Удк 342. 84(477)(082) ббк 67. 9 (4укр) 400

Вид материалаДокументы

Содержание


Застосування положень чинного законодавства про вибори і референдуми що встановлюють вимоги до виборчих ' бюлетенів, бюлетенів д
Татарнікова л.а.
Татарнікова л.а.
Татарнікова л.а.
Татарнікова л.а.
Подобный материал:
1   ...   12   13   14   15   16   17   18   19   ...   35

а) у розділі (главі) відповідного Закону, що має назву «Передвиборна агітація», дати визначення терміну «передвиборна агітація», а також інших термінів, що можуть вживатися, - «політична інформація», «політична реклама» тощо;

б) закласти у цей розділ (главу) норму, згідно з якою всі матеріали передвиборної агітації в засобах масової інформації повинні виходити (оприлюднюватися) під рубрикою «Політична реклама»;

в) зазначити конкретні строки проведення передвиборної агітаШ1 (в тому числі і при необхідності другого туру голосування чи повтор-

150

ормативно-правового забезпечення та деякі практичні проблеми...

зборів)- При цьому необхідно врахувати, що фактично передви-НЙ агітація починається з початком збирання підписів на підтрим-літично'і партії, виборчого блоку партій, претендентів на канди-

• народні депутати України та в Президенти України (оскільки латів у ' _

Іирюються відомості про них, про їх погляди та переконання),

П бто Ше Д°їх реєстрації як суб'єктів виборчого процесу;

г) ввести спеціальну статтю, що визначала б порядок та організа-

спостереження (контролю) за використанням засобів масової інформації під час ведення передвиборної агітації;

я) визначити перелік обмежень і заборон щодо ведення передвиборної агітації та встановити юридичну відповідальність за їх порушення, в тому числі і відповідальність засобів масової інформації.

Таким чином, саме розробка і впровадження відповідного нормативно-правового забезпечення виборчого і референдумного процесів, зокрема чітке законодавче встановлення порядку використання ЗМІ, є шляхом розв'язання проблем ведення передвиборної і референдум-ної агітації, а також передумовою успішного проведення виборів і референдумів.

151

ТАТАРНІКОВА/и

член Центральної виборчої ком/с • заслужений юрист Украш''

ЗАСТОСУВАННЯ ПОЛОЖЕНЬ ЧИННОГО ЗАКОНОДАВСТВА ПРО ВИБОРИ І РЕФЕРЕНДУМИ ЩО ВСТАНОВЛЮЮТЬ ВИМОГИ ДО ВИБОРЧИХ ' БЮЛЕТЕНІВ, БЮЛЕТЕНІВ ДЛЯ ГОЛОСУВАННЯ НА РЕФЕРЕНДУМАХ

Аналізуючи виборче законодавство, як чинне, так і законопроекти, здійснюючи експертне дослідження найголовніших чинників ефективності проведення виборів до представницьких органів та референдумів, більшість авторів зосереджує свою увагу на утворенні виборчих округів, загороджувальному бар'єрі, як умові отримання права на участь у розподілі представницьких мандатів, виборчій системі, формуванню та складу виборчих комісій тощо. В той же час один із важливих технологічних етапів виборчого процесу залишається поза увагою науковців, дослідників, політиків. Це питання правового регулювання виготовлення, використання та зберігання виборчих бюлетенів, бюлетенів для голосування на референдумах.

Відповідно до статей 71, 76, 103, 141 Конституції України, частини першої статті 1, частини другої статті 4 Закону України «Про вибори Президента України», частини першої статті 1 Закону України «Про вибори народних депутатів України», статті 1 Закону України «Про вибори депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим», частини першої статті 1 Закону України «Про вибори депутатів місцевих рад та сільських, селищних, міських голів» Президент України, народні депутати України, депутати Верховної Ради Автономної Республіки Крим, депутати сільських, селищних, міських, районних у містах, районних, обласних рад, а також сільські, селищні, міські голови відповідно обираються, а згідно зі статтею 1 Закону України «Про всеукраїнський та місцеві референдуми» закони України, інші рішення з важливих питань загальнодержавного і місцевого значення приймаються шляхом таємного голосування, що здійснюється за допомогою виборчих бюлетенів, бюлетенів для голосування (далі - бюлетені).

Оскільки бюлетень - це документ для таємного голосування, докУ" мент суворої звітності, що відображає волевиявлення виборця чи

152

фсрендуму і є первинним джерелом інформації про їх волевия-НЙ ня т° виникає необхідність правового врегулювання всіх аспек-ВЛ пов'язаних з виготовленням, передачею, використанням, обліком і п ' ежеііням бюлетенів до дня виборів чи референдуму, а також облі-3 і зберіганням бюлетенів після завершення підрахунку голосів.

Чинне законодавство про вибори і референдуми передбачає певні «моги до бюлетеня, його форми, тексту чи змісту.

Так, згідно із Законами України «Про вибори Президента України», «Про вибори народних депутатів України», «Про вибори депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим» бюлетені мають друкуватися на однаковому папері і бути однаковими за розміром, кольором та змістом, відповідати формі, встановленій Центральною виборчою комісією. Крім того, бюлетені повинні друкуватися на одному аркуші з текстовою частиною лише з одного боку.

Бюлетені по виборах народних депутатів України в багатомандатному загальнодержавному та одномандатних виборчих округах повинні відрізнятися за кольором; а по виборах депутатів рад нижчого рівня, сільських, селищних, міських голів - за кольором паперу або за кольором фарби, якою надруковано бюлетень.

Частиною п'ятою статті 40 Закону України «Про вибори депутатів місцевих рад та сільських, селищних, міських голів» передбачено, що територіальна виборча комісія в разі необхідності може змінювати розмір бюлетеня залежно від кількості зареєстрованих кандидатів, або, не змінюючи його розміру, продовжувати друкування їх прізвищ на звороті бюлетеня з відповідними помітками.

Окремі вимоги щодо встановлення форми і затвердження тексту, порядку виготовлення та зберігання, інших необхідних атрибутів, які повинна містити текстова частина бюлетенів, визначені відповідними положеннями законів про вибори, референдуми1. Чому окремі? Як засвідчує практика застосування норм законодавства про вибори

' Закон України «Про вибори Президента України»: ч.13-7ст. 40; п.9ч.2; ст. 15;ч.3ст.51.

Закон України «Про вибори народних депутатів України»: п. 11 ст. 11; ч-2-6,8,9 ст. 39; п.6 ст.12; ч.2 ст.53.

Закон України «Про вибори депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим»: 4.2-5,7,8 ст. 35; п.6 ст.12; ч. 2 ст.48.

Закон України «Про вибори депутатів місцевих рад та сільських, селищних, міських голів»: ч.1-4,6,8 ст.40; п.7ст.18; ч.4 ст.56.

Закон України «Про всеукраїнський та місцеві референдуми»: ст.36; п.6 ст.28.

153

ТАТАРНІКОВА Л.А.

та референдуми, вимоги щодо виборчого бюлетеня, як документа ворої звітності та засобу здійснення голосування і підрахунку го сів, потребують вдосконалення.

Якщо відповідно до вимог законів про вибори виборчі бюлетені документами суворої звітності з певним ступенем захисту, то Зак0 України «Про всеукраїнський та місцеві референдуми», прийнятийV 1991 році (зі змінами, внесеними згідно із Законом України «Пр0 внесення змін і доповнень до Закону Української РСР «Пр0 всеукраїнський та місцеві референдуми» від 19.06.1992 р.),таких вимог до бюлетенів для голосування під час проведення всеукраїнського референдуму не встановлює. В той же час виборче законодавство за винятком Закону України «Про вибори Президента України», передбачаючи вимогу до бюлетенів, як документів суворої звітності, не встановлює спеціальних умов їх виготовлення, транспортування, обліку і зберігання у процесі виборів та порядку збереження і знищення після виборів. Отже, наявність такої вимоги ставить перед законодавцем питання щодо детального регламентування порядку і умов виготовлення та передачі бюлетенів виборчим комісіям, комісіям з референдуму, покладенню на відповідні виборчі комісії, комісії з референдуму обов'язку спостереження за виготовленням бюлетенів, їх зберіганням та видачею.1

Наприклад, законодавством Російської Федерації закріплено положення щодо можливості контролю за всіма цими діями комісій зі сторони представників політичних партій, виборчих блоків партій, кандидатів, а також щодо механізму обліку кожного бюлетеня. Для цього відповідна виборча комісія зобов'язана завчасно повідомити зареєстрованих кандидатів, їх довірених осіб, уповноважених осіб виборчих об'єднань, виборчих блоків, які виявили бажання бути присутніми, про час та місце передачі виборчих бюлетенів і забезпечити їх присутність2.

Аналогічні положення доцільно було б закріпити законодавством України про вибори та референдуми. Варто передбачити також відповідальність виборчих комісій, комісій з референдуму за виготовлення бюлетенів, їх зміст, доставку, зберігання та видачу виборцям, учасникам референдуму.

' Збірник матеріалів міжнародної науково-практичної конференції «Україна. Вибори-98: Досвід. Проблеми. Перспективи».-К.,1999.- С.ЗО.

г Федеральний Закон «О виборах депутатов Государственной Думи Федерального Собрания Российской Федерации»: ч.Ю ст. 71.

154

ання положень чинного законодавства про вибори і референдуми.. засгосув_____—_-------------------------------------------------------------------------------

-------т' 'Г.ГЧТІОПРННЯ нибот

;Г0С;>'"_____—--------------------

аховуючи набутий досвід підготовки та проведення виборів, идуму, було б доцільно визначити нормативно-правовими ак-ПР° вибори та референдуми вимоги щодо виготовлення вибор-Та бюлетенів, бюлетенів для голосування на референдумі, як доку-тів суворої звітності, виготовлення яких за логікою існуючих * ом має здійснюватися виключно на державних спеціалізованих •пприємствах, що мають відповідні ліцензії Міністерства фінансів

України3.

Виборче законодавство передбачає певні вимоги щодо кількості виготовлення бюлетенів. Вона має дорівнювати кількості виборців, учасників референдуму на дільниці, внесених до списків виборців, списків громадян, які мають право брати участь у референдумі. Ці відомості уточнюються дільничними виборчими комісіями, дільничними комісіями з референдуму після складання списків відповідними органами. Кількість бюлетенів має бути достатньою для забезпечення всіх виборців, учасників референдуму, які візьмуть участь у виборах, референдумах. Тому доцільно було б законодавче передбачити встановлення певного відсоткового резерву бюлетенів при їх виготовленні (хоча б у двовідсотковому співвідношенні до необхідної кількості бюлетенів) для оперативного забезпечення ними у день голосування осіб, які прибудуть на територію дільниці після уточнення списків виборців, учасників референдуму, а також на випадок не-передбачуваного знищення чи пошкодження частини бюлетенів з незалежних від одержувачів цих документів причин. Особливо актуальною ця проблема постане у зв'язку з ліквідацією інституту прописки громадян.

Певні процедурні труднощі при застосуванні деяких положень виборчих законів, що встановлюють вимоги до виборчих бюлетенів щодо порядку їх виготовлення, виникали через їх недосконалість, суперечливість між собою. Так, відповідно до вимог Закону України « Про вибори народних депутатів України» до бюлетеня для голосування в багатомандатному загальнодержавному виборчому окрузі вносилися назви політичних партій, виборчих блоків партій з обов'язковим переліком політичних партій, що утворили виборчий блок, а також із зазначенням прізвища, імені, по батькові, року народження, посади (заняття), місця роботи та проживання, партійності перших п'яти

1 Збірник матеріалів міжнародної науково-практичної конференції «Україна. йибори-98: Досвід. Проблеми. Перспективи». -К.,1999.~ С.27.

155

ТАТАРНІКОВА Л.А.

кандидатів, внесених кожною політичною партією, виборчим блок партій до списку кандидатів у депутати (частина третя статті 39 За ** ну). Обумовлювалась необхідність відокремлення контрольних тадо • від бюлетеня перфорацією (частина шоста статті 39 Закону). Друкува ня виборчого бюлетеня передбачалося на одному аркуші з текстовою ч стиною лише з одного боку (частина дев'ята статті 39 Закону).

При практичному опрацюванні форми та змісту виборчого бюде теня в багатомандатному загальнодержавному виборчому окрузі виявилося, що вирішити питання про виготовлення бюлетенів з дотри-манням вимог вищезазначених норм Закону технічно неможливо Оскільки Центральна виборча комісія зареєструвала списки кандидатів у депутати від ЗО політичних партій і виборчих блоків, то за чіткого дотримання зазначених вимог довжина макета виборчого бюлетеня для голосування в багатомандатному загальнодержавному виборчому окрузі дорівнювала б 2 метрам 94 сантиметрам. В Україні немає жодного поліграфічного підприємства, яке могло б надрукувати виборчі бюлетені таких розмірів. Підприємства, що мають устаткування для виготовлення бюлетенів з перфорацією, могли виконати цю роботу протягом шести-семи місяців.

За пропозицією Центральної виборчої комісії, Верховна Рада України Законом України «Про внесення змін до статті 39 Закону України «Про вибори народних депутатів України» 25 грудня 1997 року змінила редакцію частини третьої статті 39 Закону, а ЗО грудня 1997 року з метою вдосконалення виборчого бюлетеня Верховна Рада України внесла зміни до частин п'ятої та шостої статті 39 Закону. Внесення цих змін до Закону України «Про вибори народних депутатів України» дало змогу значно зменшити розмір бюлетеня, вмістивши в ньому лаконічнішу інформацію про першу п'ятірку кандидатів у депутати від політичних партій, виборчих блоків партій. Крім того, нова редакція частини шостої статті 39 Закону не передбачала використання перфорації, що забезпечило вчасне виготовлення необхідної кількості бюлетенів для голосування в багатомандатному загальнодержавному виборчому окрузі.

Необхідно зазначити, що при опрацюванні у профільному Комітеті Верховної Ради України законопроекту «Про вибори Президента України» серед важливих пропозицій Центральної виборчої комісії було враховано також ті, що торкаються чіткого врегулювання порядку та вимоги щодо виготовлення і видачі виборчих бюлетенів-

156

ання положень чинного законодавства про вибори і референдуми... Засгос_-----------.--------------------------------------------------------------------------------------------.

вноважень Центральної виборчої комісії цим Законом віднесе-безпечення централізованого виготовлення бюлетенів для голо-Н° Іня на виборах Президента України (пункт 9 частини другої стат-/г Закону України «Про вибори Президента України»).

Виготовлення бюлетенів ускладнюється тим, що згідно з вимога-чинного Закону на бюлетенях і контрольних талонах до них дру-оським способом мають проставлятися номери територіального виборчого округу і виборчої дільниці. Територіальна виборча комісія має отримати бюлетені для кожної дільниці з урахуванням кількості виборців та встановленого Центральною виборчою комісією резерву. Складність з їх виготовленням полягала ще і в тому, що перевірка і уточнення списків виборців відповідно до Закону завершувалася за 15 днів до дня виборів, а за розрахунками поліграфічних підприємств, для цього необхідно було майже 40 календарних днів1.

З метою забезпечення своєчасного централізованого виготовлення виборчих бюлетенів і доставки їх до місць голосування постановою Центральної виборчої комісії від 19 серпня 1999 року № 189 було передбачено подання головами територіальних виборчих комісій відповідних територіальних виборчих округів письмового повідомлення про орієнтовну кількість виборців, які підлягали включенню до списків виборців у відповідному територіальному виборчому окрузі на підставі попередніх відомостей виконавчих комітетів сільських, селищних, міських (міст, де немає районних рад), районних у містах рад або округів, що згідно із Законом здійснюють їх функції.

Центральна виборча комісія постановою від 29 жовтня 1999 року № 405 схвалила і негайно надіслала пропозиції Верховній Раді України у формі проекту Закону про внесення змін до статті 40 Закону України «Про вибори Президента України». Цей проект Закону передбачав виготовлення бюлетенів без зазначення номера виборчої дільниці, який дільнична виборча комісія мала б проставляти до початку голосування. Це дало б змогу поліграфічним підприємствам розпочати виготовлення бюлетенів значно раніше ніж за 15 днів до дня виборів. Однак пропозиції Комісії Верховною Радою України зали-щені без реагування. Проте необхідність вилучення із законодавства Норми щодо друкування у бюлетенях номерів виборчих дільниць є Нагальною потребою і на сьогодні.

Збірник матеріалів міжнародної науково-практичної конференції «Вибори ''Резидента України-99: проблеми теорії і практики» -К., 2000.- С.22.

157

ТАТАРНІКОВА Л.А.

Стаття 41 Закону України «Про вибори Президента України редбачає чіткий механізм передачі (видачі) бюлетенів, облік яких ч - снюється вже при отриманні представниками Центральної вибо " комісії від піднриємства-виробника. Бюлетені приймалися згідл0з °' домостями Центральної виборчої комісії, складеними по кожному гіону, та реєстрами підприємства-виробника. Члени Центральної'» борчої комісії та працівники її Секретаріату забезпечували приймай ня та відправлення виборчих бюлетенів через Державне підприємст во спеціального зв'язку територіальним виборчим комісіям, а також виїздом до територіальних виборчих округів і передачу їх територі-альним виборчим комісіям у режимі засідання. Про передачу виборчих бюлетенів, як цього вимагає частина перша статті 41 Закону, складалися протоколи відповідних територіальних виборчих комісій.

Передача виборчих бюлетенів дільничним виборчим комісіям здійснювалася також в режимі засідань територіальних виборчих комісій, про що складалися протоколи територіальних виборчих комісій (частина третя статті 41 Закону). Передача виборчих бюлетенів, цілодобова їх охорона здійснювалася відповідно'до роз'яснень Центральної виборчої комісії (постанови від 5 жовтня 1999 року № 320 та від 5 листопада 1999 року № 423). Цілодобову охорону бюлетенів територіальні та дільничні виборчі комісії забезпечували через органи Міністерства внутрішніх справ України.

Стаття 41 Закону України «Про вибори народних депутатів України» і рекомендації «Про організаційні заходи щодо забезпечення узагальнення відомостей про хід голосування 29 березня 1998 року та встановлення результатів виборів народних депутатів України», затверджені постановою Центральної виборчої комісії від 24 березня 1998 року № 114, передбачають після закінчення голосування та підрахунку голосів на виборчих дільницях доставку виборчих бюлетенів і контрольних талонів дільничними виборчими комісіями до відповідних окружних виборчих комісій та забезпечення органами міс" цевої влади своєчасного їх транспортування і охорони.

Виникала низка проблем при застосуванні чинного виборчого законодавства у випадку вибуття кандидата у Президенти України, кандидата у депутати, кандидата на посаду сільського, селиШ" ного, міського голови з балотування вже після видрукування бюлетенів, а також при прийнятті відповідною виборчою комісією одного з двох рішень: 1) про внесення змін до бюлетеня шляхом викреслений

158

віД° ти

ацня положень чинного законодавства про вибори і референдуми...

,____-------------------------------------------------------------------------------------------

стей пр° особу, яка була кандидатом у Президенти, депута-"° про передрукування бюлетеня за умови, якщо це можна зро-

ТІі "'

ТбйТй завчасно.

Центральна виборча комісія з метою надання копсультативно-одичної допомоги з цих питань направляла рекомендаційні листи М ю необхідності виготовлення штампів з грифом «Вибув з балоту-ння» Для проставлення відмітки про вибуття відповідного канди-та з балотування, якщо передрукування бюлетенів неможливе з б'єктивних причин, або у випадку, якщо окружна виборча комісія скасовувала своє рішення про реєстрацію кандидата в депутати після друкування виборчих бюлетенів. Застосування штампа з грифом «Вибув з балотування» давало змогу виборчим комісіям оперативніше вносити відповідні зміни до бюлетенів, надійніше захищало пасивне виборче право кандидатів, запобігало недопущенню помилок у своєму виборі виборцями. З огляду на викладене, бажано було б закріпити у виборчих законах вимогу про те, що у разі вибуття кандидатів з балотування після виготовлення бюлетенів дільничні виборчі комісії за вказівкою комісії, що зареєструвала кандидата (кандидатів), можуть внести зміни до бюлетеня шляхом викреслення відомостей про особу, яка була кандидатом у Президенти, депутати, або шляхом проставляння в бюлетені штампа «Вибув з балотування».

Слід зазначити, що тільки Закон України «Про всеукраїнський та місцеві референдуми» передбачає вимоги щодо мови друкування бюлетенів, визначені Законом України «Про мови в Українській РСР». Стаття 16 цього Закону передбачає друкування виборчих бюлетенів «українською мовою або іншою мовою, прийнятою в діловодстві відповідної ради...». Проте у чинних законах про вибори такі вимоги відсутні. Це створювало певні складнощі щодо реалізації виборчих прав Деяких громадян України під час проведення виборів народних депутатів України, виборів Президента України, виборів депутатів місцевих рад та сільських, селищних, міських голів. Проблеми щодо цього вирішувалися підчас організації виборчих кампаній Центральною виборчою комісією шляхом прийняття відповідних рекомендацій, скільки відповідно до пункту 20 частини першої статті 92 Консти-ТУЦІЇ України організація і проведення виборів та референдумів вибачаються виключно законами України, це та інші питання потребу-'оть законодавчого врегулювання, тобто закріплення в законах про вибори та референдуми.

159

ТАТАРНІКОВА Л.А.

До цього часу законодавче не врегульована проблема участі у Ви борах, референдумах громадян України з вадами зору.1

Чинним законодавством про вибори передбачається низка обще жень, за порушення яких настає відповідальність. До таких належить особливий порядок видачі бюлетенів під час голосування. ГІорущЄ(, ня цього порядку може мати наслідком адміністративну (стаття 18ег КпАП України передбачає відповідальність за видачу членом діль. ничної виборчої комісії бюлетеня для голосування за іншу особу) або кримінальну відповідальність (стаття 128 КК України передбачає відповідальність за неправомірне використання виборчих бюлетенів, виготовлення виборчого бюлетеня невстановленого зразка чи виготовлення у спосіб, не передбачений законом). У той же час відповідальність голови, заступника голови, секретаря та членів відповідних виборчих комісій за зберігання і використання бюлетенів законодавством не встановлена. Хоч спроба в цьому напрямі законодавцем робилася. Так, положення Закону України «Про вибори депутатів місцевих рад та сільських, селищних, міських голів»(частина сьома статті 40), що встановлюють вимоги до бюлетеня, передбачають персональну відповідальність голови, заступника голови, секретаря та членів відповідних виборчих комісій за зберігання і використання бюлетенів. Однак ця норма залишається декларативною. Позитивним прикладом може служити чинне виборче законодавство Російської Федерації, яке, наприклад, відповідальність за передачу та збереження виборчих бюлетенів покладає на голів виборчих комісій, комісій з референдуму.2 Бажано було б аналогічну норму передбачити законами України про вибори та референдуми.