправки можуть негативно вплинути на можливість отримання фінансової допомоги від цих структур і вплинути на подальший хід переговорів з ЄС про створення зони вільної торгівлі.
Подібне рішення дає змогу простежити дві тенденції у нинішній політиці Євросоюзу щодо України. По-перше, Брюссель намагатиметься використовувати у взаємодії з українським керівництвом не стільки політичні, скільки економічні важелі впливу. Окрім, як в разі радикального погіршення ситуації, ЄС не буде переводити наявні суперечливі питання внутрішнього розвитку в Україні у політичну площину і перетворювати їх на ключовий фактор в ході узгодження Угоди про асоціацію. ЄС зацікавлений в тому, щоб цей процес просувався до свого логічного завершення, надаючи змогу використовувати його як стимул для впливу на українську сторону. Тоді як в умовах скрутної економічної ситуації, аргументи, пов’язані з наданням чи ненаданням додаткового фінансування, на думку Брюсселя, можуть мати бажаний ефект без шкоди для загальної лінії у відносинах.
По-друге, Євросоюз дотримується гнучкого секторального підходу, приймаючи рішення по кожній сфері окремо і намагаючись продемонструвати об’єктивність та неупередженість власної позиції. Так, поряд із рішенням про припинення фінансування проектів у сфері державних закупівель ЄС виділяє Україні 116 млн. євро в рамках секторальних угод, підписаних наприкінці минулого року. Вони стосуються транспортної, екологічної та адміністративної галузей і передбачають поетапне надання коштів по мірі впровадження Україною відповідних стандартів у цих галузях.
Загалом, ця подія свідчить про те, що Брюссель готовий до більш жорстких і наполегливих дій у відносинах з Україною, але ці дії спрямовані не стільки на те, щоб «покарати» українську владу, скільки на те, щоб стимулювати її до більш рішучих дій у справі просування до європейських стандартів, а також до більшого врахування позиції Євросоюзу у внутрішній та зовнішній політиці.