Аналіз теми тижня: урок
| Вид материала | Урок |
- Європейський союз, 1599.85kb.
- Європейський союз, 2539.57kb.
- Європейський союз, 1709.95kb.
- Європейський союз, 2304.12kb.
- Європейський союз, 2290.42kb.
- Європейський союз, 1546.58kb.
- Європейський союз, 1460.93kb.
- Європейський союз, 4830.63kb.
- 1.європейський союз, 1339.58kb.
- Самостійне вивчення та опрацювання теми: Аналіз ресурсного потенціалу підприємства, 156.41kb.
1.7. ІНШІ ПОДІЇ В ЄС
Європейський простір
07.09.2011 Німецький суд підтримав фінансування єврозони
Конституційний суд Німеччини вирішив, що фінансова допомога країнам єврозони з боку Німеччини не суперечить конституції країни, однак уряд має заручитися підтримкою парламенту.
Таке рішення суд оголосив після позову шістьох відомих економістів Німеччини. Вони твердять, що фінансова підтримка Греції, Ірландії та Португалії суперечить конституції Німеччини і необхідно виключити німецькі гроші з загального пакету фінансового порятунку країн єврозони.
Конституційний суд твердить, що ця допомога відповідає німецькому законодавству, однак уряд має отримати згоду від парламенту перед тим, як ухвалювати чергову фінансову допомогу, пов'язану з грошима німецьких платників податків.
Головуючий на засіданні суддя Андреас Фосскуле твердить, що німецькі законодавці мають бути більше залучені до ухвалення рішень про фінансову допомогу.
"Уряд зобов'язаний у випадках великих витрат отримати схвалення від бюджетного комітету парламенту", - заявив Андреас Фосскуле.
Оглядачі кажуть, що нова вимога може сповільнити процес ухвалення рішення щодо фінансової допомоги.
Країни єврозони ще ведуть переговори з Грецією щодо наступного кредитного траншу на суму 120 мільярдів євро.
Це питання розглядатиме і німецький парламент. Голосування очікується провести до кінця вересня.
Європейський простір
12.09.2011 МЗС Франції: Майбутнє ЄС залежить від євро
Майбутнє Європейського союзу (ЄС) цілком залежить від євро. Як передає Reuters, таку заяву представникам преси зробив міністр закордонних справ Франції Ален Жюппе, який прибув з офіційним візитом в столицю Австралії м. Канберру.
За його словами, Євросоюз як економічна і політична єдність буде підданий ризику, якщо єдина валюта постраждає від боргових криз окремих членів блоку, тому провідні країни єврозони - Франція та Німеччина - зобов'язуються зробити все, щоб цього не допустити.
"Втрата євро ознаменує втрату цілісності Європи як такої", - вважає глава французького Міністерства закордонних справ (МЗС).
Останнім часом спостерігалося зростання занепокоєння серед країн єврозони через необхідність підтримувати більш слабкі, периферійні країни блоку (зокрема, Грецію). За словами Жюппе, цій державі необхідно виконати зобов'язання, взяті 21 липня 2011 р. на екстреному саміті єврозони, і стабілізувати фінансову систему, щоб отримати доступ до другого пакету фінансової допомоги понад діючої кредитної програми ЄС та Міжнародного валютного фонду обсягом 110 млрд євро.
Деякі експерти вважають, що Греція повинна вийти з блоку ЄС. Однак, на думку Жюппе, цілісність блоку є пріоритетною для його членів, і її в жодному разі не можна руйнувати, в чому французьку сторону підтримує влада 17 країн єврозони.
Відзначимо, напередодні, заступник голови уряду, міністр фінансів Греції Евангелос Венізелосспростував чутки про оголошення Афінами дефолту 10-11 вересня. "Це дуже низька гра, організована спекуляція, спрямована проти євро і єврозони в цілому", - заявив він.
Нагадаємо, наприкінці серпня ц.р. канцлер ФРН Ангела Меркель заявила, що стабільність євро не гарантується політичним союзом європейських держав. Тому єдину європейську валюту необхідно зміцнювати за рахунок "більш тісної економічної співпраці та норм обов'язкового характеру".
Вона також висловилася проти введення єврооблігацій, однак не виключила можливість подібного кроку в майбутньому. "Вихід із сьогоднішньої кризи за допомогою євробондів неможливий. Поява загальноєвропейських облігацій зараз - неправильний шлях", - сказала вона.
На думку канцлера, всі європейські країни повинні прагнути до підвищення конкурентоспроможності. Крім того, Меркель зазначила, що єврогрупі необхідно ще більш тісно співпрацювати в сфері фінансово-економічної політики.
Нагадаємо, 19 серпня ц.р. представники Європейської комісії (ЄК) заявили, що ЄК продовжує вивчати питання про доцільність випуску облігацій єврозони.
Варто зазначити, що в Європі поки немає єдності в думках щодо випуску облігацій зони євро, який багато аналітиків вважають дієвим виходом з боргової кризи, що охопила регіон. Країни Єврозони, які вже випробували на собі тиск держборгу, також виступають за випуск спільних облігацій. Так, в Італії вважають, що таке рішення зніме напруженість на фінансових ринках і допоможе відновити довіру інвесторів.
У той же час, лідери провідних економік ЄС - Франції та Німеччини не підтримують ідею випуску облігацій. Відсутність у них ентузіазму щодо цієї ініціативи пояснюється тим, що в разі подібної емісії, фінансове навантаження на країни з сильною економікою різко збільшиться. В даний час Берлін і так виступає головним донором периферійних країн ЄС, що стоять на межі банкрутства.
Європейський простір
12.09.2011 Форум Сербія – ЄС шукає шлях Белграда до Євросоюзу
У Белграді розпочався дводенний форум Сербія – Європейський Союз. Цей важливий для Сербії захід проходить під гаслом «Подолання кризи – шлях до Євросоюзу». В ньому беруть участь міністри країн колишньої Югославії, керівники компаній, економісти, юристи – приблизно 400 осіб. До учасників звернувся й голова Європейської ради Герман Ван Ромпей.
Форум організували з метою продемонструвати, що Сербія реалізувала більшість вимог для здобуття статусу кандидата на вступ до Євросоюзу. Наступного року в країні мають відбутися президентські та парламентські вибори. Президентові Борису Тадичу та партіям владної проєвропейської коаліції необхідний сигнал, що вони мають підтримку Брюсселя.
Вони сподіваються, що разом зі здобуттям статусу кандидата буде визначений і термін для початку переговорів із Євросоюзом. Лише в такому разі, згідно з опитуваннями громадської думки, Тадич та його Демократична партія й коаліційні партнери мають шанс здобути більшість голосів.
Звертаючись до учасників, президент Сербії зазначив: «Сербія очікує, щоб до неї в процесі європейської інтеграції ставилися так само, як і до інших країн, що прагнуть стати членами Євросоюзу. Ми не вимагаємо жодних привілеїв, жодних полегшень, але так само не можемо сприйняти, щоб нам ставили нові, інакші умови від тих, які ставили перед іншими країнами в цьому процесі».
Наприкінці серпня в Белграді перебувала німецький канцлер Анґела Меркель. Вона поставила сербській стороні три чіткі умови: продовження діалогу з владою в Приштині, розпуск паралельних структур влади на півночі Косова та беззастережне співробітництво з EULEX – місією Євросоюзу з верховенства права в Косові.
Кандидатура Сербії до Євросоюзу обумовлена відносинами з Косовом
Голова Європейської ради Герман Ван Ромпей також нагадав, що відносини Белграда з Приштиною залишаються основним чинником, коли йдеться про кандидатуру Сербії до Євросоюзу. Він сказав: «Ми знаємо, пані й панове, що справа Косова є дуже делікатною для Сербії. Але стабільність на Балканах є ключовою метою Євросоюзу. Адже нас дуже турбують відносини між Белградом і Приштиною. Це буде одним із чинників, коли держави-члени будуть ухвалювати рішення щодо Сербії».
Белградські урядовці, в свою чергу, стверджують, що врегулювання відносин із Косовом залежить не лише від них. Тому вони запросили на форум представників Хорватії, Македонії, Боснії і Герцеговини, Чорногорії, Туреччини тощо, доводячи таким чином, що Сербія успішно співпрацює з усіма, хто не ставить попередніх умов. Заступники прем’єрів, міністри та експерти із згаданих країн обговорювали політичні та економічні теми, захист навколишнього середовища, боротьбу проти організованої злочинності, зокрема, торгівлі наркотиками.
У роботі форуму взяв участь і Мартін Шульц, голова фракції соціал-демократичних партій у Європейському парламенті. Він висловив упевненість, що соціал-демократи будуть між тими, хто рекомендуватиме Європейській комісії надати Сербії статус кандидата на вступ до Євросоюзу.
Справа сербської кандидатури буде на порядку денному в першій половині жовтня.
Європейський простір
13.09.2011 Запровадити «блакитну карту» вдалося не скрізь у ЄС
Відповідно до директиви Єврокомісії, ухваленої ще 2009 року, країни-члени Єврсоюзу мали б змінити своє законодавство для запровадження «блакитних карт» до 19 червня 2011 року. Однак цей процес затягнувся.
Однією з найперших ще на початку червня про видачу «блакитних карт» повідомила Болгарія. Так само заявки на отримання цих документів уже приймають Нідеранди, Cловаччина, Австрія. Румунія запровадила зміни до законодавства в липні.
Водночас не всі держави Євросоюзу впоралися з цим завданням. Приміром, у Люксембурзі відповідні зміни до законодавства потрапили до парламенту лише наприкінці липня і парламент ще не встиг їх розглянути. Міністерство внутрішніх справ Німеччини на своїй веб-сторінці повідомляє, що у ФРН лише готуються до імплементації «блакитної карти».
У липні група депутатів Бундестагу навіть поскаржилася на те, що уряд ще й досі не спрямував відповідних документів до парламенту. А от Франція, навпаки, ще в травні запровадила заходи зі скорочення кількості високоваліфікованих імігрантів. Їхні заявки французи тепер мають розглядати особливо прискіпливо і впродовж довшого часу.
Вимоги для отримання «блакитної картки»
Водночас, однією з осоновоположних ідей, що лежать в основі «блакитної карти» є якраз мобільнітсь працівників. Теоретично власник цього документа має право працювати в будь-якій країні ЄС, окрім Великобрітанії, Данії та Ірландії, після того, як 18 місяців відробив на одному місці у якійсь одній державі Євросоюзу. Окрім цього, директивою передбачається, що заявка працівника має розглядатися не довше 90 днів, і цей процес не може розтягуватися на місяці, як нині відбувається у Франції.
Нині для подачі заявки необхідно мати диплом про вищу освіту і його підтвердження з країни, де працівник хоче влаштоватися на роботу, контракт із роботодавцем і гарантію отримання певної суми грошей у вигляді зарплатні. Кожна країна ЄС має визначати граничну межу мінімальної платні сама. Уже 2013-го року кожна держава Євросоюзу має відзвітувати перед Єврокомісією скільки «блакитних карт» вона відала і представникам яких професій.
Євроатлантична Україна
13.09.2011 Вибух на французькій АЕС викликав падіння фондових індексів та увагу опозиції
Вибух на АЕС "Маркуль" (Marcoule) на півдні Франції викликав падіння акцій EDF (Electricite de France - французька компанія з виробництва електроенергії) на фондових біржах Європи. Європейські індекси FTSE и S&P 350 надвечір знизилися на 1,7-2,4%, французький CAC 40 - на 6%, проте після уточнення деталей інциденту зниження скоротилося до 3,8%.
На думку французьких експертів, паніка пов'язана з тим, що у центрі поблизу АЕС "Маркуль" виробляють плутоній з використаного ядерного палива, в результаті утилізації якого з'являється велика кількість рідких радіоактивних відходів, витік яких становив би загрозу довкіллю. Французька влада негайно поставила до відома керівництво МАГАТЕ.
У Франції, де 80% електроенергії виробляється на АЕС, увага до їхньої діяльності та подібних інцидентів є надзвичайною. Місцеві ЗМІ не виключають нову хвилю обговорень щодо доцільності використання "мирного атому". Так, кандидат у президенти Франції від Партії зелених на виборах у 2012 році Єва Жолі висунула вимогу уряду надати "повну й прозору інформацію щодо даних про аварію та небезпеку для працівників АЕС та місцевих мешканців", пише Le Point.
Як повідомляв УКРІНФОРМ, інцидент на АЕС "Маркуль" (Marcoule) на півдні Франції стався о 12.45 за київським часом після пожежі на майданчику для зберігання радіоактивних відходів, у результаті чого вибухнула металоплавильна піч. Одна людина загинула, чотири було поранено. Офіційна влада відкинула чутки про витік радіації та запевнила про повний контроль над позаштатною ситуацією.
Євроатлантична Україна
13.09.2011 ЄС розпочинає переговори щодо транскаспійського газопроводу
Рада із загальних питань ЄС уповноважила Єврокомісію на переговори з Азербайджаном і Туркменістаном щодо транскаспійського газопроводу.
Відповідне рішення було ухвалене 12 вересня на засіданні Ради ЄС у Брюсселі.
Як повідомляв УНІАН, ЄС активно працює над диверсифікацією шляхів поставок газу до Європи. На сьогодні одним з пріоритетних проектів у цій сфері є створення південного газотранспортного коридору, який дозволив би забезпечити поставки природного газу з Центральної Азії до Європи.
Євроатлантична Україна
14.09.2011 Росія заявила, що готова купувати борги країн ЄС
Росія готова простягнути руку допомоги зоні євро, низка країн якої переживають серйозну боргову кризу, і купити єврооблігації валютного союзу, якщо буде прийнято рішення про їх випуск.
При цьому Москва продовжить працювати із зобов'язаннями окремих країн єврозони заради диверсифікації ризиків і веде переговори про фінансування з Кіпром, результат яких може бути відомим протягом найближчого місяця.
Про це в інтерв'ю Reuters сказав міністр фінансів РФ Олексій Кудрін.
"Ми (Мінфін) свої валютні резерви тримаємо на рахунках у Центральному банку, і наші кошти в загальному обсязі золотовалютних резервів розміщуються ... в тому числі, на європейських ринках в облігації", - сказав Кудрін.
Золотовалютні резерви РФ станом на 2 вересня впритул наблизилися до максимуму трьох років, досягнувши $ 543,4 мільярда.
"Як ви знаєте, 45 відсотків резервів - євро. Це, безумовно, держоблігації всіх провідних країн зони євро. І як тільки ви бачите, що на $ 10 мільярдів золотовалютні резерви Росії зросли, значить точно $ 4,5 мільярда вкладені в облігації країн єврозони", - сказав Кудрін.
Держави зони євро створили в 2010 році Європейський фонд фінансової стабільності, що акумулює 750 мільярдів євро, для боротьби з фінансовою кризою. Фонд має право випустити облігації на суму до 440 мільярдів євро під гарантії країн-членів зони євро. Крім цього, низка країн зони євро закликають валютний союз випустити єдині єврооблігації, щоб допомогти периферійним країнам блоку, які переживають боргову кризу, залучати кошти за низькими відсотковими ставками, однак цьому опираються Німеччина і Франція.
"Ми сказали, що якщо буде суттєво розширено механізм стабілізаційного фонду (зони євро) - облігації, євробонди - то ми із задоволенням у цей фонд увійдемо, - сказав Кудрін.
"Ми готові частину коштів вкласти через (єдині) євробонди, але в будь-якому випадку, ми будемо працювати і через країни. Ми завжди будемо ризики диверсифікувати за різними країнами".
Кудрін сказав, що Росія не веде переговори про фінансову допомогу з жодною з країн зони євро, за винятком Кіпру.
"Країни єврозони до нас в принципі не зверталися, бо у них є свої механізми, і якщо вони їх не використали, вони не будуть звертатися до інших країн", - сказав Кудрін, відмовившись повідомити подробиці переговорів з Кіпром.
"У нас хороший прогрес у переговорах (з Кіпром)", - сказав міністр фінансів РФ, додавши, що вони можуть завершитися "найближчого місяця".
Кіпр, який встановив тісні політичні та ділові зв'язки з Росією багато років тому, повинен виплатити за боргами близько 1 мільярда євро на початку 2012 року, і місцеві газети повідомляли, що республіка веде переговори з урядом РФ про п'ятирічний кредит на 2,0-2,5 мільярда євро.
Євроатлантична Україна
14.09.2011 Греція спробує уникнути банкрутства за рахунок сонця
Прем`єр-міністр Греції Георгіос Папандреу заявив, що під час запланованого на кінець вересня візиту до Берліна обговорить з Ангелою Меркель і керівниками німецького бізнесу постачання до Німеччини сонячної електроенергії.
"Ми могли б постачати до Німеччини від 10 до 15 тисяч мегават", - заявив Папандреу. При цьому грецький прем`єр зауважив, що Німеччина має бути "вкрай зацікавлена" в постачаннях такої електроенергії з Греції з огляду на недавнє рішенням відмовитися від АЕС і збільшити частку "зеленої" електроенергії в енергозабезпеченні країни.
За словами грецького прем`єра, купувати сонячну електроенергію в Греції вигідніше, ніж в африканських країнах з урахуванням останніх політичних потрясінь. "Існує проект створення сонячних електростанцій в Сахарі, проте він опинився під загрозою через політичну нестабільність", - зазначив Папандреу.
Як пише The Lockal, виступ грецького прем`єра прозвучав на тлі різкої критики з боку провідних німецьких політиків, зокрема міністра економіки Філіпа Реслера і прем`єра Баварії Хорста Зєєхофера. Останні, зокрема, заявили, що Німеччина більше не повинна виключати можливості організованого банкрутства Греції.
У самій Греції масштабний проект збільшення виробництва сонячної електроенергії та її експорту до країн північної Європи розглядають як один з шляхів виходу із фінансової і бюджетної кризи, яка загрожує країні банкрутством. Проект "Геліос", зокрема, передбачає збільшення вироблення сонячної електроенергії з нинішніх 206 МВт до 2,2 ГВт до 2020-го і 10 ГВт до 2050 року.
У Греції - 300 сонячних днів на рік, а інтенсивність сонячного випромінення на 50 відсотків вища, ніж у Німеччині. Крім того, проект допоможе створити в Греції від 30 до 40 тисяч робочих місць.
УНІАН
15.09.2011 Чехія і Польща з'єднали газопроводи
Чехія і Польща з`єднали свої газопроводи 32-кілометровою спеціальною газовою перемичкою STORK, повідомляє Чеське інформагентство ЧТК.
На церемонії відкриття перемички в Тешині були присутні прем`єр-міністри Чехії і Польщі Петро Нечас і Дональд Туск.
Глава уряду Чехії зазначив, що газова перемичка "підвищить енергетичну безпеку Чехії". За його словами, в майбутньому STORK дасть можливість "приєднатися до нових газових трас, які пройдуть на південному сході Європи". У перспективі Чехія зможе також дістати доступ до терміналів скрапленого газу на Балтійському й Адріатичному морях, додав Нечас.
Прем`єр-міністр Польщі наголосив, що відкриття газової перемички - це "черговий крок у створенні єдиного європейського енергетичного ринку". Туск підкреслив, що газовий коридор "Північ-Південь" є важливим для всієї Європи, оскільки "дає надію, що газові проблеми ніколи більше не торкнуться наших країн", цитує РІА "Новости".
Газопровід STORK дозволяє здійснювати транспортування газу в обох напрямах. Наразі газ надходить з Чехії до Польщі.
Загальна довжина газової перемички - 32 кілометри, з яких - 10 км на території Чехії і 22 км на території Польщі. Пропускна спроможність перемички - 500 мільйонів кубометрів газу за рік.
Європейський простір
15.09.2011 У Євросоюзі можуть пересваритися через кордони
Єврокомісія у п’ятницю представить свої пропозиції щодо реформи Шенгенського простору. Така потреба постала після того, як Франція та Данія самовільно відновили контроль на внутрішніх кордонах ЄС. У Європейському Союзі дедалі більше загострюється суперечка довкола назрілої реформи Шенгенського простору. Уряди Німеччини, Франції та Іспанії не погоджуються з ідеєю Європейської Комісії, яка хоче законодавчо закріпити норму про те, що поновлювати прикордонний контроль у межах ЄС країни-члени спільноти матимуть право лише за згоди Брюсселю.
У такий спосіб Єврокомісія прагне завадити самовільному відновленню роботи контрольно-пропускних пунктів на внутрішніх кордонах ЄС.
Натомість уряди в Парижі, Берліні та Мадриді переконані, що вони самі спроможні компетентно оцінити ризики та небезпеки на своїх кордонах. Про це вони сповістили Брюссель у спільній заяві. З ініціативою реформувати Шенгенську угоду виступили, власне, Франція та Італія після навали біженців з Північної Африки цієї весни. Країни звернулися до Єврокомісії з проханням запровадити загальноєвропейське регулювання на випадок надзвичайних ситуацій, яке дозволило б тимчасово відновлювати прикордонний контроль.
Надмірні амбіції
Утім, на думку Німеччини, Франції та Іспанії, амбіції Єврокомісії у намаганні прописати нове регулювання зайшли занадто далеко. Вони не хочуть, аби Брюссель у майбутньому безпосередньо впливав на ухвалення таких рішень місцевими урядами. Дотепер це належало до компетенції виключно самих країн-членів ЄС і було питанням національного суверенітету. «Таким чином ми не поділяємо уявлень Європейської Комісії», - сказано у спільній заяві.
Офіційно пропозиції Єврокомісії щодо реформування Шенгенського простору представить комісар ЄС з питань внутрішньої політики Сесилія Малмстрьом цієї п'ятниці в Брюсселі. У майбутньому, аби їх затвердити, необхідна буде згода усіх 27 країн-членів спільноти.