Питання: Відповідно до Закону України від 23. 09. 2010 р
| Вид материала | Закон |
- Р м. Стаханов №180 Питання виконання Закон, 80.62kb.
- Автономній Республіці Крим Відповідно до закон, 143.44kb.
- Постанова від 2 вересня 2010 р. N 805 Київ, 195kb.
- Кабінету Міністрів України від 18 серпня 2010 року n 752 Відповідно до статті 3 закон, 303.03kb.
- Відповідно до статті 34 Закону України «Про загальну середню освіту», постанови Кабінету, 194.53kb.
- Кабінету Міністрів України від 27 серпня 2010 року n 776 Відповідно до статті 31 закон, 1089.22kb.
- Кабінету Міністрів України від 18 серпня 2010 року n 748 Відповідно до статті 44 закон, 302.38kb.
- Рішенням Конституційного Суду України від 10 червня 2010 року n 16-рп/2010 Верховна, 189.14kb.
- Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2001 року n 1758, від 4 вересня 2003 року, 88.54kb.
- Р І шенн я від 03. 12. 2010 №2-3/ VI м. Черкаси Про Програму розвитку галузі молочного, 11.62kb.
Відповідь: Пунктом 1.11 статті 1 Закону України від 21.12.2000 № 2181-ІІІ «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (далі – Закон № 2181) визначено, що податкова декларація, розрахунок - це документ, що подається платником податків до контролюючого органу у строки, встановлені законодавством, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податку, збору (обов'язкового платежу). Податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку (форма № 1ДФ), затверджений наказом ДПА України від 29.09.2003 р. № 451 та зареєстрований у Мін'юсті 22.10.2003 р. за № 960/8281, не є декларацією (розрахунком) у розумінні зазначеної норми Закону № 2181.
У зв'язку з цим за неподання або несвоєчасне подання податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку (форма № 1ДФ) до податкового агента не можуть бути застосовані фінансові санкції, передбачені пп. 17.1.1 п. 17.1 ст. 17 Закону № 2181.
Разом з цим, статтею 1634 "Порушення порядку утримання та перерахування податку на доходи фізичних осіб і подання відомостей про виплачені доходи" КУпАП передбачено накладення штрафу на посадових осіб підприємств, установ і організацій, а також на громадян - суб'єктів підприємницької діяльності за неповідомлення або несвоєчасне повідомлення державним податковим інспекціям за встановленою формою відомостей про доходи громадян - у розмірі від двох до трьох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, при повторному такому порушенні протягом року - штраф у розмірі від трьох до п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Питання: Які родичі фізичної особи вважаються родичами «першого ступеня споріднення» з метою оподаткування подарунків та спадщини?
Чи вважаються родичами першого ступеня споріднення:
а) брат і сестра;
б) бабуся і внук (внучка)?
Відповідь: Перелік членів сім'ї фізичної особи першого ступеня споріднення встановлено пп. 1.20.4 п. 1.20 ст. 1 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб", згідно з яким до зазначеного переліку відносяться: батьки фізичної особи та батьки її чоловіка або дружини, її чоловік або дружина, діти як такої фізичної особи, так і її чоловіка або дружини, у тому числі усиновлені ними діти. Інші члени сім'ї фізичної особи вважаються такими, що мають другий ступінь споріднення.
При цьому не вважаються членами сім'ї фізичної особи першого ступеня споріднення:
а) брат і сестра;
б) бабуся і внук (внучка).
За жовтень 2008 р.
Питання: Фізична особа-суб’єкт підприємницької діяльності на спрощеній системі оподаткування перевищила встановлений Указом Президента граничний розмір виручки – 500 тис. грн. та має сплатити податок з доходів з суми перевищення.
Чи потрібно вирахувати з оподатковуваного доходу витрати, понесені у зв’язку із отриманням таких доходів?
Відповідь: Якщо суб'єкт підприємницької діяльності, який обрав спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, отримує доходи за умов, відмінних ніж встановлено Указом Президента України від 03.07.98 № 727 "Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва" (в редакції Указу Президента України від 28.06.99 № 746) для провадження спрощеної системи оподаткування, зокрема, якщо дохід (виручка) перевищує 500 тис. грн. на рік, то враховуючи, що такі доходи одержані суб'єктом підприємницької діяльності, сума такого перевищення підлягає оподаткуванню у порядку, встановленому розділом IV Декрету Кабінету Міністрів України від 26.12.92 № 13-92 "Про прибутковий податок з громадян" (далі – Декрет).
При цьому згідно із ст. 13 зазначеного розділу Декрету оподатковуваним доходом вважається сукупний чистий доход, тобто різниця між валовим доходом (виручки у грошовій та натуральній формі) i документально підтвердженими витратами, безпосередньо пов'язаними з одержанням доходу.
До складу витрат, безпосередньо пов'язаних з одержанням доходів, належать витрати, які включаються до складу валових витрат виробництва (обігу) або підлягають амортизації згідно з Законом України "Про оподаткування прибутку підприємств" (далі – Закон).
Механізм застосування норм Декрету викладено в розділі четвертому Інструкції про оподаткування доходів фізичних осіб від зайняття підприємницькою діяльністю, затвердженої наказом ГДПІУ від 21.04.93 р. № 12 та зареєстрованої в Мін'юсті України 09.06.93 р. за № 64 (в редакції наказу ДПА України від 14.02.2001 р. № 53, далі - Інструкція).
При цьому витрати, безпосередньо пов'язаними з одержанням доходу, визначаються з урахуванням відповідних обмежень і особливостей стосовно фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності.
Зокрема, фізична особа - платник податку не є юридичною особою і платником податку на прибуток, не має обов'язку вести бухгалтерській облік, тому формує витрати за переліком статті 5 "Валові витрати" і відповідно до статті 8 "Амортизація" Закону з деякими особливостями.
Положення статті 5 ("Валові витрати") застосовуються в частині підтвердження первинними документами витрачених сум згідно із операціями (які відповідають переліку статті 5), за результатами або за участю яких у податковому періоді (у звітному кварталі) безпосередньо отриманий дохід.
Відповідно до статті 8 ("Амортизація") можливо додатково зменшити валовий дохід виключно на суми витрат, які підлягають амортизації і не перевищують розмір амортизаційних відрахувань, нарахованих шляхом застосування норм амортизації до балансової вартості груп основних фондів, лише у випадку ведення бухгалтерського обліку балансової вартості груп основних фондів відповідно з Порядком, який встановлюється Міністерством фінансів України.
До податкової декларації за звітний податковий період, включаються тільки прямі валові витрати і суми амортизаційних відрахувань, що відповідають фактичній сумі отриманого в цьому періоді валового доходу в будь-якій формі від визначеного виду діяльності та підтверджені документально.
Крім того, листом ДПА України від 11.05.2005 р. № 4000/6/17-3116 було роз’яснено, що документально підтвердженими витратами вважаються оплачені витрати поточного звітного періоду, а також попередніх періодів, якщо вони стосуються доходу, отриманого протягом звітного періоду та підтверджені відповідними документами.
При цьому згідно із п. 8 наказу ДПА України від 29.10.99 р. № 599 "Про затвердження Свідоцтва про сплату єдиного податку та Порядку його видачі", зареєстрованого в Мінюсті України 02.11.99 р. № 752/4045, для визначення результатів власної підприємницької діяльності на підставі хронологічного відображення здійснених господарських і фінансових операцій фізичні особи - суб'єкти малого підприємництва, які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, ведуть книгу обліку доходів та витрат (ф. № 10) до Інструкції, в якій обов'язковому заповненню підлягають лише графи "період обліку", "витрати на виробництво продукції", "сума виручки (доходу) ", "чистий доход".
Разом з цим якщо зазначені витрати не можуть бути підтверджені документально, вони враховуються податковими органами під час проведення остаточних розрахунків за нормами у відсотках до валового доходу, наведеними у додатку 6 до Інструкції.
Питання: До закінчення граничного терміну подання податкового розрахунку (форма 1 ДФ) підприємство виявило помилки, допущені в цьому розрахунку, і виправляє їх в новій формі 1 ДФ.
Який порядок відображення виправлень в новій формі 1 ДФ?
Відповідь: Порядок проведення коригувань у податковому розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку (ф. 1 ДФ), встановлений п. 4 наказу ДПА України
від 29.09. 2003 року № 451, зареєстрованого в Мінюсті України 22.10. 2003 р. за № 960/8281.
Зокрема, згідно із зазначеним пунктом коригування поданого і прийнятого податкового розрахунку проводяться на підставі самостійно виявлених податковим агентом помилок, а також на підставі повідомлень про помилки, виявлені органом державної податкової служби.
У разі необхідності проведення коригувань податкового розрахунку до закінчення терміну приймання (протягом 40 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного кварталу) подається новий звітний податковий розрахунок.
Порядок заповнення нового звітного і уточнюючого податкових розрахунків є однаковим і відрізняється лише заповненням відповідних клітинок "Новий звітний" або "Уточнюючий".
Новий звітний та уточнюючий податкові розрахунки подаються на підставі інформації з копії попередньо поданого податкового розрахунку.
При цьому пп. 4.5.1 зазначеного пункту встановлено, що для вилучення одного помилкового рядка з попередньо введеної інформації потрібно повторити всі графи такого рядка і у графі 9 указати "1" - рядок на вилучення.
Одночасно пп. 4.5.2 зазначеного пункту для введення нового або пропущеного рядка потрібно повністю заповнити всі його графи і у графі 9 указати "0" - рядок на введення.
Для заміни одного помилкового рядка іншим потрібно вилучити помилкову інформацію за правилами підпункту 4.5.1 та ввести вірну інформацію за правилами підпункту 4.5.2, тобто, повністю заповнити два рядки, один з яких вилучає попередньо внесену інформацію, а другий - вносить вірну інформацію. У такому разі в першому рядку в графі 9 указується "1" - рядок на вилучення, а в другому - вказується "0" - рядок на введення.
Питання: У 2008 році підприємство-податковий агент нагороджувало цінними подарунками своїх працівників та пенсіонерів-колишніх працівників.
Чи застосовується підвищувальний коефіцієнт при утриманні податку з доходу фізичних осіб у вигляді подарунків?
Відповідь: Ні, не застосовується.
Згідно із нормою п. 3.4 ст. 3 Закону України від 22.05.2003 р. № 889-IV «Про податок з доходів фізичних осіб» (зі змінами та доповненнями; далі - Закон № 889-IV) при нарахуванні доходів у будь-яких негрошових формах об'єкт оподаткування визначається як вартість такого нарахування, визначена за звичайними цінами, помножена на коефіцієнт, який розраховується за відповідною формулою.
В той же час ДПА України в листі від 07.10.2008 p. № 9615/6/17-0716, № 20314/7/17-0717 та на сторінках журналу «Вісник податкової служби України» (серпень 2008 р., № 33 с. 19) повідомила, що зазначена норма виписана законодавцем некоректно, суперечить чинному законодавству а, отже, не дає законодавчих підстав для її практичного застосування.
Водночас згідно із Законом України від 16.07.99 р. № 996-XIV «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні» (зі змінами та доповненнями) нарахування є одним із основних принципів бухгалтерського обліку, який передбачає відображення в бухгалтерському обліку та фінансовій звітності працедавця в момент виникнення доходів найманих працівників і витрат підприємства на оплату праці. При цьому підприємства ведуть бухгалтерський облік і складають фінансову звітність винятково у грошовій одиниці України.
Тобто нарахувати будь-який дохід можна лише в грошовій формі, оскільки відсутні законодавчі підстави для нарахування доходів працівникам у негрошовій формі.
Крім того, встановлені п. 3.4 ст. 3 Закону № 889-IV норми щодо ПДВ, акцизного збору та податку на прибуток підприємств не були внесені до відповідних законів.
Отже, неузгодженість норм п. 3.4 вищезазначеної статті Закону № 889-IV унеможливлює застосування цього пункту на практиці та потребує його вдосконалення (зміни).
Відсутня і методика відображення суми доходу, збільшеного на підвищувальний коефіцієнт, у бухгалтерському обліку, до того ж застосування підвищувального коефіцієнта на практиці призводить до виникнення розбіжностей у звітності.
Питання: Фізична особа придбала квартиру за договором іпотечного кредитування в іноземній валюті. Відсотки за кредитом сплачувались починаючи з 2007 року, але податковий орган відмовляв в податковому кредиті у зв’язку із забороною, що містилась у листі ДПА України, який на даний час вже відмінено.
Чи може фізична особа отримати право на податковий кредит за 2007 рік, якщо іпотечний кредит був отриманий в іноземній валюті ?
Відповідь: Так, може.
Згідно з пп. 5.3.1 п. 5.3 ст. 5 Закону України від 22.05.2003 р. № 889-IV «Про податок з доходів фізичних осіб» (зі змінами та доповненнями; далі - Закон) платник податку має право включити до складу податкового кредиту звітного року частину суми процентів за іпотечним кредитом, сплаченої платником податку, яка розраховується за правилами, визначеними ст. 10 цього Закону.
При цьому загальна сума нарахованого податкового кредиту не може перевищувати суми загального оподатковуваного доходу платника податку, одержаного протягом звітного року як заробітна плата, тому податковий кредит застосовується виключно до доходів, одержаних протягом року платником податку у вигляді заробітної плати.
Платник податку – резидент має право включити до складу податкового кредиту частину суми процентів за іпотечним житловим кредитом, фактично сплаченої протягом звітного податкового року. При цьому Закон не містить обмежень щодо валюти, в якій здійснюється кредитування. Зазначене було повідомлено листом ДПА України від 13.06.2008 р. № 12187/7/17-0717, яким відкликано лист від 26.04.2007 р. № 8445/7/17-0715 щодо протилежної думки з цього питання.
Таким чином, платники податку з доходів фізичних осіб мають право включити до складу податкового кредиту 2007 року частину суми процентів, сплачену за іпотечними житловими кредитами, виданими та повернутими в іноземній валюті.
Одночасно слід врахувати, що відповідно до п. 10.1 ст. 10 Закону право платника на податковий кредит виникає у разі, якщо за рахунок іпотечного житлового кредиту будується чи придбавається житловий будинок (квартира, кімната), визначений таким платником податку як основне місце його проживання. При цьому особливості визначення місця проживання роз'яснені листом Комітету ВРУ з питань фінансів та банківської діяльності від 12.02.2007 р. № 06-10/10-138.
Питання: Фізична особа, що має право на податковий кредит за 2007 рік, не подала декларацію про доходи до 1 квітня 2008 року.
Чи може фізична особа повернути податок з доходів фізичних осіб за 2007 рік до кінця 2008 року?
Відповідь: Так, може.
Листами ДПА України від 12.05.2006 р. № 9045/7/17-2116 та від 26.07.2005 р. №6378/П/17-3115, № 14645/7/17-3117 було повідомлено, що при реалізації платниками податку права на податковий кредит у поточному році за попередній рік строк подання декларацій не обмежується 1 квітня такого поточного року. Податкові органи прийматимуть і оброблятимуть такі декларації протягом всього поточного року. При цьому штрафні санкції до таких платників податку застосовуватися не будуть, оскільки це не передбачено чинним законодавством.
Таким чином, при реалізації платниками податку права на податковий кредит строк за 2007 рік подання декларацій за цей рік не обмежується 1 квітня 2008 року. Податкові органи прийматимуть і обраховуватимуть такі декларації протягом всього 2008 року. При цьому ніяких штрафних санкцій за подання після 1 квітня декларацій для отримання податкового кредиту податковими органами застосовуватися не буде, оскільки це не передбачено законодавством.
Питання: Нотаріус посвідчив договір купівлі-продажу фізичного особою житлового приміщення, продаж якого здійснюється один раз протягом року та площа якого не перевищує 100 квадратних метрів. Тобто, за цією угодою доходи фізичної особи не підлягають оподаткуванню.
Чи необхідно нотаріусу відобразити ці доходи у податковому розрахунку (форма 1 ДФ)?
Відповідь: Ні, не потрібно.
Згідно із пп. 4.2.6 п. 4.2 ст. 4 Закону України від 22.05.2003 р. № 889-IV «Про податок з доходів фізичних осіб» (зі змінами та доповненнями; далі - Закон) до складу загального місячного оподатковуваного доходу включається частина доходів від операцій з майном, розмір якої визначається згідно з положеннями статей 11 - 12 цього Закону.
При цьому відповідно до пп. 11.1.1 п. 11.1 ст. 11 зазначеного Закону дохід, отриманий платником податку від продажу не частіше одного разу протягом звітного податкового року житлового будинку, квартири або частини квартири, кімнати, садового будинку (включаючи земельну ділянку, на якій розташовані такі об'єкти, а також господарсько-побутові споруди та будівлі, розташовані на такій земельній ділянці), не оподатковується, якщо загальна площа такого житлового будинку, квартири або частини квартири, кімнати, садового будинку не перевищує 100 квадратних метрів.
У разі якщо площа такого об'єкта нерухомого майна перевищує 100 квадратних метрів, то частина доходу, пропорційна сумі такого перевищення, підлягає оподаткуванню за ставкою в розмірі 1 відсотка від вартості такого об'єкта нерухомого майна.
Таким чином, доходи від продажу один раз протягом звітного податкового року житлового приміщення, площа якого не перевищує 100 квадратних метрів, не підлягають оподаткуванню та, відповідно не відображаються нотаріусом у податковому розрахунку (форма 1 ДФ).
Питання: Члени сім’ї померлої фізичної особи-колишнього працівника звернулись до підприємства з проханням про видачу допомоги на поховання.
На підставі якого документу та в якому розмірі можна надати таку допомогу без оподаткування податком з доходів фізичних осіб у 2008 році?
Відповідь: Відповідно до абзацу «б» пп. 4.3.21 п. 4.3 ст. 4 Закону України від 22.05.2003 р. № 889-IV «Про податок з доходів фізичних осіб» (зі змінами та доповненнями; далі - Закон) до складу загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включаються кошти або вартість майна (послуг), що надаються як допомога на поховання платника податку, працедавцем такого померлого платника податку за його останнім місцем роботи (у тому числі перед виходом на пенсію) у розмірі, що не перевищує подвійний розмір суми, визначеної у пп. 6.5.1 п. 6.5 ст. 6 цього Закону. Сума перевищення над такою сумою, за її наявності, підлягає кінцевому оподаткуванню при її виплаті за ставкою, встановленою п. 7.1 ст. 7 цього Закону (15 відсотків з 01.01.2007 року).
При цьому згідно із пп. 6.5.1 п. 6.5 ст. 6 Закону податкова соціальна пільга застосовується до доходу, нарахованого на користь платника податку протягом звітного податкового місяця як заробітна плата (інші прирівняні до неї відповідно до законодавства виплати, компенсації та відшкодування), якщо його розмір не перевищує суми, яка дорівнює сумі місячного прожиткового мінімуму, діючого для працездатної особи на 1 січня звітного податкового року, помноженої на 1,4 та округленої до найближчих 10 гривень. З урахуванням того, що у 2008 році зазначена сума дорівнює 890 грн., то сума допомоги на поховання платника податку, надана працедавцем такого померлого платника податку за його останнім місцем роботи становить протягом поточного року 1780 грн. (890 грн.* 2).
Документальною підставою для неоподаткування працедавцем допомоги на поховання відповідно до пп. 4.3.21 п. 4.3 ст. 4 Закону № 889-IV може бути, зокрема, заява особи, яка звертається за допомогою, копія свідоцтва про смерть працівника чи колишнього працівника.
Крім того, згідно із абзацом «а» пп. 4.3.21 п. 4.3 ст. 4 Закону до складу загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включаються кошти або вартість майна (послуг), що надаються як допомога на поховання платника податку, будь-якою фізичною особою, благодійною організацією, Пенсійним фондом України або професійною спілкою.
Роз’яснення із зазначеного питання були надані листом ДПА України від 07.07.2008 р. № 5401/М/17-0714, № 13574/7/17-0717.
Питання: За яким номером ознаки доходів у податковому розрахунку ( форма 1 ДФ) відображається вартість робочого одягу, взуття, засобів індивідуального захисту, які надаються працедавцем платнику податку-найманому працівнику?
Відповідь: За номером «14».
Згідно із Порядком заповнення та подання податковими агентами податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку, затвердженим наказом ДПА України від 29.09.2003 року № 451 та зареєстрованим в Мінюсті України 22.10.2003 р. за № 960/8281, за кодом 14 відображаються інші доходи, які відповідно до норм цього Закону не включаються до складу загального місячного оподатковуваного доходу з інших підстав, як передбачено пп. 4.3.35 п. 4.3 ст. 4 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб".
За вересень 2008 р.
Питання: У серпні підприємство-працедавець нарахувало працівнику відпускні за серпень та вересень загальною сумою. При цьому сума заробітної плати, нарахованої працівнику за вересень не перевищує розмір податкової соціальної пільги.
Чи утримується податок з доходів фізичних осіб за вересень в цьому випадку?
Відповідь: Відповідно до пп. 6.5.1 ст.6. Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» від 22.05.03р. № 889, якщо платник податків одержує доходи у вигляді заробітної плати за час відпустки, то з метою визначення максимальної суми доходу, що дає право на отримання податкової соціальної пільги, такі доходи (їх частина) відносяться до відповідних податкових періодів їх нарахування.
Отже, щоб визначити, чи має працівник право на отримання податкової соціальної пільги, необхідно:
– розподілити відпускні за періодами, на які вони припадають;
– порівняти окремо доходи за кожний місяць з граничним розміром заробітної плати, при якому зберігається право на податкову соціальну пільгу (далі – ПСП).
Слід зазначити, що розмір доходу, при якому особа має право на ПСП, у 2008 році складає 890 грн., а сама сума податкової соціальної пільги 257,50. Виняток становлять особи, які мають право на ПСП «на дітей» згідно з пп. «а» – «в» пп. 6.1.2 Закону № 889.
У випадку, коли заробітна плата та сума відпускних нарахованих працівнику не перевищує суму податкової соціальної пільги то податок з доходів фізичних осіб з такої суми не вираховується.