Аналіз теми тижня: урок
| Вид материала | Урок |
- Європейський союз, 1599.85kb.
- Європейський союз, 2539.57kb.
- Європейський союз, 1709.95kb.
- Європейський союз, 2304.12kb.
- Європейський союз, 2290.42kb.
- Європейський союз, 1546.58kb.
- Європейський союз, 1460.93kb.
- Європейський союз, 4830.63kb.
- 1.європейський союз, 1339.58kb.
- Самостійне вивчення та опрацювання теми: Аналіз ресурсного потенціалу підприємства, 156.41kb.
2.3. НАТО У ФОКУСІ ТИЖНЯ
Євроатлантична Україна
07.09.2011 Туреччина ухвалила план Барбаросса про розширення військової присутності в Середземному морі
Влада Туреччини ухвалила нову політичну стратегію, яка передбачає значне розширення присутності військово-морських сил країни в східній частині Середземного моря.
Новий план отримав назву Барбаросса - на честь турецького адмірала Хайр-ад-Діна Барбаросси, який очолював найбільший піратський флот у Середземному морі.
У рамках передислокації ВМС Туреччини з Чорного і Мармурового морів у Середземне та Егейське моря будуть переведені додатково по два протичовнових фрегати і ракетних корвети, а також допоміжні судна, повідомляє Newsru.co.il.
Раніше, 3 вересня, глава МЗС Туреччини Ахмет Давутоглу оголосив, що його країна має намір посилити свою військову присутність у східній акваторії Середземного моря "для захисту свободи судноплавства". За словами Давутоглу, у східній акваторії Середземного моря чергуватимуть турецькі військові кораблі, які, крім іншого, супроводжуватимуть судна флотилій, які прагнуть "прорвати морську блокаду сектора Гази".
Крім того 6 вересня міністр по контактам з ЄС в уряді Туреччини Аджман Бакіс оголосив, що турецькі ВМФ не дозволять республіці Кіпр займатися пошуком газу і нафти в Середземному морі. Заява послідувала у відповідь на оголошення компаній Noble Energy (США) і Делек (Ізраїль) про початок геологорозвідувальних робіт в економічних водах Кіпру.
Туреччина не визнає угод, підписаних Кіпром з Ізраїлем і Ліваном про межі економічних зон, стверджуючи, що вони порушують права невизнаної Турецької республіки Північний Кіпр.
Слідом за Бакісом прем'єр-міністр Реджеп Таїп Ердоган зазначив, що турецькі бойові кораблі будуть направлені до кордонів Ізраїлю та Кіпру, що викликало гнівну реакцію в Афінах.
Тим часом, ізраїльська газета "Гаарец" повідомляє, що Туреччина має намір укласти військову угоду з Єгиптом. Очікується, що відповідний договір між двома країнами буде підписано в ході першого за 15 років візиту турецького прем'єр-міністра до Каїра, який відбудеться наступного тижня.
Нагадаємо, 2 вересня Туреччина оголосила про заморожування співпраці з Ізраїлем у військовій сфері. Причиною погіршення відносин між двома країнами став інцидент з флотилією свободи.
Євроатлантична Україна
09.09.2011 Румунія готується прийняти Парламентську Асамблею НАТО
Чергова, 57-а, сесія Парламентської Асамблеї НАТО відбудеться з 7 по 10 жовтня у Бухаресті. У ній візьмуть участь 350 парламентарів з 28 держав-членів Північноатлантичного альянсу, країн Північної Америки та Європи, повідомляє прес-служба законодавчого органу Румунії.
На сесії обговорюватимуться питання міжнародної безпеки, а також хід виконання рішень попередньої сесії, що відбулася навесні цього року у Варні.
Окрім цього, керівники профільних комісій Парламентської Асамблеї візьмуть участь у публічних дебатах з представниками урядів країн-членів НАТО, громадянського суспільства та академічних кіл.
Президент Парламентської Асамблеї НАТО Карл Ламерс, керівник румунської делегації на Асамблеї Сєвер Войнеску, а також її Генеральний секретар Девід Хоббс проведуть спільний брифінг для журналістів.
У роботі сесії візьмуть участь Генеральний секретар НАТО Андерс фог Расмуссен і військовий представник ЄС при НАТОшведський генерал-майор Карл Енгельбректсон.
Мій вибір - НАТО
13.09.2011 Як "приспати" систему ПРО
Сьогодні в Москві відбудуться російсько-польські переговори про плани розміщення елементів американської системи протиракетної оборони (ПРО) в Східній Європі, зокрема в Польщі, де передбачається спорудити шахти для десяти ракет-перехоплювачів. Очолює польську делегацію заступник міністра закордонних справ Вітольд Ващиковський.
Цей головний парламентер по ПРО з польської сторони залишився на своїй посаді, незважаючи на те що новий уряд Дональда Туска в цьому році різко змінило тактику на переговорах з американцями. Новий глава зовнішньополітичного відомства Радослав Сікорський, кардинально обновивши керівні кадри МЗС, щодо пана Ващиковського вирішив діяти за принципом «коней на переправі не міняють».
Нинішні переговори у Москві, як повідомили "Часу новин" польські дипломати з оточення Ващиковського, триватимуть один день. Проте важливий сам факт, що настільки животрепетна проблема обговорюється в Москві. При колишньому уряді Ярослава Качинського, якому довелося піти у відставку за підсумками дострокових парламентських виборів у жовтні 2007 року, польські власті вважали розміщення протиракет виключно польсько-американським проектом. Вони не бачили необхідності в узгодженнях ні з іншими членами НАТО, ні тим більше з Росією. Але вже на початку січня цього року на запрошення міністра Сікорського у Варшаві побував заступник голови російського МЗС Сергій Кисляк. Вони обмінялися думками щодо ПРО і навіть обговорили технічні можливості системи, при цьому між сторонами збереглося «розбіжність в поглядах».
Сьогоднішня зустріч у Москві продовжить той діалог. Випереджаючи її, Сергій Кисляк вчора нагадав, що тема протиракетного щита була докладно розглянута на саміті НАТО в Бухаресті минулого тижня і під час зустрічі президентів Росії і США в Сочі.
Одна з проблем - контроль над функціонуванням елементів американської ПРО в разі їх розміщення в Європі. Г-н Ващиковський вчора не виключив, що Польща на цей рахунок буде вести переговори і з США, і з Росією. Але він тут же обмовився, що «не може бути й мови, щоб росіяни отримали право постійно знаходитися в Польщі - так уже було, і таке не повернеться». Раніше на пропозицію американців, щоб представники Росії інспектували об'єкти ПРО в Польщі, негативно відреагував Дональд Туск. Він пояснив, що треті країни в цьому випадку залучатися не можуть.
Польські ЗМІ вчора докладно коментували недільну зустріч Путіна і Буша в Сочі. Вони відзначили слова американського президента про «великий прогрес» у питанні ПРО і заперечення президента Росії, що «стратегічно нічого не змінилося». Багато домислів навколо того, про що ж домовилися обидва президенти. Допускається раніше пропонувався варіант «приспання» елементів ПРО в Східній Європі, при якому радар в Чехії залишився б у бездіяльності, а протиракети в Польщі складувалися б поза шахт до підтвердження реальної ракетної загрози.
Що стосується саміту НАТО в Бухаресті, то його підсумки боляче вдарили по амбіціях і самолюбству Польщі, яка була найгарячішим заступиться приєднання до альянсу України і Грузії. «Газета виборча» робить висновок, що «сьогодні ні США, ні НАТО, ні ЄС не можуть ухвалити жодного стратегічного рішення, не озираючись на Москву». І додає: «Для Польщі це черговий урок, що недостатньо - як це робив попередній уряд - сліпо дивитися на Вашингтон. Варто мати друзів у Парижі та Берліні. І незважаючи на розбіжності, невпинно розмовляти з Москвою ».
Євроатлантична Україна
14.09.2011 США і Румунія підписали угоду про розміщення ракет
США і Румунія підписали угоду про розміщення американської системи протиракетної оборони в цій країні.
Як повідомили представники Білого Дому, з американського боку підпис під договором поставила держсекретар США Хілларі Клінтон, а з боку Румунії - міністр закордонних справ Теодор Баконскі.
Згідно з підписаним документом, ракети-перехоплювачі наземного базування будуть розміщені на румунській території до 2015 р., передає Reuters. У Білому Домі уточнили, що місцем розташування систем ПРО буде авіабаза Девеселу.
Євроатлантична Україна
14.09.2011 Москва вимагає від США і НАТО юридичних гарантій неспрямованості ПРО проти Росії
Москва вимагає від США і НАТО юридичних гарантій того, що розгорнуті ними в Європі протиракетні засоби не спрямовані проти стратегічних ядерних сил Росії. Про це йдеться у коментарі МЗС Росії до повідомлення про підписання 13 вересня угоди між США і Румунією про розміщення у Румунії американської бази ракет-перехоплювачів SM-3.
"Відзначаємо, що розвиток подій лише підвищує актуальність отримання від США і НАТО твердих, юридично оформлених гарантій неспрямованості їхніх протиракетних засобів проти стратегічних ядерних сил Росії, що їх розгортають в Європі. Потрібно також виробити у Раді Росія - НАТО дієві і наочні рішення щодо задуму і архітектури ПРО, що її розгортають у регіоні", - йдеться у повідомленні.
У МЗС РФ констатують, що запланована до розгортання у Румунії до 2015 року, незалежно від еволюції реальних ракетних викликів, протиракетна база - чергова ланка у стратегічній інфраструктурі глобальної протиракетної оборони, що її вибудовує США.
А домовленість з Румунією про розміщення на колишній базі ВПС Девеселу наземного варіанту протиракет SM-3 і системи "Іджіс", як і недавнє оголошення про майбутнє розміщення у Туреччині американського протиракетного радара передового базування AN/TPY-2, свідчить про те, що реалізація протиракетних планів США в Європі відбувається швидко і планомірно. "Це відбувається на тлі відсутності прогресу у Російсько-натівському і російсько-американському діалозі щодо ПРО", - констатують у МЗС РФ.
3.1. ПОЛІТИЧНИЙ ПРОЦЕС