Управління освіти І науки міської ради Середня загальноосвітня школа №44

Вид материалаДокументы

Содержание


Вплив глобального потепління на природу України
Одноатомні спирти
Оцтова кислота
Окисно-відновні реакції
Корозія металів
Періодичний закон — основний закон природи
Конкуренція на ринку вітчизняних виробників кондитерських
Дніпропетровське відділення Малої академії наук України
Маркетингові дослідження у банківській системі на прикладі банків м. дніпродзержинська
Подобный материал:
1   2   3   4   5   6   7

Вплив глобального потепління на природу України

Автор: Казімірченко Анна,

учениця 10-А класу СЗШ № 44

м. Дніпродзержинськ, 2008 р.

Керівник: Рибалко Катерина Андріївна, вчитель географії, спеціаліст вищої категорії, вчитель-методист.

Зміна клімату стосуеться й України. Нас чекає не широкомасштабне потепління, а екстремальні природні явища.

Від зміни клімату можна очікувати, що Україні загрожують збільшення кількості стихійних лих, зростання повеней, перетворення степів південного регіону на пустелі, затоплення прибережних частин та гостра нестача питної води в центральних і східних регіонах України.

Крім того, ми — не ізольована від світу держава. Зміни означатимуть масову імміграцію з південних країн, де умови життя стануть нестерпними. Нам слід чекати і таких «небажаних гостей», як малярія і інші інфекційні захворювання.

Для України боротьба зі зміною клімату збігається з розвитком економіки та посиленням конкурентоспроможності:
  • Енергозбереження і розвиток альтернативних джерел енергії допоможуть зменшити залежність від імпортованих енергоресурсів та сприятимуть зниженню викидів інших забруднюючих речовин, що утворюються внаслідок спалювання викопного палива.
  • Україна входить в двадцятку найбільших забруднювачів планети і несе свою частку відповідальності за наслідки від глобальної зміни клімату.


Одноатомні спирти

Автор: Кушнір М.,

учень 11-В клау СЗШ № 44

м. Дніпродзержинськ

Керівник: Паталашко Вікторія Андріївна, вчитель хімії, спеціаліст вищої категорії, вчитель-методист.

Робота присвячена вивченню будови одноатомних спиртів. Була визначена їх номенклатура та ізометрія. Певне місце займає опис фізичних і хімічних властивостей спиртів, їх взаємодія з лужними металами, з кислотами, з утворенням води і складних ефірів. В роботі описані способи отримання одноатомних спиртів: розпад ефірів при гідролізі на спирт та кислоту, в процесі бродіння з природних речовин; синтетичні способи: синтез спиртів із алкінів, альдегідів і кетонів.

В роботі ретельно описані окремі представники одноатомних спиртів: метиловий та етиловий спирти, їх фізичні і хімічні властивості, отримання та використання. При написанні роботи автор порушив таку проблему, як шкідливий вплив алкоголю на організм людини.

Робота може бути використана при вивченні теми у шкільному курсі хімії.


Оцтова кислота

Автор: Сіваков О.,

учень 11 клас СЗШ № 44

м. Дніпродзержинськ

Керівник: Паталашко Вікторія Андріївна, вчитель хімії, спеціаліст вищої категорії, вчитель-методист.

Будова оцтової кислоти зацікавила хіміків з часів відкриття Дюма трихлороцтової кислоти. Оцтова кислота була єдиною кислотою, відомою давнім грекам. Це найпростіший вид органічних кислот, котрі є невід’ємною частиною рослинних і тваринних жирів. В невеликих концентраціях вона присутня у продуктах харчування і напоях, бере участь в метаболічних процесах при визріванні фруктів. Оцтова кислота зустрічається в рослинах, в виділеннях тварин.

Отримують оцтову кислоту окисленням ацетальдегіду й іншими способами, харчову оцтову кислоту оцтовокислим бродінням етанолу. Використовують для отримання ліків та ароматичних речовин, як розчинник, у вигляді столового оцту при виготовленні приправ, маринадів, консервів. Оцтова кислота бере участь в багатьох процесах обміну речовин в живих організмах.

У роботі визначені питання відкриття оцтової кислоти, її основні властивості, отримання та використання.

Робота може бути використана як додатковий матеріал при вивченні теми у шкільному курсі хімії.


Окисно-відновні реакції

Автор: Кривко К.,

учениця 9 класу СЗШ № 44

м. Дніпродзержинськ

Керівник: Паталашко Вікторія Андріївна, вчитель хімії, спеціаліст вищої категорії, вчитель-методист.

Окисно-відновні реакції надзвичайно поширені. З ними пов’язані, наприклад, процеси обміну речовин, що протікають у живому організмі (фотосинтез, бродіння, гноїння), їх можна спостерігати при горінні палива, в процесах корозії металів, при електролізі та виплавці металів. З їх допомогою отримують луги, кислоти та багато інших цінних продуктів. Окисно-відновні реакції лежать у основі перетворення енергії взаємодії хімічних речовин в електроенергію (в гальванічних елементах).

В роботі ретельно доведено, в якому напрямку і як будуть протікати ці реакції, і як ними керувати.

Деякі відомості виходять за рамки шкільного курсу хімії, але автор запевняє що вони будуть цікаві.


Корозія металів

Автор: Кривко А.,

учень 9 класу СЗШ № 44

м. Дніпродзержинськ

керівник: Паталашко Вікторія Андріївна, вчитель хімії, спеціаліст вищої категорії, вчитель-методист.

Метали складають одну з основ цивілізації на планеті Земля. Поширення, їх використання у будівництві і транспорті відбулося на рубежі XVIII-XIX сторіч.

В цій роботі автор велику увагу приділяє питанням надійного захисту металів від корозії. Проблема захисту металів від корозії виникла майже на початку їх використання. Автор вивчив й описав різні методи захисту: легування — отримання сплавів, захисні плівки — нанесення на поверхню металів лаків, фарб, емалі, інших металів; ґрунтовка і фосфатування, електрохімічний захист; силікатні покриття,цементні покриття. Дані способи знайшли широке використання завдяки своїм перевагам — зменшення розходу матеріалів, збільшення товщини покриття, що наноситься на один шар, зменшення розходу розчинників, поліпшення умов виробництва робіт, тощо.

Робота може бути використана як додатковий матеріал при вивченні теми у шкільному курсі хімії.


Періодичний закон — основний закон природи

Автор: Жиренков А.,

учень 9 клас СЗШ № 44

м. Дніпродзержинськ

Керівник: Різдванецька Людмила Олександрівна, вчитель хімії, спеціаліст вищої категорії, вчитель-методист.

До 70-х років XIX сторіччя було відомо понад 60 хімічних елементів. У хімії, як і в інших природничих науках, по мірі накопичування фактів виникла необхідність у їх класифікації.

В своїй роботі автор вивчив й описав перші спроби класифікації хімічних елементів. Більша частина роботи присвячена Періодичному закону Д.І. Мендєлєєва, його практичному значенню.

Значення Періодичного закону і Періодичної системи важко переоцінити. Завдяки Таблиці можна передбачити, які властивості будуть у елементів, нині невідомих науці. В таблиці Мендєлєєва зведена майже вся інформація про відомі науці хімічні елементи. Сучасна хімія отримала такий широкий розвиток завдяки відкриттю Дмитром Івановичем свого унікального закону.

Робота може бути використана для підготовки учнів при вивченні теми «Періодичний закон. Періодична система хімічних елементів — графічне вираження періодичного закону» у шкільному курсі хімії.


Методичні поради

щодо написання науково-дослідницької роботи
  1. Визначте коло своїх наукових інтересів.
  2. У бібліотеках, музеях, на виставках, екскурсіях, чи з інших джерел ознайомтесь зі станом вивчення окресленої тематики, намітьте проблеми, які на Ваш погляд заслуговують особливої уваги.
  3. Зверніться за порадою до вчителя, фахівця, чи вченого вищого навчального закладу (якщо нема прямого виходу, то зробіть це через відповідні відділення МАН). За їх сприяння остаточно визначтесь із темою повідомлення, реферату, науково-дослідницької роботи та науковим керівником.
  4. Врахуйте, що пошуково-дослідницька тема повинна бути:

а) актуальною як з практичної, так і з теоретичної точок зору;

б) посильною для виконання за період 2-3- річної роботи в МАН;

в) перспективною для подальшого продовження роботи в цьому напрямку у студентському науковому товаристві;

г) достатньо забезпеченою відповідним первинним матеріалом;

д) безумовно, цікавою для дослідника, що стимулює пошукову ініціативу.

5. Намітьте план та етапи основних заходів подальшої роботи над темою. Для їх реалізації передбачте:

- обґрунтування теми, вибір об’єкта і визначення мети дослідження;

- добір і аналіз наукової літератури з обраної теми, розробка гіпотези;

- складання плану та структури роботи, розробка програми і методики дослідження;

- створення своєї картотеки, проведення науково-дослідницького експерименту в лабораторіях, пошукових експедиціях, партіях тощо;

- по можливості створення своєї експериментальної бази;

- використання інформації міжнародної мережі INTERNET та ін.;

- проведення дослідження і узагальнення його результатів, висновки;

- оформлення пошуково-дослідницької роботи;

- рецензування роботи, захист одержаних результатів.

6. Написання наукової роботи вимагає передусім чіткого уявлення про рівень розробки досліджуваної теми в науці. Ось тому потрібно ознайомитись із основною літературою, що стосується обраної теми (монографії, статті). Пошукові цієї літератури допоможуть систематичний та алфавітний каталоги, а також різноманітні бібліографічні покажчики. Літературу доцільно записувати на окремі картки чи в зошиті, зазначаючи всі дані про працю - прізвище та ініціали автора, назву монографії, статті чи збірника статей, тез, місце, рік видання, назву видавництва чи журналу, кількість сторінок, короткий зміст або цитати.

Посилює достовірність одержаних результатів комбіноване використання джерел різних типів, але дуже важливо, щоб ці джерела точно відповідали поставленим завданням і співвідносились із темою наукової роботи. Фактичний матеріал із лінгвістики найзручніше записувати на окремих картках із обов’язковим закінченням джерела (назва твору, журналу, газети, словника і сторінки тощо). Записаний на картки фактичний матеріал зручно аналізувати, класифікувати. Результати проведених експериментів можуть подаватись у графіках, таблицях, формулах. Без цього неможлива, наприклад, жодна робота природничо-математичного циклу.
  1. Традиційно структура наукової роботи містить такі компоненти: вступ, основну частину, висновки, список використаної літератури. Можливі також список умовних скорочень, список використаних джерел і додатки. Для зручності користування зміст доцільно подавати відразу після титульної сторінки роботи із зазначенням сторінок. Зауважимо: він може бути оформлений як простий чи розгорнутий план.
  2. У вступі обґрунтовується актуальність, новизна, мета, завдання дослідження, подається огляд ступеня розробки проблеми без чіткої регламентації їх позиції в тексті. Це своєрідний заспів науково - дослідницької роботи. Його обсяг - 1-2 сторінки.
  3. Основна частина передбачає безпосередній виклад одержаних результатів. Особливе значення в ній належить лаконічності, виваженості й точності заголовків (логічності, доступності матеріалу, введення інформації, що належить іншим авторам). Наукова робота ні в якому разі не повинна перетворюватися в реферативний текст, коли переписуються окремі сторінки з літератури, або механічно переказуються чужі думки, без найменшого вияву власної точки зору. Вживання цитат повинне виправдовуватись інформаційною доцільністю. Доцільне цитування визначається його місцем у композиції. Дуже поширені цитати в історії питання, небажані в дослідницькій частині й абсолютно неприпустимі у висновках. Цитати обов’язково потрібно звіряти за першоджерелами, при необхідності — перекладати. Якщо є кілька видань наукової праці, посилання здебільшого роблять за першим або останнім. Обсяг основної частини складає 20-22 сторінки машинописного тексту.

Висновки наукової роботи повинні містити основні результати, одержані автором. Визначаючи їх вагомість у контексті інших наукових досліджень, доречно також визначити перспективу й шляхи подальшого вивчення конкретної проблеми. Обсяг висновків — 1-2 сторінки. Кожне нове положення доречно подавати щоразу з абзацу (з нумерацією чи без неї).
  1. Логічно доповнюють (і завершують) наукову роботу список використаної літератури і додатки. Зауважимо, що додатки за значимістю й інформативністю нерідко перевищують навіть основну частину, що по відношенню до них є специфічним коментарем чи інтерпретацією.
  2. Зверніть увагу на дотримання загальноприйнятих стандартів оформлення роботи, якість та зовнішній вигляд — це заключний акорд, який справляє неабияке враження.


Основні вимоги до оформлення

науково-дослідницьких робіт членів МАН України

1. Загальні положення
  1. Тематика науково-дослідницьких та експериментальних робіт не обмежується. Робота повинна відповідати правилам оформлення дисертаційного дослідження – Державний стандарт України. ДСТУ 3008-95 ”Документація. Звіти у сфері науки і техніки. Структура і правила оформлення” (Бюлетень ВАК України, Спецвипуск, 2000).
  2. Назва наукової роботи повинна бути лаконічною, короткою, відповідати суті вирішеної наукової проблеми /задачі/, вказувати на мету дослідження та його завершеність. У назві не слід використовувати ускладнену термінологію.
  3. Кожна робота повинна ґрунтуватися на певній науковій та експериментальній базі і містити посилення на відповідну літературу, її перелік, відображати власну позицію дослідника. У випадках використання запозичених матеріалів з наукових праць, досліджень без посилання на їх авторів науково-дослідницька робота знімається з конкурсу-захисту незалежно від стану проходження.

1.4. Зміст наукової роботи необхідно викладати стисло; аргументовано, уникати бездоказових тверджень.

1.5. Роботу подають на Всеукраїнський конкурс наукових робіт членів МАН України /ІІ-ІІІ етапи/ у твердому переплетенні.

1.6. Захист здійснюється на основі другого примірника науково-дослідницької роботи. Подані учасниками конкурсу-захисту науково-дослідницькі роботи розглядаються як авторські і такі, в яких достовірність наведених результатів та можливість опублікування завірені науковими керівниками.

Роботи, тема і зміст, які не відповідають профілю секції, до участі в конкурсі-захисті не допускаються.

2. Структура наукової роботи

Наукова робота обов’язково має містити оцінки, рецензії відповідних фахівців (досвідченого вчителя, науковця, спеціаліста певної галузі).

2.1. Наукова робота повинна мати:

- титульний аркуш (зразок див. у додатку );

- зміст;

- перелік умовних позначень (при необхідності);

- вступ;

- основну частину; висновки;

- список використаних літературних джерел, додатки (при необхідності).

Робота повинна бути виконана з дотриманням Закону України ”Про мови ...”.

3. Вимоги до змісту наукових робіт
  1. Титульний аркуш містить назву міністерства, територіальне відділення МАН, а також відомості про базовий науковий, вищий, або інший навчальний заклад, у якому виконана наукова робота, прізвище, ім’я, по батькові автора, його звання (кандидат у члени МАН, дійсний член МАН України), назву наукової роботи, науковий ступінь, вчене звання, прізвище, ім’я, по батькові наукового керівника (чи консультанта), село, місто (область), рік подання на конкурс.
  2. Зміст

Зміст - це друга після титульного аркуша сторінка, в якому визначена структура (план) наукової роботи з назвами розділів, підрозділів та номерів початкових сторінок.
  1. Перелік умовних позначень, символів, одиниць, скорочень і термінів (за необхідності). У випадку вживання у науковій роботі специфічної термінології або маловідомих скорочень, нових символів і т.ін., після другої сторінки (змісту) необхідно навести їх перелік окремою сторінкою. Перелік слід друкувати двома колонками за абеткою: зліва, у першій колонці - скорочення, справа - розшифровку.
  2. Вступ.

У вступі необхідно розкрити актуальне значення теми (проблеми) та стан її вивчення.

Після визначення актуальності проблеми наукової роботи формулюється мета та завдання дослідження, обґрунтовується важливість його проведення. Не слід формулювати мету як "Досягнення...", "Вивчення...", тому що ці слова вказують на засіб досягнення мети, а не саму мету.

При обґрунтуванні наукової новизни отриманих результатів необхідно аналітично довести їх відмінність від тих результатів, які були відомі раніше.

У вступі потрібно відобразити практичне або теоретичне значення наукової роботи, особливо для розвитку (пізнання) відповідних галузей науки, техніки, виробництва, культури в окремому регіоні або в Україні.

Крім того, повідомляється про те, на яких конкурсах, зборах, науково-практичних конференціях, інших заходах оприлюднені результати досліджень (апробація результатів). Якщо за наслідками наукового дослідження є публікації в учнівській пресі, різних регіональних виданнях, обов’язково вказується їх кількість.

3.5. Основна частина.

Основна частина наукової роботи складається з розділів, а також підрозділів, пунктів, підпунктів. Кожний розділ починають із нового рядка, ілюстрації допоміжного характеру, протоколу випробувань; опису алгоритмів і програм вирішення задач на ЕОМ і т.ін.

4. Правила оформлення наукової роботи

4.1. Загальні вимоги.

Роботи подаються у друкованому вигляді на одній стороні аркуша білого паперу формату А4 (210х297мм); подвійний інтервал, береги - лівий 20 мм, правий - 10 мм, верхній - 20 мм, нижній - 20 мм. Шрифт Times New Roman. Розмірні показники друку: в одному рядку 60 знаків з урахуванням пропусків між словами. Абзацний відступ 3-5 інтервалів. На одній сторінці суцільного тексту 40 - 42 рядки. Заголовки відокремлюються від тексту зверху і знизу інтервалами. Обсяг наукової роботи не повинен перевищувати 30 друкованих сторінок


Заголовки структурних частин наукової роботи "ЗМІСТ", "ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ", "ВСТУП", "РОЗДІЛ", "ВИСНОВКИ", "СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ", "ДОДАТКИ" друкуються великими літерами симетрично до тексту. Заголовки підрозділів друкують маленькими літерами (перша - велика) з абзацу (5 знаків). Крапка в кінці заголовка не ставиться.

Кожну структурну частину наукової роботи слід починати з нової сторінки.

4.2. Нумерація.

Нумерація сторінок, розділів, підрозділів, пунктів, малюнків, таблиць, формул здійснюється арабськими цифрами без знака №..

Першою сторінкою наукової роботи є титульний аркуш, який включають до загальної нумерації сторінок, але на ньому номер сторінки не проставляється. На наступних сторінках їх номер проставляють у правому верхньому куті сторінки без крапки в кінці.

Зміст, перелік умовних позначень, вступ, висновки, список використаних джерел не нумерують.

Номер розділу необхідно проставляти після слова "розділ", після номера крапку не ставити, потім з нового рядка друкують заголовок розділу.

Підрозділи нумеруються у межах кожного розділу. Номер підрозділу складається з номера розділу і порядкового номера підрозділу, між якими ставлять крапку, наприклад 2.3. (третій підрозділ другого розділу). Потім у тому ж рядку йде заголовок підрозділу. Пункти нумерують у межах кожного підрозділу (за такими ж правилами).

4.3. Ілюстрації.

Ілюстрації (карти, схеми, фотографії, діаграми, креслення) та таблиці необхідно подавати після тексту, де вони згадані вперше, або на наступній сторінці.

Ілюстрації позначають словом "Рис." і нумерують послідовно в межах розділу, за виключенням ілюстрацій, поданих у додатках.

Номер ілюстрації складається з номера розділу і порядкового номера ілюстрації, між якими ставиться крапка, наприклад, "Рис. 1.2." (другий рисунок першого розділу). Номер рисунку, його назва та пояснювальні підписи розміщують послідовно під ілюстрацією.
  1. Таблиці нумерують послідовно (за винятком таблиць, поданих у додатках) в межах розділу, наприклад: "Таблиця 1.2" (друга таблиця першого розділу), та розміщують цей напис у правому верхньому куті над відповідним заголовком таблиці.
  2. Формули.

Пояснення значень символів і числових коефіцієнтів треба подавати безпосередньо під формулою в тій послідовності, в якій наведені у формулі. Значення кожного символу та числового коефіцієнта треба подавати з нового рядка.

Рівняння та формули треба виділяти з тексту вільними рядками (вище та нижче кожної формули...). Якщо рівняння не вміщується в один рядок, його слід перенести після знака рівності (-) або після знаків плюс (+), мінус (-), множення (*) і ділення (:).

4.6. Посилання.

При написанні наукової роботи необхідно посилатися на джерела, що дає змогу відшукати документи і перевірити достовірність відомостей про цитування документа. Посилатися слід на останні видання публікації.

В тексті наукової роботи посилання на джерела слід зазначати порядковим номером за переліком посилань, виділеним квадратними дужками, наприклад, "... в роботах [1-4]...".

Можливе посилання у виносках, при цьому оформлення посилань повинно відповідати його бібліографічному опису за переліком посилань із зазначенням номера.

Приклад:

Цитата в тексті: "... .Допускається наводити посилання ...6і". Відповідне подання виноски:

1) 6 Пономаренко Л. А., Маликов А. 3. Алгоритми управлення //Автоматика и телемеханика. - 1992. - №6. - С.34-38. У розділі "Список використаних джерел" необхідно його описати у переліку посилань:

6. Пономаренко Л.А., Маликов А.З. Алгоритми управлення //Автоматика и телемеханика. - 1992.-№6.- С.34-38.

4.7. Список використаних джерел.

Список використаних джерел необхідно складати згідно з державним стандартом у порядку появи у тексті (або в алфавітному порядку прізвищ перших авторів або заголовків (якщо авторів більш, ніж 3).

4.8. Додатки.

Додатки слід оформляти на наступних після списку літературних джерел сторінках, при цьому кожний додаток необхідно наводити з нової сторінки. Додаток повинен мати заголовок, який друкується угорі (симетрично до тексту сторінки) з великої літери.

Наукова робота обов’язково підлягає оцінці відповідними фахівцями (досвідченим вчителем, науковцем, спеціалістом певної галузі).

Учасники конкурсу-захисту разом з роботою подають тези цієї роботи відповідно до зразка та завірену довідку наукового керівника, що підтверджує авторство, достовірність наведених результатів та можливість опублікування.

Учасник конкурсу-захисту зобов’язаний подати тези своєї роботи. Перед тезами зазначається: назва роботи; ініціали та прізвище автора та наукового керівника; назва територіального відділення МАН; базового позашкільного закладу; назва навчального закладу; клас; населений пункт.

Тези роботи подаються у друкованому вигляді та обов’язково на електронних носіях – дискета 3,5 дюйма, текст обсягом 1 сторінка формату А4, набраному в текстовому редакторі Word, шрифтом Times New Roman, розміром 14 р. з полуторним міжрядковим інтервалом. Всі береги (поля), за винятком нижнього – 25 мм.

Роботи і тези повинні бути виконані державною мовою.


Поради виступаючому конкурсанту
  1. Захист здійснюється на основі другого примірника науково-дослідницької роботи.
  2. Сумлінно готуйтесь до виступу. Визначте основну думку та ґрунтовне її підтвердження. Підготуйте наочні посібники та ілюстрації.
  3. Запам’ятайте текст свого повідомлення. Це надасть Вам впевненість і необхідну рішучість.
  4. Виступаючи, якомога рідше звертайтесь до своїх записів.
  5. Не ставте під сумнів значимість виступу, не знижуйте свій престиж вибаченнями з приводу того, що не зовсім готові, не вмієте говорити, чи маєте мало часу.
  6. Будь-які рухи, пози, жести, міміка виправдані лише в тому разі, коли вони не притягують надмірної уваги слухачів.
  7. Силу голосу пристосовуйте до акустики і розмірів приміщення.
  8. Якомога менше говоріть, коли пишете на дошці, тобто коли ви стоїте до слухачів спиною.
  9. Не робіть великі паузи. Намагайтеся не заповнювати їх різними звуками («е-е-е», «ну» і ін.) та словами-паразитами.
  10. Не порушуйте регламент. Поважайте слухача, цініть його час.
  11. Найкращий темп усного виступу 75-85 слів за хвилину. Але потрібно час від часу змінювати темп мовлення як засіб активізації уваги слухачів.
  12. Чергуйте довгі речення з короткими. Довгі речення важко сприймати й розуміти. Нагромадження коротких речень одне за одним робить мову монотонною.
  13. Основна думка повинна завжди висловлюватися головним реченням, а не підрядним.
  14. Зовнішній вигляд, поведінка та манери спілкування повинні відповідати конкретній ситуації.
  15. Слідкуйте за аудиторією. Пам’ятайте, що Ваше ставлення до слухачів віддзеркалюється ними. Ви усміхнетесь - вони усміхнуться у відповідь. Подивитеся на них насупившись - вони відкажуть тим же.
  16. Не забувайте, що порівняння, приклади й малюнки допомагають краще зрозуміти суть справи.
  17. Враховуйте деякі властивості уваги:
  • конкретний матеріал привертає увагу сильніше, ніж абстрактний;
  • люди звичайно зосереджуються краще на тих моментах, які промовець підкреслює;
  • відновлює увагу емоційний рух виступаючого в напрямі до аудиторії;
  • привертає увагу звернення до власного досвіду, до яскравого враження від минулого;
  • сильно активізує слухачів перехід до реального діалогу;
  • завоювати увагу можна, говорячи про щось несподіване, нестандартне.

Зразок оформлення тези науково-дослідницької роботи


Тези науково-дослідницької роботи


Конкуренція на ринку вітчизняних виробників кондитерських

виробів в Україні”

Автор: Висоцька Анастасія Павлівна

учениця 11-А класу середньої загальноосвітньої школи №44 м. Дніпродзержинська

Керівники: Скринько Наталя Вікторівна кандидат економічних наук; Гавриленко Любов Іванівна, вчитель економіки

Дніпропетровське відділення Малої академії наук України

Однією із рушійних сил розвитку економічної системи є конкуренція. За роки незалежності України в різних галузях її економіки, відбувається зростання рівня конкуренції. Ринок кондитерських виробів України є високо конкурентним. На ньому представлена велика кількість конкуруючих фірм, серед яких є і великі корпорації, і порівняно невеличкі фабрики. Вони конкурують між собою, використовуючи методи як цінової, так і нецінової конкуренції, при цьому намагаються мати конкурентні переваги.

Однією з складових конкурентоспроможності підприємства є конкурентоспроможність продукції, яка випускається. Важливою складовою конкурентоспроможності продукції є її імідж. Формування іміджу продукції здійснюється підприємствами завдяки впровадженню розгорнутих рекламних компаній. Порівнюючи ситуацію на регіональному ринку з ситуацією на ринку України загалом ми відмічаємо, що у місті Кривому Розі перевага надається продукції торгових марок “Світоч”, “Корона”, “Рошен” і безумовним лідером є “Світоч”. Корпорація “Рошен” поступається ЗАТ “Львівська кондитерська фірма “Світоч”, у якості продукції, при цьому має досить високу ціну. ВО “Київ-Конті” та ВАТ “АВК” мають досить високі показники якості, іміджу, упаковки, реклами, але ціна не завжди є прийнятною.

Зразок оформлення титульного аркуша науково-дослідницької роботи


Середня загальноосвітня школа №44

Наукове об’єднання школярів «Думка»


Секції «Росток», «PRO»


МАРКЕТИНГОВІ ДОСЛІДЖЕННЯ У БАНКІВСЬКІЙ СИСТЕМІ НА ПРИКЛАДІ БАНКІВ М. ДНІПРОДЗЕРЖИНСЬКА


Науково - дослідницька робота учениці 11-го класу

СЗШ № 44 м. Дніпродзержинська

Заярної Юлії Олександрівні


Науковий керівник – Гавриленко Любов Іванівна,

вчитель економіки


Дніпродзержинськ

2009

Зміст

Секція PRO 3

Секція Ліра 13

Секція Plus Ultra 46

Секція Росток 52

Методичні поради 64

щодо написання науково-дослідницької роботи 64

Основні вимоги до оформлення 66

науково-дослідницьких робіт членів МАН України 66

Поради виступаючому конкурсанту 70

Зразок оформлення тези науково-дослідницької роботи 73

Зразок оформлення титульного аркуша науково-дослідницької роботи 74

Зміст 75