1.європейський союз
Вид материала | Документы |
Содержание3.Зовнішня політика |
- Роль комерційних банків у зміцненні фінансової стабільності країн Євросоюзу Ключові, 393.52kb.
- Що таке Європейський Союз, 974.36kb.
- Європейський союз, 2290.42kb.
- Європейський союз консолідовані договори, 2403.74kb.
- Європейський союз, 1709.95kb.
- Європейський союз, 1599.85kb.
- Європейський союз, 2539.57kb.
- Європейський союз, 2304.12kb.
- Європейський союз, 1546.58kb.
- Європейський союз, 1460.93kb.
3.Зовнішня політика
3.1. ПОЛІТИЧНИЙ ПРОЦЕС
3.1.1. АНАЛІЗ ТЕМИ ТИЖНЯ: Чи стане Японія інвестиційним і технологічним локомотивом модернізації економіки України
Наголосивши на тому, що стратегічною метою української зовнішньої політики було і залишається набуття повноправного членства в Європейському Союзі, а інтеграція в європейський політичний, економічний, правовий та гуманітарний простір є для нашої держави орієнтиром у проведенні системних реформ, Президент України Віктор Янукович, перебуваючи з офіційним візитом у Японії 17-20 січня 2010 року, додав, що на сьогодні, під час формування багатополюсного світу, відбувається розвиток процесів регіональної інтеграції і зростання впливу окремих держав, інтереси яких суттєвою мірою визначають глобальний порядок денний. Мав він на увазі, звичайно ж Азію, де знаходиться значна частина нових центрів зростання та впливу, які збільшують вагу континенту у світових економічних та політичних процесах. І якраз Японія – чи не найважливіший осередок таких процесів на Сході. Можливо, саме досвід набуття такого статусу і зацікавив українське керівництво, адже, як заявив Президент, у середньостроковій перспективі Україна прагне увійти до двадцятки найбільш розвинутих країн світу.
Очевидно, що без залучення іноземних інвестицій та новітніх технологій для модернізації економіки такої амбітної мети досягти неможливо. Від так. основною темою для дискусій стали: поглиблення інвестиційного і торговельно-економічного співробітництва між двома державами, запровадження дієвого механізму співпраці, який би усіляко сприяв залученню інвестицій в Україну. Проте результативність цього візиту поки що важко назвати високою. Єдиним підписаним міждержавним документом виявилася спільна заява президента Віктора Януковича і прем'єр-міністра Японії Наото Кана. Поміж стандартних фраз про підтримку політичного партнерства, глобальної безпеки і поглиблення співпраці на всіх напрямках, у заяві вітається факт досягнення домовленості про виділення Японським банком міжнародної співпраці кредитної лінії «Укрексімбанку» у розмірі 8 млрд. ієн (100 млн. доларів США). «Укрексімбанк» ніби має використати ці гроші для кредитування українських підприємств, яким необхідні саме ієни для виконання контрактів з японськими виробниками.
Однак репутація українського керівництва, та й бізнесу відповідно уже була підірвана скандалом з «екологічними грошима», а також потужним проектом із реконструкції аеропорту «Бориспіль», точніше, невиконанням такого проекту: Надавши 180 млн. дол. на спорудження нового терміналу, японці розробили прекрасний проект з урахуванням наших культурних особливостей. Ми ж побудували усе на свій лад, проте за чужі гроші. Тому наразі наші східні друзі не надто поспішають у питанні кредитування «наших побажань», тим більше, що новий фінансовий рік у Японії розпочинається у лютому.
Японія ж насправді дуже серйозний інвестор, а Україна потребує цих засобів, як повітря. Минулого року Японія інвестувала 75 млрд. дол. За деякими прогнозами, поточного року Україна може отримати 7 млрд. дол. інвестицій. Інвестиційний потенціал Японії, за попередніми оцінками, японські компанії сягає 2,4 трлн. дол.. Заради цього, мабуть, Віктор Янукович і запевнив партнерів, що в 2011 році Україна реалізує більшість проектів з енергозбереження на отримані від японської сторони кошти відповідно до Кіотського протоколу.
Окрім цього, Президент неодноразово підтверджував, що основою ведення економічної політики визначено запровадження макроекономічної стабільності і так звана «політика чесності» у дво- та багатосторонніх відносинах. Мабуть що, такі постулати стосуються реабілітації української репутації перед японським бізнесом після перерахованих вище інвестиційних провалів.
Намагаючись зняти цей негатив, Президент неодноразово наголошував на тому, що Україна зацікавлена в активній співпраці з японським бізнесом. Не дарма у Токіо провели перший україно-японський форум «Інвестиційні можливості України», де підкреслювалося, що Україна відкрита для діалогу з японським бізнесом на всіх рівнях – від малих і середніх підприємств до найбільших корпорацій. На підтвердження цьому, до Японії разом із Президентом прибуло близько 30 представників вітчизняного приватного підприємництва, тоді як під час нещодавнього візиту до Китаю їх делегація налічувала близько90 осіб.
Так, справді, візит Президента Януковича до Японії відповідає інтересам зовнішньоекономічної політики України. Одна з головних цілей візиту, окрім інвестування, – імпорт технологій і просування наших товарів на ринки Японії. Потрібно також розуміти, що Японія – один із важливих членів і голосів у МВФ, тому саме від неї багато в чому залежить можливість подальшого отримання кредитів нашою державою, зокрема, для подолання наслідків економічної кризи.
Знову ж таки, економічний підтекст мало і запрошення Японії долучитися до організації чемпіонату з футболу «Євро-2012», а також стати учасницею Міжнародної конференції «25 років Чорнобильської катастрофи. Безпека майбутнього», яка проходитиме у квітні 2011 року під егідою ООН в Києві. Не дарма ж Японія надає постійну допомогу в ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, чим ще раз скористалася Україна. Японським урядовцям було неодноразово нагадано, що Україна і Японія – єдині країни світу, котрі зазнали атомного лиха.
Але навряд чи це розчулило японців: прем'єр-міністр Н. Кан завітати до Києва у квітні відмовився, а усі підписані в результаті візиту документи мали здебільшого декларативний, суто протокольний характер і нічого нового до сфери двосторонніх відносин не внесли. Тому, маємо лише сподіватися на те, що японські урядовці прислухаються до «позитивних характеристик» нашої держави і візит президента дасть свої плоди не лише у плані міжкультурного діалогу і подальшого співробітництва.