1.європейський союз

Вид материалаДокументы

Содержание


1.4. Візова політика та регіональне співробітництво
18.01.2011 Дунайська стратегія ЄС: угорці хочуть розвивати транспорт, довкілля, туризм
18.01.2011 За кошти ЄС в Україні збудують пункти для утримання нелегалів
Подобный материал:
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   18

1.3. ЕНЕРГЕТИКА



Євроатлантична Україна

25.01.2011 Гра на випередження: ЄС не отримає газу в обхід Росії

Через тиждень після візиту глави Єврокомісії Жозе Мануела Баррозу до країн Закавказзя та Середньої Азії, в ході якого він підписав декларацію про постачання азербайджанського газу до "Південного коридору", Росія перехопила ініціативу у Європи.

  У п'ятницю в Санкт-Петербурзі голова правління "Газпрому" Олексій Міллер і президент Державної нафтової компанії Азербайджанської Республіки Ровнаг Абдуллаєв підтвердили, що в 2011 році РФ купить 2 млрд. кубометрів азербайджанського газу проти 800 млн. у 2010 році.

  Більше того, сторони домовилися збільшити постачання у 2012 році "понад узгоджених раніше обсягів".

  Протягом багатьох років Баку вибудовував політику рівновіддаленості у взаєминах з Москвою, Вашингтоном і Брюсселем.

Зрозумівши, що самостійно вийти на газові ринки Європи не виходить, Азербайджан почав продавати газ на своїх кордонах тим, хто більше заплатить.

  Перший газ з Азербайджану до Росії почав надходити за контрактом між "Газпромом" і ДНКАР від 14 жовтня 2009 року в 2010 році.

  Євросоюз намагався перехопити ініціативу і узяти під контроль експорт азербайджанського газу.

  У ході численних конференцій та робочих зустрічей єврочиновники обіцяли купувати азербайджанський газ для Nabucco, але комерційних переговорів не проводили.

  Як розповіло джерело, близьке до ДНКАР, Жозе Мануел Баррозу приїжджав у Баку з наміром підписати декларацію про постачання газу в Nabucco, а підписав - про поставки по "Південному коридору".

 

Цей проект включає в себе, крім Nabucco, трубопроводи ITGI і Transadriatic Pipeline і передбачає диверсифікацію джерел постачань.

  Росія, зрозумівши, що Брюссель загрожує її енергополітичному патронажу в Закавказзі, зробила хід конем і запропонувала Баку максимально високу ціну.

  При цьому сценарні умови довгострокового балансу газу РФ на 2030 рік враховують 16 млрд. кубометрів азербайджанського газу.

  Україні контракт "Газпрому" з Азербайджаном принесе додаткові труднощі, вважає член комітету Верховної ради з ПЕК Олександр Гудима. "Наш термінал з перевалки ЗПГ майже повністю будується під азербайджанський газ.

  Якщо Росія в повному обсязі його законтрактує, у нас можуть виникнути проблеми із завантаженням терміналу", - говорить він.

Україна планувала в січні-березні провести тендер на розробку ТЕО реалізації інвестиційного проекту по постачанню в Україну зрідженого природного газу і будівництва ЗПГ-терміналу.

  У даний момент розглядається три можливих майданчика для розміщення терміналу: в Одеській області, в Очакові і в Феодосії.

  Теоретично термінал може бути завантажений газом країн Перської затоки.

  Але його доставка буде ускладнена необхідністю проходити Босфор, і таке пальне буде коштувати на 20-25% дорожче азербайджанського.

1.4. ВІЗОВА ПОЛІТИКА ТА РЕГІОНАЛЬНЕ СПІВРОБІТНИЦТВО



Німецька хвиля

17.01.2011 Українці стали активніше перетинати західний кордон

 На західній ділянці кордону пасажиропотік українців у порівнянні з 2009 роком зріс майже на чверть. Таку тенденцію пов’язують із дією угоди про малий прикордонний рух.

 Упродовж минулого року західну ділянку кордону перетнуло 23,5 мільйона осіб, що на 1,5 мільйона більше, аніж у 2009 році, повідомили Deutsche Welle в управлінні Держприкордонслужби західного регіону. Причому прикордонники підрахували, що кількість українців, які перетинали кордон у 2010 році зросла аж на 22 відсотки, а от іноземців навпаки поменшало на 8 відсотків.

Як пояснює керівник прес-служби Держприкордонслужби західного регіону Володимир Шеремет, така тенденція швидше за все пов’язана з активною видачею карт малого прикордонного руху консульствами європейських країн, що межують з Україною. Відтак мешканці українського прикордоння активізувалися у човниковому бізнесі, пояснює Шеремет.

Що ж до іноземців, то зменшення їхньої кількості в наземних пунктах пропуску пояснюють тим, що відпала потреба їздити за українськими товарами самим – тепер це роблять самі українці. Разом з тим в аеропортах кількість іноземців навпаки зросла, що свідчить про збільшення їхнього потоку з туристичною та бізнесовою метою, аналізують прикордонники.

Малий прикордонний рух і подвійне громадянство

Експерти Громадської ініціативи „Європа без бар’єрів” погоджуються, що посвідчення малого прикордонного руху значно лібералізувало візовий режим, і українці дедалі активніше користуються такими перевагами. Водночас, зауважує керівник Громадської ініціативи „Європа без барєрів” Ірина Сушко, слід також врахувати, що консульські установи впродовж минулого року видали на 6-7 відсотків більше багаторазових і довгострокових віз українцям.

Директор регіонального філіалу Національного інституту стратегічних досліджень в Ужгороді Світлана Мітряєва зауважила, що українські громадяни особливо активізувалися на прикордонні з Угорщиною. Причинною цьому є бажання отримати громадянство цієї країни. Адже з початку цього року в Угорщині набрав чинності закон про подвійне громадянство. Тому українці здійснюють чимало поїздок саме з метою зібрати необхідні документи, припустила експерт.


ссылка скрыта

18.01.2011 Дунайська стратегія ЄС: угорці хочуть розвивати транспорт, довкілля, туризм

Приступивши до головування у Європейському Союзі, Угорщина намагається привернути увагу до проблем регіону, розташованого вздовж річки Дунай. Для цього розроблено спеціальну програму, що включає спільні економічні проекти, розвиток транспорту, покращення охорони довкілля, туризм, а також науково-дослідницькі, культурні та мовні обміни. Серед 14 держав-учасниць цієї так званої Дунайської стратегії є й Україна.

Дунай, що має протяжність 3 тисячі кілометрів, бере свій початок у так званих «чорних лісах» Німеччини і впадає у Чорне море. Тому макроекономічна Дунайська стратегія Євросоюзу включає аж 14 держав. Україна, беручи участь у цій програмі, зацікавлена в якомога ширшому охопленні нею всього басейну, щоб, скажімо, європейські екологічні проекти стосувалися й гирла Дунаю в Одеській області.

Крім того, Києву був би вигідний розвиток прикордонної співпраці у цьому регіоні, особливо, після того, як влада сусідньої Румунії без консультацій ініціювала розширення гирла Дунаю, щоб активізувати перевезення вантажів саме у своїх портах. До того ж, поки що залишаються невирішені й деякі претензії, заявлені Румунією щодо ділянки румунсько-українського кордону в районі дунайського острова Майкан.

Тим часом, одне з найголовніших завдань Дунайської стратегії – саме розвиток річкового транспорту. Як заявила Європейська комісія, до 2020 року обсяг вантажних перевезень Дунаєм планують збільшити на 20 відсотків.

«Макрорегіональні стратегії призначені для того, щоб вирішувати проблеми окремих територій, з якими самотужки не можуть впоратися представники регіону або окремої країни ЄС, – зазначає єврокомісар з питань регіональної політики Йоганнес Ган. – Ідея Дунайської стратегії полягає в тому, щоб відповісти на питання: що можна зробити для налагодження в регіоні кращого співробітництва та економічної ситуації».

Крім грошей, потрібне ще бажання співпрацювати – експерти

Угорщина, яка нині керує Радою Євросоюзу, також виділила Дунайську стратегію головним пунктом своєї 6-місячної програми.

Представники офіційного Будапешта зауважують, що мова йде не тільки про транспорт та економіку регіону. Прикордонне співробітництво, заходи із охорони довкілля та біологічного розмаїття, розвиток туризму, наукові та культурні обміни – ось лише частина напрямків, на яких угорці акцентують увагу об’єднаної Європи.

Раніше євроінституції вирішили надати для фінансування цих проектів 100 мільярдів євро.

Проте, одних грошей із європейського бюджету не достатньо, кажуть експерти. Країни, що розташовані на берегах цієї другої за довжиною річки континенту, повинні тісніше співпрацювати. Тільки так Дунайська стратегія зможе досягти такого ж успіху, як і інша ініціатива – європейська макрорегіональна стратегія для Балтійського моря.


Європейський простір

18.01.2011 За кошти ЄС в Україні збудують пункти для утримання нелегалів

Європейський союз збирається укласти контракт на будівництво десятка пунктів тимчасового перебування та утримання нелегальних мігрантів в Україні. Про це повідомляють "Комментарии" з посиланням на повідомлення Представництва Європейського Союзу в Україні.

Найбільші пункти для перебування нелегалів, на 100 осіб кожна, збираються облаштувати у Миколаївській та Донецькій областях. У Чопі (Закарпатська обл.) з'явиться пункт трохи менший - на 66 мігрантів. Крім того, планується обладнання семи невеликих пунктів на 10 осіб кожен - три в Закарпатській області, два в Львівській та по одному в Сумській і Луганській.

Поки що обладнання пунктів тимчасового утримання знаходиться на початковому етапі: в українському Представництві ЄС йде прийом тендерних пропозицій, який триватиме до 11 квітня 2011 року.