Питання: Відповідно до Закону України від 23. 09. 2010 р
Вид материала | Закон |
- Р м. Стаханов №180 Питання виконання Закон, 80.62kb.
- Автономній Республіці Крим Відповідно до закон, 143.44kb.
- Постанова від 2 вересня 2010 р. N 805 Київ, 195kb.
- Кабінету Міністрів України від 18 серпня 2010 року n 752 Відповідно до статті 3 закон, 303.03kb.
- Відповідно до статті 34 Закону України «Про загальну середню освіту», постанови Кабінету, 194.53kb.
- Кабінету Міністрів України від 27 серпня 2010 року n 776 Відповідно до статті 31 закон, 1089.22kb.
- Кабінету Міністрів України від 18 серпня 2010 року n 748 Відповідно до статті 44 закон, 302.38kb.
- Рішенням Конституційного Суду України від 10 червня 2010 року n 16-рп/2010 Верховна, 189.14kb.
- Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2001 року n 1758, від 4 вересня 2003 року, 88.54kb.
- Р І шенн я від 03. 12. 2010 №2-3/ VI м. Черкаси Про Програму розвитку галузі молочного, 11.62kb.
Питання: За якими кодами у податковому розрахунку (форма 1 ДФ) відображаються доходи фізичних осіб у вигляді призів і подарунків, отриманих від податкового агента?
Відповідь: Відповідно до наказу ДПА України від 29.09.2003 № 451 "Про затвердження форми податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку (ф. № 1ДФ) та Порядку заповнення та подання податковими агентами податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку", зареєстрованому в Мін’юсті України 22.10.2003 за № 960/8281, доходи фізичних осіб у вигляді подарунків відображаються у податковому розрахунку (форма № 1ДФ) податковими агентами:
- працедавцями – за кодом «09»;
- не працедавцями – за кодом «14».
Доходи фізичних осіб у вигляді призів відображаються у податковому розрахунку (форма № 1ДФ) податковими агентами за кодом «13».
Питання: До Дня Перемоги громадська організація виплатила грошову допомогу ветеранам Великої Вітчизняної війни.
Чи утримується податок з доходів фізичних осіб з суми такої допомоги?
Відповідь: Ні, не утримується.
Згідно із пп. 4.3.5 п. 4.3 ст. 4 Закону України від 22.05.2003 року № 889-IV "Про податок з доходів фізичних осіб" (далі - Закон) до складу загального місячного або річного оподатковуваного доходу платника податку не включаються доходи (що не підлягають відображенню в його річній податковій декларації), зокрема, суми виплат чи відшкодувань (крім заробітної плати чи інших виплат та відшкодувань за цивільно-правовими договорами), що здійснюються з урахуванням норм п. 9.7 ст. 9 цього Закону:
а) професійними та творчими спілками їх членам у випадках, передбачених законом;
б) Товариством Червоного Хреста України на користь отримувачів благодійної допомоги відповідно до закону;
в) іншими неприбутковими організаціями (крім кредитних спілок та інших небанківських фінансових установ) та благодійними фондами України, чий статус визначається відповідно до закону, на користь отримувачів таких виплат, крім будь-яких виплат або відшкодувань членам керівних органів таких організацій або фондів та пов'язаним з ними фізичним особам.
Оподаткування нецільової благодійної, в тому числі матеріальної допомоги регулюється пп. 9.7.3 п. 9.7 ст. 9 Закону, відповідно до якого не підлягає включенню до оподатковуваного доходу платника податку сума нецільової благодійної допомоги, у тому числі матеріальної, яка надається резидентами - юридичними або фізичними особами на користь платника податку протягом звітного податкового року сукупно у розмірі, що не перевищує суми граничного рівня доходу, визначеного згідно з абзацом першим пп. 6.5.1 п. 6.5 ст. 6 (у 2008 році - 890 грн.), за умови, що на такого платника податку поширюється право на отримання податкової соціальної пільги згідно з пп. 6.5.1 п. 6.5 ст. 6 цього Закону.
При цьому згідно із зазначеним підпунктом податкова соціальна пільга застосовується до доходу, нарахованого на користь платника податку протягом звітного податкового місяця як заробітна плата (інші прирівняні до неї відповідно до законодавства виплати, компенсації та відшкодування), якщо його розмір не перевищує суми, яка дорівнює сумі місячного прожиткового мінімуму, діючого для працездатної особи на 1 січня звітного податкового року, помноженої на 1,4 та округленої до найближчих 10 гривень (у 2008 році - 890 грн.).
У всіх випадках виплати нецільової благодійної, в тому числі матеріальної допомоги, колишнім працедавцем, чи іншою особою - не працедавцем, в тому числі благодійною (неприбутковою) організацією, така допомога у розмірах, що не перевищує у 2008 році 890 грн. на рік фізичним особам-громадянам, в тому числі – ветеранам Великої Вітчизняної війни, незалежно провадилась така виплата колишнім працедавцем чи іншою особою - не працедавцем, така допомога не підлягає оподаткуванню податком з доходів фізичних осіб у джерела виплати.
Сума перевищення допомоги над вказаним розміром підлягає оподаткуванню у джерела виплати за ставкою п. 7.1 ст. 7 Закону (15 % з 01.01.2007 р.).
При цьому про всі випадки виплати нецільової благодійної (матеріальної) допомоги податковий агент, в тому числі неприбуткова благодійна організація, повинен повідомити податковий орган у податковому розрахунку за формою № 1ДФ.
Роз’яснення із зазначеного питання були надані листами ДПА України від 17.08.2005 р. № 16371/7/17-3117, № 7918/6/17-3116, від 24.09.2007 р. № 11620/5/17-0716 та від 24.07.2006 р. № 8053/6/17-0716.
Питання: Фізична особа-суб’єкт підприємницької діяльності на загальній системі оподаткування сплачує до пенсійного фонду внески, нараховані та утримані з доходів фізичних осіб.
Чи можна віднести сплачені суми до витрат підприємницької діяльності?
Відповідь: Порядок оподаткування доходів фізичних осіб від зайняття підприємницькою діяльністю регулюється Декретом Кабінету Міністрів України від 26.12.92 р. № 13-92 "Про прибутковий податок з громадян" (розділ IV) (далі - Декрет), положення якого продовжують діяти і після набрання з 01.01.2004 р. чинності Законом України від 22.05.2003 року № 889 "Про податок з доходів фізичних осіб" (далі - Закон) з врахуванням положень пункту 9.12 статті 9 цього Закону.
Загальним оподатковуваним доходом вважається сукупний чистий доход, тобто різниця між валовим доходом (виручкою у грошовій та натуральній формі) і документально підтвердженими витратами, безпосередньо пов'язаними з одержанням доходу.
Документально підтвердженими витратами вважаються оплачені витрати поточного звітного періоду, а також попередніх періодів, якщо вони стосуються доходу, отриманого протягом звітного періоду та підтверджені відповідними документами.
До складу витрат, безпосередньо пов'язаних з одержанням доходів фізичними особами - суб'єктами підприємницької діяльності без створення юридичної особи, належать витрати, які включаються до складу валових витрат виробництва (обігу) згідно із Законом України від 28.12.94 р. № 334/94-ВР "Про оподаткування прибутку підприємств" (зі змінами та доповненнями) (далі - Закон № 334/94-ВР), з урахуванням відповідних обмежень і особливостей стосовно фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності.
Склад валових витрат наведено у п. 5.2 ст. 5 Закону № 334/94-ВР. Згідно з цим пунктом до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, реалізацією продукції (робіт, послуг) і охороною праці, з урахуванням певних обмежень (п. 5.2 ст. 5 цього Закону).
Зокрема, пп. 5.2.5 зазначеного пункту передбачено, що до складу валових витрат включаються суми внесених (нарахованих) податків, зборів (обов'язкових платежів), установлених Законом України "Про систему оподаткування" (крім тих, що прямо не визначені у переліку податків, зборів (обов'язкових платежів), визначених зазначеним Законом).
При цьому статтею 14 Закону України "Про систему оподаткування" визначено, що до загальнодержавних податків і зборів належать, зокрема, збір на обов'язкове державне пенсійне страхування.
Роз’яснення із зазначеного питання були надані листом ДПА України від 11.05.2005 р. № 4000/6/17-3116.
Питання: У двох з трьох місяців 1 кварталу 2008 року працівник мав право на застосування податкової соціальної пільга, а в одному не мав.
Як заповнити форму 1 ДФ за 1 квартал, якщо пільга застосовувалась не у всіх місяцях кварталу?
Відповідь: Згідно з п. 3.8 Порядку заповнення та надання податковими агентами податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку форми № 1ДФ, затвердженого наказом ДПА України від 29.09.2003 року № 451 та зареєстрованого в Мінюсті України 2210.2003 р. за № 960/8281 (далі – Порядок) у графі 8 "Ознака податкової соціальної пільги" відображається ознака податкової соціальної пільги згідно з довідником ознак податкових соціальних пільг, наведеним у додатку до Порядку. Графа 8 заповнюється тільки для фізичних осіб, які мали пільги щодо податку у звітному періоді згідно з чинним законодавством, за місцем отримання основного доходу. Допускається наявність кількох рядків з однією ознакою доходу тільки у разі наявності у фізичної особи кількох ознак пільг за такою ознакою доходу (наявність різних пільг у кожному з трьох місяців кварталу).
Виходячи із зазначеного, якщо податкова соціальна пільга застосовувалася не в усіх місяцях звітного кварталу, то дохід, отриманий в усіх трьох місяцях кварталу, необхідно відобразити в одному рядку із зазначенням ознаки пільги, яка застосовувалася у двох місяцях кварталу.
За квітень 2008 р.
Питання: Працівник підприємства, направлений у відрядження, отримав аванс у сумі, що перевищує фактичні витрати, та після прибуття з відрядження своєчасно не повернув суму надміру отриманих коштів.
Які податкові наслідки виникають у фізичної особи у даному випадку?
Відповідь: Відповідно до пп. 4.2.15 п. 4.2 ст. 4 Закону України від 22.05.2003р. № 889-IV «Про податок з доходів з фізичних осіб» (далі - Закон) до складу загального місячного оподатковуваного доходу включається сума надміру витрачених коштів, отриманих платником податку на відрядження або під звіт та не повернутих у встановлені законодавством строки, розмір якої розраховується згідно з п. 9.10 статті 9 цього Закону.
Зокрема, пп.. 9.10.1 зазначеного пункту передбачено, що податковим агентом платника податку при оподаткуванні сум, отриманих на відрядження або під звіт, не повернутих таким платником податку протягом встановленого пп. 9.10.3 цього пункту строку, є особа, що надала такі суми, а саме:
а) на відрядження у сумі перевищення над сумою витрат платника податку на таке відрядження, розрахованою згідно з пп. 5.4.8 п. 5.4 ст. 5 Закону України від 28.12.04р. № 334/94-ВР "Про оподаткування прибутку підприємств";
б) під звіт для здійснення окремих цивільно-правових дій від імені та за рахунок особи, що їх надала, у сумі перевищення над сумою фактичних витрат платника податку на здійснення таких дій.
Сума податку, нарахована на суму такого перевищення, утримується особою, що надала такі кошти, за рахунок будь-якого оподатковуваного доходу (після його оподаткування) платника податку за відповідний місяць, а при недостатності суми такого доходу - за рахунок оподатковуваних доходів наступних звітних місяців, до повної сплати суми такого податку.
Якщо платник податку припиняє трудові або цивільно-правові відносини з особою, що надала такі кошти, то нараховані суми утримуються за рахунок останньої виплати оподатковуваного доходу під час проведення остаточного розрахунку, а при недостатності суми такого доходу непогашена частина податку включається до складу податкового зобов'язання платника податку за наслідками звітного податкового року.
Відповідно до пп. 9.10.2 п. 9.10 ст. 9 Закону звіт про використання коштів, наданих на відрядження або під звіт, надається за формою, затвердженою наказом ДПА України від 19.09.2003р. № 440, до закінчення третього банківського дня, наступного за днем, у якому платник податку:
а) завершує таке відрядження;
б) завершує виконання окремої цивільно-правової дії за дорученням та за рахунок особи, що надала кошти під звіт. Згідно з пп. 9.10.3 п. 9.10 ст. 9 Закону якщо платник податку повертає суму надміру витрачених коштів пізніше граничного строку, встановленого пп. 9.10.2 цього пункту, але не пізніше звітного місяця, на який припадає останній день такого граничного строку, то такий платник податку сплачує штраф у розмірі 15 відсотків суми таких надміру витрачених коштів, який стягується за процедурою утримання податку, встановленою підпунктом 9.10.1 цього пункту.
Якщо платник податку не повертає суму надміру витрачених коштів протягом звітного місяця, на який припадає такий граничний строк, то така сума підлягає оподаткуванню за правилами, встановленими підпунктом 9.10.1 цього пункту, та платник податку сплачує штраф, встановлений абзацом першим цього підпункту.
Якщо у майбутніх податкових періодах платник податку повертає суму надміру витрачених коштів або вона стягується з такого платника податку за рішенням суду, перерахунок податкових зобов'язань такого платника податку не здійснюється, а сума штрафу не відшкодовується.
Таким чином, згідно із Законом штраф за ставкою 15 відсотків від суми надміру витрачених коштів сплачується платником податку у двох випадках:
(I) в разі, якщо платник податку повертає суму надміру витрачених коштів пізніше граничного строку;
(II) в разі, якщо платник податку не повертає суму надміру витрачених коштів протягом звітного місяця, на який припадає граничний строк повернення (пп. 9.10.3 Закону).
Тобто, відповідно до пп. 9.10.3 та 9.10.1 п. 9.10 ст. 9 Закону штраф накладається за фактом порушення граничного строку повернення надміру витрачених коштів (I) або за фактом неповернення суми надміру витрачених коштів (II).
Враховуючи зазначене, якщо платник податку повертає суму надміру витрачених коштів пізніше граничного строку, але не пізніше звітного місяця, на який припадає останній день такого граничного строку, то такий платник податку сплачує тільки штраф у розмірі 15 відсотків суми таких надміру витрачених коштів.
Якщо ж платник податку не повертає суму надміру витрачених коштів протягом звітного місяця, на який припадає такий граничний строк, то платник податку сплачує штраф 15 відсотків, а сума надміру витрачених коштів підлягає оподаткуванню за правилами, встановленими пп. 9.10.1 п.9.10 ст.9 Закону.
Питання: Чи включається в розрахунок податкового кредиту оплата за навчання на підготовчих курсах для вступу до вузу?
Відповідь: Ні, не включається.
Навчання на підготовчих курсах являється додатковою послугою навчального закладу, метою якої, є підготовка до вступу на навчання до вищого учбового закладу. Навчання на таких курсах не є обов’язковим і оплачується згідно окремого договору.
Таким чином, включення до податкового кредиту оплати за навчання на підготовчих курсах для вступу до вищих навчальних закладів не передбачено чинним законодавством.
Питання: Підприємство-працедавець придбало проїзні квитки для найманих працівників.
Чи включається до оподатковуваного доходу фізичних осіб-найманих працівників вартість проїзних квитків?
Відповідь: Згідно із Законом України від 22.05.2003 р. № 889-IV "Про податок з доходів фізичних осіб" (далі - Закон) дохід - це сума будь-яких коштів, вартість матеріального і нематеріального майна, інших активів, що мають вартість, одержаних платником податку у власність або нарахованих на його користь протягом відповідного звітного податкового періоду з різних джерел як на території України, так і за її межами, в тому числі у вигляді вартості безоплатно наданого платнику податку проїзного квитка.
До отримуваних працівниками від підприємств, установ, організацій, фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності доходів відноситься безоплатне надання їм у користування проїзних квитків на проїзд у міському пасажирському транспорті або відшкодування працівникам вартості проїзду в міському пасажирському транспорті.
Якщо специфіка роботи підприємства вимагає для виконання службових обов'язків переміщення працівників від одного об'єкта до іншого, що засвідчується відповідними документами (фактичними маршрутами такого переміщення працівників, платіжними документами та авансовими звітами), вартість придбаних підприємством проїзних квитків, які персонально не розподіляються між працівниками, а видаються їм у міру потреби для виконання виробничих завдань (у зв'язку зі специфікою роботи), а також суми, відшкодовані працівникам за проїзд під час виконання ними службових обов'язків, які за специфікою виконуваної роботи вимагають переміщення цих працівників від одного об'єкта до іншого, з метою оподаткування розглядається з урахуванням положень підпункту 4.3.2 пункту 4.3 статті 4 Закону і не є об'єктом оподаткування податком з доходів фізичних осіб.
Роз’яснення із зазначеного питання було надано листами ДПА України від 07.04.2004 р. № 2635/6/17-3116.
Питання: Студент вузу працював протягом 2007 року декілька місяців. Навчання у вузі оплачувалось матір’ю цього студента. Хто із фізичних осіб має право на податковий кредит по витратах на навчання: мати чи син-студент?
Відповідь: Згідно з пунктом 1.16 статті 1 Закону України від 22.05.2003 р. № 889-IV "Про податок з доходів фізичних осіб" (далі - Закон № 889) податковий кредит - це сума (вартість) витрат, понесених платником податку - резидентом у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг) у резидентів - фізичних або юридичних осіб протягом звітного року, на суму яких дозволяється зменшення суми його загального річного оподатковуваного доходу, одержаного за наслідками такого звітного року, в тому числі у зв'язку з компенсацією вартості середньої професійної або вищої форми навчання такого платника податку, іншого члена його сім'ї першого ступеня споріднення (чоловік, дружина, діти).
При цьому підпунктом 5.4.2 пункту 5.4 статті 5 Закону № 889 встановлено обмеження щодо не перевищення сум нарахованого платником податку податкового кредиту понад суму загального оподатковуваного доходу платника податку, одержаного протягом року як заробітна плата.
Відповідно до пунктів 1.1 та 1.3 статті 1 Закону № 889, заробітна плата - це доходи, а також інші заохочувальні та компенсаційні виплати та винагороди, які виплачуються (надаються) платнику податку у зв'язку з відносинами трудового найму згідно із законом.
Відносини трудового найму регулюються трудовим законодавством, зокрема, Кодексом законів про працю України. При укладанні трудового договору з працівником працедавець видає наказ про зарахування його на роботу (у штат підприємства), на підставі якого робиться відмітка у трудовій книжці такого працівника про прийняття його на роботу на відповідну посаду.
Таким чином, якщо студент у звітному 2007 році навчався та працював і отримував заробітну плату (у розумінні Закону № 889), а також до податкового органу у 2007 році на нього надходила інформація за формою 1ДФ (ознака доходу 1), то він за наслідками 2007 року є платником податку з доходів фізичних осіб і право на звернення за податковим кредитом, за умови додержання ним всіх вимог пункту 5.3 статті 5 Закону № 889, має він, а не члени його сім'ї першого ступеня споріднення (в т. ч. матір).
Якщо ж студент протягом звітного року одержував доходи від виконання договорів цивільно-правового характеру (разового договору, договору-підряду тощо), які не є трудовими договорами, то члени його сім'ї першого ступеня споріднення мають право на податковий кредит щодо сум, сплачених за навчання такого студента.
Роз’яснення із зазначеного питання було надано листами ДПА України від 07.11.2007 р. № 22640/7/17-0717.
Питання: У 2007 році нерезидент отримав дохід у вигляді спадщини в Україні.
Як задекларувати такий дохід та сплатити податок?
Відповідь: Оподаткування доходів фізичних осіб, одержаних у вигляді спадщини регламентується статтею 13 Закону України від 22.05.2003 № 889- IV "Про податок з доходів фізичних осіб" (далі - Закон).
Зокрема, згідно п.13.2 зазначеної статті об'єкти спадщини оподатковуються:
- пп. 13.2.1. при отриманні спадщини спадкоємцями, що є членами сім'ї спадкодавця першого ступеня споріднення, - за нульовою ставкою податку до будь-якого об'єкта спадщини;
- пп. 13.2.2. при отриманні спадщини спадкоємцями, що не є членами сім'ї спадкодавця першого ступеня споріднення, - за ставкою податку, визначеною пунктом 7.2 статті 7 цього Закону, до будь-якого об'єкта спадщини;
- пп. 13.2.3. при отриманні спадщини будь-яким спадкоємцем від спадкодавця-нерезидента - за ставкою податку, визначеною пунктом 7.1 статті 7 цього Закону, до будь-якого об'єкта спадщини.
Разом з цим, пп. 9.11.1 п. 9.11 ст. 9 Закону встановлено, що доходи з джерелом їх походження з України, що нараховуються (виплачуються, надаються) на користь нерезидентів, підлягають оподаткуванню за правилами, встановленими для резидентів, з урахуванням особливостей, визначених окремими нормами цього Закону, зокрема, такою особливістю є застосування до вказаних доходів спеціальної ставки, визначеної п. 7.3 ст. 7 Закону.
Відповідно до п. 7.3 ст. 7 Закону ставка податку становить подвійний розмір ставки, визначеної п. 7.1 цієї статті, від об'єкта оподаткування, нарахованого як виграш чи приз (крім державної лотереї у грошовому виразі) на користь резидентів або нерезидентів, та від будь-яких інших походів, нарахованих на користь нерезидентів - фізичних осіб, за винятком доходів, визначених у пп. 9.11.3 п. 9.11 ст. 9 цього Закону (проценти, дивіденди, роялті).
Враховуючи наведене, а також те, що ст. 7 Закону є загальною і її п. 7.3 має застосовуватися у всіх випадках, де передбачено оподаткування доходу нерезидентів, в т. ч. при оподаткуванні (подарунків), то вартість (сума) доходів, одержаних з джерел в Україні, в т. ч. у вигляді спадщини (подарунків) нерезидентом має оподатковуватися за ставкою, передбаченою п. 7.3 ст. 7 Закону (30 % з 01.01.2007).
Виходячи із положень Закону фізична особа - платник податку, який одержав протягом звітного податкового року дохід у вигляді спадщини (подарунку), зобов'язаний включити її вартість (суму) до складу загального річного оподатковуваного доходу та подати до 1 квітня наступного року річну податкову декларацію до податкового органу за місцем одержання доходу та сплатити податок за відповідною ставкою з вартості (суми) об'єктів такої спадщини, якщо інше не передбачено міжнародними договорами, згоду на обов'язковість яких дала Верховна Рада України.
Роз’яснення із зазначеного питання було надано листами ДПА України від 01.10.2007 № 4778/щ/17-0715.