Питання: Відповідно до Закону України від 23. 09. 2010 р
| Вид материала | Закон |
- Р м. Стаханов №180 Питання виконання Закон, 80.62kb.
- Автономній Республіці Крим Відповідно до закон, 143.44kb.
- Постанова від 2 вересня 2010 р. N 805 Київ, 195kb.
- Кабінету Міністрів України від 18 серпня 2010 року n 752 Відповідно до статті 3 закон, 303.03kb.
- Відповідно до статті 34 Закону України «Про загальну середню освіту», постанови Кабінету, 194.53kb.
- Кабінету Міністрів України від 27 серпня 2010 року n 776 Відповідно до статті 31 закон, 1089.22kb.
- Кабінету Міністрів України від 18 серпня 2010 року n 748 Відповідно до статті 44 закон, 302.38kb.
- Рішенням Конституційного Суду України від 10 червня 2010 року n 16-рп/2010 Верховна, 189.14kb.
- Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2001 року n 1758, від 4 вересня 2003 року, 88.54kb.
- Р І шенн я від 03. 12. 2010 №2-3/ VI м. Черкаси Про Програму розвитку галузі молочного, 11.62kb.
Відповідь: Відповідно до абзацу «в» пп. 6.5.2 п. 6.5 ст. 6 Закону України від 22.05.2003 р. № 889 "Про податок з доходів фізичних осіб" (далі - Закон) працедавець платника податку за місцем застосування податкової соціальної пільги здійснює перерахунок сум доходів, нарахованих такому платнику податку у вигляді заробітної плати, а також сум наданих податкових соціальних пільг під час проведення остаточного розрахунку з платником податку, який припиняє трудові відносини з таким працедавцем.
Одночасно пп. 6.5.4 зазначеного пункту встановлено, що якщо працедавець з будь-яких причин не здійснює перерахунки, зазначені у підпункті 6.5.2 пункту 6.5 цієї статті, та/або не утримує суму недоплати чи її частину (крім випадку, зазначеного в абзаці другому підпункту 6.5.3 цього пункту) у встановлені цим пунктом строки, то така сума стягується податковим органом за рахунок такого працедавця і не включається до складу його валових витрат.
При абзацом другим пп. 6.5.3 вказаного пункту передбачено, що якщо внаслідок проведення остаточного розрахунку з платником податку, який припиняє трудові відносини з працедавцем, виникає сума недоплати, що перевищує суму оподатковуваного доходу платника податку за останній звітний період, то непогашена частина такої недоплати включається до складу податкового зобов'язання платника податку за наслідками звітного податкового року.
Питання: Фізична особа-учасник ліквідації аварії на ЧАЕС, інвалід 2-ї групи, отримала спадщину.
Чи може звільнятися від податку з доходів фізичних осіб отримана спадщина?
Відповідь: Згідно із п. 13.6 ст. 13 Закону України від 22.05.2003 р. № 889-IV "Про податок з доходів фізичних осіб" (далі – Закон) при отриманні спадщини у вигляді власності, визначеної в підпунктах "а", "б", "д" пункту 13.1 цієї статті, особою, яка є інвалідом I групи або має статус дитини-сироти або дитини, яка позбавлена батьківського піклування, застосовується нульова ставка оподаткування до вартості такої власності.
При цьому згідно із зазначеними підпунктами п. 13.1 зазначеної статті визначено, що об'єкти спадщини платника податку поділяються з метою оподаткування на:
а) об'єкт нерухомого майна;
б) об'єкт рухомого майна;
д) кошти, а саме готівкові кошти або кошти, що зберігаються на рахунках спадкодавця, відкритих у банках та небанківських фінансових установах, у тому числі депозитні (ощадні), іпотечні сертифікати, сертифікати фонду операцій з нерухомістю.
Разом з цим п. 13.2 вказаної статті встановлено, що об'єкти спадщини оподатковуються:
13.2.1. при отриманні спадщини спадкоємцями, що є членами сім'ї спадкодавця першого ступеня споріднення, - за нульовою ставкою податку до будь-якого об'єкта спадщини;
13.2.2. при отриманні спадщини спадкоємцями, що не є членами сім'ї спадкодавця першого ступеня споріднення, - за ставкою податку, визначеною п. 7.2 ст. 7 цього Закону, до будь-якого об'єкта спадщини;
13.2.3. при отриманні спадщини будь-яким спадкоємцем від спадкодавця-нерезидента - за ставкою податку, визначеною п. 7.1 ст. 7 цього Закону, до будь-якого об'єкта спадщини.
При цьому згідно із п. 1.20 ст. 1 Закону членами сім'ї фізичної особи першого ступеня споріднення вважаються її батьки та батьки її чоловіка або дружини, її чоловік або дружина, діти як такої фізичної особи, так і її чоловіка або дружини, у тому числі усиновлені ними діти. Інші члени сім'ї фізичної особи вважаються такими, що мають другий ступінь споріднення.
Враховуючи зазначені норми, дохід у вигляді спадщини фізичної особи-учасника ліквідації аварії на ЧАЕС, інваліда 2-ї групи, отриманий від члена сім’ї першого ступеня споріднення, оподатковується за нульовою ставкою. В інших випадках такий дохід оподатковується на загальних підставах за ставкою, встановленою ст. 7 цього Закону.
Питання: На замовлення підприємства були виготовлені візитки для найманих працівників.
Чи включається вартість витрат на виготовлення візитки до сукупного оподатковуваного доходу кожної фізичної особи, для якої така візитка була виготовлена?
Відповідь: Включається при дотриманні відповідних умов.
Відповідно до пп. 4.2.9 п. 4.2 ст. 4 Закону України від 22.05.2003 р. № 889-IV "Про податок з доходів фізичних осіб" (далі – Закон) до складу загального місячного оподатковуваного доходу включається, зокрема, дохід, отриманий платником податку від його працедавця як додаткове благо (за винятками, передбаченими пунктом 4.3 цієї статті), а саме у вигляді вартості використання житла, інших об'єктів матеріального або нематеріального майна, наданих платнику податку у безоплатне користування, за винятком, коли таке надання зумовлене виконанням платником податку трудової функції чи передбачене нормами трудового договору (контракту) або відповідно до закону, у встановлених ними межах, а також за винятком користування автомобільним транспортом, наданих платнику податку його працедавцем-резидентом, який є платником податку на прибуток підприємств.
Разом з цим, листом ДПА України від 19.12.2006 р. № 23881/7/15-0317 було роз’яснено, що якщо придбання та (або) виготовлення візитних карток (на яких зазначається назва та адреса платника податку, а також контактні телефони посадової особи платника податку) для фізичних осіб, що перебувають у трудових відносинах з таким платником податку, має безпосереднє відношення до організації та ведення господарської діяльності цього платника, то витрати платника на зазначені цілі відносяться до складу його валових витрат за умови дотримання абзацу четвертого пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону.
Таким чином, у разі якщо візитні картки, отримані фізичними особами-найманими працівниками від працедавця, мають безпосереднє відношення до організації та ведення господарської діяльності таким працедавцем (якщо у візитках зазначені назва, адреса та контактні телефони юридичної особи-працедавця), то вартість витрат на виготовлення таких візиток не включається до сукупного оподатковуваного доходу кожної фізичної особи, для якої така візитка була виготовлена.
Питання: Нотаріус засвідчує договір купівлі-продажу корпоративних прав, сторонами якого є фізичні особи.
Чи повинен нотаріус виконати обов’язки податкового агента в даному випадку?
Відповідь: Ні, не повинен.
Відповідно до п. 11.3 ст. 11 Закону України від 22.05.2003 р. № 889-IV "Про податок з доходів фізичних осіб" (далі – Закон) встановлено, що податковим агентом при здійсненні операцій з відчуження об'єктів нерухомого майна, в порядку, передбаченому в статті 11 цього Закону, є нотаріус, який посвідчує відповідний договір за наявності оціночної вартості такого нерухомого майна та документа про сплату податку сторонами договору.
Нотаріус, який посвідчив договір відчуження об'єкта нерухомості, зобов'язаний надіслати інформацію про такий договір податковому органу за податковою адресою платника податку у строки, встановлені законом для податкового кварталу.
Одночасно згідно із п. 13.4 ст. 13 та п. 14.1 ст. 14 Закону нотаріус зобов'язаний надіслати інформацію про видачу свідоцтв про право на спадщину або на подарунок податковому органу у строки, встановлені для податкового кварталу.
При цьому інших випадків відповідальності нотаріусів за надання до податкових органів інформації про суми доходів, отриманих фізичними особами, Законом не встановлено.
За червень 2008 р.
Питання: Фізична особа отримала благодійну допомогу на лікування від інших фізичних осіб.
Чи підлягає оподаткуванню податком з доходів така благодійна допомога та чи відображається в річній декларації про доходи?
Відповідь: Оподаткування нецільової благодійної допомоги регулюється пп. 9.7.3 п. 9.7 ст. 9 Закону України від 22.05.2003 р. № 889-IV "Про податок з доходів фізичних осіб" (далі - Закон), згідно з яким не підлягає включенню до оподатковуваного доходу сума нецільової благодійної допомоги, у тому числі матеріальної, яка надається резидентами - юридичними або фізичними особами на користь платника податку протягом звітного податкового року сукупно у розмірі, що не перевищує розмір суми граничного розміру доходу, визначеного згідно з абзацом першим пп. 6.5.1 п. 6.5 ст. 6 цього Закону, встановленого на 1 січня такого року, за умови, що на такого платника податку поширюється право на отримання податкової соціальної пільги згідно з пп. 6.5.1 п. 6.5 ст. 6 цього Закону.
Зокрема, податкова соціальна пільга застосовується до доходу, нарахованого на користь платника податку протягом звітного податкового місяця як заробітна плата (інші прирівняні до неї відповідно до законодавства виплати, компенсації та відшкодування), якщо його розмір не перевищує суми, яка дорівнює сумі місячного прожиткового мінімуму, діючого для працездатної особи на 1 січня звітного податкового року, помноженої на 1,4 та округленої до найближчих 10 гривень (у 2008 році - 890 грн.).
При отриманні нецільової благодійної допомоги від благодійника - фізичної особи платник податку зобов'язаний подати річну податкову декларацію із зазначенням її сум у разі, якщо:
а) загальна сума отриманої нецільової благодійної допомоги протягом звітного податкового року перевищує її граничний розмір, установлений підпунктом 9.7.3 цього пункту;
б) платник податку не має права на отримання податкової соціальної пільги згідно з підпунктом 6.5.1 пункту 6.5 статті 6 цього Закону.
Питання: Підприємство-працедавець виплачує найманому працівнику компенсацію за використання його особистого автомобіля для потреб підприємства.
Чи утримується податок з доходів із суми такої компенсації?
Відповідь: Так, утримується.
Відповідно до пп. "г" пп. 4.2.9 п. 4.2 ст. 4 Закону України від 22.05.2003 р. № 889-IV "Про податок з доходів фізичних осіб" (далі – Закон) до загального місячного оподатковуваного доходу платника податку включаються суми грошового або майнового відшкодування будь-яких витрат або втрат платника податку, крім тих, що підлягають обов'язковому відшкодуванню згідно із законом за рахунок бюджету або звільняються від оподаткування згідно з цим Законом.
При цьому згідно із пп. 4.3.1 п. 4.3 зазначеної статті до складу загального місячного або річного оподатковуваного доходу платника податку не включається (тобто не підлягає відображенню в його річній податковій декларації), зокрема, сума державної матеріальної та соцдопомоги у вигляді адресних виплат коштів та надання соціальних послуг відповідно до закону, житлових та інших субсидій або дотацій, компенсацій (включаючи допомогу по вагітності та пологах), винагород та страхових виплат, які отримуються платником податку відповідно з бюджетів та фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування згідно із законом.
Таким чином, відсутні законодавчі підстави для звільнення від оподаткування грошової компенсації за використання особистих легкових автомобілів для службових поїздок. Тому сума такої компенсації підлягає оподаткуванню на загальних підставах за ставкою, встановленою п. 7.1 ст. 7 Закону, тобто – 15 відсотків.
Роз’яснення із зазначеного питання було надане листом ДПА України від 26.07.2006 р. № 8393/5/17-0716.
Питання: Чи оподатковується податком з доходів фізичних осіб сума грошової компенсації за невикористану щорічну відпустку працівнику, який звільняється у зв’язку з переведенням на роботу на інше підприємство?
Відповідь: Так, оподатковується.
Відповідно до пп. 2.2.12 Інструкції зі статистики заробітної плати, затвердженої наказом Держкомстату від 13.01.2004 р. № 5, до фонду заробітної плати включається оплата, а також сума грошових компенсацій у разі невикористання щорічних (основної та додаткових) відпусток.
Згідно зі ст. 24 Закону України від 15.11.19996р. № 504/96 „Про відпустки” (зі змінами та доповненнями), у разі переведення працівника на роботу на інше підприємство грошова компенсація за невикористані дні щорічних відпусток за його бажанням повинна бути перерахована на рахунок підприємства, на яке перейшов працівник.
Відповідно до п. 4.2 ст. 4 Закону України від 22.05.03р. № 889 „Про податок з доходів фізичних осіб” до складу загального місячного оподатковуваного доходу включаються, зокрема, доходи у вигляді заробітної плати.
При цьому згідно із п. 1.15 ст. 1 зазначеного Закону податковий агент - юридична особа (її філія, відділення, інший відокремлений підрозділ) або фізична особа чи представництво нерезидента - юридичної особи, які незалежно від їх організаційно-правового статусу та способу оподаткування іншими податками зобов'язані нараховувати, утримувати та сплачувати цей податок до бюджету від імені та за рахунок платника податку, вести податковий облік та подавати податкову звітність податковим органам відповідно до закону, а також нести відповідальність за порушення норм цього Закону.
Таким чином, юридична особа, яка нараховує найманому працівнику грошову компенсацію за невикористану щорічну відпустку, є податковим агентом, який зобов’язаний нарахувати, утримати та сплатити до бюджету податок з доходів фізичних осіб.
Питання: Чи має право на податкову соціальну пільгу мати, яка виховує одну дитину-інваліда, якщо розмір її місячного доходу перевищує 890 гривень?
Відповідь: Ні, не має.
Згідно з пп. 6.5.1 ст. 6 Закону України від 22.05.2003 р. № 889 "Про податок з доходів фізичних осіб" (далі - Закон) податкова соціальна пільга застосовується до загального місячного оподатковуваного доходу платника податку, одержаного у вигляді заробітної плати, за умови, що її розмір не перевищує суми, яка дорівнює сумі прожиткового мінімуму, встановленого для працездатної особи на 1 січня звітного податкового року, помноженої на 1,4 та округленої до найближчих 10 гривень.
У 2008 році у зв'язку з встановленням на 2008 рік Законом України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" прожиткового мінімуму на працездатну особу на рівні 633 грн. розмір заробітної плати, що дає право всім платникам податку на податкову соціальну пільгу, становить 890 грн. (633 грн. х 1,4).
При цьому, згідно із частиною другою пп. 6.5.1 ст. 6 Закону граничний розмір доходу, який дає право на отримання податкової соціальної пільги одному з батьків у випадках та розмірах, передбачених підпунктами "а" - "в" підпункту 6.1.2 пункту 6.1 цієї статті, визначається як добуток суми, визначеної в абзаці першому цього підпункту, та відповідної кількості дітей. Зокрема, граничний розмір доходу, який дає право на отримання податкової соціальної пільги одному з батьків - платнику податку, який є самотньою матір'ю чи самотнім батьком (опікуном, піклувальником), утримує дитину-інваліда або має трьох чи більше дітей віком до 18 років, визначається у 2008 році як добуток: 890 грн. х кількість дітей віком до 18 років.
В разі перевищення місячної заробітної плати понад встановлений розмір, питання надання податкової соціальної пільги не розглядається, незалежно від категорії платника податку, що її одержує.
Таким чином, у випадку, коли мати виховує одну дитину-інваліда, то податкова соціальна пільга застосовується до місячного доходу у розмірі, що не перевищує 890 гривень.
Враховуючи те, що у даному випадку граничний розмір доходу матері перевищує зазначену суму, податкова соціальна пільга не застосовується.
Роз’яснення із зазначеного питання було надане листом ДПА України від 30.01.2007 р. № 929/6/17-0716.
За травень 2008 р.
Питання: Підприємство наймало фізичних осіб для виконання окремих робіт згідно з цивільно-правовими угодами та нарахувало їм виплати за цими договорами.
Чи зменшуються нараховані доходи фізичних осіб на суми відрахувань до пенсійного та соціальних фондів з метою утримання податку з доходів фізичних осіб?
Відповідь: Ні, не зменшуються.
Відповідно до п. 3.5 ст. 3 Закону України від 22.05.2003 р. № 889-IV "Про податок з доходів фізичних осіб" (далі – Закон) при нарахуванні доходів у вигляді заробітної плати об'єкт оподаткування визначається як нарахована сума такої заробітної плати, зменшена на суму збору до Пенсійного фонду України та внесків до фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування, які відповідно до закону справляються за рахунок доходу найманої особи.
При цьому пп. "д" п. 1.3 ст. 1 Закону визначено, що доходи у вигляді заробітної плати - це доходи, нараховані (виплачені, надані) внаслідок здійснення платником податку трудової діяльності на території України, від працедавця, незалежно від того, чи є такий працедавець резидентом або нерезидентом.
Згідно із пунктами 1 та 3 ст. 19 Закону України від 09.07.2003 р. № 1058-IV "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" страхові (пенсійні) внески нараховуються на суми виплат винагород фізичним особам за виконання робіт (послуг) за угодами цивільно-правового характеру, які не зменшені відповідно до законодавства про податок на доходи фізичних осіб.
Законами України від 18.01.2001 р. № 2240-III "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням" та від 23.09.99 р. № 1105-XIV "Про загальнообов'язкове державне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" особи, які працюють за цивільно-правовими договорами, не визначені як особи, які підлягають такому виду страхування. Тобто з доходів, нарахованих до виплати фізичним особам за виконання цивільно-правових договорів, згідно із законодавством провадяться відрахування тільки до Пенсійного фонду України, а здійснення відрахувань до інших страхових соціальних фондів чинним законодавством України не передбачено.
Таким чином, враховуючи наведені вище норми законодавства, а також те, що згідно з п. 22.2 ст. 22 Прикінцевих положень Закону у разі, якщо норми інших законів чи інших законодавчих актів, що містять правила оподаткування доходів (прибутків) фізичних осіб, суперечать нормам цього Закону, пріоритет мають норми цього Закону, то положення п. 3.5 ст. 3 та ст. 6 Закону можуть бути застосовані виключно до доходів, одержаних у вигляді заробітної плати.
Доходи фізичних осіб, одержувані за договорами цивільно-правового характеру, повинні оподатковуватися податковим агентом при їх нарахуванні за ставкою п. 7.1 ст. 7 Закону (15 % з 2007 року) без виключення з нарахованої суми перед оподаткуванням передбачених п. 3.5 ст. 3 Закону відрахувань до соціальних фондів та податкової соціальної пільги.
Роз’яснення із зазначеного питання були надані листами ДПА України від 11.03.2006 р. № 4570/7/17-0717, № 1466/К/17-0715.
Питання: Підприємство проводить рекламну акцію, в межах якої безкоштовно роздає подарунки фізичним особам.
За якою ставкою оподатковуються такі подарунки?
Відповідь: Листами ДПА України від 16.03.2004 р. № 1940/6/17-3116, від 13.02.2006 р. № 2607/7/17-0717 та від 14.10.2005 р. № 9924/6/17-3116 було роз’яснено, що якщо в період проведення рекламних акцій провадяться розіграші виграшів і призів, у тому числі й у лотерею (крім державної) та подарунків, вартість таких подарунків, призів, виграшів є об'єктом оподаткування податком з доходів фізичних осіб і оподатковується згідно з положеннями пп. 9.5.1 п. 9.5 ст. 9 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб" (далі - Закон).
Згідно з цим підпунктом вартість виграшів або призів, отриманих внаслідок проведення конкурсу чи будь-якого іншого прилюдного розігрування шансів або призів, остаточно оподатковується з доходів у джерела виплати і за рахунок такої виплати. Призи, подарунки, отримані в результаті таких рекламних акцій, оподатковуються за ставкою п. 7.3 ст. 7 Закону, яка становить подвійний розмір ставки, визначеної п. 7.1 цієї статті, від об'єкта оподаткування, нарахованого як виграш чи приз (крім у державну лотерею у грошовому виразі), тобто 30 % відсотків починаючи з 1 січня 2007 року.
Одночасно пп. 4.2.9 п. 4.2 ст. 4 Закону встановлено, що до складу загального місячного оподатковуваного доходу включається також дохід, отриманий платником податку від його працедавця як додаткове благо.
При цьому відповідно до п. 1.1 ст. 1 Закону додаткові блага це кошти, матеріальні чи нематеріальні цінності, послуги, інші види доходу, що виплачуються (надаються) платнику податку його працедавцем (самозайнятою особою), якщо такий дохід не є заробітною платою чи виплатою, відшкодуванням чи компенсацією за цивільно-правовими угодами, укладеними з таким платником податку.
Якщо додаткові блага надаються особою, що не є працедавцем платника податку, чи особою, яка діє від імені або за дорученням такого працедавця, то такі доходи прирівнюються з метою оподаткування до подарунків з їх відповідним оподаткуванням.
При цьому листом ДПА України від 14.10.2005 р. № 9924/6/17-3116 було роз’яснено, що якщо витрати підприємств - замовників реклами на проведення рекламних акцій та заходів здійснюються в порядку та у межах, визначених пп. 5.4.4 п. 5.4 ст. 5 Закону "Про оподаткування прибутку підприємств", то їх вартість не розглядається як дохід фізичних осіб - споживачів таких рекламних заходів та, відповідно, не є об'єктом оподаткування податком з доходів фізичних осіб.
Зокрема, абзацом другим зазначеного підпункту встановлено, що витрати на організацію прийомів, презентацій, придбання і розповсюдження подарунків, включаючи безоплатну роздачу зразків товарів або безоплатне надання послуг (виконання робіт) з рекламними цілями, включаються до складу валових витрат платника податку, але не більше двох відсотків від оподатковуваного прибутку платника за попередній звітній (податковий) рік.
У випадку не дотримання зазначених умов оподаткування подарунків у вигляді грошових коштів або матеріальних цінностей, отриманих платником податку від осіб, визначених Законом податковими агентами (як працедавців, так і інших осіб), провадиться на підставі підпункту 4.2.9 пункту 4.2 статті 4 Закону за ставкою, встановленою пунктом 7.1 статті 7 цього Закону (з 1 січня 2007 році – 15 відсотків та з урахуванням вимог статей 8 та 16 Закону.