Питання: Відповідно до Закону України від 23. 09. 2010 р
| Вид материала | Закон |
- Р м. Стаханов №180 Питання виконання Закон, 80.62kb.
- Автономній Республіці Крим Відповідно до закон, 143.44kb.
- Постанова від 2 вересня 2010 р. N 805 Київ, 195kb.
- Кабінету Міністрів України від 18 серпня 2010 року n 752 Відповідно до статті 3 закон, 303.03kb.
- Відповідно до статті 34 Закону України «Про загальну середню освіту», постанови Кабінету, 194.53kb.
- Кабінету Міністрів України від 27 серпня 2010 року n 776 Відповідно до статті 31 закон, 1089.22kb.
- Кабінету Міністрів України від 18 серпня 2010 року n 748 Відповідно до статті 44 закон, 302.38kb.
- Рішенням Конституційного Суду України від 10 червня 2010 року n 16-рп/2010 Верховна, 189.14kb.
- Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2001 року n 1758, від 4 вересня 2003 року, 88.54kb.
- Р І шенн я від 03. 12. 2010 №2-3/ VI м. Черкаси Про Програму розвитку галузі молочного, 11.62kb.
За березень 2008 р.
Питання: Фізична особа має право на податковий кредит за 2007 рік.
Який граничний термін подачі декларації про майновий стан і доходи за 2007 рік з метою отримання права на податковий кредит?
Відповідь: Згідно з п. 15.3 ст. 15 Закону України від 21.12.2000 р. № 2181 "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" при поверненні з бюджету надміру сплачених податків або на їх відшкодування у випадках, передбачених податковими законами, платники податків можуть подавати заяви (податкові декларації) протягом 1095 днів, наступних за днем здійснення такої переплати або отримання права на таке відшкодування. Разом з тим, пп. 5.4.3 п. 5.4 ст. 5 Закону України від 22.05. 2003 року № 889-IV «Про податок з доходів фізичних осіб» встановлено обмеження, згідно з якими, якщо платник податку не скористався правом на нарахування податкового кредиту за наслідками звітного податкового року, то таке право на наступні податкові роки не переноситься. Тому строк подання декларацій платниками податку на одержання повернення з бюджету у зв'язку з реалізацією права на податковий кредит становить не 3 роки (1095 днів), а обмежується податковим періодом (роком).
Таким чином, при реалізації платниками податку права на податковий кредит у 2008 році строк подання декларацій не обмежується 1 квітня. Податкові органи приймають і обробляють такі декларації протягом всього поточного року. При цьому штрафні санкції до таких платників податку застосовуватися не будуть, оскільки це не передбачено чинним законодавством.
Виходячи із зазначеного, з метою реалізації права на податковий кредит фізична особа може подати декларацію про майновий стан і доходи за 2007 рік до кінця 2008 року.
Така позиція була доведена листами ДПА України від 26.07.2005 р. № 14645/7/17-3117, від 12.05.2006 р. № 9045/7/17-2116.
Питання: В який термін фізична особа може отримати повернення податку з доходу у зв’язку із реалізацією її права на податковий кредит?
Відповідь: Відповідно до п. 18.8 ст. 18 Закону України від 22.05. 2003 року № 889-IV «Про податок з доходів фізичних осіб» сума коштів, яка підлягає поверненню платнику податку, зараховується на його банківський рахунок, відкритий у будь-якому комерційному банку, або надсилається поштовим переказом на адресу, визначену у декларації, протягом 60 календарних днів від дня отримання такої декларації.
Питання: Фізична особа подає декларацію про майновий стан і доходи за 2007 рік з метою включення до податкового кредиту витрат на навчання та штучне запліднення.
Які загальні умови щодо отримання податкового кредиту по зазначених витратах?
Відповідь: Загальні умови щодо віднесення витрат фізичної особи до податкового кредиту встановлені ст. 5 Закону України від 22.05. 2003 року № 889-IV «Про податок з доходів фізичних осіб» (далі – Закон).
Зокрема, платник податку має право на податковий кредит за наслідками звітного податкового року.
Підстави для нарахування податкового кредиту із зазначенням конкретних сум відображаються платником податку у річній податковій декларації.
Відповідно до пп. 5.2.1 п. 5.2 зазначеної статті до складу податкового кредиту включаються фактично понесені витрати, підтверджені платником податку документально, а саме: фіскальним або товарним чеком, касовим ордером, товарною накладною, іншими розрахунковими документами або договором, які ідентифікують продавця товарів (робіт, послуг) та визначають суму таких витрат.
Зазначені у підпункті 5.2.1 цього пункту документи не надсилаються податковому органу, але підлягають зберіганню платником податку протягом строку, достатнього для проведення податковим органом податкової перевірки стосовно нарахування такого податкового кредиту.
Одночасно мають дотримуватися обмеження щодо права на нарахування податкового кредиту, встановлені п. 5.4 ст. 5 Закону, а саме:
Податковий кредит може бути нарахований виключно резидентом, що має індивідуальний ідентифікаційний номер.
Загальна сума нарахованого податкового кредиту не може перевищувати суми загального оподатковуваного доходу платника податку, одержаного протягом звітного року як заробітна плата.
Якщо платник податку не скористався правом на нарахування податкового кредиту за наслідками звітного податкового року, то таке право на наступні податкові роки не переноситься.
Порядок застосування ст. 5 Закону № 889-IV викладено в Інструкції про порядок нарахування платником податку податкового кредиту щодо податку з доходів фізичних осіб, затвердженій наказом ДПА України від 22.09.2003 р. № 442.
Питання: У 2007 році фізична особа понесла витрати на лікування та придбання ліків.
Чи можна включити такі витрати до податкового кредиту за 2007 рік?
Відповідь: Ні, не можна.
Відповідно до пп. 5.3.4 п. 5.3 ст. 5 Закону України від 22.05.2003 р. № 889-IV "Про податок з доходів фізичних осіб" (далі - Закон) платник податку має право включити до складу податкового кредиту звітного року такі витрати, фактично понесені ним протягом такого звітного року суму власних коштів платника податку, сплачених на користь закладів охорони здоров'я для компенсації вартості платних послуг з лікування такого платника податку або члена його сім'ї першого ступеня споріднення, у тому числі для придбання ліків, донорських компонентів, протезно-ортопедичних пристосувань у розмірах, що не покриваються виплатами з фонду загальнообов'язкового медичного страхування, крім витрат на:
а) косметичне лікування або косметичну хірургію (включаючи косметичне протезування, не пов'язане з медичними показаннями);
б) водолікування та геліотерапію, не пов'язані з лікуванням хронічних захворювань;
в) лікування та протезування зубів з використанням дорогоцінних металів, гальванопластики та порцеляни;
г) аборти, крім абортів, які проводяться за медичними показаннями, або якщо вагітність стала наслідком зґвалтування;
д) операції з переміни статі;
е) лікування венеричних захворювань, крім СНІДу та венеричних захворювань, причиною яких стало нестатеве зараження або зґвалтування:
є) лікування тютюнової чи алкогольної залежності;
ж) клонування людини або її органів;
з) придбання ліків, медичних засобів та пристосувань, оплати вартості медичних послуг, які не підпадають під перелік життєво необхідних, встановлений Кабінетом Міністрів України.
Разом з цим, згідно із нормою пп. 22.1.2 п. 22.1 ст.22 Закону встановлено, що підпункт 5.3.4 пункту 5.3 статті 5 набирає чинності з початку податкового року, наступного за роком, в якому набере чинності закон про загальнообов'язкове медичне страхування.
Враховуючи те, що станом на 1 січня 2007 року зазначений закон не набрав чинності, витрати фізичних осіб на лікування та придбання ліків, понесені протягом 2007 року не можуть включатися до складу податкового кредиту 2007 року.
Питання: Протягом 2007 року фізична особа-приватний підприємець, яка навчається у вищому навчальному закладі, отримувала тільки доходи від підприємницької діяльності.
Чи має право така фізична особа підприємець включити до податкового кредиту витрати на навчання?
Відповідь: Ні, не має.
Згідно зі ст. 5 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» від 22.05.2003 р. № 889-IV (зі змінами та доповненнями), платник податку за наслідками звітного податкового року має право на податковий кредит, до складу якого він може включити, зокрема, суму коштів, сплачених на користь закладів освіти для компенсації вартості середньої професійної або вищої форми навчання самого платника податку або іншого члена його сім'ї першого ступеня споріднення, але не більше суми, визначеної у підпункті 6.5.1 пункту 6.5 статті 6 цього Закону, у розрахунку за кожний повний або неповний місяць навчання протягом звітного податкового року.
Порядок застосування ст. 5 Закону № 889-IV викладено в Інструкції про порядок нарахування платником податку податкового кредиту щодо податку з доходів фізичних осіб, затвердженій наказом ДПА України від 22.09.2003 р. № 442.
Податковий кредит – це сума витрат, понесених платником податку у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг) у резидентів – фізичних або юридичних осіб протягом звітного року, на суму яких дозволяється зменшення суми його загального річного оподатковуваного доходу, одержаного за наслідками звітного року. При цьому загальна сума нарахованого податкового кредиту не може перевищувати суми загального оподатковуваного доходу платника податку, одержаного протягом звітного року як заробітна плата. Тобто податковий кредит надається лише в межах розміру заробітної плати, одержаної протягом звітного 2007 року. Визначення заробітної плати наведено у п. 1.3 та абзаці третьому п. 1.1 ст. 1 Закону № 889-IV. До доходів у вигляді заробітної плати не належать доходи, одержувані самозайнятими особами, зокрема фізичними особами – суб'єктами підприємницької діяльності.
Таким чином, якщо протягом 2007 року фізична особа-приватний підприємець не отримував доходів у вигляді заробітної плати, він не має права на отримання податкового кредиту за такий звітний рік.
Питання: За якою ставкою оподатковується сума доходу у вигляді дивідендів виплачена нерезиденту?
Відповідь: 15 відсотків.
Відповідно до п. 7.3 ст. 7 Закону України від 22.05.2003р. № 889 «Про податок з доходів фізичних осіб» (далі – Закон) ставка податку становить подвійний розмір ставки, визначеної пунктом 7.1 цієї статті, від об'єкта оподаткування, нарахованого як виграш чи приз (крім у державну лотерею у грошовому виразі) на користь резидентів або нерезидентів, та від будь-яких інших доходів, нарахованих на користь нерезидентів - фізичних осіб, за винятком доходів, визначених у підпункті 9.11.3 пункту 9.11 статті 9 цього Закону.
При цьому згідно із п. 7.1 зазначеної статті ставка податку становить 15 відсотків від об'єкта оподаткування, крім випадків, визначених у пунктах 7.2 - 7.3 цієї статті.
Поряд з цим, пп. 9.11.3 п. 9.11 ст. 9 зазначеного Закону встановлено, що при нарахуванні на користь нерезидента доходів у вигляді процентів, дивідендів або роялті застосовується відповідна ставка податку, встановлена цим Законом для нарахування таких доходів резиденту.
Одночасно п. 21.1 ст. 21 Закону якщо міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, встановлено інші правила, ніж ті, що передбачені цим Законом, застосовуються норми такого міжнародного договору стосовно суб'єктів, які підпадають під його дію.
Таким чином, при виплаті доходів у вигляді дивідендів нерезиденту ставка податку з доходів становить 15%, якщо міжнародним договором, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України, не встановлено інші правила.
Питання: В яких випадках фізичні особи громадяни не зобов’язані подавати декларацію про майновий стан і доходи за 2007 рік?
Відповідь: Відповідно до п. 18.2 ст. 18 Закону України від 22.05. 2003 року № 889-IV «Про податок з доходів фізичних осіб» (далі – Закон) для цілей цього Закону обов'язок платника податку з подання декларації вважається виконаним, якщо він отримував доходи виключно від податкових агентів, зобов'язаних подавати звітність з цього податку у встановленому порядку.
В той же час, якщо фізичні особи-громадяни отримували доходи, з яких податковими агентами не утримувався податок, зокрема:
- у вигляді подарунків у межах, що підлягають оподаткуванню згідно з нормами статті 14 цього Закону (пп. 4.2.3);
- у вигляді інвестиційного прибутку від здійснення платником податку операцій з цінними паперами та корпоративними правами, випущеними в інших, ніж цінні папери, формах, крім доходу від операцій, зазначених у підпунктах 4.3.3 та 4.3.17 цієї статті (пп. 4.2.13);
- дохід у вигляді вартості успадкованого майна, у межах, що підлягає оподаткуванню цим податком згідно з нормами статті 13 цього Закону (пп. 4.2.14);
- кошти або майно (немайнові активи), отримані платником податку як хабар, викрадені чи знайдені як скарб, не зданий державі згідно із законом, у сумах, підтверджених обвинувальним вироком суду, незалежно від призначеної ним міри покарання (пп. 4.2.16);
- доходи від надання в оренду нерухомості, що належить фізичній особі, яка не є суб'єктом підприємницької діяльності (пп. 9.1.4);
- дохід у вигляді виграшу в азартні ігри в казино, інших гральних місцях чи домах (до складу свого загального оподатковуваного річного доходу позитивна різниця між сумою такого доходу та документально підтвердженими витратами, понесеними у зв'язку з отриманням такого доходу протягом такого року) (пп. 9.5.2);
- інвестиційний прибуток (п. 9.6);
- нецільова благодійна допомога, отримана від благодійника - фізичної особи, у разі, якщо загальна сума отриманої такої нецільової благодійної допомоги протягом 2007 року перевищує 740 гривень та платник податку не має права на отримання податкової соціальної пільги згідно з пп.. 6.5.1 п. 6.5 ст. 6 цього Закону (абзац третій пп. 9.7.3);
- цільова благодійна допомога, отримана без дотримання умов, встановлених частинами "а" та "е" пп. 9.7.4 та абзацом першим пп. 9.7.5);
- іноземні доходи (пп. 9.9.1);
- суми коштів, отримані на відрядження або під звіт, не повернуті фізичною особою протягом строку встановленого п. 9.10.3 п. 9.10 ст. 9 Закону, в разі недостатності суми оподатковуваного доходу під час проведення остаточного розрахунку при припиненні фізичною особою трудових або цивільно-правові відносин з особою, що надала такі кошти (абзац п'ятий пп. 9.10.1);
- страхове відшкодування, не використане на заміну (відновлення) майна, протягом строків, зазначених у п. 15.1 ст.15 Закону (п. 15.2).
Крім того, податкова декларація подається фізичними особами-громадянами, які у 2007 році припинили трудові відносини з працедавцями, та внаслідок проведення остаточного розрахунку такими працедавцями виникли:
- сума недоплати податку, в разі якщо така сума перевищила суму оподатковуваного доходу платника податку за останній звітний період (абзац другий пп. 6.5.3);
- сума переплати податку, в разі недостатності суми податкових зобов'язань, нарахованих працедавцем, для повернення такої переплати (абзац другий пп. 6.5.5).
З урахуванням зазначених норм, не зобов’язані подавати декларацію про майновий стан і доходи за 2007 рік тільки громадяни, які взагалі не отримували доходів, які підлягають оподаткуванню податком з доходів фізичних осіб, або отримували оподатковувані доходи виключно від податкових агентів, крім нотаріусів по доходах, отриманих у вигляді спадщини і подарунків.
Питання: Фізична особа уклала договір іпотечного кредитування.
Які умови щодо отримання податкового кредиту по процентах на таке іпотечне кредитування?
Відповідь: Відповідно до пп. 5.3.1 п. 5.3 ст. 5 Закону України від 22.05.2003 р. № 889-IV "Про податок з доходів фізичних осіб" (далі - Закон) платник податку має право включити до складу податкового кредиту звітного року витрати, фактично понесені ним протягом такого звітного року, зокрема, частину суми процентів за іпотечним кредитом, сплачених платником податку, яка розраховується за правилами, визначеними згідно зі ст. 10 цього Закону.
При цьому право на включення до складу податкового кредиту суми, розрахованої згідно зі ст. 10 Закону, надається платнику податку не частіше одного разу на 10 календарних років починаючи з року, в якому об'єкт житлової іпотеки придбавається або починає будуватися.
Якщо іпотечний житловий кредит має строк погашення більший, ніж 10 календарних років, право на включення частини суми процентів до складу податкового кредиту за новим іпотечним житловим кредитом виникає у платника податку після повного погашення основної суми та процентів попереднього іпотечного житлового кредиту (п. 10.5 ст. 10 Закону).
Законом встановлено (п. 10.1 ст. 10), що право на включення до складу податкового кредиту частини суми процентів за іпотечним житловим кредитом, фактично сплачених протягом звітного податкового року, виникає у платника податку у разі, якщо за рахунок такого іпотечного житлового кредиту будується чи придбавається житловий будинок (квартира, кімната), визначений таким платником податку як основне місце його проживання (зокрема, зазначивши про це у річній податковій декларації чи склавши заяву, яка подається разом із річною податковою декларацією).
Враховуючи положення Закону та норми Закону "Про іпотеку", скористатися податковим кредитом на сплачені за іпотечним кредитом проценти мають право платники податку, в яких договори на отримання кредиту на придбання (будівництво) житла відповідають одночасно наступним умовам:
- у кредитному договорі має бути зазначено, що його видано на придбання (будівництво) житла, яке приймається кредитором у заставу;
- до кредитного договору в обов'язковому порядку має бути укладений договір іпотеки (застави) нерухомого майна, що придбавається чи будується, який є невід'ємним доповненням до такого кредитного договору;
- договір про іпотечний кредит та договір іпотеки (застави) мають бути укладеними після 1 січня 2004 року (після набрання чинності Законом "Про іпотеку" та Законом "Про податок з доходів фізичних осіб");
- договір іпотеки (застави) обов'язково має бути нотаріально посвідченим;
- кредит має бути отриманий від банку;
- договір про іпотечний кредит укладено на термін не менше, ніж 5 років.
Поряд з цим, статтею 10 Закону № 889 встановлено, що у платника податку право на включення до складу податкового кредиту суми, розрахованої згідно з цією статтею, виникає у разі, якщо за рахунок такого іпотечного житлового кредиту будується чи придбавається житловий будинок (квартира, кімната), визначений таким платником податку як основне місце його проживання, та не частіше, ніж один раз на 10 років, починаючи з року, в якому об'єкт житлової іпотеки придбавається або починає будуватися, навіть у разі дострокового повного погашення основної суми та процентів попереднього кредиту.
Таким чином, якщо платник податку отримує декілька іпотечних житлових кредитів, право на податковий кредит виникає у нього лише за одним таким кредитом, забезпеченим одним предметом іпотеки, який платник визначає як основне місце проживання. Такий платник податку на підставі прав, наданих пунктом 10.1, 10.5 та 10.6 статті 10 Закону № 889 може включити щорічно до складу податкового кредиту частину суми процентів, фактично сплачених за одним іпотечним житловим кредитом, починаючи з року, в якому об'єкт житлової іпотеки придбається або починає будуватися (лист Комітету Верховної Ради України з питань фінансів і банківської діяльності від 12.02.2007 № 06-10/10-138).
Водночас, слід зазначити, що платник податку позбавляється права на включення частини суми процентів за іпотечним житловим кредитом до складу податкового кредиту у разі втрати ним резидентського статусу, а також при виїзді такого платника податку за межі України на постійне місце проживання (із втратою резидентського статусу або без такої).
Роз’яснення із зазначеного питання були надані листами ДПА України від 26.04.2007 р. № 8445/7/17-0717 та від 28.02.2007 р. № 4082/7/17-0217.
Відповідно до п. 10.2 ст. 10 Закону частина суми процентів, яка включається до складу податкового кредиту платника податку - позичальника іпотечного житлового кредиту, дорівнює добутку суми процентів, фактично сплачених платником податку протягом звітного податкового року у рахунок його погашення, на коефіцієнт, який розраховується за такою формулою:
К = МП / ФП,
де К - коефіцієнт;
МП - мінімальна загальна площа житла, яка дорівнює 100 квадратних метрів;
ФП - фактична загальна площа житла, яке будується (придбається) платником податку за рахунок іпотечного кредиту.
Якщо цей коефіцієнт є більшим одиниці, то до складу податкового кредиту включається сума фактично сплачених процентів за іпотечним кредитом без застосування такого коефіцієнта.
Враховуючи те, що згідно із п. 10.1 ст. 10 Закону право платника на податковий кредит виникає у разі, якщо за рахунок іпотечного житлового кредиту будується чи придбається житловий будинок (квартира, кімната), визначений таким платником податку як основне місце його проживання, то таке визначення здійснюється платником податку самостійно, зокрема, шляхом реєстрації (внесення відомостей до паспортного документа такого платника податку) об'єкта житлової іпотеки його місцем проживання відповідно до норм Закону України "Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні" (лист Комітету Верховної Ради України з питань фінансів і банківської діяльності від 12.02.2007 № 06-10/10-138).
Одночасно слід врахувати роз’яснення, надане листом ДПА України від 26.04.2007 р. № 8445/7/17-0717, яким повідомлено, що якщо фінансовий кредит на придбання (будівництво) житла було одержано фізичною особою у банківській установі у іноземній валюті, то такий кредит не може розглядатися як іпотечний кредит, за яким згідно із Законом передбачено реалізацію права платника податку на податковий кредит.
Питання: Фізична особа-приватний підприємець навчається сам у вузі та навчає свою дитину. Крім доходів від підприємницької діяльності така фізична особа протягом 2007 року отримувала заробітну плату за місцем роботи.
Чи має право на включення до податкового кредиту витрат на власне навчання та навчання дитини приватний підприємець?